Міжнародний Червоний Хрест — один із ланцюжків пошуку зниклих безвісти або полонених військовослужбовців. Хоча МКЧХ (ред. Міжнародний комітет червоного хреста) отримав не найкращу славу в Україні через бездіяльність, зокрема останній випадок був під час трагедії Каховської ГЕС. Попри те, Червоний Хрест залишається для українців надією знайти рідного, який опинився на території рф.

Редакція «Бахмут.IN.UA» дізналася, як працює Червоний Хрест із пошуком полонених та зниклих безвісти в рф. Коментарі надав Олександр Власенко, спеціаліст зі зв’язків зі ЗМІ від МКЧХ

Точна кількість звернень українців з питань зниклих до МКЧХ — невідома

Міжнародний комітет Червоного Хреста працює у зоні військових конфліктів (ред. організація не називай війну – війною), Україна зараз числиться серед таких зон. Одне із спрямувань роботи Червоного Хреста – фіксація зникнення та пошук полонених на території рф.

МКЧХ закликає людей звертатися до них у питаннях пошуку полонених та зниклих безвісти. Це можна зробити, заповнивши спеціальну форму на сайту Центрального агентства з розшуку (https://uruprecase.powerappsportals.com/uk-UA/), 

або телефоном:

•  +41 22 730 3600 (дзвінки безкоштовні для абонентів Київстар, для абонентів інших операторів плата стягується згідно з тарифами оператора);
• електронною поштою [email protected];
• або звернутися до одного з офісів Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні (Київ, Одеса, Дніпро, Полтава, Львів, Донецьк, Луганськ) чи будь-якого відділення Товариства Червоного Хреста України.

«Сказати точну цифру таких звернень складно, тому що люди можуть звертатися й повторно, чийсь родич знайшовся і повернувся додому, але загалом з моменту створення Центрального агентства з розшуку ми понад 50 тисяч разів контактували з родичами осіб зниклих безвісти», – каже Олександр Власенко.

Читайте також: Як зарезервувати номер військового, який загинув чи зник безвісти?

Скільки часу МКЧХ опрацьовує звернення?

Якогось чіткого часового терміну немає, пояснюють у МКЧХ й додають, що крім Центрального агентства з розшуку МКЧХ кожна зі сторін міжнародного військового конфлікту створила власне Національне інформаційне бюро. За нормами міжнародного гуманітарного права, НІБ кожної зі сторін повинні надавати інформацію щодо таких затриманих осіб на вимогу МКЧХ. 

«Тільки-но ми отримуємо запит від родичів щодо особи зниклої безвісти, ми спрямовуємо запит до НІБ відповідної сторони з проханням надати нам інформацію щодо неї. Але час, який знадобиться на відповідь, не регламентується. Тому в деяких випадках ми отримуємо інформацію відносно швидко, в інших – довго, а в деяких випадках взагалі не отримуємо. Як тільки у нас з’являється інформація щодо місцеперебування розшукуваної людини ми відразу повідомляємо про це родичів, які відкрили у нас справу. Тільки наприкінці червня тисячі українців отримали від нас повідомлення про долю їх родичів, які вважалися зниклими безвісти», – пояснює представник організації.

Він додає, що жодні інші дані, опубліковані у соціальних мережах, враховуючи відеосвідчення, не є остаточним доказом місцеперебування людини. Такі свідчення МКЧХ аналізує й на їх підставі корегує запит до НІБ. Але інформація вважається підтвердженою тільки після того, як МКЧХ отримує інформації від НІБ відповідної сторони.

Як МКЧХ інформує рідних полонених або зниклих безвісти про процес пошуку особи на території РФ або ТОТ?

При відкритті запиту родичі осіб зниклих безвісти вказують, яким чином їм зручніше, аби з ними сконтактували. Як правило, це є телефонний дзвінок, пояснюють у МКЧХ.

Нагадаємо, У Києві відбулася акція на підтримку зниклих бійців 54-бригади. 

Родичі військовослужбовців 54 окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи повідомляють про масові зникнення, а можливо й загибель бійців 54 бригади під Білогорівкою, Спірним та Роздолівкою. Нагадаємо, що за ці населені пункти тривали важкі бої останні місяці.

Крім того, кажуть рідні, багато бійців з бригади оголошені, як такі, що самовільно залишили позиції, хоча близькі впевнені, що їхні чоловіки, не залишали своїх позицій.

Читайте також: Куди звертатися родинам зниклих безвісти, аби знайти рідних?

Міжнародний Червоний Хрест й полонені в рф

Міжнародний Червоний Хрест мав б допомагати у організаційних питаннях та обміні українських полонених, які опинилися в росії. Однак, сприяння МЧХ у цьому процесі не активне. Анна залишила свою заявку про зниклого чоловіка, а відповідь отримала майже через пів року.

Фото: з вільних джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

З 1 січня 2026 року розміри щомісячних виплат для внутрішньо переміщених осіб не зміняться, водночас держава зосередиться на житлових програмах та компенсаціях.

Детальніше про те, чого варто очікувати ВПО у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що передбачає державний бюджет для ВПО

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у 2026 році передбачено 72,6 мільярда гривень (на 16,5 мільярда гривень більше, ніж у 2025 році), зокрема:

• 39,6 мільярда гривень — допомога на проживання;
• 14 мільярдів гривень — житло для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій (нова програма);
• 4,4 мільярда гривень — програма “єОселя” (покриття першого внеску та відсотків за перший рік);
• 4 мільярди гривень — програма “єВідновлення” (компенсація за пошкоджене та знищене житло);
• 2,5 мільярда гривень — програма “HOME” (компенсація за знищене житло зі спеціального фонду України);
• 2,4 мільярда гривень — соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб (“гроші ходять за людиною”, притулок, адаптація, стаціонарний догляд);
• 1,8 мільярда гривень — компенсація за енергоносії (електроенергія, тверде паливо);
• 1,5 мільярда гривень — ремонтно-будівельні роботи фондів житла тимчасового проживання (субвенція);
• 1,1 мільярда гривень — програма “Прихисток” (компенсація комунальних витрат власникам житла);
• 0,5 мільярда гривень — субсидія на оренду (часткова оплата оренди та податкові пільги орендодавцям);
• 0,4 мільярда гривень — програма зайнятості (оплата суспільно корисних робіт для внутрішньо переміщених осіб, збільшення терміну компенсації роботодавцю витрат на зарплату за працевлаштування ВПО; кошти Фонду безробіття);
• 0,4 мільярда гривень — програма “Номе” (ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей; кошти зі спеціального фонду).

Яка підтримка для ВПО діятиме у 2026 році

Згідно з державним бюджетом на 2026 рік, система підтримки внутрішньо переміщених осіб загалом залишиться без кардинальних змін. Розміри щомісячних виплат не підвищуватимуть: дорослі отримуватимуть 2 000 гривень, діти та особи з інвалідністю — 3 000 гривень на місяць.

Зазначимо, що уряд у вересні ухвалив рішення щодо продовження виплат переселенцям ще на шість місяців — щонайменше до лютого 2026 року. Автоматичні зарахування коштів на банківські картки ВПО здійснюватимуть 15 та 28 числа кожного місяця.

З 2026 року для переселенців запроваджують нову разову допомогу — так звану сьому виплату у розмірі 2 000 гривень. Вона призначатиметься ВПО, які виїхали з небезпечних регіонів, за умови підтвердження безперервної офіційної роботи протягом останніх шести місяців.

Субсидії

В Україні продовжуватиме працювати програма підтримки ВПО шляхом надання субсидії на оренду житла. Таку допомогу надаватимуть тим, у кого немає власних будинків чи квартир у безпечному регіоні, тож вони вимушені витрачати на оренду понад 20% доходів та уклали офіційний договір. 

Оформити її можна одним із трьох способів:

• онлайн — через вебпортал або мобільний застосунок Пенсійний фонд України;
• особисто – зайти у сервісний центр Пенсійного фонду України;
• поштою — переслати документи на адресу територіального органу ПФУ.

Дані про нарахування надійдуть в особистий кабінет подавача на онлайн-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у розділ Моя субсидія. 

Житлові ваучери

Окремим напрямом підтримки стане житлова програма для ВПО, які втратили житло на тимчасово окупованих територіях. З 1 грудня 2025 року розпочався прийом заявок на отримання житлових ваучерів у розмірі 2 мільйони гривень на одну особу. Наразі програма доступна для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Подати заявку можна через застосунок “Дія”, а згодом — через ЦНАП або нотаріуса.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 січня 2026 року в Україні зміниться вартість оформлення паспортних документів. Нові розцінки стосуються адміністративного збору за виготовлення паспорта громадянина України у формі ID-картки.

Про це повідомили представники Державної міграційної служби.

Скільки коштує оформлення паспортів і посвідок у 2026 році

З початку 2026 року в Україні збільшиться вартість бланків окремих біометричних документів, що вплинуло на загальну суму, яку потрібно сплатити під час оформлення паспорта громадянина України у форматі ID-картки.

Відтак, документи коштуватимуть:

• паспорт громадянина України (ID-картка) вперше — безплатно;
• паспорт громадянина України (ID-картка) до 20 робочих днів — 618 гривень;
• паспорт громадянина України (ID-картка) до 7 робочих днів — 988 гривень;
• паспорт громадянина України для виїзду за кордон до 20 робочих днів — 1147 гривень;
• паспорт громадянина України для виїзду за кордон до 7 робочих днів — гривень;
• посвідка на постійне проживання в Україні — 1235 гривень;
• посвідка на тимчасове проживання в Україні — 1140 гривень.

Читайте також:

Компенсація автоцивілки: в “Дії” з’явилася нова послуга для ветеранів та ветеранок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!