Важливо

Як переживають зиму на окупованій Донеччині

Семаковська Тетяна 15:36, 3 Лютого 2026

Зима на тимчасово окупованих територіях Донеччини перетворилася на випробування для тисяч людей. У Донецьку, Маріуполі та інших містах мешканці місяцями залишаються без стабільного водопостачання — наслідок системного занепаду інфраструктури після приходу самопроголошеної російської влади. Попри заяви окупаційної влади про “контроль ситуації”, люди змушені виживати в умовах постійної нестачі води та базових комунальних послуг.

Детальніше про те, як комунальні проблеми наразі існують на тимчасово окупованих територіях — в матеріалі Бахмут IN.UA

Ситуація з водою на ТОТ

У тимчасово окупованому Донецьку систематично є проблеми з водою. Зимою ситуація ще важча. Люди змушені підлаштовувати побут під графіки подачі, які часто не дотримуються. В дописі Telegram-каналу “Типичный Донецк” за 12 січня 2024 року йдеться про способи отримати воду, які використовують мешканці міст. 

Cніг переводять у воду / фото“Типичный Донецк”

Пропагандистське медіа “Блокнот Донецк” повідомляє, що після незначного похолодання в грудні 2025 року в Донецьку та Макіївці фактично перестали працювати запасні джерела водопостачання. Зокрема, близько 2 000 накопичувальних бочок, встановлених для роздачі води, замерзли навіть попри утеплення, а частину з них спорожнили ще до морозів. У результаті мешканці залишилися без води як у кранах, так і в бочках.

Замерзлі накопичувальні бочки для води / фото Блокнот

Варто зазначити, що мешканці Донецька вже почали “вирішувати” питання заморожених діжок. Для цього вони намагаються “пробурити” крани.

Аварійна ситуація — як постійне пояснення

Чергові повідомлення про перебої з водопостачанням у грудні 2025 року офіційно подавалися як тимчасові аварії. Коментатори пишуть, що відключення стали нормою, а не винятком.

Коментар жительки Донецька / фото росзмі

Російське медіа“dzen.ru” розповідає, що влада “днр” скасувала подачу води за чинним графіком, пояснивши це проблемами в енергетичному секторі, про які раніше не повідомлялося. Водночас підвіз води не здійснюється, а встановлені накопичувальні бочки замерзли та стали непридатними, через що сотні тисяч мешканців Донецька фактично залишилися без води взагалі.

Попри заяви чиновників про тисячі усунених аварій і довгострокові плани розв’язання проблеми до 2030 року, місцеві жителі у коментарях повідомляють, що вода не подається тижнями, графіки не дотримуються, а ситуація лише погіршується.

2026 рік: ситуація погіршується

У січні 2026 року підприємство “Вода Донбасса” заявило, що централізоване водопостачання за графіком у Донецьку здійснюватися не буде через аварійні роботи та нестабільну роботу енергосистеми. Комунальники пояснюють це необхідністю повторного наповнення системи після кожної зупинки помп.

Російське пропагандистське медіа “Первый Русский” визнало, що у 2026 році ситуація з водопостачанням у Донецьку значно погіршилася порівняно з попередніми роками. Мешканці розповідають про багатогодинне очікування води, черги біля бочок і повну відсутність води на верхніх поверхах будинків.

Розповіді мешканців ТОТ / фото росзмі

23 січня 2026 року  січня підприємство “Вода Донбасса” попередило мешканців Донецька про можливі перебої з подачею води, пов’язані з аварійною ситуацією на мережах водопостачання. Як повідомляється в російських джерелах, у зв’язку з цією аварією 24 січня централізоване водопостачання по графіку здійснюватись не буде, а роботи з відновлення мереж тривають. 

Версія влади та пояснення перебоїв

В Telegram-каналі “Мой Мариуполь” 23 січня 2026 року офіційно заявляється, що графік подачі води в “днр” не змінювався, а перебої пояснюють відсутністю напруги на насосних станціях. За версією влади, причиною є обстріли підстанцій, через які насоси знеструмлюються. Після відновлення електропостачання системі потрібен час для запуску обладнання та наповнення мережі водою, що нібито й призводить до пропусків у подачі води за графіком. 

У коментарях мешканці пишуть, що заявлений графік не дотримується тижнями, а пояснення про “проблеми з електроенергією” не відповідають їхньому реальному досвіду.

Коменатрі жителів Маріуполя / скриншоти

За інформацією диспетчера підприємства “Вода Донбасса”, 20 січня 2026 року з 12:30 до 17:00 в Єнакіївському районі Маріуполя було припинено подачу води через аварійно-відновлювальні роботи. Відключення торкнулося житлових будинків на проспекті Перемоги, бульварі 50 років Жовтня, а також вулицях Володимирській і Пашковського. Про це повідомила управа Єнакіївського внутрішньоміського району Маріуполя.

Telegram-канал “Мой Мариуполь” за 20 січня 2026 року повідомляє, що жителі будинків на вул. Київській, 60 і 62 залишаються без води з 15 січня 2026 року після того, як працівники “Горводоканалу” розкрили труби через їх замерзання і так і не відновили подачу.

За словами людей, комунальники щодня обіцяють, що вода скоро буде, однак фактично вона не з’являється вже понад тиждень. 

Розкриті труби / фото “Мой Мариуполь
Реакція жителів Маріуполя / скриншот

Відновлення електропостачання та нові обіцянки

Влада” Маріуполя 20 січня 2026 року повідомила про відновлення електропостачання в Іллічівському та Орджонікідзевському районах і заявила, що об’єкти критичної інфраструктури, зокрема котельні, забезпечені електроенергією.

За інформацією з російських джерел, школи, дитсадки, медичні заклади та екстрені служби працюють у штатному режимі, аварійні бригади опрацьовують звернення мешканців. Також заявлено, що для жителів лівобережжя воду подадуть поза графіком. Водночас мешканців закликали обмежити споживання електроенергії, щоб уникнути перевантаження мереж і нових аварійних відключень.

У коментарях під дописами “Вода Донбасса” зібрано десятки скарг мешканців на відсутність води. Люди пишуть про ігнорування звернень і відсутність зворотного зв’язку.

Коментар під постом ВКонтакте “Вода Донбасса” / скриншот

Ширший контекст проблеми окреслює матеріал російського медіа “lenta.ru” від 14 серпня 2025 року, де зазначається, що Донбас, а особливо “днр” і “лнр”, переживають серйозну кризу водопостачання, що має ознаки гуманітарної проблеми через дефіцит води.

В публікації йдеться, що вода в житлові будинки надходить в середньому раз на три дні лише на кілька годин, часто без достатнього тиску навіть на нижніх поверхах, а деякі райони зовсім не отримують нормального водопостачання.

Основними причинами називають глибоке зношення комунальної інфраструктури часів срср, постійні аварії, обміління водосховищ і довготривалу водну блокаду каналу “Сіверський Донець – Донбас”, який був пошкоджений після початку війни. Попри будівництво альтернативних водоводів, вони не забезпечують запланованого обсягу, а ситуація у деяких населених пунктах залишається критичною, мешканці вимушені економити воду до мінімуму та шукати додаткові джерела.

Скарги мешканців 

Мешканці Донецька 26 січня 2026 року в Telegram “Типичный Донецк” повідомляють про холодні батареї та низьку температуру у квартирах.

Температура в оселі / фото з “Типичный Донецк”

Коментарі мешканців під дописом Telegram-каналу “Мой Мариуполь” 21 січня 2026 року зазначають, що тепло не з’являється навіть після офіційних повідомлень про запуск опалення.

Коменатр / скриншот

Раніше, 18 січня 2026 року, у коментарях Telegram-каналу “Мой Мариуполь” мешканці також повідомляли про відсутність опалення у квартирах, попри обіцянки комунальних служб.

Коментарі під одним із дописів / скриншот

Жителі правобережної частини Маріуполя 11 січня 2026 року скаржаться на тривалу відсутність електроенергії, через що немає опалення, а діти змушені мерзнути у квартирах. У коментарях люди звинувачують міські служби в бездіяльності та ігноруванні звернень, ставлячи під сумнів здатність влади виконувати свої прямі обов’язки.

23 січня 2026 року в Telegram-каналі “Май днр” міністр будівництва рф Ірек Файзуллін та глава “днр” денис пушилін заявили, що проблему водопостачання планують вирішити до 2030 року шляхом модернізації інфраструктури та розвитку водоводу “Сіверський Донець — Донбас”. Влада звітує про тисячі усунених аварій і роботу аварійних бригад, наголошуючи, що ситуація перебуває під контролем. Водночас перебої з водою та опаленням пояснюють аваріями й нестабільною роботою систем у зимовий період.

16 січня 2026 року в Telegram-каналі “Май днр” також заявлялося, що посилення графіка подачі води не планується. Перебої пояснювали обстрілами енергосистеми та пошкодженням інфраструктури водопостачання під час святкових днів.

За словами голови уряду “днр” Андрія Черткова, служби працюють цілодобово, а для покращення ситуації залучаються федеральні ресурси, аварійні бригади та водовози.

Електропостачання: офіційні звіти та масштаби відключень

21 січня 2026 року у регіоні стабілізували електропостачання після атак на енергоінфраструктуру. Про це у своїх Telegram-каналі повідомив пушилін.. Світло подається у штатному режимі, напруга в мережі вирівняна. Працюють 1227 котелень, тепло надходить у 14 159 житлових будинках і 1998 соц. об’єктах. Наслідки відключень, які торкнулися 1,2 млн мешканців, ліквідовані після цілодобових робіт.

Водночас 19 січня 2026 року глава “днр” повідомив про масштабні відключення електроенергії через атаки на енергетичну інфраструктуру: зранку без світла залишалися 1,2 млн мешканців, станом на момент заяви — близько 650 тисяч. Перебої зафіксовані в Донецьку, Макіївці, Харцизьку, Горлівці та інших населених пунктах, знеструмлено сотні котелень, частина з них працює на генераторах. Влада заявляє про роботу в режимі НС та обіцяє після завершення ремонтів відновити електропостачання і подачу тепла до вечора.

Примітка. Над текстом працювала практикантка Марія Дубенко

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Невизначене майбутнє Соледара: що залишилось від міста після трьох років окупації

Семаковська Тетяна 15:00, 26 Січня 2026

Соледар – місто в Донецькій області, яке до повномасштабного вторгнення росії було відоме насамперед підприємством з видобутку солі “Артемсіль” – одним із найбільших у Європі. До 2022 року тут проживало понад 10 тисяч людей, працювали школи, лікарня, промислові об’єкти, а саме місто було важливою частиною економіки регіону. Проте російське вторгнення зруйнувало Соледар.

Редакція Бахмут IN.UA проаналізувала, що сталося з Соледаром після окупації російськими військами.

Бої за Соледар і повна окупація

Соледар, вигляд на місто до окупації / фото Вікіпедія

Активні бойові дії за Соледар розпочалися влітку-восени 2022 року під час наступу російських військ на Бахмутському напрямку. Місто швидко перетворилося на одну з ключових точок протистояння.

13 січня 2023 року Міністерство оборони росії заявило про взяття Соледара під контроль. За твердженням російської сторони, місто було захоплене ще ввечері 12 січня. Україна на той момент офіційно не підтверджувала втрату контролю, наголошуючи, що в районі тривають інтенсивні бої. У заявах російського військового відомства Соледар називали “важливим плацдармом” для подальшого наступу та можливістю перерізати логістику ЗСУ до Бахмута.

Тогочасний полковник Збройних сил України Сергій Череватий  25 січня 2023 року підтвердив відхід частин ЗСУ з міста. Він прокоментував це так.

Ми не можемо собі дозволити таку розкіш, яку дозволяє наш ворог, просто кидати бійців на убій. Намагаємося маневрувати, бити вогнем, застосовувати тактик малих груп, щоб максимально виснажити ворога,

Сергій Череватий  // полковник Збройних сил України

За словами Череватого, лінія фронту була вирівняна, тому не сталося оточення чи захоплення українських підрозділів.  Після цього ЗСУ закріпилися на заздалегідь підготовлених оборонних рубежах на околицях міста, щоб створити більш вигідні позиції для подальшої оборони.

Соледар: масштаби руйнувань

Денис Пушилін
Денис пушилін, ватажок “днр” / фото з росджерел

Вже наприкінці січня 2023 року окупаційна влада фактично визнала катастрофічний стан міста. 24 січня денис пушилін, який позиціюється як голова так званої “днр”, заявив, що рівень руйнувань у Соледарі настільки високий, що житлові будинки недоцільно відновлювати – простіше зводити нові. Він також повідомив про створення спеціальної комісії під керівництвом віцепрем’єра рф марата хуснулліна, яка нібито мала визначити подальшу долю міста.

Паралельно у прокремлівських медіа почали з’являтися матеріали, що описували Соледар як практично повністю зруйноване й безлюдне місто. У публікаціях від 29 січня 2023 року зазначалося, що більшість житлових кварталів лежать у руїнах, цивільного населення немає, а пересування можливе лише в супроводі бойовиків.

Соледар нові фото міста
Соледар, фото після окупації / фото з росджерел

На початку лютого 2023 року російські видання самі підтверджували: Соледар зазнав масштабних руйнувань, а мешканці були змушені евакуюватися. Водночас окупаційна адміністрація говорила про плани відбудови міста та відновлення “Артемсолі”, а в матеріалах наводилися емоційні свідчення евакуйованих жителів, які сподівалися колись повернутися додому.

Обіцянки замість відновлення

Минали місяці, однак реальних відновлювальних робіт у місті так і не розпочали. У серпні 2023 року, дмитро стешин, російський воєнний кореспондент порівняв зруйнований Соледар із Дрезденом після Другої світової війни, наголосивши, що в місті майже не залишилося вцілілих будівель і цивільного населення.

У січні 2024 року, в річницю захоплення Соледара, денис пушилін назвав подію “звільненням від української окупації” та вкотре підкреслив її військове значення. Водночас він визнав, що бойові дії унеможливлюють розмінування та будь-яке відновлення міста. Попри це, пушилін знову говорив про “майбутнє відродження” Соледара і запуск “Артемсолі”.

соледар
Окупант біля підприємтсва “Артемсіль” / фото росджерела

Фактично протягом 2024-2025 років риторика окупаційної влади не змінювалася. З одного боку – заяви про плани, з іншого – постійні пояснення, чому ці плани неможливо реалізувати. У травні 2024 року в етері телеканалу “россия‑24” пушилін заявив, що обстріли з боку ЗСУ нібито не дозволяють навіть розпочати розмінування та розбір завалів у Соледарі, таким чином окупаційна влада знову перекладала відповідальність на українські війська.

 “Противник предпринимает перечень действий, которые не позволяют даже пока что приступить к разминированию, к разбору завалов, и это, конечно же, сложный вопрос”, — написав пушилін.

Стан міста Соледар в російській окупації / фото з росджерел

В квітні 2025 року російська окупаційна влада запровадила програми, які мають на меті заселити ці території російськими громадянами, включаючи пільгову іпотеку на придбання житла саме в цих містах. За даними місцевих ЗМІ, в росії мала запрацювати державна програма пільгового житлового кредитування для сімей з дітьми, яка поширювалася й на окуповані Бахмут і Соледар та інші населені пункти.

Іпотеку могли отримувати російські родини для купівлі чи будівництва житла на цих територіях, навіть якщо воно було зруйноване чи частково зруйноване під час війни.  Але наприкінці 2025 року пушилін знову наголосив, що через складні безпекові обстановини, в місті неможливо почати відновлювальні роботи або навіть провести кадастрові оцінки для компенсацій.

Люди без міста

Поки Соледар залишається зруйнованим і безлюдним, його мешканці живуть у статусі евакуйованих. У липні 2024 року так званий “уряд днр” повідомив про одноразову матеріальну допомогу в розмірі 10 тисяч рублів (5 500 грн) для евакуйованих жителів, зокрема з Соледара. Йшлося про кілька тисяч людей, які втратили домівки, але отримали лише символічну фінансову підтримку. 

У повідомленнях окупаційної влади неодноразово наголошувалося, що цивільного населення в Соледарі нібито немає. За даними джерел, навіть після завершення активних боїв люди намагаються повернутися до своїх домівок у Соледар і Бахмут із тимчасово окупованих територій. Однак окупаційні сили блокують в’їзд і виїзд, не дозволяючи цивільним заїжджати в міста та залишати їх через контрольовані окупантом під’їзди

“Артемсіль”: символ, який не відновили

Соляна шахта № 4, м. Соледар / фото з росджерел

Окремою темою залишається доля підприємства “Артемсіль”, яке до війни було стратегічно важливим для України. Про його відновлення окупаційна влада говорила ще у 2023 році, однак реальний стан підприємства свідчить про інше.

Через три роки після захоплення Соледар залишається символом не обіцяної росіянами “відбудови”, а руйнування та невиконаних обіцянок. Місто фактично не існує як простір для життя: без мешканців, без інфраструктури, без реальних планів відновлення. Усі заяви окупаційної влади зводяться до риторики про “після війни”, яка не має чітких термінів і гарантій.

Примітка. Над текстом працювала практикантка Марія Дубенко

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

закупівлі

Що купували для Бахмута в першому місяці 2026 року: аналіз закупівель на Прозорро

У січні 2026 року Бахмутська міськрада та її структурні підрозділи провели 15 державних закупівель. Загалом у перший місяць 2026 року для потреб Бахмутської громади придбали товарів […]

Історії

Шлях з окупації: як ГО “Плурітон” допомагає українцям повернутися додому

Виїзд з окупованих територій України — це завжди непередбачуваний і часом небезпечний процес. Люди, які хочуть повернутися на підконтрольні території України, мають оформлювати російські документи […]

Важливо

Соціальний захист, гуманітарна допомога та компенсації за житло: з чим зверталися бахмутяни до МВА у 2025

Бахмутська міська військова адміністрація (МВА) оприлюднила звіт щодо роботи зі зверненнями громадян у звітному періоді 2025 року. Згідно зі звітом, бахмутяни, найчастіше зверталися до МВА […]

Важливо

Невизначене майбутнє Соледара: що залишилось від міста після трьох років окупації

Соледар – місто в Донецькій області, яке до повномасштабного вторгнення росії було відоме насамперед підприємством з видобутку солі “Артемсіль” – одним із найбільших у Європі. […]

денис шимановський
Важливо

Хто займається молодіжною політикою в “днр” — досьє на дениса шимановського

У вересні 2022 року в “днр” створили міністерство молодіжної політики. Нещодавно ватажок “днр” денис пушилін змінив його керівництво. Новим очільником призначили дениса шимановського. Він брав […]