Сьогодні, 23 листопада, в Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів. Радянська влада закатувала мільйони людей голодом. В матеріалі редакція “Бахмут IN.UA” зібрала свідчення родичів та експертів про те, яка ситуація була на Донеччині та безпосередньо в самому Бахмуті. Даємо посилання на видання та онлайн архіви, до яких можна долучити і свої сімейні спогади.

Голодомор в Україні

В 1932-1933 роках радянська влада вчинила акт геноциду українського народу, точні цифри загиблих від голоду невідомі й досі. Офіційні дані кажуть про 4-10,5 мільйонів жертв. Однак, ці цифри недостовірні: кількість загиблих приховували, часто в документах не писали справжню причину смерті.

Марко Залізняк, фотохудожник та краєзнавець з Донеччини, зазнімкував, що відбувалося на Сході України в період з 1920-х до початку 1930-х. років. Праці Залізняка зберігаються в Центральному державному кінофотофоноархіві України. Тут і розкуркулення селян, відбирання хліба та виселення людей до Сибіру.

Його фотороботи взяли за основу при створенні документальних фільмів “Миті нашого життя”, “Симфонія Донбасу”, “Голодомор” та інші.

Під час Голодомору тогочасна влада запрошувала Залізняка працювати фотографом у НКВС (Народний комісаріат внутрішніх справ), але він не погодився, бо знав, що насправді означала б така співпраця.

Сьогодні в музеї Голодомору будь-хто може поділитися своєю історією зі світом. Якщо Ваші рідні стали свідками геноциду, розповісти їхні свідчення можна на сайті музею. У випадку, якщо ваш рідний помер від Голодомору, дані про його смерть можна занести у Єдиний реєстр жертв за посиланням.

Своїми історіями люди ділилися, щоб не дати їм загубитися. Ми публікуємо спогад пані Віри Канарейської. Вона народилася у селі Григорівка, у Бахмутському районі. Мати пані Віри була арештована і померла у в’язниці за приховування їжі.

За посиланням ви можете знайти мапу свідчень по всій Україні, де люди розповіли про Голодомор зі слів рідних чи власних дитячих спогадів.

Бахмут — 500 прізвищ жертв

Наша редакція розпитала у завідувача відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігоря Корнацького, що відомо про знищення людей під час Голодомору в Бахмутському районі.

Бахмутський краєзнавчий музей проводив роботу зі збирання свідчень очевидців Голодомору. Чимало зусиль і праці до цієї кропіткої роботи приклав у 2000-ні роки районний державний архів. Результатом цієї праці стало декілька  документальних видань як от збірка “Скорботний тлін”, де зібрані імена кількасот жертв голоду на території міста Бахмут, на той час Артемівська, це близько 500 прізвищ. Як розповів Ігор Корнацький, згодом ці дані увійшли до національної книги пам’яті жертв Голодомору до тому по Донецькій області.

“Статистика звичайно не повна і сумнівна, тому що вона ґрунтується на даних тогочасної реєстрації актів цивільного стану, де причини зазначалися, але часто не достовірні, відомо що факти голоду замовчували і точну статистику назвати навіть сьогодні досить важко”, — пояснює Ігор Корнацький.

Ще десять років тому співробітникам Бахмутського музею доводилося розмовляти із очевидцями Голодомору, які розповіли про спогади із дитячих літ. Насправді свідчень від очевидців в Бахмуті дуже мало, мова йде про десятки записів, адже чимало людей, які застали геноцид, вже пішли з життя, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею.

Ігор Корнацький додає, що про голод, який був в 1932-1933 роках на території Луганщини, яка на той час входила до складу Донецької області доповідали навіть у звітах партійні чиновники.

“Звідти доходили навіть у звітах партійних чиновників страшні випадки масового голоду на цих територіях. Є така записка і по артемівському району де засвідчується факти голоду в довколишніх селах”, — каже краєзнавець. 

Ігор Корнацький прокоментував й питання, про голод, який росіяни застосовують до українських полонених, як метод катування.

“Нічого не змінилося у тактиці загарбників, якою вона була  в 20-30 ті роки ХХ століття, така сама вона і зараз. Не обов’язково це спадкоємність якогось радянських методів. Це звичайна тактика геноциду, нехтування людським життям, людською гідністю, те з чим  Україна зустрічалася в усіх загарбницьких спробах росії”, — резюмує пан Корнацький.

Світ і Голодомор. Визнання геноциду

Зазначимо, що й сьогодні в росії Голодомор часто спростовують як явище геноциду. Станом на сьогодні не всі країни визнали Голодомор, який вчинила радянська влада актом геноциду.

Голодомор в Україні 1932—1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу 17 держав до 2022-го року. Станом на зараз, Голодомор офіційно визнали геноцидом українського народу 32 країни світу. Румунія визнала Голодомор злочином проти людства й українського народу, також Білоруська опозиція визнала Голодомор геноцидом українського народу.

Пам’ятка для українців

Якщо ви прагнете більше дізнатися та усвідомити, які наслідки спричинив Голодомор 1932–1933 років, на сайті Українського інституту національної пам’яті підготували перелік видань, які можна легально завантажити.

1. “Репресовані” щоденники. Голодомор 1932–1933 років в Україні“. Селянин, учителька, студент, партієць фіксували свої почуття, писали про те, що бачили. Завантажити: https://cutt.ly/EMRSBpt.
2. “Людяність у нелюдяний час“. Книга про доброчинців, які в 1932–1933 роках допомагали вижити тим, хто голодував. Завантажити: https://cutt.ly/eMRS59s.
3. “Скажи про щасливе життя“. Збірка спогадів сільської вчительки Анастасії Лисивець про Голодомор. Завантажити: https://cutt.ly/8MRDEHz.
4. “По той бік себе“. Книга психологині про соціально-психологічні й культурні наслідки Голодомору та сталінських репресій. Завантажити: https://bit.ly/3Oz7ZSK.

Читайте також:

• “Прадід пішов з дому та оселився на березі ставка, що зараз зветься Північним”, – бахмутянка про виживання родини в Голодомор
• Боротьба донеччан за українську державність

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Президент України Володимир Зеленський підписав закон № 4779-IX, який чітко регламентує порядок обов’язкової евакуації населення з територій активних та можливих бойових дій.

Детальніше про те, що передбачає новий закон — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Закон про примусову евакуацію дітей: що відомо

Президент України Володимир Зеленський підписав закон № 4779-IX, який передбачає порядок обов’язкової евакуації дітей з територій активних та можливих бойових дій.

Головним нововведенням закону є надання військовим адміністраціям повноважень ухвалювати безапеляційні рішення про обов’язковий виїзд неповнолітніх у безпечні регіони. Представники Координаційного штабу відтепер мають лише дві доби на те, щоб погодити рішення місцевої влади про проведення обов’язкової евакуації.

Крім того, евакуацію дітей здійснюватимуть навіть у разі письмової чи усної відмови їхніх батьків. За законом, батьки або опікуни зобов’язані особисто супроводжувати своїх дітей до безпечних місць. Якщо ж дорослі не можуть цього зробити, вони повинні передати дитину довіреній особі для виїзду.

У випадках, коли батьки категорично відмовляються супроводжувати дитину та перешкоджають виїзду, це більше не є підставою для зупинки евакуаційного процесу. Таких дітей примусово вивозитимуть уповноважені працівники органів опіки та піклування спільно з підрозділами Національної поліції України. Надалі саме органи опіки нестимуть повну відповідальність за безпеку, життя та долю евакуйованої дитини.

Впродовж шести місяців батьки можуть звернутися щодо повернення дитини, підтвердивши проживання на безпечній території. Якщо цього не відбудеться, орган опіки може звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.

Читайте також:

Життя у “квартирах-склепах” та нова тактика обстрілів: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ватажок терористичного угруповання “днр” денис пушилін підписав так званий “закон” про створення чергової фейкової державної нагороди. Цього разу окупанти заснували медаль в честь захоплення українських населених пунктів — взяття Покровська та Відродження, які назвали старими радянськими назвами: Красноармійськ та Димитров.

Про це повідомив денис пушилін.

В “днр” з’явиться медаль за взяття Покровська

Згідно з вигаданим росіянами “положенням”, медаль за окупацію українських територій планують вручати кільком категоріям загарбників. Зокрема, фейкову нагороду отримуватимуть:

• російські військовослужбовці, які відзначилися або брали безпосередню участь у бойових діях під час наступу на ці населені пункти;
• організатори та керівники військових операцій російської армії;
• особи, які виконували завдання з так званого “розмінування” захоплених територій та об’єктів.

У своєму офіційному повідомленні ватажок терористів денис пушилін цинічно заявив, що окупація міст стала “важливим успіхом російської армії у 2025 році”. За його словами, кожен загарбник “зробив свій внесок у наближення перемоги”.

Як виглядає російська медаль за окупацію

Дизайн медалі повністю відповідає радянським методикам російської пропаганди. Згідно з описом, на лицьовому боці (аверсі) розміщена емблема Робоче-селянської Червоної армії зразка 1918 року. Цей символ обрамлений вінком із дубового листя з жолудями.

На зворотному боці (реверсі) окупанти зобразили п’ятикутну зірку, під якою викарбували прапор на штику гвинтівки, з датами так званого “звільнення”. Показово, що росіяни офіційно прописали дати 1 та 27 грудня 2025 року, намагаючись у такий спосіб “легалізувати” на папері своє захоплення міст саме в цей період.

Читайте також:

“Давно треба було позбаватися совєтського сміття”: активіст про процес перейменування районів Донеччини та Луганщини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!