На російському телебаченні вийшов сюжет, у якому ЗСУ звинувачують у підриві церкви в Бахмуті. За непідтвердженими словами пропагандистів, українські військові підірвали Храм Всіх Святих. Священника, який вів службу в цьому храмі, досі розшукують.

Про це йдеться у програмі “Ищу своих” на каналі “Звезда”.

Росіяни зняли сюжет про Храм Всіх Святих у Бахмуті

На російському каналі “Звезда” у програмі “Ищу своих” вийшов сюжет про Бахмут. У ньому фігурує жінка, яка називає себе Іриною Діаковською. Вона каже, що є дружиною Володимира Діаковського — настоятеля Храму Всіх Святих у Бахмуті.

Мета програми “Ищу своих” — пошук людей. Ірина Діаковська розшукує свого чоловіка. За її словами, священника немає ні у російських списках загиблих, ні серед вивезених.

У сюжеті поширили і непідтверджені дані про ЗСУ. За словами Ірини Діаковської, українська армія, нібито, обстрілювала храм з травня 2022 року. Відповідальність за всі пошкодження святині вона покладає саме на ЗСУ.

Насправді ж церква постраждала, зокрема, внаслідок російських обстрілів. Про це свідчать дані Донецької ОВА від липня 2024 року. За офіційними даними, значні пошкодження Храму Всіх Святих у Бахмуті сталися внаслідок російської агресії. Під час обстрілів пошкоджено купол і стіни святині, внутрішнє оздоблення.

Також жінка розповідає, що ЗСУ облаштували у приміщеннях храму штаб та зберігали зброю. А після відходу з міста українці, нібито, зсередини підірвали храм. Підтверджень цих слів немає.

Як зрозуміло зі слів жінки, священник до останнього перебував у Бахмуті. Чи була тоді з ним дружина, в сюжеті не йдеться. Тепер Ірина Діаковська розшукує чоловіка. Його доля досі невідома.

Зазначимо, що Храм Всіх Святих був однією з історичних будівель Бахмута. Ця церква була освячена у 1792 році. В 1893 році на місці дерев’яної церкви було зведено кам’яний храм. З повною історією святині можна ознайомитись у нашому матеріалі.

Читайте також:

• Проросійська позиція та зв’язки з рф: досьє настоятеля Святогірської лаври
• Невизначене майбутнє Соледара: що залишилось від міста після трьох років окупації
• В окупованому Донецьку росіяни затримали чоловіка: підозрюють у допомозі Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці, які отримали житловий сертифікат за знищене внаслідок війни житло, можуть не втратять його , якщо не використають протягом перших 30 днів. Інформація про те, що після цього терміну сертифікат нібито анулюють, не відповідає дійсності. Насправді 30-денне обмеження стосується бронювання коштів, а не строку дії самого документа.

Про це пояснили фахівці чат-бота “Юридичний порадник для ВПО”.

Чи анулюють житловий сертифікат через 30 днів

Житловий сертифікат не згорає через 30 днів після його отримання. Цей строк стосується підтвердження можливості фінансування придбання нового житла. Відповідно до пункту 52 Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №600 від 30 травня 2023 року, підтвердження фінансування діє протягом 30 календарних днів. На цей період кошти резервують для власника сертифіката.

Саме протягом цих 30 днів потрібно здійснити необхідні дії для придбання житла та укласти відповідний договір. Якщо людина не встигла придбати нерухомість, заброньовані кошти повертаються до програми й можуть бути використані для інших заявників. Однак сам житловий сертифікат залишається чинним. Власник сертифіката може повторно звернутися для бронювання коштів. Водночас у такому разі доведеться знову очікувати на фінансування.

Скільки часу діє житловий сертифікат

Законодавство передбачає, що звернутися для фінансування придбання житла за житловим сертифікатом можна протягом п’яти років із дня його видачі. Отже, якщо людина отримала сертифікат, але ще не знайшла відповідну квартиру чи будинок, вона не зобов’язана бронювати кошти протягом 30 днів після отримання документа.

Юристи також пояснюють, що тимчасова відсутність фінансування у програмі не означає анулювання сертифіката. У такому випадку розгляд звернення призупиняють, а після появи коштів поновлюють автоматично.

Коли краще бронювати кошти за житловим сертифікатом

Фахівці наголошують, що універсального рішення щодо моменту бронювання коштів немає.

Якщо людина вже знайшла житло та домовилася з продавцем, варто враховувати строки оформлення документів і готовність сторін до укладення договору.Якщо ж відповідного житла ще немає, слід пам’ятати, що після підтвердження фінансування на використання заброньованих коштів буде 30 календарних днів.

Водночас відкладати бронювання теж може бути ризиковано: після вибору нерухомості кошти не завжди вдається отримати одразу, а продавець може не погодитися чекати. Таким чином, 30 днів — це строк дії бронювання коштів, а не житлового сертифіката. Навіть якщо бронювання завершилося без придбання житла, власник не втрачає право повторно звернутися по фінансування в межах установленого п’ятирічного строку.

До теми:

Житловий сертифікат та ваучер: різниця між двома програмами державної підтримки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Костянтинівському напрямку, який став лідером за кількістю атак. Також інтенсивність штурмів зросла на Покровському та Слов’янському напрямках. Водночас на Лиманському напрямку кількість атак пішла на спад, а на Краматорському — російська армія наступальних дій не проводила.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Костянтинівському напрямку, де відбулося різке посилення тиску. Українські військові відбили тут 23 атаки, що на 12 штурмових дій більше порівняно з попередньою добою. Російські військові вели наступальні дії у районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Дружківки, Новоселівки, Миколайпілля, Новопавлівки, Торецького, Вільного та Русиного Яру.

Активізація спостерігається і на Покровському напрямку. Тут українські військові зупинили 19 атак, що на 4 штурмові дії більше порівняно з минулим днем. Російські війська намагалися просунутися у бік населених пунктів Добропілля, Святогорівка, Чернігівка, Мирне, Гуліве, Сергіївка, Молодецьке та Новопавлівка.

На Слов’янському напрямку також зафіксовано зростання інтенсивності боїв. Російські війська здійснили 5 атак (що на 4 більше, ніж попередньої доби) у районах населених пунктів Озерне, Крива Лука, Пискунівка та Рай-Олександрівка.

Водночас на Лиманському напрямку відбувся спад наступальної активності. Українські військові відбили 3 спроби російської армії просунутися, що на 2 атаки менше порівняно з минулою добою. Штурмові дії фіксувалися у бік населених пунктів Зарічне, Закітне та Колодязі.

На Краматорському напрямку ситуація залишається без змін — як і попередньої доби, російська армія штурмових дій не проводила.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат на 1 980 осіб (загиблі та поранені). Російські війська також втратили 1 855 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 413 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, а також 64 артилерійські системи.

Окрім цього, знищено:

• 8 наземних робототехнічних комплексів;
• 5 танків;
• 3 бойові броньовані машини;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 2 засоби протиповітряної оборони;
• 1 одиницю спеціальної техніки.

Читайте також:

Росіяни посилили тиск біля Костянтинівки — Генштаб ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!