Ще в 2011 році українка Тетяна Чернявська переїхала в Німеччину. Тут жінка почала будувати своє життя, але коли в 2014 році почалася війна на Сході — Тетяна вирішила шукати способи допомогти, вже згодом вона приєдналася до осередку небайдужих людей, які організували волонтерську Спілку “Серце для України”. Сьогодні волонтерка допомагає й українському Бахмуту.

Історія переїзду

Тетяна Чернявська з гумдопомогою. Фото: Фейсбук

Тетяна Чернявська переїхала в Німеччину наприкінці 2011 року, жінка працює в сфері кіноіндустрії. Зараз українка живе поблизу Бремена, коли в 2014 році почалася війна на Донбасі — жінка намагалася знайти однодумців, щоб допомагати, але це не одразу вдалося. Згодом Тетяні все ж пощастило знайти українську спільноту, яка допомагала Україні. Це було товариство жінок “Серце для України”.

“В 2015-2016 році жінки через українських волонтерів дізнавалися про потреби дітей, які залишилися без батька або без матері і збирали такі пакуночки до Нового Року їм, подарунки передали волонтерам, які адресно доставляли пакунок”, — розповідає волонтерка.

Осередок допомоги українців в Бремені

Склад, де збирають допомогу для України. Фото: особистий архів героїні

Крім запитів діток, волонтерки також намагалися закрити потреби в медикаментах, але це були невеликі партії. Учасниці спілки вирішили офіційно зареєструвати свою організацію, згодом вони почали організовувати культурні події в Бремені на підтримку України.

“Коли в лютому розпочалася повномасштабна війна весь Бремен вийшов на центральну площу. Ми організували 27 лютого проукраїнський мітинг, нас прийшло підтримати п’ять тисяч людей, на заході виступали місцеві політики”, — згадує Тетяна Чернявська.

Через короткий час жінки знайшли великий склад і розпочали масштабну волонтерську роботу. Приміщення Спілці надали безкоштовно, гуманітарну допомогу збирали всі разом. Перша вантажівка поїхала до України 11 березня, маршрут був до села Валки — це Харківська область. Таких машин, під зав’язку забитих важливими речами, було багато.

Волонтерство зсередини

Для діток організували свято в Бремені. Фото: особистий архів героїні

В 2018 році пані Тетяна стала заступником голови Спілки та ще більше поринула у організаційні процеси. Жінка зазначає, що в Спілці всі працюють виключно на волонтерських засадах, ніяких коштів люди за це не отримують. У всіх жінок є основна робота, однак вони щодня приходять допомагати: сортувати допомогу, грузити та втрамбовувати в машину.

Кожен виділяє стільки часу — скільки може собі дозволити. Зараз в Спілці працюють приблизно 50 осіб, це всі активні бджілки, з усмішкою каже пані Тетяна. Багато сімей прийняли в родину біженців, є волонтери, які допомагають з перекладом, є ті, хто сортують, чи підписують коробки з гумдопомогою на складі. В основному до України направляють два види допомоги: медичну та власне, гуманітарну.

Волонтери купили операційні ліжка, турнікети, ліки в промислових масштабах та індивідуальні аптечки, консерви, генератори, пелюшки для дорослих, памперси, дитяче харчування.

Читайте також: «Ми просто приїхали з України й самі себе організували»: як українки в Бухаресті створили собі робочий простір

Допомога Бахмуту

Мітинги на підтримку України в Німеччині. Фото: Фейсбук

Допомагати Бахмуту німецька Спілка “Серце для України” почала завдяки Дмитру Бальтюкову. Річ у тому, що в 2021 році пані Тетяна знімала в Україні фільм під назвою “Ветеран”, тому режисерка шукала ветеранів війни, брали участь й бійці Донецького фронту. З цими людьми волонтерка продовжила тримати зв’язок.

15 лютого 2022 року фільм “Ветеран” вийшов у світ, а в кінці лютого ця стрічка стала реальністю для України, пригадує продюсерка.

“Коли ми відправляли допомогу в кінці лютого, я почала питати хлопців, що й куди відправляти. Дмитро мене направив, сказав: “Ось, в Бахмуті потрібно й тоді ми спакували першу машину на Бахмут”, — розповідає волонтерка.

Місцеві жителі придбали електрогенератор, який планують відвезти в Бахмут. Фото: Фейсбук

Німецькі медіа й російська пропаганда

В німецькому суспільстві, на жаль, досі є медіа, які лояльні до росії та часом, можливо несвідомо просувають російські наративи в німецьке суспільство. Ми запитали у волонтерки її думку стосовно цього:

“Ми теж бачимо це, і знаємо хто за цим стоїть. Скажу насамперед, що медіа у Німеччині демократичні…У нас є журналісти, які працюють в гарячих точках й показують все як є. Є звісно й інші медіа, які працюють на іншу сторону, на пропаганду”, — зазначає пані Тетяна.

Попри те, в Бремені є дуже багато людей, які допомагають та підтримують Україну. 

“Є політики, а є прості люди. Прості люди нам допомагають, купують консерви й привозять нам. Ці люди задали собі питання, на якому вони боці й вони підтримують нас. Німецькі пенсіонери інколи нам надсилають кошти зі свого дня народження, тобто, вони не купують подарунки, а жертвують ці кошти”, — розповідає волонтерка.

Гордість за українську кров

В Спілці “Серце для України” волонтерять не тільки українки, є й громадяни Німеччини, пояснює нам заступниця організації. Ща словами, пані Тетяни, одна з нових волонтерок, за національністю німка — знайшла в своїх архівах згадку про українську рідню й дуже пишається, що в ній тече українська кров.

“Вона так зраділа, коли дізналася. Розповідала нам: “В мене прабабуся з України, в мене ж теж кров українська є”. Вона нам дуже допомагає”, — з усмішкою каже пані Тетяна.

Фінансування Спілки й вступ до осередку

Допомога зібрана для Бахмута. Фото: Фейсбук

Спілка фінансується коштом й пожертвами небайдужих, в основному це маленькі донати. Кошти збирають на офіційні реквізити, також самі німці на службі в храмах часто пропонують поставити скриньки для пожертв фонду. 

Крім цього, волонтери влаштовують культурні заходи на підтримку України, де також збирають кошти.

Щоб потрапити до Спілки необхідно заповнити форму та внести членський внесок — 8  євро. Новим людям в Спілці завжди раді, адже вільних рук завжди бракує, тож якщо ви опинилися в Бремені й шукаєте спосіб допомогти Україні — заповніть форму за посиланням.

Зазначимо, що допомогти можна різними способами: організувати дозвілля для українських дітей в Бремені, взяти участь в мітингу або ж допомогти із сортуванням речей. У Спілці “Серце з Україною” чекають небайдужих й готових допомогти.

Якщо ви хочете допомогти коштами Спілці – надаємо реквізити:

Код: 29050101
Рахунок: № 81492795
IBAN DE08 2905 0101 0081 4927 95
Призначення: Допомога Україні
Контакт: [email protected]

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Як організувати виробництво окопних свічок на домашній кухні: історія небайдужої бахмутянки

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Станом на липень 2026 року в штаті Бахмутської райдержадміністрації працюють 23 людей, з яких одна людина у відпустці по догляду за дитиною, і ще двоє — у відпустці без збереження заробітної плати. Редакція Бахмут IN.UA подала запит, аби дізнатися, яку зарплату отримували посадовці Бахмутської РДА у першому півріччі 2026 року.

Детальний аналіз заробітних плат у матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутська РДА: яку зарплату отримували працівники у першому півріччі 2026 року

У відповідь на запит редакції Бахмутська РДА повідомляє, що штатна чисельність працівників складала 45 осіб. Фактично у складі РДА працюють 23 людей. Одна людина перебуває у відпустці по догляду за дитиною, і ще двоє — у відпустці без збереження заробітної плати.

Найвищу зарплату за півріччя — 991 665,30 гривень — отримав голова Бахмутської РДА Сергій Кальян. Найнижчу зарплату — 3 866,13 гривень — отримала Анна Чаплик, начальниця відділу з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг, яка отримала зарплату лише в березні.

З січня по червень (включно) 2026 року посадовці Бахмутської РДА отримали такі зарплати:

• Сергій Кальян, голова Бахмутської РДА, начальник Бахмутської РВА — 991 665,30 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 284 031,63 гривень, а найменша у березні — 108 634,60 гривень;
• Роман Большаков, перший заступник голови Бахмутської РДА — 747 030,63 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 193 489,31 гривень, а найменша у січні — 64 493,59 гривень;
• Дмитро Таран, заступник голови Бахмутської РДА — 233 315,95 гривень. Працює на цій посаді з квітня. Найвища оплата праці була у травні — 82 913,60 гривень, а найменша у квітні — 70 040,97 гривень. З січня до квітня включно Дмитро Таран обіймав посаду начальника відділу правового забезпечення діяльності Бахмутської РДА. За цю роботу він отримав 165 590,80 гривень;
• Надія Тутова, керівниця апарату Бахмутської РДА — 306 382,18 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 68 000 гривень, а найменша у січні — 35 157,60 гривень;
• Вікторія Щепанська, начальниця відділу документообігу, контролю, по роботі зі зверненнями громадян та інформаційно-комп’ютерного забезпечення — 173 146,92 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 36 039,77 гривень, а найменша у січні — 18 779,20 гривень;
• Світлана Разжималіна, головна спеціалістка управління персоналом та з питань організаційної діяльності — 158 726,15 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 34 648,38 гривень, а найменша у січні — 16 308 гривень;
• Катерина Кривцова, начальниця відділу фінансово-господарського забезпечення – головна бухгалтерка — 186 933,29 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 41 250,52 гривень, а найменша у січні — 20 721,64 гривень;
• Вікторія Кривошеєва, головна спеціалістка фінансово-господарського забезпечення — 126 463,30 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 27 023,53 гривень, а найменша у січні — 14 060,15 гривень;
• Максим Гірмаш, водій автотранспортних засобів — 121 364,38 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 26 938,80 гривень, а найменша у січні — 13 469,40 гривень;
• Анна Лігоцька, головна спеціалістка-юрисконсультка відділу правового забезпечення діяльності — 150 269,29 гривень. Найвища оплата праці була у травні — 37 215,31 гривень, а найменша у червні — 13 307,79 гривень;
• Юрій Оверчик, начальник відділу ведення Державного реєстру виборців — 184 525,23 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 39 351,65 гривень, а найменша у січні — 22 750,40 гривень;
• Олег Селюк, головний спеціаліст ведення Державного реєстру виборців — 174 412,69 гривень. Найвища оплата праці була у травні — 54 842,95 гривень, а найменша у червні — 18 396,82 гривень;
• Ірина Тишакова, начальниця відділу забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування, з питань освіти, охорони здоров’я, культури та спорту — 212 038,62 гривень. Найвища оплата праці була у травні — 71 373,15 гривень, а найменша у червні — 16 751,24 гривень;
• Ольга Мосендз, головна спеціалістка забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування, з питань освіти, охорони здоров’я, культури та спорту — 135 644,70 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 27 658,65 гривень, а найменша у січні — 17 897,48 гривень;
• Ірина Косолапова, головна спеціалістка соціально-економічного розвитку територій та агропромислового розвитку — 184 136,48 гривень. Найвища оплата праці була у травні — 50 265,60 гривень, а найменша у січні — 18 451,96 гривень;
• Олена Семиволос, головна спеціалістка соціально-економічного розвитку територій та агропромислового розвитку — 18 989,25 гривень. Отримала лише одну зарплату в березні;
• Ольга Недорізова, начальниця відділу з питань інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології — 270 165,78 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 97 623,38 гривень, а найменша у січні — 23 848 гривень;
• Анна Чаплик, начальниця відділу з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг — 3 866,13 гривень. Отримала лише одну зарплату в березні;
• Олександр Хорсун, головний спеціаліст з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг — 144 840,54 гривень. Найвища оплата праці була у травні — 38 664,36 гривень, а найменша у січні — 14 627,20 гривень;
• Ярослав Фірсов, начальник відділу з питань оборонної та мобілізаційної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами — 106 298,03 гривень. Працює на цій посаді з квітня. Найвища оплата праці була у червні — 53 624,39 гривень, а найменша у квітні — 12 714,32 гривень. З січня до квітня включно Ярослав Фірсов обіймав посаду головного спеціаліста з питань оборонної та мобілізаційної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами. За цю роботу він отримав 155 493,44 гривень;
• Вадим Коваль, головний спеціаліст з питань оборонної та мобілізаційної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами — 160 976,59 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 39 495,33 гривень, а найменша у січні — 12 599,22 гривень;
• Катерина Ткаченко, головна спеціалістка з питань запобігання та виявлення корупції — 132 041,78 гривень. Найвища оплата праці була у травні — 44 256,86 гривень, а найменша у червні — 10 647,52 гривень.

За даними Бахмутської РДА, всі розміри зарплат вказані включно з преміями.

Нагадаємо, що редакція Бахмут IN.UA з метою висвітлення зарплат посадовців надіслала інформаційні запити до міськрад Бахмутського району. Ми просили надати для публікації дані про зарплати працівників МВА, міськрад та комунальних підприємств за перше півріччя 2026 року. Бахмутська МВА вже надала відповідь, аналіз зарплат працівників Бахмутської міськради ми публікували раніше. Також ми публікували дані щодо зарплат працівників Сіверської МВА та міськради. Натомість Часовоярська МВА відмовилася надавати інформацію про зарплати своїх працівників.

Читайте також:

• Скільки заробили за І півріччя 2026 працівники Бахмутських КП: детальний огляд
• Які зарплати отримували працівники Бахмутської МВА в першому півріччі 2026 року
• Як працює бюджет окупованої громади: пояснюємо на прикладі Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Краматорську затримали водія комунального підприємства, якого підозрюють у передачі представнику ФСБ РФ інформації про розташування особового складу, артилерійської установки та укріплень Сил оборони України. Суд обрав чоловіку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Про це повідомляє Донецька обласна прокуратура.

Працівник комунального підприємства у Краматорську передавав ФСБ дані про позиції ЗСУ

У Краматорську правоохоронці затримали водія одного з комунальних підприємств, якого підозрюють у несанкціонованому поширенні інформації про розташування Сил оборони України. Про це повідомляє Донецька обласна прокуратура.

За даними слідства, у січні 2026 року чоловікові через Telegram написав представник ФСБ РФ. Після цього, за версією слідства, житель Краматорська погодився передавати йому інформацію про українських військових. Як стверджують правоохоронці, чоловік повідомив представнику російської спецслужби дані про розташування особового складу, артилерійської установки та укріплень Сил оборони України.

За передачу інформації співробітник ФСБ РФ, за даними слідства, обіцяв чоловікові допомогти з отриманням документів та пройти “фільтрацію” у разі окупації Краматорська.

У липні 2026 року чоловіка затримали правоохоронці. Йому повідомили про підозру за частиною 3 статті 114-2 Кримінального кодексу України — несанкціоноване поширення інформації про розміщення Збройних сил України.

Суд розглянув клопотання сторони обвинувачення та обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Досудове розслідування здійснює ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!