Сьогодні, 23 листопада, в Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів. Радянська влада закатувала мільйони людей голодом. В матеріалі редакція “Бахмут IN.UA” зібрала свідчення родичів та експертів про те, яка ситуація була на Донеччині та безпосередньо в самому Бахмуті. Даємо посилання на видання та онлайн архіви, до яких можна долучити і свої сімейні спогади.

Голодомор в Україні

В 1932-1933 роках радянська влада вчинила акт геноциду українського народу, точні цифри загиблих від голоду невідомі й досі. Офіційні дані кажуть про 4-10,5 мільйонів жертв. Однак, ці цифри недостовірні: кількість загиблих приховували, часто в документах не писали справжню причину смерті.

Марко Залізняк, фотохудожник та краєзнавець з Донеччини, зазнімкував, що відбувалося на Сході України в період з 1920-х до початку 1930-х. років. Праці Залізняка зберігаються в Центральному державному кінофотофоноархіві України. Тут і розкуркулення селян, відбирання хліба та виселення людей до Сибіру.

Його фотороботи взяли за основу при створенні документальних фільмів “Миті нашого життя”, “Симфонія Донбасу”, “Голодомор” та інші.

Під час Голодомору тогочасна влада запрошувала Залізняка працювати фотографом у НКВС (Народний комісаріат внутрішніх справ), але він не погодився, бо знав, що насправді означала б така співпраця.

Сьогодні в музеї Голодомору будь-хто може поділитися своєю історією зі світом. Якщо Ваші рідні стали свідками геноциду, розповісти їхні свідчення можна на сайті музею. У випадку, якщо ваш рідний помер від Голодомору, дані про його смерть можна занести у Єдиний реєстр жертв за посиланням.

Своїми історіями люди ділилися, щоб не дати їм загубитися. Ми публікуємо спогад пані Віри Канарейської. Вона народилася у селі Григорівка, у Бахмутському районі. Мати пані Віри була арештована і померла у в’язниці за приховування їжі.

За посиланням ви можете знайти мапу свідчень по всій Україні, де люди розповіли про Голодомор зі слів рідних чи власних дитячих спогадів.

Бахмут — 500 прізвищ жертв

Наша редакція розпитала у завідувача відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігоря Корнацького, що відомо про знищення людей під час Голодомору в Бахмутському районі.

Бахмутський краєзнавчий музей проводив роботу зі збирання свідчень очевидців Голодомору. Чимало зусиль і праці до цієї кропіткої роботи приклав у 2000-ні роки районний державний архів. Результатом цієї праці стало декілька  документальних видань як от збірка “Скорботний тлін”, де зібрані імена кількасот жертв голоду на території міста Бахмут, на той час Артемівська, це близько 500 прізвищ. Як розповів Ігор Корнацький, згодом ці дані увійшли до національної книги пам’яті жертв Голодомору до тому по Донецькій області.

“Статистика звичайно не повна і сумнівна, тому що вона ґрунтується на даних тогочасної реєстрації актів цивільного стану, де причини зазначалися, але часто не достовірні, відомо що факти голоду замовчували і точну статистику назвати навіть сьогодні досить важко”, — пояснює Ігор Корнацький.

Ще десять років тому співробітникам Бахмутського музею доводилося розмовляти із очевидцями Голодомору, які розповіли про спогади із дитячих літ. Насправді свідчень від очевидців в Бахмуті дуже мало, мова йде про десятки записів, адже чимало людей, які застали геноцид, вже пішли з життя, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею.

Ігор Корнацький додає, що про голод, який був в 1932-1933 роках на території Луганщини, яка на той час входила до складу Донецької області доповідали навіть у звітах партійні чиновники.

“Звідти доходили навіть у звітах партійних чиновників страшні випадки масового голоду на цих територіях. Є така записка і по артемівському району де засвідчується факти голоду в довколишніх селах”, — каже краєзнавець. 

Ігор Корнацький прокоментував й питання, про голод, який росіяни застосовують до українських полонених, як метод катування.

“Нічого не змінилося у тактиці загарбників, якою вона була  в 20-30 ті роки ХХ століття, така сама вона і зараз. Не обов’язково це спадкоємність якогось радянських методів. Це звичайна тактика геноциду, нехтування людським життям, людською гідністю, те з чим  Україна зустрічалася в усіх загарбницьких спробах росії”, — резюмує пан Корнацький.

Світ і Голодомор. Визнання геноциду

Зазначимо, що й сьогодні в росії Голодомор часто спростовують як явище геноциду. Станом на сьогодні не всі країни визнали Голодомор, який вчинила радянська влада актом геноциду.

Голодомор в Україні 1932—1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу 17 держав до 2022-го року. Станом на зараз, Голодомор офіційно визнали геноцидом українського народу 32 країни світу. Румунія визнала Голодомор злочином проти людства й українського народу, також Білоруська опозиція визнала Голодомор геноцидом українського народу.

Пам’ятка для українців

Якщо ви прагнете більше дізнатися та усвідомити, які наслідки спричинив Голодомор 1932–1933 років, на сайті Українського інституту національної пам’яті підготували перелік видань, які можна легально завантажити.

1. “Репресовані” щоденники. Голодомор 1932–1933 років в Україні“. Селянин, учителька, студент, партієць фіксували свої почуття, писали про те, що бачили. Завантажити: https://cutt.ly/EMRSBpt.
2. “Людяність у нелюдяний час“. Книга про доброчинців, які в 1932–1933 роках допомагали вижити тим, хто голодував. Завантажити: https://cutt.ly/eMRS59s.
3. “Скажи про щасливе життя“. Збірка спогадів сільської вчительки Анастасії Лисивець про Голодомор. Завантажити: https://cutt.ly/8MRDEHz.
4. “По той бік себе“. Книга психологині про соціально-психологічні й культурні наслідки Голодомору та сталінських репресій. Завантажити: https://bit.ly/3Oz7ZSK.

Читайте також:

• “Прадід пішов з дому та оселився на березі ставка, що зараз зветься Північним”, – бахмутянка про виживання родини в Голодомор
• Боротьба донеччан за українську державність

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бойові дії на Донеччині продовжуються. За даними аналітиків DeepState, противнику вдалося просунутися поблизу Привілля у напрямку Краматорська. Водночас в Генштабі ЗСУ вказують, що біля населенного пункту відбулася лише одна атака, яку вдалося відбити.

Детальніше про ситуацію біля Привілля та на ключових ділянках фронту читайте у матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

На Покровському напрямку зберігається найвища інтенсивність боїв. Українські військові зупинили 43 штурмові дії російської армії неподалік Вільного, Кучерового Яру, Котлиного, Сергіївки, Василівки, Родинського, Гришиного, Покровська, Новомиколаївки, Новопавлівки та Удачного. Порівняно з попередньою добою активність наступальних дій дещо зросла — напередодні тут фіксували 40 штурмів.

На Костянтинівському напрямку російські військові здійснили 12 атак. Боєзіткнення відбувалися поблизу Костянтинівки, Іванопілля, Русиного Яру та Іллінівки. Інтенсивність боїв на цій ділянці залишилася незмінною порівняно з минулою добою, коли також було зафіксовано 12 наступальних спроб.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російська армія 21 раз намагалася вклинитися в українську оборону. Бої точилися неподалік Дерилового, Дробишевого, Ставків, Лимана, Озерного, Новоселівки та Ямполя. Кількість атак на цьому напрямку суттєво зросла порівняно з минулою добою, коли фіксувалося 14 спроб штурму.

На Слов’янському напрямку українські захисники зупинили 19 наступальних дій російських військових. Спроби просунутися фіксували поблизу Рай-Олександрівки, Калеників, Різниківки, Кривої Луки та Закітного. Цей показник майже не змінився порівняно з попередньою добою, під час якої відбулося 20 атак.

На Краматорському напрямку українські військові зупинили одну атаку російської армії біля Привілля. Проте, за даними аналітиків DeepState, саме на цій ділянці зафіксовано просування російських військових у бік Краматорська. Минулої доби на цьому напрямку наступальних дій не проводилося.

Втрати російських військових

Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:

• особового складу — 1 300 осіб;
• танків — 4 одиниці;
• бойових броньованих машин — 3 одиниці;
• артилерійських систем — 75 одиниць;
• РСЗВ — 4 одиниці;
• наземних робототехнічних комплексів — 14 одиниць;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 2 111 одиниць;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 396 одиниць;
• спеціальної техніки — 3 одиниці.

Читайте також:

Росіяни намагаются взяти Костянтинівку в напівкільце — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Рф продовжує завдавати ударів по населених пунктах Донеччини. Ввечері 3 червня відбувся обстріл міста Краматорськ. Внаслідок атаки є постраждалі і загиблі серед мирного населення.

Про це повідомляє голова Донецької ОВА Вадим Філашкін.

Обстріл Краматорська 3 червня

Сьогодні ввечері, 3 червня, війська рф атакували місто Краматорськ. Окупанти вдарили по житловій забудові. Загалом було два удари, тип озброєння встановлюється.

Пошкоджено інфраструктуру міста. Обсяги завданої шкоди встановлюють фахівці.

Внаслідок обстрілу є загиблі і постраждалі. Станом на момент публікації відомо про щонайменше трьох загиблих і одного пораненого.

Точна кількість жертв і постраждалих точно не встановлена. На місці працюють всі відповідальні служби, відбувається пошуково-рятувальна операція.

Читайте також:

• Українські дрони в Бахмуті: ЗСУ показали окуповане росіянами місто
• Евакуація на Донеччині: скільки дітей залишається в області
• Російська армія екстрено переносить склади за Маріуполь через удари ЗСУ на півдні — “Атеш”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!