Як «утискали» російську мову у Бахмуті?

Семаковська Тетяна 12:17, 19 Липня 2023

Пропагандистські та окупаційні медіа періодично публікують історії мешканців Бахмута, які виїхали на окуповані території України або до рф з так званими свідченнями про те, що у Бахмуті притискали російську мову, а ЗСУ вбивають російськомовних.

Редакція «Бахмут.IN.UA» провела дослідження інформаційних ресурсів, зробила запити про мову викладання, провела опитування аудиторії в наших соціальних мережах, щоб визначити реальну картину мовної дискримінації в Бахмуті.

Наративи про те, що в Україні відбуваються утиски російської мови існують не перше десятиліття. Як і багато іншої агресивної пропаганди рф, вони отримали більшу увагу та поширення з початку війни у 2014 році. Кроки України задля  відновлення та збереження власної ідентичності розцінюється російськими діячами, як нападки на саму рф та її присутність у нашій країні. Ми неодноразово чули про захист російськомовного населення на сході України та у Криму у якості виправдання агресивної зовнішньої політики кремля та окупації частини нашої країни. 

“Убивали русскоговорящих” та “бомбили русскоговорящий город” як пропаганда зображує мовне питання в Бахмуті

 

Російська пропаганда поширує міф про утиски російськомовних в Бахмуті. Фото: скріншот

Вигадані утиски російської мови та російськомовного населення в Україні протягом років слугували черговою спробою виправдати напад росії на територію країни. Насправді довгий час у багатьох областях України російська мова була більш привілейованою, ніж українська. Ще у 2010 році кількість громадян, які спілкуються російською збігалася з кількістю тих, хто спілкується українською, а саме 36%.

Навіть паспорти у формі книжечки містили в собі дублювання інформації російською по всій території України. З 2014 року процес усвідомлення власної ідентичності та важливості української мови активізувався, а у 2022 році майже 71% людей повідомили, що переважно спілкуються українською вдома. Проте, досі можна знайти повідомлення про те, що людям в різних містах відмовляють в обслуговувані українською, що гарантовано Законом та інші скандальні випадки. 

російські медіа збирають «свідчення» бахмутян про життя в місті, яке росіяни самі ж і знищили. Фото: скріншот

Водночас під час перегляду вуличних опитувань бахмутського телебачення ТРК “ЗАКАЗ” у лютому 2022 року прямо перед повномасштабним вторгненням можна почути, що більшість людей, включно із журналісткою, говорять російською.

Це доводить нікчемність звинувачень щодо утисків російської мови в Бахмуті. Адже містяни відкрито та безперешкодно спілкуються нею. 

«Останні роки російська пропаганда сіяла міф про утиск російської мови на сході України, що є мерзенною брехнею та одним із ланцюжків розколу українського народу зсередини. Наприклад, газети в Бахмуті до початку цієї війни виходили в основному російською. Закон про обов’язкове використання української мови у друкованих ЗМІ набув чинності лише у липні 2022 року, а випуск газет припинився наприкінці березня 2022 року. Тоді в нас йшла підготовка до переходу на українську мову і приблизно пів року газета ПОДІЇ (прим. ред. “События”) виходила двома мовами в номері, у відсотках це приблизно 40 на 60. Жодного дня за 23-річний період випуску ПОДІЙ на редакцію ніхто не чинив тиск за «російськомовність» газети. Ні на професійному, ні на побутовому рівні «питання мови» в Бахмуті не піднімалося. Жодної «дискримінації», як про це кричали росЗМІ, не існувало!» – розповідає Вадим Мардіян, головний редактор бахмутської  газети “Події”.

А утиски російськомовних зараз з нами в одній кімнаті?

Донеччина до 20 століття була суто українським регіоном. Більшість населення спілкувалася саме українською мовою. Проте, радянський союз активно взявся за винищення будь-якої національної ідентичності на захоплених землях. Українська етнологиня Леся Гасиджак у своєму інтерв’ю для Радіо Свобода розповіла про те, як на винищенні Голодомором землі масово заселяли росіян.

Тим самим відбувалося розмиття культурного коду регіону та штучне зменшення рівня використання української. В результаті сьогодні схід України тісно пов’язаний стереотипом про російськомовне населення, а місцеві мешканці інколи самостійно підтримують це враження про себе через відмови переходити на українську мову в робочих або побутових ситуаціях. 

Пропагандисти звинувачають українців у тому, що вони хочуть говрити державною мовою. Фото: скріншот

Російські ресурси часто обговорюють страшні покарання за розмову російською та тотальні заборони у її використанні. В реальності ситуація була іншою, особливо у східній частині країни. Ще на початку повномасштабної війни на сході України була найменша кількість людей, які розмовляли вдома українською, 8% проти 20% на півдня та 52% у центрі. Жодних репресій з цього приводу не існувало. В Бахмуті не часто можна було почути українську мову. Попит на український контент можна зрозуміти за тим, що єдина українська книгарня у Бахмуті «Еней» закрилася ще в жовтні 2021 року через свою збитковість та низький попит на книги.  

Напротивагу російським “новинним” ресурсам, навіть пропагандистські білоруські медіа публікують відео, де спростовується наратив, про утиски російськомовних у Бахмуті. Так, на одному державному медіа Білорусі вийшло інтерв’ю з колишньою мешканкою Бахмута, Наталією Докшиною, яка говорила про те, що у місті викладають та розуміють українську, але воно є російськомовним. Такі роздуми й дії є наслідком багаторічної інформаційної війни, яка вплинула на свідомість деяких мешканців східної України. Проте це в чергове спростовує фейк про уявні мовні утиски, принаймні стосовно російської мови.

Вам буде цікаво:

Бахмутянка розповідає білоруському пропагандистському каналу про те, що Бахмут російськомовне місто. Фото: скріншот

російська мова в українських школах

Наша редакція надіслала запит до Бахмутської міської ради з приводу мови, яка використовується та використовувалася для проведення освітнього процесу у школах та дошкільних закладах. Нам відповіли, що станом на зараз в усіх навчальних закладах, які підпорядковані Управлінню освіти, здійснюється навчання українською мовою, а предмети «російська мова/література» не включені до навчальної програми. 

Підписниця Facebook сторінки Бахмут.IN.UA про українські класи

Така ситуація існувала не завжди. Наприклад, з 2013 по 2014 рр з 18 шкільних навчальних закладів, в 10 закладах мова навчання була змішана, 2 заклади здійснювали навчання російською мовою. 

«В останні роки навчання в школі, я вже не пам’ятаю точно в якому класі, нас перевели на українську мову навчання. Пам’ятаю, що деякі вчителі обурювалися цьому і, відповідно, багато дітей транслювали таке ж обурення. Але навіть тоді, більшість уроків у нас проходило російською, адже вчителі не хотіли або не вміли розмовляти українською. У мене була вчителька географії, яка приїхала з росії, працювала купу років в українській школі й не знала української мови. Ми по черзі в класі для неї перекладали підручник, адже вона нічого не розуміла.» – ділиться спогадами свого навчання у Бахмуті журналістка Бахмут.IN.UA  Марія Макарович  

Відповідь Бахмутської міської ради

Варто зазначити, що з 2013 року кількість дошкільних та шкільних навчальних закладів із викладанням російською мовою або російськими класами зменшувалася. Проте, навіть українські підручники не можуть гарантувати, що діти здобували освіту державною. Велику вагу в цьому питання має позиція викладачів. 

Що думають бахмутяни про мовну дискримінацію?

Screenshot 841 d1bd9

У соціальних мережах Бахмут.IN.UA ми розмістили опитування щодо того, чи стикалися мешканці Бахмута з мовною дискримінацією.

Багато людей відповіли, що ні. А ті, хто відчував, говорили про дискримінацію саме української мови. 

«Якщо брати у відсотковому порівнянні, то, на мою суб’єктивну точку зору, після 2014 року зі мною переходили на спілкування українською на 10% більше, ніж до. Крім того, ще відсотків 30 – 40 переходили після того, як я наголошував, що зі мною потрібно розмовляти українською. Проте, був досвід того, коли люди не переходили взагалі. І це не є нормальним, тим паче коли це відбувається з боку державних службовців. Я кожного разу доводив, спокійно розповідав, приводив аргументи. Але це не завжди працювало. Часто бувало, що відчуваєш, як людина не задоволена таким проханням», – каже бахмутянин Андрій Лоза.

Революція Гідності та початок війни спонукала більше українців розвивати свою національну свідомість. Андрій Лоза розповів, що деякі підприємці, заклади, представники бюджетної сфери самостійно працювали над впровадженням української мови у своїх сферах або зверталися за допомогою у цьому. Проте, так було далеко не в кожному місці у Бахмуті. 

«Коли в заклад харчування заходить іноземець, то з ним майже завжди намагаються спілкуватися принаймні ламаною англійською. Проте, якщо заходжу я до закладу, беремо за приклад бахмутські, то мені починають розповідати, що вони не володіють українською.»

«В багатьох магазинах дивились, як на іноземців, коли звертались до продавчинь українською. І, звісно, відповідь була російською (за виключенням “Єви”, їм подяка!)» – написала підписниця у Facebook.

Українці не зобов’язані знати російську та мають поважати державну мову. Фото з відкритих джерел

Також, люди в опитуванні неодноразово згадували про вбивство волонтера та патріота Артема Мирошниченко, якого двоє підлітків серйозно побили 29 листопада 2019 років. Артем помер від отриманих травм у лікарні 5 грудня того ж року. З цього часу слідство ідентифікувало нападників, почався судовий процес, але вироку досі немає. Багато людей вважають, що це вбивство сталося на ґрунті ненависті, адже волонтер з 2013 року перейшов на спілкування українською мовою.

Своєю чергою, один з його вбивць на суді хотів погодитися на перекладача з російської на українську, але адвокат його відмовив. Ця справа стала резонансною. Видання «День» написала про це вбивство так: 

«Трагедія в Бахмуті є розплатою за роки злочинного ігнорування владою гуманітарної політики на сході України».

Слідство не змогло знайти докази того, що нападники атакували Артема саме через його мову. Проте, негативний досвід дискримінації та агресії за українську мову цілком реально інколи зустріти на сході. 

Артем Мирошниченко, 8 травня 2018 року

 

«Так, стикався. Випадки були не дуже частими, проте зустрічалися. Ну і про вбивство за українську мову активіста Артема Мірошниченка не варто забувати, – суд все ще продовжується.» – написав наш підписник на Facebook

«Я часто стикалася з вербальною агресією через те, що я розмовляю українською. Мені кричали, щоб я їхала на захід, бо в Бахмуті говорять російською, говорили, що я «понаїхала» і щоб я тут свої правила не встановлювала. Хоча я буквально народилася та жила більшу частину життя в Бахмуті. Добре, що такі кейси не були частим явищем. Але я постійно бачила, як люди закочують очі та кривлять обличчя, коли я просила їх перейти на спілкування державною.» – розповіла журналістка Бахмут.IN.UA  Марія Макарович  

Поки росіяни волають про утиски російської мови в Україні, довгий час саме українська відчувала на собі подібні дії. Такі наративи мають виправдати жорстоку війну, яку розпочали росіяни на території України майже 10 років тому. Російське суспільство не вважає Україну окремою країною, тому такі інформаційні меседжі працюють на внутрішню аудиторію.

На додаток, їх відлуння інколи можна почути від самих українців. Через десятиліття впливу роспропаганди, небажання до змін багато людей і досі не вважають, що варто переходити на спілкування українською. Проте, це є ідентифікатором нашої нації, наша мова вижила після століть заборон та намагань знищити її з боку рф. Важливо її розвивати, переходити на неї, просувати та вдосконалювати свої навички.

Російська мова є одним зі способів ведення гібридної війни рф проти України та всього демократичного світу, «велікій рускій язик» це частина їх кровожерливої культури та натури. Тому, принципова позиція щодо збереження російської мови в Україні тільки допомагає росіянам впливати на свідомість українців та продовжувати інформаційні атаки на країну. 

«Наших людей катують і вбивають російською мовою. Я знаю дітей, які бачили, як на їх очах знущались над мамою. Російською мовою. Знаю батьків, на очах яких, катували їх дітей. Російською мовою. Знаю полонених, які після повернення з полону, заново звикали до української, бо більше року її не чули і як вони від цього плакали. Годинами. Зрештою ми всі бачили, як за слова «Слава Україні» нашого військового вбили. І тепер бачимо, як нашим відрізають голови. Заживо.

Останнє, що ці люди чули перед смертю – російська мова їх катів. Пам’ятайте, що ці відео, крім нас, бачили також жінки і діти цих чоловіків. Знаєте що відбувається з цими людьми, коли вони чують російську? В одних болить шкіра на тілі, у інших з’являється рвотний рефлекс, в третіх починаються панічні атаки, бо їм здається, що зараз їх знову будуть катувати, ще у когось просто течуть сльози рікою і людина нічого не може сказати(годинами), а хтось місяцями не спить. Так реагує їх психіка. Вони нічого не можуть з цим зробити. При тому, що раніше деякі з них самі були російськомовними.» – написала на Facebook українська правозахисниця Наталія Панченко

Українська це мова нашої держави, мова, яка збереглася попри постійні заборони та намагання знищити її. Facebook сторінка «Переходь на українську».

Фото: «Бахмут.IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Друга хвиля вступу 2026: хто може подати документи на контракт

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 15:00, 18 Серпня 2026
ВНЗ / фото з Вікіпедії

У закладах вищої освіти розпочався другий етап вступної кампанії на контрактну форму навчання. Процес відбувається в університетах, де залишилися вільні місця для зарахування.

Про це повідомили видання Освіта.юа.

Друга хвиля вступу 2026

До другого етапу вступу на контракт мають право долучитися вступники, які:

  • не отримали жодної рекомендації на зарахування 6 серпня;
  • отримали рекомендацію на контракт, але не виконали вимоги для зарахування;
  • виконали вимоги, зараховані на навчання та хочуть паралельно здобувати ще одну вищу освіту.

Заяви, які абітурієнти подали під час основного періоду вступної кампанії, беруть участь у конкурсному відборі на контракт автоматично. Під час проведення другої хвилі ці заяви вже не мають пріоритетності.

Вступник може отримати рекомендації на контрактне навчання одразу від кількох університетів. Це відбувається за умови наявності вільних місць у закладі та достатнього конкурсного бала. Університети формують списки рекомендованих у межах свого ліцензованого обсягу, розпочинаючи зарахування зі вступників із найвищим конкурсним балом.

Процес зарахування вступників на контрактну форму навчання до закладів вищої освіти триватиме до 30 серпня. Абітурієнти мають змогу перевіряти наявність вільних контрактних місць безпосередньо в обраних університетах для вступу або здобуття додаткової спеціальності.

Умови отримання гранту на навчання

Учасники другої хвилі мають право претендувати на грант для оплати навчання. Це правило діє для тих вступників, які під час першого етапу відмовилися від контрактного місця за пріоритетом, а під час другої хвилі вступають на контракт. Існує обмеження: фінансова підтримка у вигляді гранту не надається тим абітурієнтам, які раніше відмовилися від рекомендації на навчання за кошти бюджету.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Скільки коштує споживчий кошик у 2026 році

Семаковська Тетяна 14:00, 18 Серпня 2026
Вартість споживчого кошика / фото НБУ

Споживчий кошик — це базовий перелік із понад 290 товарів і послуг, який визначає мінімальний рівень споживання для підтримання життєдіяльності. Саме його вартість є фундаментом для розрахунку прожиткового мінімуму, від якого залежать мінімальні зарплати, пенсії та соціальні субсидії. У 2026 році цей економічний індикатор чітко демонструє розрив між державними стандартами, затвердженими ще у 2016 році, та реальними цінами в магазинах.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ціни та прожитковий мінімум: скільки коштує кошик

Вартість споживчого кошика щомісяця коригується відповідно до середніх цін по Україні, фіксуючи рівень інфляції, зокрема, для прикладу, у лютому 2026 року інфляція склала 1%, де найбільший ціновий стрибок припав на овочі.

У 2026 році загальний усереднений показник вартості кошика становить 3 209 гривень. Однак ця сума варіюється залежно від соціальної та вікової групи:

  • діти до 6 років: 2 817 гривень.
  • діти та підлітки (6–18 років): 3 512 гривень (найдорожчий кошик);
  • працездатні дорослі: 3 328 гривень.
  • пенсіонери (непрацездатні особи): 2 595 гривень (найдешевший кошик).

Оскільки офіційні цифри не враховують оренду житла чи вартість дорогих медикаментів, реальні мінімальні витрати українських сімей часто перевищують ці показники у 1,5–2 рази.

Продовольчий кошик: левова частка витрат

Понад 65% вартості українського споживчого кошика йде саме на харчування (для порівняння: у Європі цей показник рідко перевищує 30%). Офіційний набір розрахований на забезпечення базового калоражу (2790 ккал для дорослого), проте акцент зроблено на найдешевших продуктах — хлібі та картоплі.

Категорія продуктівДіти до 6 роківДіти 6–18 роківПрацездатніНепрацездатні
Хліб та хлібобулочні43,8 кг79,1 кг101 кг85 кг
М’ясо та м’ясопродукти26,8 кг43 кг47 кг29,4 кг
Молочні продукти (л екв.)182,6 л164,2 л220 л105 л
Овочі та картопля110 кг140 кг155 кг120 кг
Фрукти та ягоди50 кг60 кг60 кг40 кг
Яйця182,5 шт.365 шт.220 шт.180 шт.

Зважаючи на постійні коливання цін на ринку, багато українців змушені доповнювати цей набір продуктами з власного городу або купувати дешевші сезонні овочі.

Непродовольчі товари та послуги (близько 33% вартості)

На одяг, техніку, гігієну та комунальні послуги залишається близько третини від загальної суми прожиткового мінімуму. Саме ця частина кошика демонструє найбільш жорстку економію і є найважчим фінансовим тягарем, особливо для пенсіонерів:

  • одяг та взуття — закладено вкрай тривалі терміни використання. Зимова куртка чи пальто має прослужити 4 роки, зимові чоботи — 3 роки, а постільна білизна оновлюється раз на 5 років;
  • гігієна —розраховано лише 1 рулон туалетного паперу. На рік виділяється 14 шматків мила та 6 тюбиків зубної пасти. Жінкам не передбачено окремих норм на шкарпетки;
  • побутова техніка — холодильник має працювати 15 років, пральна машина — 14 років, а телевізор — 10 років.
  • послуги та медицина — електроенергія обмежена нормою 150 кВт-год на місяць, а транспорт — 600 поїздок на рік, домашня аптечка включає лише базові засоби (парацетамол, пластирі) без сучасних вітамінів, культурне дозвілля обмежене 1–2 заходами на рік.

Міжнародний контекст: чи відповідає кошик сучасності

Структура українського споживчого кошика (297 позицій) суттєво відстає від світових стандартів. Наприклад:

  • у США кошик включає 300 товарів, але з обов’язковим урахуванням витрат на інтернет та розваги;
  • у Німеччині набір складається з 475 позицій (включно з тонометрами та технікою);
  • у Великій Британії та Франції до мінімальних витрат держава відносить послуги перукаря, корм для тварин і навіть витрати на хобі.

Застарілість українських норм призводить до того, що офіційна вартість кошика не враховує витрати на сучасні базові потреби, як-от смартфон, мобільний зв’язок чи швидкісний інтернет, перетворюючи його скоріше на інструмент бюджетної економії, ніж на відображення реального життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Друга хвиля вступу 2026: хто може подати документи на контракт

У закладах вищої освіти розпочався другий етап вступної кампанії на контрактну форму навчання. Процес відбувається в університетах, де залишилися вільні місця для зарахування. Про це […]

15:00, 18.08.2026 Скопіч Дмитро

Скільки коштує споживчий кошик у 2026 році

Споживчий кошик — це базовий перелік із понад 290 товарів і послуг, який визначає мінімальний рівень споживання для підтримання життєдіяльності. Саме його вартість є фундаментом […]

Як проходить ВЛК у 2026 році: гайд для цивільних і військових

Міністерство оборони України підготувало детальну інструкцію щодо процедури проходження військово-лікарської комісії. Процес зазнає поступової цифровізації для усунення бюрократії, корупційних ризиків та черг. Медична експертиза оптимізується […]

Чи треба платити податки з допомоги сім’ям загиблих військових: пояснення

Одноразова грошова допомога сім’ям загиблих військовослужбовців не підлягає оподаткуванню, однак для супутніх виплат можуть діяти інші правила. Державна податкова служба надала роз’яснення щодо умов звільнення […]

Національний банк України пом’якшує валютні обмеження: деталі

З 11 серпня 2026 року Національний банк України вводить у дію пакет пом’якшення валютних обмежень. Зміни стосуються фізичних і юридичних осіб, а також установ фінансового […]