Сергію 39 років, він родом з Києва, до повномасштабної війни чоловік працював відеооператором, але згодом, як й сотні українців втратив роботу. Чоловік почав займатися евакуацією людей з гарячих точок, спочатку це був рідний Київ, на околицях якого точилися бої. Згодом, Сергій приєднався до волонтерської організації і тепер рятує людей, які живуть неподалік від лінії фронту.

Редакція «Бахмут IN.UA» розповідає історію киянина

За словами героя, спочатку все почалося з допомоги знайомим. Подруга Сергія, на початку повномасштабного вторгнення евакуювалася за кордон, а йому залишила свою машину. Жінка попросила, щоб авто використали в добрих цілях, так й склалося. До Сергія спочатку звернулися знайомі, чоловік вивозив з Гостомелю, Києва та Чернігова людей, а далі все закрутилося, відіграло роль й сарафанне радіо.

Згодом, Сергій опинився в Рівному та долучився до християнської благодійної організації «Hope to People». Від імені цієї організації Сергій разом з іншими волонтерами почав їздити на евакуацію людей в Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівку та Дружківку. З собою чоловіки везли гуманітарну допомогу, назад привозили людей.

«Так, я вперше потрапив в Донбас. Мені там дуже сподобалося, особливо люди, емоції від цієї діяльності дуже припали мені до душі. Це були мої перші поїздки в той напрямок, в середньому їхали один раз на тиждень, це не дуже багато, мені було мало поїздок», — пригадує у розмові герой.

За словами, чоловіка йому хотілося бути ближче до фронту, щоб мати змогу більше допомагати. Доля немов почула прохання нашого героя, вже незабаром він знайомиться з координатором поїздок RescueNOW. Харківському фонду були потрібні водії, адже на Донеччині був тільки один водій, який займався евакуацією людей. Відтак, наплив людей був досить високий, тож Сергій доєднався до діяльності RescueNOW.

«Я дуже довго просив координаторів фонду можливості поїхати в Соледар, але там було дуже гаряче, тож мене не сильно хотіли пускати. Але все-таки я зміг туди потрапити. Був випадок, що у нас була гумдопомога для Соледару, а їхати не було кому. А трошки пізніше потрапив і на евакуацію, вона була зовсім інша! Не така, як в Слов’янську чи Краматорську, для мене це були тилові міста. Я відчув, що ця евакуація, саме та, якою я хочу займатися й надалі. Ти буквально висмикуєш людей з-під обстрілів і підвалів!», — розповідає Сергій.

На думку волонтера, попит на евакуацію збільшуватиметься, коли люди зіштовхнуться з першими сильними морозами. Це може стати поштовхом для них виїхати, адже звуками вибухів, їх вже не налякаєш. Зараз, каже Сергій, найбільше попиту на евакуацію в Бахмуті (особливо район Собачовки і Забахмутки).

Сергій на робочому виїзді. Фото: Таня Синя

Заявки на евакуацію Сергій отримує із різних джерел. Відтак, чоловік сам роздає свій номер місцевим, щоб ті могли з ним зв’язатися в разі потреби. Окрім того, у фонду, де працює Сергій, є партнери, це БО «Благодійний фонд Все буде добре Україна», який співпрацює з Донецькою обласною адміністрацією, туди люди звертаються на гарячу лінію евакуації. Також можна звертатися на гарячу лінію RescueNOW — +38 067 644 30 19.

«Наша головна ціль — це врятувати людину якнайшвидше, тому звідки саме надійде заявка неважливо. Навіть якщо це одна заявка — я за нею поїду», — розповідає Сергій.

Зазвичай у дорогу Сергій вирушає один, інколи з ним їдуть інші волонтери, але це радше виняток, ніж правило. Стосовно страху, герой каже, що його практично не має.

«Є якийсь момент страху, але, мабуть, він менший ніж у людей які цим не займаються. Я беру себе в руки, дихаю, зупиняюсь, оцінюю ситуацію і йду вперед або знаходжу альтернативний варіант рішення. Евакуація з фронту — це надзвичайний мікс емпатії і адреналіну. І я надзвичайно люблю життя і людей!», — каже герой.

Люди, яких евакуювали з Бахмута в безпечне місто. Фото: Таня Синя

Також, волонтер наголошує, що він без проблем евакуює людей з тваринами. Відтак, переїхати у безпечне місце з кішкою чи собакою можна всім охочим, серед екзотичних мешканців Сергій пригадує, що перевозив шиншилу. Окрім основної роботи водія, киянин ще паралельно виконує роль перекладача, спілкується англійською з іноземцями-волонтерами, які працюють в українських штабах, допомагає налагоджувати комунікацію.

Зараз герой в Києві у невеликій відпустці, у вільний час читає, остання книга «Fata Morgana» українського письменника Михайла Коцюбинського. Після всіх поїздок Сергій взяв час, щоб трохи відпочити, а далі знову за роботу — рятувати людей.

Фото: Таня Синя

Читайте також: «В штабі плетуть сітки, а вдома печуть смаколики»: волонтер про те, як працює штаб в Першотравенську

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

 

Для багатьох українців, які залишили тимчасово окуповані території (ТОТ), питання відновлення втраченого майна залишається невирішеним. Зруйновані російськими обстрілами будинки та квартири опинилися в зонах, куди українські комісії не мають фізичного доступу. Державна програма “єВідновлення” передбачає компенсації за пошкоджене й знищене майно, проте для власників нерухомості на ТОТ діють суттєві обмеження.

Особливо гостро це питання постає для мешканців Бахмута. Попри фактичне знищення більшої частини міської забудови, люди досі чекають на дієвий правовий механізм підтвердження руйнувань. Більше пояснюємо у відео.

Чому мешканці Бахмута не можуть отримати компенсацію

Згідно з чинним законодавством, для отримання компенсації власник має підтвердити факт знищення житла за допомогою актів комісійного або дистанційного обстеження та звітів про технічний стан майна. Головна перешкода полягає в тому, що порядок дистанційного обстеження, затверджений Кабінетом Міністрів України, юридично не поширюється на об’єкти, розташовані на тимчасово окупованих територіях.

До складу Бахмутської громади входять 19 населених пунктів. За інформацією міської ради, компенсаційні процедури наразі доступні мешканцям лише двох із них — Кліщіївки та Андріївки, оскільки вони офіційно віднесені до зони активних бойових дій, що дозволяє використовувати супутникові знімки. Натомість Бахмут і ще 16 населених пунктів громади мають статус тимчасово окупованих, до яких аналогічну процедуру застосувати неможливо. Отже, самого факту загальновідомих масштабних руйнувань міста юридично недостатньо для виплати компенсацій — потрібен доказ щодо кожного конкретного об’єкта.

Результати в Бахмутській громаді

Попри законодавчі бар’єри, комісія Бахмутської міської ради продовжує опрацьовувати заяви в межах доступних процедур, проте всі позитивні рішення стосуються виключно Кліщіївки та Андріївки.

Станом на вересень 2026 року за заявами мешканців громади ухвалено 107 позитивних рішень, сформовано 113 житлових сертифікатів та призначено одну грошову компенсацію на відбудову приватного будинку на загальну суму понад 176 мільйонів гривень. Однак ці показники стосуються лише доступних за процедурою територій і не розв’язують проблему більшості бахмутян, чиє житло розташоване безпосередньо в місті.

Законодавчі ініціативи: які зміни пропонують

Розв’язати проблему намагалися через декілька парламентських ініціатив. Зокрема, ухвалений у грудні 2024 року законопроєкт №11161 передбачав спрощення процедури та можливість прирівнювати житло на ТОТ до знищеного без фізичного огляду, однак станом на кінець жовтня 2026 року документ залишається без підпису Президента.

Інша ініціатива — законопроєкт №13136 від березня 2025 року — пропонувала дозволити подання заяв незалежно від розташування житла, але розгляд документа зупинився. Також наприкінці 2025 року було подано законопроєкт №14352 щодо передачі майна у власність держави взамін на компенсацію. Наразі жоден із цих документів не запрацював, а питання фінансування майбутніх виплат залишається відкритим.

Пропозиції Бахмутської МВА

У липні 2026 року Бахмутська міська військова адміністрація направила офіційні звернення до Офісу Президента, Верховної Ради, Кабміну та Уповноваженого з прав людини. Керівництво МВА запропонувало надати Бахмуту спеціальний правовий статус для спрощеного підтвердження руйнувань та запровадити презумпцію знищення житла для повністю зруйнованих населених пунктів.

Крім того, пропонується дозволити використовувати як докази супутникові знімки, фотографії й відео без огляду на місці, розширити перелік пільгових категорій для першочергової допомоги та створити окрему житлову програму для повністю знищених громад. Наразі ці пропозиції перебувають на розгляді Уряду.

Активність громади

До розв’язання проблеми долучаються й самі мешканці. Наприкінці липня 2026 року ініціативна група бахмутян передала міській владі звернення з вимогами активніше лобіювати права переселенців на державному рівні. Учасниця ініціативної групи Інеса Мішеніна зазначила, що під час зустрічі з керівництвом МВА обговорили алгоритми подання звернень та використання аерокосмічних знімків. Проте подальший процес ускладнився через триваючу реорганізацію відповідальних урядових структур.

Станом на осінь 2026 року питання виплат за майно, що залишилося в окупації, залишається відкритим. Для мешканців Бахмута критично важливим є створення прозорого та дієвого механізму, який дозволить перейти від офіційних звернень до реального отримання компенсацій за втрачені домівки.

Читайте також:

Реєстрація місця проживання в гуртожитку онлайн: як прописатися через Дію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Покровському та Костянтинівському напрямках. Водночас на Краматорському та Лиманському напрямках інтенсивність атак противника пішла на спад. Ситуація на Слов’янському напрямку залишається стабільною без змін кількості штурмів.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, де активність російської армії продовжує зростати. Українські військові зупинили 42 атаки, що на 10 штурмових дій більше порівняно з попередньою добою. Росіяни атакували в районах Сергіївки, Молодецького та Новопавлівки, а також здійснювали штурми в напрямках Торецького, Кучерового Яру, Софіївки, Вільного, Золотого Колодязя, Нового Шахового, Степів, Нового Донбасу, Чернігівки, Святогорівки, Добропілля, Новогришиного та Удачного.

На Костянтинівському напрямку також відбулося зростання інтенсивності боїв. Тут зафіксовано 18 атак, що на 3 штурмові дії більше порівняно з минулим днем. Російська армія вела наступальні дії в районах Костянтинівки, Олексієво-Дружківки, Новоселівки, Розкішного, Довгої Балки, Новогригорівки, Миколайпілля, Новопавлівки та Петрівки.

Невеликий спад наступальної активності спостерігається на Лиманському напрямку. Українські військові відбили 5 спроб противника просунутися, що на 1 атаку менше, ніж минулої доби. Штурмові дії фіксувалися в районах Надії, Колодязів, Лимана та Діброви.

На Слов’янському напрямку тиск противника залишився на рівні попередньої доби. Російські війська здійснили 2 атаки в районах Закітного та Кривої Луки.

Водночас на Краматорському напрямку минулої доби російська армія штурмових дій не проводила (що на 3 атаки менше порівняно з попереднім днем).

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат на 1 560 осіб (загиблі та поранені).

Окрім цього, знищено:

• 1 танк;
• 5 бойових броньованих машин;
• 25 артилерійських систем;
• 4 реактивні системи залпового вогню;
• 1 літак (підтверджено за попередній період);
• 4 наземні робототехнічні комплекси;
• 1 614 БпЛА оперативно-тактичного рівня;
• 272 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн;
• 1 одиницю спеціальної техніки.

Читайте також:

Росіяни посилили атаки на Покровському напрямку — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!