Міжнародний Червоний Хрест — один із ланцюжків пошуку зниклих безвісти або полонених військовослужбовців. Хоча МКЧХ (ред. Міжнародний комітет червоного хреста) отримав не найкращу славу в Україні через бездіяльність, зокрема останній випадок був під час трагедії Каховської ГЕС. Попри те, Червоний Хрест залишається для українців надією знайти рідного, який опинився на території рф.

Редакція «Бахмут.IN.UA» дізналася, як працює Червоний Хрест із пошуком полонених та зниклих безвісти в рф. Коментарі надав Олександр Власенко, спеціаліст зі зв’язків зі ЗМІ від МКЧХ

Точна кількість звернень українців з питань зниклих до МКЧХ — невідома

Міжнародний комітет Червоного Хреста працює у зоні військових конфліктів (ред. організація не називай війну – війною), Україна зараз числиться серед таких зон. Одне із спрямувань роботи Червоного Хреста – фіксація зникнення та пошук полонених на території рф.

МКЧХ закликає людей звертатися до них у питаннях пошуку полонених та зниклих безвісти. Це можна зробити, заповнивши спеціальну форму на сайту Центрального агентства з розшуку (https://uruprecase.powerappsportals.com/uk-UA/), 

або телефоном:

•  +41 22 730 3600 (дзвінки безкоштовні для абонентів Київстар, для абонентів інших операторів плата стягується згідно з тарифами оператора);
• електронною поштою [email protected];
• або звернутися до одного з офісів Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні (Київ, Одеса, Дніпро, Полтава, Львів, Донецьк, Луганськ) чи будь-якого відділення Товариства Червоного Хреста України.

«Сказати точну цифру таких звернень складно, тому що люди можуть звертатися й повторно, чийсь родич знайшовся і повернувся додому, але загалом з моменту створення Центрального агентства з розшуку ми понад 50 тисяч разів контактували з родичами осіб зниклих безвісти», – каже Олександр Власенко.

Читайте також: Як зарезервувати номер військового, який загинув чи зник безвісти?

Скільки часу МКЧХ опрацьовує звернення?

Якогось чіткого часового терміну немає, пояснюють у МКЧХ й додають, що крім Центрального агентства з розшуку МКЧХ кожна зі сторін міжнародного військового конфлікту створила власне Національне інформаційне бюро. За нормами міжнародного гуманітарного права, НІБ кожної зі сторін повинні надавати інформацію щодо таких затриманих осіб на вимогу МКЧХ. 

«Тільки-но ми отримуємо запит від родичів щодо особи зниклої безвісти, ми спрямовуємо запит до НІБ відповідної сторони з проханням надати нам інформацію щодо неї. Але час, який знадобиться на відповідь, не регламентується. Тому в деяких випадках ми отримуємо інформацію відносно швидко, в інших – довго, а в деяких випадках взагалі не отримуємо. Як тільки у нас з’являється інформація щодо місцеперебування розшукуваної людини ми відразу повідомляємо про це родичів, які відкрили у нас справу. Тільки наприкінці червня тисячі українців отримали від нас повідомлення про долю їх родичів, які вважалися зниклими безвісти», – пояснює представник організації.

Він додає, що жодні інші дані, опубліковані у соціальних мережах, враховуючи відеосвідчення, не є остаточним доказом місцеперебування людини. Такі свідчення МКЧХ аналізує й на їх підставі корегує запит до НІБ. Але інформація вважається підтвердженою тільки після того, як МКЧХ отримує інформації від НІБ відповідної сторони.

Як МКЧХ інформує рідних полонених або зниклих безвісти про процес пошуку особи на території РФ або ТОТ?

При відкритті запиту родичі осіб зниклих безвісти вказують, яким чином їм зручніше, аби з ними сконтактували. Як правило, це є телефонний дзвінок, пояснюють у МКЧХ.

Нагадаємо, У Києві відбулася акція на підтримку зниклих бійців 54-бригади. 

Родичі військовослужбовців 54 окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи повідомляють про масові зникнення, а можливо й загибель бійців 54 бригади під Білогорівкою, Спірним та Роздолівкою. Нагадаємо, що за ці населені пункти тривали важкі бої останні місяці.

Крім того, кажуть рідні, багато бійців з бригади оголошені, як такі, що самовільно залишили позиції, хоча близькі впевнені, що їхні чоловіки, не залишали своїх позицій.

Читайте також: Куди звертатися родинам зниклих безвісти, аби знайти рідних?

Міжнародний Червоний Хрест й полонені в рф

Міжнародний Червоний Хрест мав б допомагати у організаційних питаннях та обміні українських полонених, які опинилися в росії. Однак, сприяння МЧХ у цьому процесі не активне. Анна залишила свою заявку про зниклого чоловіка, а відповідь отримала майже через пів року.

Фото: з вільних джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Кабінет міністрів України змінив умови фінансування за програмою “Власна справа”. З 1 вересня 2026 року механізм запрацює за новою моделлю.

Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

Уряд оновив програму “Власна справа”

У межах проєкту “Зроблено в Україні” мікрогранти на відкриття бізнесу отримали понад 34 тисячі українців. Це дозволило створити 60 тисяч робочих місць та залучити в економіку понад 6,8 мільярда гривень.

З 1 вересня 2026 року програма охоплюватиме заявників, які лише планують відкрити бізнес, а також підприємців, котрі вже працюють. Передбачені такі суми фінансування:

• на старт бізнесу: від 100 до 300 тисяч гривень. Ліміт може бути збільшений до 500 тисяч гривень;
• на масштабування: від 500 тисяч до 1,5 мільйона гривень. Максимальна сума може бути збільшена до 2,5 мільйона гривень.

Критерії та цільове призначення коштів

Розмір гранту розраховується на основі кількості створених робочих місць, регіону, обраної галузі та категорії заявника.

Отримані кошти підприємці мають право витратити на:

• закупівлю обладнання;
• оренду та ремонт приміщень;
• процеси цифровізації;
• маркетинг;
• розвиток виробництва.

“Цього року ми розширили можливості програми для учасників бойових дій, людей з інвалідністю внаслідок війни та їхніх родин, а також сімей загиблих захисників: збільшили мікрогранти до 300–500 тис. грн залежно від кількості робочих місць, для молоді – до 200 тис. грн на старт бізнесу“, — заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

Наразі уряд працює над тим, щоб відкрити можливості для створення бізнесу в громадах по всій території України. Подати заявку на участь у програмі можна через портал “Дія”.

Читайте також:

Житлові ваучери для ВПО: як самостійно перевірити місце у черзі на фінансування

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство оборони України оприлюднило чіткий алгоритм дій для військовослужбовців ЗСУ, які зіткнулися з порушенням своїх прав. Незаконні накази, несправедливі стягнення, сумнівні висновки військово-лікарських комісій або проблеми з виплатами — усе це можна оскаржити. Головне — знати, куди саме звертатися та як правильно оформити документи.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як військовослужбовцю оскаржити незаконні дії командира

Відповідно до чинних правил, військовослужбовець має законне право подати скаргу на:

• прийняття незаконних рішень, дії чи бездіяльність командування, які порушують права та інтереси;
• незаконне покладення обов’язків або безпідставне притягнення до відповідальності;
• факти порушення рівності прав, сексуальні домагання чи насильство у колективі;
• рішення військово-лікарської комісії;
• накази про дисциплінарні стягнення;
• порушення порядку нарахування та виплати грошового забезпечення;

Головні правила оскарження

Перед початком процедури захисту своїх прав варто пам’ятати про три базові принципи:

• подання скарги не зупиняє дію наказу, винятком є лише очевидно злочинні накази, від виконання яких підлеглий зобов’язаний відмовитися;
• скарги подаються виключно індивідуально із дотриманням субординації, колективні звернення не передбачені правилами;
• скарги не подаються під час виконання службових обов’язків, несення варти чи занять, окрім випадків офіційного опитування особового складу;

Позасудовий шлях вирішення проблеми

Це найшвидший варіант, який не потребує залучення юристів. Базовий механізм полягає у поданні письмового рапорту своєму безпосередньому командиру або старшому начальнику. На розгляд звернення дається до 30 днів, а у складних ситуаціях — до 45 днів.

Ключове правило процедури полягає у тому, що рапорт треба подавати із фіксацією доказу реєстрації. Це може бути відмітка на другому примірнику або відправлення цінним листом з описом вкладення. Без такого підтвердження довести факт звернення буде неможливо.

У самому рапорті обов’язково треба вказати:

• повне найменування посади та прізвище адресата і дані заявника;
• хронологічний виклад фактів порушення;
• конкретну вимогу щодо скасування рішення, перерахунку чи призначення перевірки;
• копії документів, які підтверджують викладені факти;

Куди звертатися, якщо командир ігнорує проблему

Якщо вирішити питання на рівні військової частини не вдалося, існують інші контрольні та правоохоронні інстанції:

• гаряча лінія Міноборони за номером 1512 для ініціювання перевірок щодо виплат чи процедурних порушень;
• представник з питань рівних прав жінок і чоловіків у разі фактів насильства за ознакою статі;
• Військова служба правопорядку для фіксації фактів фізичного насильства чи перевищення повноважень командирами;
• Офіс Військового омбудсмана, куди можна написати на електронну пошту “[email protected]”, термін розгляду становить 10 днів, а при загрозі життю — 3 дні;
• Уповноважений Верховної Ради з прав людини для захисту від дискримінації чи приниження гідності;
• Спеціалізована прокуратура у сфері оборони для розгляду неправомірних дій командування чи питань самовільного залишення частини;
• Державне бюро розслідувань, якщо дії командування містять чіткі ознаки кримінального злочину, наприклад, фізичне насильство чи знущання;

Судовий захист прав

Якщо контрольні органи не допомогли, військовослужбовець має право звернутися до адміністративного суду. Зробити це потрібно протягом одного місяця з моменту, коли особа дізналася про порушення своїх прав. Якщо перед судом була спроба письмового досудового оскарження, цей строк становить три місяці з моменту отримання офіційної відповіді. Важливо знати, що військовослужбовці звільнені від сплати судового збору у справах, які стосуються виконання їхніх службових обов’язків.

Загальний алгоритм дій

У будь-якій конфліктній ситуації варто дотримуватися чіткої послідовності:

• зафіксувати порушення та зберегти копії документів;
• підготувати та подати рапорт із обов’язковими доказами реєстрації;
• звернутися до вищих інстанцій чи на гарячу лінію 1512 у разі ігнорування;
• звернутися до правоохоронних органів при наявності кримінального злочину або до суду з дотриманням строків;

Читайте також:

Довідка форми 5 для військових: як оформити документ та які пільги він надає

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!