Сергію 39 років, він родом з Києва, до повномасштабної війни чоловік працював відеооператором, але згодом, як й сотні українців втратив роботу. Чоловік почав займатися евакуацією людей з гарячих точок, спочатку це був рідний Київ, на околицях якого точилися бої. Згодом, Сергій приєднався до волонтерської організації і тепер рятує людей, які живуть неподалік від лінії фронту.

Редакція «Бахмут IN.UA» розповідає історію киянина

За словами героя, спочатку все почалося з допомоги знайомим. Подруга Сергія, на початку повномасштабного вторгнення евакуювалася за кордон, а йому залишила свою машину. Жінка попросила, щоб авто використали в добрих цілях, так й склалося. До Сергія спочатку звернулися знайомі, чоловік вивозив з Гостомелю, Києва та Чернігова людей, а далі все закрутилося, відіграло роль й сарафанне радіо.

Згодом, Сергій опинився в Рівному та долучився до християнської благодійної організації «Hope to People». Від імені цієї організації Сергій разом з іншими волонтерами почав їздити на евакуацію людей в Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівку та Дружківку. З собою чоловіки везли гуманітарну допомогу, назад привозили людей.

«Так, я вперше потрапив в Донбас. Мені там дуже сподобалося, особливо люди, емоції від цієї діяльності дуже припали мені до душі. Це були мої перші поїздки в той напрямок, в середньому їхали один раз на тиждень, це не дуже багато, мені було мало поїздок», — пригадує у розмові герой.

За словами, чоловіка йому хотілося бути ближче до фронту, щоб мати змогу більше допомагати. Доля немов почула прохання нашого героя, вже незабаром він знайомиться з координатором поїздок RescueNOW. Харківському фонду були потрібні водії, адже на Донеччині був тільки один водій, який займався евакуацією людей. Відтак, наплив людей був досить високий, тож Сергій доєднався до діяльності RescueNOW.

«Я дуже довго просив координаторів фонду можливості поїхати в Соледар, але там було дуже гаряче, тож мене не сильно хотіли пускати. Але все-таки я зміг туди потрапити. Був випадок, що у нас була гумдопомога для Соледару, а їхати не було кому. А трошки пізніше потрапив і на евакуацію, вона була зовсім інша! Не така, як в Слов’янську чи Краматорську, для мене це були тилові міста. Я відчув, що ця евакуація, саме та, якою я хочу займатися й надалі. Ти буквально висмикуєш людей з-під обстрілів і підвалів!», — розповідає Сергій.

На думку волонтера, попит на евакуацію збільшуватиметься, коли люди зіштовхнуться з першими сильними морозами. Це може стати поштовхом для них виїхати, адже звуками вибухів, їх вже не налякаєш. Зараз, каже Сергій, найбільше попиту на евакуацію в Бахмуті (особливо район Собачовки і Забахмутки).

Сергій на робочому виїзді. Фото: Таня Синя

Заявки на евакуацію Сергій отримує із різних джерел. Відтак, чоловік сам роздає свій номер місцевим, щоб ті могли з ним зв’язатися в разі потреби. Окрім того, у фонду, де працює Сергій, є партнери, це БО «Благодійний фонд Все буде добре Україна», який співпрацює з Донецькою обласною адміністрацією, туди люди звертаються на гарячу лінію евакуації. Також можна звертатися на гарячу лінію RescueNOW — +38 067 644 30 19.

«Наша головна ціль — це врятувати людину якнайшвидше, тому звідки саме надійде заявка неважливо. Навіть якщо це одна заявка — я за нею поїду», — розповідає Сергій.

Зазвичай у дорогу Сергій вирушає один, інколи з ним їдуть інші волонтери, але це радше виняток, ніж правило. Стосовно страху, герой каже, що його практично не має.

«Є якийсь момент страху, але, мабуть, він менший ніж у людей які цим не займаються. Я беру себе в руки, дихаю, зупиняюсь, оцінюю ситуацію і йду вперед або знаходжу альтернативний варіант рішення. Евакуація з фронту — це надзвичайний мікс емпатії і адреналіну. І я надзвичайно люблю життя і людей!», — каже герой.

Люди, яких евакуювали з Бахмута в безпечне місто. Фото: Таня Синя

Також, волонтер наголошує, що він без проблем евакуює людей з тваринами. Відтак, переїхати у безпечне місце з кішкою чи собакою можна всім охочим, серед екзотичних мешканців Сергій пригадує, що перевозив шиншилу. Окрім основної роботи водія, киянин ще паралельно виконує роль перекладача, спілкується англійською з іноземцями-волонтерами, які працюють в українських штабах, допомагає налагоджувати комунікацію.

Зараз герой в Києві у невеликій відпустці, у вільний час читає, остання книга «Fata Morgana» українського письменника Михайла Коцюбинського. Після всіх поїздок Сергій взяв час, щоб трохи відпочити, а далі знову за роботу — рятувати людей.

Фото: Таня Синя

Читайте також: «В штабі плетуть сітки, а вдома печуть смаколики»: волонтер про те, як працює штаб в Першотравенську

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

 

Президент Володимир Зеленський пояснив, що ідея створення вільної економічної зони на Донбасі розглядається як один із можливих форматів, який може врахувати позиції різних сторін у межах потенційних мирних домовленостей.

Про це глава держави заявив під час спілкування з журналістами.

Вільна економічна зона на Донбасі: як функціонуватиме концепція

За словами президента, російська сторона наполягає на виведенні українських військ з Донецької області, тоді як Україна виступає проти такого сценарію. Водночас американська сторона, як зазначив Зеленський, шукає компромісний підхід, який би враховував інтереси Києва.

Президент наголосив, що Україна говорить саме про “потенційні економічні зони”, адже наразі існує кілька можливих варіантів розвитку подій. Перший — фіксація лінії бойового зіткнення в тому вигляді, в якому вона існуватиме на момент укладення мирної угоди. Якщо ж домовленостей не буде досягнуто, можливі або продовження війни, або пошук інших рішень, зокрема пов’язаних із потенційними економічними зонами.

За озвученою концепцією, одна з таких зон може бути створена в Енергодарі — як демілітаризована територія. Інша потенційна вільна економічна зона може з’явитися на частині Донецької області після надання Україні гарантій безпеки. Її параметри, за словами Зеленського, можуть бути зафіксовані в окремій угоді між Україною, США та Росією.

У разі створення вільної економічної зони йдеться про фактичну демілітаризацію території з відведенням важких сил на визначену відстань. При цьому управління і безпека на частині, контрольованій Україною, залишатимуться за українською владою та поліцією, а на лінії розмежування можуть бути розміщені міжнародні сили.

Що необхідно для реалізації

Зеленський підкреслив, що відповідно до українського законодавства створення таких зон можливе лише за особливого рішення. Якщо питання постане в межах мирної угоди, остаточне рішення можуть ухвалити або парламент, або всеукраїнський референдум. Водночас президент наголосив, що референдум має стосуватися всього пакета домовленостей, а не окремих пунктів.

За словами глави держави, референдум можливий лише за умови гарантованого припинення вогню щонайменше на 60 днів. В іншому разі його результати не матимуть легітимності та можуть призвести до внутрішнього розколу. Також Зеленський зазначив, що громадяни України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, не зможуть брати участь у голосуванні.

Читайте також:

Володимир Зеленський розкрив зміст 20 пунктів мирного плану: повний список

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни намагаються просуватися далі від Сіверська. Використовуючи туман як прикриття, вони роблять спроби просочитися в тил українських позицій. Мета ворога — накопичитись та атакувати ЗСУ з тилу.

Про це в ефірі “Суспільне. Студія” повідомив Петро Мельник — начальник майстерні батальйону безпілотних систем “Апачі” 81-ї аеромобільної Слобожанської бригади ДШВ.

Бої під Сіверськом

Вчора, 23 грудня, українські війська відійшли з Сіверська. Місто залишається під вогневим контролем ЗСУ, тривають бої.

Щоб продовжити наступ, росіяни намагаються просочитися вглиб українських позицій. Для прикриття вони використовують туман і малими штурмовими групами по 1-2 людей намагаються проходити між українськими позиціями. Їхня мета — накопичити сили та атакувати ЗСУ з флангів і тилу.

Несприятливі погодні умови, зокрема туман, ускладнюють роботу українських захисників. Їм складніше спостерігати за переміщенням ворога. Через це військові втрачають здатність знищувати окупантів на підходах до позицій. Коли туман спадає, додаткове навантаження лягає на безпілотні екіпажі. Пілоти мають переглядати всю зону відповідальності і знищувати місця накопичення ворога.

За словами військового, штурми тривають безперервно.

Читайте також:

• “Багато людей вивозимо з Дружківки”: волонтер Євген Ткачов про евакуацію на Донеччині
• Де на Донеччині фіксують найбільше штурмів: зведення з фронту
• ЗСУ повернули контроль над Іванівкою поблизу кордону Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!