Пропагандистські канали намагаються довести, що в Німеччині українці стають ледь не бездомними. Інфопривід знайшли на каналі Euronews. На новинному порталі розмістили відео із українкою, яка розповідає, що в Німеччині вона залишилася без житла.

Редакція «Бахмут. IN.UA» розпитала бахмутянку Ганну Петриченко, яка проживає в Німеччині про те, як там допомагають біженцям із України та, чи справді є проблема із житлом?

Яка ситуація із житлом в Німеччині?

За словами бахмутянки, яка живе в евакуації в Берліні, вона або ж люди в її оточенні — не зустрічалися із кризою житла закордоном. 

«Мій досвід і досвід людей, які мене оточують, а це широке коло, бо я відвідую тренінги та різні заходи для українців, волонтерю, працюю, не підтверджує тезу про те, що українці вимушені їхати з Берліну, бо житла немає. І не чула, щоб українцям відмовляли в допомозі», — каже бахмутянка.

Бахмутянка Ганна Петриченко по центру світлини. Фото: надане героїнею

Вона додає, що разом з родиною їй довелося змінити чотири квартири перебуваючи закордоном. Німецькі родини, каже героїня, приймали її сім’ю безкоштовно та всіляко допомагали. 

До теми: Бахмутяни в евакуації: як інструктор з дайвінгу опинився в Німеччині

«Наразі я знайшла постійне житло. Його частково оплачує соціальна служба – Джобцентр. Можу погодитися з тим, що існує певна бюрократія. Питання оренди житла у великих містах є нагальним, та труднощі можна подолати. І наскільки успішним буде твій пошук залежить від твоєї власної відповідальності і наполегливості», — пояснює Ганна Петриченко.

Ролик, який використовують пропагандисти

Пані Ганна зазначає, що героїня ролика повідомила про проживання у 5-ти місцях, але не уточнила, яке це було житло. Можливо їй надали квартиру волонтери, безкоштовно пустили пожити в родину, або дали місце в гуртожитку. Так бувають випадки, коли просять звільнити житло терміново, і це стає проблемою. Якщо так сталося,  можна звернутися до соціальної служби і вони запропонують тимчасові варіанти.

«Є такі гуртожитки – Хайми. Це багатоповерховий будинок, обладнаний всім необхідним. Там є комендант, який може допомогти с заповненням документів. Також є модульні містечки в колишніх аеропортах, в Берліні їх два. Один будиночок займають дві родини. Є місця загального користування і особистий простір. Біженці з Сирії та інших країн Сходу проживають в таких умовах з 2015 року. Але держава дає можливість знайти окреме житло. Квартиру ви маєте знайти самостійно, але з коштами на оренду вам допоможуть. Є муніципальні забудовники, які надають житло в оренду на 30 відсотків дешевше ринкової ціни, на такі квартири можуть претендувати українці. Варто постійно моніторити відповідні сайти, соціальні мережі та запитувати в знайомих».

Система створена таким чином, що не ти обираєш житло, а власник обирає тебе. Ганна каже, що активно шукала квартиру протягом місяця. Присвятила цьому весь вільний час, наразі ділиться досвідом з іншими українцями. 

Складність полягає в тому, що після публікації пропозиції є короткий час, коли ти маєш встигнути подати заявку на огляд квартири. З 1000 заявок лише 30-40 родин отримують запрошення.

За місяць подивилася 30 квартир, а подавала близько 200 запитів

Пошуки квартири в Німеччині зайняли чимало часу бахмутянки. Фото: надане героїнею

Потрібно зауважити, що сам по собі пошук квартири чи дому — це не легкий процес будь-де, закордоном або й в своїй країні. Щоб знайти домівку доведеться витратити не тільки гроші, але й час. Це підтверджує наша співрозмовниця.

«За місяць я подивилася 30 квартир, а запитів подала близько двохсот. Лягала і прокидалася з телефоном в руках. Шукала інформацію скрізь, питалася про допомогу у тих, чиї пошуки виявилися вдалими», — ділиться деталями пошуку житла героїня.

Бахмутянка додає, важливо, щоб документи, які ви надсилаєте орендодавцю, були в потрібному форматі. Наприклад, файли повинні бути підписані німецькою мовою, а саме сканування зроблене в гарній якості. Не варто також запізнюватися на перегляд квартири.

Бюрократія в Німеччині

У відео опублікованому на каналі Euronews зазначають, що саме бюрократія є проблемою для біженців. Втім, наша співрозмовниця наголошує, що наявність законів та правил допомагає суспільству підтримувати високі соціальні стандарти. 

Саме ці чітко окреслені правила, часто не зрозумілі для іноземців, і створюють безпечний простір. У Німеччині є незвична для нас система листування за допомогою паперової пошти. Ганна вважає цей спосіб зручним. Про подію або зустріч тебе попереджають заздалегідь і є час підготуватися: домовитися з перекладачем, підготувати документи.

«Так є певні проблеми, бо закони про надання допомоги біженцям прописувалися не суто під нас. Та подивіться: попри певну інерцію бюрократичної машини, Європейський союз створює наразі закони, які полегшують життя українських біженців», — резюмує бахмутянка.

Українці в Німеччині

Порталь Амаль Берлін  нещодавно оприлюднив результати дослідження згідно із яким, з лютого 2022 року по 23 лютого 2023 року в Центральному реєстрі іноземців зареєстрували понад 1 млн біженців з України. Близько 37% з них хотіли б залишитися в Німеччині надовше. Ще 34% – лише до кінця війни.

Щодо житлового питання, то майже три чверті всіх біженців з України проживають у приватних квартирах або ж будинках. Близько 25% з них живуть у родичів або друзів, які вже були в Німеччині. 17% біженців живуть у готелях або гостьових будинках. Лише 9% живуть у комунальному житлі для біженців.

Найбільше біженців прийняла земля Північний Рейн-Вестфалія – 224 тис., Баварія – 152 тис., Баден-Вюртемберг – 136 тис., Нижня Саксонія – 111 тис., Гессен – 81 тис.

Зазначимо, що багато українських біженців досі живуть у тимчасових притулках. Така тенденція є, й людям доводиться тижнями або навіть місяцями очікувати на житло в спільних приміщеннях, які призначені лише для короткострокового первинного прийому.

Відомо, що у великих містах кількість місць майже вичерпана. У Берліні та Кельні , наприклад, заявили, що понад 90% доступних місць зайняті. У Лейпцигу теж вільного житла майже не залишилося. У Гамбурзі розшукують 5,3 тис. додаткових місць для житла. Однак, можна звернути увагу на інші міста в Німеччині, які менші за мегаполіси, але також зручні для проживання.

5 сайтів де шукати житло в Німеччині?

Квартира. Фото: з відкритих джерел

Якщо ви хочете знайти житло, але досі не змогли це зробити, радимо скористатися для пошуку наступними платформами: 

• Immowelt.de – це онлайн-платформа, де розміщують квартири та будинки у великих містах Німеччини без комісії для рієлторів.
• Unterkunft-ukraine.de – зручний сайт, де українці зможуть знайти тимчасове безкоштовне житло.
• Wohnungsboerse.net – це сайт, де ви самостійно можете створити свій профіль  й описати ваші потреби в домі. Наприклад, якщо ви шукаєте дім з твариною, то про це можна зазначити.
• Nena-apartments.de – це бюджетний варіант оселі, а точніше оренда житла в хостелі. Однак, тут є власна міні-кухня, інтернет для роботи й постільна білизна. 
• Help.tasso – це ідеальний варіант для тих, хто шукає дім з твариною. Все, що потрібно — це заповнити анкету про себе та домашніх улюбленців та чекати пропозиції.

Фото: «Бахмут. IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У жовтні 2025 року українці, які втратили роботу, можуть отримати допомогу по безробіттю від 1 500 до 8 000 гривень. Розмір виплат залежить від страхового стажу, середнього заробітку та підстав звільнення. Держава також передбачила спрощену процедуру реєстрації для внутрішньо переміщених осіб.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомили в Донецькому обласному центрі зайнятості.

Який розмір допомоги по безробіттю станом на жовтень 2025 року

Станом на жовтень 2025 року мінімальна допомога по безробіттю в Україні становить 1 500 гривень. Таку суму можуть отримати громадяни віком до 35 років, які не мають страхового стажу, або ті, кого звільнили з роботи через порушення трудової дисципліни — зокрема, прогули чи крадіжки на робочому місці.

Для осіб із мінімальним страховим стажем передбачено виплату 3 600 гривень.

Розмір допомоги для інших категорій безробітних розраховується індивідуально — залежно від середньої заробітної плати та тривалості страхового стажу:

• до 3 років — 50%;
• від 3 до 6 років — 55%;
• від 6 до 12 років — 60%;
• від 12 до 18 років — 65%;
• від 18 до 24 років — 70%;
• від 24 до 30 років — 75%;
• понад 30 років — 80%.

При цьому максимальний розмір допомоги не може перевищувати мінімальну заробітну плату, яка з 1 січня 2025 року становить 8000 гривень.

Умови для отримання допомоги

Статус безробітного можуть отримати особи працездатного віку, які не мають роботи чи інших доходів і готові приступити до праці. Під час дії воєнного стану допомога призначається з першого дня після надання статусу безробітного.

Виплати проводяться в межах дворічного періоду, але під час війни тривалість допомоги обмежена 90 календарними днями. Для осіб передпенсійного віку цей термін збільшено до 360 днів.

Необхідні документи для реєстрації:

• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• податковий номер;
• трудова книжка або договір;
• документ про освіту;
• військовий квиток (для військовозобов’язаних);
• посвідчення УБД (за наявності);
• довідка МСЕК (для осіб з інвалідністю);
• реквізити банківського рахунку.

Внутрішньо переміщені особи (ВПО) можуть отримати статус безробітного навіть без повного пакета документів, якщо втрачені трудові записи чи довідки.

Як зареєструватися:

Подати заяву на отримання статусу безробітного можна кількома способами:

• у центрі зайнятості особисто;
• через мобільний застосунок “Державна служба зайнятості”;
• на порталі “Дія”;
• через електронний кабінет шукача роботи на сайті dcz.gov.ua.

Читайте також:

• Які види пільг можуть отримати пенсіонери в Україні у 2025 році
• У якому випадку переселенці змушені повертати виплати ВПО: власний досвід 
• Як отримати дозвіл на зброю через “Дія” у 2025-2025 роках: покроковий гід

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У сьогоднішніх реаліях, коли в країні війна і щоденні тривоги, діти та підлітки зіштовхуються з різними тривожними станами. Коли діти мають зміни у поведінці, на допомогу їм можуть прийти батьки та школа, в якій вони навчаються. В бахмутських школярів зараз поширені тривожні стани через повітряні тривоги та службу батьків на фронті. Діти мріють про спокій, мир і повернення родини додому, а їхні переживання однаково гострі як у тих, хто залишився в Україні, так і у дітей, які виїхали за кордон — лише причини тривожності різні.

Як у бахмутських школах працюють програми підтримки ментального здоров’я та чим тривожаться діти, редакції Бахмут IN.UA розповіла Тетяна Слободянюк — практична психологиня Управління освіти Бахмутської міськради.

Які стани найчастіше спостерігаються у школярів?

Як кажуть у коментарі, в бахмутських школярів найчастіше проявляються тривожні стани. Найбільше на це впливають повітряні тривоги та те, що один із батьків зараз на службі і захищає країну.

“Спостерігаємо, що діти стали трішки тривожні, бо відчувають небезпеку через постійні повітряні тривоги. Додатково на багатьох дітей накладається ще й те, що хтось із батьків служить, вони також хвилюються через це. Наразі головні бажання дітей — щоб батьки повернулися додому, щоб був мир і щоб все було спокійно”, — розповідає практична психологиня.

За спостереженнями, психологічний стан дітей, які продовжують жити в Україні, та дітей, які виїхали за кордон, не відрізняється. Діти лише мають різні запити.

“Тривожність спостерігається і в тих, хто в Україні, і в тих, хто за кордоном. Відрізняються лише причини цих станів. Наприклад, діти, які за кордоном, тривожаться через проблеми в адаптації, мовний бар’єр, налагодження дружніх стосунків з іншими дітьми. Зараз діти вже адаптувалися до дистанційного навчання, але ж діти, які перебувають за кордоном, ходять там на очне навчання. Тому для них адаптація проходить так само, наче дитина знову вперше пішла до школи. А в дітей, які залишились в Україні, тривожність пов’язана з тим, що вони не відчувають безпечного місця через постійні тривоги. Також у них є запит щодо адаптації, але тут більше про те, як організувати дозвілля або куди піти”, — розповіла Тетяна Слободянюк.

Які програми підтримки ментального здоров’я працюють у бахмутських школах?

Бахмутські заклади освіти продовжують працювати дистанційно. Хоч навчання і проходить онлайн, вчителі змогли налагодити якісну комунікацію з учнями, в тому числі й з підтримки ментального здоров’я.

За словами Тетяни Слободянюк, у бахмутських школах щодня перед уроками проводяться ранкові зустрічі з класними керівниками, психологами та соціальними педагогами, а на кожному уроці педагоги приділяють кілька хвилин на психологічні вправи для зняття емоційної напруги. Ці короткі 2-3-хвилинні практики невеликі, але досить ефективні, і вчителі активно їх використовують для підтримки дітей.

Додатково у школах впроваджується програма ментального здоров’я “Ти як?”, що ініційована Оленою Зеленською. Також бахмутські заклади освіти долучились до ініціативи “Уроки турботи” від Міністерства освіти.

“Перед Днем ментального здоров’я, що був 10 жовтня, були проведені уроки турботи “Дотики підтримки”. До них долучилися майже всі заклади, в тому числі й дошкільної освіти. Такі уроки проводитимуть щомісяця. Програму надає Міністерство освіти — це конспекти і різні цікаві відео про емоції та емпатію. Уроки проводитимуть у закладах дошкільної освіти і в початковій ланці школи”, — розповіла психологиня.

Чи вчаться вчителі надавати психологічну допомогу?

Бахмутські вчителі регулярно проходять навчання з надання психологічної допомоги дітям та опановують програми для підтримки власного ментального здоров’я. Всі отримані знання вони можуть застосувати на практиці.

“Практичні психологи щомісяця проводять семінари і тренінги для педагогів у закладах освіти. На цих заняттях розповідають про техніки самопідтримки, як вислухати і підтримати дитину тощо. Також педагоги самостійно проходять онлайн-тренінги з надання першої психологічної допомоги та долучаються до проєктів з ментального здоров’я”, — каже Тетяна Слободян.

Куди звертатися батькам, якщо помітили зміни у стані дитини?

Педагогічні працівники працюють над тим, щоб батьки могли надати психологічну допомогу дітям у своїх родинах. Для цього вони спільно з психологами дають практичні поради.

“На наших сайтах ми розміщуємо поради щодо підтримки ментального здоров’я, також на батьківських зборах батькам розповідають як можна підтримати дитину. Додатково в дошкільних закладах освіти і в початковій ланці батьки часто присутні на уроках, тому також слухають поради, які дітям дають вчителі. Ще є Viber-групи, куди практичні психологи і класні керівники надсилають поради і відео з вправами”, — розповіла практична психологиня Тетяна Слободянюк.

У школах вже є випадки, коли батьки звертаються до вчителів за порадою як підтримати дитину. Тоді психологи дають індивідуальні консультації, де розповідають як правильно поводитись з дитиною в різних ситуаціях та діляться техніками і прийомами надання психологічної допомоги.

Психологиня радить — якщо батьки помітили зміни у стані дитини, то вони можуть звернутися із запитом до класного керівника. Тоді педагог скерує їх до шкільного психолога.

Читайте також:

• “Релокувати заклади немає можливості”: як працюють дитячі садочки Бахмута
• Вивчення мови і простір для спілкування: як працює гурток “Говорімо українською” для бахмутян
• “Найбільше вихованців зараз у Києві”: де і як працює Бахмутська КДЮСШ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!