До повномасштабного вторгнення Краматорськ знали, як центр важкого машинобудування, місто обласного значення з населенням майже 150 тисяч, адміністративний центр Донеччини. Однак, війна зробила це місто іншим.

Журналістка редакції «Бахмут.IN.UA» побувала у Краматорську

Як на місто вплинула війна

Краматорськ вже був свідком війни, з 12 квітня по 5 липня 2014 року місто перебувало під окупацією, були й обстріли.

Один із масованих артобстрілів стався 10 лютого 2015 – загинуло 17 людей, серед поранених – 32 військових і 26 цивільних, в тому числі п’ятеро дітей, повідомляли в облдержадміністрації, поцілили тоді з окупованої Горлівки ракетними установками «Смерч».

Попри це, після звільнення Краматорськ – культурний осередок Донеччини, де проходили презентації українських авторів, відбувалися різноманітні заходи, концерти, фестивалі.

Під час повномасштабної війни місто зазнає значних руйнувань.  

Краматорськ. Фото: Журналістка редакції «Бахмут.IN.UA»

«Востаннє я була в Краматорську на початку вторгнення, у березні 2022-го. Тоді у місті був хаос, люди намагалися без зайвої потреби не виходити з дому, багато хто виїздив, чи хоча би планували їхати. Містяни були налякані від перших за повномасштабну війну прильотів по житлових будинках. Потяги та автобуси з міста – евакуаційні. Заїхати ж до міста можна було лише приватними рейсами. Заставлені дошками перші поверхи, заклеєні скотчем вікна, напівпорожні парки та площі, постійні повітряні тривоги та зруйновані обстрілами росіян будинки. Такий вигляд має Краматорськ сьогодні», – каже журналістка.

Цілять росіяни не лише по житлових будинках, знищують і промислові підприємства, наприклад у травні цього року поцілили в Новокраматорський машинобудівний завод – найбільше в Європі підприємство індивідуального важкого машинобудування.

Читайте також: “Хотіли, щоб люди любили своє місто”: розповідь санітара 24-ї ОМБР про вклад у громаду Світлодарська

У Краматорську пошкоджено адмінбудівлю НКМЗ. Фото: Павло Кириленко

Попри те, що знищений росіянами Бахмут всього за 60 кілометрів, продовжуються систематичні обстріли області, прилеглих міст і самого Краматорська та незважаючи на заклики евакуюватися до більш безпечних регіонів від керівництва області – місто продовжує жити у війні.

До Краматорська можна дістатися з більшості великих міст України.  Здається житло, як подобово, так і довгостроково. Ціни приблизно дорівнюють цінам у Запоріжжі. Попит пояснюють тим, що Краматорськ – місце зустрічі родин військових.

Працюють деякі мережі супермаркетів, маленькі магазини, ринок, аптеки, містом курсує громадський транспорт. Відчинено навіть кілька кав’ярень та закладів громадського харчування.

Чому люди не залишають місто поблизу лінії фронту

Безлюдні вулиці в місті. Фото: Журналістка редакції «Бахмут.IN.UA»

Велика кількість людей залишається у місті. Є й такі, що евакуювалися та встигли повернутися.

Місцева жителька Наталя з чоловіком – пенсіонери, прожили у Краматорську майже все життя. Влітку минулого року виїхали до родичів у Полтавську область. Тоді, говорять, було «гучніше», рідні наполягли на евакуації. Проте невдовзі подружжя повернулося додому.

«Зараз теж не завжди тихо, але вдома краще» – говорить жінка.

В евакуації жили то у родичів, теж перселенців, то на зйомних будинках. За час в евакуації встигли пожити в кількох селах на Полтавщині.  Виїжджали не самі. З собою двоє котів, не завжди можна одразу знайти житло, де дозволяють з тваринами. В евакуації переселенцям допомагали як сусіди, так і місцева влада – забезпечували необхідними продуктами, надавали послуги соціального працівника.

Оскільки Наталя та Євген люди похилого віку, мають проблеми зі здоров’ям, тож постійні переїзди даються взнаки. Взимку цього року подружжя повернулося до рідного Краматорська. Довго вагалися, чи варто повертатися. Коли в місті почався опалювальний сезон – вирішили, що час додому.

Читайте також: Рік окупації Світлодарська: що відбувається в місті?

У Краматорську від російських обстрілів страждають цивільні будинки. Фото: Журналістка редакції «Бахмут.IN.UA»

Тут, у рідному місті, говорять, все знайоме, звикли і до свого дому і до умов, що в їхньому віці важливо. В Краматорську отримують гуманітарну допомогу – продукти.

Наразі планують залишатися, і сподіваються, що виїжджати більше не доведеться. Проте знайомих, що виїхали попереджають, що масово повертатися до міста все ж не варто – рано.

За час мого перебування у Краматорську росіяни здійснили удар по центру міста, влучили у піцерію, де були люди. Поранено 64 людини, 13 загиблих.

В кількох квартирах будинку, де живе Наталя вибило вікна, їх дім  недалеко від місця прильоту. Наступного дня вікна заклеїли плівкою, її видають безкоштовно у ЖЕКу.

 «Поки літо – з цим легше. Ближче до зими – буде видно», –  говорить жінка.

Будинок, в якому живуть зараз напівпорожній, власники більшості квартир виїхали, ті хто лишилися – допомагають одне одному. Є тут і родини з дітьми.

Попри близькість до лінії фронту подружжя залишається у місті, адже вважає, що в багатьох містах України нині небезпечно, але тут, у рідному Краматорську вони принаймні вдома.

Фото: Журналістка редакції «Бахмут.IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Право на вихід на пенсію у 2026 році залежить від віку та кількості страхового стажу. В Україні діють різні вимоги до стажу для виходу на пенсію у 60, 63 або 65 років.

Детальніше про те, як вийти на пенсію та який трудовий стаж потрібен у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Вихід на пенсію у 2026 році: умови та страховий стаж

Коли людина може вийти на пенсію, визначається кількістю років, протягом яких вона офіційно працювала та сплачувала страхові внески. Цей період називається страховим стажем.

Згідно з чинним законодавством, у 2026 році право на пенсію мають українці, які досягли 65-річного віку та мають необхідний страховий стаж. Для цієї категорії громадян розмір пенсії не може бути меншим за визначений мінімум, який щорічно переглядається та залежить від мінімальної заробітної плати.

З 1 січня 2018 року мінімальна пенсія для осіб віком 65 років встановлена на рівні 40% від мінімальної заробітної плати, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. За умови мінімальної зарплати 8 647 гривні мінімальна пенсія для непрацюючого пенсіонера зі стажем 30–35 років становить не менше 3 458,80 гривні.

Вийти на пенсію у 2026 році можна і раніше, ніж у 65 років, за наявності більшого страхового стажу. Для виходу на пенсію у 60 років необхідно мати щонайменше 33 роки стажу. У 63 роки достатньо не менше 23 років страхового стажу. У 65 років право на пенсію мають особи, які накопичили щонайменше 15 років стажу.

Якщо особа досягла пенсійного віку у 2025 році, але оформлює пенсію у 2026-му, для призначення виплат знадобиться на один рік менше страхового стажу. При цьому враховуються вимоги, чинні на момент звернення за пенсією.

Страховий стаж підтверджується записами у трудовій книжці та іншими документами. Окремі категорії громадян, які працювали на шкідливих або важких виробництвах чи мають значний стаж у певних галузях, можуть скористатися правом пільгового виходу на пенсію.

Читайте також:

Податкова знижка на освіту в Україні: як повернути кошти за навчання

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Подружжя, яке під час реєстрації шлюбу вирішило зберегти дошлюбні прізвища, має право змінити своє рішення навіть через роки спільного життя. Законодавство України передбачає чітку процедуру такої зміни.

Про це повідомили в Міністерстві юстиції України.

Чи можна змінити дошлюбне прізвище після реєстрації шлюбу

Відповідно до статті 35 Сімейного кодексу України, під час реєстрації шлюбу наречені самостійно визначають, яке прізвище матимуть у шлюбі. Вони можуть обрати спільне прізвище одного з подружжя, залишити кожному своє дошлюбне або приєднати прізвище чоловіка чи дружини до власного. Закон також дозволяє подвійне прізвище, але складення більше ніж двох прізвищ не допускається, за винятком окремих національних звичаїв.

Збереження дошлюбних прізвищ під час укладення шлюбу не обмежує право подружжя змінити своє рішення пізніше. Згідно зі статтею 53 Сімейного кодексу, чоловік або дружина можуть у будь-який час подати заяву про обрання спільного прізвища чи про приєднання прізвища другого з подружжя.

Куди подавати заяву

Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відділу Державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) за місцем проживання заявника або за місцем зберігання актового запису про шлюб. Також звернутися можна до центру надання адміністративних послуг або до дипломатичних і консульських установ України. В умовах воєнного стану дозволено звернення до будь-якого відділу ДРАЦС на підконтрольній Україні території.

Після внесення змін орган державної реєстрації актів цивільного стану видає нове свідоцтво про шлюб.

Які документи потрібні

Для того, щоб змінити дошлюбне прізвище через роки шлюбу, потрібно надати:

• заяву встановленої форми. Вона повинна бути заповнена розбірливо, у ній мають бути надані вичерпні відповіді на всі запитання. Якщо заявник не володіє державною мовою, заява може бути складена іншою особою в присутності перекладача та підписана заявником, про що на ній робиться відповідний запис;
• паспорт громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства заявника. У разі подання заяви громадянином України, який постійно проживає за кордоном, пред’являється паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
• свідоцтво про шлюб.
• інші документи, необхідні для розгляду заяви та розв’язання питання по суті.

Строк розгляду

Питання про зміну прізвища розглядається у строк до трьох місяців з дня подання заяви. За наявності поважних причин цей термін може бути продовжений, але не більше ніж ще на три місяці.

Читайте також:

В Україні збільшилася вартість оформлення паспортних документів: як саме

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!