Ще в 2011 році українка Тетяна Чернявська переїхала в Німеччину. Тут жінка почала будувати своє життя, але коли в 2014 році почалася війна на Сході — Тетяна вирішила шукати способи допомогти, вже згодом вона приєдналася до осередку небайдужих людей, які організували волонтерську Спілку “Серце для України”. Сьогодні волонтерка допомагає й українському Бахмуту.

Історія переїзду

Тетяна Чернявська з гумдопомогою. Фото: Фейсбук

Тетяна Чернявська переїхала в Німеччину наприкінці 2011 року, жінка працює в сфері кіноіндустрії. Зараз українка живе поблизу Бремена, коли в 2014 році почалася війна на Донбасі — жінка намагалася знайти однодумців, щоб допомагати, але це не одразу вдалося. Згодом Тетяні все ж пощастило знайти українську спільноту, яка допомагала Україні. Це було товариство жінок “Серце для України”.

“В 2015-2016 році жінки через українських волонтерів дізнавалися про потреби дітей, які залишилися без батька або без матері і збирали такі пакуночки до Нового Року їм, подарунки передали волонтерам, які адресно доставляли пакунок”, — розповідає волонтерка.

Осередок допомоги українців в Бремені

Склад, де збирають допомогу для України. Фото: особистий архів героїні

Крім запитів діток, волонтерки також намагалися закрити потреби в медикаментах, але це були невеликі партії. Учасниці спілки вирішили офіційно зареєструвати свою організацію, згодом вони почали організовувати культурні події в Бремені на підтримку України.

“Коли в лютому розпочалася повномасштабна війна весь Бремен вийшов на центральну площу. Ми організували 27 лютого проукраїнський мітинг, нас прийшло підтримати п’ять тисяч людей, на заході виступали місцеві політики”, — згадує Тетяна Чернявська.

Через короткий час жінки знайшли великий склад і розпочали масштабну волонтерську роботу. Приміщення Спілці надали безкоштовно, гуманітарну допомогу збирали всі разом. Перша вантажівка поїхала до України 11 березня, маршрут був до села Валки — це Харківська область. Таких машин, під зав’язку забитих важливими речами, було багато.

Волонтерство зсередини

Для діток організували свято в Бремені. Фото: особистий архів героїні

В 2018 році пані Тетяна стала заступником голови Спілки та ще більше поринула у організаційні процеси. Жінка зазначає, що в Спілці всі працюють виключно на волонтерських засадах, ніяких коштів люди за це не отримують. У всіх жінок є основна робота, однак вони щодня приходять допомагати: сортувати допомогу, грузити та втрамбовувати в машину.

Кожен виділяє стільки часу — скільки може собі дозволити. Зараз в Спілці працюють приблизно 50 осіб, це всі активні бджілки, з усмішкою каже пані Тетяна. Багато сімей прийняли в родину біженців, є волонтери, які допомагають з перекладом, є ті, хто сортують, чи підписують коробки з гумдопомогою на складі. В основному до України направляють два види допомоги: медичну та власне, гуманітарну.

Волонтери купили операційні ліжка, турнікети, ліки в промислових масштабах та індивідуальні аптечки, консерви, генератори, пелюшки для дорослих, памперси, дитяче харчування.

Читайте також: «Ми просто приїхали з України й самі себе організували»: як українки в Бухаресті створили собі робочий простір

Допомога Бахмуту

Мітинги на підтримку України в Німеччині. Фото: Фейсбук

Допомагати Бахмуту німецька Спілка “Серце для України” почала завдяки Дмитру Бальтюкову. Річ у тому, що в 2021 році пані Тетяна знімала в Україні фільм під назвою “Ветеран”, тому режисерка шукала ветеранів війни, брали участь й бійці Донецького фронту. З цими людьми волонтерка продовжила тримати зв’язок.

15 лютого 2022 року фільм “Ветеран” вийшов у світ, а в кінці лютого ця стрічка стала реальністю для України, пригадує продюсерка.

“Коли ми відправляли допомогу в кінці лютого, я почала питати хлопців, що й куди відправляти. Дмитро мене направив, сказав: “Ось, в Бахмуті потрібно й тоді ми спакували першу машину на Бахмут”, — розповідає волонтерка.

Місцеві жителі придбали електрогенератор, який планують відвезти в Бахмут. Фото: Фейсбук

Німецькі медіа й російська пропаганда

В німецькому суспільстві, на жаль, досі є медіа, які лояльні до росії та часом, можливо несвідомо просувають російські наративи в німецьке суспільство. Ми запитали у волонтерки її думку стосовно цього:

“Ми теж бачимо це, і знаємо хто за цим стоїть. Скажу насамперед, що медіа у Німеччині демократичні…У нас є журналісти, які працюють в гарячих точках й показують все як є. Є звісно й інші медіа, які працюють на іншу сторону, на пропаганду”, — зазначає пані Тетяна.

Попри те, в Бремені є дуже багато людей, які допомагають та підтримують Україну. 

“Є політики, а є прості люди. Прості люди нам допомагають, купують консерви й привозять нам. Ці люди задали собі питання, на якому вони боці й вони підтримують нас. Німецькі пенсіонери інколи нам надсилають кошти зі свого дня народження, тобто, вони не купують подарунки, а жертвують ці кошти”, — розповідає волонтерка.

Гордість за українську кров

В Спілці “Серце для України” волонтерять не тільки українки, є й громадяни Німеччини, пояснює нам заступниця організації. Ща словами, пані Тетяни, одна з нових волонтерок, за національністю німка — знайшла в своїх архівах згадку про українську рідню й дуже пишається, що в ній тече українська кров.

“Вона так зраділа, коли дізналася. Розповідала нам: “В мене прабабуся з України, в мене ж теж кров українська є”. Вона нам дуже допомагає”, — з усмішкою каже пані Тетяна.

Фінансування Спілки й вступ до осередку

Допомога зібрана для Бахмута. Фото: Фейсбук

Спілка фінансується коштом й пожертвами небайдужих, в основному це маленькі донати. Кошти збирають на офіційні реквізити, також самі німці на службі в храмах часто пропонують поставити скриньки для пожертв фонду. 

Крім цього, волонтери влаштовують культурні заходи на підтримку України, де також збирають кошти.

Щоб потрапити до Спілки необхідно заповнити форму та внести членський внесок — 8  євро. Новим людям в Спілці завжди раді, адже вільних рук завжди бракує, тож якщо ви опинилися в Бремені й шукаєте спосіб допомогти Україні — заповніть форму за посиланням.

Зазначимо, що допомогти можна різними способами: організувати дозвілля для українських дітей в Бремені, взяти участь в мітингу або ж допомогти із сортуванням речей. У Спілці “Серце з Україною” чекають небайдужих й готових допомогти.

Якщо ви хочете допомогти коштами Спілці – надаємо реквізити:

Код: 29050101
Рахунок: № 81492795
IBAN DE08 2905 0101 0081 4927 95
Призначення: Допомога Україні
Контакт: [email protected]

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Як організувати виробництво окопних свічок на домашній кухні: історія небайдужої бахмутянки

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

В Україні офіційно перейменували 15 районів у Донецьку, Луганську, Макіївці та Горлівці, а також встановили історично обґрунтовану дату заснування Дружківки — 1768 рік. Рішення ухвалено в межах законодавства про деколонізацію та дерусифікацію топоніміки.

Про це повідомив Павло Островський, громадський діяч.

Нові назви районів у Донецьку, Луганську, Макіївці та Горлівці

Згідно з рішенням, райони міст отримали історичні та географічно обґрунтовані назви, запропоновані краєзнавцями Донеччини та Луганщини та підтримані під час громадських обговорень.

Донецьк:

• Будьоннівський — Богодухівський;
• Ворошиловський — Юзівський;
• Калінінський — Калинівський;
• Кіровський – Рутченківський;
• Куйбишевський — Смолянський;
• Ленінський — Олександрівський;
• Петровський — Вознесенський;

Пролетарський — Чумаківський.

Макіївка:

• Кіровський — Грузський;
• Совєтський — Ханжонківський;
• Червоногвардійський — Берестовський.

Горлівка:

• Калінінський — Кіндратівський.

Луганськ:

• Артемівський — Вільхівський;
• Жовтневий — Вергунський;
• Ленінський — Шевченківський.

Чому перейменування відбулося саме зараз

Перейменування здійснено відповідно до вимог законодавства України про деколонізацію. Юридичні можливості для цього існували і раніше — після ухвалення законів про декомунізацію та деколонізацію, однак процес не був завершений.

Оновлення законодавства передбачило завершення дерусифікації районів в окупованих містах.

Важливо:

• Перейменування районів не потребує додаткового фінансування;
• Після перейменування немає необхідності змінювати документи;
• Нові назви відображають історичний та локальний контекст територій.

Історична дата заснування Дружківки — 1768 рік

Оприлюднено документ Дружківської міської військової адміністрації, яким офіційно встановлено дату заснування Дружківки — 1768 рік замість імперської версії 1781 року.

Консенсус серед краєзнавців щодо цієї дати був досягнутий раніше, однак юридичне оформлення рішення завершено лише у лютому.

Символічне та політичне значення рішення

Перейменування районів у Донецьку та Луганську має не лише юридичне, а й стратегічне значення, вважає Павло Островський.

За його словами, на тлі спроб росії знищити українську ідентичність на окупованих територіях Україна демонструє незмінну позицію: Донеччина і Луганщина залишаються частиною України, а топонімічна політика формуватиметься відповідно до українського законодавства.

Для українців на тимчасово окупованих територіях такі рішення є сигналом, що держава не відмовляється від цих регіонів і продовжує працювати над відновленням історичної справедливості.

До теми:

Без Жукова та Леніна. Активіст Павло Островський розповів про перейменування вулиць в Києві

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

2026 рік уже подарував глядачам гучні прем’єри у жанрі детективу. Якщо ви шукаєте нові детективні серіали 2026 року з інтригуючим сюжетом, атмосферою та несподіваними розв’язками — ця добірка саме для вас.

Ми зібрали п’ять серіалів, які варто додати у список “що подивитися” вже сьогодні.

Нові детективні серіали 2026 року, які варто подивитися

1. Як дістатися до раю з Белфаста (2026)

Жанр: детектив, кримінальна драма

Сюжет: Події розгортаються у Белфасті, де загадкова смерть давньої подруги запускає ланцюг небезпечних розслідувань. За сюжетом три жінки вирушають на похорон товаришки, але після приїзду розуміють, що у труні не їхня подруга, а незнайома жінка. Вони не можуть просто так залишити цю справу, адже за нею ховається їх власна таємниця, розкриття якої загрожує їм всім. Серіал захоплює з першої серії харизматичністю героїнь та похмурими пейзажами Ірландії.

Його і її (2026)

Жанр: психологічний детектив, трилер
Сюжет: Це історія подружжя, яке опиняється в центрі розслідування вбивства. Кожна серія показує події з двох різних точок зору — його і її. Глядачеві доведеться самостійно визначити, кому довіряти. Напруга зростає з кожною серією, а фінал обіцяє кардинально змінити сприйняття всієї історії.

3. Сім циферблатів Агати Крісті (2026)

Жанр: класичний детектив, екранізація

Сюжет: Нова адаптація одного з найвідоміших творів Агати Крісті переносить глядачів у маєток, де після загадкової смерті гостя починається серія дивних подій. Таємничі записки, сім годинників і обмежене коло підозрюваних створюють атмосферу класичного британського розслідування з неочікуваною розв’язкою.

4. Утікай (2026)

Жанр: кримінальний трилер, детектив

Сюжет: Що б ви робили, якщо ваша донька б зникла? Наскільки далеко ви готові зайти у її пошуках? Серіал “Утікай” поєднує динамічний сюжет із глибоким психологічним підтекстом.

5. Свинцеві діти (2026)

Жанр: детектив, соціальна драма
Сюжет: У промисловому місті Польщі молода лікарка помічає дивні симптоми у дітей, які живуть поблизу металургійного заводу, вони страждають від отруєння свинцем, а вона ризикує своєю кар’єрою, щоб врятувати їх.

До теми:

5 українських серіалів, які варто подивитися: сучасне українське кіно

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!