Важливо

Бахмутянка на Дніпропетровщині потрапила в ДТП: родина збирає кошти на реабілітацію жінки (ОНОВЛЕНО)

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 17:00, 15 Жовтня 2026
Наталія Чепурнова / фото Олексія Чепурнова

Переселенка з Бахмута, Наталія Чепурнова потрапила у ДТП на Дніпропетровщині. Автомобіль родини зіткнувся з машиною, яка на великій швидкості вилетіла на зустрічну смугу. Зараз жінка перебуває у вкрай важкому стані з численними переломами та травмами голови. Родина терміново збирає кошти на реабілітацію у спеціалізованому центрі, перебування в якому коштує понад 10 тисяч гривень на добу.

Про обставини аварії та стан дружини редакції Бахмут IN.UA розповів чоловік Наталії, Олексій Чепурнов.

Примітка. Оновлено. Редакція оновлює матеріал згідно з Редакційною Політикою, додавши нову інформацію про стан бахмутянки, процес сбору коштів та хід кримінального провадження.

Бахмутянка потрапила в ДТП під Синельниковим

Авто, в якому знаходилась Наталія Чепурнова / фото Олексія Чепурнова

Аварія сталася ввечері 6 вересня 2026 року. Родина Чепурнових, яка вже втретє вимушено змінювала місце проживання як ВПО, їхала до Дніпра. Зазначимо, що відкритих даних про ДТП, немає, але редакція отримала підтвердження факту аварії із джерел в поліції.

“Ми евакуювалися вже втретє. Їхали потиху, не поспішаючи, були завантажені — швидкість десь 60 км/год. Не доїхали зовсім трохи, це сталося неподалік міста Синельникове. Там такий довгий затяжний поворот, і просто за одну секунду зустрічний автомобіль летів на такій швидкості, що вже не міг тримати свою смугу“, — згадує Олексій.

Чоловік, який їхав першим на іншій машині, встиг ухилитися. Його дружина Наталія, яка їхала позаду — не змогла. Сталося лобове зіткнення. Винуватець намагався втекти з місця злочину, але його швидко затримали правоохоронці.

“Його одразу встановили, повезли на допит. По алкоголю він виявився тверезим, а результатів аналізу на наркотики ще чекають, кажуть, це робиться довго. Зараз триває кримінальне провадження“, — розповідає чоловік.

У якому стані бахмутянка і скільки коштів вартує реабілітація

Внаслідок аварії Наталія Чепурнова отримала політравми критичного ступеня тяжкості.

“Стан найважчий, який тільки може бути. У неї двостороння черепно-мозкова травма третього ступеня, крововилив у мозок, дуже багато переломів. Відкритий перелом і безліч закритих — руки, ноги, таз, щелепа, ребра. Забита печінка та інші органи. Вона зараз дуже важка“, — ділиться Олексій.

Спочатку жінку лікували у дніпровській лікарні імені Мечникова, де її стан вдалося мінімально стабілізувати, після чого, за словами чоловіка, перевели до іншого закладу.

Для подальшого лікування та відновлення Наталію необхідно перевести до спеціалізованого реабілітаційного центру “Модричі” поблизу Львова, який спеціалізується на важких черепно-мозкових травмах та післяінсультних станах. Проте вартість перебування там для родини є непідйомною.

“Ціна за добу разом із моїм перебуванням поруч становить приблизно 10 660 гривень. І це без додаткових опцій чи консультацій вузьких спеціалістів. Щоб дружина хоча б прийшла до тями і почала реагувати на команди, знадобиться мінімум місяць. Далі — все індивідуально, хтось лікується три місяці, хтось третій рік. Це просто непомірні, непідйомні гроші для нас“, — пояснює Олексій Чепурнов.

Збір коштів лише розпочався, і наразі зібрано близько двох тисяч гривень. Родина має власні невеликі заощадження, але їх недостатньо для повноцінної реабілітації. Чоловік наголошує, що надасть повну звітність та зберегти всі чеки з лікарень і центру.

Поточний стан справ: розслідування та збір коштів

Станом на 15 жовтня 2026 року, Наталія все ще перебуває у важкому стані: жінка вийшла з коми, проте до свідомості поки не повернулася. Переведення до спеціалізованого центру відбудеться не раніше ніж через місяць-півтора, оскільки пацієнтку спочатку необхідно повністю стабілізувати для безпечного транспортування. Медики поки не дають жодних прогнозів через критичну важкість ситуації.

Щодо фінансової сторони, спільними зусиллями небайдужих вдалося зібрати близько 100 тисяч гривень. Проте, як зазначає чоловік, необхідна сума залишається високою. За уточненими даними з центру, вартість перебування становить майже 10 800 гривень на добу. Загальна сума реабілітації, яка може тривати місяцями, вимірюватиметься мільйонами.

Кримінальне провадження щодо ДТП продовжується. За словами Олексія Чепурнова, слідство перебуває на завершальному етапі — 20 жовтня мають відбутися останні слідчі експерименти, після чого буде винесено рішення щодо винуватців аварії.

Як допомогти родині

Допомогти Наталії з лікуванням та реабілітацією можна за наступними реквізитами:

  • Номер картки: 5168 7521 6376 4320;
  • Отримувач: Чепурнов Олексій Олексійович.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дитячий театр та невідомий рукопис: як письменниця Дніпрова Чайка жила в Бахмуті

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 15 Листопада 2026

Українська письменниця другої половини XIX — початку XX століття Людмила Василевська-Березіна, відома під літературним псевдонімом Дніпрова Чайка, залишила помітний слід не лише в класичній літературі, а й в історії Донеччини. Протягом кількох років вона мешкала у Бахмуті, де збирала шахтарський фольклор, керувала дитячим театром та писала краєзнавчі нариси про місцеві маєтки.

Детальніше про життєвий шлях авторки та маловідомі сторінки її бахмутського періоду розповідає Бахмут IN.UA.

Життєвий та творчий шлях Дніпрової Чайки

Людмила Березіна народилася 1 листопада (20 жовтня за старим стилем) 1861 року в селі Карлівка на Херсонщині (нині — село Зелений Яр Миколаївської області) в родині священника. Після закінчення Одеської гімназії у 1879 році вона працювала вчителькою у сільських школах та активно підтримувала ідею викладання рідною мовою.

У 1885 році письменниця переїхала до Херсона слідом за своїм чоловіком — істориком, публіцистом та громадським діячем Феофаном Василевським, якого туди заслали. Саме в цей період в одеському альманасі “Нива” вперше вийшли друком її вірші “Вісточка” й “Пісня” та оповідання “Знахарка”. Згодом Дніпрова Чайка почала активно публікуватися у виданнях Західної України, здобувши визнання завдяки поезіям у прозі, зокрема циклу “Морські малюнки”.

У Херсоні подружжя гуртувало навколо себе українську інтелігенцію, а через участь у допомозі політичним в’язням письменниця потрапила під арешт і нагляд поліції. У 1908 році родина перебралася до Києва, де Людмила долучилася до “Просвіти” й “Громади”, спілкувалася з Лесею Українкою, Михайлом Старицьким та Борисом Грінченком. Особливу популярність їй принесла співпраця з композитором Миколою Лисенком, який написав музику на її лібрето до перших українських дитячих опер: “Коза-дереза”, “Пан Коцький” та “Зима і весна”.

Бахмутський період: дитячий театр та шахтарський фольклор

Окремою сторінкою в біографії письменниці став її переїзд до Бахмута у 1916 році. Тоді п’ятдесятип’ятирічна вдова приїхала сюди з Олександрівська (нинішнього Запоріжжя) та оселилася у своєї доньки, яка працювала місцевою лікаркою. Переїзд був зумовлений бажанням допомогти з вихованням онуків і покращити скрутне матеріальне становище.

Як свідчать матеріали книги Валентина Замкового “Артемівський літературний цех”, у Бахмуті письменниця майже не працювала над новими великими художніми творами, натомість зосередилася на педагогіці, художніх перекладах та збиранні шахтарського фольклору. Крім того, тут розкрився її режисерський талант: вона очолила місцевий аматорський дитячий театр, де ставила власні казки-опери. Влітку родина часто виїжджала на відпочинок до Святогірська.

У жовтні 1917 року Дніпрова Чайка ненадовго їздила до Києва, де стала свідком бурхливих революційних мітингів, після чого повернулася до Бахмута. Остаточно вона залишила місто у 1918 році, переїхавши разом із донькою та онуками до столиці, куди на службу вирушив її зять.

Невідомий рукопис про Бахмут та маєток у Ступках

Київська дослідниця Олена Степченко віднайшла у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського невідомий раніше рукопис письменниці, присвячений історії Бахмута. У ньому Дніпрова Чайка описала половецькі кам’яні статуї, які побачила на хуторі Чаплине неподалік міста, а також додала власноруч зроблений малюнок стародавньої фігури.

Окрім цього, у нарисі “Ступки” авторка залишила детальний опис місцевої панської садиби: “Оселя лежала над трьома проточними ставками, ставки були рибні, особливо верхній… Був острівець з вибудованою альтанкою, котра на літо обставлялася олеандрами у кадубцях, що я теж застала у оранжереї. Коло острівця прив’язані човни… Там пани любили пити чай. Не дуже далеко від сього місця стояла хороша купальня, колонада біла, велика з чорним дощаним помостом, де танцювали”.

У цьому ж творі літераторка зафіксувала, як за часів Гетьманату Павла Скоропадського маєток розграбували німецькі війська, масово вивозячи меблі, речі та забиваючи племінну худобу. За версією бахмутських краєзнавців Михайла Кулішова та Наталі Жукової, у нарисі йдеться про садибу місцевої землевласниці — генеральші Надії Мажної. Маєток розташовувався на в’їзді у Ступки з боку Бахмута праворуч від дороги, де до початку повномасштабного вторгнення ще зберігалися обриси озера з острівцем і стояли столітні тополі.

Останні роки життя

Творчу активність Дніпрової Чайки суттєво підірвала тяжка хвороба, через яку вона ще у 1909–1911 роках змушена була лікуватися в Одесі. Повернувшись до Києва, письменниця змогла ненадовго відновити літературну роботу лише у 1918–1920 роках.

Померла Людмила Василевська-Березіна 13 березня 1927 року в селі Германівка на Київщині. Поховали письменницю у Києві на Байковому кладовищі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Електронне посвідчення ветерана в “Дії”: як додати та чому документ може не підтягуватися

Семаковська Тетяна 10:00, 15 Листопада 2026
Застосунок “Дія” / фото Мінцифри

Міністерство у справах ветеранів України нагадує про можливість використання електронного посвідчення ветерана (е-Посвідчення) у застосунку “Дія”. Цифровий аналог формується автоматично на основі запису в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни (ЄДРВВ), що дозволяє отримувати цифрові послуги, не чекаючи на виготовлення паперового бланка.

Детальніше про оформлення документа розповідає Бахмут IN.UA.

Хто може оформити посвідчення ветерана в “Дії”

Оформити е-Посвідчення можуть учасники бойових дій (УБД), особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни, постраждалі учасники Революції Гідності, а також члени сімей загиблих (померлих) ветеранів, захисників і захисниць України.

Щоб додати документ, необхідно завантажити застосунок “Дія” та пройти авторизацію зручним способом (наприклад, через BankID). Далі перейдіть у розділ “Документи”, прогорніть картки до самого кінця, натисніть “Додати документ” та оберіть опцію “Посвідчення ветерана”.

Що відображається в цифровому документі

Електронне посвідчення містить унікальний 11-значний реєстровий номер запису в ЄДРВВ. Якщо ви вже маєте паперовий документ, у “Дії” відображатимуться обидва номери: і серія та номер паперового бланка, і реєстровий номер. Якщо ж статус надано нещодавно і паперового посвідчення ще немає, цифровий аналог міститиме лише 11-значний номер. Це дає змогу одразу отримувати необхідні пільги. При цьому зверніть увагу, що паперове посвідчення також залишається чинним документом.

Чому е-Посвідчення може не підтягуватися

Якщо документ не з’явився у застосунку, це може свідчити про одну з трьох причин. По-перше, дані можуть бути відсутні в ЄДРВВ, оскільки інформацію про набуття статусу ще не передали до реєстру. По-друге, у даних можлива помилка, наприклад, розбіжності в ПІБ чи податковому номері. По-третє, у реєстрах відсутнє ваше фото, оскільки фотографія автоматично підтягується лише з біометричних документів — ID-картки або закордонного паспорта. Без них документ не сформується.

У разі відсутності даних або наявності помилок Мінветеранів радить звертатися для їх уточнення чи оновлення до того органу, який надав вам відповідний статус.

Як перевірити свої дані в реєстрі

Переглянути інформацію про себе з реєстру можна безпосередньо в застосунку “Дія”. Для цього потрібно перейти в розділ “Ветеран PRO” та обрати послугу “Дані з реєстру ветеранів”.

Також за потреби ви можете отримати електронний витяг із ЄДРВВ через вебпортал “Дія”. Для цього перейдіть на сторінку послуги “Витяг з Реєстру ветеранів” на порталі, натисніть “Отримати витяг”, авторизуйтеся, перевірте свої дані та надішліть запит.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дитячий театр та невідомий рукопис: як письменниця Дніпрова Чайка жила в Бахмуті

Українська письменниця другої половини XIX — початку XX століття Людмила Василевська-Березіна, відома під літературним псевдонімом Дніпрова Чайка, залишила помітний слід не лише в класичній літературі, […]

12:00, 15.11.2026 Скопіч Дмитро

Електронне посвідчення ветерана в “Дії”: як додати та чому документ може не підтягуватися

Міністерство у справах ветеранів України нагадує про можливість використання електронного посвідчення ветерана (е-Посвідчення) у застосунку “Дія”. Цифровий аналог формується автоматично на основі запису в Єдиному […]

Як захиститися від онлайн-шахраїв: детальний гайд з порадами кіберполіції

В умовах повномасштабної війни в Україні спостерігається значне зростання кількості шахрайських дій під час здійснення фінансових операцій в інтернеті. Зловмисники постійно вигадують нові схеми для […]

12:00, 14.11.2026 Скопіч Дмитро

Зміни у військовому обліку: у Міноборони уточнили правила щодо загиблих, СЗЧ та переміщення

Міністерство оборони України уточнило правила військового обліку бійців. Зміни стосуються визначення дати виключення зі списків особового складу в разі підтвердження загибелі після зникнення безвісти чи […]

Реклама

Альтернатива Чорній п’ятниці: у Києві проведуть п’ять подій про свідоме споживання, творчість та обмін речами

23–27 листопада молодіжний екопростір “Зелений Вал” від Greenpeace Україна долучиться до міжнародної ініціативи MAKE SMTHNG Week. У програмі — лекції, розмова про мистецтво й капіталізм, […]

16:30, 13.11.2026 Скопіч Дмитро