Пропагандистські та окупаційні медіа періодично публікують історії мешканців Бахмута, які виїхали на окуповані території України або до рф з так званими свідченнями про те, що у Бахмуті притискали російську мову, а ЗСУ вбивають російськомовних.
Редакція «Бахмут.IN.UA» провела дослідження інформаційних ресурсів, зробила запити про мову викладання, провела опитування аудиторії в наших соціальних мережах, щоб визначити реальну картину мовної дискримінації в Бахмуті.
Наративи про те, що в Україні відбуваються утиски російської мови існують не перше десятиліття. Як і багато іншої агресивної пропаганди рф, вони отримали більшу увагу та поширення з початку війни у 2014 році. Кроки України задля відновлення та збереження власної ідентичності розцінюється російськими діячами, як нападки на саму рф та її присутність у нашій країні. Ми неодноразово чули про захист російськомовного населення на сході України та у Криму у якості виправдання агресивної зовнішньої політики кремля та окупації частини нашої країни.
“Убивали русскоговорящих” та “бомбили русскоговорящий город” як пропаганда зображує мовне питання в Бахмуті
Російська пропаганда поширує міф про утиски російськомовних в Бахмуті. Фото: скріншот
Вигадані утиски російської мови та російськомовного населення в Україні протягом років слугували черговою спробою виправдати напад росії на територію країни. Насправді довгий час у багатьох областях України російська мова була більш привілейованою, ніж українська. Ще у 2010 році кількість громадян, які спілкуються російською збігалася з кількістю тих, хто спілкується українською, а саме 36%.
Навіть паспорти у формі книжечки містили в собі дублювання інформації російською по всій території України. З 2014 року процес усвідомлення власної ідентичності та важливості української мови активізувався, а у 2022 році майже 71% людей повідомили, що переважно спілкуються українською вдома. Проте, досі можна знайти повідомлення про те, що людям в різних містах відмовляють в обслуговувані українською, що гарантовано Законом та інші скандальні випадки.
російські медіа збирають «свідчення» бахмутян про життя в місті, яке росіяни самі ж і знищили. Фото: скріншот
Водночас під час перегляду вуличних опитувань бахмутського телебачення ТРК “ЗАКАЗ” у лютому 2022 року прямо перед повномасштабним вторгненням можна почути, що більшість людей, включно із журналісткою, говорять російською.
Це доводить нікчемність звинувачень щодо утисків російської мови в Бахмуті. Адже містяни відкрито та безперешкодно спілкуються нею.
«Останні роки російська пропаганда сіяла міф про утиск російської мови на сході України, що є мерзенною брехнею та одним із ланцюжків розколу українського народу зсередини. Наприклад, газети в Бахмуті до початку цієї війни виходили в основному російською. Закон про обов’язкове використання української мови у друкованих ЗМІ набув чинності лише у липні 2022 року, а випуск газет припинився наприкінці березня 2022 року. Тоді в нас йшла підготовка до переходу на українську мову і приблизно пів року газета ПОДІЇ (прим. ред. “События”) виходила двома мовами в номері, у відсотках це приблизно 40 на 60. Жодного дня за 23-річний період випуску ПОДІЙ на редакцію ніхто не чинив тиск за «російськомовність» газети. Ні на професійному, ні на побутовому рівні «питання мови» в Бахмуті не піднімалося. Жодної «дискримінації», як про це кричали росЗМІ, не існувало!» – розповідає Вадим Мардіян, головний редактор бахмутської газети “Події”.
А утиски російськомовних зараз з нами в одній кімнаті?
Донеччина до 20 століття була суто українським регіоном. Більшість населення спілкувалася саме українською мовою. Проте, радянський союз активно взявся за винищення будь-якої національної ідентичності на захоплених землях. Українська етнологиня Леся Гасиджак у своєму інтерв’ю для Радіо Свобода розповіла про те, як на винищенні Голодомором землі масово заселяли росіян.
Тим самим відбувалося розмиття культурного коду регіону та штучне зменшення рівня використання української. В результаті сьогодні схід України тісно пов’язаний стереотипом про російськомовне населення, а місцеві мешканці інколи самостійно підтримують це враження про себе через відмови переходити на українську мову в робочих або побутових ситуаціях.
Пропагандисти звинувачають українців у тому, що вони хочуть говрити державною мовою. Фото: скріншот
Російські ресурси часто обговорюють страшні покарання за розмову російською та тотальні заборони у її використанні. В реальності ситуація була іншою, особливо у східній частині країни. Ще на початку повномасштабної війни на сході України була найменша кількість людей, які розмовляли вдома українською, 8% проти 20% на півдня та 52% у центрі. Жодних репресій з цього приводу не існувало. В Бахмуті не часто можна було почути українську мову. Попит на український контент можна зрозуміти за тим, що єдина українська книгарня у Бахмуті «Еней» закрилася ще в жовтні 2021 року через свою збитковість та низький попит на книги.
Напротивагу російським “новинним” ресурсам, навіть пропагандистські білоруські медіа публікують відео, де спростовується наратив, про утиски російськомовних у Бахмуті. Так, на одному державному медіа Білорусі вийшло інтерв’ю з колишньою мешканкою Бахмута, Наталією Докшиною, яка говорила про те, що у місті викладають та розуміють українську, але воно є російськомовним. Такі роздуми й дії є наслідком багаторічної інформаційної війни, яка вплинула на свідомість деяких мешканців східної України. Проте це в чергове спростовує фейк про уявні мовні утиски, принаймні стосовно російської мови.
Вам буде цікаво:
- Перейменування вулиць, пов’язаних з російськими діячами в Бахмуті: чи на часі це питання? (Оновлено)
- Комуністи та прихильники «русского міра»: кого можна знайти у списку почесних громадян Бахмуту
Бахмутянка розповідає білоруському пропагандистському каналу про те, що Бахмут російськомовне місто. Фото: скріншот
російська мова в українських школах
Наша редакція надіслала запит до Бахмутської міської ради з приводу мови, яка використовується та використовувалася для проведення освітнього процесу у школах та дошкільних закладах. Нам відповіли, що станом на зараз в усіх навчальних закладах, які підпорядковані Управлінню освіти, здійснюється навчання українською мовою, а предмети «російська мова/література» не включені до навчальної програми.
Підписниця Facebook сторінки Бахмут.IN.UA про українські класи
Така ситуація існувала не завжди. Наприклад, з 2013 по 2014 рр з 18 шкільних навчальних закладів, в 10 закладах мова навчання була змішана, 2 заклади здійснювали навчання російською мовою.
«В останні роки навчання в школі, я вже не пам’ятаю точно в якому класі, нас перевели на українську мову навчання. Пам’ятаю, що деякі вчителі обурювалися цьому і, відповідно, багато дітей транслювали таке ж обурення. Але навіть тоді, більшість уроків у нас проходило російською, адже вчителі не хотіли або не вміли розмовляти українською. У мене була вчителька географії, яка приїхала з росії, працювала купу років в українській школі й не знала української мови. Ми по черзі в класі для неї перекладали підручник, адже вона нічого не розуміла.» – ділиться спогадами свого навчання у Бахмуті журналістка Бахмут.IN.UA Марія Макарович
Відповідь Бахмутської міської ради
Варто зазначити, що з 2013 року кількість дошкільних та шкільних навчальних закладів із викладанням російською мовою або російськими класами зменшувалася. Проте, навіть українські підручники не можуть гарантувати, що діти здобували освіту державною. Велику вагу в цьому питання має позиція викладачів.
Що думають бахмутяни про мовну дискримінацію?
У соціальних мережах Бахмут.IN.UA ми розмістили опитування щодо того, чи стикалися мешканці Бахмута з мовною дискримінацією.
Багато людей відповіли, що ні. А ті, хто відчував, говорили про дискримінацію саме української мови.
«Якщо брати у відсотковому порівнянні, то, на мою суб’єктивну точку зору, після 2014 року зі мною переходили на спілкування українською на 10% більше, ніж до. Крім того, ще відсотків 30 – 40 переходили після того, як я наголошував, що зі мною потрібно розмовляти українською. Проте, був досвід того, коли люди не переходили взагалі. І це не є нормальним, тим паче коли це відбувається з боку державних службовців. Я кожного разу доводив, спокійно розповідав, приводив аргументи. Але це не завжди працювало. Часто бувало, що відчуваєш, як людина не задоволена таким проханням», – каже бахмутянин Андрій Лоза.
Революція Гідності та початок війни спонукала більше українців розвивати свою національну свідомість. Андрій Лоза розповів, що деякі підприємці, заклади, представники бюджетної сфери самостійно працювали над впровадженням української мови у своїх сферах або зверталися за допомогою у цьому. Проте, так було далеко не в кожному місці у Бахмуті.
«Коли в заклад харчування заходить іноземець, то з ним майже завжди намагаються спілкуватися принаймні ламаною англійською. Проте, якщо заходжу я до закладу, беремо за приклад бахмутські, то мені починають розповідати, що вони не володіють українською.»
«В багатьох магазинах дивились, як на іноземців, коли звертались до продавчинь українською. І, звісно, відповідь була російською (за виключенням “Єви”, їм подяка!)» – написала підписниця у Facebook.
Українці не зобов’язані знати російську та мають поважати державну мову. Фото з відкритих джерел
Також, люди в опитуванні неодноразово згадували про вбивство волонтера та патріота Артема Мирошниченко, якого двоє підлітків серйозно побили 29 листопада 2019 років. Артем помер від отриманих травм у лікарні 5 грудня того ж року. З цього часу слідство ідентифікувало нападників, почався судовий процес, але вироку досі немає. Багато людей вважають, що це вбивство сталося на ґрунті ненависті, адже волонтер з 2013 року перейшов на спілкування українською мовою.
Своєю чергою, один з його вбивць на суді хотів погодитися на перекладача з російської на українську, але адвокат його відмовив. Ця справа стала резонансною. Видання «День» написала про це вбивство так:
«Трагедія в Бахмуті є розплатою за роки злочинного ігнорування владою гуманітарної політики на сході України».
Слідство не змогло знайти докази того, що нападники атакували Артема саме через його мову. Проте, негативний досвід дискримінації та агресії за українську мову цілком реально інколи зустріти на сході.
Артем Мирошниченко, 8 травня 2018 року
«Так, стикався. Випадки були не дуже частими, проте зустрічалися. Ну і про вбивство за українську мову активіста Артема Мірошниченка не варто забувати, – суд все ще продовжується.» – написав наш підписник на Facebook
«Я часто стикалася з вербальною агресією через те, що я розмовляю українською. Мені кричали, щоб я їхала на захід, бо в Бахмуті говорять російською, говорили, що я «понаїхала» і щоб я тут свої правила не встановлювала. Хоча я буквально народилася та жила більшу частину життя в Бахмуті. Добре, що такі кейси не були частим явищем. Але я постійно бачила, як люди закочують очі та кривлять обличчя, коли я просила їх перейти на спілкування державною.» – розповіла журналістка Бахмут.IN.UA Марія Макарович
Поки росіяни волають про утиски російської мови в Україні, довгий час саме українська відчувала на собі подібні дії. Такі наративи мають виправдати жорстоку війну, яку розпочали росіяни на території України майже 10 років тому. Російське суспільство не вважає Україну окремою країною, тому такі інформаційні меседжі працюють на внутрішню аудиторію.
На додаток, їх відлуння інколи можна почути від самих українців. Через десятиліття впливу роспропаганди, небажання до змін багато людей і досі не вважають, що варто переходити на спілкування українською. Проте, це є ідентифікатором нашої нації, наша мова вижила після століть заборон та намагань знищити її з боку рф. Важливо її розвивати, переходити на неї, просувати та вдосконалювати свої навички.
Російська мова є одним зі способів ведення гібридної війни рф проти України та всього демократичного світу, «велікій рускій язик» це частина їх кровожерливої культури та натури. Тому, принципова позиція щодо збереження російської мови в Україні тільки допомагає росіянам впливати на свідомість українців та продовжувати інформаційні атаки на країну.
«Наших людей катують і вбивають російською мовою. Я знаю дітей, які бачили, як на їх очах знущались над мамою. Російською мовою. Знаю батьків, на очах яких, катували їх дітей. Російською мовою. Знаю полонених, які після повернення з полону, заново звикали до української, бо більше року її не чули і як вони від цього плакали. Годинами. Зрештою ми всі бачили, як за слова «Слава Україні» нашого військового вбили. І тепер бачимо, як нашим відрізають голови. Заживо.
Останнє, що ці люди чули перед смертю – російська мова їх катів. Пам’ятайте, що ці відео, крім нас, бачили також жінки і діти цих чоловіків. Знаєте що відбувається з цими людьми, коли вони чують російську? В одних болить шкіра на тілі, у інших з’являється рвотний рефлекс, в третіх починаються панічні атаки, бо їм здається, що зараз їх знову будуть катувати, ще у когось просто течуть сльози рікою і людина нічого не може сказати(годинами), а хтось місяцями не спить. Так реагує їх психіка. Вони нічого не можуть з цим зробити. При тому, що раніше деякі з них самі були російськомовними.» – написала на Facebook українська правозахисниця Наталія Панченко
Українська це мова нашої держави, мова, яка збереглася попри постійні заборони та намагання знищити її. Facebook сторінка «Переходь на українську».
Фото: «Бахмут.IN.UA»
Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!