Сергію 39 років, він родом з Києва, до повномасштабної війни чоловік працював відеооператором, але згодом, як й сотні українців втратив роботу. Чоловік почав займатися евакуацією людей з гарячих точок, спочатку це був рідний Київ, на околицях якого точилися бої. Згодом, Сергій приєднався до волонтерської організації і тепер рятує людей, які живуть неподалік від лінії фронту.

Редакція «Бахмут IN.UA» розповідає історію киянина

За словами героя, спочатку все почалося з допомоги знайомим. Подруга Сергія, на початку повномасштабного вторгнення евакуювалася за кордон, а йому залишила свою машину. Жінка попросила, щоб авто використали в добрих цілях, так й склалося. До Сергія спочатку звернулися знайомі, чоловік вивозив з Гостомелю, Києва та Чернігова людей, а далі все закрутилося, відіграло роль й сарафанне радіо.

Згодом, Сергій опинився в Рівному та долучився до християнської благодійної організації «Hope to People». Від імені цієї організації Сергій разом з іншими волонтерами почав їздити на евакуацію людей в Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівку та Дружківку. З собою чоловіки везли гуманітарну допомогу, назад привозили людей.

«Так, я вперше потрапив в Донбас. Мені там дуже сподобалося, особливо люди, емоції від цієї діяльності дуже припали мені до душі. Це були мої перші поїздки в той напрямок, в середньому їхали один раз на тиждень, це не дуже багато, мені було мало поїздок», — пригадує у розмові герой.

За словами, чоловіка йому хотілося бути ближче до фронту, щоб мати змогу більше допомагати. Доля немов почула прохання нашого героя, вже незабаром він знайомиться з координатором поїздок RescueNOW. Харківському фонду були потрібні водії, адже на Донеччині був тільки один водій, який займався евакуацією людей. Відтак, наплив людей був досить високий, тож Сергій доєднався до діяльності RescueNOW.

«Я дуже довго просив координаторів фонду можливості поїхати в Соледар, але там було дуже гаряче, тож мене не сильно хотіли пускати. Але все-таки я зміг туди потрапити. Був випадок, що у нас була гумдопомога для Соледару, а їхати не було кому. А трошки пізніше потрапив і на евакуацію, вона була зовсім інша! Не така, як в Слов’янську чи Краматорську, для мене це були тилові міста. Я відчув, що ця евакуація, саме та, якою я хочу займатися й надалі. Ти буквально висмикуєш людей з-під обстрілів і підвалів!», — розповідає Сергій.

На думку волонтера, попит на евакуацію збільшуватиметься, коли люди зіштовхнуться з першими сильними морозами. Це може стати поштовхом для них виїхати, адже звуками вибухів, їх вже не налякаєш. Зараз, каже Сергій, найбільше попиту на евакуацію в Бахмуті (особливо район Собачовки і Забахмутки).

Сергій на робочому виїзді. Фото: Таня Синя

Заявки на евакуацію Сергій отримує із різних джерел. Відтак, чоловік сам роздає свій номер місцевим, щоб ті могли з ним зв’язатися в разі потреби. Окрім того, у фонду, де працює Сергій, є партнери, це БО «Благодійний фонд Все буде добре Україна», який співпрацює з Донецькою обласною адміністрацією, туди люди звертаються на гарячу лінію евакуації. Також можна звертатися на гарячу лінію RescueNOW — +38 067 644 30 19.

«Наша головна ціль — це врятувати людину якнайшвидше, тому звідки саме надійде заявка неважливо. Навіть якщо це одна заявка — я за нею поїду», — розповідає Сергій.

Зазвичай у дорогу Сергій вирушає один, інколи з ним їдуть інші волонтери, але це радше виняток, ніж правило. Стосовно страху, герой каже, що його практично не має.

«Є якийсь момент страху, але, мабуть, він менший ніж у людей які цим не займаються. Я беру себе в руки, дихаю, зупиняюсь, оцінюю ситуацію і йду вперед або знаходжу альтернативний варіант рішення. Евакуація з фронту — це надзвичайний мікс емпатії і адреналіну. І я надзвичайно люблю життя і людей!», — каже герой.

Люди, яких евакуювали з Бахмута в безпечне місто. Фото: Таня Синя

Також, волонтер наголошує, що він без проблем евакуює людей з тваринами. Відтак, переїхати у безпечне місце з кішкою чи собакою можна всім охочим, серед екзотичних мешканців Сергій пригадує, що перевозив шиншилу. Окрім основної роботи водія, киянин ще паралельно виконує роль перекладача, спілкується англійською з іноземцями-волонтерами, які працюють в українських штабах, допомагає налагоджувати комунікацію.

Зараз герой в Києві у невеликій відпустці, у вільний час читає, остання книга «Fata Morgana» українського письменника Михайла Коцюбинського. Після всіх поїздок Сергій взяв час, щоб трохи відпочити, а далі знову за роботу — рятувати людей.

Фото: Таня Синя

Читайте також: «В штабі плетуть сітки, а вдома печуть смаколики»: волонтер про те, як працює штаб в Першотравенську

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

 

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 50 штурмів. За останню добу рф збільшила кількість атак у регіоні. Загалом на Донеччині зафіксували 99 наступальних дій — це на 43 більше, ніж було зафіксовано вчора.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше ворожих атак протягом минулої доби, 21 квітня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 51 ворожий штурм. Окупанти атакували в бік Білицького, Никанорівки, Родинського, Шевченка, Покровська, Котлиного, Удачного, Новомиколаївки, Муравки, Молодецького, Новопідгороднього, Новопавлівки, Василівки та Гришиного.

За даними оперативного командування “Схід”, на Покровському напрямку зберігається складна ситуація. Росіяни намагаються посилити наступ, наростивши кількість штурмової піхоти, далекобійної артилерії та дронових підрозділів.

У самому місті Покровськ північні околиці під контролем ЗСУ. Разом з цим загострюється ситуація в селі Гришине. Росіяни нарощують тиск і намагаються розвинути наступ. Українські підрозділи не дають противнику закріпитися в центральній частині села.

На Костянтинівському напрямку минулої доби російська армія провела 29 атак. Окупанти атакували в районах Плещіївки, Яблунівки, Іванопілля, в бік Костянтинівки, Іллінівки, Софіївки, Новопавлівки, Кучерів Яру і Степанівки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в напрямку Ставків, Дробишевого, Лимана, Діброви, Новосергіївки та Зарічного. Загалом минулої доби тут відбулось 10 боєзіткнень.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут ворог атакував два рази, намагаючись просунутись у бік Рай-Олександрівки та Різниківки.

На Краматорському напрямку противник провів сім наступальніх дій у районах Никифорівки, Голубівки, Бондарного, Майського, Васютинського, Удачного та Маркового.

Читайте також:

• Росіяни обстріляли Слов’янськ: є поранені
• Наводила авіабомби через Telegram-знайомства: у Краматорську судитимуть 16-річну коригувальницю
• ЗСУ вразили російську радіолокаційну станцію на окупованій Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

21 квітня 2026 року помер донеччанин Віктор Ляшко, мешканець Бахмута зі статусом Почесного громадянина. Йому було 90 років.

Про це повідомили в Бахмутській міській раді.

Біографія Віктора Ляшко

Віктор Ляшко народився 26 жовтня 1935 року в селі Щурове на Донеччині. Свою кар’єру він розпочав з робітничої справи, поступово піднявшись до керівних посад. Все життя Віктор Ляшко працював у житлово-комунальній сфері.

Робота Віктора Ляшко була пов’язана із Бахмутом. Протягом дев’яти років, з 1973 по 1982 рік, він очолював виконавчий комітет Артемівської міської ради (нині — Бахмутської). Саме в цей час, як пише міська рада, в місті відбувалася розбудова соціальної інфраструктури, зокрема, житловий фонд міста зріс на 33%. Також під його управлінням у місті збудували вісім дошкільних закладів та реалізували комплексну програму забезпечення дітей місцями у садках.

Крім того, у цей період були створені виробничі бази для місцевих підприємств торгівлі, побутового обслуговування та житлово-комунального господарства.

У 1986 році Віктора Ляшко призначили заступником міністра житлово-комунального господарства України. З 1990 по 1996 рік він обіймав відповідальну посаду першого заступника голови державного комітету у сфері житлово-комунального господарства. Також бахмутянин мав політичну кар’єру — у період з 1990 по 1994 рік він був обраний народним депутатом України.

18 грудня 1996 року йому офіційно надали звання “Почесний громадянин” Бахмута.

Примітка. У 2010 році Віктор Ляшко був запрошений як гість на святкування Дня міста. За даними Бахмутської міської ради, на цю ж подію були запрошені й інші політичні діячі, зокрема, Сергій Мальцев, помічник нардепа Сергія Клюєва. Сергій Клюєв — це народний депутат VII скликання від Партії регіонів. 16 січня 2014 року голосував за пакет законів, що суттєво обмежував права громадян та свободу слова (відомі як “диктаторські закони”).

21 квітня 2026 року Віктора Ляшко не стало.

Нагадаємо, що станом на червень 2023 року статус почесного громадянина міста Бахмута мали 54 людини. Зокрема, у списку були Йосип Кобзон та Андрій Клюєв, які є відвертими послідовниками ідей “русского міра”. Згодом кількість почесних громадян зменшилася. У червні того ж 2023 року Бахмутська міська рада відповіла на звернення редакції Бахмут.IN.UA про можливість позбавлення звання “Почесний громадянин міста Бахмут” трьох громадян: Сергєєва Артема Федоровича, Чапліна Івана Григоровича та Чубанова Василя Сергійовича. Всіх трьох осіб позбавили статусу “Почесного громадянина міста”.

Читайте також:

Не стало Мірчі Луческу: що відомо про смерть екстренера “Шахтаря”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!