Сергію 39 років, він родом з Києва, до повномасштабної війни чоловік працював відеооператором, але згодом, як й сотні українців втратив роботу. Чоловік почав займатися евакуацією людей з гарячих точок, спочатку це був рідний Київ, на околицях якого точилися бої. Згодом, Сергій приєднався до волонтерської організації і тепер рятує людей, які живуть неподалік від лінії фронту.

Редакція «Бахмут IN.UA» розповідає історію киянина

За словами героя, спочатку все почалося з допомоги знайомим. Подруга Сергія, на початку повномасштабного вторгнення евакуювалася за кордон, а йому залишила свою машину. Жінка попросила, щоб авто використали в добрих цілях, так й склалося. До Сергія спочатку звернулися знайомі, чоловік вивозив з Гостомелю, Києва та Чернігова людей, а далі все закрутилося, відіграло роль й сарафанне радіо.

Згодом, Сергій опинився в Рівному та долучився до християнської благодійної організації «Hope to People». Від імені цієї організації Сергій разом з іншими волонтерами почав їздити на евакуацію людей в Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівку та Дружківку. З собою чоловіки везли гуманітарну допомогу, назад привозили людей.

«Так, я вперше потрапив в Донбас. Мені там дуже сподобалося, особливо люди, емоції від цієї діяльності дуже припали мені до душі. Це були мої перші поїздки в той напрямок, в середньому їхали один раз на тиждень, це не дуже багато, мені було мало поїздок», — пригадує у розмові герой.

За словами, чоловіка йому хотілося бути ближче до фронту, щоб мати змогу більше допомагати. Доля немов почула прохання нашого героя, вже незабаром він знайомиться з координатором поїздок RescueNOW. Харківському фонду були потрібні водії, адже на Донеччині був тільки один водій, який займався евакуацією людей. Відтак, наплив людей був досить високий, тож Сергій доєднався до діяльності RescueNOW.

«Я дуже довго просив координаторів фонду можливості поїхати в Соледар, але там було дуже гаряче, тож мене не сильно хотіли пускати. Але все-таки я зміг туди потрапити. Був випадок, що у нас була гумдопомога для Соледару, а їхати не було кому. А трошки пізніше потрапив і на евакуацію, вона була зовсім інша! Не така, як в Слов’янську чи Краматорську, для мене це були тилові міста. Я відчув, що ця евакуація, саме та, якою я хочу займатися й надалі. Ти буквально висмикуєш людей з-під обстрілів і підвалів!», — розповідає Сергій.

На думку волонтера, попит на евакуацію збільшуватиметься, коли люди зіштовхнуться з першими сильними морозами. Це може стати поштовхом для них виїхати, адже звуками вибухів, їх вже не налякаєш. Зараз, каже Сергій, найбільше попиту на евакуацію в Бахмуті (особливо район Собачовки і Забахмутки).

Сергій на робочому виїзді. Фото: Таня Синя

Заявки на евакуацію Сергій отримує із різних джерел. Відтак, чоловік сам роздає свій номер місцевим, щоб ті могли з ним зв’язатися в разі потреби. Окрім того, у фонду, де працює Сергій, є партнери, це БО «Благодійний фонд Все буде добре Україна», який співпрацює з Донецькою обласною адміністрацією, туди люди звертаються на гарячу лінію евакуації. Також можна звертатися на гарячу лінію RescueNOW — +38 067 644 30 19.

«Наша головна ціль — це врятувати людину якнайшвидше, тому звідки саме надійде заявка неважливо. Навіть якщо це одна заявка — я за нею поїду», — розповідає Сергій.

Зазвичай у дорогу Сергій вирушає один, інколи з ним їдуть інші волонтери, але це радше виняток, ніж правило. Стосовно страху, герой каже, що його практично не має.

«Є якийсь момент страху, але, мабуть, він менший ніж у людей які цим не займаються. Я беру себе в руки, дихаю, зупиняюсь, оцінюю ситуацію і йду вперед або знаходжу альтернативний варіант рішення. Евакуація з фронту — це надзвичайний мікс емпатії і адреналіну. І я надзвичайно люблю життя і людей!», — каже герой.

Люди, яких евакуювали з Бахмута в безпечне місто. Фото: Таня Синя

Також, волонтер наголошує, що він без проблем евакуює людей з тваринами. Відтак, переїхати у безпечне місце з кішкою чи собакою можна всім охочим, серед екзотичних мешканців Сергій пригадує, що перевозив шиншилу. Окрім основної роботи водія, киянин ще паралельно виконує роль перекладача, спілкується англійською з іноземцями-волонтерами, які працюють в українських штабах, допомагає налагоджувати комунікацію.

Зараз герой в Києві у невеликій відпустці, у вільний час читає, остання книга «Fata Morgana» українського письменника Михайла Коцюбинського. Після всіх поїздок Сергій взяв час, щоб трохи відпочити, а далі знову за роботу — рятувати людей.

Фото: Таня Синя

Читайте також: «В штабі плетуть сітки, а вдома печуть смаколики»: волонтер про те, як працює штаб в Першотравенську

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

 

Національний банк України з 4 вересня 2026 року вводить в обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень. На її лицьовому боці буде зображений український поет, правозахисник і дисидент Василь Стус, а на зворотному, будівля філологічного факультету Донецького національного університету, який нині носить його ім’я.

Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний під час презентації нової банкноти.

В Україні введуть в обіг нову банкноту 2000 гривень із Василем Стусом

За словами Андрія Пишного, рішення про запровадження нового найвищого номіналу продиктоване насамперед економічними причинами. За майже сім років після введення банкноти номіналом 1000 гривень українська економіка суттєво змінилася. На це вплинули пандемія COVID-19 та повномасштабна війна.

У Національному банку зазначають, що:

• обсяг готівки в обігу зріс із майже 390 млрд гривень у 2019 році до понад 970 млрд гривень;
• частка банкнот номіналом 1000 гривень перевищила 55% від загальної суми банкнот в обігу;
• рівень цін за цей період зріс приблизно вдвічі;
• середньомісячна заробітна плата у травні 2026 року становила майже 31 тисячу гривень, що утричі більше, ніж у 2019 році.

У НБУ пояснюють, що новий номінал дозволить скоротити витрати на друк, транспортування, інкасацію та обробку готівки, а також зробить готівкові розрахунки зручнішими для громадян, бізнесу й банків.

Чому на новій банкноті зобразили Василя Стуса

На лицьовому боці нової банкноти розмістили портрет українського поета, дисидента та правозахисника Василя Стуса. На звороті зображено будівлю філологічного факультету Донецького національного університету, де навчався Стус. Сьогодні ця будівля перебуває в тимчасовій окупації, а сам університет після релокації працює у Вінниці та носить ім’я Василя Стуса.

За словами Андрія Пишного, нова банкнота має не лише економічне, а й символічне значення.

“Цією банкнотою ми документуємо український суверенітет, віддаємо належне нашим героям і говоримо про речі, які сьогодні особливо важливо називати вголос”, — зазначив голова НБУ.

Коли нову банкноту введуть в обіг

Банкноту номіналом 2000 гривень планують ввести в обіг 4 вересня 2026 року. Цю дату обрали символічно. Саме 4 вересня 1965 року Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою взяв участь у першому відкритому протесті проти політичних репресій української інтелігенції в СРСР. А 4 вересня 1985 року поет загинув у радянському таборі.

У Національному банку також повідомили, що нова банкнота матиме понад 20 елементів захисту, зокрема новітню захисну стрічку Anima™ Colour, яку вперше у світі використано саме на українській валюті.

До теми:

Стус, якого ми не знали: до роковин загибелі розповідаємо про поета, якого сформувала Донеччина

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Офлайн-захід задля посилення голосів вимушених переселенців організовують у Києві 22 липня ГО “Східний Варіант” спільно з ГО “Вікно Відновлення”. На події відбудеться презентація результатів фокус-групового дослідження, панельна дискусія та уточнення рекомендацій до влади, міжнародних організацій та медіа.

Про це повідомляє “Вікно Відновлення”, співорганізатор офлайн-події.

Програма заходу

10:00–10:30 — реєстрація, вітальна кава;

10:30–12:00 — вступні слова та презентація аналітичного дослідження “Карта проблем і рішень: досвід ВПО та інституційні перспективи відновлення”. Звіт підготували за підсумками 10-ти фокус-групових обговорень за участі вимушених переселенців з Донецької та Луганської областей, а також представників (-ць) органів влади, медіа, громадських організацій, волонтерських ініціатив;

12:00–13:35 — панельна дискусія за участі представників (-ць) органів влади, міжнародних та громадських організацій і медіа;

13:30–14:30 — обід;

14:30–16:30 — фасилітована сесія з коригування рекомендацій для влади, громад, ГО та медіа. Учасники обговорять, як ефективніше сприяти активній участі вимушених переселенців у процесах відновлення;

16:30-16:45 — підбиття підсумків.

Реєстрація

Офлайн-подія «Карта проблем і рішень: участь ВПО у відновленні регіонів» відбудеться в Києві 22 липня 2026 року (10:00–16:45). 

До участі запрошуються зацікавлені представники органів державної та місцевої влади, міжнародних донорських організацій, громадського сектору, експертного середовища, медійники, які працюють з проблемами вимушених переселенців з Донецької та Луганської областей.

Кількість учасників обмежена.Організатори можуть відшкодувати витрати на дорогу для частини учасників і учасниць, однак можливості компенсації також обмежені. Потребу у відшкодуванні проїзду просимо вказати під час реєстрації. Для участі необхідно заповнити реєстраційну форму за посиланням.

Місце проведення події буде повідомлене зареєстрованим учасникам додатково.

Захід проводиться у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.

Читайте також:

Демобілізовані бахмутяни можуть відпочити у Миргороді: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!