Сергію 39 років, він родом з Києва, до повномасштабної війни чоловік працював відеооператором, але згодом, як й сотні українців втратив роботу. Чоловік почав займатися евакуацією людей з гарячих точок, спочатку це був рідний Київ, на околицях якого точилися бої. Згодом, Сергій приєднався до волонтерської організації і тепер рятує людей, які живуть неподалік від лінії фронту.

Редакція «Бахмут IN.UA» розповідає історію киянина

За словами героя, спочатку все почалося з допомоги знайомим. Подруга Сергія, на початку повномасштабного вторгнення евакуювалася за кордон, а йому залишила свою машину. Жінка попросила, щоб авто використали в добрих цілях, так й склалося. До Сергія спочатку звернулися знайомі, чоловік вивозив з Гостомелю, Києва та Чернігова людей, а далі все закрутилося, відіграло роль й сарафанне радіо.

Згодом, Сергій опинився в Рівному та долучився до християнської благодійної організації «Hope to People». Від імені цієї організації Сергій разом з іншими волонтерами почав їздити на евакуацію людей в Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівку та Дружківку. З собою чоловіки везли гуманітарну допомогу, назад привозили людей.

«Так, я вперше потрапив в Донбас. Мені там дуже сподобалося, особливо люди, емоції від цієї діяльності дуже припали мені до душі. Це були мої перші поїздки в той напрямок, в середньому їхали один раз на тиждень, це не дуже багато, мені було мало поїздок», — пригадує у розмові герой.

За словами, чоловіка йому хотілося бути ближче до фронту, щоб мати змогу більше допомагати. Доля немов почула прохання нашого героя, вже незабаром він знайомиться з координатором поїздок RescueNOW. Харківському фонду були потрібні водії, адже на Донеччині був тільки один водій, який займався евакуацією людей. Відтак, наплив людей був досить високий, тож Сергій доєднався до діяльності RescueNOW.

«Я дуже довго просив координаторів фонду можливості поїхати в Соледар, але там було дуже гаряче, тож мене не сильно хотіли пускати. Але все-таки я зміг туди потрапити. Був випадок, що у нас була гумдопомога для Соледару, а їхати не було кому. А трошки пізніше потрапив і на евакуацію, вона була зовсім інша! Не така, як в Слов’янську чи Краматорську, для мене це були тилові міста. Я відчув, що ця евакуація, саме та, якою я хочу займатися й надалі. Ти буквально висмикуєш людей з-під обстрілів і підвалів!», — розповідає Сергій.

На думку волонтера, попит на евакуацію збільшуватиметься, коли люди зіштовхнуться з першими сильними морозами. Це може стати поштовхом для них виїхати, адже звуками вибухів, їх вже не налякаєш. Зараз, каже Сергій, найбільше попиту на евакуацію в Бахмуті (особливо район Собачовки і Забахмутки).

Сергій на робочому виїзді. Фото: Таня Синя

Заявки на евакуацію Сергій отримує із різних джерел. Відтак, чоловік сам роздає свій номер місцевим, щоб ті могли з ним зв’язатися в разі потреби. Окрім того, у фонду, де працює Сергій, є партнери, це БО «Благодійний фонд Все буде добре Україна», який співпрацює з Донецькою обласною адміністрацією, туди люди звертаються на гарячу лінію евакуації. Також можна звертатися на гарячу лінію RescueNOW — +38 067 644 30 19.

«Наша головна ціль — це врятувати людину якнайшвидше, тому звідки саме надійде заявка неважливо. Навіть якщо це одна заявка — я за нею поїду», — розповідає Сергій.

Зазвичай у дорогу Сергій вирушає один, інколи з ним їдуть інші волонтери, але це радше виняток, ніж правило. Стосовно страху, герой каже, що його практично не має.

«Є якийсь момент страху, але, мабуть, він менший ніж у людей які цим не займаються. Я беру себе в руки, дихаю, зупиняюсь, оцінюю ситуацію і йду вперед або знаходжу альтернативний варіант рішення. Евакуація з фронту — це надзвичайний мікс емпатії і адреналіну. І я надзвичайно люблю життя і людей!», — каже герой.

Люди, яких евакуювали з Бахмута в безпечне місто. Фото: Таня Синя

Також, волонтер наголошує, що він без проблем евакуює людей з тваринами. Відтак, переїхати у безпечне місце з кішкою чи собакою можна всім охочим, серед екзотичних мешканців Сергій пригадує, що перевозив шиншилу. Окрім основної роботи водія, киянин ще паралельно виконує роль перекладача, спілкується англійською з іноземцями-волонтерами, які працюють в українських штабах, допомагає налагоджувати комунікацію.

Зараз герой в Києві у невеликій відпустці, у вільний час читає, остання книга «Fata Morgana» українського письменника Михайла Коцюбинського. Після всіх поїздок Сергій взяв час, щоб трохи відпочити, а далі знову за роботу — рятувати людей.

Фото: Таня Синя

Читайте також: «В штабі плетуть сітки, а вдома печуть смаколики»: волонтер про те, як працює штаб в Першотравенську

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

 

Комітет з питань освіти, науки та інновацій рекомендує Верховній Раді ухвалити законопроєкт №15440, який регулює питання вступної кампанії 2027 року. Законопроєкт передбачає чіткий перелік предметів, який вступники мають складати на Національному мультипредметному тесті (НМТ). Серед них три обов’язкові дисципліни і одна на вибір.

Про це повідомив Сергій Бабак — голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Яким буде НМТ-2027: перелік предметів

Комітет з питань освіти, науки та інновацій ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроєкт №15440. Він регулює питання державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2027 року.

Законопроєкт передбачає, що у 2027 році НМТ складатиметься з чотирьох предметів, три з яких обовʼязкові. Це українська мова, математика та історія України. Ще один предмет буде на вибір вступників.

Всі інші параметри — кількість днів проведення, тривалість НМТ, кількість додаткових сесій і умови перескладання — визначатиме МОН.

Зазначимо, що зараз Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) спільно з Міністерством освіти і науки та профільним комітетом Верховної Ради розробляють нові моделі проведення НМТ у 2027 році. Серед анонсованих змін — проведення тестування у дводенному форматі та дозвіл на перескладання у разі неподолання порогового балу.

Читайте також:

• Чому в молоді з ТОТ виникають проблеми зі вступом до українських вишів: історія юнака з Хрестівки та пояснення юристки
• Дітям ВПО пропонують дозволити отримувати виплати за онлайн-навчання
• 10 000 гривень за НМТ: випускникам будуть виплачувати стипендії за успішне складання екзамену

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільший спад наступальної активності російських військ фіксується на Покровському напрямку, де кількість штурмів зменшилася. Водночас на Костянтинівському, Слов’янському та Краматорському напрямках інтенсивність атак противника зросла.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Костянтинівському напрямку, де активність російської армії різко зросла. Тут відбулося 24 атаки, що на 6 штурмових дій більше порівняно з минулим днем. Російська армія вела наступальні дії в районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Олексієво-Дружківки, Новоселівки, Довгої Балки, Дружківки, Русиного Яру, Петрівки, Торецького, Приюту, Вільного та Золотого Колодязя.

Водночас на Покровському напрямку відбулося зниження інтенсивності боїв. Українські військові зупинили 19 атак, що на 23 штурмові дії менше порівняно з попередньою добою. Противник намагався просунутися у бік населених пунктів Добропілля, Новий Донбас, Ганнівка, Родинське, Світле, Новогришине, Мирне, Сергіївка, Котлине, Молодецьке, Новопідгороднє та Новопавлівка.

На Слов’янському напрямку також зафіксовано посилення тиску противника. Російські війська здійснили 4 атаки (що на 2 більше, ніж попередньої доби) у районах населених пунктів Оріхуватка, Ямпіль, Крива Лука та Миколаївка.

На Краматорському напрямку противник відновив штурмові дії, провівши 1 атаку (минулої доби наступальних дій тут не проводилося) у бік Васютинського.

На Лиманському напрямку, згідно з уточненою інформацією Генштабу, минулої доби російська армія наступальних дій не проводила.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат на 1 590 осіб (загиблі та поранені).

Окрім цього, знищено:

• 1 танк;
• 3 бойові броньовані машини;
• 21 артилерійську систему;
• 1 реактивну систему залпового вогню;
• 1 засіб ППО;
• 2 літаки;
• 3 наземні робототехнічні комплекси;
• 1 589 БпЛА оперативно-тактичного рівня;
• 264 одиниці автомобільної техніки.

Читайте також:

На Покровському та Костянтинівському напрямках загострилась ситуація — Генштаб ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!