Міжнародний Червоний Хрест — один із ланцюжків пошуку зниклих безвісти або полонених військовослужбовців. Хоча МКЧХ (ред. Міжнародний комітет червоного хреста) отримав не найкращу славу в Україні через бездіяльність, зокрема останній випадок був під час трагедії Каховської ГЕС. Попри те, Червоний Хрест залишається для українців надією знайти рідного, який опинився на території рф.

Редакція «Бахмут.IN.UA» дізналася, як працює Червоний Хрест із пошуком полонених та зниклих безвісти в рф. Коментарі надав Олександр Власенко, спеціаліст зі зв’язків зі ЗМІ від МКЧХ

Точна кількість звернень українців з питань зниклих до МКЧХ — невідома

Міжнародний комітет Червоного Хреста працює у зоні військових конфліктів (ред. організація не називай війну – війною), Україна зараз числиться серед таких зон. Одне із спрямувань роботи Червоного Хреста – фіксація зникнення та пошук полонених на території рф.

МКЧХ закликає людей звертатися до них у питаннях пошуку полонених та зниклих безвісти. Це можна зробити, заповнивши спеціальну форму на сайту Центрального агентства з розшуку (https://uruprecase.powerappsportals.com/uk-UA/), 

або телефоном:

•  +41 22 730 3600 (дзвінки безкоштовні для абонентів Київстар, для абонентів інших операторів плата стягується згідно з тарифами оператора);
• електронною поштою [email protected];
• або звернутися до одного з офісів Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні (Київ, Одеса, Дніпро, Полтава, Львів, Донецьк, Луганськ) чи будь-якого відділення Товариства Червоного Хреста України.

«Сказати точну цифру таких звернень складно, тому що люди можуть звертатися й повторно, чийсь родич знайшовся і повернувся додому, але загалом з моменту створення Центрального агентства з розшуку ми понад 50 тисяч разів контактували з родичами осіб зниклих безвісти», – каже Олександр Власенко.

Читайте також: Як зарезервувати номер військового, який загинув чи зник безвісти?

Скільки часу МКЧХ опрацьовує звернення?

Якогось чіткого часового терміну немає, пояснюють у МКЧХ й додають, що крім Центрального агентства з розшуку МКЧХ кожна зі сторін міжнародного військового конфлікту створила власне Національне інформаційне бюро. За нормами міжнародного гуманітарного права, НІБ кожної зі сторін повинні надавати інформацію щодо таких затриманих осіб на вимогу МКЧХ. 

«Тільки-но ми отримуємо запит від родичів щодо особи зниклої безвісти, ми спрямовуємо запит до НІБ відповідної сторони з проханням надати нам інформацію щодо неї. Але час, який знадобиться на відповідь, не регламентується. Тому в деяких випадках ми отримуємо інформацію відносно швидко, в інших – довго, а в деяких випадках взагалі не отримуємо. Як тільки у нас з’являється інформація щодо місцеперебування розшукуваної людини ми відразу повідомляємо про це родичів, які відкрили у нас справу. Тільки наприкінці червня тисячі українців отримали від нас повідомлення про долю їх родичів, які вважалися зниклими безвісти», – пояснює представник організації.

Він додає, що жодні інші дані, опубліковані у соціальних мережах, враховуючи відеосвідчення, не є остаточним доказом місцеперебування людини. Такі свідчення МКЧХ аналізує й на їх підставі корегує запит до НІБ. Але інформація вважається підтвердженою тільки після того, як МКЧХ отримує інформації від НІБ відповідної сторони.

Як МКЧХ інформує рідних полонених або зниклих безвісти про процес пошуку особи на території РФ або ТОТ?

При відкритті запиту родичі осіб зниклих безвісти вказують, яким чином їм зручніше, аби з ними сконтактували. Як правило, це є телефонний дзвінок, пояснюють у МКЧХ.

Нагадаємо, У Києві відбулася акція на підтримку зниклих бійців 54-бригади. 

Родичі військовослужбовців 54 окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи повідомляють про масові зникнення, а можливо й загибель бійців 54 бригади під Білогорівкою, Спірним та Роздолівкою. Нагадаємо, що за ці населені пункти тривали важкі бої останні місяці.

Крім того, кажуть рідні, багато бійців з бригади оголошені, як такі, що самовільно залишили позиції, хоча близькі впевнені, що їхні чоловіки, не залишали своїх позицій.

Читайте також: Куди звертатися родинам зниклих безвісти, аби знайти рідних?

Міжнародний Червоний Хрест й полонені в рф

Міжнародний Червоний Хрест мав б допомагати у організаційних питаннях та обміні українських полонених, які опинилися в росії. Однак, сприяння МЧХ у цьому процесі не активне. Анна залишила свою заявку про зниклого чоловіка, а відповідь отримала майже через пів року.

Фото: з вільних джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Українці, які планують поїздки за кордон, можуть оформити закордонний паспорт за стандартною або пришвидшеною процедурою.

Як це зробити, куди звертатися, які документи потрібні та скільки коштуватиме послуга у 2026 році — пояснює редакція Бахмут IN.UA.

Куди звертатися для оформлення закордонного паспорта

Подати заяву на виготовлення закордонного паспорта можна у кількох установах:

• у будь-якому Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• у будь-якому підрозділі Державної міграційної служби (ДМС);
• у центрах обслуговування “Паспортний сервіс” від ДП “Документ”.

Громадяни України, які наразі перебувають за кордоном, можуть звернутися для оформлення документа до найближчого українського консульства або посольства.

Які документи необхідні

Для подання заяви-анкети необхідно підготувати такий пакет документів:

• паспорт громадянина України (для дітей до 14 років — свідоцтво про народження);
• індивідуальний податковий номер (ІПН);
• усі раніше видані закордонні паспорти, зокрема ті, що вже недійсні (за наявності);
• проїзні документи дитини (якщо є);
• за необхідності — заяву про втрату попереднього закордонного паспорта (в довільній формі) або виписку з ЄРДР від поліції у разі його викрадення.

Громадяни від 16 років заповнюють заявку самостійно. Для дітей віком 12–15 років документи подають батьки або опікуни, проте особиста присутність дитини є обов’язковою для сканування відбитків пальців. Для дітей до 12 років особиста присутність не вимагається — батьки можуть подати заяву за наявності кольорової фотокартки дитини розміром 10х15 см.

Вартість та терміни виготовлення у 2026 році

Ціна оформлення закордонного паспорта залежить від обраної установи та терміновості.

У ЦНАПах та підрозділах ДМС:

• 1147 гривень — за виготовлення до 20 робочих днів;
• 1787 гривень — за прискорене оформлення до 3 або 7 робочих днів.

У сервісах ДП “Документ” (послуги коштують дорожче):

• 1 797 гривень — за виготовлення до 20 робочих днів;
• 2 437 гривень — за прискорене оформлення до 7 робочих днів.

Виняткові випадки швидкого виготовлення (до 3 робочих днів):

• терміновий виїзд за кордон на лікування;
• супровід тяжкохворого;
• смерть родича, який проживав за кордоном.

У разі виїзду на постійне місце проживання (ПМП) термін розгляду становить до 90 днів, а для усиновленої іноземцями дитини — до 10 робочих днів. Перевірити стан оформлення документа можна онлайн на офіційному сайті ДМС України.

Термін дії закордонного паспорта

Паспорт, виданий дітям, залишається дійсним протягом 4 років. Для громадян віком від 16 років термін дії документа становить 10 років.

Законодавство дозволяє повнолітнім українцям мати одночасно два чинні закордонні паспорти. Це зручно для тих, хто часто подорожує і має необхідність завчасно подавати документи на візи. Для оформлення другого паспорта потрібно додати до заяви відповідне обґрунтування.

Читайте також:

У Monobank з’явилася нова функція для дітей: можна попросити гроші у батьків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів України підтримав розроблений Міністерством оборони законопроєкт про внесення змін до Статуту внутрішньої служби ЗСУ. Документ визначає особливості застосування антикорупційних обмежень та встановлює алгоритм дій для врегулювання конфлікту інтересів під час проходження військової служби.

Про це повідомили в Міноборони.

Дії у разі конфлікту інтересів під час виконання наказу

Законопроєкт регламентує права та обов’язки військовослужбовців у ситуаціях, коли виконання отриманого наказу спричиняє конфлікт інтересів. Згідно з новими нормами, військовослужбовець зобов’язаний доповісти своєму безпосередньому командиру про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів не пізніше наступного робочого дня з моменту виявлення цього факту.

Після отримання повідомлення командир, який віддав наказ, зобов’язаний вжити заходів для врегулювання ситуації. У випадку, коли підлеглий доповідає про конфлікт через наказ вищого керівництва, його безпосередній командир передає інформацію старшому командиру для подальшого вирішення.

Якщо посада військовослужбовця не передбачає наявності безпосереднього керівника, він має доповісти Національному агентству з питань запобігання корупції або іншому визначеному законом органу. За умови виникнення конфлікту інтересів під час роботи в колегіальному органі, повідомлення направляється безпосередньо цьому органу або НАЗК.

Антикорупційні обмеження та контроль

Документ закріплює обов’язок командирів контролювати дотримання підлеглими правил запобігання та врегулювання конфліктів інтересів. Усі військовослужбовці зобов’язані не вчиняти корупційних правопорушень та діяти згідно із Законом “Про запобігання корупції”.

Законопроєкт також фіксує перелік посадових осіб, які підпадають під антикорупційні обмеження. Вони стосуються таких аспектів:

• використання службового становища;
• одержання подарунків;
• сумісництва;
• спільної роботи близьких осіб.

Аналогічні антикорупційні обмеження встановлюються для голів та членів військово-лікарських комісій і медико-соціальних експертних комісій.

Читайте також:

Психологічна допомога ветеранам в Україні: де отримати безоплатну підтримку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!