У 2015 році в Бахмуті відкрилася єдина книгарня в місті “Еней”, яка стала справжнім культурним осередком для місцевих мешканців. Тут бахмутяни не просто купували книги — вони знаходили простір для спілкування, нових ідей та живого зв’язку з українською літературою.

Детальніше про те, як саме з’явилася єдина книгарня в Бахмуті — в матеріалі Бахмут IN.UA

Книгарня “Еней”: історія

У 2015 році колишній боєць батальйону “Донбас” Володимир Дериведмідь, після звільнення Бахмута від сепаратистів, вирішив, що боротьба за Україну триває не лише на полі бою. На його думку, окупація відбувалася не лише територіально — важливою була й інформаційно-культурна складова. Саме тому Володимир продовжив свою боротьбу вже на культурному фронті, створивши книгарю в Бахмуті.

Назву для книгарні вигадувати не довелося. Ідея поширення української книги була натхненна одним із його побратимів — Антоном Цедиком з псевдонімом “Еней”. Чоловік був родом із Полтави, захоплювався історією, сповідував рідновір’я. Він загинув під час виходу з Іловайського котла. За словами Володимира, в останній бій добровольцям наказали брати лише зброю, але Антон узяв із собою ще й книжку — бо вважав її не менш потужною зброєю, ніж автомат.

Після відкриття книгарні, яку Володимир присвятив пам’яті Антона “Енея” Цедика, на фасаді з’явилося гасло: “Книги важливіші за танки”.

Особливості книгарні

Щоб привернути увагу до книгарні, на фасаді Володимир розмістив українські прапори. Згодом на фасаді з’явилися й портрети загиблих побратимів — як пам’ять про тих, хто не повернувся, і як нагадування, що війна ще не закінчилася.

У книгарні робився акцент на дитячій та історичній літературі — аби привчати дітей до читання українською мовою та спонукати дорослих краще пізнати власну історію. Також у магазині мали попит вишиванки, які охоче купували містяни.

Сервіс надавався виключно державною мовою. Її, на жаль, спочатку сприймали неоднозначно, проте, часом і містяни, і переселенці з тимчасово окупованих територій таки переходили з власником на українську.

Паралельно з реалізацією книг та вишиванок Володимир Дериведмідь влаштовував для дітей читання українських віршів напам’ять, натомість діти отримували подарунки. 

Закриття книгарні

Перший власник Володимир Дериведмідь вимушений був поїхати з міста у 2020 році, хоча закривати книгарню він не хотів. Саме тому він вирішив знайти людину, яка б могла продовжити його справу. Приблизно у той же час розпочався карантин, який сильно позначився на фінансовому становищі, адже виник через низький попит на книги. Вже у листопаді 2021 року єдина книгарня Бахмута зачинилася, а більшість книг з неї передали різним сільським бібліотекам.

Примітка. Матеріал створено з архівних спогадів журналістки Марії Лященко.

Читайте також:

• Паркан-вишиванка у Бахмуті: як містяни розмалювали 400 метрів до свята Незалежності
• Історія вулиці Кооперативної в Бахмуті: як вона з’явилася та чому має таку назву
• День Прапора в Бахмуті: як це було у 2016 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2016 році у Бахмуті вшановували річницю Дня Гідності та Свободи, щороку цей день припадає на 21 листопада на честь початку двох революцій: Помаранчевої революції та Революції Гідності. Бахмутяни дивилися стрічку про події на Майдані, співали гімн, та згадували події Євромайдану.

День Гідності та Свободи в Бахмуті

У 2016 році в Бахмуті ГО “Бахмут Український” організував акцію та мітинг до річниці Революції Гідності. На площі Свободи перед Міським центром культури та дозвілля зібралась місцева влада, студентство, військові та духовенство.

Архівний репортаж Бахмут IN.UA

Читайте також:

Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!