Сергію 39 років, він родом з Києва, до повномасштабної війни чоловік працював відеооператором, але згодом, як й сотні українців втратив роботу. Чоловік почав займатися евакуацією людей з гарячих точок, спочатку це був рідний Київ, на околицях якого точилися бої. Згодом, Сергій приєднався до волонтерської організації і тепер рятує людей, які живуть неподалік від лінії фронту.

Редакція «Бахмут IN.UA» розповідає історію киянина

За словами героя, спочатку все почалося з допомоги знайомим. Подруга Сергія, на початку повномасштабного вторгнення евакуювалася за кордон, а йому залишила свою машину. Жінка попросила, щоб авто використали в добрих цілях, так й склалося. До Сергія спочатку звернулися знайомі, чоловік вивозив з Гостомелю, Києва та Чернігова людей, а далі все закрутилося, відіграло роль й сарафанне радіо.

Згодом, Сергій опинився в Рівному та долучився до християнської благодійної організації «Hope to People». Від імені цієї організації Сергій разом з іншими волонтерами почав їздити на евакуацію людей в Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівку та Дружківку. З собою чоловіки везли гуманітарну допомогу, назад привозили людей.

«Так, я вперше потрапив в Донбас. Мені там дуже сподобалося, особливо люди, емоції від цієї діяльності дуже припали мені до душі. Це були мої перші поїздки в той напрямок, в середньому їхали один раз на тиждень, це не дуже багато, мені було мало поїздок», — пригадує у розмові герой.

За словами, чоловіка йому хотілося бути ближче до фронту, щоб мати змогу більше допомагати. Доля немов почула прохання нашого героя, вже незабаром він знайомиться з координатором поїздок RescueNOW. Харківському фонду були потрібні водії, адже на Донеччині був тільки один водій, який займався евакуацією людей. Відтак, наплив людей був досить високий, тож Сергій доєднався до діяльності RescueNOW.

«Я дуже довго просив координаторів фонду можливості поїхати в Соледар, але там було дуже гаряче, тож мене не сильно хотіли пускати. Але все-таки я зміг туди потрапити. Був випадок, що у нас була гумдопомога для Соледару, а їхати не було кому. А трошки пізніше потрапив і на евакуацію, вона була зовсім інша! Не така, як в Слов’янську чи Краматорську, для мене це були тилові міста. Я відчув, що ця евакуація, саме та, якою я хочу займатися й надалі. Ти буквально висмикуєш людей з-під обстрілів і підвалів!», — розповідає Сергій.

На думку волонтера, попит на евакуацію збільшуватиметься, коли люди зіштовхнуться з першими сильними морозами. Це може стати поштовхом для них виїхати, адже звуками вибухів, їх вже не налякаєш. Зараз, каже Сергій, найбільше попиту на евакуацію в Бахмуті (особливо район Собачовки і Забахмутки).

Сергій на робочому виїзді. Фото: Таня Синя

Заявки на евакуацію Сергій отримує із різних джерел. Відтак, чоловік сам роздає свій номер місцевим, щоб ті могли з ним зв’язатися в разі потреби. Окрім того, у фонду, де працює Сергій, є партнери, це БО «Благодійний фонд Все буде добре Україна», який співпрацює з Донецькою обласною адміністрацією, туди люди звертаються на гарячу лінію евакуації. Також можна звертатися на гарячу лінію RescueNOW — +38 067 644 30 19.

«Наша головна ціль — це врятувати людину якнайшвидше, тому звідки саме надійде заявка неважливо. Навіть якщо це одна заявка — я за нею поїду», — розповідає Сергій.

Зазвичай у дорогу Сергій вирушає один, інколи з ним їдуть інші волонтери, але це радше виняток, ніж правило. Стосовно страху, герой каже, що його практично не має.

«Є якийсь момент страху, але, мабуть, він менший ніж у людей які цим не займаються. Я беру себе в руки, дихаю, зупиняюсь, оцінюю ситуацію і йду вперед або знаходжу альтернативний варіант рішення. Евакуація з фронту — це надзвичайний мікс емпатії і адреналіну. І я надзвичайно люблю життя і людей!», — каже герой.

Люди, яких евакуювали з Бахмута в безпечне місто. Фото: Таня Синя

Також, волонтер наголошує, що він без проблем евакуює людей з тваринами. Відтак, переїхати у безпечне місце з кішкою чи собакою можна всім охочим, серед екзотичних мешканців Сергій пригадує, що перевозив шиншилу. Окрім основної роботи водія, киянин ще паралельно виконує роль перекладача, спілкується англійською з іноземцями-волонтерами, які працюють в українських штабах, допомагає налагоджувати комунікацію.

Зараз герой в Києві у невеликій відпустці, у вільний час читає, остання книга «Fata Morgana» українського письменника Михайла Коцюбинського. Після всіх поїздок Сергій взяв час, щоб трохи відпочити, а далі знову за роботу — рятувати людей.

Фото: Таня Синя

Читайте також: «В штабі плетуть сітки, а вдома печуть смаколики»: волонтер про те, як працює штаб в Першотравенську

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

 

В Україні запустили освітню програму “Мрій та досягай”, спрямовану на підтримку жінок, які постраждали внаслідок війни. Взявши участь у програмі, українки можуть отримати нові навички й знання, менторську підтримку та фінансову допомогу для відкриття чи масштабування власної справи.

Про це повідомляє платформа “Дія. Бізнес”.

Програма “Мрій та досягай”, що передбачено

Освітня програма для жінок “Мрій та досягай” пропонує комплексну підготовку тривалістю три місяці. Вона містить 13 онлайн-модулів з цифрового маркетингу, бізнес-стратегій та впровадження бізнес-моделей.

Учасниць програми навчатимуть:

• створювати і просувати власний бізнес в онлайн-середовищі;
• адаптувати бізнес-ідеї до нових ринків та аудиторій;
• переводити офлайн-бізнес в онлайн-формат.

По завершенню навчання жінки зможуть отримати 1 тисячу доларів фінансової підтримки. Кошти видадуть у вигляді ваучерів для відкриття або розвитку власної справи.

Як взяти участь у програмі “Мрій та досягай”

Участь у програмі “Мрій та досягай” можуть взяти українки віком від 18 років, які постраждали від війни. А саме:

• переселенки;
• одинокі матері;
• ветеранки;
• представниці інших вразливих категорій, які втратили доходи або є під загрозою їх втрати.

Особливу увагу приділятимуть учасницям зі сходу та півдня України.

Програма відкрита як для тих, хто має початкову ідею, так і для жінок, які вже мають власний бізнес і хочуть його масштабувати. 

Для участі у програмі потрібно зареєструватися за посиланням. Заявки прийматимуть до 1 грудня.

Читайте також:

• Шанс на новий старт: для жінок ВПО запровадили навчання на затребувані вакансії
• “Запусти власну справу”: для жінок Миколаївщини (зокрема й ВПО) анонсували навчання
• Мінігранти у Київській області: як жінкам отримати до 100 000 грн на власну справу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Редакція “Бахмут IN.UA” проаналізувала інформаційне поле міста Шахтарськ, куди звозили бахмутян, які залишилися в місті після окупації. Наприкінці жовтня 2024 року в Шахтарськ ще продовжують вивозити людей із Бахмутського району. Це місто, окуповане ще у 2014 році, стало одним із перших пунктів, де оселяються так звані “біженці з України”. Водночас більшість новин із міста стосуються різноманітних проблем: брак медиків, відсутність води тощо. Про допомогу та життя тих, кого росія нібито “врятувала”, майже не згадується.

Для аналізу інформполя за жовтень 2024 року редакція обрала два пропагандистські канали: “администрация города Шахтерськ z” та “Это Шахтерск”.

Чим живе окупований Шахтарськ

Редакція “Бахмут IN.UA” проаналізувала два новинні пропагандистські канали окупованого міста Шахтарськ за жовтень. Найбільше новин було присвячено темі освіти, медицини та проблем з водою і ЖКГ.

Згідно з інфографікою, в окупованому Шахтарську, куди звозять українців, спостерігається проблема з медичним персоналом. Йдеться про брак фахівців. Через нестачу кадрів до окупованого міста залучають медиків із росії. Загалом новини про дефіцит фахівців з’являються на обох каналах щотижня. У результаті за місяць було близько 20 згадок на медичну тематику.

За час моніторингу ми виявили, що багато послуг для цивільного населення в окупованому Шахтарську повністю надаються регіонами росії. Тобто окуповане росіяними місто не розвивається самостійно, а для його функціонування використовують кошти з інших регіонів росії.

Певну частку новин окупованого Шахтарська складає інформація щодо підвозу води, що свідчить про проблеми з водопостачанням у місті. Хоча окупанти не повідомляють про те, що вони не ремонтували системи, саме через це часто фіксують аварійні ситуації. Загалом таких згадок за місяць близько 10.

Пропаганда через освіту

Але чи не найбільшу частку новин складають повідомлення про освіту в школах та садочках на ТОТ. Дітям показують “героїв сво” та виправдовують війну проти України. Ми нарахували близько 40 згадок за місяць.

Також у новинах надається перевага повідомленням про будівельні роботи та ремонти, де часто озвучується залучення допомоги з бюджету росії. Велика увага приділяється різноманітним “суботникам”, які проводяться за наказом окупаційної адміністрації, і значно менше уваги — до реальних проблем цивільного населення.

Також помітно, що частину новин займають повідомлення про “нагороди”. Наприклад, про видачу квитка “единой россии” чи відзнаки, пов’язані з освітою на ТОТ. 

У висновку зазначимо, що інформаційна картина в окупованому Шахтарську свідчить про серйозні проблеми в соціально-економічній сфері регіону. Брак медичних фахівців і залежність від ресурсів з інших регіонів росії підтверджують, що місто не може самостійно розвиватися.

Однак, акцент на будівництві та “суботниках” свідчить про намагання створити видимість активності та добробуту. Таким чином, інформаційна стратегія спрямована на маскування реальних проблем та підтримку легітимності окупаційного режиму через пропаганду ідеї “єдиної росії”.

Шахтарськ, куди росія звозить мешканців Бахмутського району, стає символом її байдужості до долі людей, яких вона називає “врятованими”. Місто, окуповане ще у 2014 році, перетворилося на місце гуманітарної кризи, де бракує базових умов для життя: відсутність достатньої кількості медиків, проблеми з водопостачанням тощо. Інформаційне поле міста свідомо ігнорує справжні потреби цих людей, що вказує на систематичне нехтування навіть мінімальною підтримкою. Це вкотре доводить, що російська політика “порятунку” є лише пропагандистським прикриттям, за яким ховається цілковита безвідповідальність за вивезених людей.

Читайте також:

• Хто такий олександр шатов: досьє на псевдомера міста Шахтарськ
• Як бахмутянам “допомагають” з житлом в окупованому Шахтарську
• Як приймають мешканців Бахмута в окупованому Шахтарську?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!