До повномасштабного вторгнення Краматорськ знали, як центр важкого машинобудування, місто обласного значення з населенням майже 150 тисяч, адміністративний центр Донеччини. Однак, війна зробила це місто іншим.

Журналістка редакції «Бахмут.IN.UA» побувала у Краматорську

Як на місто вплинула війна

Краматорськ вже був свідком війни, з 12 квітня по 5 липня 2014 року місто перебувало під окупацією, були й обстріли.

Один із масованих артобстрілів стався 10 лютого 2015 – загинуло 17 людей, серед поранених – 32 військових і 26 цивільних, в тому числі п’ятеро дітей, повідомляли в облдержадміністрації, поцілили тоді з окупованої Горлівки ракетними установками «Смерч».

Попри це, після звільнення Краматорськ – культурний осередок Донеччини, де проходили презентації українських авторів, відбувалися різноманітні заходи, концерти, фестивалі.

Під час повномасштабної війни місто зазнає значних руйнувань.  

Краматорськ. Фото: Журналістка редакції «Бахмут.IN.UA»

«Востаннє я була в Краматорську на початку вторгнення, у березні 2022-го. Тоді у місті був хаос, люди намагалися без зайвої потреби не виходити з дому, багато хто виїздив, чи хоча би планували їхати. Містяни були налякані від перших за повномасштабну війну прильотів по житлових будинках. Потяги та автобуси з міста – евакуаційні. Заїхати ж до міста можна було лише приватними рейсами. Заставлені дошками перші поверхи, заклеєні скотчем вікна, напівпорожні парки та площі, постійні повітряні тривоги та зруйновані обстрілами росіян будинки. Такий вигляд має Краматорськ сьогодні», – каже журналістка.

Цілять росіяни не лише по житлових будинках, знищують і промислові підприємства, наприклад у травні цього року поцілили в Новокраматорський машинобудівний завод – найбільше в Європі підприємство індивідуального важкого машинобудування.

Читайте також: “Хотіли, щоб люди любили своє місто”: розповідь санітара 24-ї ОМБР про вклад у громаду Світлодарська

У Краматорську пошкоджено адмінбудівлю НКМЗ. Фото: Павло Кириленко

Попри те, що знищений росіянами Бахмут всього за 60 кілометрів, продовжуються систематичні обстріли області, прилеглих міст і самого Краматорська та незважаючи на заклики евакуюватися до більш безпечних регіонів від керівництва області – місто продовжує жити у війні.

До Краматорська можна дістатися з більшості великих міст України.  Здається житло, як подобово, так і довгостроково. Ціни приблизно дорівнюють цінам у Запоріжжі. Попит пояснюють тим, що Краматорськ – місце зустрічі родин військових.

Працюють деякі мережі супермаркетів, маленькі магазини, ринок, аптеки, містом курсує громадський транспорт. Відчинено навіть кілька кав’ярень та закладів громадського харчування.

Чому люди не залишають місто поблизу лінії фронту

Безлюдні вулиці в місті. Фото: Журналістка редакції «Бахмут.IN.UA»

Велика кількість людей залишається у місті. Є й такі, що евакуювалися та встигли повернутися.

Місцева жителька Наталя з чоловіком – пенсіонери, прожили у Краматорську майже все життя. Влітку минулого року виїхали до родичів у Полтавську область. Тоді, говорять, було «гучніше», рідні наполягли на евакуації. Проте невдовзі подружжя повернулося додому.

«Зараз теж не завжди тихо, але вдома краще» – говорить жінка.

В евакуації жили то у родичів, теж перселенців, то на зйомних будинках. За час в евакуації встигли пожити в кількох селах на Полтавщині.  Виїжджали не самі. З собою двоє котів, не завжди можна одразу знайти житло, де дозволяють з тваринами. В евакуації переселенцям допомагали як сусіди, так і місцева влада – забезпечували необхідними продуктами, надавали послуги соціального працівника.

Оскільки Наталя та Євген люди похилого віку, мають проблеми зі здоров’ям, тож постійні переїзди даються взнаки. Взимку цього року подружжя повернулося до рідного Краматорська. Довго вагалися, чи варто повертатися. Коли в місті почався опалювальний сезон – вирішили, що час додому.

Читайте також: Рік окупації Світлодарська: що відбувається в місті?

У Краматорську від російських обстрілів страждають цивільні будинки. Фото: Журналістка редакції «Бахмут.IN.UA»

Тут, у рідному місті, говорять, все знайоме, звикли і до свого дому і до умов, що в їхньому віці важливо. В Краматорську отримують гуманітарну допомогу – продукти.

Наразі планують залишатися, і сподіваються, що виїжджати більше не доведеться. Проте знайомих, що виїхали попереджають, що масово повертатися до міста все ж не варто – рано.

За час мого перебування у Краматорську росіяни здійснили удар по центру міста, влучили у піцерію, де були люди. Поранено 64 людини, 13 загиблих.

В кількох квартирах будинку, де живе Наталя вибило вікна, їх дім  недалеко від місця прильоту. Наступного дня вікна заклеїли плівкою, її видають безкоштовно у ЖЕКу.

 «Поки літо – з цим легше. Ближче до зими – буде видно», –  говорить жінка.

Будинок, в якому живуть зараз напівпорожній, власники більшості квартир виїхали, ті хто лишилися – допомагають одне одному. Є тут і родини з дітьми.

Попри близькість до лінії фронту подружжя залишається у місті, адже вважає, що в багатьох містах України нині небезпечно, але тут, у рідному Краматорську вони принаймні вдома.

Фото: Журналістка редакції «Бахмут.IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Українське законодавство дозволяє військовослужбовцям здобувати вищу освіту у цивільних закладах без відриву від служби. Проте сам факт зарахування до університету не звільняє від виконання військових обов’язків і не дає автоматичного права залишати частину на час складання іспитів.

Детальніше про умови поєднання служби та навчання, а також про правила оформлення відпусток на сесію розповідає Бахмут IN.UA з посиланням на роз’яснення Міністерства оборони.

Хто з військових може навчатися у цивільному виші

Право на освіту гарантує Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Навчатися без відриву від служби (виключно на заочній або дистанційній формі, оскільки денна передбачає постійну присутність в аудиторіях) можуть такі категорії військових:

• військовослужбовці віком від 18 до 25 років, які служать за контрактом або за призовом під час мобілізації та ще не мають вищої освіти;
• офіцери-контрактники — після того, як вони відслужили строк, що дорівнює часу їхнього навчання для здобуття попереднього ступеня вищої освіти;
• рядова, сержантська та старшинська ланка на контракті, які продовжили службу за новим контрактом — насамперед у військових вишах, а в цивільних лише тоді, коли у військових навчальних закладах немає потрібної спеціальності.

Ключова умова для початку навчання — офіційний дозвіл командира (від командира з’єднання і вище). Для цього військовий має подати рапорт, на підставі якого видається відповідний наказ по частині. При цьому навчання не повинно заважати виконанню службових обов’язків.

Водночас навчатися у цивільних вишах за цими правилами не можуть курсанти військових навчальних закладів, військові на базовій військовій службі та офіцери, призвані за призовом. Якщо людину призвали під час навчання, після звільнення зі служби її поновлюють у виші.

Чи можна залишити частину на час сесії

Під час воєнного стану надання додаткових оплачуваних відпусток у зв’язку з навчанням для більшості військовослужбовців призупинено. Зокрема, контрактники та офіцери, старші за 25 років, не мають права на таку відпустку — питання поїздки на сесію вони можуть вирішувати лише через щорічну основну відпустку або за індивідуальним дозволом командування.

Виняток діє лише для військовослужбовців віком від 18 до 25 років, які не мають вищої освіти. Відповідно до Закону України “Про відпустки”, під час воєнного стану їм можуть надавати навчальні відпустки такої тривалості:

• 15 календарних днів (без збереження грошового забезпечення та без урахування часу на дорогу) — для вступників, допущених до вступних іспитів;
• до 30 днів — для настановних занять і сесій на I та II курсах;
• до 40 днів — на III та наступних курсах;
• до 30 днів — для складання державної атестації;
• до 4 місяців — для підготовки та захисту дипломного проєкту чи роботи.

Як оформити відпустку та чи може командир відмовити

Щоб скористатися правом на навчальну відпустку, військовому віком 18–25 років необхідно заздалегідь подати рапорт на ім’я командира частини із зазначенням дат початку, тривалості та підстави відпустки. До рапорту обов’язково додаються:

• довідка-виклик із вишу, де вказано курс, форму навчання, назву факультету та точні дати проведення сесії чи захисту диплома;
• підтвердження успішного навчання, оскільки наявність академічної заборгованості є підставою для відмови.

У Міноборони наголошують, що навіть за наявності всіх документів командир може не відпустити військовослужбовця на сесію. Питання вирішується індивідуально з урахуванням службової необхідності, бойової обстановки в підрозділі та можливості тимчасово замінити бійця. Самовільно залишати частину для складання іспитів без належно оформленого наказу про відпустку суворо заборонено.

Читайте також:

Закрита інформація: які дані про зниклих та загиблих військових не можуть отримати родичі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ментальне здоров’я є невід’ємною частиною загального благополуччя людини. Турбота про психологічний стан є актуальним питанням для українців, особливо в умовах повномасштабної війни. Психологічну допомогу бахмутянам надають у Багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування Бахмута, що релокована у Броварах. Кваліфіковану психологічну підтримку тут можуть отримати всі охочі, в тому числі діти, ветерани та родини діючих військовослужбовців.

Яку психологічну допомогу можна отримати в Бахмутській БЛІЛ, редакції Бахмут IN.UA розповіла психологиня Юлія Макогон.

Які найпоширеніші запити до психолога бахмутської лікарні

Сьогодні найпоширенішими запитами пацієнтів до психологині Бахмутської БЛІЛ є тривога, емоційне виснаження та страхи. Бувають і випадки, коли людина звертається з одним запитом, а під час роботи зі спеціалістом виявляється, що проблема є глибшою.

“Сьогодні люди найчастіше звертаються з відчуттям постійної напруги, тривоги, емоційного виснаження, порушеннями сну, страхами, труднощами у стосунках із близькими. Багато хто говорить про втрату сил, мотивації, відчуття невизначеності та нерозуміння, як будувати своє життя в обставинах, які постійно змінюються. Іноді людина приходить із конкретною проблемою, а в процесі розмови стає зрозуміло, що за нею стоїть значно більше: тривале напруження, відсутність відчуття безпеки або втрата звичних життєвих опор”, — зазначає психологиня.

Якщо говорити саме про бахмутян, то багато з них пережили травматичний досвід втрати дому, і це теж дається взнаки.

“Ми звикли говорити про тривогу, страх, панічні реакції, порушення сну. Але є й менш помітні прояви: втрата інтересу до звичних речей, труднощі з концентрацією уваги, постійна втома, дратівливість, відчуття провини за те, що життя триває, або неможливість будувати плани на майбутнє. Особливо це помітно серед людей, які пережили вимушене переміщення, втрату дому, звичного оточення, роботи, соціальних зв’язків. Для багатьох мешканців Бахмутської громади війна — це не лише небезпека, а й дуже особистий досвід втрати цілого звичного світу”, — підкреслює фахівчиня.

Психологиня Юлія Макогон зазначає, що часто люди живуть у постійній напрузі, але продовжують виконувати всі звичні справи. В таких випадках фахівчиня радить не порівнювати свій досвід з іншими і не соромитися звертатися за допомогою.

“Люди часто настільки звикають жити в напрузі, що починають сприймати її як норму. Вони продовжують працювати, піклуватися про дітей, допомагати іншим, виконувати щоденні обов’язки. Зовні все може виглядати цілком благополучно, але внутрішньо людина вже перебуває на межі виснаження. Тому важливо не порівнювати свої переживання з досвідом інших і не переконувати себе, що комусь зараз значно гірше, а отже, не можна скаржитися. Кожен має право на власні почуття та підтримку”, — зауважила Юлія Макогон.

Яку психологічну підтримку надають ветеранам і родинам військовослужбовців

Звернутися по допомогу до психологині бахмутської лікарні можуть і ветерани. Їм допомагають краще адаптуватися до повернення в цивільне життя.

“Серед можливих запитів — адаптація до цивільного життя після служби, переживання травматичного досвіду, труднощі у спілкуванні з близькими, емоційна віддаленість, дратівливість, тривога, порушення сну, почуття провини та складнощі з поверненням до звичного життя. Важливо розуміти: психологічна допомога не полягає в тому, щоб змусити людину забути пережите або швидше повернутися до колишнього життя. Її завдання — допомогти знайти способи жити далі, поступово відновлювати внутрішню рівновагу та стосунки з близькими”, — каже Юлія Макогон.

Окремо фахівчиня допомагає і родинам діючих військовослужбовців та ветеранів. Бо повернення захисника чи захисниці додому не означає автоматичне відновлення минулих стосунків і способу життя. Це може бути випробуванням для родини. Тому і військовому, і його сім’ї потрібен час, щоб знову навчитися бути разом у нових обставинах, і в цьому може допомогти робота з психологом.

Психологічна допомога дітям

Діти, так само як і дорослі, переживають наслідки війни, переїздів, розлуки з рідними та зміни звичного середовища. Тому психологічний стан дітей потребує особливої уваги. Про те, що дитина потребує допомоги спеціаліста, можуть свідчити різні симптоми, які по-різному проявляються в дітей різного віку.

“У молодших дітей це може проявлятися підвищеною тривожністю, страхами, порушеннями сну, плаксивістю, дратівливістю, поверненням до поведінки, характерної для молодшого віку. Іноді дитина стає більш замкненою або, навпаки, надмірно активною. У підлітків частіше можна побачити емоційні коливання, конфлікти з батьками, замкненість, зниження інтересу до навчання, труднощі у спілкуванні з однолітками, невпевненість у собі. Важливо не поспішати називати все це поганою поведінкою. За такими проявами нерідко стоять переживання, з якими дитина ще не вміє впоратися самостійно”, — пояснює психологиня.

Психологиня наголошує, що дитина не завжди може пояснити словами, що з нею відбувається. Тому батькам важливо не лише слухати, що їм говорить дитина, а й помічати зміни в її поведінці.

Робота психологині з молодшими дітьми зазвичай відбувається за участю батьків. З підлітками важливо мати можливість поговорити наодинці, щоб вони могли вільно висловити власні думки та почуття, тому батьків іноді не долучають до цього процесу.

З якими симптомами слід звертатися до психолога

Юлія Макогон радить бахмутянам орієнтуватися на свій стан: як ви почувається і наскільки це впливає на ваше повсякденне життя. Серед тривожних симптомів психологиня виокремлює постійну тривогу і дратівливість, відчуття виснаження, втрату інтересу до справ, які раніше приносили задоволення.

“Якщо ви помічаєте, що тривалий час не можете повноцінно відпочити, постійно відчуваєте тривогу, дратуєтеся через дрібниці, маєте проблеми зі сном, уникаєте спілкування або відчуваєте, що навіть звичайні щоденні справи потребують надмірних зусиль — це привід звернути увагу на свій психологічний стан. Ще одна важлива ознака — коли людина перестає відчувати задоволення від життя, живе переважно “на автоматі”, постійно відкладає власні потреби й не може пригадати, коли востаннє почувалася спокійно. Не варто чекати, поки стане зовсім нестерпно”, — каже спеціалістка.

Оцінити власний психологічний стан можна і вдома, без звернення до спеціаліста. Для цього можна пройти шкалу оцінки тривоги і депресії. Якщо за результатами тестування ви маєте ознаки тривоги або депресії, варто звернутися за допомогою фахівців.

Відповідно до вимог Національної служби здоров’я України, психологічна допомога в Бахмутській БЛІЛ надається безоплатно в межах комплексної реабілітаційної допомоги пацієнту. В інших випадках психологічні консультації надають на платній основі відповідно до чинного прейскуранта цін.

Читайте також:

Як наважитися на повторну евакуацію: пояснює психологиня Олена Рижа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!