12 жовтня 2026 року Європейський Союз розширив санкційний список, додавши до нього 77 осіб, причетних до незаконних виборів до Державної думи Росії на тимчасово окупованих територіях України. Серед них редакція Бахмут IN.UA виявила шістьох уродженців Донеччини. Один із них, це колишній голова Національного банку України та експосадовець уряду Віктора Януковича Сергій Арбузов.

Хто ще опинився у списку та що відомо про їхню діяльність — розповідаємо в матеріалі.

Санкції ЄС за незаконні вибори на окупованих територіях України

12 жовтня 2026 року Рада Європейського Союзу ухвалила регламент №2026/2292, яким розширила перелік осіб, щодо яких діють обмежувальні заходи через дії, що підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України.

Загалом, до санкційного списку внесли 77 осіб, причетних до незаконних виборів до Державної думи рф у вересні 2026 року. Росія проводила ці вибори, зокрема, на тимчасово окупованих територіях Донецької області. Європейський Союз не визнає російських виборів на захоплених українських територіях та їхніх результатів. У санкційному документі участь кандидатів у такому виборчому процесі розглядається як сприяння спробам легітимізувати російську агресію та підтримувати незаконну окупацію України. Санкції передбачають заморожування активів підсанкційних осіб у юрисдикції ЄС, заборону на надання їм коштів та економічних ресурсів, а також обмеження на в’їзд до країн Євросоюзу.

Редакція Бахмут IN.UA проаналізувала санкційний список і виявила шістьох осіб, які народилися на Донеччині. Серед них. колишні українські посадовці, представники окупаційних політичних структур та люди, пов’язані з промисловістю регіону.

Сергій Арбузов: колишній голова НБУ, який балотувався до Держдуми РФ

Сергій Геннадійович Арбузов, уродженець Донецька та колишній високопосадовець України часів президентства Віктора Януковича. У 2010–2012 роках він очолював Національний банк України. Згодом, у 2012–2014 роках, обіймав посаду першого віцепрем’єр-міністра України. На початку 2014 року Арбузов також тимчасово виконував обов’язки прем’єр-міністра України.

Після Революції Гідності колишній посадовець виїхав до Росії. За біографічними відомостями, він займався громадською діяльністю та виступав на російському телебаченні з критикою української влади. У 2026 році Арбузов долучився до виборчого процесу в Росії. Він очолив регіональну групу партії “Справедлива Росія”, яка охоплювала тимчасово окуповані території України. У санкційному документі ЄС зазначено, що Арбузов був кандидатом від цієї партії на незаконних виборах до Державної думи РФ у вересні 2026 року. Арбузов вперше отримав мандат у російську Держдуму у 2026 році.

У Європейському Союзі вважають, що участю в цих виборах Арбузов сприяв спробам легітимізувати російську агресію проти України та підтримувати окупацію українських територій.

Олександр Гріденко: від підприємницької діяльності до окупаційної “Народної ради днр”

Олександр Гріденко народився 22 липня 1987 року на Донеччині. У санкційному документі ЄС місцем його народження зазначений Донецьк. Водночас у біографічному матеріалі росджерел вказане Старобешеве. Обидва населені пункти розташовані в Донецькій області. Гріденко навчався у школі №115 у Донецьку. У 2009 році закінчив радіотехнічний факультет Донецького національного технічного університету.

Згодом він займався підприємницькою діяльністю. Зокрема, був директором донецького товариства “Амік”, а з 2015 року пов’язують із керівництвом керченського товариства “Алекс-групп”, яке працювало у сфері дротових технологій зв’язку. Після окупації частини Донеччини Гріденко долучився до створених Росією політичних структур.

Із травня 2019 року він був депутатом так званого “Молодіжного парламенту днр”. Також очолював комітет із питань економіки та підприємництва, організаційний комітет проєкту “Школа підприємництва” та входив до руху “Молода республіка”. У лютому 2020 року Гріденко отримав місце в окупаційній “Народній раді ДНР” і долучився до фракції “Донецька республіка”. У вересні 2026 року Гріденко став кандидатом від партії “Єдина Росія” на незаконних виборах до Держдуми РФ. Європейський Союз включив його до санкційного списку за офіційну участь у виборчому процесі на тимчасово окупованих територіях України.

Сергій Добровольський: діяльність у “Молодій гвардії Єдиної Росії” та робота з молоддю на ТОТ

Сергій Сергійович Добровольський, уродженець Донецька, який співпрацює з російською окупаційною владою. За даними проєкту Evocation, у 2022 році він очолив донецьке відділення “Молодої гвардії Єдиної Росії”, молодіжної організації російської владної партії. Також Добровольський став координатором цієї організації на окупованих територіях чотирьох областей України.

За оприлюдненими відомостями, він займався поширенням російської пропаганди серед молоді та організацією заходів на підтримку російських військових. Окрім діяльності в молодіжній організації, Добровольський отримав мандат депутата окупаційної “Народної ради ДНР”. У вересні 2026 року він балотувався до Державної думи Росії від партії “Єдина Росія”.

У санкційному документі ЄС зазначено, що Добровольський був кандидатом на незаконних виборах, проведених Росією на окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Євросоюз вважає, що його участь у цьому процесі сприяла спробам легітимізувати російську агресію та підтримувати окупацію українських територій.

Віктор Ніколаєнко: раніше балотувався до Верховної Ради України, а згодом — на російських виборах

Ніколаєнко, який у 2006 році намагався отримати мандат у Верховній Раді України, через двадцять років взяв участь у російському виборчому процесі на окупованих українських територіях. Віктор Вікторович Ніколаєнко народився 25 грудня 1977 року в Донецьку. У 1999 році він закінчив Донецький державний університет. До співпраці з російськими окупаційними структурами Ніколаєнко брав участь в українському політичному житті. За даними руху ЧЕСНО, у 2006 році він балотувався до Верховної Ради України від “Партії екологічного порятунку “ЕКО+25%””, але депутатом не став. На той час Ніколаєнко працював головним редактором всеукраїнського громадсько-політичного науково-виробничого журналу “Наш вибір”. Пізніше він долучився до діяльності російських окупаційних структур на Донеччині.

За інформацією ЧЕСНО, у 2023 році Ніколаєнко балотувався на незаконних виборах на окупованій Донеччині від партії “Єдина Росія”. Також він обіймав посаду радника так званого голови “днр”. У вересні 2026 року Ніколаєнко знову став кандидатом від “Єдиної Росії”, цього разу, на незаконних виборах до Державної думи РФ. Європейський Союз включив його до санкційного списку через участь у виборах, організованих Росією на окупованих територіях чотирьох областей України.

Сергій Макаров: від роботи на шахтах Донеччини до Держдуми Росії

Сергій Валерійович Макаров, уродженець Донецька, професійна діяльність якого тривалий час була пов’язана з вугільною промисловістю регіону. У 2006 році він закінчив Донецький національний технічний університет.

За росданими, Макаров працював на шахтах та вугледобувних підприємствах Донеччини, зокрема на шахті імені Скочинського. У 2021–2024 роках він обіймав посаду головного інженера цієї шахти. Підприємство працювало у структурі окупаційної “Донецької вугільної енергетичної компанії”. Згодом Макаров долучився до російського політичного процесу, так, у вересні 2026 року він балотувався до Державної думи РФ від партії “Єдина Росія”.

За оприлюдненими біографічними відомостями, Макаров отримав депутатський мандат за результатами виборів у Горлівському одномандатному окрузі №15, який Росія сформувала на окупованій Донеччині. У санкційному документі ЄС Макаров зазначений серед осіб, які брали участь у незаконних виборах до Державної думи Росії на окупованій території Донецької області.

Сергій Білокопитов: уродженець Горлівки, який балотувався від “Справедливої Росії”

Сергій Олександрович Білокопитов народився в Горлівці Донецької області. Інформації про попередню діяльність Білокопитова у відкритих джерелах небагато. Його дані містяться у базі OpenSanctions та в офіційному санкційному документі Європейського Союзу. Відповідно до регламенту ЄС, Білокопитов був кандидатом від партії “Справедлива Росія” на незаконних виборах до Державної думи РФ у вересні 2026 року. Європейський Союз визначив його участь у цьому виборчому процесі як діяльність, що сприяла спробам легітимізувати російську агресію та підтримувати незаконну окупацію України.

До теми:

Озброєні російські військові та робота дільниць під час атак: як у окупованих містах Донеччини пройшли псевдовибори

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 18 по 20 вересня на окупованій Донеччині планують провести псевдовибори. Російські партії представили свої оновлені передвиборчі програми. Документи визначають пріоритети кожної політичної сили в економіці, соціальній сфері та зовнішній політиці. Редакція проаналізувала ініціативи чотирьох партій — “єдиної росії”, лдпр, кпрф та “нових людей”, — за які пропонуватимуть голосувати мешканцям на тимчасово окупованих територіях.

Детальніше про те, які програми мають найпопулярніші партії в рф — в матеріалі Бахмут IN.UA.

“Єдина росія”

Партія “єдина росія” йде на вибори з оновленою програмною стратегією, орієнтованою на поєднання технологічного оновлення економіки з розширенням соціальних зобов’язань держави. У центрі уваги політичної сили перебуває економіка та інновації, де пропонується “прискорити цифрову трансформацію та роботизацію виробництв виключно на базі вітчизняного обладнання та програмного забезпечення”. 

Вже традиційно партія “єдина росія” обіцяє “збільшення пенсій”, “розширення використання материнського капіталу” (зокрема на ремонт житла та оплату послуг дитсадків) і “запровадження щорічних виплат для працюючих батьків із двома й більше дітьми”. Охорона здоров’я охоплює розширення мережі національних дослідницьких центрів та переоснащення перинатальних центрів.

Також путінська партія обіцяє розробку комплексних майстер-планів для розвитку міст і агломерацій, капітальний ремонт шкіл і дитсадків, а також нібито створення сучасних університетських кампусів, тоді як в екологічній сфері пріоритетом визначено запровадження системи роздільного збору сміття та створення потужностей для переробки твердих побутових відходів.

Лдпр

Програма лдпр під назвою “100 днів перетворення росії” побудована на обіцянках швидких та радикальних реформ одразу після формування нового складу парламенту. Ця партія обіцяє зниження податкового навантаження для громадян та посиленні фінансової підтримки регіонів. Податкова революція передбачає встановлення нульового податку на доходи фізичних осіб для зарплат до 50 тисяч рублів, а для вчителів, лікарів і працівників промисловості — до 100 тисяч рублів, тоді як для надвисоких доходів пропонується запровадити податок на розкіш та підвищити ставки до 45%.

Пенсії та зарплати бюджетників партія обіцяє індексувати щонайменше на 20% щорічно. Житлові ініціативи охоплюють створення “Народної іпотеки” зі ставкою 3%, безкоштовну видачу земельних ділянок під забудову з готовою інфраструктурою та запровадження “материнської зарплати” для багатодітних матерів. Міграційна політика пропонує законодавчо закріпити пріоритет місцевих громадян при працевлаштуванні, збільшити вартість трудового патенту вдвічі, скасувати соціальні субсидії для мігрантів та видворяти безробітних іноземців разом із їхніми родинами. Окрім цього, пропонується залишати більшу частину податкових надходжень у місцевих та регіональних бюджетах, створюючи стимули для самостійного нарощування доходів територіями.

Кпрф

Кпрф представила “Програму перемоги”, яка базується на ідеях планової економіки, масштабної націоналізації та жорсткого державного контролю. Економічний блок вимагає повернути у державну власність стратегічні галузі економіки, системоутворюючі банки та підприємства з видобутку корисних копалин, а також запровадити державне регулювання цін на соціально значущі товари і скасувати податок на додану вартість. 

Соціальний захист населення передбачає підвищення мінімальної заробітної плати до 45 тисяч рублів, повернення пенсійного віку до рівня 60 років для чоловіків і 55 для жінок, а також обмеження максимальних витрат родин на комунальні послуги позначкою у 10% від загального доходу, причому у разі народження третьої дитини пропонується повністю списувати іпотечні борги. Реформа системи влади охоплює суттєве скорочення апарату чиновників, запровадження виборності голів місцевого самоврядування і суддів, а також створення механізмів відкликання депутатів та губернаторів у разі їхньої бездіяльності.

“нові люди”

Партія “нові люди” у своєму маніфесті “12 кроків до країни, в якій хочеться жити” орієнтується насамперед на підприємців, молодь та ІТ-сектор. Її мета, це залучити нових прихильників і перетворити їхню підтримку на голоси на виборах.

Серед основних пропозицій партії — спрощення ведення бізнесу та зменшення кількості державних обмежень. Зокрема, пропонують спростити відкриття бізнесу, заборонити блокувати рахунки громадян і компаній без рішення суду та запровадити трирічні податкові канікули для технологічних стартапів із виручкою до 30 млн рублів.
У сфері цифрових технологій партія виступає за те, щоб обмежувати доступ до сайтів лише за рішенням суду, відмовитися від масових блокувань в інтернеті та створити державний фонд для підтримки проєктів у сфері штучного інтелекту, робототехніки й біотехнологій.

Для молоді пропонують будувати державне орендне житло зі ставками на 40–50% нижчими за ринкові. Також у школах із п’ятого класу хочуть зробити обов’язковим вивчення програмування, основ права та медіаграмотності.

Погляд партій на війну та тимчасово окуповані території

У передвиборчих програмах кожна з партій визначила своє ставлення до війии та майбутнього тимчасово окупованих територій.

“Єдина Росія” зосереджується на мілітаризації соціальної сфери, інтегрувавши до своєї програми заходи з підтримки учасників бойових дій, гарантуючи їм комплексну медичну реабілітацію, освітні пільги та можливості для професійної перепідготовки і самореалізації. 

ЛДПР вимагає максимальної концентрації ресурсів для досягнення цілей військової операції, нарощування потужностей оборонно-промислового комплексу та закріплення єдиного федерального статусу для учасників боїв з наданням пільг і виплат через систему “єдиного вікна”. 

КПРФ поєднує соціалістичну риторику з жорсткими патріотичними заявами, розглядаючи національну політику через призму утримання територіальної стабільності та повної інтеграції захоплених населених пунктів під виглядом підтримки історичних регіонів, де безпека країни потребує повного державного контролю над стратегічними підприємствами та армією.

“Нові люди” використовують більш стриману риторику під гаслом “Росія для життя”, не роблячи воєнну тематику стрижнем своєї програми, натомість активно нагадуючи виборцям про своє голосування в парламенті проти підвищення призовного віку до 30 років і виступаючи проти надмірних заборон та обмежень з боку держави.

Примітка. Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

Читайте також:

Яке майбутнє у МВА з окупованих територій: редакція поспілкувалася з експертами

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!