Вже близько півроку у Вільногірську, що на Дніпропетровщині, працює психологічний ХАБ «Щасливі діти – щасливі батьки». Сприяє його активному розвитку релокована в цю громаду бахмутська громадська організація «Бахмутська Фортеця» та місцеві психологи. Тут місцеві вчать опановувати емоції та контролювати свій рівень стресу, одним із цікавих методів для громади став психологічний театр, під менторством психолога Олександр Зинченко.

Як театр допомагає переселенцям та місцевим мешканцям подолати стрес, опанувати емоції, подивитися на себе з іншого боку і «приміряти» роль іншої людини – читайте в нашому матеріалі.

Що таке психологічний театр?

Підлітки у Вільногірську мають можливість відвідувати хаб. Фото: «Бахмут.IN.UA»

Фахівець Олександр Зинченко пояснює, що психологічний театр — це своєрідний формат набуття досвіду через нові ролі, аналіз особистої проблеми на рівні групи, та пошук розв’язання проблеми через підказки інших людей, які «грають» людину, що має проблему. Наведемо простий приклад: якщо людина ніяк не може наважитися поговорити з батьками через давню сварку чи образу, але прагне спілкування, цю ситуацію приміряють на себе різні учасники групи, й кожен по своєму вирішує, як він би вчинив. Серед таких імпровізацій може бути те саме рішення, яке не бачить особа.

«За час реалізації проєкту ми почали з легких методик, як-то обігрування українських казок. До речі, так ми вивчаємо традиції та історію українського народу, і зараз вже пробуємо розстановки. Я дуже задоволений результатом – діти та підлітки розвивають творчі навики, навчаються критично мислити, опановують емоції і використовують їх з користю у житті», — розказує Олександр Зинченко психолог ХАБу «Щасливі діти – щасливі батьки».

Казки для дорослих

Діти у Вільногірську вчаться долати стрес за допомогою казкових персонажів. Фото: «Бахмут.IN.UA»

Психологічний театр також допомагає відволіктися від сумних думок, які спливають у переселенців у зв’язку з вимушеним переїздом, це гарний спосіб розвантаження.

Психолог відмічає, що під час обігрування українських казок підлітки не лише вбирають досвід, але й пробують змінювати кінцівки, коли вона обурює несправедливістю, що дозволяє придумати нову особистість чи нову поведінку старого героя.

«Коли діти почали писати свої казки – це допомогло розвинути їм творчі риси характеру, розширити бачення світу і поглянути на нього зі сторони наглядача, бути ніби зверху події. І вже потім ми перейшли на наступний етап – розстановки, це коли учасники психологічного театру почали обігрувати ситуації з реального життя, і це підліткам подобається найбільше», — говорить Олександр.

Як починав працювати ХАБ “Щасливі діти – щасливі батьки” дивіться у відео:

Читайте також: Як у Вільногірській громаді дбають про ВПО та їхній комфорт в евакуації?: дослідження ГО «Бахмутська фортеця»

Хаб вчить підлітків розрізнятися свої емоції та відчуття

Юлія Жжонова – нова учасниця психологічного хабу у Вільногірську, і вона попросила розібрати її проблему, пов’язану з навчанням. Подруга дівчинки Вікторія Перекопська, яка грала в розстановках саме товаришку, поділилася відчуттями від ролі Юлі, яку вона приміряла в межах психологічного театру.

«Юля мала в строк надати декілька творчих завдань, але не встигала, дуже розгубилася з цього приводу, не знала, що робити. Ми розіграли її ситуацію і надали декілька варіантів розв’язання проблеми – поспілкуватися з викладачем та попросити посунути терміни, попросити допомоги у друзів чи здавати завдання поступово. Але, найбільше мене вразило те, що під час гри ми розплутували клубки кольорових ниток, і саме в ці моменти знаходили відповіді. Тобто, тактильні відчуття допомогли впоратися з моральними проблемами», — поділилася відчуттями Вікторія.

Олександр Зинченко спостерігає, що діти та підлітки не завжди вміють розрізняти власні емоції та відчуття, не розуміють чому вони з’являються і що з ними робити.

Бахмутська фортеця допомагає переселенцям адаптуватися до нового життя

Комунікація між підлітками – один із важливих способів знайти порозуміння. Фото: «Бахмут.IN.UA»

ГО Бахмутська фортеця психологічно підтримує громадян України, які отримали статус переселенця. У Вільногірську, зокрема, є чимало бахмутян, які звертаються за допомогою до хабу, яким опікується громадська організація. У переселенців досі присутня тривога чи переживання.

Щоб допомогти розуміти себе більше і усвідомлено проживати відчуття та емоції, психолог хабу запровадив на заняттях гру — «ринок емоцій», де діти продають емоції один одному, або виступають носіями декількох емоцій, які допомагають їм впоратися з труднощами в певних життєвих ситуаціях.

Вікторія Аліфашкіна, переселенка з Бахмуту, поділилася думками, що саме позитивна емоція допомогла подолати конфліктну ситуацію.

«Я прийшла на прийом до лікаря, мала з собою три відчуття – зацікавленість, задоволеність та злість. Пояснюючи лікарю свою проблему він мене зовсім не розумів, наростала конфліктна ситуація, і ось викликаючи по черзі свої відчуття (яких грають підлітки – прим ред.), саме зацікавленість допомогла мені спокійно поговорити з лікарем».

Олександр Зинченко все ж таки додає, що мати негативні емоції також нормально і вони мають бути у кожній людині, треба лише правильно ними користуватися.

Читайте також: Тваринам не вистачає любові: як працює притулок для хвостатих у Вільногірську

Діти у хабі. Фото: «Бахмут.IN.UA»

«Злість, наприклад, це захисна емоція, яка допоможе вам вибудувати особисті кордони, а потім налагодити комунікацію з людиною, щоб було комфортно вам».

Різні формати психологічного театру в ХАБі “Щасливі діти – щасливі батьки”, який працює в межах ініціативи «Нова громада – нове щасливе життя», що реалізується ГО «Бахмутська Фортеця» за підтримки проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні» допомагають підліткам – як переселенцям, так і місцевим мешканцям, більше розуміти себе та свою поведінку, раціонально використовувати власні ресурси, опановувати методи психологічної самодопомоги, застосовувати власні емоції та відчуття як інструмент в різних життєвих ситуаціях.

Попри те, що громадська організація сама була змушена релокуватися з Бахмута, вона продовжує працювати в евакуації вже з новими цілями, допомагаючи переселенцям зробити їхнє життя якіснішим, позбувшись тривоги, страху чи надмірного стресу.

Фото: «Бахмут.IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Ментальне здоров’я є невід’ємною частиною загального благополуччя людини. Турбота про психологічний стан є актуальним питанням для українців, особливо в умовах повномасштабної війни. Психологічну допомогу бахмутянам надають у Багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування Бахмута, що релокована у Броварах. Кваліфіковану психологічну підтримку тут можуть отримати всі охочі, в тому числі діти, ветерани та родини діючих військовослужбовців.

Яку психологічну допомогу можна отримати в Бахмутській БЛІЛ, редакції Бахмут IN.UA розповіла психологиня Юлія Макогон.

Які найпоширеніші запити до психолога бахмутської лікарні

Сьогодні найпоширенішими запитами пацієнтів до психологині Бахмутської БЛІЛ є тривога, емоційне виснаження та страхи. Бувають і випадки, коли людина звертається з одним запитом, а під час роботи зі спеціалістом виявляється, що проблема є глибшою.

“Сьогодні люди найчастіше звертаються з відчуттям постійної напруги, тривоги, емоційного виснаження, порушеннями сну, страхами, труднощами у стосунках із близькими. Багато хто говорить про втрату сил, мотивації, відчуття невизначеності та нерозуміння, як будувати своє життя в обставинах, які постійно змінюються. Іноді людина приходить із конкретною проблемою, а в процесі розмови стає зрозуміло, що за нею стоїть значно більше: тривале напруження, відсутність відчуття безпеки або втрата звичних життєвих опор”, — зазначає психологиня.

Якщо говорити саме про бахмутян, то багато з них пережили травматичний досвід втрати дому, і це теж дається взнаки.

“Ми звикли говорити про тривогу, страх, панічні реакції, порушення сну. Але є й менш помітні прояви: втрата інтересу до звичних речей, труднощі з концентрацією уваги, постійна втома, дратівливість, відчуття провини за те, що життя триває, або неможливість будувати плани на майбутнє. Особливо це помітно серед людей, які пережили вимушене переміщення, втрату дому, звичного оточення, роботи, соціальних зв’язків. Для багатьох мешканців Бахмутської громади війна — це не лише небезпека, а й дуже особистий досвід втрати цілого звичного світу”, — підкреслює фахівчиня.

Психологиня Юлія Макогон зазначає, що часто люди живуть у постійній напрузі, але продовжують виконувати всі звичні справи. В таких випадках фахівчиня радить не порівнювати свій досвід з іншими і не соромитися звертатися за допомогою.

“Люди часто настільки звикають жити в напрузі, що починають сприймати її як норму. Вони продовжують працювати, піклуватися про дітей, допомагати іншим, виконувати щоденні обов’язки. Зовні все може виглядати цілком благополучно, але внутрішньо людина вже перебуває на межі виснаження. Тому важливо не порівнювати свої переживання з досвідом інших і не переконувати себе, що комусь зараз значно гірше, а отже, не можна скаржитися. Кожен має право на власні почуття та підтримку”, — зауважила Юлія Макогон.

Яку психологічну підтримку надають ветеранам і родинам військовослужбовців

Звернутися по допомогу до психологині бахмутської лікарні можуть і ветерани. Їм допомагають краще адаптуватися до повернення в цивільне життя.

“Серед можливих запитів — адаптація до цивільного життя після служби, переживання травматичного досвіду, труднощі у спілкуванні з близькими, емоційна віддаленість, дратівливість, тривога, порушення сну, почуття провини та складнощі з поверненням до звичного життя. Важливо розуміти: психологічна допомога не полягає в тому, щоб змусити людину забути пережите або швидше повернутися до колишнього життя. Її завдання — допомогти знайти способи жити далі, поступово відновлювати внутрішню рівновагу та стосунки з близькими”, — каже Юлія Макогон.

Окремо фахівчиня допомагає і родинам діючих військовослужбовців та ветеранів. Бо повернення захисника чи захисниці додому не означає автоматичне відновлення минулих стосунків і способу життя. Це може бути випробуванням для родини. Тому і військовому, і його сім’ї потрібен час, щоб знову навчитися бути разом у нових обставинах, і в цьому може допомогти робота з психологом.

Психологічна допомога дітям

Діти, так само як і дорослі, переживають наслідки війни, переїздів, розлуки з рідними та зміни звичного середовища. Тому психологічний стан дітей потребує особливої уваги. Про те, що дитина потребує допомоги спеціаліста, можуть свідчити різні симптоми, які по-різному проявляються в дітей різного віку.

“У молодших дітей це може проявлятися підвищеною тривожністю, страхами, порушеннями сну, плаксивістю, дратівливістю, поверненням до поведінки, характерної для молодшого віку. Іноді дитина стає більш замкненою або, навпаки, надмірно активною. У підлітків частіше можна побачити емоційні коливання, конфлікти з батьками, замкненість, зниження інтересу до навчання, труднощі у спілкуванні з однолітками, невпевненість у собі. Важливо не поспішати називати все це поганою поведінкою. За такими проявами нерідко стоять переживання, з якими дитина ще не вміє впоратися самостійно”, — пояснює психологиня.

Психологиня наголошує, що дитина не завжди може пояснити словами, що з нею відбувається. Тому батькам важливо не лише слухати, що їм говорить дитина, а й помічати зміни в її поведінці.

Робота психологині з молодшими дітьми зазвичай відбувається за участю батьків. З підлітками важливо мати можливість поговорити наодинці, щоб вони могли вільно висловити власні думки та почуття, тому батьків іноді не долучають до цього процесу.

З якими симптомами слід звертатися до психолога

Юлія Макогон радить бахмутянам орієнтуватися на свій стан: як ви почувається і наскільки це впливає на ваше повсякденне життя. Серед тривожних симптомів психологиня виокремлює постійну тривогу і дратівливість, відчуття виснаження, втрату інтересу до справ, які раніше приносили задоволення.

“Якщо ви помічаєте, що тривалий час не можете повноцінно відпочити, постійно відчуваєте тривогу, дратуєтеся через дрібниці, маєте проблеми зі сном, уникаєте спілкування або відчуваєте, що навіть звичайні щоденні справи потребують надмірних зусиль — це привід звернути увагу на свій психологічний стан. Ще одна важлива ознака — коли людина перестає відчувати задоволення від життя, живе переважно “на автоматі”, постійно відкладає власні потреби й не може пригадати, коли востаннє почувалася спокійно. Не варто чекати, поки стане зовсім нестерпно”, — каже спеціалістка.

Оцінити власний психологічний стан можна і вдома, без звернення до спеціаліста. Для цього можна пройти шкалу оцінки тривоги і депресії. Якщо за результатами тестування ви маєте ознаки тривоги або депресії, варто звернутися за допомогою фахівців.

Відповідно до вимог Національної служби здоров’я України, психологічна допомога в Бахмутській БЛІЛ надається безоплатно в межах комплексної реабілітаційної допомоги пацієнту. В інших випадках психологічні консультації надають на платній основі відповідно до чинного прейскуранта цін.

Читайте також:

Як наважитися на повторну евакуацію: пояснює психологиня Олена Рижа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму загрозу для безпеки військовослужбовців, частина відомостей про зниклих безвісти, полонених і загиблих має обмежений доступ.

Детальніше про правила надання інформації родинам захисників згідно з роз’ясненням Міноборони.

Які документи містять інформацію з обмеженим доступом

Згідно із законодавством (зокрема законами «Про державну таємницю» та відповідними наказами Міноборони і СБУ), обмеження на поширення поширюється на низку військових документів. До них належать:

• журнал бойових дій;
• бойові накази та розпорядження;
• координати місця зникнення;
• відеозаписи бойових дій, штурмів та обльотів місцевості;
• документи про евакуацію;
• відомості про склад і розташування підрозділів.

Як родинам отримати потрібні відомості

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ч. 8 ст. 6) передбачає, що обмежувати потрібно доступ лише до конкретної чутливої інформації, а не до документа загалом.

Тому кожне звернення військові частини розглядають індивідуально. Якщо документ містить обмежені дані, родинам не відмовляють повністю, а надають необхідну інформацію у формі витягу, спеціальної довідки чи в іншому дозволеному форматі.

Щоб отримати відповідь, у своєму запиті родичам необхідно максимально конкретно зазначити, які саме обставини вони хочуть з’ясувати. Наприклад: запитати про деталі евакуації, обставини зникнення військовослужбовця або уточнити, чи було офіційно зафіксовано факт його поранення.

Особливості підтвердження поранення зниклих безвісти

Процес підтвердження факту поранення для військовослужбовця, який зник безвісти, має певні ускладнення. Часто таких військових не мають змоги евакуювати встановленим маршрутом, через що поранення не встигають своєчасно зафіксувати в офіційних медичних документах.

Сама по собі відсутність медичних документів не є безумовним доказом того, що військовий не зазнав поранення. Якщо інформація про травмування зафіксована лише в журналі бойових дій, для належного оформлення документів військовій частині знадобиться додаткова перевірка обставин та збір свідчень з інших доступних джерел.

Читайте також:

Аліменти з військовослужбовців: з яких виплат стягуються та як розраховуються

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!