Головне управління розвідки Міноборони України отримало інформацію про те, що росія розглядає сценарій терористичного акту на Запорізькій атомній станції з викидом радіації.

Таку заяву напередодні зробив Президент України Володимир Зеленський.

Ризик того, що росіяни після підриву Каховської ГЕС вчинять черговий теракт залишається високим. Міністерство охорони здоров’я України поінформувало громадян про те, що потрібно робити у разі радіаційної аварії.

Важливо запам’ятати

Перше правило безпеки у будь-якій надзвичайній ситуації — зберігати спокій.

У разі надзвичайної події детальні вказівки будуть поширені через інформаційні канали Державної служби з надзвичайних ситуацій та місцевих органів влади. 

Найголовніше — потрібно залишатися в приміщенні або терміново у нього зайти, якщо ви перебуваєте на вулиці. Це найбезпечніша дія, яку обов’язково варто виконати.

Що робити у випадку радіаційної аварії?

1. Перебувати в укритті.
2. Стежити за офіційними джерелами інформації.
3. Знезаразити себе.
4. Помитися, якщо є така можливість.
5. Змінити одяг.

Дії у разі радіаційної аварії. Інфографіка: МОЗ

Коли потрібно приймати йодид калію?

Йодид калію (КІ) — це сіль, схожа на кухонну. У аптеках він найчастіше продається у формі таблеток. Якщо його приймати вчасно й у визначеному дозуванні, йодид калію блокує поглинання радіоактивного йоду щитоподібною залозою. Це знижує ризик розвитку раку щитоподібної залози та інших її захворювань.

Він не захищає людей від радіації, а захищає тільки щитоподібну залозу від впливу радіоактивного йоду. Тобто захистити себе можливо лише за умови дотримання трьох основних правил — перебувати в укритті, стежити за офіційною інформацію та виконувати вказівки органів влади.

Йодид калію слід приймати лише, якщо ви отримали таку вказівку від органів влади чи ДСНС. Приймати йодид калію наперед без потреби — недопустимо. Це може нашкодити вашому здоров’ю.

Коли потрібно приймати йодид калію? Інфографіка: МОЗ

Лікарка зі Львова Людмила Звір пояснила, що приймається йодид калію тільки у випадку реальної радіаційної небезпеки. 

«Згідно протоколу, про неї має бути оголошено. У вас буде 2 години, щоб прийняти таблетку», — наголосила лікарка.

Людмила Звір. Фото: Facebook

Кому потрібен прийом КІ?

• Населенню віком 40 років у районах забруднення радіоактивним йодом.
• Для дорослих і дітей від 12 років доза — 1 таблетка;
• Для дітей від 3 до 12 років — 62.5 мг;
• Дітям від 1 місяця до 3 років — 32 мг;
• Немовлятам до 1 місяця — 16 мг.
• Людям старше 40 років КІ не потрібно приймати через ризики важких серйозних побічних реакцій від його прийому.

Кому категорично не потрібно приймати КІ:

• людям з хірургічно видаленою щитоподібною залозою (ЩЗ);
• людям з гіперфункцією ЩЗ та які приймають гормонзамісну терапію ЩЗ;
• людям з серйозною алергічною реакцією на препарати йоду;
• важкі захворювання шкіри;
• людям з діагностованим туберкульозом;
• людям з хронічними захворюваннями нирок.

Як дозувати КІ маленькій дитині?

 «Одну таблетку розтовкти на порошок (не має бути крупинок чи грудочок) і розвести в 20 мл води (легко здозувати нурофенівським шприцом). Отже, ви маєте 20 мл розчину, в якому міститься 100 мг йоду. А далі — проста арифметика. Розводите необхідну кількість в молоці (рекомендовано) чи іншій рідині (якщо нема молока) і даєте чілдреняткові», — пояснила Людмила Звір.

Дозування для малюка:

• 100 мг йоду — в 20 мл;
• 62,5 мг йоду — в 12.5 мл;
• 32 мг йоду — в 6.4 мл;
• 16 мг — в 3.2 мл.

Чоловік запиває таблетку водою. Фото: Pixabay

Йодид калію токсичний для організму та «не працює» наперед

До побічних ефектів неконтрольованого прийому стабільного йоду відносять:

• висипання на шкірі;
• запалення слинних залоз із набряком та болем, частковою втратою смаку та сухістю у роті;
• шлунково-кишкові розлади — нудоту, діарею;
• серйозні алергічні реакції — лихоманку і болі в суглобах, набряк частин тіла (обличчя, губ, язика, горла, рук або ніг), проблеми з диханням, говорінням або ковтанням; хрипи або задишку;
• розлади серцево-судинної системи: порушення серцевого ритму, тахікардію, фібріляцію передсердь;
• розлади нервової системи: збудження, тремтіння, тремор рук;
• зоб — збільшення розмірів щитоподібної залози;
• втрата маси тіла;
• гіперфункцію щитоподібної залози;
• зниження функції щитоподібної залози (гіпотиреоз), небезпечний зниженням частоти пульсу, артеріального тиску;
• також є ризик смерті.

Читайте також: Інформаційна війна: чому Україна не змогла швидко зреагувати на підрив Каховської ГЕС, та які наслідки цього?

Нагадаємо, редакція «Бахмут IN.UA» зібрала контакти волонтерів та організацій, які допоможуть херсонцям виїхати на безпечну територію з Нової Каховки. Також публікуємо адреси прихистків.

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

На період дії воєнного стану в Україні працюють адаптовані правила призначення допомоги для людей, які втратили роботу. Процедуру отримання статусу безробітного значно спростили, особливо для внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть громадяни допомоги по безробіттю в 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як оформити статус безробітного у 2026 році

Щоб почати отримувати фінансову підтримку від держави, необхідно офіційно зареєструвати статус безробітного. Зробити це можна кількома шляхами:

• особисто звернутися до найближчого центру зайнятості;
• подати заявку через державний вебпортал електронних послуг “Дія”;
• скористатися мобільним застосунком “Дія”;
• заповнити форму на офіційному сайті Державної служби зайнятості (для цього знадобиться кваліфікований електронний підпис).

Для громадян із зон бойових дій або окупованих територій, які не мають на руках необхідних документів для стандартної реєстрації, передбачена спрощена процедура. Це також стосується вимушених переселенців. Статус безробітного, а разом із ним і виплати, призначаються з першого дня реєстрації за особистою заявою людини.

Умови та тривалість фінансової підтримки

У 2026 році претендувати на стандартну допомогу можуть ті громадяни, чий страховий стаж протягом останнього року (12 місяців) перед реєстрацією становить не менше 7 місяців.

Тривалість нарахування коштів тепер чітко прив’язана до загального трудового стажу людини:

• до 3 років стажу — 180 календарних днів;
• від 3 до 6 років — 210 днів;
• від 6 до 12 років — 240 днів;
• від 12 до 18 років — 270 днів;
• від 18 до 24 років — 300 днів;
• від 24 до 30 років — 330 днів;
• понад 30 років стажу — 360 днів.

Який розмір допомоги встановлено на 2026 рік

З 1 січня 2026 року в Україні зросли ліміти виплат по безробіттю. Базовий мінімальний розмір допомоги підняли до 3 900 гривень (раніше він становив 3 600 гривень). На ці гроші можуть розраховувати:

• застраховані працівники, які не накопичили 7 місяців стажу за останній рік;
• люди, які працювали неповний робочий день або тиждень, через що неможливо вирахувати їхню середню заробітну плату;
• внутрішньо переміщені особи та мешканці окупованих територій, які не мають документів для підтвердження свого стажу.

Також зріс знижений мінімальний розмір — з 1 500 до 1 650 гривень. Таку суму виплачуватимуть молоді без страхового стажу, яка шукає своє перше робоче місце, та працівникам, яких звільнили за порушення трудової дисципліни або втрату довіри.

Максимальний розмір допомоги по безробіттю у 2026 році встановлено на рівні 8 647 гривень (минулого року цей ліміт складав 8 000 гривень).

Чому виплати можуть припинитися

Якщо гроші перестали надходити на ваш рахунок, це означає, що ви втратили статус безробітного або вичерпали ліміт допомоги. Держава припиняє фінансування у двох основних випадках: якщо людина повністю використала дозволену кількість днів для отримання виплат у межах свого періоду, або ж якщо центр зайнятості ухвалив офіційне рішення про скасування статусу безробітного.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли потрібен поліс та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!