Сергію 39 років, він родом з Києва, до повномасштабної війни чоловік працював відеооператором, але згодом, як й сотні українців втратив роботу. Чоловік почав займатися евакуацією людей з гарячих точок, спочатку це був рідний Київ, на околицях якого точилися бої. Згодом, Сергій приєднався до волонтерської організації і тепер рятує людей, які живуть неподалік від лінії фронту.

Редакція «Бахмут IN.UA» розповідає історію киянина

За словами героя, спочатку все почалося з допомоги знайомим. Подруга Сергія, на початку повномасштабного вторгнення евакуювалася за кордон, а йому залишила свою машину. Жінка попросила, щоб авто використали в добрих цілях, так й склалося. До Сергія спочатку звернулися знайомі, чоловік вивозив з Гостомелю, Києва та Чернігова людей, а далі все закрутилося, відіграло роль й сарафанне радіо.

Згодом, Сергій опинився в Рівному та долучився до християнської благодійної організації «Hope to People». Від імені цієї організації Сергій разом з іншими волонтерами почав їздити на евакуацію людей в Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівку та Дружківку. З собою чоловіки везли гуманітарну допомогу, назад привозили людей.

«Так, я вперше потрапив в Донбас. Мені там дуже сподобалося, особливо люди, емоції від цієї діяльності дуже припали мені до душі. Це були мої перші поїздки в той напрямок, в середньому їхали один раз на тиждень, це не дуже багато, мені було мало поїздок», — пригадує у розмові герой.

За словами, чоловіка йому хотілося бути ближче до фронту, щоб мати змогу більше допомагати. Доля немов почула прохання нашого героя, вже незабаром він знайомиться з координатором поїздок RescueNOW. Харківському фонду були потрібні водії, адже на Донеччині був тільки один водій, який займався евакуацією людей. Відтак, наплив людей був досить високий, тож Сергій доєднався до діяльності RescueNOW.

«Я дуже довго просив координаторів фонду можливості поїхати в Соледар, але там було дуже гаряче, тож мене не сильно хотіли пускати. Але все-таки я зміг туди потрапити. Був випадок, що у нас була гумдопомога для Соледару, а їхати не було кому. А трошки пізніше потрапив і на евакуацію, вона була зовсім інша! Не така, як в Слов’янську чи Краматорську, для мене це були тилові міста. Я відчув, що ця евакуація, саме та, якою я хочу займатися й надалі. Ти буквально висмикуєш людей з-під обстрілів і підвалів!», — розповідає Сергій.

На думку волонтера, попит на евакуацію збільшуватиметься, коли люди зіштовхнуться з першими сильними морозами. Це може стати поштовхом для них виїхати, адже звуками вибухів, їх вже не налякаєш. Зараз, каже Сергій, найбільше попиту на евакуацію в Бахмуті (особливо район Собачовки і Забахмутки).

Сергій на робочому виїзді. Фото: Таня Синя

Заявки на евакуацію Сергій отримує із різних джерел. Відтак, чоловік сам роздає свій номер місцевим, щоб ті могли з ним зв’язатися в разі потреби. Окрім того, у фонду, де працює Сергій, є партнери, це БО «Благодійний фонд Все буде добре Україна», який співпрацює з Донецькою обласною адміністрацією, туди люди звертаються на гарячу лінію евакуації. Також можна звертатися на гарячу лінію RescueNOW — +38 067 644 30 19.

«Наша головна ціль — це врятувати людину якнайшвидше, тому звідки саме надійде заявка неважливо. Навіть якщо це одна заявка — я за нею поїду», — розповідає Сергій.

Зазвичай у дорогу Сергій вирушає один, інколи з ним їдуть інші волонтери, але це радше виняток, ніж правило. Стосовно страху, герой каже, що його практично не має.

«Є якийсь момент страху, але, мабуть, він менший ніж у людей які цим не займаються. Я беру себе в руки, дихаю, зупиняюсь, оцінюю ситуацію і йду вперед або знаходжу альтернативний варіант рішення. Евакуація з фронту — це надзвичайний мікс емпатії і адреналіну. І я надзвичайно люблю життя і людей!», — каже герой.

Люди, яких евакуювали з Бахмута в безпечне місто. Фото: Таня Синя

Також, волонтер наголошує, що він без проблем евакуює людей з тваринами. Відтак, переїхати у безпечне місце з кішкою чи собакою можна всім охочим, серед екзотичних мешканців Сергій пригадує, що перевозив шиншилу. Окрім основної роботи водія, киянин ще паралельно виконує роль перекладача, спілкується англійською з іноземцями-волонтерами, які працюють в українських штабах, допомагає налагоджувати комунікацію.

Зараз герой в Києві у невеликій відпустці, у вільний час читає, остання книга «Fata Morgana» українського письменника Михайла Коцюбинського. Після всіх поїздок Сергій взяв час, щоб трохи відпочити, а далі знову за роботу — рятувати людей.

Фото: Таня Синя

Читайте також: «В штабі плетуть сітки, а вдома печуть смаколики»: волонтер про те, як працює штаб в Першотравенську

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

 

З території Дружківки на Донеччині повністю вивезли всіх неповнолітніх. Водночас у Краматорську та Слов’янську частина дітей досі залишається, тому представники влади продовжують переконувати батьків виїхати до більш безпечних регіонів країни.

Про це в етері телемарафону розповів Юрій Винокуров, перший заступник начальника Донецької обладміністрації.

Евакуація неповнолітніх на Донеччині

Про успішне завершення вивезення неповнолітніх з Дружківки повідомив перший заступник начальника Донецької обладміністрації Юрій Винокуров під час телемарафону 20 травня.

“Максимально дітей ми вивезли. У місті Дружківка вже немає дітей. У містах Слов’янськ і Краматорськ діти ще присутні, але ми працюємо з батьками для того, щоб забезпечити їх вивезення“, — зазначив посадовець.

Водночас правоохоронці фіксують проблему повернення евакуйованих сімей на прифронтові території. Поліції доводиться проводити повторну евакуацію родин із дітьми. Зокрема, такі ситуації вже траплялися у Лимані.

Скільки людей залишається у прифронтових містах

Попри постійну небезпеку, у містах Донецької області продовжує жити цивільне населення. Наразі статистика кількості жителів у трьох згаданих громадах виглядає так:

• у Краматорській громаді проживає 64 тисячі людей;
• у Слов’янській громаді залишається 45 тисяч жителів;
• у Дружківці перебуває близько 4,5 тисячі мешканців.

Читайте також:

Військові вивезли з Лимана п’ятьох цивільних: серед евакуйованих — матір з дитиною

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

Українці мають законне право на відшкодування за зруйновані садові та дачні будинки. Законодавство передбачає виплати навіть у тих випадках, коли право власності не було офіційно оформлене до моменту фізичного знищення майна.

Детальніше розповіли в Юридичному пораднику для ВПО.

Об’єкти нерухомості для отримання компенсації за знищення

Закон від 23 лютого 2023 року №2923-IX визначає види нерухомості, за які власники отримують відшкодування. Знищеним вважається житло на території України, яке зазнало непоправних пошкоджень через війну, а його відновлення є неможливим або економічно недоцільним. Під дію закону підпадають такі об’єкти:

• квартири;
• будинки садибного типу, включно з котеджами та зблокованими будинками;
• садові або дачні будинки;
• інші житлові приміщення, наприклад, кімнати у гуртожитках;
• житло, що буде споруджене у майбутньому.

Отримання виплат без оформленого права власності

Право на компенсацію зберігається за громадянами, які не встигли оформити право власності, але є членами житлово-будівельних або житлових кооперативів і повністю викупили об’єкт. Для отримання коштів необхідно звернутися із заявою виключно у паперовому вигляді та надати додаткові папери:

• підтвердження членства у кооперативі або садовому товаристві, яким може бути членська книжка;
• документи про викуп об’єкта до моменту знищення та сплату повної вартості, наприклад, довідку про викуп майна.

Подати таку заяву через додаток “Дія” неможливо. Технічний інструментарій системи не дозволяє працювати з нерухомістю, дані про яку відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Для подання заяви в електронній формі необхідно попередньо зареєструвати право власності в реєстрі. Зробити це можна офлайн у нотаріуса, державного реєстратора, в ЦНАП або онлайн на порталі “Дія”.

Реєстрація майна після його руйнування

Державна реєстрація речових прав є лише офіційним підтвердженням факту набуття власності, який існував до моменту руйнування будинку. Законодавство не містить вимог щодо обов’язкової реєстрації права власності до моменту знищення нерухомості. Власник має повне право зареєструвати садовий або дачний будинок у державному реєстрі вже після його фактичного руйнування і претендувати на виплати.

Судова практика щодо виплат за садові будинки

Власники садових будинків успішно доводять своє право на компенсацію в судах. У справі № 520/12475/25 місцева комісія відмовила позивачу у наданні виплат через реєстрацію права власності в реєстрі вже після руйнування об’єкта.

Суд першої інстанції скасував рішення комісії та місцевої ради. Наявність членської книжки, підтвердження сплати внесків та внесення даних до реєстру доводять право власності на садовий будинок. Закон передбачає можливість компенсації за цей вид нерухомості за відсутності оформленого права власності, якщо людина є членом кооперативу та викупила об’єкт. Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, а Верховний суд відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою місцевої ради.

Читайте також:

Чи можуть забрати тимчасове соціальне житло через зростання доходів ВПО: відповідь юристів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!