Ще в 2011 році українка Тетяна Чернявська переїхала в Німеччину. Тут жінка почала будувати своє життя, але коли в 2014 році почалася війна на Сході — Тетяна вирішила шукати способи допомогти, вже згодом вона приєдналася до осередку небайдужих людей, які організували волонтерську Спілку “Серце для України”. Сьогодні волонтерка допомагає й українському Бахмуту.

Історія переїзду

Тетяна Чернявська з гумдопомогою. Фото: Фейсбук

Тетяна Чернявська переїхала в Німеччину наприкінці 2011 року, жінка працює в сфері кіноіндустрії. Зараз українка живе поблизу Бремена, коли в 2014 році почалася війна на Донбасі — жінка намагалася знайти однодумців, щоб допомагати, але це не одразу вдалося. Згодом Тетяні все ж пощастило знайти українську спільноту, яка допомагала Україні. Це було товариство жінок “Серце для України”.

“В 2015-2016 році жінки через українських волонтерів дізнавалися про потреби дітей, які залишилися без батька або без матері і збирали такі пакуночки до Нового Року їм, подарунки передали волонтерам, які адресно доставляли пакунок”, — розповідає волонтерка.

Осередок допомоги українців в Бремені

Склад, де збирають допомогу для України. Фото: особистий архів героїні

Крім запитів діток, волонтерки також намагалися закрити потреби в медикаментах, але це були невеликі партії. Учасниці спілки вирішили офіційно зареєструвати свою організацію, згодом вони почали організовувати культурні події в Бремені на підтримку України.

“Коли в лютому розпочалася повномасштабна війна весь Бремен вийшов на центральну площу. Ми організували 27 лютого проукраїнський мітинг, нас прийшло підтримати п’ять тисяч людей, на заході виступали місцеві політики”, — згадує Тетяна Чернявська.

Через короткий час жінки знайшли великий склад і розпочали масштабну волонтерську роботу. Приміщення Спілці надали безкоштовно, гуманітарну допомогу збирали всі разом. Перша вантажівка поїхала до України 11 березня, маршрут був до села Валки — це Харківська область. Таких машин, під зав’язку забитих важливими речами, було багато.

Волонтерство зсередини

Для діток організували свято в Бремені. Фото: особистий архів героїні

В 2018 році пані Тетяна стала заступником голови Спілки та ще більше поринула у організаційні процеси. Жінка зазначає, що в Спілці всі працюють виключно на волонтерських засадах, ніяких коштів люди за це не отримують. У всіх жінок є основна робота, однак вони щодня приходять допомагати: сортувати допомогу, грузити та втрамбовувати в машину.

Кожен виділяє стільки часу — скільки може собі дозволити. Зараз в Спілці працюють приблизно 50 осіб, це всі активні бджілки, з усмішкою каже пані Тетяна. Багато сімей прийняли в родину біженців, є волонтери, які допомагають з перекладом, є ті, хто сортують, чи підписують коробки з гумдопомогою на складі. В основному до України направляють два види допомоги: медичну та власне, гуманітарну.

Волонтери купили операційні ліжка, турнікети, ліки в промислових масштабах та індивідуальні аптечки, консерви, генератори, пелюшки для дорослих, памперси, дитяче харчування.

Читайте також: «Ми просто приїхали з України й самі себе організували»: як українки в Бухаресті створили собі робочий простір

Допомога Бахмуту

Мітинги на підтримку України в Німеччині. Фото: Фейсбук

Допомагати Бахмуту німецька Спілка “Серце для України” почала завдяки Дмитру Бальтюкову. Річ у тому, що в 2021 році пані Тетяна знімала в Україні фільм під назвою “Ветеран”, тому режисерка шукала ветеранів війни, брали участь й бійці Донецького фронту. З цими людьми волонтерка продовжила тримати зв’язок.

15 лютого 2022 року фільм “Ветеран” вийшов у світ, а в кінці лютого ця стрічка стала реальністю для України, пригадує продюсерка.

“Коли ми відправляли допомогу в кінці лютого, я почала питати хлопців, що й куди відправляти. Дмитро мене направив, сказав: “Ось, в Бахмуті потрібно й тоді ми спакували першу машину на Бахмут”, — розповідає волонтерка.

Місцеві жителі придбали електрогенератор, який планують відвезти в Бахмут. Фото: Фейсбук

Німецькі медіа й російська пропаганда

В німецькому суспільстві, на жаль, досі є медіа, які лояльні до росії та часом, можливо несвідомо просувають російські наративи в німецьке суспільство. Ми запитали у волонтерки її думку стосовно цього:

“Ми теж бачимо це, і знаємо хто за цим стоїть. Скажу насамперед, що медіа у Німеччині демократичні…У нас є журналісти, які працюють в гарячих точках й показують все як є. Є звісно й інші медіа, які працюють на іншу сторону, на пропаганду”, — зазначає пані Тетяна.

Попри те, в Бремені є дуже багато людей, які допомагають та підтримують Україну. 

“Є політики, а є прості люди. Прості люди нам допомагають, купують консерви й привозять нам. Ці люди задали собі питання, на якому вони боці й вони підтримують нас. Німецькі пенсіонери інколи нам надсилають кошти зі свого дня народження, тобто, вони не купують подарунки, а жертвують ці кошти”, — розповідає волонтерка.

Гордість за українську кров

В Спілці “Серце для України” волонтерять не тільки українки, є й громадяни Німеччини, пояснює нам заступниця організації. Ща словами, пані Тетяни, одна з нових волонтерок, за національністю німка — знайшла в своїх архівах згадку про українську рідню й дуже пишається, що в ній тече українська кров.

“Вона так зраділа, коли дізналася. Розповідала нам: “В мене прабабуся з України, в мене ж теж кров українська є”. Вона нам дуже допомагає”, — з усмішкою каже пані Тетяна.

Фінансування Спілки й вступ до осередку

Допомога зібрана для Бахмута. Фото: Фейсбук

Спілка фінансується коштом й пожертвами небайдужих, в основному це маленькі донати. Кошти збирають на офіційні реквізити, також самі німці на службі в храмах часто пропонують поставити скриньки для пожертв фонду. 

Крім цього, волонтери влаштовують культурні заходи на підтримку України, де також збирають кошти.

Щоб потрапити до Спілки необхідно заповнити форму та внести членський внесок — 8  євро. Новим людям в Спілці завжди раді, адже вільних рук завжди бракує, тож якщо ви опинилися в Бремені й шукаєте спосіб допомогти Україні — заповніть форму за посиланням.

Зазначимо, що допомогти можна різними способами: організувати дозвілля для українських дітей в Бремені, взяти участь в мітингу або ж допомогти із сортуванням речей. У Спілці “Серце з Україною” чекають небайдужих й готових допомогти.

Якщо ви хочете допомогти коштами Спілці – надаємо реквізити:

Код: 29050101
Рахунок: № 81492795
IBAN DE08 2905 0101 0081 4927 95
Призначення: Допомога Україні
Контакт: [email protected]

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Як організувати виробництво окопних свічок на домашній кухні: історія небайдужої бахмутянки

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

На окупованій Донеччині працює захоплений Донецький інститут залізничного транспорту (ДонІЗТ). Він готує молодь до роботи на залізничних обʼєктах у рф та на окупованих територіях. Керує інститутом Михайло Чепцов. Він очолив заклад з початку окупації і є ректором донині.

Що відомо про Михайла Чепцова і його роль в освіті на ТОТ? Редакція зібрала досьє.

Михайло Чепцов, біографія

Михайло Чепцов народився 18 червня 1964 року в місті Дебальцеве на Донеччині. Даних про його освіту та особисте життя у відкритих джерелах немає.

Натомість є інформація про його наукову діяльність. У росджерелах вказано, що Михайло Чепцов є доктором технічних наук, керівником наукової школи теорії та методології автоматизації технологічних процесів на залізничному транспорті. Зараз він займається розробкою методів та засобів створення інтелектуальних систем управління рухом поїздів. Під керівництвом Чепцова захищено пʼять кандидатських дисертацій.

Як Михайло Чепцов став ректором Донецького інституту залізничного транспорту

До 2014 року Михайло Чепцов працював на кафедрі “Автоматика, телемеханіка, зв’язок та обчислювальна техніка”. Він пройшов шлях від викладача та доцента до професора.

Після початку російської агресії на сході України Донецький інститут залізничного транспорту не евакуювався на підконтрольну Україні територію та втратив українську акредитацію і ліцензію на освітню діяльність. Офіційно навчальний заклад припинив свою діяльність.

Натомість окупанти налагодили освітній процес у захоплених будівлях інституту. Випускникам почали видавати дипломи зразка “днр”.

Виконувачем обовʼязків ректора ДонІЗТ став професор Михайло Чепцов. Точної дати його призначення на цю посаду немає у відкритих джерелах. Та вже у червні 2015 року він фігурував у пропагандистських ресурсах, як ректор. Чепцов розповідав про працевлаштування випускників інституту. Вони, нібито, отримували роботу на Донецькій залізниці.

“Практично всі студенти отримали роботу, починаючи від співробітників обслуговуючого персоналу, і закінчуючи начальниками поїздів та працівниками сфери управління залізниці”, — заявляли окупанти.

Окрім посади ректора, Михайло Чепцов також є головним редактором збірника наукових праць Донецького інституту залізничного транспорту. Також він дотичний до окупованого ДонНУ — є ​членом редколегії “Вісника Донецького національного університету. Серія Г: Технічні науки”.

Як Михайло Чепцов перевів ДонІЗТ у російську систему освіти

Саме Михайло Чепцов був відповідальним за перехід ДонІЗТ в російську систему освіти. Про це він розповідав в інтервʼю пропагандистському виданню “Фонтанка” у 2024 році.

Чепцов розповів, що у 2015 році “зібрали ректорів вишів “днр” і повезли до російського Ростова”. Хто саме організовував цю поїздку і збір освітян, він не уточнив. Нібито, ростовські виші призначили відповідальними за перехід окупованих донецьких навчальних закладів на російську систему.

За словами Михайла Чепцова, псевдоректори з “днр” знайшли у Ростові університети, які стали їх партнерами. Там випускники з Донецька могли захищати свої випускні кваліфікаційні роботи та отримати дипломи російського зразка.

Офіційно ДонІЗТ став російським університетом у 2023 році. 29 березня російський уряд ухвалив розпорядження про передачу інституту в підпорядкування Федерального агентства залізничного транспорту. Протягом шести місяців ДонІЗТ остаточно перейшов на федеральне законодавство рф. Допомогу в оновленні освітніх програм, матеріально-технічної бази та навчальних лабораторій надавали росйська залізниця та підвідомчі вузи.

Відтоді до ДонІЗТ стали приїжджати гуманітарні місії з російських ВНЗ. Наприклад, у жовтні 2023 року Самарський державний університет шляхів сполучення передав оргтехніку та витратні матеріали.

Перехід на російську систему освіти та допомога з покращенням матеріальної бази не допомогли привабити студентів. Михайло Чепцов бідкався пропагандистам, що у 2023 році інститут не добрав 12 студентів, а більшість вступників — це місцеві жителі і пільговики.

Підозра в колабораційній діяльності

У червні 2023 року ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях оголосило Михайлу Чепцову підозру у впровадженні стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Читайте також:

Хто такий Гліб Пирогов: досьє на 20-річного пропагандиста з окупованої Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У селищі Гоща на Рівненщині відбувся конфлікт навколо релокованого Бахмутського центру професійно-технічної освіти (ЦПТО). Місцевий депутат Леонід Бондар публічно висловив невдоволення присутністю закладу в громаді, назвавши переселенців “зеками” та обурившись передачею їм комунальних приміщень у безоплатну оренду.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Миколою Панчуком, головою Гощанської селищної ради, аби з’ясувати деталі конфлікту, позицію місцевої влади та умови роботи релокованого закладу.

Конфлікт навколо ЦПТО у Гощі

Публічного розголосу ситуація набула після коментарів депутата Гощанської селищної ради від фракції “Батьківщина” Леоніда Бондара. У спілкуванні з журналістами він різко висловився проти переселенців і самого факту релокації Бахмутського ЦПТО до Гощі.

“Я свою позицію не міняю. Нам вони не треба. У 37-му році Сталін так зробив із Бахмутом. Всіх хлопців наших патріотів вислав на Воркуту, а сюда заслав цих зеків. А тепер ці зеки переїхали вже сюда і тут будуть заказувать музику. Нема державницької позиції, нема… Це буде знищена наша ідентичність. Якщо вони зайдуть сюда, то не буде вже Гощі“, — заявив депутат у репортажі “Рівне Онлайн” на другій хвилині тридцять п’ятій секунді.

За словами керівництва громади, від самого початку переїзду закладу депутат систематично негативно висловлювався щодо ВПО. Крім того, Бондар обурився виділенням приміщень для навчання: “Сім об’єктів забрали з нульовою ставкою… Нах*р їхнє училище”.

Позиція голови Гощанської громади

Голова Гощанської селищної ради Микола Панчук у коментарі для Бахмут IN.UA розповів, що конфліктна поведінка депутата триває ще з 2022 року, коли релокація лише розпочиналася.

“Ця історія триває з 22-го року. Людина одразу протестувала проти людей, які переїжджали сюди з Бахмута. Він неодноразово робив усе, щоб цього не відбулося, підбурював інших. Це відбувалося і на сесіях селищної ради, де він публічно під запис озвучував подібні речі. На мою думку, це взагалі недопустимо. Його позиція незрозуміла і протиукраїнська“, — наголосив Микола Панчук.

Він додав, що сьогодні обов’язок кожної громади — простягнути руку допомоги українцям із постраждалих регіонів. Крім того, наявність училища є великим плюсом для самої Гощі: діти мають можливість здобувати професійну освіту поруч із домом, а місцевий бізнес, який страждає від кадрового голоду, отримує необхідних фахівців (електриків, будівельників тощо).

Що відомо про 7 об’єктів і нульову ставку?

Коментуючи висловлювання депутата щодо передачі 7 приміщень “з нульовою ставкою”, Микола Панчук пояснив, що всі процедури відбулися згідно з чинним законодавством в умовах воєнного стану.

“Це державний заклад, який забезпечує освітній процес у нашій громаді, а не якась приватна установа. Ми передали вільні комунальні приміщення. Наприклад, будівлю колишньої поліклініки (лікарів перевели у відремонтовані кабінети лікарні), двоповерхове приміщення колишньої селищної ради, яке простоювало (там зробили гуртожиток), частину центру зайнятості та порожню школу в селі, де немає дітей“, — зазначив голова громади.

Ремонтні роботи та облаштування цих приміщень фінансувалися не з бюджету Гощі. Кошти виділяла Донецька ОВА та Бахмутська МВА, допомагали підприємці, а самі ремонти студенти та викладачі ЦПТО частково робили власноруч у межах практики. Крім того, за словами Панчука, Бахмутська міська військова адміністрація виділила значні кошти (понад 130 мільйонів гривень) на будівельні проєкти у громаді.

Примітка. Державний навчальний заклад “Бахмутський центр професійно-технічної освіти” через повномасштабну війну релокувався до селища Гоща на Рівненщині та продовжує працювати за адресою: сел. Гоща, вул. Незалежності, 82а.
Заклад працює в громаді вже третій рік, навчає молодь, співпрацює з місцевим бізнесом та реалізує спільні ініціативи (зокрема, створення металевих арт-об’єктів місцевими майстрами та студентами).

Чи буде відповідальність для депутата?

За словами голови селищної ради, колектив Бахмутського ЦПТО вже звертався до влади з публічною заявою про приниження та дискредитацію з боку депутата. Питання мали розглядати на депутатській комісії з етики, членом якої є сам Леонід Бондар, проте він ці засідання просто ігнорує.

“Враховуючи ті слова, які були озвучені зараз, я звернувся особисто до членів партії “Батьківщина” з тим, що він дискредитує їхню політичну силу. Якщо з їхнього боку не буде ніяких дій, ми будемо звертатися до всеукраїнського керівництва партії, щоб зрозуміти: це позиція політичної сили чи лише однієї людини“, — резюмував Микола Панчук, додавши, що до справи мають долучитися і відповідні правоохоронні служби.

Позиція Бахмутського ЦПТО

Редакція Бахмут IN.UA намагалася зв’язатися з керівництвом Бахмутського центру професійно-технічної освіти для отримання коментаря щодо ситуації, що склалася. Однак на момент публікації матеріалу зв’язатися з представниками закладу не вдалося. Ми продовжуємо стежити за ситуацією та готові опублікувати позицію освітян, щойно її вдасться отримати.

Зазначимо, що Леонід Бондар не вперше мав проблеми через нецензурні висловлювання та поведінку. У 2021 році видання “Рівненські новини” повідомляло, що тодішньому депутату Гощанської районної ради від ВО “Батьківщина” суд призначив 12 діб адміністративного арешту за дрібне хуліганство.

За даними видання, суд встановив, що 25 квітня Бондар під час телефонної розмови нецензурно висловлювався та ображав тодішнього голову Гощанської РДА Василя Романюка. Його дії кваліфікували за статтею 173 КУпАП.

“Рівненські новини” також писали, що мали у розпорядженні відео розмови, під час якої Бондар неодноразово використовував образливі висловлювання на адресу Романюка. Видання зазначало, що під час конфлікту він також згадав про смерть дитини посадовця.

Читайте також:

Бахмутський ЦПТО готує навчання для ветеранів та ветеранок у Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!