У травні 2024 року Бахмутський психоневрологічний інтернат відновив роботу на Полтавщині. Заклад релокували в село Веприк Миргородського району Полтавщини. Наразі інтернат продовжує приймати мешканців Донеччини, основна частина яких — люди, які евакуюються з регіону. В закладі облаштували необхідні умови, за кошти обласного бюджету закупили підйомники.

Як зараз працює заклад, редакції Бахмут IN.UA розповіла Людмила Костян — директорка Бахмутського психоневрологічного інтернату.

Бахмутський психоневрологічний інтернат: як працює у Полтавській області

У травні 2024 року відновив роботу Бахмутський психоневрологічний інтернат. Заклад працює у будівлі колишнього туберкульозного диспансеру в селі Веприк Полтавської області. Цю будівлю орендували, а також провели відновлення приміщень за підтримки Міжнародної організації з міграції.

Заклад фінансують з бюджету Донецької області. Через це проживати в інтернаті можуть виключно мешканці Донеччини.

На сьогодні заклад повністю укомплектовано. Вільних місць немає, але вони періодично з’являються.

“Інтернат розрахований на 100 ліжкомість, і наразі в нас проживають 100 підопічних. 50 людей — у геріатричному відділенні для людей старшого віку, і ще 50 людей — це люди з психічними розладами. Наразі вільних місць немає, але періодично у нас бувають зміни в наповнюваності. Місця з’являються з природних причин. Середній вік людей з геріатричного відділення — за 80 років, тому буває так, що, на жаль, вони помирають. Тоді на їхнє місце можна поселити іншу людину. Також у нас було троє підопічних, які знайшли своїх родичів і переїхали до них”, — розповіла директорка закладу.

Бахмутський психоневрологічний інтернат задіяний і у процес евакуації людей з Донеччини. За наявності вільних місць, тут приймають самотніх маломобільних людей або людей з психічними розладами. Заклад надає евакуйованим повним супровід, а також прописку до завершення воєнного стану.

“До інтернату людей везуть благодійні організації, зокрема ми співпрацюємо з “Лікарями без кордонів” і “Проліскою”. Але перебування в нашій установі для евакуйованих трохи змінено через воєнний стан. До війни людині виписувалась путівка на постійне проживання, і вона мешкала в нас до кінця своїх днів або поки її не заберуть родичі. Зараз путівка виписується на час воєнного стану. Якщо закінчиться війна, тоді вже будуть якісь нові розпорядження. Але люди в нас повністю захищені: вони тут прописані і проживають як повноправні мешканці Полтавської області”, — розповідає Людмила Костян.

Умови в Бахмутському психоневрологічному інтернаті

Всі мешканці інтернату повністю забезпечені доглядом. Вони мають медичний супровід, чотириразове харчування і необхідні ліки.

Людмила Костян каже, що заклад постійно працює над покращенням умов для мешканців. Особливо для людей маломобільних та людей з інвалідністю.

“Ми зробили все, щоб у нас було затишно і комфортно людям. Додали туалети, душові кімнати. У 2025 році за кошти обласного бюджету ми придбали два гусеничні сходові підйомники для людей, які проживають на другому поверсі. Вони працюють дуже просто, треба лише натиснути кнопку. Це дозволяє людям на кріслах колісних піднятися наверх або ж спуститися на перший поверх, а далі пандусом на вулицю. Окрім цього, ми купили два підйомники для людей, які прикуті до ліжка. Вони дозволяють підняти людину з ліжка і посадити на крісло”, — розповідає директорка інтернату.

Також персонал закладу працює над адаптацією людей до нових умов. Для підопічних організовують різні заходи, щоб дозвілля було цікавішим.

“Спочатку людям було важко адаптуватися, особливо тим, хто до війни жив у своєму будинку, а потім все втратив. Але ми працюємо над тим, щоб люди почували себе тут, ніби як вдома. І це вдається, наші підопічні кажуть, що почувають себе повноправними мешканцями громади. Цьому дуже сприяє і сама громада, запрошуючи нас на різні заходи. Наприклад, нещодавно ми відвідали, як гості, пісений фестиваль до дня народження Марусі Чурай, де виступали аматорські колективи, гості з Полтави, народна артистка. А творчі колективи громади приїжджають до нас на всі свята. Вони роблять для нас чудові концерти, співаючи разом з нашими підопічними і піднімаючи їм настрій”, — розповідає Людмила Костян.

За словами директорки заклад продовжує роботу з покращення умов для людей. Наступним кроком стане закупівля підйомника для медичного транспорту, щоб людей на кріслах колісних могли швидше і зручніше вивозити на прогулянки чи у профільні медичні заклади.

Читайте також:

• Переїхали з Часів Яру: як на Хмельниччині працює хоспіс для самотніх літніх людей
• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На російських пропагандистських каналах публікують кадри з Дружківки. На них видно, який вигляд мають вулиці у приватному секторі. У кадр потрапили житлові будинки та залишки спалених авто.

Редакція публікує вибрані кадри.

Дружківка, кадри 2026

Російські окупанти показали кадри, зняті у Дружківці. Сьогодні в місті тривають бойові дії, однак воно повністю перебуває під контролем України. Хто знімав ці кадри і як вони опинилися в росіян, невідомо.

У кадр потрапила місцевість у приватному секторі. Видно, що вулиці завішані протидроновими сітками. Приватні будинки зазнали руйнувань.

На знімки також потрапила підбита техніка. На дорогах міста багато спалених автівок.

Раніше редакція розповідала, що у Дружківській громаді важка ситуація з евакуацією. Окупанти постійно обстрілюють територію, тому заїзд туди проблематичний. Попри це у громаді лишаються близько 1 300 людей. Можливості для їхньої евакуації обмежені, наразі фіксують лише поодинокі випадки.

Читайте також:

• Вцілілих будівель у місті не залишилося: який вигляд має Часів Яр у жовтні 2026 року
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині
• У Сергіївці після російського авіаудару тіло загиблої евакуювали під загрозою дронів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА затвердила Комплексну програму збереження культури та локальної ідентичності Бахмутської громади на 2027-2029 роки. На її реалізацію планують залучити 3,1 мільйона гривень.

Звідки братимуть фінансування та на які потреби витрачатимуть, розповідає Бахмут IN.UA.

Бахмут затвердив програму збереження культури на 2027-2029 роки

5 листопада Бахмутська МВА затвердила Комплексну програму збереження культури та локальної ідентичності Бахмутської громади на 2027-2029 роки.

Загальний обсяг фінансування програми становить 3 157 200 гривень. З цієї суми:

• 1 838 700 гривень — кошти бюджету громади;
• 1 318 500 гривень — кошти з інших джерел.

На що планують витратити кошти

Найбільше коштів заклали на музейну справу — 930 000 гривень, з яких 480 000 гривень — кошти бюджету громади.

720 000 гривень заклали на створення не менше п’яти музейно-виставкових, видавничих, просвітницьких або цифрових продуктів та проведення не менше восьми презентаційних, виставкових та освітніх заходів. 210 000 гривень витратять на оцифрування музейних предметів і документів.

825 300 гривень передбачили на створення мережі сучасного культурного простору.

За 597 000 гривень мають підготувати та видати не менше одного краєзнавчого або історико-культурного видання, а також виготовити не менше 460 одиниць інформаційної та презентаційної продукції.

228 300 гривень заклали на проведення не менше 30 загальногромадських і міжзакладних заходів.

609 900 гривень мають піти на клубну справу. Більшу частину — 397 500 гривень — передбачили на проведення не менше 90 виїзних, партнерських і загальнодоступних культурно-мистецьких заходів.

104 400 гривень — це фінансування безперервної щомісячної культурної програми та роботи регулярних гуртків і
клубів за інтересами. Також за ці кошти фінансуватимуть діяльність культурних осередків підтримки мешканців Бахмутської громади.

60 000 гривень мають піти на документування елементів нематеріальної культурної спадщини.

На проведення фестивалів “Писанковий сад” і “Бахмутський Дивоцвіт” передбачили по 24 000 гривень.

На розвиток мистецької освіти мають піти 552 000 гривень протягом трьох років. З них 540 000 гривень — на виплату стипендій обдарованим учням, і 12 000 гривень — на підвищення кваліфікації педагогів.

На розвиток бібліотечної справи заклали 240 000 гривень. За ці кошти планується поповнити фонди Центральної міської бібліотеки не менше, ніж на 400 примірників.

Читайте також:

• Бахмутський музей збирає спогади жителів про евакуацію та життя під обстрілами
• У Бахмутській громаді почали обговорення нового Статуту: що передбачає документ та як долучитися
• Бахмутська МВА додатково спрямувала 5,5 млн гривень на оборонні та мобілізаційні заходи: куди підуть кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!