Українська волонтерська спільнота, зокрема Сергій Притула та Антон Ходза, помітили коментарі, як схожі на чергову російську інформаційно-психологічну операцію. В таких коментарях люди закликають перестати донатити гроші на армію та довірити питання забезпечення ЗСУ державі. На фоні зменшення обсягів фінансової підтримки волонтерів, такі меседжі можуть бути небезпечними для обороноздатності України.

росіяни використовують проти українців багато методів інформаційного впливу. Ще в радянському союзі практика використання інформаційно-психологічних операцій (ІПСО) застосовувалася владою на постійній основі. Зараз рф використовує соціальні мережі, як найбільш ефективний спосіб поширення шкідливих наративів. Колись українцям було смішно від фраз на кшталт «немає сечі терпіти ці пекельні борошна», але не треба знецінювати потужності ворога у цій сфері. росіяни здатні проводити роботу над помилками та більш ефективно мімікрувати в український сегмент інтернету. 

росіяни використовують ІПСО, щоб зменшити рівень фінансової підтримки ЗСУ. Джерело: відкриті джерела

Що сталося

Нещодавно на Facebook та у Telegram каналах стали з’являтися повідомлення з обуренням про те, що поки влада краде, громадяни з особистих коштів надсилають гроші на ЗСУ і що це несправедливо. Питання боротьби з корупцією на всіх рівнях влади в державі гостро стоїть вже багато років. Втім, часто такі повідомлення не просто висловлюють незадоволення, а ще й намагаються підштовхнути до думки, що не варто донатити гроші на армію, адже це задача держави. 

Джерело: Знімки екрана з прикладами коментарів

«Он як грошики дєрєбаняться, а ви люди не пийте каву, а скидайтесь по 10 грн на автівки для військових…» – написала одна із дописувачок у Telegram під новиною про начальника одеського військкомату. 

«Нажаль, після ремонту доріг, барабанів, одеських воєнкомів, рука вже не піднімається донатить. Просто морально важко, ти маєш допомагати країні і кожна гривня потрібна, а навколо таке, руки опускаються», – написав користувач Facebook під постом про збір на потреби армії від Сергія Притули.

«Краще на серіали збирай. А на військову техніку най влада дає. Бо вже соромно іноземцям в очі дивитися», – написав користувач Facebook під постом про збір на потреби армії від Сергія Притули.

Читайте також: Зараз ми пишемо для росії вирок: громадська діячка Галина Калініна розповіла, як документують російські військові злочини

В цьому випадку важливо розуміти, що зараз ми маємо війну не влади рф проти влади України, а війну, в рамках якої росія хоче знищити Україну, як державу, а українців, як націю. Безперечно важливо працювати над антикорупційними заходами, моніторити діяльність органів державної та місцевої влади, поширювати інформацію про порушення та вимагати покарання за корупційні дії.

Водночас зупиняти підтримку нашої армії через недоброчесність чиновників не є ефективною стратегією. Адже від боєздатності ЗСУ залежать не тільки життя наших воїнів, але й майбутнє України. Подібні заклики ймовірно покликані знизити фінансову підтримку волонтерських ініціатив з боку громадян. Крім того, ці меседжі схожі на чергову російську ІПСО. Саме волонтери, а не держава, надають армії такі необхідні на війні дрони та закривають термінові потреби. Без фінансової підтримки благодійників це буде неможливо. Відповідно, це буде ослаблювати обороноздатність України. 

«Є значно гірші, небезпечніші вороги. Це не боти, а люди, які мають ім’я, прізвище 1 обличчя. Вони розмовляють виключно українською і демонструють українську символіку. Вони запевняють, що мріють про перемогу у війні, але, увага – “над ворогом зовнішнім і внутрішнім» – написала на своїй сторінці у Facebook військовослужбовиця ЗСУ, офіцерка, снайперка, у цивільному житті – журналістка  Олена Білозерська

Знімок екрана із дописом Олени Білозерської на Facebook

Що говорять волонтери

Волонтерка Громадської Організації «Бахмут Український» Наталя Вишнивецька та лідерка групи «Блукаючих волонтерів(Київ-Бахмут)» Олена Березуцька є бахмутськими волонтерками, які вже довгий час збирають гроші та допомагають ЗСУ. Вони розповіли нашій редакції про те, як змінилася підтримка армії за час повномасштабної війни, чому важливо продовжувати донатити гроші та що вони думають про вищеописаний наратив.

Важливо зауважити, що обидві волонтерки відмітили зменшення обсягів фінансової підтримки з боку населення. 

«Активність людей зменшилася в рази. На початку повномасштабного вторгнення народ закидували допомогою. Зараз залишилися ті донатори, котрі з нами співпрацюють упродовж 9 років. Кількість нових людей мінімальна. Збори коштів стали мінімальними», – сказала Олена Березуцька.

«Так. Відчуваю (ред. – зменшення підтримки). Повʼязую це з погіршенням фінансового стану українців, до якого призвела війна та руйнування економіки країни. До того ж основними благодійниками для нашої організації були бахмутяни: як пересічні громадяни, так і підприємці. Зараз усі бахмутяни ВПО, які втратили все. Усі знаходяться на межі виживання, тому не мають фінансової можливості підтримувати Армію. Але люди не лишаються байдужими: допомагають інформаційно. Роблять поширення наших публікацій, плетуть маскувальні сітки у тих громадах, де проживають зараз», – розповіла Наталя Вишневецька.

Спад економіки, нестабільна ситуація на ринку праці та зниження купівельної спроможності населення активно впливають на кількість донатів. Волонтерам зараз складніше зібрати необхідні суму для закриття потреб ЗСУ. Втім, їм це досі вдається. Оскільки така допомога та об’єднання суспільства є невигідною для росії, логічно припустити, що подібними меседжами про небажання донатити через корупцію, росіяни намагаються ослабити українську армію. Втім, в масштабах великої війни державі складно забезпечити всі потреби ЗСУ.

«З 2014 року і перший рік повномасштабного вторгнення наш штаб дислокувався в Бахмуті. На складі тримали все: від їжі та постілі, до запчастин на авто та бензопил. Зараз наш центр переїхав у Дніпро. Потреби Армії змінилися. Держава закриває основні потреби: зброю, одяг, амуніцію,  харчування, паливно-мастильні матеріали тощо. Ми допомагаємо Силам Оборони України тактичною медициною, ліками, гігієною, амуніцією, ремонтуємо авто, купуємо дрони та тепловізори. Волонтери не можуть замінити державу, але можуть оперативно закрити потреби, які виникають сезонно або через якісь штучні обмеження (наприклад, проблеми з розмитненням, оподаткуванням тощо). На жаль, держава є неповороткою. Кожне питання потребує багато узгоджень. У волонтерів з цим простіше: придбав і передав на фронт», – розповіла Наталя Вишневецька.

Приклад діяльності ГО Бахмут Український. Знімок екрана з Facebook сторінки організації

«Наша група займається технічним забезпеченням бойових підрозділів, а не особисто когось з бійців. Це комплекси ударних дронів-камікадзе, автівки, ремонт авто, придбання тепловізорів, прицілів, далекомірів, старлінків, оптика, харчування підрозділів по запиту, квадрокоптери, обладнання до квадрокоптерів, рації тощо. Список великий», – говорить Олена Березуцька.

Читайте також: Парламент звільнив від оподаткування тепловізори та антидронові рушниці для ЗСУ

Приклад діяльності групи «Блукаючих волонтерів(Київ-Бахмут)». Знімок екрана з Facebook сторінки героїні

Волонтери мають можливість закрити їх швидше, ніж держава. Часто можна почути, що навіть донат у кілька гривень може допомогти закрити збір.

Це зовсім не значить, що треба толерувати корупцію в країні. Навпаки, важливо працювати й над цією проблемою. Проте, корупція чиновника не може стати приводом відмовитися від допомоги армії. Поширюючи зворотне твердження люди свідомо або ні допомагають ворогу. Не треба забувати, що Україна воює з країною-терористом, яка в рази переважає по чисельності населення та за кількістю зброї. Тому для перемоги нам потрібно акумулювати максимальну кількість ресурсів. 

«Ми бачимо, що держава не забезпечує підрозділи в необхідному обʼємі. Тому частину забезпечення беремо на себе. Це і відновлення підрозділів після бойових дій, під час бойових тощо. Все, що можливо, ми робимо для цього. Нажаль, державу це не тривожить. Тоді хто, як не волонтери?» – говорить Олена Березуцька

«Гнівні дописи зустрічала. Багато з них справедливі. Є люди в МО та в інших державних структурах, які працюють неефективно. Тому громадянське суспільство та самі військові повинні виявляти випадки недбальства та вимагати звільнення та покарання таких осіб. Під час війни це неприпустимо 

Але нас захищають наші чоловіки та дружини, батьки та діти, брати та сестри. Ми не маємо морального права позбавити їх допомоги. Допомагали 9 років. І будемо допомагати стільки, скільки треба. До повної ПЕРЕМОГИ над ворогом» – каже Наталя Вишневецька

Віримо у ЗСУ та продовжуємо донатити! Джерело: Олександр Грехов

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Плануючи поїздку за межі України, громадяни часто стикаються з питанням щодо необхідності оформлення страхового поліса.

Редакція видання Бахмут IN.UA”пояснює, у яких випадках медичний поліс та “Зелена картка” є обов’язковими, що вони покривають та як швидко оформити необхідні документи у 2026 році.

Кому потрібна туристична страховка, а кому — ні

Чи обов’язково купувати страховий поліс, напряму залежить від мети вашої поїздки. Українці, які виїжджають за кордон для отримання тимчасового захисту, звільняються від цієї вимоги. Наприклад, у Польщі статус PESEL автоматично надає біженцям доступ до безкоштовної медицини.

Натомість для туристів та людей, які їдуть у приватних справах, медичне страхування та захист від нещасних випадків є обов’язковими за законом. Якщо ви купуєте готовий тур, про документи дбає туроператор. Якщо подорожуєте самостійно — це повністю ваша відповідальність.

Прикордонники залишають за собою право перевірити наявність поліса, і його відсутність може стати реальною причиною для відмови у в’їзді. До того ж лікування за кордоном коштує надзвичайно дорого. Страховка — це гарантія того, що звичайна травма чи раптова хвороба не обернуться для вас колосальними боргами.

“Зелена картка”: обов’язковий документ для водіїв

Якщо ви вирушаєте за кордон на власному автомобілі, без “Зеленої картки” не обійтися. Це міжнародний аналог української “автоцивілки”, який діє на території країн-учасниць системи.

Без цього сертифіката митники просто не пропустять авто через кордон. Головне завдання “Зеленої картки” — гарантувати відшкодування збитків (пошкодженого майна або шкоди здоров’ю та життю), завданих третім особам, якщо ви станете винуватцем ДТП.

Варто пам’ятати, що наявність і дійсність страховки може перевірити й місцева поліція вже всередині іншої країни. За їзду без документа водію загрожують величезні штрафи та навіть заборона на подальший в’їзд.

Як оформити поліс та від чого залежить його ціна

У 2026 році процес отримання страховки максимально автоматизований. Самостійні мандрівники можуть легко купити електронний поліс онлайн на сайті обраної компанії. Такий цифровий документ має однакову юридичну силу з паперовим оригіналом. Для оформлення знадобляться лише дані чинного закордонного паспорта та деталі поїздки (країна, мета, точні дати).

Базовий страховий пакет можна розширити під власні потреби. Він може включати не лише медицину, а й компенсацію за втрачений багаж, відновлення документів чи оплату послуг юриста.

Вартість страхування формується індивідуально та залежить від низки факторів:

• вік мандрівника (стандартні тарифи розраховані на людей працездатного віку, тоді як поліси для дітей та літніх людей коштують дорожче);
• наявність франшизи (договір без франшизи завжди обійдеться дорожче);
• обсяг послуг (що ширше покриття передбачає контракт, то вищою є його ціна);
• країна призначення (подорожі до екзотичних країн вимагають специфічного і дорожчого покриття ризиків);
• термін дії (вартість зростає пропорційно до кількості днів перебування за кордоном).

Читайте також:

Вступ до магістратури та аспірантури 2026: календар іспитів та структура тестів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!