У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Деснянська районна організація Товариства Червоного Хреста України (Деснянська РО ТЧХУ) анонсувала нову видачу гуманітарної допомоги для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які проживають у місті Київ.

Про це повідомили представники Деснянської РО ТЧХУ.

Гуманітарна допомога для ВПО у Києві

Одноразову гуманітарну допомогу від Деснянської РО ТЧХУ зможуть отримати ВПО, які прибули до Києва після 24 лютого 2022 року та ще не отримували допомоги від цієї організації. Важливою умовою є також належність до однієї з вразливих категорій, а саме:

• пенсіонери віком від 60 років;
• сім’ї з неповнолітніми дітьми;
• особи з інвалідністю І та ІІ групи;
• багатодітні родини;
• вагітні жінки.

Необхідні документи та місце видачі

Кількість допомоги обмежена, тому організація рекомендує приходити вчасно та мати при собі повний пакет документів. Для отримання допомоги потрібно надати оригінали таких документів:

• документ, що посвідчує особу;
• ідентифікаційний код;
• довідка переселенця;
• свідоцтво про народження дітей (для сімей із дітьми);
• документ, що підтверджує належність до однієї з пріоритетних категорій.

Видача допомоги здійснюється у вівторок, четвер та п’ятницю з 10:00 до 13:00 за адресою: місто Київ, вулиця Василя Іваниса, 15.

Читайте також:

• Як нараховується субсидія на житло для ВПО — приклад із орендою у 12 тисяч гривень
• 3000 доларів на домогосподарство у 10 областях : як отримати допомогу ВПО і місцевим
• Як ВПО отримати безплатні ваучери на навчання у 2025 році: покроковий гід

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Літні табори мають бути простором для відпочинку, знайомств і нових вражень. Але для дітей з тимчасово окупованих територій росія перетворює ці місця на інструмент мілітаризації. Ми дослідили, як виглядає “оздоровлення” у таборах “Артек”, “Орлёнок” та “Смена” — і чим насправді займаються діти, які туди потрапляють.

Редакція аналізувала кожен табір у період червня 2024 року, адже саме цей місяць є одним з найпопулярніших для літніх відпочинків.

Заява пушиліна

У квітні 2025 року ватажок “днр” денис пушилін вже анонсував, що цього літа 50 тисяч дітей з “днр” відпочинуть у шкільних таборах і туристичних місцях росії. Зокрема, за його словами, близько 13 тисяч дітей відпочинуть у регіонах-шефах, а ще близько 2 500 школярів відправлять до “найкращих російських таборів”, зокрема йдеться про “Артек”, “Орленок” та “Смена”. 

Табір Артек

Колись міжнародний дитячий табір “Артек” в Ялті був місцем для відпочинку дітей з усієї країни. Проте, після окупації росіянами Криму “Артек” перетворився з відпочинкового комплексу на місця для читання віршів пушкіна. Так звані “пушкінські дні” в межах табору проводили у 2024 році. Дітей тут вчать любити російську культуру змалечку.

В “Артеці” влаштовують показові зустріч дітей з “нових регіонів” — це діти з тимчасово окупованих територій, а на такі заходи запрошують російських чиновників та колаборантів. Наприклад, у червні 2024 року дітей з тих самих “нових регіонів” знайомили з псевдочиновниками Запорізької області, які очолюють окуповані міста регіону.

До “Артеку” у 2024 на ювілей 99-річчя табору запрошували й президента рф, володимира путіна. У 2025, ймовірно, масштаби свята будуть більші, бо табору виповнюється 100 років. Агітаційні зустрічі тут не рідкість, в тому числі і з учасниками сво. На зустрічі з дітьми запрошують і російських солдатів, які беруть участь у війні проти України, де ті виправдовують війну та показують себе героями.

Під час таких зустрічей дітей змушують писати листи подяки для російських солдатів. Відзначають в таборі і День росії. На заходи запрошують тих же героїв сво — так, наприклад, у червні 2024 року перед дітьми виступав ернест мацкявичюс, пропагандист, який працював на телеканалах “россия” та “первий канал”.

“Ми вчимо дітей вірити в себе, розказуємо їм про великі перемоги наших предків та допомагаємо прийняти систему загальнолюдських цінностей”, — пишуть в Артеці.

По закінченню зміни діти виконують російський гімн.

Всі заходи, які проводяться для дітей, мають політичний підтекст, аби виховати “правильних людей”. Навіть при розважальній програмі росіяни не приховують — дітей знайомлять “з культурою, історією та традиціями багатонаціональної росії, демонструють досягнення російського народу, формують гордість за свою малу Батьківщину і країну загалом”.

У філіях дитячого табору “Артек”, які росія відкрила на тимчасово окупованих територіях, зокрема в Запорізькій області, дітей залучають до так званих “зарніць” — імітацій військово-патріотичних ігор. По суті це не розваги, а наближене до військового вишколу навчання: школярів перевдягають у форму, схожу на військову, а завдання, які вони виконують, нагадують тренування з військових спеціальностей.

Попри те, що все подається як “гра”, насправді відбувається системна мілітаризація дітей.

У соцмережах створюють привабливий образ про ці табори — “Артек” показують як простір для розвитку та натхнення. Насправді ж, під цією маскою формується нове покоління дітей, які не ставлять запитань, не сумніваються в офіційному наративі та сприймають сво як норму.

Дитячий табір Орленок

Сайт дитячого табору “Орленок” одразу зустрічає пропагандистською символікою. У соцмережах табору наголошують на важливості “російського язика” та вшановують пушкіна. На заходи для дітей запрошують представників росгвардії, які розповідають дітям про сво. Школярі носять російську пропагандистську символіку, наприклад кепки із “z”, якими окупанти позначають свою військову техніку.

У таборі так само створюють ілюзію “братських народів”, водночас символіки інших регіонів майже немає, всюди показують саме російський прапор. Для хлопчиків у таборі проводять курс “защитники отчечества”. Періодично й справді діти граються, відпочивають, але основну частку займають заходи, які або готують дітей до війни, або розповідають про “дідів у другій світовій війні”.

Дитячий табір “Смена”

У таборі “Смена” діти вшановують російських письменників, наприклад льва толстого, та не оминають увагою й пушкіна. Дітей водять до монументів та відзначають “день русского язика”. Вихованці табору також вчаться у російських окупантів азам військової справи.

Мілітаризація дітей у літніх таборах на тимчасово окупованих територіях є частиною системної політики впливу росії на дитячу свідомість. Під виглядом “патріотичного виховання” школярів залучають до військових тренувань, ідеологічних занять і псевдоспортивних заходів. Такі практики формують уявлення про нормальність війни, готуючи нове покоління до сприйняття військової агресії як чогось буденного. Це ще один прояв “м’якої сили” рф — через гру та навчання змінити світогляд дітей на потрібний режиму.

Читайте також:

• Мілітаризація освіти: які заходи проводять російські військові в школах на ТОТ
• “Фонд Зеленської торгує дітьми”: росіяни створили фейк про першу леді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!