Підприємці та виробники, що продавали свій товар на ярмарку вихідного дня, з 1 листопада чекають від міськради на створення майданчика. Продавці стверджують, що повернутись на ринок не можуть, бо їм значно підвищили вартість послуг, примушують встановлювати фіксовані ціни та нав’язують свій товар. Що вимагають підприємці, як коментують ситуацію в міськраді, як пояснює небажання підприємців торгувати на ринку адміністрація, читайте в матеріалі.
Нагадаємо, що конфлікт між підприємцями та фермерами, що самі реалізують свою продукцію, став публічним у вересні, коли поліція почала складати протоколи за торгівлю в невстановлену місці під час проведення Ярмарку. Підприємці влаштували стихійний мітинг під міськрадою. Виконком прийняв ряд рішень і погодив торгівлю до 1 листопада.
Учасники ярмарку стверджували, що не можуть торгувати своїми овочами, фруктами, встановлювати конкурентні ціни, тому просять міськраду допомогти їм поновити порушені права та створити умови для конкурентної торгівлі, а саме створити комунальний ринок чи надати майданчик для торгівлі.
Наші журналісти створили коротку хронологію подій зі стрімів Віктора Зіпіра.
Що говорять в міськраді?
Майданчик обіцяли облаштувати ще на початку листопада минуло більше місяця, але належних умов досі немає. Крім того, мова йшла про те, що паралельно будуть обдумувати питання створення комунального ринку.
«Нам поставили завдання залучати підприємців на соціальних засадах, але з приводу діяльності ринку нічого не можу сказати. Ми намагаємося облаштувати площу, яка може використовуватися в подальшому для проведення ярмарки. Ми не ярмарок робимо, ми робимо майданчик, це важливий юридичний момент. На майданчику можна зробити і павільйони і надати інше призначення. Там є можливість, щоб розмістити підприємців» , – повідомив начальник Управління розвитку міського господарства і капітального будівництва Сергій Чорноіван.
Секретар Бахмутської міськради Світлана Кіщенко повідомила:
«На сьогодні попиту немає підприємці до нас більше не звертаються. Якщо ви їх підігрієте, можливо вони ще прийдуть. А ви спросіть, чому вони не працюють з тими, хто зараз організовує роботу ринків, дуже цікава інформація випливає. На сьогодні роботи по облаштуванню майданчику тривають, також відбувається підготовка регуляторного акту Бахмутської міської ради, щодо проведення ярмарки вихідного дня. Щодо створення комунального підприємства в мене інформації немає».
Участь громадськості
Максимального розголошення ця справа набула завдяки участі в ній ініціативної групи «Майбутнє Бахмутської громади». Стріми Віктора Зіпіра та публікації в Фейсбуці Віктора Буслова привернули увагу громади та ЗМІ.
«Все почалося з ситуації, коли на ярмарок приїхала поліція і почала виписувати акти. Ми з Віктором Зіпіром пішли як журналісти розбиратися. У процесі цієї роботи ми познайомились з підприємцями, вони нас попросили взяти участь у переговорах між ними та міською радою. Коли велися переговори, позиції сторін були конструктивними. Міська рада намагалась допомогти. Підприємцям та виробникам пообіцяли виділити майданчик для торгівлі це їх влаштувало. Ми так зрозуміли, що після останньої зустрічі з міським головою, у них є точки дотику і вони вирішать це питання. Рішення затягується, але в принципі так відбувається завжди, бо це нікому не потрібно окрім підприємців. Потрібно бути організованими і продовжувати чинити тиск на міську владу, якщо повірити в обіцянки, все залишиться на тому ж рівні. Ми як ініціативна група можемо тільки допомагати», – пояснив активіст Віктор Буслов.
Чого на сьогодні хочуть і чого домоглися підприємці та сільгоспвиробники?
В процесі переговорів з міськрадою в групі підприємців виділився лідер – Андрій Краснобрижий, саме до нього ми звернулись, щоб зрозуміти як йдуть справи з облаштуванням майданчику по вулиці Шевченко. Саме цю територію в міськради запропонували використовувати для торгівлі.
«Ми просили у міського голови дати територію для ярмарки вихідного дня, поки буде організована площадка, але нам відмовили, обіцяли протягом трьох тижнів організувати майданчик. Міський голова Олексій Рева сказав, що це буде майданчик для сільгоспвиробників і підприємців, тих кого на ринку сприймають як конкурентів і виганяють з місця. Але у нас повинна бути відкрита підприємницька діяльність, документи бути в наявності, практично у всіх є такі документи. Оплата буде. Там буде встановлюватися біотуалет і буде організована прибирання силами підприємців. Над сумою оплати обіцяли подумати. Два рази на тиждень ми буваємо на майданчику. Після нашої розмови з міським головою будівництво пожвавилося – почали завозити биту цеглу, старий асфальт, але як сніг випав, будівництво завмерло. Кажуть, що грошей немає поки», – каже підприємець.
На ринку стверджують, що підприємці просто не хочуть платити за послуги
Під час перемовин в міськраді, підприємцям пояснили, що за законом адміністрація ринку має не має порушувати право на вільну торгівлю. Щоб уладнати конфлікт відбулись перемовини з адміністрацією ринку та підприємцями, представники міськради організували зустріч. Зустріч відбувалась за закритими дверима, на неї не пустили громадськість. Але після неї майже ніхто з підприємців не повернувся на ринок.
Нам вдалося поспілкуватись з адміністрацією ринку. Директор ринку Михайло Аванесов заявив, що не створює перешкод.
«Я пускаю всіх, хто хоче, нехай приїжджають і торгують, питань немає. Їм цікаво стояти на площі нікому нічого не платити і працювати. Нехай заходять і платять оренду, надають відповідні документи з лабораторії. На площі не потрібно платити за оренду і в лабораторію. Ніхто їм ніякі критерії не встановлює. Я бачу, тільки що їм потрібна безкоштовний майданчик для торгівлі », – каже Ованесов.
Щоб привернути увагу органів держвлади до своєї проблеми учасники ярмарку написали звернення до Президента, Антимонопольного комітету, Генеральної прокуратури, його підписали більше тисячі мешканців міста. Вони пояснили свою позицію та заявили, що порушується Наказ КМУ Про затвердження правил торгівлі на ринках. У відповіді Антимонопольного комітету зазначається, що Донецьким відділенням буде досліджуватись питання дотримання законодавства про захист економічної конкуренції ПП «Центральний ринок».
Звернення до Президента скерували на обласну державну адміністрацію, висновок відповіді говорить про те, що обмежувати господарську діяльність підприємця не законно.
Доля комунального ринку
Хоча на сьогодні питання стоїть тільки про облаштування території під торгівлю, під час виборчого періоду підприємці чули про створення комунального ринку.
«Комунальний ринок під час виборів пообіцяв син нашого міського голови, кандидат у народні депутати Дмитро Рева. Я не знаю чи уповноважений він був давати такі обіцянки. Коли почалися переговори в міськраді, міська влада пояснила, що належного місця в плані розмірів і логістики немає в місті, крім того вони говорили, що третій ринок місту не потрібен. Прийшли до варіанту, що є місце де можна організувати подобу ринку», – каже активіст Віктор Буслов.
В інтерв’ю газеті «События» в час виборчої кампанії Дмитро Рева так відповів на питання про конфлікт на ринку:
«Если взять конкретно Бахмут, то внешне тут хорошо, однако есть проблемы. Вот, например, рынок, который вы не так давно продали известному в городе предпринимателю Владимиру Иванкову. Об этом гудит весь город: на рынке необоснованно поднята арендная плата, продукция – по очень высоким ценам. Это можно как-то решить?
– Согласен с вами – для многих горожан ситуация, которая складывается вокруг рынка – больная тема. Это называется монополизм. Частнику, который хочет продать фрукты и овощи со своего сада-огорода, просто некуда больше пойти. А там – жесткие условия. Зачастую бабушке, которая пришла на рынок продать смородину, просто невыгодно этим заниматься – она отдаст за аренду больше, чем заработает. Установлены высокие цены, и ни один предприниматель или частное лицо просто не может продавать товар дешевле. Есть выход – это коммунальный рынок, который будет находиться на балансе городского совета. Тогда между рынками будет конкуренция, а продавцу и покупателю будет из чего выбирать.
Сейчас мы запустили «рынок выходного дня» по типу ярмарки в центре города, на известной всем Топталовке. Каждую субботу и воскресенье, с 7.00 до 12.00, все желающие смогут продать или купить нужный для себя товар по тем ценам, которые они считают обоснованными. Приглашаем всех желающих!»
Підприємці та виробники кажуть, що останній раз піднімали питання про створення комунального ринку на зустрічі з міським головою декілька тижнів тому.
«На тому майданчику, що нам виділили, дуже маленька площа, створювати підприємство немає сенсу. Це альтернатива ярмарку вихідного дня. Нам сказали, приїжджайте, торгуйте, тільки щоб після вас було чисто. Ніхто на себе не хоче брати створення комунального ринку. Міський голова сказав, що ми будемо шукати інвесторів, але я так розумію, що ніхто в це вкладатися не хоче», – пояснив Краснобрижий.
На одній із зустрічей з учасниками ярмарку в міськраді говорили про складнощі створення комунального ринку і навіть звучала думка, що практики комунальних ринків взагалі не існує. Журналісти Громадського медіапорталу через звичайний запит в інтернеті знайшли декілька комунальних ринків. До прикладу таке підприємство існує у 70-ти тисячному Ніжині Чернігівської області.
Виявилося, що в місті подібному на Бахмут є декілька ринків різної форми власності, один з них комунальний. Про це нам розказала головний бухгалтер КП «Комунальний ринок» Ніжинської міської ради Тетяна Божок:
«У нас 5 чи 6 ринків у місті, з них один комунальний. Ринок заснований більше десяти років, в нас більше 500 підприємців. Маємо огороджений майданчик з комунікаціями. Є частина наших контейнерів-ролетів, які ми зараз будуємо, частина належить підприємцям. Спочатку це були тільки приватні контейнери. За нами закріплені ділянки, ми платимо податки на землю. В нашому підпорядкуванні декілька ділянок, що розподіляються на різні види торгівлі – ринок на Московській, на Шевченко, на Вороб’ївській набережній, на вулиці Незалежності. Наприклад, на Незалежності в нас є овочевий ринок, на Подвойську – квітковий і промислова група товарів. Найбільше навантаження на Московський – це ринок будівельних матеріалів та автозапчастин – господарська група товарів. З нами межують бувший колгоспний зараз Клуб ринок – там промислові товари, одяг, м’ясний павільйон. Ми розробляємо тарифи і комісія з міськради перевіряє та узгоджує ціну. Кожен квартал здаємо звіти фінансові, їх можна подивитись на сайті міськради, у нас працюють 42 людини».
При наявній конкуренції підприємство є прибутковим. У звіті зазначено, що «фінансовий результат роботи підприємства за 9 місяців 2019 р. складає 450,0 тис. грн. прибутку, що більше на 126,4 тис. грн. запланованого показника».
Майданчик, який запропонували в міськраді поки не придатний для торгівлі.
Підприємці сподіваються, що в місті таки з’явиться майданчик для торгівлі сільгоспвиробникам і підприємцям. А поки виїжджають торгувати в сусідні міста.
«У міського голови в кінці року буде прийом, підемо до нього знову. Поки що, мені доводиться їздити в Слов’янськ в Часів Яр, по селах. У нас в місті капуста по 8 гривень, я реалізовую по 5 по 4,5 гривень, а що робити якщо тут я її збувати не можу. В такому ж становищі ще дванадцять осіб, які торгували на ярмарку», – повідомив підприємець Андрій Краснобризжий.
Даний текст вийшов за підтримки проекту незалежних ЗМІ Донеччини від “Донецького інституту інформації” у співпраці з Посольством Нідерландів в Україні
