До повномасштабного вторгнення Краматорськ знали, як центр важкого машинобудування, місто обласного значення з населенням майже 150 тисяч, адміністративний центр Донеччини. Однак, війна зробила це місто іншим.

Журналістка редакції «Бахмут.IN.UA» побувала у Краматорську

Як на місто вплинула війна

Краматорськ вже був свідком війни, з 12 квітня по 5 липня 2014 року місто перебувало під окупацією, були й обстріли.

Один із масованих артобстрілів стався 10 лютого 2015 – загинуло 17 людей, серед поранених – 32 військових і 26 цивільних, в тому числі п’ятеро дітей, повідомляли в облдержадміністрації, поцілили тоді з окупованої Горлівки ракетними установками «Смерч».

Попри це, після звільнення Краматорськ – культурний осередок Донеччини, де проходили презентації українських авторів, відбувалися різноманітні заходи, концерти, фестивалі.

Під час повномасштабної війни місто зазнає значних руйнувань.  

Краматорськ. Фото: Журналістка редакції «Бахмут.IN.UA»

«Востаннє я була в Краматорську на початку вторгнення, у березні 2022-го. Тоді у місті був хаос, люди намагалися без зайвої потреби не виходити з дому, багато хто виїздив, чи хоча би планували їхати. Містяни були налякані від перших за повномасштабну війну прильотів по житлових будинках. Потяги та автобуси з міста – евакуаційні. Заїхати ж до міста можна було лише приватними рейсами. Заставлені дошками перші поверхи, заклеєні скотчем вікна, напівпорожні парки та площі, постійні повітряні тривоги та зруйновані обстрілами росіян будинки. Такий вигляд має Краматорськ сьогодні», – каже журналістка.

Цілять росіяни не лише по житлових будинках, знищують і промислові підприємства, наприклад у травні цього року поцілили в Новокраматорський машинобудівний завод – найбільше в Європі підприємство індивідуального важкого машинобудування.

Читайте також: “Хотіли, щоб люди любили своє місто”: розповідь санітара 24-ї ОМБР про вклад у громаду Світлодарська

У Краматорську пошкоджено адмінбудівлю НКМЗ. Фото: Павло Кириленко

Попри те, що знищений росіянами Бахмут всього за 60 кілометрів, продовжуються систематичні обстріли області, прилеглих міст і самого Краматорська та незважаючи на заклики евакуюватися до більш безпечних регіонів від керівництва області – місто продовжує жити у війні.

До Краматорська можна дістатися з більшості великих міст України.  Здається житло, як подобово, так і довгостроково. Ціни приблизно дорівнюють цінам у Запоріжжі. Попит пояснюють тим, що Краматорськ – місце зустрічі родин військових.

Працюють деякі мережі супермаркетів, маленькі магазини, ринок, аптеки, містом курсує громадський транспорт. Відчинено навіть кілька кав’ярень та закладів громадського харчування.

Чому люди не залишають місто поблизу лінії фронту

Безлюдні вулиці в місті. Фото: Журналістка редакції «Бахмут.IN.UA»

Велика кількість людей залишається у місті. Є й такі, що евакуювалися та встигли повернутися.

Місцева жителька Наталя з чоловіком – пенсіонери, прожили у Краматорську майже все життя. Влітку минулого року виїхали до родичів у Полтавську область. Тоді, говорять, було «гучніше», рідні наполягли на евакуації. Проте невдовзі подружжя повернулося додому.

«Зараз теж не завжди тихо, але вдома краще» – говорить жінка.

В евакуації жили то у родичів, теж перселенців, то на зйомних будинках. За час в евакуації встигли пожити в кількох селах на Полтавщині.  Виїжджали не самі. З собою двоє котів, не завжди можна одразу знайти житло, де дозволяють з тваринами. В евакуації переселенцям допомагали як сусіди, так і місцева влада – забезпечували необхідними продуктами, надавали послуги соціального працівника.

Оскільки Наталя та Євген люди похилого віку, мають проблеми зі здоров’ям, тож постійні переїзди даються взнаки. Взимку цього року подружжя повернулося до рідного Краматорська. Довго вагалися, чи варто повертатися. Коли в місті почався опалювальний сезон – вирішили, що час додому.

Читайте також: Рік окупації Світлодарська: що відбувається в місті?

У Краматорську від російських обстрілів страждають цивільні будинки. Фото: Журналістка редакції «Бахмут.IN.UA»

Тут, у рідному місті, говорять, все знайоме, звикли і до свого дому і до умов, що в їхньому віці важливо. В Краматорську отримують гуманітарну допомогу – продукти.

Наразі планують залишатися, і сподіваються, що виїжджати більше не доведеться. Проте знайомих, що виїхали попереджають, що масово повертатися до міста все ж не варто – рано.

За час мого перебування у Краматорську росіяни здійснили удар по центру міста, влучили у піцерію, де були люди. Поранено 64 людини, 13 загиблих.

В кількох квартирах будинку, де живе Наталя вибило вікна, їх дім  недалеко від місця прильоту. Наступного дня вікна заклеїли плівкою, її видають безкоштовно у ЖЕКу.

 «Поки літо – з цим легше. Ближче до зими – буде видно», –  говорить жінка.

Будинок, в якому живуть зараз напівпорожній, власники більшості квартир виїхали, ті хто лишилися – допомагають одне одному. Є тут і родини з дітьми.

Попри близькість до лінії фронту подружжя залишається у місті, адже вважає, що в багатьох містах України нині небезпечно, але тут, у рідному Краматорську вони принаймні вдома.

Фото: Журналістка редакції «Бахмут.IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У закладах вищої освіти розпочався другий етап вступної кампанії на контрактну форму навчання. Процес відбувається в університетах, де залишилися вільні місця для зарахування.

Про це повідомили видання Освіта.юа.

Друга хвиля вступу 2026

До другого етапу вступу на контракт мають право долучитися вступники, які:

• не отримали жодної рекомендації на зарахування 6 серпня;
• отримали рекомендацію на контракт, але не виконали вимоги для зарахування;
• виконали вимоги, зараховані на навчання та хочуть паралельно здобувати ще одну вищу освіту.

Заяви, які абітурієнти подали під час основного періоду вступної кампанії, беруть участь у конкурсному відборі на контракт автоматично. Під час проведення другої хвилі ці заяви вже не мають пріоритетності.

Вступник може отримати рекомендації на контрактне навчання одразу від кількох університетів. Це відбувається за умови наявності вільних місць у закладі та достатнього конкурсного бала. Університети формують списки рекомендованих у межах свого ліцензованого обсягу, розпочинаючи зарахування зі вступників із найвищим конкурсним балом.

Процес зарахування вступників на контрактну форму навчання до закладів вищої освіти триватиме до 30 серпня. Абітурієнти мають змогу перевіряти наявність вільних контрактних місць безпосередньо в обраних університетах для вступу або здобуття додаткової спеціальності.

Умови отримання гранту на навчання

Учасники другої хвилі мають право претендувати на грант для оплати навчання. Це правило діє для тих вступників, які під час першого етапу відмовилися від контрактного місця за пріоритетом, а під час другої хвилі вступають на контракт. Існує обмеження: фінансова підтримка у вигляді гранту не надається тим абітурієнтам, які раніше відмовилися від рекомендації на навчання за кошти бюджету.

Читайте також:

Вступна кампанія до аспірантури: оновлений графік та етапи відбору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Споживчий кошик — це базовий перелік із понад 290 товарів і послуг, який визначає мінімальний рівень споживання для підтримання життєдіяльності. Саме його вартість є фундаментом для розрахунку прожиткового мінімуму, від якого залежать мінімальні зарплати, пенсії та соціальні субсидії. У 2026 році цей економічний індикатор чітко демонструє розрив між державними стандартами, затвердженими ще у 2016 році, та реальними цінами в магазинах.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ціни та прожитковий мінімум: скільки коштує кошик

Вартість споживчого кошика щомісяця коригується відповідно до середніх цін по Україні, фіксуючи рівень інфляції, зокрема, для прикладу, у лютому 2026 року інфляція склала 1%, де найбільший ціновий стрибок припав на овочі.

У 2026 році загальний усереднений показник вартості кошика становить 3 209 гривень. Однак ця сума варіюється залежно від соціальної та вікової групи:

• діти до 6 років: 2 817 гривень.
• діти та підлітки (6–18 років): 3 512 гривень (найдорожчий кошик);
• працездатні дорослі: 3 328 гривень.
• пенсіонери (непрацездатні особи): 2 595 гривень (найдешевший кошик).

Оскільки офіційні цифри не враховують оренду житла чи вартість дорогих медикаментів, реальні мінімальні витрати українських сімей часто перевищують ці показники у 1,5–2 рази.

Продовольчий кошик: левова частка витрат

Понад 65% вартості українського споживчого кошика йде саме на харчування (для порівняння: у Європі цей показник рідко перевищує 30%). Офіційний набір розрахований на забезпечення базового калоражу (2790 ккал для дорослого), проте акцент зроблено на найдешевших продуктах — хлібі та картоплі.

Категорія продуктів	Діти до 6 років	Діти 6–18 років	Працездатні	Непрацездатні
Хліб та хлібобулочні	43,8 кг	79,1 кг	101 кг	85 кг
М’ясо та м’ясопродукти	26,8 кг	43 кг	47 кг	29,4 кг
Молочні продукти (л екв.)	182,6 л	164,2 л	220 л	105 л
Овочі та картопля	110 кг	140 кг	155 кг	120 кг
Фрукти та ягоди	50 кг	60 кг	60 кг	40 кг
Яйця	182,5 шт.	365 шт.	220 шт.	180 шт.

Зважаючи на постійні коливання цін на ринку, багато українців змушені доповнювати цей набір продуктами з власного городу або купувати дешевші сезонні овочі.

Непродовольчі товари та послуги (близько 33% вартості)

На одяг, техніку, гігієну та комунальні послуги залишається близько третини від загальної суми прожиткового мінімуму. Саме ця частина кошика демонструє найбільш жорстку економію і є найважчим фінансовим тягарем, особливо для пенсіонерів:

• одяг та взуття — закладено вкрай тривалі терміни використання. Зимова куртка чи пальто має прослужити 4 роки, зимові чоботи — 3 роки, а постільна білизна оновлюється раз на 5 років;
• гігієна —розраховано лише 1 рулон туалетного паперу. На рік виділяється 14 шматків мила та 6 тюбиків зубної пасти. Жінкам не передбачено окремих норм на шкарпетки;
• побутова техніка — холодильник має працювати 15 років, пральна машина — 14 років, а телевізор — 10 років.
• послуги та медицина — електроенергія обмежена нормою 150 кВт-год на місяць, а транспорт — 600 поїздок на рік, домашня аптечка включає лише базові засоби (парацетамол, пластирі) без сучасних вітамінів, культурне дозвілля обмежене 1–2 заходами на рік.

Міжнародний контекст: чи відповідає кошик сучасності

Структура українського споживчого кошика (297 позицій) суттєво відстає від світових стандартів. Наприклад:

• у США кошик включає 300 товарів, але з обов’язковим урахуванням витрат на інтернет та розваги;
• у Німеччині набір складається з 475 позицій (включно з тонометрами та технікою);
• у Великій Британії та Франції до мінімальних витрат держава відносить послуги перукаря, корм для тварин і навіть витрати на хобі.

Застарілість українських норм призводить до того, що офіційна вартість кошика не враховує витрати на сучасні базові потреби, як-от смартфон, мобільний зв’язок чи швидкісний інтернет, перетворюючи його скоріше на інструмент бюджетної економії, ніж на відображення реального життя.

Читайте також:

Чи треба платити податки з допомоги сім’ям загиблих військових: пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!