Бахмутян, які проживають в Києві та шукають роботу – досі є багато. Сьогодні знайти вдалу вакансію, яка буде підходити людині за графіком роботи, районом та оплатою не так просто, однак ринок пропозицій росте й пропонує варіанти. Крім того, фінансова стабільність добре впливає на психологічний стан людини, адже дозволяє заощаджувати. Тож, робота може стати своєрідною сходинкою до повернення в життя.

Про те, як навіть з мінімальним доходом можна відкладати ми вже писали тут, а сьогодні редакція «Бахмут.IN.UA» підготувала актуальні вакансії для бахмутян у столиці.

Ми обрали 4 сфери, й на кожну знайшли по 5 вакансій. Освіта, медицина, ресторанна сфера та різноробоча – всі вакансії в добірці.

Робота в Києві

Київ. Фото: з відкритих джерел

Знайти роботу в Києві можна, якщо ви запасетесь терпінням та визначите свої сильні сторони. Перед співбесідою варто потренуватися, навіть, якщо раніше ви не мали досвіду роботи потрібно написати свої вміння та навички у нотатках на телефоні, згадати про волонтерство, якщо воно було чи участь у громадській організації. 

Читайте також: Як влаштуватися на нову роботу, якщо вас не звільняють з попередньої — пояснення від Центру зайнятості

Якщо ж ви досвідчений фахівець — робіть акцент на цьому, й звісно не забувайте про прості правила, такі як ввічливість при спілкуванні чи пунктуальність. Якщо не встигаєте на співбесіду у зазначений час – попередьте людину.

Освіта

Вихователь. Фото: з відкритих джерел

1). Вихователь у садочок — ДивоЗаврик, заклад дошкільної освіти шукає в команду вихователя з педагогічною освітою. Можуть взяти й студента. Зарплата — 15 тисяч гривень.

Кандидат повинен проводити заняття та свята для діток, бути стресостійким та пунктуальним. Також вміти робити фото та відео для звітності. Обіцяють офіційне працевлаштування та премію за роботу у вихідні чи на свята.

• Де: метро Політехнічний, провулок Старокиївський З-А (8 хвилин пішки до садочку), Троєщина, проспект Червоної Калини, 19.
• Контакти: 0988991295 — Тетяна, або 0988383516 — Оксана

2). Вчитель образотворчого мистецтва, художньої культури — приватна Ліко-школа пропонує вакансію вчителя на конкурсній онові. Потрібно мати педагогічну освіту, та досвід роботи з дітьми від 2 років. Зарплата від 22 до 25 тисячі гривень. Кандидату, який прийде відбір обіцяють роботу у комфортних умовах, зокрема надійне укриття, облаштоване під навчальні кабінети та преміювання.

• Де: Київ, вулиця Композитора Мейтуса, 5. 8,3 км від центру
• Контакти: (044) 492−31−26 Наталія

3). Тренер айкідо, карате — Академія школяра, приватна гімназія шукає на роботу тренера з айкідо з досвідом роботи від 1 року. Розглядають студентів, також осіб, які хочуть працювати неповний робочий день. Зарплата від 10 до 15 тисяч гривень.

Тренер повинен проводити заняття з айкідо, карате та інших видів спорту для дітей та молоді. Наявність сертифікатів або документів, що підтверджують кваліфікацію тренера, буде перевагою.

• Де: Київ, вулиця Миколи Закревського, 12,0 км від центру
• Контакти: https://www.work.ua/jobseeker/my/resumes/send/?id=4908663

4). Помічник вихователя, няня – дитячий садок та початкова школа «Ля Малюк» на Оболонській Набережній в пошуку помічниці вихователя (няні). Шукають жінку до 50 років без шкідливих звичок. Важливо, щоб людина мала досвід роботи з дітьми. Зарплата 12 тисяч гривень.

Робота передбачає офіційне працевлаштування, а також харчування за рахунок закладу й повне забезпечення всім необхідним для якісного виконання обов’язків. Няня має підтримувати чистоту в групі, отримувати їжу на харчоблоці, та сервірувати дитячі столи. Крім того, допомогати дітям у побутових питаннях.

• Де: Київ, проспект Героїв Сталінграда, 10Б.
• Контакти: Анжеліка, 0676048189

5). Вчитель інформатики — Спеціалізована школа №3 шукає вчителя інформатики, потрібно проводити уроки для дітей та вести шкільну документацію. В перспективі є можливість стати класним керівником. Зарплата від 15 до 25 тисяч гривень.

• Де: Київ, проспект Правди, 84.
• Контакти: https://www.work.ua/jobseeker/my/resumes/send/?id=5174476

Медицина

Медик. Фото: з відкритих джерел

1). Фармацевт — Мед-сервіс шукає в команду фармацевта з освітою та досвідом роботи від 1 року. Також потрібно вміти працювати із касовим апаратом або швидко його опанувати. Зарплата від 18 до 20 тисяч гривень. Обіцяють офіційне працевлаштування

• Де: Київ, вулиця Академіка Білецького, 1.
• Контакти: Валерія 0977677276

2). Асистент ветеринарного лікаря — клініка Рудий Кіт шукає асистента ветеринара. Розглядають й студентів, є можливість працювати в новій філії центру в дружному колективі. Графік роботи та заробітна плата — договірні, але обіцяють від 7 до 15 тисяч гривень.

• Де: Київ, вулиця Стеценка, 28
• Контакти: +38 (063) 230-85-85, +38 (068) 230-85-85

3). Медична сестра (виходжування глибоконедоношених дітей) — клініка Охматдит шукає медсестер. Студентів на цю посаду не розглядають, у людини має бути середня медична освіта, специфіці роботи із дітками вас навчать. Зарплата 13 500 гривень, але можливі надбавки. Графік роботи — добові чергування.

• Де: Київ, вулиця В’ячеслава Чорновола, 28/1.
• Контакти: https://www.work.ua/jobseeker/my/resumes/send/?id=5259940

4).Інструктор з домедичної допомоги та тактичної медицини — такого кандидата шукають у приватний ФОП. Це тренінговий центр з тактичної медицини та першої домедичної допомоги. Потрібна людина із медичною освітою, яка зможе навчати інших, розглядають студентів від 3 курсу. Зарплата — від 10 до 15 тисяч гривень. 

• Де: Київ, вулиця Деревлянська, 14.
• Контакти: Валерій Лозинський 0671655652

5). Молодша медична сестра, санітарка-прибиральниця — шукає судинний центр АнгіоЛайф. Бажано, щоб людина мала досвід роботи в медичній сфері. Головний обов’язок — щоденне прибирання приміщення 200 кв2 метрів. Режим робота 2 на 2, з 09:00 до 19:00. Обіцяють зарплату від 8 до 16 тисяч гривень.

• Де: Київ, вулиця Михайла Драгомирова, 4Б.
• Контакти: Ілля, +380964156213

Ресторанна сфера

Офіціант. Фото: з відкритих джерел

1). Кухар-універсал — шукає GastroFamily, людина повинна мати досвід роботи від 1 року. Зарплата 16 500 гривень, на додаток премії та дворазове харчування. Графік 3/3, зміна 10:00 — 22:00. Від працівника очікують приготування страв згідно з технологічними картами та дотримання санітарних норм.

• Де: в Канапака-бар ст.м.Контрактова площа Андріївський узвіз, 30А.
• Контакти: 097 448 14 33

Читайте також: Чи готовий український бізнес брати ветеранів на роботу

2). Пекар – шукає Aroma kava, ось тут розглянуть навіть людину без досвіду, але з великим бажанням навчитися. В ідеалі потрібно мати хоча б мінімальний досвід. Зарплата 18 тисяч гривень. Від пекаря очікують приготування випічки по технологічним картам; оформлення вітрини, та утримання у чистоті устаткування робочого місця.

• Де: Майдан Незалежності, Льва Толстого, Дорогожичі, Мінська
• Контакти: https://www.work.ua/jobseeker/my/resumes/send/?id=5142244

3). Бариста – шукають в кав’ярню Бінокль Кава, від працівника очікують вміння готувати каву, комунікувати з гостями та стежать за чистотою кав’ярні. Зарплата від 14 до 18 тисяч гривень. Графік роботи 3/3.

Де: робоче місце на вул. Дегтярівська 32а чи на вул. Велика Васильківська 114.

Контакти: Лоліта Дибрівська,  +380991197268, резюме можна надсилати в телеграм telegram @lolita_vitalievna2

4). Кухар-кондитер — шукає компанія “Галя Балувана”, потрібно мати досвід роботи. Вміти підготувати продукти, замісити фарш та начинки, ручна ліпка, формування, й приготування десертів теж потрібно.Зарплата від 18 до 26 тисяч гривень. Важливий аспект на посаду розглядають тільки жінок від 23 до 45 років.

• Де: Київ, Виноградар, проспект Свободи, 28
• Контакти: Олександр Утюжок, +38(093)7445555

5). Мийниця посуду, прибиральниця в кондитерську — шукає ресторан La Farine. Потрібно мити посуд (є посудомийна машина), підтримувати чистоту в залі протягом дня та підтримувати чистоту на кухні. Зарплата 700 гривень за зміну, також безкоштовна кава та випічка. Від кандидата очікують бажання працювати, відсутність шкідливих звичок та досвід роботи від 1 року.

• Де: Київ, вулиця Михайла Драгомирова, 15Б.
• Контакти: +38 (067) 537 70 18 або +38 (099) 561 23 01.

Різне

Швея. Фото: з відкритих джерел

1). Майстер по роботі з деревом — шукає компанія Flampic. Потрібна людина, яка вміє шліфувати дерев’яні деталі, наносити покриття та вирізати заготовки на ЧПУ станку. Розглядають на роботу студентів, також можуть взяти ветерана. Зарплата від 10 до 14 тисяч.

• Де: виробниче приміщення розміщене за адресою Вацлава Гавела-4.
• Контакти: https://www.work.ua/jobseeker/my/resumes/send/?id=4634292

2). Швачка — компанія «Крій пошив, ТОВ» запрошує на роботу швачку. Потрібно мати досвід у пошитті одягу протягом не менше 2 років, вміння працювати з прямострочкою та оверлоком. Зарплата — від 18 до 25 тисяч гривень.

• Де: м. Київ, ст. м. Почайна
• Контакти: Михайло, 0955115902

3). Майстер цеху на СТО — шукає компанія Oiler. Потрібен досвід водіння різних легкових автомобілів від 3-х років, вміння їздити на механічній та автоматичній трансмісії обов’язково. Також ви будете ремонтувати машини. Зарплата 25 тисяч гривень.

• Де: Київ, Відрадний проспект, 107.
• Контакти: Тетяна, +380936060019

4). Технік з ремонту кавових машин з авто — шукає компанія STV group. Потрібно  встановлювати та налаштовувати кавових машин в торгових точках; консультувати персонал, який з ними працюватиме та ремонтувати кавомашини. Зарплата 24 тисяч гривень.

• Де: Територія обслуговування кавомашин — м.Київ та Київська область. Перевагою буде місце проживання в Голосіївському районі.
• Контакти: Аліна Дороженко, 0633060431

5). Пакувальник — шукає компанія Молоко від фермера, потрібно мати досвід роботи та санітарну книжку. Серед обовязків: розвантаження сировини та комплектування по складах; зберігання та комплектування готової продукції згідно замовлення; пакування готових виробів тощо. Зарплата 16 800 гривень. Зручний графік роботи: 4/2 з 08:00 до 19:00;

• Де: Київ, вулиця Велика Васильківська, 65.
• Контакти: Квапіл Вікторія, +38 068 486 12 70

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну промисловість, область щороку засівала сотні тисяч гектарів зернових і технічних культур. Основу агровиробництва становили пшениця, ячмінь, кукурудза та соняшник. Частина господарств також вирощувала овочі, картоплю, плодові культури та ріпак.

Після лютого 2022 року ситуація кардинально змінилася. Частина сільськогосподарських земель опинилася під російською окупацією, ще частина — у зоні активних бойових дій або була замінована. Фермери втратили доступ до полів, техніки, складів та логістики. Як наслідок, аграрний сектор області пережив одне з найбільших скорочень за всю історію незалежної України.

Редакція Бахмут IN.UA отримала у розпорядження дані Головного управління статистики у Донецькій області за 2021–2025 роки та простежила, як за цей час змінилися посівні площі, виробництво та врожайність основних культур. Усі наведені показники стосуються територій, які залишалися під контролем України, без урахування тимчасово окупованих територій та районів активних бойових дій.

Донеччина до повномасштабної війни: понад пів мільйона гектарів зернових

Останнім відносно мирним для аграрного сектору роком став 2021-й. Попри те, що частина Донеччини вже перебувала під окупацією з 2014 року, сільське господарство області залишалося одним із ключових секторів економіки.

У 2021 році господарства всіх категорій засіяли:

Як бачимо, фактично майже 600 тисяч гектарів лише зернових культур свідчили про масштаб аграрного виробництва регіону. Найбільшу площу займала пшениця, це понад 380 тисяч гектарів. Соняшник також залишався однією з головних культур області.

Перший удар: вже за рік область втратила понад половину посівів

Перший рік повномасштабної війни став переломним.

Уже у 2022 році площа посівів зернових та зернобобових скоротилася з 597,1 тис. га до 238,5 тис. га. Це означає, що лише за один рік Донеччина втратила майже 359 тисяч гектарів посівів або близько 60% довоєнних площ.

Подібна ситуація спостерігалася майже за всіма основними культурами.

Культура	2021	2022	Зміна
Пшениця	381,7	183,1	−52%
Ячмінь	116,6	29,6	−75%
Кукурудза	56,0	17,2	−69%
Соняшник	358,4	116,3	−68%
Картопля	35,3	15,4	−56%
Овочі	16,1	6,9	−57%
Плодові культури	7,5	3,5	−53%

Фактично за один сезон аграрії втратили більше половини площ практично всіх культур. Причина полягала не лише в окупації частини території. Значні площі опинилися безпосередньо на лінії фронту, були заміновані або стали непридатними для ведення сільського господарства через постійні бойові дії. Крім цього, частина фермерів не мала можливості провести весняну посівну через небезпеку для працівників та відсутність доступу до техніки.

Після різкого падіння почалося повільне відновлення, але ненадовго

У 2023 році з’явилися перші ознаки часткового відновлення окремих культур. Наприклад, площі під ячменем збільшилися з 29,6 до 36,7 тис. га, кукурудзи — з 17,2 до 19,3 тис. га, а соняшнику — зі 116,3 до 120,1 тис. га. Водночас площі під пшеницею продовжили скорочуватися — до 74,7 тис. га.

У 2024 році аграрії змогли дещо збільшити загальні посіви зернових — до 165,8 тис. га, а площі під пшеницею зросли майже до 100 тис. га. Однак це відновлення виявилося нетривалим. Уже у 2025 році посівні площі зернових знову різко скоротилися — до 106 тис. га. Це найнижчий показник за весь період спостереження.

Якщо порівнювати із довоєнним 2021 роком, то за чотири роки Донеччина втратила майже 491 тисячу гектарів зернових посівів. Це означає, що область засіває лише близько 18% тих площ, які використовувалися до початку повномасштабної війни.

Пшениця: Донеччина втратила майже 87% посівів головної зернової культури

Саме пшениця традиційно була основною зерновою культурою Донеччини. У 2021 році під неї відвели 381,7 тис. гектарів, тобто понад 60% усіх зернових площ області. Проте вже після початку повномасштабного вторгнення ситуація почала стрімко погіршуватися, простежити це можна у таблиці нижче:

Тож, бачимо, що за чотири роки площі під пшеницею скоротилися майже у вісім разів. У порівнянні з довоєнним роком аграрії засіяли на 331,8 тисячі гектарів менше, тобто залишилося лише 13% від площ, які оброблялися до великої війни. Це означає, що сьогодні Донеччина втратила майже всю свою довоєнну базу вирощування головної продовольчої культури.

Ячмінь став культурою, яка відновлювалася найкраще

На відміну від пшениці, ситуація з ячменем виглядає дещо інакше. Після різкого падіння у 2022 році площі під цією культурою почали поступово відновлюватися.

Попри те, що область втратила понад 72% площ під ячменем, саме ця культура стала однією з небагатьох, де після першого воєнного року не відбулося подальшого обвалу. У 2025 році площі залишалися приблизно на одному рівні із двома попередніми роками — понад 30 тисяч гектарів.

Кукурудза також втратила більшу частину площ

Кукурудза ще до війни займала значно меншу частку посівів, ніж пшениця чи соняшник. Однак вона також зазнала суттєвих втрат.

У порівнянні з 2021 роком площі під кукурудзою скоротилися майже на 68%. Після першого року війни спостерігалося незначне збільшення посівів, однак повернутися хоча б до половини довоєнних площ області так і не вдалося.

Соняшник: одна з головних технічних культур області також різко скоротилася

До початку великої війни Донеччина була одним із регіонів, де соняшник займав значні площі. У 2021 році його вирощували на 358,4 тисячі гектарів. Це була друга за масштабами культура після зернових.

Після 2022 року ситуація змінилася кардинально.

За чотири роки площі під соняшником скоротилися майже на 277 тисяч гектарів, або приблизно на 77%. Показово, що якщо у 2023 році аграрії ще змогли трохи збільшити площі порівняно з першим роком великої війни, то вже у 2024–2025 роках знову почалося скорочення (ред. тут варто зазначити, що у 2024 році росіяни окупували 80 населених пунктів Донеччини, а у 2025 – 100). Фактично у 2025 році в області залишилася лише кожна четверта довоєнна площа під соняшником.

Найбільше скоротилися саме зернові культури

Якщо порівняти всі основні культури, можна побачити одну закономірність. Саме зернові культури, які займали найбільші площі до війни, втратили найбільше.

Культура	2021	2025	Скорочення
Зернові	597,1	106,0	-82%
Пшениця	381,7	49,9	-87%
Ячмінь	116,6	32,6	-72%
Кукурудза	56,0	18,2	-68%
Соняшник	358,4	81,4	-77%

Ці цифри показують, що війна змінила не лише обсяги виробництва, а й саму структуру аграрного сектору Донеччини. Якщо до 2022 року область була одним із найбільших виробників зерна на сході України, то сьогодні більшість земель, які використовувалися для вирощування зернових і технічних культур, більше не обробляються.

Менше полів — менше врожаю: як скоротилося виробництво сільгоспкультур

Скорочення посівних площ неминуче позначилося і на обсягах урожаю. Якщо у перші роки великої війни частина господарств ще намагалася працювати на доступних територіях, то з кожним роком загальний валовий збір основних культур зменшувався. Найпомітніше це видно на прикладі зернових.

У 2024 році господарства всіх категорій зібрали 3,53 млн центнерів зернових та зернобобових культур. Уже наступного року цей показник скоротився до 2,07 млн центнерів, або майже на 41,4%.

Схожа ситуація і з іншими культурами.

Культура	Валовий збір 2024, тис. ц	Валовий збір 2025, тис. ц	Зміна
Зернові та зернобобові	3532,1	2068,6	-41,4%
Пшениця	2392,0	991,9	-58,5%
Ячмінь	680,3	825,9	+21,4%
Кукурудза	380,0	205,3	-46,0%
Соняшник	1711,7	967,9	-43,5%
Картопля	1162,8	937,3	-19,4%
Овочі відкритого ґрунту	958,7	830,9	-13,3%

Найбільше впало виробництво пшениці. Якщо у 2024 році аграрії зібрали майже 2,4 млн центнерів, то вже через рік — менше 1 млн центнерів. Водночас є й виняток. Попри скорочення площ, ячменю у 2025 році зібрали навіть більше, ніж роком раніше. Це стало можливим завдяки суттєвому зростанню врожайності.

Чому врожайність окремих культур зростає, хоча полів стає менше

На перший погляд статистика може здатися суперечливою. З одного боку, Донеччина продовжує втрачати посівні площі. З іншого, окремі культури демонструють навіть кращу врожайність, ніж роком раніше. Наприклад, середня врожайність зернових та зернобобових у 2025 році становила 23,6 центнера з гектара, тоді як у 2024 році — 22,1 центнера.

Ще більш показовою є ситуація з окремими культурами.

Культура	Урожайність 2024 (ц/га)	Урожайність 2025 (ц/га)
Пшениця	24,9	27,3
Ячмінь	18,5	26,8
Кукурудза	19,6	12,8
Соняшник	16,6	14,3
Картопля	109,9	106,2
Овочі	161,1	160,8

Найбільший приріст продемонстрував саме ячмінь. Його врожайність за рік зросла майже на 45% — із 18,5 до 26,8 центнера з гектара. Водночас урожайність кукурудзи, навпаки, різко впала, майже на третину. Такі зміни не означають, що аграрний сектор області відновлюється. Однією з причин може бути те, що статистика після 2022 року охоплює лише території, де ведеться сільське господарство. Водночас самі статистичні дані не дають змоги визначити причини зміни врожайності. Саме тому середня врожайність окремих культур може навіть зростати, хоча загальна площа посівів і валовий збір продовжують скорочуватися.

Не лише зерно: скорочуються овочі, картопля та сади

Війна зачепила не тільки великі агропідприємства. Меншими стали й площі під культурами, які традиційно вирощували господарства населення. За чотири роки площі під картоплею скоротилися із 35,3 тис. гектарів до 8,8 тис. гектарів. Це майже 75% втрат.

Посіви овочів відкритого ґрунту за цей самий період зменшилися з 16,1 до 5,1 тис. гектарів, або майже на 68%. Не оминули зміни й багаторічні насадження. Площі плодових та ягідних культур скоротилися з 7,5 до 1,9 тис. гектарів, тобто приблизно на 75%. Це свідчить, що війна змінила не лише структуру промислового землеробства, а й значною мірою вплинула на дрібне сільське господарство, яке забезпечувало продукцією місцеві громади.

Як війна змінила аграрну карту Донеччини: головні цифри

За чотири роки повномасштабної війни аграрний сектор Донеччини зазнав кардинальних змін. Якщо у 2021 році область залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України, то у 2025 році значна частина земель уже не обробляється через окупацію та бойові дії.

Найбільше скоротилися площі під зерновими культурами. Загалом вони зменшилися із 597,1 тис. гектарів до 106 тис. гектарів, тобто майже на 82%. Площі під пшеницею скоротилися майже на 87%, під соняшником — приблизно на 77%, під картоплею — на 75%, під овочами відкритого ґрунту — майже на 68%.

Не менш показовою є динаміка виробництва. Упродовж лише одного року — між 2024 та 2025 роками, валовий збір зернових і зернобобових культур скоротився більш ніж на 1,4 млн центнерів, а виробництво соняшнику, це майже на 744 тис. центнерів.

Як змінився агросектор Донеччини за роки великої війни

Показник	2021	2025	Зміна
Зернові та зернобобові	597,1 тис. га	106,0 тис. га	–82,2%
Пшениця	381,7 тис. га	49,9 тис. га	–86,9%
Соняшник	358,4 тис. га	81,4 тис. га	–77,3%
Картопля	35,3 тис. га	8,8 тис. га	–75,1%
Овочі відкритого ґрунту	16,1 тис. га	5,1 тис. га	–68,3%
Плодові та ягідні культури	7,5 тис. га	1,9 тис. га	–74,7%

Статистика також демонструє, що навіть за умов війни сільське господарство на Донеччині не зникло повністю. У регіоні й надалі засівають зернові культури, соняшник, картоплю та овочі. Для окремих культур у 2025 році навіть зафіксовано підвищення врожайності порівняно з попереднім роком. Однак це не свідчить про відновлення аграрного сектору. Швидше, йдеться про концентрацію виробництва на відносно безпечних та більш продуктивних землях, тоді як значна частина орних площ залишається недоступною через окупацію, мінування або близькість до лінії фронту.

Фактично за роки повномасштабної війни Донеччина перейшла від масштабного сільськогосподарського виробництва до роботи на тих територіях, де це ще дозволяє безпекова ситуація. І хоча окремі господарства продовжують працювати, статистика показує: область втратила більшу частину свого аграрного потенціалу. Так, станом на 2025 рік область засіває лише близько шостої частини тих площ, які оброблялися до повномасштабної війни. Це означає не лише скорочення виробництва продовольства, а й втрату одного з ключових секторів економіки регіону.

*Важливо: починаючи з 2022 року Держстат оприлюднює показники без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії. Через це пряме порівняння з 2021 роком демонструє не лише наслідки війни для аграрного сектору, а й зміну території, з якої збирається статистика.

Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.

До теми:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні оновили правила прийому до закладів вищої освіти на 2026 рік. Зміни стосуються вступників із тимчасово окупованих та прифронтових територій, форматів складання випробувань, а також алгоритму розподілу бюджетних місць. Відповідний порядок затвердили у Міністерстві освіти і науки України.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як змінилася вступна кампанія у 2026 році

Міністерство змінило значення регіонального коефіцієнта. Цей показник використовують під час вступної кампанії для підтримки університетів у певних областях та підвищення шансів абітурієнтів на вступ.

Відтепер встановлені такі показники:

• 1,04 — для закладів вищої освіти Дніпропетровської, Полтавської та Чернігівської областей;
• 1,07 — для університетів Запорізької, Миколаївської, Одеської, Сумської та Харківської областей.

Крім того, категорій вступників, які мають право проходити творчі конкурси та фахові випробування дистанційно, побільшало. До абітурієнтів з тимчасово окупованих територій додали тих, хто складав тестування у районах активних чи можливих бойових дій. Остаточне рішення щодо формату іспиту ухвалює приймальна комісія.

Також право на дистанційні випробування отримали:

• співробітники поліції та рятувальники, які виконують завдання у зоні бойових дій або на прифронтових територіях, за умови надання документів про відрядження;
• вступники до аспірантури та докторантури мистецтва;
• особи, які вступають на той самий рівень вищої освіти за іншою спеціальністю та вже мають відповідний диплом.

Одним із головних нововведень стало скасування обмежень за квотою-2. Раніше квота для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій та зон активних бойових дій діяла лише для тих громадян, які виїхали після 1 жовтня року, що передував вступу. Відтепер це часове обмеження не застосовується.

Також для прозорості адресного розміщення бюджетних місць технічні конкурси розділили. Їх проводитимуть окремо за результатами національних тестувань та окремо за результатами внутрішніх іспитів у закладах освіти.

Відеофіксація вступних випробувань залишається обов’язковою, за винятком фахових іспитів. Водночас відеозаписи за участю осіб з інвалідністю, жителів окупованих територій, поліцейських та рятувальників не публікуватимуть у відкритому доступі. Матеріали зберігатимуть виключно у приймальних комісіях для можливих перевірок.

Вступники на магістерські програми з охорони здоров’я, які мають диплом бакалавра, окрім спеціальності “Фармація”, отримали право використовувати результати іспиту “Крок Б”. До уваги беруться результати тестувань, складених у 2024, 2025 або 2026 роках. Для них діє окрема таблиця переведення балів у шкалу від 100 до 200.

Правила щодо кількості заяв залишилися без змін. Абітурієнт має право подати максимум 10 заяв, з яких не більше п’яти — на бюджетну форму навчання. Змінити пріоритетність після подання документів неможливо.

Читайте також:

Вступна кампанія до професійних коледжів: як подати заяву та які документи потрібні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!