В окупованому Донецьку критична ситуація з водопостачанням. Людям подають воду раз у три дні, при цьому вона не придатна для споживання. Є проблеми і з купівлею питної води. Її не вистачає на всіх, а через так зване “врегулювання цін” підприємці відмовляються її возити. Мешканці Донецька масово скаржаться так званій “місцевій владі”, але посадовці “днр” розводять руками — кажуть, що у всьому винна Україна, яка влаштувала “водну блокаду”.

Яка ситуація з водою на окупованій Донеччині і що стало причиною дефіциту води, розповідаємо в матеріалі.

Ситуація з водою в Донецьку

В окупованому Донецьку загострилась ситуація з водопостачанням. На це вплинуло декілька факторів.

У липні мешканцям Донецька оголосили новину — водопостачання в домівки буде скорочено. Так званий “уряд днр” ухвалив рішення, що з 21 липня подача води в Донецьк і Макіївку буде раз на три дні по чотири години ввечері. В інші окуповані населені пункти Донеччини — раз на два дні. Таке рішення пояснили тим, що через спеку обміліли водосховища, а наявної води не вистачає, щоб покрити всі потреби. Тому, щоб влада могла зробити запаси на майбутній опалювальний сезон, подачу води скоротили.

Ця новина обурила мешканців Донецька, але до проблем з водою, кажуть, вони звикли. У коментарях до нових графіків подачі води люди скаржаться, що й до цього воду подавали слабо і поганої якості.

Не краща ситуація і з підвозом питної води. У місцевих пабліках розповідають, що пункти розливу питної води працюють не всі. А у працюючі пункти спостерігаються великі черги. Подекуди привезена вода закінчується за годину роботи пункту.

Закриття пунктів розливу питної води мешканців міста пов’язують з нещодавним рішенням ватажка “днр” пушиліна. Він ухвалив популістське рішення щодо контролю цін на питну воду — вона має коштувати не більше 3,50 рублів (ред. 1,82 гривень) за літр. Але при цьому компенсацію за воду продавцям не дають. Це призвело до того, що пункти почали зачинятись, не маючи прибутку.

Окрім цього, людей хочуть обмежити не лише в годинах подачі води, а й у її кількості. Зокрема, окупаційна влада планує зменшити норму води, бо люди, нібито, використовують її забагато.

Через критичну ситуацію з водою жителі Донецька записали відеозвернення до путіна. У зйомках взяли участь діти, які просять “дядю президента” дати їм воду.

Як у Донецьку вирішують проблему з водою

Проблеми з водою в Донецьку почались ще з 2014 року, коли місто було окуповане. Тоді ж вперше жителі міста стикнулись з обмеженнями подачі води. За 11 років окупації “нова влада” не лише не виправила проблему, а ще більше загострила її.

Тепер посадовці “днр” звертаються за допомогою до рф навіть у найпростіших питаннях. Зокрема, в деякі райони Донецька неможливо подати воду через низький тиск у трубах. Тому до цих районів підвозять воду у цистернах. За роки окупації “адміністрація” не придбала необхідної техніки, тому зараз вимушена просити її у російських регіонів.

Також окупанти почали будівництво водогонів для перекидання води з Вуглегірського водосховища (місто Світлодарськ) і Павлопільського водосховища (село Павлопіль). Таким чином вони хочуть поповнити запаси обмілілих водойм. Про строки виконання робіт і їх доцільність “влада днр” не повідомляє.

Дефіцит води у Донецьку: реальні причини

Сьогодні ватажок “днр” денис пушилін називає три основні причини дефіциту води в Донецьку. Основною, за словами окупантів, є так звана “водна блокада”. Її, нібито, влаштувала Україна. Окупаційна влада звинувачує Україну в тому, що у 2022 році вона перекрила канал “Сіверський Донець — Донбас”, який насичував водою мережі.

Примітка. Канал “Сіверський Донець — Донбас” є штучним каналом, його збудували в кінці 1950-х років для водопостачання Донецької області. Початок каналу розташовано за кілька кілометрів від селища Райгородок Краматорського району, а кінець — біля Верхньокальміуського водосховища на південь від міста Ясинувата. Пролягає повз Часів Яр, Горлівку, Донецьк.

Окупанти кажуть, що українська влада навмисно “перекрила” канал, щоб залишити жителів окупованої території без води. Вирішити цю проблему, за словами пушиліна, можна в разі захоплення росіянами Слов’янська. Тоді ж окупанти, нібито, зможуть повноцінно запустити роботу каналу.

Однак, насправді ситуація зовсім інша. Канал не перекривали, бо по ньому йшла вода до населених пунктів, які залишались під контролем України. Єдиною причиною того, що канал не працює, є бойові дії на території Донеччини. Внаслідок обстрілів були пошкоджені конструкції, що призвело до пересихання каналу. Безпосереднім руйнуванням конструкцій займались і самі окупанти. Зокрема, в січні 2025 року в Часів Ярі вони підривали труби в кількох місцях каналу, щоб створити проходи для техніки. Про ці факти в ефірі каналу “Апостроф” розповідав речник оперативно-тактичного угруповання “Луганськ” Дмитро Запорожець.

На початку 2023 року окупаційна влада “днр” вирішила виправити ситуацію, збудувавши новий канал “Дон — Донбас”. Двома гілками він мав з’єднати річку Дон у районі Ростова-на-Дону з каналом “Сіверський Донець — Донбас”, щоб додатково наповнити його. Це мало вирішити проблему з графіками та напором води в Донецьку. Але цього так і не сталось.

За чотири місяці будівельники завершили будівництво нового каналу, задіявши 3 500 людей і 1300 одиниць техніки. За словами пушиліна, він мав забезпечити водою жителів Донецька, Макіївки, Горлівки, Ясинуватої та Єнакієвого “по графіку в щоденному режимі”.

Але згодом виявились критичні порушення, які вплинули на подальшу роботу каналу. По-перше, новий водогін не зміг подавати необхідну кількість води. Навіть при повній завантаженості він покриває лише 50% потреб.

По-друге, канал був побудований з численними порушеннями. Процес будівництва значно здешевили, щоб вкрасти бюджетні кошти. Розтрати за цим проєктом інкримінували колишньому заступнику міністра оборони рф тимуру іванову, який був куратором проєкту. 1 липня йому винесли вирок — 13 років ув’язнення.

Фактично будівництво канаду “Дон — Донбас” не вирішило проблем з водопостачанням, як раніше про це заявляли окупанти. Тепер “влада днр” намагається вирішити проблеми, які стали результатом корупції.

Руйнування одного водоводу і неповноцінна робота іншого призвели до того, що ключові водосховища регіону поступово обміліли.

Другою причиною дефіциту води окупанти вважають погодні умови. Ватажок “днр” заявив, що через малосніжну зиму і малу кількість опадів наявні водосховища не наповнились. До цього, нібито, додалась і спека. Перевірити ж реальні причини обміління водосховищ на окупованих територіях неможливо.

Третьою причиною “влада днр” називає великі водовтрати. Денис пушилін каже, що через пориви втрачається близько 60% води. За добу в “днр” стається близько 100 поривів на мережах. Це є результатом багаторічної бездіяльності і відсутності ремонтів.

Наразі замість необхідних 850 тисяч кубів води на добу “днр” отримує лише третину — 252,24 тисячі кубів на добу. Реального рішення проблеми окупаційна влада не дає. З цього можна робити висновок, що до критичної ситуації з водопостачанням призвели 11 років окупації і бездіяльності “нових управлінців”.

Примітка. “Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів”.

Читайте також:

• У Донецьку лікарні стали інструментом мобілізації: дані чоловіків передають комендатурі
• Зупинка будівництва та масова загибель курей: в окупованому Маріуполі виник критичний дефіцит води
• Пушилін провів прямий ефір, але проігнорував питання від бахмутян на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дешево та сердито — так найчастіше згадують про радянське громадське харчування. Однак окупаційний “мінпромторг” вирішив реанімувати насліддя срср на окупованих територіях України. І гауляйтери на місцях активно взялися за відновлення “общепита”, застосовуючи низку важелів впливу. 

Про те, як впроваджуються “реформи” у сфері громадського харчування на тимчасово окупованих територіях Херсонщини, Запоріжжя та Донеччини, читайте у дослідженні видань Нижні Сірогози.City, РІА Південь та Бахмут IN.UA.

Спадок СРСР

Своєрідний феномен “общественного питания” часів радянського союзу досі викликає суперечливі спогади. Одні з натхненням говорять про їдальні, у яких завжди подавали великі та ситні порції за копійки. А в інших пам’ять зафіксувала кафе і ресторани з одноманітним меню і неввічливим ставленням персоналу.

Саме з таких закладів і розпочалася вся система громадського харчування у радянському союзі у 20-ті роки минулого століття.

При дефіциті продовольства і господарської розрухи в Громадянську війну “общепит”, зіграв велику роль у забезпеченні харчуванням населення.

Після війни, основна мета новостворених дешевих їдалень полягала у справедливому розподілі їжі між робітниками та держслужбовцями в умовах розрухи та недоїдання. Вони відкривалися у всіх містах, при кожному заводі та фабриці, при НДІ та вузах, замість шинків, трактирів та буржуазних кафе. Їхній головний принцип — доступність для будь-яких верств населення.

Радянське керівництво, яке прагнуло підтримувати високу продуктивність праці, чудово розуміло, що робітників треба добре годувати. Причому “добре” — не мається на увазі смак і користь страв, тоді на це ніхто не звертав уваги. Набагато важливіше, щоб кожен чесний пролетар міг отримати комплексний обід за півтора карбованці та бажано “не відходячи від верстата”.

Водночас у срср почало набирати популярності і нове ідеологічне гасло “Геть кухонне рабство!”. За задумом агітаторів, пункти громадського харчування мали звільнити жінок із полону каструль та сковорідок. Натомість представницям прекрасної статі пропонувалося присвячувати більше часу своєму вкладу у виробництво, адже зайвих рук, як відомо, не буває.

Тим не менш, в останні радянські десятиліття їжа в їдальнях і закусочних, безумовно, принципово поступалася різноманітністю та смаковими перевагами сучасної “мережевої” їжі, але вона була доступна за ціною. Хоча не можна оминути те, що в брежнєвські часи загальною тенденцією стало майже масове розкрадання продуктів працівниками їдалень.

“Общепит” у сучасній росії менш загальнодоступний, ніж будь-коли. Він став задорогим для пересічних громадян рф у регіонах (москва та пітер – не рахуються, вони як окремі “держави у державі”) через низькі зарплати й пенсії.

Проте на новоокупованих територіях кремлівська влада вирішила підживити ностальгічні спогади окремих верств населення запровадженням «соціального меню» в ресторанах, барах і кафе – “так як було в срср”, і організувати роботу “общепита”.

Ідеологічний контроль: російська кухня і українські пісні під забороною

Втручання окупаційної влади поширюється не тільки на меню. Музичний супровід у закладах, деталі інтер’єру – все це знаходиться під контролем окупантів. Під час відеоконференцій з підприємцями, що відбулася 20 серпня 2025 року, “мінпромторг” окремо наголосив на забороні “екстремістських” пісень, обов’язковому дотриманні авторських прав і вказали, що комерційне використання музики вимагає окремої ліцензії.

“Підписка на стрімінгові сервіси не дає права на комерційне використання музики”, — нагадали підприємцям та надали перелік дозволених і заборонених композицій.

Таким чином кафе й бари перетворюються на ще один майданчик ідеологічного контролю.

Російські прапори стають обов’язковим елементом декору закладів харчування на окупованих територіях..

“Я помічав, що на кожному магазині був обов’язок вивісити прапор “днр” або російський. Ходили, навіть, перевіряли це. Також зупинки всі були пофарбовані в кольори росії. А якщо відкривались якісь нові заклади чи будувались приміщення, то їх намагались робити в кольорах триколору, малювати якісь символи тощо”, — розповів виданню Бахмут IN.UA донеччанин Дмитро.

При цьому будь-які згадки про Україну витісняють, подекуди та зі скандалами. Так, у квітні цього року в донецьке кафе “Титул”, яке має спортивну тематику, завітали з перевіркою силовики “мвд днр”. Причиною стало те, що в кафе висіло фото з автографом українського боксера Олександра Усика, а в меню був протеїновий коктейль “Від Усика”. Поліцейські змусили власника закладу прибрати всі згадки про боксера.

Окремим напрямком діяльності Мінпромторгу стала нав’язлива популяризація російської кухні. “Тижні російської кухні”, тематичні інтер’єри, меню “як із російської казки” — усе це подається як добровільна ініціатива бізнесу.

Нещодавно заміський ресторан “Усадьба” в Донецьку, який раніше позиціонував себе як заклад європейської кухні, перекваліфікувався у російський ресторан, відкрив новий зал з матрьошками, картинами жінок в кокошниках та “руською піччю”. А розважають людей там тепер артисти в традиційному російському вбранні.

Деякі заклади вимушені проводити “фестивалі російської кухні”, аби не мати претензій з боку окупаційної влади. Як це, до прикладу, організували у окупованій Чаплинці у кафе “Барбос” та “Фаворит”.

Тож тепер українці в окупації вимушені їсти, “як із російської казки: щі, грибний суп, ватрушки, кулеб’яки і чай із самовару і звичайно ж сушками”.

“Російська кухня — це частина культурної спадщини та гастрономічної самобутності”, — заявляє “мінпромторг”.

Насправді ж заклади змушують змінювати концепції, інтер’єри та меню, аби відповідати “рекомендаціям”. Бізнес або демонструє лояльність, або ризикує потрапити під перевірки та санкції.

“Соціальна ініціатива” за чужий рахунок: як бізнесу нав’язали дешеві обіди

У вересні 2023 року “мінпромторг Херсонской области” анонсував роботу закладів “общественного питания”. І власники кафе, барів, ресторанів, хотіли вони того чи ні, мали включити в меню дешеві комплексні обіди. Адже саме таке рішення прийняло фейкове міністерство, і його не турбує те, що більшість закладів змушені були покласти увесь фінансовий тягар соціальних обідів на “свої плечі” (бо ціни на продукти харчування мають тенденцію до постійного зростання). Ніхто з “мінпромторгу” не зважав на те, що переважна більшість з цих кафе та барів, мали певну спеціалізацію, і були укомплектовані відповідним кухонним устаткуванням.

“Міністерством проводиться робота із власниками об’єктів громадського харчування щодо введення в меню комплексних обідів за доступними цінами. У рамках цієї ініціативи, у низці населених пунктів регіону досягнуто згоди про запровадження соціальних комплексних обідів”, — прозвітувало фейкове міністерство. 

В списку перших анонсованих закладів “общественного питания”, що відкрилися в тимчасово окупованих Генічеську, Скадовську та Новотроїцьку, були бургерна, паб, суші та спорт-бари, піцерія. 

Став учасником “соціальної програми” і запровадив комплексні обіди, — суши-бар “Ситий кит”, що в Генічеську. 

Ще одне генічеське кафе Vegas, яке позиціонувало себе як піцерія та суші-лаунж, тепер також має в меню комплексні обіди.

Скадовське кафе-бар “Джарилгач”, щоб втриматися на плаву, змушене було перейти на меню часів радянського союзу і пропонувати відвідувачам страви за “доступними цінами”, теж відійшло від первинної концепції закладу.

За два роки з початку просування ідей “общепита”, соціальні комплексні обіди з’явилися у меню закладів харчування не лише Генічеська, Скадовська і Новотроїцька, а й Каланчака, Каховки, Чаплинки, Залізного Порту та Нижніх Сірогоз. 

За вказівкою “мінпромторгу” спеціалізовані кафе і бари включити у своє меню розсольник, гороховий суп, макарони по-флотськи, котлети з ріжками, кисіль і компот, або щось на кшталт того, щоб дешево нагодувати комплексними обідами населення.

Таке розширення асортименту фейкове міністерство позиціонує, як один із сучасних трендів, і пояснює власникам закладів громадського харчування, що ввести в меню комплексні сніданки, обіди й ланчі — означає йти в ногу з часом. 

Тож відтепер у закладах харчування лівобережної Херсонської області на додачу до ролів, окономіякі, фрітати та тірамісу подають гречану кашу чи котлету з ріжками. 

Власники закладів харчування, за “наполегливими рекомендаціями” фейкового міністерства, погодилися запровадити в меню комплексні обіди за доступними цінами. І тепер владна установа звітує, що ціни на такі обіди коливаються від 100 рублів (у Нижніх Сірогозах) до 350 рублів (Генічеськ, Скадовськ).

В невеличких містах Донеччини – аналогічна ситуація. Якщо подивитися на рейтинг закладів Горлівки, то тут — переважна кількість саме дешевих  їдалень, а не ресторанів. Та і кількість закладів тут невелика.

На першому місці в місцевому рейтингу закладів є “Пельменна”. Хвалять цей заклад, переважно, за низькі ціни. Аз недоліків зазначають погане обслуговування і брудні зали.

На другому місці за популярністю — кафе “Мука”, яке також пропонує доставку по місту. Основна страва закладу — піца. Втім попри те, що заклад має високий рейтинг, є багато негативних відгуків про доставку. Люди пишуть, що страви доводиться чекати кілька годин, а доставляють замовлення кур’єри пішки та ще й просять вийти на зустріч, щоб забрати замовлення, а ще  в кафе не приймають оплату карткою.

Тобто дешеві заклади стали надавати, відповідно, послуги низької якості.

В соціальних мережах з приводу “дешевих обідів”, користувачі просто кепкують з можливості поїсти задешево та з того, що можуть запропонувати поїсти на суму в 100 рублів.

Тож якщо щодня ходити обідати за 250-300 рублів, то соціальної допомоги в розмірі 10 тисяч рублів, яку отримують пенсіонери та незахищені категорії громадян (а на них насамперед розраховане “соціальне” їдло), як раз і вистачить, аби лише один раз на місяць щодня обідати й більше нічого не купувати та ні за що не платити. А платоспроможну категорію відвідувачів закладів харчування, дешеві “соціальні” обіди, явно не зацікавлять. Скоріш за все, вони шукатимуть ті ж самі піцу, суші, або бургер.

Інтер’єрний занепад

До окупації в Мелітополі  часто зупинялись курортники, які їхали до узбережжя на відпочинок. Мелітополь славився своєю багатонаціональною кухнею, високою якістю сервісу, кафе та ресторанами з цікавим інтер’єром. Майже всі вони були вкрадені окупантами. І сьогодні перетворились на столовки радянських часів. Нові власники не вкладають гроші в ремонти, витискають по максимуму з того, що їм безкоштовно дісталось ще від українських власників. Тому нерідко в кафе подерті стільці, і м’які меблі, таргани бігають по столах. А відвідувачі росіяни, чеченці, дагестанці, осетинці часто влаштовують бійки і навіть перестрілки. Як це було не раз у кафе “Джокер” в мікрораойні. 

“Вночі була перестрілка між дагестанцями та російськими військовими. 4 людини були доставлені в міську лікарню. Ще п’ятеро людей були поранені, але до лікарні не зверталися, — коментував один із таких конфліктів Мелітопольський міський голова Іван Федоров. 

У листопаді 2025 року в Мелітополі стався черговий скандал із масовим інфікуванням сальмонельозом у кафе “Вєрона”. Понад 10 дітей у Мелітополі опинилися на лікарняних ліжках після звичайного походу в заклад. Тільки через 3 дні після розголосу окупанти закрили “Вєрону” (колишнє кафе “Pizza Celentano”). Історії про антисанітарію в “Вероні” ходили роками. І лише після масового отруєння рішенням суду цей заклад громадського харчування закрили судові пристави. 

А це відгуки про кафе “Вєрона” :

• брудний посуд
• комахи в стравах
• тухлі продукти
• прострочене м’ясо
• осад у напоях
• хамство персоналу
• переписані чеки

Подібні історії містяни розповідають про більшість місцевих закладів, де зарплата низька, персонал змінюється щотижня, а якість продуктів часто не відповідає жодним нормам. Це відгуки мелітопольців на запитання про переоцінені заклади міста:

• “Берізка”. Їжа несмачна, ціни завищені, та й пісні не дуже;
• “Челентано”. Там зараз все зіпсувалося дуже сильно, майже вже ніхто і не ходить, тому що воно нікому не потрібно;
• “Чебуречка” в парку. Там можна підхопити віруси, отруїтися. І так багато п’яних і неадекватних людей;
• “Мама Мія”. Тому що там взагалі не смачна піца і бігають таргани;
• “Берізка”. Ходити туди, якщо чесно, і не хочеться, тому що там досить багато людей, які поводяться неналежним чином, і неприємно там перебувати, — поділилися особистими враженнями молоді люди.

Радянщина тепер і в магазинах

Поганий сервіс а-ля радянський союз поширюється не тільки на кафе та ресторани. В окуповані міста повернулися черги, непрацюючий транспорт, хамство у магазинах і тотальна антисанітарія, попри, здавалося б, посилені санітарні норми, які окупанти запроваджують у захоплених містах.

В касах супермаркетів у Мелітополі стало нормою обманювати покупців під час розрахунків. В одній з торгових точок мережі “Мєра” у Мелітополі дійшло до того, що, за словами місцевих, вже понад два місяці покупці самостійно записують коди вагових товарів — зокрема, цукерок — на папірцях і приносять ці записи на касу. На вході до магазину висить оголошення:

“У зв’язку з відсутністю в магазині ваг з чекодруком, записуйте коди цукерок для швидкого обслуговування на касі!”.

Поруч — картонна коробка з обрізками паперу та ручкою на мотузці.

За словами відвідувачів, касири поводяться з покупцями грубо: говорять на підвищених тонах, використовують нецензурну лексику, кидають товар на касі, і загалом демонструють зневажливе ставлення до клієнтів.

А прострочені продукти в місцевих магазинах вже стали буденністю. У магазині “Грошик” покупці виявили прострочене дитяче харчування, яке, за цинічною логікою продавців пропонувалося за “акційною” ціною. 

“Вкрай розчарований якістю обслуговування і ставленням до покупців в супермаркеті “Грошик” на Олені (мікрорайон, авт.). Вже не вперше стикаюся з простроченими товарами, але останнє стало справжнім шоком — за так званою “червоною ціною” дітям продають продукцію з вичерпаним терміном придатності! Це не просто недобросовісність, це загроза здоров’ю“, — розповів один з місцевих жителів.

Замість висновків

На тимчасово окупованій території сфера послуг перестала бути сферою підприємництва і перетворилася на ще один інструмент тиску та контролю за місцевим населенням, а будь-яка “ініціатива”  окупаційного уряду має чітку ціну — фінансову, професійну і моральну.

Читайте також:

“Я не хотів бути частиною російської системи”: історія донеччанина В’ячеслава Муністера, який повернувся до України після 11 років окупації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

16 грудня Бахмутська МВА затвердила план роботи виконавчих органів Бахмутської міської ради на 2026 рік. У планах заходи з соцдопомоги, освіта, бюджет, підтримка ВПО і ліквідація закладів освіти. Розповідаємо, які рішення готуватимуть упродовж року та що з цього безпосередньо стосується жителів громади.

Що запланували виконавчі органи Бахмутської міськради на 2026 рік, йдеться в розпорядженні № 308рр.

Ключові акценти 2026 року

Упродовж усього 2026 року Бахмутська міськрада планує:

• регулярно ухвалювати рішення про надання матеріальної допомоги окремим категоріям мешканців;
• переглядати та виконувати соціальні, освітні, медичні й молодіжні програми;
• працювати з питаннями ВПО, сімей у складних життєвих обставинах, дітей-сиріт;
• готувати бюджет громади на 2027 рік та плани роботи на наступний період.

Далі коротко аналізуємо плани роботи виконкому міськради по місяцях

Зима

Січень: підсумки року і фінансування громади

На початку року міськрада зосередиться на підбитті підсумків роботи за 2025 рік та фінансових питаннях. Зокрема, запланована підготовка розпоряджень щодо звернень громадян, фінансування головних розпорядників бюджету на 2026 рік, виконання планів роботи та контролю за виконанням розпоряджень. Також у січні затвердять списки мешканців на надання матеріальної допомоги.

На засіданнях колегій розглянуть питання молодіжної політики, захисту прав дітей, роботи соціальних служб з родинами та ВПО, підсумки соціально-економічного розвитку і плани в освіті на 2026 рік.

Лютий: звіти по бюджету і соціальних програмах

У лютому міськрада планує затвердити звіти про виконання бюджету громади за 2025 рік, використання коштів резервного та цільового фондів, а також заходи щодо наповнення бюджету у 2026 році. Окремо розглядатимуть виконання програм у сферах молоді, соціального захисту, освіти, культури, охорони здоров’я, мобілізаційних і оборонних заходів.

Також у лютому знову планується затвердження списків на матеріальну допомогу.

Весна

Березень: безпека і ВПО

У березні виконавчі органи підготують план роботи на ІІ квартал 2026 року, підсумують діяльність соціальних служб за 2025 рік і розглянуть виконання програми підтримки та інтеграції ВПО. Також заплановано затвердження нової програми з посилення публічної безпеки та боротьби зі злочинністю на 2026–2027 роки.

Квітень: захист військових і ветеранів

У квітні міськрада підбиватиме підсумки роботи за І квартал 2026 року та аналізуватиме виконання програм з безпеки й протидії корупції. Окрему увагу приділять реалізації програми соціального захисту учасників бойових дій, захисників і захисниць України та членів їхніх сімей. Традиційно затвердять і списки на матеріальну допомогу.

Травень: діти, освіта і оздоровлення

У травні планується затвердження нової програми “Безпека 2026–2027” та порядку відшкодування вартості путівок на оздоровлення дітей, які потребують особливої соціальної уваги, зокрема тих, хто евакуювався з громади. На колегіях розглянуть питання національно-патріотичного виховання, атестації педагогів і підтримки обдарованих учнів (стипендії дітям тощо).

Літо

Червень: спорт і стипендії

У червні міськрада затвердить план роботи на ІІІ квартал 2026 року, призначить стипендії обдарованим учням та вихованцям закладів освіти, а також затвердить чергові списки на матеріальну допомогу. На колегіях обговорять розвиток спорту і результати виступів спортсменів громади.

Липень: робота зі зверненнями громадян

У липні підбиватимуть підсумки роботи за перше півріччя 2026 року, зокрема щодо звернень бахмутян і виконання розпоряджень обласної та міської влади. Також знову планується призначення стипендій і надання матеріальної допомоги.

Серпень: підготовка до навчального року

У серпні ключовим питанням стане організація освітнього процесу у 2026–2027 навчальному році. Запланована перевірка правильності тарифікації в Школі мистецтв Бахмутської громади, а також чергове затвердження списків на матеріальну допомогу.

Осінь

Вересень: мережа закладів освіти

У вересні міськрада затвердить мережу закладів освіти на новий навчальний рік та план роботи на IV квартал 2026 року. Також відбудуться обговорення кадрового забезпечення, безпеки та психологічного супроводу учнів. Запланована окрема нарада для заступників директорів шкіл щодо профілактичної роботи з родинами, які неналежно виконують батьківські обов’язки.

Жовтень: молодь і оздоровлення дітей

У жовтні розглянуть підсумки оздоровчої кампанії дітей, результати роботи молодіжної ради та затвердять план роботи колегії управління молодіжної політики на 2027 рік. Також запланована перевірка Управління освіти щодо правильності комплектування мережі закладів освіти.

Листопад: освіта і міжнародна співпраця

У листопаді увагу приділять результатам НМТ, соціальному захисту дітей-сиріт і професійному розвитку педагогів. Також у листопаді представники Бахмутської міськради запланували участь у міжнародній виставці-конференції REBUILD UKRAINE CONSTRUCTION & ENERGY у Варшаві.

Заплановані і дві перевірки:

• правильності складання тарифікації Управління з фізичної культури та спорту Бахмутської міської ради;
• складання тарифікації педагогічних працівників закладів освіти станом на 1 вересня 2026 року.

Зима

Грудень: бюджет і ліквідація закладів освіти

Найбільший блок рішень запланований на грудень. Міськрада планує ухвалити бюджет Бахмутської громади на 2027 рік, затвердити плани роботи на наступний рік і розглянути питання ліквідації низки закладів дошкільної та загальної середньої освіти як юридичних осіб. Також затвердять програми розвитку, штатні розписи, списки стипендіатів і проведуть перевірку бюджетних запитів.

У грудні відбудеться експертна комісія апарату Бахмутської міської ради. Також запланована перевірка правильності, доцільності та обґрунтованості складання бюджетних запитів головними розпорядниками коштів на 2027 рік.

Читайте також:

• У Бахмутській МВА затвердили план заходів із запобігання корупції на 2026 рік
• Опублікували проєкт бюджету Бахмутської МТГ на 2026 рік: що передбачили
• Фонд муніципального житла: Бахмутська громада долучиться до експериментального проєкту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!