Ще в 2011 році українка Тетяна Чернявська переїхала в Німеччину. Тут жінка почала будувати своє життя, але коли в 2014 році почалася війна на Сході — Тетяна вирішила шукати способи допомогти, вже згодом вона приєдналася до осередку небайдужих людей, які організували волонтерську Спілку “Серце для України”. Сьогодні волонтерка допомагає й українському Бахмуту.

Історія переїзду

Тетяна Чернявська з гумдопомогою. Фото: Фейсбук

Тетяна Чернявська переїхала в Німеччину наприкінці 2011 року, жінка працює в сфері кіноіндустрії. Зараз українка живе поблизу Бремена, коли в 2014 році почалася війна на Донбасі — жінка намагалася знайти однодумців, щоб допомагати, але це не одразу вдалося. Згодом Тетяні все ж пощастило знайти українську спільноту, яка допомагала Україні. Це було товариство жінок “Серце для України”.

“В 2015-2016 році жінки через українських волонтерів дізнавалися про потреби дітей, які залишилися без батька або без матері і збирали такі пакуночки до Нового Року їм, подарунки передали волонтерам, які адресно доставляли пакунок”, — розповідає волонтерка.

Осередок допомоги українців в Бремені

Склад, де збирають допомогу для України. Фото: особистий архів героїні

Крім запитів діток, волонтерки також намагалися закрити потреби в медикаментах, але це були невеликі партії. Учасниці спілки вирішили офіційно зареєструвати свою організацію, згодом вони почали організовувати культурні події в Бремені на підтримку України.

“Коли в лютому розпочалася повномасштабна війна весь Бремен вийшов на центральну площу. Ми організували 27 лютого проукраїнський мітинг, нас прийшло підтримати п’ять тисяч людей, на заході виступали місцеві політики”, — згадує Тетяна Чернявська.

Через короткий час жінки знайшли великий склад і розпочали масштабну волонтерську роботу. Приміщення Спілці надали безкоштовно, гуманітарну допомогу збирали всі разом. Перша вантажівка поїхала до України 11 березня, маршрут був до села Валки — це Харківська область. Таких машин, під зав’язку забитих важливими речами, було багато.

Волонтерство зсередини

Для діток організували свято в Бремені. Фото: особистий архів героїні

В 2018 році пані Тетяна стала заступником голови Спілки та ще більше поринула у організаційні процеси. Жінка зазначає, що в Спілці всі працюють виключно на волонтерських засадах, ніяких коштів люди за це не отримують. У всіх жінок є основна робота, однак вони щодня приходять допомагати: сортувати допомогу, грузити та втрамбовувати в машину.

Кожен виділяє стільки часу — скільки може собі дозволити. Зараз в Спілці працюють приблизно 50 осіб, це всі активні бджілки, з усмішкою каже пані Тетяна. Багато сімей прийняли в родину біженців, є волонтери, які допомагають з перекладом, є ті, хто сортують, чи підписують коробки з гумдопомогою на складі. В основному до України направляють два види допомоги: медичну та власне, гуманітарну.

Волонтери купили операційні ліжка, турнікети, ліки в промислових масштабах та індивідуальні аптечки, консерви, генератори, пелюшки для дорослих, памперси, дитяче харчування.

Читайте також: «Ми просто приїхали з України й самі себе організували»: як українки в Бухаресті створили собі робочий простір

Допомога Бахмуту

Мітинги на підтримку України в Німеччині. Фото: Фейсбук

Допомагати Бахмуту німецька Спілка “Серце для України” почала завдяки Дмитру Бальтюкову. Річ у тому, що в 2021 році пані Тетяна знімала в Україні фільм під назвою “Ветеран”, тому режисерка шукала ветеранів війни, брали участь й бійці Донецького фронту. З цими людьми волонтерка продовжила тримати зв’язок.

15 лютого 2022 року фільм “Ветеран” вийшов у світ, а в кінці лютого ця стрічка стала реальністю для України, пригадує продюсерка.

“Коли ми відправляли допомогу в кінці лютого, я почала питати хлопців, що й куди відправляти. Дмитро мене направив, сказав: “Ось, в Бахмуті потрібно й тоді ми спакували першу машину на Бахмут”, — розповідає волонтерка.

Місцеві жителі придбали електрогенератор, який планують відвезти в Бахмут. Фото: Фейсбук

Німецькі медіа й російська пропаганда

В німецькому суспільстві, на жаль, досі є медіа, які лояльні до росії та часом, можливо несвідомо просувають російські наративи в німецьке суспільство. Ми запитали у волонтерки її думку стосовно цього:

“Ми теж бачимо це, і знаємо хто за цим стоїть. Скажу насамперед, що медіа у Німеччині демократичні…У нас є журналісти, які працюють в гарячих точках й показують все як є. Є звісно й інші медіа, які працюють на іншу сторону, на пропаганду”, — зазначає пані Тетяна.

Попри те, в Бремені є дуже багато людей, які допомагають та підтримують Україну. 

“Є політики, а є прості люди. Прості люди нам допомагають, купують консерви й привозять нам. Ці люди задали собі питання, на якому вони боці й вони підтримують нас. Німецькі пенсіонери інколи нам надсилають кошти зі свого дня народження, тобто, вони не купують подарунки, а жертвують ці кошти”, — розповідає волонтерка.

Гордість за українську кров

В Спілці “Серце для України” волонтерять не тільки українки, є й громадяни Німеччини, пояснює нам заступниця організації. Ща словами, пані Тетяни, одна з нових волонтерок, за національністю німка — знайшла в своїх архівах згадку про українську рідню й дуже пишається, що в ній тече українська кров.

“Вона так зраділа, коли дізналася. Розповідала нам: “В мене прабабуся з України, в мене ж теж кров українська є”. Вона нам дуже допомагає”, — з усмішкою каже пані Тетяна.

Фінансування Спілки й вступ до осередку

Допомога зібрана для Бахмута. Фото: Фейсбук

Спілка фінансується коштом й пожертвами небайдужих, в основному це маленькі донати. Кошти збирають на офіційні реквізити, також самі німці на службі в храмах часто пропонують поставити скриньки для пожертв фонду. 

Крім цього, волонтери влаштовують культурні заходи на підтримку України, де також збирають кошти.

Щоб потрапити до Спілки необхідно заповнити форму та внести членський внесок — 8  євро. Новим людям в Спілці завжди раді, адже вільних рук завжди бракує, тож якщо ви опинилися в Бремені й шукаєте спосіб допомогти Україні — заповніть форму за посиланням.

Зазначимо, що допомогти можна різними способами: організувати дозвілля для українських дітей в Бремені, взяти участь в мітингу або ж допомогти із сортуванням речей. У Спілці “Серце з Україною” чекають небайдужих й готових допомогти.

Якщо ви хочете допомогти коштами Спілці – надаємо реквізити:

Код: 29050101
Рахунок: № 81492795
IBAN DE08 2905 0101 0081 4927 95
Призначення: Допомога Україні
Контакт: [email protected]

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Як організувати виробництво окопних свічок на домашній кухні: історія небайдужої бахмутянки

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

З 2 листопада 2026 року в Бахмутській міській територіальній громаді розпочалося громадське обговорення проєкту Статуту. Документ визначає права жителів, порядок їхньої участі в ухваленні місцевих рішень, громадського контролю та взаємодії з органами місцевого самоврядування. Бахмутяни можуть ознайомитися з проєктом і подати свої пропозиції до 21 листопада включно.

Що про це відомо, а також, як мешканцям долучитися, розповідає Бахмут IN.UA

Що передбачає новий Статут Бахмутської громади

Статут — це основний локальний нормативно-правовий документ громади, який визначає принципи роботи місцевого самоврядування та взаємодії влади з жителями. Проєкт підготувала робоча група за участі представників місцевого самоврядування та громадськості.

Редакція “Бахмут IN.UA” ознайомилася з документом і виокремила положення, які безпосередньо стосуються жителів громади.

1. Права бахмутян, які виїхали через війну

У проєкті Статуту зазначено, що жителем Бахмутської громади вважається громадянин України, який має зареєстроване або задеклароване місце проживання в громаді або чиє фактичне місце проживання чи перебування підтверджується довідкою ВПО.

Таким чином, документ враховує становище переселенців, які через війну були змушені залишити свої домівки.

2. Можливість впливати на рішення місцевої влади

Проєкт передбачає різні форми участі жителів у вирішенні питань громади. Серед них:

• подання індивідуальних і колективних звернень;
• електронні петиції;
• громадські слухання;
• місцеві ініціативи;
• публічні консультації;
• участь у консультативно-дорадчих органах.

Порядок використання цих інструментів детально описаний у Статуті та додатках до нього.

3. Участь жителів у формуванні місцевого бюджету

У проєкті закріплено право жителів брати участь у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету шляхом подання пропозицій. Це один із механізмів, за допомогою якого бахмутяни можуть порушувати питання фінансування потреб громади.

4. Контроль за діяльністю місцевої влади

Документ передбачає можливість громадського контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Зокрема, жителі можуть подавати інформаційні запити, індивідуальні та колективні звернення, а також долучатися до роботи консультативно-дорадчих органів.

5. Звітування посадовців перед громадою

Окремий розділ Статуту присвячений інформуванню жителів і звітуванню міського голови, депутатів, виконавчих органів, старост та комунальних підприємств.

Також документ містить положення щодо відкритості роботи органів місцевого самоврядування та оприлюднення інформації на офіційному сайті міської ради.

Водночас варто враховувати, що під час воєнного стану окремі механізми участі жителів можуть бути обмежені відповідно до законодавства. Повний проєкт Статуту Бахмутської міської територіальної громади доступний за посиланням.

Як бахмутянам взяти участь у громадському обговоренні

Через безпекову ситуацію обговорення Статуту проводять дистанційно — у форматі електронних консультацій.

Подати свої зауваження та пропозиції наразі можна двома способами:

• надіслати листа на електронну адресу [email protected];
• скористатися Єдиною платформою місцевої електронної демократії «Е-DEM»: https://consult.e-dem.ua/consultations/1853.

У пропозиції необхідно зазначити:

• прізвище, ім’я та по батькові;
• контактні дані;
• зміст пропозиції або зауваження до проєкту Статуту.

Громадське обговорення триватиме з 2 до 21 листопада 2026 року включно.

Анонімні пропозиції, а також звернення, які надійдуть після завершення встановленого терміну, не розглядатимуться. Детальні умови участі в обговоренні оприлюднені на офіційному сайті Бахмутської міської ради.

Наразі документ перебуває на етапі громадського обговорення, тому жителі ще можуть запропонувати зміни до його положень.

Читайте також:

Компенсація за зруйноване житло на ТОТ: чому бахмутяни досі чекають на рішення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У тимчасово окупованому Харцизьку готують до відкриття філіал корпоративного університету уряду Нижньогородської області. Ця установа готуватиме державних службовців для роботи в російських органах влади і державних структурах. Будівництвом займаються фахівці з Нижньогородської області. Відкриють заклад у будівлі колишньої зимової танцювальної зали.

Про це розповідає Бахмут IN.UA.

В окупованому Харцизьку будують філіал російського університету

У Харцизьку окупанти проводять так звану реконструкцію місцевого парку імені Чехова. Роботи стартували у 2025 році. Примітно, що реконструкцією парку займаються не місцеві фахівці, а будівельники з Нижньогородської області. Цей російський регіон є так званим “шефом” Харцизька.

Примітка. Система “регіонів-шефів” є одним із ключових інструментів для інтеграції окупованих територій до росії. Регіони росії стають основними “партнерами” для так званої відбудови та “покращення” життя на ТОТ. 9 червня 2022 року губернатор Нижньогородської області Гліб Нікітін підписав угоду про співпрацю з окупаційною головою Харцизька Вікторією Жуковою. Метою співпраці було відновлення та розвиток комунальної, інженерної та транспортної інфраструктури. Для проведення робіт російський регіон відправив до Харцизька необхідну техніку. Станом на сьогодні фахівці з Нижньогородської області працюють у комунальній сфері та реалізують різні проєкти реконструкцій.

Одним із проєктів Нижнього Новгорода в Харцизьку є реконструкція парку імені Чехова. Хід робіт висвітлюють пропагандисти. У жовтні росіяни випустили сюжет, де розповіли, що в парку змінили тротуарну плиту, встановили нові лавки і реконструюють вхідну групу.

Як один із здобутків показують відновлення будівлі зимової танцювальної зали, яка була роками закинута. Та цю будівлю використали не для відновлення занять із танців. У ній працюватиме філіал корпоративного університету уряду Нижньогородської області (КУПНО).

Зазначимо, що популяризація цього університету в Харцизьку розпочалася задовго до реконструкції парку. У липні 2022 року для молодих держслужбовців Харцизька провели збори, де розповідали про можливості навчання в нижньогородському КУПНО. Росіяни розповідали, що цей університет готує “держслужбовців нової якості” та пропонували пройти кілька освітніх програм для підвищення професійних компетенцій.

А вже у листопаді-грудні 2022 року курси підвищення кваліфікації в корпоративному університеті пройшли методистки харцизького Центру дитячої та юнацької творчості. У такий спосіб росіяни намагаються формувати кадрове середовище за власними управлінськими стандартами.

У 2023 році окупанти почали поширювати інформацію про корпоративний університет уряду Нижньогородської області серед молоді Харцизька. Для цього Росмолодь та КУПНО запустили профорієнтаційний проєкт “ГосСтарт.Диалог”. Він спрямований на знайомство молоді з державною та муніципальною службою через відкриті зустрічі з представниками органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Мета програми — підвищення привабливості державної та муніципальної служби серед молоді.

Роботи з безпосереднього будівництва філіалу корпоративного університет уряду Нижньогородської області стартували у травні 2025 року. Примітно, що початкові строки завершення робіт були перенесені майже на рік. Спочатку планувалося завершити реконструкцію будівлі до кінця грудня 2025 року. Але у січні 2026 року окупаційна адміністрація Харцизька оприлюднила відео, де видно, що всередині будівлі ще нічого не зроблено. Тепер окупанти обіцяють завершити роботи до кінця листопада 2026 року.

У будівлі, яку роками використовували як зимову танцювальну залу, окупанти облаштовують філіал університету, що готуватиме кадри для державних і муніципальних структур рф. Просування цього університету розпочалося ще у 2022 році через освітні програми для місцевих чиновників, а згодом через профорієнтаційні заходи для молоді. Тепер цю діяльність планують закріпити відкриттям повноцінного навчального осередку.

Читайте також:

• Як директорка гімназії в Донецьку поширює російську пропаганду: досьє на Альбіну Афенченко
• Палац культури Шевченка в окупованому Донецьку: хто керує закладом і чим він займається
• Хто керує захопленим Донецьким інститутом залізничного транспорту: досьє на Михайла Чепцова

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!