Бахмутян, які проживають в Києві та шукають роботу – досі є багато. Сьогодні знайти вдалу вакансію, яка буде підходити людині за графіком роботи, районом та оплатою не так просто, однак ринок пропозицій росте й пропонує варіанти. Крім того, фінансова стабільність добре впливає на психологічний стан людини, адже дозволяє заощаджувати. Тож, робота може стати своєрідною сходинкою до повернення в життя.

Про те, як навіть з мінімальним доходом можна відкладати ми вже писали тут, а сьогодні редакція «Бахмут.IN.UA» підготувала актуальні вакансії для бахмутян у столиці.

Ми обрали 4 сфери, й на кожну знайшли по 5 вакансій. Освіта, медицина, ресторанна сфера та різноробоча – всі вакансії в добірці.

Робота в Києві

Київ. Фото: з відкритих джерел

Знайти роботу в Києві можна, якщо ви запасетесь терпінням та визначите свої сильні сторони. Перед співбесідою варто потренуватися, навіть, якщо раніше ви не мали досвіду роботи потрібно написати свої вміння та навички у нотатках на телефоні, згадати про волонтерство, якщо воно було чи участь у громадській організації. 

Читайте також: Як влаштуватися на нову роботу, якщо вас не звільняють з попередньої — пояснення від Центру зайнятості

Якщо ж ви досвідчений фахівець — робіть акцент на цьому, й звісно не забувайте про прості правила, такі як ввічливість при спілкуванні чи пунктуальність. Якщо не встигаєте на співбесіду у зазначений час – попередьте людину.

Освіта

Вихователь. Фото: з відкритих джерел

1). Вихователь у садочок — ДивоЗаврик, заклад дошкільної освіти шукає в команду вихователя з педагогічною освітою. Можуть взяти й студента. Зарплата — 15 тисяч гривень.

Кандидат повинен проводити заняття та свята для діток, бути стресостійким та пунктуальним. Також вміти робити фото та відео для звітності. Обіцяють офіційне працевлаштування та премію за роботу у вихідні чи на свята.

• Де: метро Політехнічний, провулок Старокиївський З-А (8 хвилин пішки до садочку), Троєщина, проспект Червоної Калини, 19.
• Контакти: 0988991295 — Тетяна, або 0988383516 — Оксана

2). Вчитель образотворчого мистецтва, художньої культури — приватна Ліко-школа пропонує вакансію вчителя на конкурсній онові. Потрібно мати педагогічну освіту, та досвід роботи з дітьми від 2 років. Зарплата від 22 до 25 тисячі гривень. Кандидату, який прийде відбір обіцяють роботу у комфортних умовах, зокрема надійне укриття, облаштоване під навчальні кабінети та преміювання.

• Де: Київ, вулиця Композитора Мейтуса, 5. 8,3 км від центру
• Контакти: (044) 492−31−26 Наталія

3). Тренер айкідо, карате — Академія школяра, приватна гімназія шукає на роботу тренера з айкідо з досвідом роботи від 1 року. Розглядають студентів, також осіб, які хочуть працювати неповний робочий день. Зарплата від 10 до 15 тисяч гривень.

Тренер повинен проводити заняття з айкідо, карате та інших видів спорту для дітей та молоді. Наявність сертифікатів або документів, що підтверджують кваліфікацію тренера, буде перевагою.

• Де: Київ, вулиця Миколи Закревського, 12,0 км від центру
• Контакти: https://www.work.ua/jobseeker/my/resumes/send/?id=4908663

4). Помічник вихователя, няня – дитячий садок та початкова школа «Ля Малюк» на Оболонській Набережній в пошуку помічниці вихователя (няні). Шукають жінку до 50 років без шкідливих звичок. Важливо, щоб людина мала досвід роботи з дітьми. Зарплата 12 тисяч гривень.

Робота передбачає офіційне працевлаштування, а також харчування за рахунок закладу й повне забезпечення всім необхідним для якісного виконання обов’язків. Няня має підтримувати чистоту в групі, отримувати їжу на харчоблоці, та сервірувати дитячі столи. Крім того, допомогати дітям у побутових питаннях.

• Де: Київ, проспект Героїв Сталінграда, 10Б.
• Контакти: Анжеліка, 0676048189

5). Вчитель інформатики — Спеціалізована школа №3 шукає вчителя інформатики, потрібно проводити уроки для дітей та вести шкільну документацію. В перспективі є можливість стати класним керівником. Зарплата від 15 до 25 тисяч гривень.

• Де: Київ, проспект Правди, 84.
• Контакти: https://www.work.ua/jobseeker/my/resumes/send/?id=5174476

Медицина

Медик. Фото: з відкритих джерел

1). Фармацевт — Мед-сервіс шукає в команду фармацевта з освітою та досвідом роботи від 1 року. Також потрібно вміти працювати із касовим апаратом або швидко його опанувати. Зарплата від 18 до 20 тисяч гривень. Обіцяють офіційне працевлаштування

• Де: Київ, вулиця Академіка Білецького, 1.
• Контакти: Валерія 0977677276

2). Асистент ветеринарного лікаря — клініка Рудий Кіт шукає асистента ветеринара. Розглядають й студентів, є можливість працювати в новій філії центру в дружному колективі. Графік роботи та заробітна плата — договірні, але обіцяють від 7 до 15 тисяч гривень.

• Де: Київ, вулиця Стеценка, 28
• Контакти: +38 (063) 230-85-85, +38 (068) 230-85-85

3). Медична сестра (виходжування глибоконедоношених дітей) — клініка Охматдит шукає медсестер. Студентів на цю посаду не розглядають, у людини має бути середня медична освіта, специфіці роботи із дітками вас навчать. Зарплата 13 500 гривень, але можливі надбавки. Графік роботи — добові чергування.

• Де: Київ, вулиця В’ячеслава Чорновола, 28/1.
• Контакти: https://www.work.ua/jobseeker/my/resumes/send/?id=5259940

4).Інструктор з домедичної допомоги та тактичної медицини — такого кандидата шукають у приватний ФОП. Це тренінговий центр з тактичної медицини та першої домедичної допомоги. Потрібна людина із медичною освітою, яка зможе навчати інших, розглядають студентів від 3 курсу. Зарплата — від 10 до 15 тисяч гривень. 

• Де: Київ, вулиця Деревлянська, 14.
• Контакти: Валерій Лозинський 0671655652

5). Молодша медична сестра, санітарка-прибиральниця — шукає судинний центр АнгіоЛайф. Бажано, щоб людина мала досвід роботи в медичній сфері. Головний обов’язок — щоденне прибирання приміщення 200 кв2 метрів. Режим робота 2 на 2, з 09:00 до 19:00. Обіцяють зарплату від 8 до 16 тисяч гривень.

• Де: Київ, вулиця Михайла Драгомирова, 4Б.
• Контакти: Ілля, +380964156213

Ресторанна сфера

Офіціант. Фото: з відкритих джерел

1). Кухар-універсал — шукає GastroFamily, людина повинна мати досвід роботи від 1 року. Зарплата 16 500 гривень, на додаток премії та дворазове харчування. Графік 3/3, зміна 10:00 — 22:00. Від працівника очікують приготування страв згідно з технологічними картами та дотримання санітарних норм.

• Де: в Канапака-бар ст.м.Контрактова площа Андріївський узвіз, 30А.
• Контакти: 097 448 14 33

Читайте також: Чи готовий український бізнес брати ветеранів на роботу

2). Пекар – шукає Aroma kava, ось тут розглянуть навіть людину без досвіду, але з великим бажанням навчитися. В ідеалі потрібно мати хоча б мінімальний досвід. Зарплата 18 тисяч гривень. Від пекаря очікують приготування випічки по технологічним картам; оформлення вітрини, та утримання у чистоті устаткування робочого місця.

• Де: Майдан Незалежності, Льва Толстого, Дорогожичі, Мінська
• Контакти: https://www.work.ua/jobseeker/my/resumes/send/?id=5142244

3). Бариста – шукають в кав’ярню Бінокль Кава, від працівника очікують вміння готувати каву, комунікувати з гостями та стежать за чистотою кав’ярні. Зарплата від 14 до 18 тисяч гривень. Графік роботи 3/3.

Де: робоче місце на вул. Дегтярівська 32а чи на вул. Велика Васильківська 114.

Контакти: Лоліта Дибрівська,  +380991197268, резюме можна надсилати в телеграм telegram @lolita_vitalievna2

4). Кухар-кондитер — шукає компанія “Галя Балувана”, потрібно мати досвід роботи. Вміти підготувати продукти, замісити фарш та начинки, ручна ліпка, формування, й приготування десертів теж потрібно.Зарплата від 18 до 26 тисяч гривень. Важливий аспект на посаду розглядають тільки жінок від 23 до 45 років.

• Де: Київ, Виноградар, проспект Свободи, 28
• Контакти: Олександр Утюжок, +38(093)7445555

5). Мийниця посуду, прибиральниця в кондитерську — шукає ресторан La Farine. Потрібно мити посуд (є посудомийна машина), підтримувати чистоту в залі протягом дня та підтримувати чистоту на кухні. Зарплата 700 гривень за зміну, також безкоштовна кава та випічка. Від кандидата очікують бажання працювати, відсутність шкідливих звичок та досвід роботи від 1 року.

• Де: Київ, вулиця Михайла Драгомирова, 15Б.
• Контакти: +38 (067) 537 70 18 або +38 (099) 561 23 01.

Різне

Швея. Фото: з відкритих джерел

1). Майстер по роботі з деревом — шукає компанія Flampic. Потрібна людина, яка вміє шліфувати дерев’яні деталі, наносити покриття та вирізати заготовки на ЧПУ станку. Розглядають на роботу студентів, також можуть взяти ветерана. Зарплата від 10 до 14 тисяч.

• Де: виробниче приміщення розміщене за адресою Вацлава Гавела-4.
• Контакти: https://www.work.ua/jobseeker/my/resumes/send/?id=4634292

2). Швачка — компанія «Крій пошив, ТОВ» запрошує на роботу швачку. Потрібно мати досвід у пошитті одягу протягом не менше 2 років, вміння працювати з прямострочкою та оверлоком. Зарплата — від 18 до 25 тисяч гривень.

• Де: м. Київ, ст. м. Почайна
• Контакти: Михайло, 0955115902

3). Майстер цеху на СТО — шукає компанія Oiler. Потрібен досвід водіння різних легкових автомобілів від 3-х років, вміння їздити на механічній та автоматичній трансмісії обов’язково. Також ви будете ремонтувати машини. Зарплата 25 тисяч гривень.

• Де: Київ, Відрадний проспект, 107.
• Контакти: Тетяна, +380936060019

4). Технік з ремонту кавових машин з авто — шукає компанія STV group. Потрібно  встановлювати та налаштовувати кавових машин в торгових точках; консультувати персонал, який з ними працюватиме та ремонтувати кавомашини. Зарплата 24 тисяч гривень.

• Де: Територія обслуговування кавомашин — м.Київ та Київська область. Перевагою буде місце проживання в Голосіївському районі.
• Контакти: Аліна Дороженко, 0633060431

5). Пакувальник — шукає компанія Молоко від фермера, потрібно мати досвід роботи та санітарну книжку. Серед обовязків: розвантаження сировини та комплектування по складах; зберігання та комплектування готової продукції згідно замовлення; пакування готових виробів тощо. Зарплата 16 800 гривень. Зручний графік роботи: 4/2 з 08:00 до 19:00;

• Де: Київ, вулиця Велика Васильківська, 65.
• Контакти: Квапіл Вікторія, +38 068 486 12 70

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Дитина не обирає, де народитися. Але тисячі українських дітей, які з’явилися на світ під окупацією, зіткнулися з ще більшими проблемами: держава, громадянами якої вони є за законом, офіційно не може підтвердити сам факт їхнього народження. Свідоцтво з “днр” чи з окупованого Криму для України є просто клаптиком паперу, і єдиний шлях перетворити його на справжній документ — це суд, який може тривати роками. Так само й дорослі, які виїхали з тимчасово окупованих територій, можуть застрягнути за кордоном без жодного документа: посольство не має права видати паспорт, а без паспорта неможливо навіть підтвердити, що ти — це саме ти. 

Про це замкнене коло, про те, чому російський паспорт сам по собі не позбавляє українського громадянства, і які документи з окупації суд все ж бере до уваги — ми поговорили з адвокаткою Тетяною Ольховіковою, яка вже кілька років допомагає людям з ТОТ відновлювати українські документи. 

Виїзд з ТОТ

З якими проблемами з українськими документами найчастіше стикаються люди, які виїхали з ТОТ? І чи відрізняється ситуація для тих, хто застав окупацію ще неповнолітнім?

Тетяна Ольховікова пояснює, що найскладніше — це випадок, коли людина застала окупацію ще дитиною: тоді часто немає жодного офіційного підтвердження її особи, і доводиться відновлювати всю документальну історію з нуля. Якщо ж говорити про дорослих людей, то вони найчастіше зіштовхуються з відсутністю паспорта чи свідоцтва про народження, розбіжностями у написанні імен та прізвищ і втратою документів на майно. 

“Найчастіше люди стикаються з наступними проблемами: відсутність паспорта, відсутність свідоцтва про народження, відсутність даних у державних реєстрах. Можуть бути розбіжності в написанні прізвищ і імен, якщо це були  старі акти або якщо документів немає в базі. Втрата документів на майно. Або пропущення певних строків, які були встановлені законом, — і на реалізацію певних прав це вже часто відбивається саме в питаннях спадку майна. Потім це треба доводити в суді, а в нас, на жаль, така судова практика, яка каже, що перебування в окупації не є поважною причиною для пропуску строку, наприклад, для прийняття спадщини”, — пояснює адвокатка.

Що відбувається з документами людини, яка під час окупації була змушена отримати російський паспорт? Чи може це стати підставою для відмови у підтвердженні українського громадянства?

Ольховікова одразу знімає найпоширеніший страх: отримання паспорта РФ під тиском обставин само по собі не тягне за собою втрату українського громадянства. Люди отримували ці документи не з ідеологічних причин, а щоб зберегти майно, мати змогу пересуватися чи отримати доступ до базових послуг — і це, за її словами, суд бере до уваги.

“Сам факт отримання російського паспорта, якщо це було вчинено з гуманітарних причин, не означає автоматичну втрату українського громадянства. Люди були вимушені отримувати ці документи для того, щоб, наприклад, зберегти своє майно, мати можливість пересуватися або мати доступ до базових послуг. Тому не треба боятися надавати документи, які ви отримали в окупації — наприклад, це може бути свідоцтво про смерть чи свідоцтво про народження. Не треба боятися надавати їх українському державному органу, тому що навіть у судовій справі ми використовуємо ці документи як джерело доказів”, — каже фахівчиня.

Юридично це працює через принцип міжнародного права, який адвокатка називає ‘намібійський виняток” . Він дозволяє брати з окупаційного документа фактичну інформацію (дату й місце народження, дані про батьків), не визнаючи легітимності самого органу, який його видав.

Примітка. “Namibia exception” — це принцип міжнародного права, згідно з яким документи, видані окупаційною владою, повинні братися судами до уваги, якщо їх нехтування веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Розгляд судами таких документів не означає автоматичного визнання окупаційної влади.

“Намібійські винятки” вперше були сформульовані у практиці Міжнародного суду ООН, зокрема в його Консультативному висновку від 21 червня 1971 року (Namibia case). Міжнародний суд ООН у документі “Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії” зазначив, що держави – члени ООН зобов’язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але “у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів”.

“Це такий принцип міжнародного права, згідно з яким документ, виданий окупаційною владою, не може братися судом до уваги і визнаватися, якщо його повне ігнорування призводить до серйозного порушення прав людини. Наприклад, якщо ми говоримо про факти народження або смерті, ми не можемо просто відмовлятися брати до уваги документи тільки тому, що вони видані в умовах окупації. Ми маємо взяти з нього інформацію, яка може бути джерелом додаткових відомостей, щоб встановити певний факт. Однак на практиці, на жаль, я знаю з власного досвіду роботи з клієнтами, що працівники державних органів інколи дають неприйнятні коментарі щодо таких документів або можуть надати недостовірну інформацію”, – коментує Тетяна Ольховікова.

Сама адвокатка зіткнулася з цим особисто: у відділі ДРАЦС їй надали недостовірну інформацію про порядок реєстрації смерті на окупованій території.

“Мені особисто в органі ДРАЦС надавали недостовірну інформацію про строки та порядок здійснення державної реєстрації смерті на окупованій території. Звичайно, я оскаржила це керівнику і отримала того ж дня результат. Тому я рекомендую не мовчати, відстоювати свої права і не боятися посилатися на документи, які ви отримали в окупації, показувати їх і наполягати на тому, щоб ваші права були реалізовані”.

Як людині довести своє українське громадянство та особу, якщо частину документів вона отримала на ТОТ або втратила під час окупації? Який алгоритм діє станом на 2026 рік?

За словами Ольховікової, все залежить від того, чи документувалася людина ще до окупації, тобто чи є про неї інформація в державних реєстрах.

“Головне питання тут — чи документувалася людина, коли вона ще не мала українського паспорта, і, відповідно, чи є інформація про неї в державних реєстрах. Якщо у людини вже був український паспорт, тоді вона звертається до державної міграційної служби, і там проводять ідентифікацію. Перевіряють дані про особу в державних реєстрах, встановлюють інформацію про цю особу і документують її, видаючи новий паспорт або продовжуючи документи, які потрібні”, — пояснює пані Тетяна.

Значно складніше тим, хто на момент окупації взагалі не встиг отримати паспорт — наприклад, дітям з окупованих у 2014 році областей, чиї дані просто не встигли зафіксувати в тодішніх, ще нечисленних, реєстрах. У такому випадку єдиний шлях — це встановлення особи через суд.

“У цьому випадку державна міграційна служба не може вас ідентифікувати, і буде використовуватися процедура встановлення особи через суд. Це відбувається шляхом опитування свідків — родичів, близьких осіб, які можуть підтвердити, що це саме ви. Також це відбувається шляхом відеоідентифікації, тобто через відео зв’язуються з цими близькими особами, і вони підтверджують вашу особу. Це не проста перевірка, що ви — це ви: державний орган має встановити, що ви дійсно маєте це ім’я, це прізвище, цю дату народження, і ця процедура займає не тиждень, а місяці”, — каже Тетяна Ольховікова.

На запитання, з чим людина живе весь цей час, якщо вона неповнолітня і опинилась в Україні без жодного документа, адвокатка відповідає прямо:

“Вона взагалі не має нічого. Просто має свідоцтво про народження, якщо воно є — і все. Я знаю, що деякі громади можуть надавати підтримку особам, які проходять цю процедуру: додатково надавати місце для проживання, гуманітарну підтримку. Але документи просто перебувають на розгляді, і людина чекає на їх отримання”.

Чи достатньо нинішніх юридичних механізмів для дітей, які пережили окупацію? Де найбільший законодавчий прогал?

Найгостріша проблема, за словами спікерки, виникає у тих, хто виїхав з окупованих територій одразу до сусідніх країн — Литви, Латвії, Польщі — маючи на руках лише свідоцтво про народження, без жодного паспортного документа. На початку повномасштабної війни ці країни приймали людей і без паспорта, але тепер ці ж люди не можуть ні виїхати з країни перебування, ні оформитися в Україні.

“Посольства, які захищають інтереси та права громадян за кордоном, не мають повноважень видавати українські паспорти. Посольство може видати лише посвідчення особи на повернення в Україну. І тут виникає проблема: для видачі посвідчення на повернення посольство також має підтвердити, що ви — це дійсно ви, а альтернативи цьому немає. І тут замикається коло: ви приходите, просите посвідчення, щоб отримати паспорт, а вам кажуть — а де ваш паспорт? І єдиний шлях, який залишається, — це звернення до суду для того, аби вашу особу встановили”, — пояснює адвокатка.

За її словами, державна міграційна служба часто формально підходить до таких справ і не враховує реальну ситуацію людей за кордоном. Серед її кейсів — діти, які були народжені під окупацією: виросли, виїхали за кордон лише зі свідоцтвом про народження і роками не могли ініціювати жодну процедуру, бо не мали паспорта.

“Державна міграційна служба, на мою думку, не завжди розуміє реальність. Вони не враховують, як людина має пересуватися без паспорта, куди вона може звернутися, тому що вона фактично залишається заблокованою в тій країні, де перебуває. Я розумію, що ці процедури створювалися до війни, коли така масова ситуація, як зараз, просто не передбачалась — але кількість громадян без жодного паспортного документа за кордоном сьогодні дуже велика, і у світі є країни, посольства яких мають повноваження приймати заяви на видачу внутрішніх паспортів. Чому в нас, попри війну і масштаб проблеми, посольства й досі не мають таких повноважень, я пояснити не можу”, — ділиться у розмові спікерка.

Окремо адвокатка наводить приклад, коли реєстрація народження дитини під окупацією можлива тільки через суд — бо жоден адміністративний орган України не має права визнати документ окупаційної влади про народження.

“Взагалі ніхто не може зареєструвати факт народження в окупації, окрім як на підставі рішення суду, бо в Україні немає жодного документа, який офіційно підтверджує таке народження. Тому ми йдемо в суд і кажемо: дивіться, ось у нас є документ з окупації, ось у нас є свідки, ось у нас є фотографії, — і надаємо все це, щоб суд ухвалив рішення. У моїй практиці такий кейс був успішним, і дитині вдалося отримати українське свідоцтво про народження, хоча сам процес зайняв не один рік”, — ділиться кейсом фахівчиня.

З якими проблемами люди, які виїхали з Донеччини/Луганщини ще у 2014–2015 роках, звертаються найчастіше?

За спостереженнями пані Тетяни, у цієї категорії людей найпоширеніші проблеми — це ідентифікація особи, підтвердження свідоцтв про народження або смерть та відновлення інших актів цивільного стану.

“Найчастіше це паспорти, ідентифікація особи, свідоцтва про народження, про смерть та інші документи цивільного стану, які можна відновити. Паспорти можуть бути невидимими, бо реєстраційні заклади, які діяли до 2014 року, не були перенесені в цифровий архів, і це знову потрібно підтверджувати через суд. Також дуже поширене питання — це продовження й отримання статусу ВПО, підтвердження вашої попередньої реєстрації. Це стосується насамперед Донецького й Луганського напрямків, де, знову ж таки, не збереглися попередні дані”, — пояснює пані Тетяна.

Ще одна масштабна категорія справ — втрата документів на майно, особливо у зруйнованих містах, коли реєстр не містить даних про право власності.

“Такі документи можуть бути пошкодженими, старими, такими, які не перенесені в реєстр, і, відповідно, відновити їх складно. Це дуже актуально, наприклад, для міст, які були зруйновані — люди отримують компенсації за зруйноване майно, і щоб отримати компенсацію, треба довести, що ви є власником. А якщо це не зареєстровано в реєстрі, доводиться звертатися до суду, щоб підтвердити цей факт”.

Скільки часу зараз займає встановлення факту належності особи чи права власності через суд?

Тут адвокатка відверта — швидких рішень чекати не варто. Суди перевантажені, відчувають кадровий дефіцит і не завжди витримують навіть ті процесуальні строки, які прописані законом. Орієнтуватися можна на строк від 6 місяців, і це буде позитивним сценарієм.

“Я б орієнтувалася на те, що судовий процес може тривати доволі довго — суди перевантажені, є кадровий дефіцит, справи розглядаються не швидко. Навіть попри те, що для деяких категорій встановлені законні строки, на практиці вони не завжди витримуються. Я б не очікувала тут якогось швидкого позитивного сценарію”, — пояснює вона.

Що людина може зробити вже зараз, якщо державний орган відмовляється видати або відновити українські документи? Коли справді потрібен адвокат?

Головна порада Тетяни Ольховікової — фіксувати абсолютно все: усі звернення, номери реєстрації заяв, дати й формулювання відмов:

“Якщо вам щось не надається і ви не розумієте, як отримати потрібну послугу, ви можете звернутися з адвокатом до керівника цього органу. Можна подавати письмові звернення, фіксувати, з якими питаннями ви зверталися, які підтвердження надавали, який номер реєстрації вашої заяви. Усе це потрібно фіксувати, щоб мати докази, якщо доведеться звертатися до суду. Тому я рекомендую все записувати”.

За її словами, навіть формальна відмова державного органу — це не кінець процесу, а лише привід іти далі, у суд.

“Не варто сприймати відмову як остаточне рішення — це не так. Її можна оскаржити або встановити необхідний факт через суд. Це все вирішується, але треба підготуватися і підсумувати всі свої звернення заздалегідь. Коли справа доходить до суду, саме зафіксовані звернення й відмови стають головними доказами того, що людина намагалася отримати послугу законним шляхом”.

Що, на вашу думку, держава повинна змінити в законодавстві, щоб люди могли швидше відновлювати документи та підтверджувати громадянство?

Насамкінець Тетяна Ольховікова виділяє кілька найбільш нагальних, на її погляд, змін — і в центрі уваги знову опиняються діти без паспортів.

“Я б виділила декілька найбільш нагальних речей. Перше — це спрощення підтвердження громадянства України та отримання документів на особу для дітей: якщо людина не має паспорта, вона не може почати жодну іншу процедуру, і весь процес просто зупиняється на самому початку. Друге — я думаю, що варто створити спеціалізовані підрозділи державних органів, які працювали б саме з громадянами з тимчасово окупованих територій. Головне, щоб не було упередженого ставлення до таких людей — жодного страху чи підозри щодо цих документів. Люди просто мають змогу підтвердити свою особу й іти далі”.

Окремо адвокатка наголошує на потребі уніфікованого підходу до документів, виданих в окупації, — щоб кожен орган не трактував їх по-своєму.

“Я б ще додала, що потрібен більш зрозумілий і системний підхід до роботи з документами, які люди отримали в окупації. Ми вже говорили про те, що ці документи автоматично не визнаються, але з них має братися важлива інформація — і тут потрібен чіткий, єдиний підхід”, — резюмує наша спікерка.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У дитячій версії застосунку Monobank з’явилася нова кнопка “Попросити гроші у батьків”. За її допомогою дитина може сформувати запит на певну суму, а батьки — погодити його або відхилити.

Про нову функцію повідомив співзасновник Monobank Олег Гороховський.

Як працює нова функція Monobank

Для надсилання запиту дитині потрібно натиснути кнопку “Попросити гроші у батьків”, після чого вказати необхідну суму. До запиту також можна додати коментар. Після надсилання батьки отримують сповіщення. Вони можуть вирішити, чи переказувати зазначену суму, або відхилити запит.

За словами Гороховського, на прийняття рішення у батьків є 24 години. Для нової функції також встановили обмеження. Дитина може надіслати до п’яти запитів на гроші протягом одного дня.

До теми:

Скільки коштує зібратися до школи у 2026 році: редакція проаналізувала ціни

Як дізнатися IBAN рахунку в мобільних застосунках Приватбанку, Монобанку та Ощадбанку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!