Сергію 39 років, він родом з Києва, до повномасштабної війни чоловік працював відеооператором, але згодом, як й сотні українців втратив роботу. Чоловік почав займатися евакуацією людей з гарячих точок, спочатку це був рідний Київ, на околицях якого точилися бої. Згодом, Сергій приєднався до волонтерської організації і тепер рятує людей, які живуть неподалік від лінії фронту.

Редакція «Бахмут IN.UA» розповідає історію киянина

За словами героя, спочатку все почалося з допомоги знайомим. Подруга Сергія, на початку повномасштабного вторгнення евакуювалася за кордон, а йому залишила свою машину. Жінка попросила, щоб авто використали в добрих цілях, так й склалося. До Сергія спочатку звернулися знайомі, чоловік вивозив з Гостомелю, Києва та Чернігова людей, а далі все закрутилося, відіграло роль й сарафанне радіо.

Згодом, Сергій опинився в Рівному та долучився до християнської благодійної організації «Hope to People». Від імені цієї організації Сергій разом з іншими волонтерами почав їздити на евакуацію людей в Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівку та Дружківку. З собою чоловіки везли гуманітарну допомогу, назад привозили людей.

«Так, я вперше потрапив в Донбас. Мені там дуже сподобалося, особливо люди, емоції від цієї діяльності дуже припали мені до душі. Це були мої перші поїздки в той напрямок, в середньому їхали один раз на тиждень, це не дуже багато, мені було мало поїздок», — пригадує у розмові герой.

За словами, чоловіка йому хотілося бути ближче до фронту, щоб мати змогу більше допомагати. Доля немов почула прохання нашого героя, вже незабаром він знайомиться з координатором поїздок RescueNOW. Харківському фонду були потрібні водії, адже на Донеччині був тільки один водій, який займався евакуацією людей. Відтак, наплив людей був досить високий, тож Сергій доєднався до діяльності RescueNOW.

«Я дуже довго просив координаторів фонду можливості поїхати в Соледар, але там було дуже гаряче, тож мене не сильно хотіли пускати. Але все-таки я зміг туди потрапити. Був випадок, що у нас була гумдопомога для Соледару, а їхати не було кому. А трошки пізніше потрапив і на евакуацію, вона була зовсім інша! Не така, як в Слов’янську чи Краматорську, для мене це були тилові міста. Я відчув, що ця евакуація, саме та, якою я хочу займатися й надалі. Ти буквально висмикуєш людей з-під обстрілів і підвалів!», — розповідає Сергій.

На думку волонтера, попит на евакуацію збільшуватиметься, коли люди зіштовхнуться з першими сильними морозами. Це може стати поштовхом для них виїхати, адже звуками вибухів, їх вже не налякаєш. Зараз, каже Сергій, найбільше попиту на евакуацію в Бахмуті (особливо район Собачовки і Забахмутки).

Сергій на робочому виїзді. Фото: Таня Синя

Заявки на евакуацію Сергій отримує із різних джерел. Відтак, чоловік сам роздає свій номер місцевим, щоб ті могли з ним зв’язатися в разі потреби. Окрім того, у фонду, де працює Сергій, є партнери, це БО «Благодійний фонд Все буде добре Україна», який співпрацює з Донецькою обласною адміністрацією, туди люди звертаються на гарячу лінію евакуації. Також можна звертатися на гарячу лінію RescueNOW — +38 067 644 30 19.

«Наша головна ціль — це врятувати людину якнайшвидше, тому звідки саме надійде заявка неважливо. Навіть якщо це одна заявка — я за нею поїду», — розповідає Сергій.

Зазвичай у дорогу Сергій вирушає один, інколи з ним їдуть інші волонтери, але це радше виняток, ніж правило. Стосовно страху, герой каже, що його практично не має.

«Є якийсь момент страху, але, мабуть, він менший ніж у людей які цим не займаються. Я беру себе в руки, дихаю, зупиняюсь, оцінюю ситуацію і йду вперед або знаходжу альтернативний варіант рішення. Евакуація з фронту — це надзвичайний мікс емпатії і адреналіну. І я надзвичайно люблю життя і людей!», — каже герой.

Люди, яких евакуювали з Бахмута в безпечне місто. Фото: Таня Синя

Також, волонтер наголошує, що він без проблем евакуює людей з тваринами. Відтак, переїхати у безпечне місце з кішкою чи собакою можна всім охочим, серед екзотичних мешканців Сергій пригадує, що перевозив шиншилу. Окрім основної роботи водія, киянин ще паралельно виконує роль перекладача, спілкується англійською з іноземцями-волонтерами, які працюють в українських штабах, допомагає налагоджувати комунікацію.

Зараз герой в Києві у невеликій відпустці, у вільний час читає, остання книга «Fata Morgana» українського письменника Михайла Коцюбинського. Після всіх поїздок Сергій взяв час, щоб трохи відпочити, а далі знову за роботу — рятувати людей.

Фото: Таня Синя

Читайте також: «В штабі плетуть сітки, а вдома печуть смаколики»: волонтер про те, як працює штаб в Першотравенську

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

 

Міністерство у справах ветеранів України нагадує про можливість використання електронного посвідчення ветерана (е-Посвідчення) у застосунку “Дія”. Цифровий аналог формується автоматично на основі запису в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни (ЄДРВВ), що дозволяє отримувати цифрові послуги, не чекаючи на виготовлення паперового бланка.

Детальніше про оформлення документа розповідає Бахмут IN.UA.

Хто може оформити посвідчення ветерана в “Дії”

Оформити е-Посвідчення можуть учасники бойових дій (УБД), особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни, постраждалі учасники Революції Гідності, а також члени сімей загиблих (померлих) ветеранів, захисників і захисниць України.

Щоб додати документ, необхідно завантажити застосунок “Дія” та пройти авторизацію зручним способом (наприклад, через BankID). Далі перейдіть у розділ “Документи”, прогорніть картки до самого кінця, натисніть “Додати документ” та оберіть опцію “Посвідчення ветерана”.

Що відображається в цифровому документі

Електронне посвідчення містить унікальний 11-значний реєстровий номер запису в ЄДРВВ. Якщо ви вже маєте паперовий документ, у “Дії” відображатимуться обидва номери: і серія та номер паперового бланка, і реєстровий номер. Якщо ж статус надано нещодавно і паперового посвідчення ще немає, цифровий аналог міститиме лише 11-значний номер. Це дає змогу одразу отримувати необхідні пільги. При цьому зверніть увагу, що паперове посвідчення також залишається чинним документом.

Чому е-Посвідчення може не підтягуватися

Якщо документ не з’явився у застосунку, це може свідчити про одну з трьох причин. По-перше, дані можуть бути відсутні в ЄДРВВ, оскільки інформацію про набуття статусу ще не передали до реєстру. По-друге, у даних можлива помилка, наприклад, розбіжності в ПІБ чи податковому номері. По-третє, у реєстрах відсутнє ваше фото, оскільки фотографія автоматично підтягується лише з біометричних документів — ID-картки або закордонного паспорта. Без них документ не сформується.

У разі відсутності даних або наявності помилок Мінветеранів радить звертатися для їх уточнення чи оновлення до того органу, який надав вам відповідний статус.

Як перевірити свої дані в реєстрі

Переглянути інформацію про себе з реєстру можна безпосередньо в застосунку “Дія”. Для цього потрібно перейти в розділ “Ветеран PRO” та обрати послугу “Дані з реєстру ветеранів”.

Також за потреби ви можете отримати електронний витяг із ЄДРВВ через вебпортал “Дія”. Для цього перейдіть на сторінку послуги “Витяг з Реєстру ветеранів” на порталі, натисніть “Отримати витяг”, авторизуйтеся, перевірте свої дані та надішліть запит.

Читайте також:

Аліменти з військовослужбовців: з яких виплат стягуються та як розраховуються

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В умовах повномасштабної війни в Україні спостерігається значне зростання кількості шахрайських дій під час здійснення фінансових операцій в інтернеті. Зловмисники постійно вигадують нові схеми для виманювання коштів та банківських даних громадян.

Детальніше про головні кіберзагрози розповідає Бахмут IN.UA.

Фішингові QR-коди у громадських місцях

За даними Кіберполіції, в Україні активізувалася схема з підміною QR-кодів у загальнодоступних місцях. Шахраї наклеюють власні QR-коди поверх офіційних інформаційних табличок або розміщують фальшиві оголошення на парковках, у громадському транспорті, на афішах чи в місцях збору благодійних внесків.

Скануючи такий код, користувач потрапляє на фішинговий сайт, що копіює офіційний сервіс, де його змушують ввести банківські дані.

Як захиститися:

• скануйте QR-коди лише з надійних джерел та перевіряйте наклейку на наявність слідів підміни (додатковий шар, нерівні краї, інший шрифт);
• використовуйте функцію попереднього перегляду посилання у смартфоні та обов’язково перевіряйте URL-адресу після переходу (наявність https:// та точне написання домену);
• за потреби сплатити послугу онлайн використовуйте віртуальну або тимчасову картку із мінімальним балансом.

Безпечний онлайн-шопінг та захист від фішингу

Купівля товарів у мережі — одна з найпоширеніших сфер для махінацій. Шахраї розміщують оголошення про продаж товарів за привабливими цінами і вимагають часткову або повну передплату, після чого видаляють оголошення та зникають.

Крім того, аферисти створюють фішингові сайти, які зовні копіюють популярні маркетплейси (наприклад, замість rozetka.ua створюють roz3tka.ua або сторонній домен), аби виманити реквізити карток.

Головні правила безпечних покупок:

• не сплачуйте наперед. У разі найменших сумнівів надавайте перевагу післяплаті при отриманні товару в відділенні пошти;
• перевіряйте адреси та домени та звертайте увагу на кожну літеру в стрічці браузера та заходьте на сайти через перевірені джерела чи офіційні додатки;
• використовуйте віртуальну картку;
• залишайтеся всередині платформи під час покупок на майданчиках оголошень, спілкуйтеся з продавцем виключно у вбудованому чаті сайту й не переходьте в сторонні месенджери;
• не розголошуйте дані, зокрема термін дії картки, CVV-код та PIN-код.

Прохання про допомогу в месенджерах та фейкові дзвінки “з банку”

Ще дві популярні схеми пов’язані з використанням соціальної інженерії та зломів акаунтів.

Перша — це прохання позичити гроші в месенджері: Якщо вам надходить повідомлення від друга, родича чи колеги в месенджері (Telegram, Viber, Facebook) з проханням терміново перерахувати кошти на картку, ймовірно, його акаунт зламали. Перш ніж надсилати гроші, обов’язково зв’яжіться з цією людиною іншим каналом (зателефонуйте на мобільний) та уточніть інформацію.

Друга — дзінки від псевдопрацівники банків: Зловмисники телефонують під виглядом співробітників служби безпеки банку чи операторів зв’язку і повідомляють про “підозрілі транзакції” або спроби зняття коштів.

Пам’ятайте:

• Справжній працівник банку ніколи не запитує реквізити картки, CVV-код, паролі з СМС та підтвердження 3D-Secure. У разі підозрілих дій банк самостійно заблокує картку і запросить вас до відділення.
• Банківські працівники ніколи не вимагатимуть встановлювати додатки для віддаленого керування пристроєм (TeamViewer, AnyDesk тощо) чи здійснювати маніпуляції в банкоматах.
• Не вказуйте фінансовий номер у публічних оголошеннях, переведіть його на контрактну основу з мобільним оператором або встановіть пароль на перевипуск SIM-карти.

Що робити, якщо ви стали жертвою шахраїв

Якщо ви випадково ввели свої дані на фішинговому сайті або перерахували кошти аферистам:

• негайно зателефонуйте до свого банку та заблокуйте платіжні картки й доступ до інтернет-банкінгу.
• подайте електронне звернення до Департаменту кіберполіції на офіційному сайті ticket.cyberpolice.gov.ua або зверніться до найближчого відділення поліції.

Читайте також:

“Я повірила, бо вони знали всі мої персональні дані”: шахраї обікрали бахмутянку на 90 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!