6 червня 2023 року російські війська підірвали Каховську ГЕС, внаслідок чого тонни води затопили села та міста Херсонщини. Жителі Нової Каховки опинилися в небезпеці, а люди, які все ще залишаються на окупованій території не змогли евакуюватися, бо росія всіма можливими методами блокувала для людей можливість врятуватися. Однак, ще більше за вчинок росію здивувала реакція міжнародних організацій на цю катастрофу, а точніше її відсутність. Ми також проаналізували, як європейці коментували матеріали про екоцид.

Редакції «Бахмут. IN.UA» зібрала дані про запізнілу реакцію світової спільноти на підрив Каховської ГЕС.

6 червня. Перші години мовчання від ООН та Міжнародного Червоного Хреста 

6 червня в День катастрофи Організація Об’єднаних націй ні словом зранку не обмовилася про підрив Каховської ГЕС. Натомість, на сторінці в Twitter ООН опублікувала допис про святкування дня російської мови. В день, коли росія зруйнувала життя тисячі херсонців й потопила їхні будинки, цей допис виглядав особливо цинічно. 

Твіт опублікований ООН в день підриву ГЕС. Фото: скріншот

Згодом на сторінці ООН з’являється ретвіт посту про Каховську ГЕС. Фото: скріншот

Зауважимо, що ООН, навіть, не зробила власний пост, а лише ретвітнула повідомлення української філії, й вже після привітання із днем російської мови. Крім того, в пості ООН не вказала, хто є винуватцем катастрофи. Потім генсек ООН Антоніу Гутерреш зазначив, що інституція не має доступу для інформації, аби “незалежно перевірити причину підриву” Каховської ГЕС. Тобто, в ООН були навіть версії, що ГЕС підірвали не росіяни.

Кияни нагадали про безкорисність ООН приклеївши до автівок організації плакати. Фото: з відкритих джерел

Більше постів про підрив та наслідки Каховської ГЕС починають з’являтися аж 8 червня. Президент України Володимир Зеленський розкритикував ООН, а разом з ним й Червоний Хрест за мляву реакцію на техногенну катастрофу

 «Їх тут немає! Хоча катастрофа сталася стільки годин тому, їх там немає», — зауважив президент.

Попри те, що катастрофа на Каховській ГЕС потребувала швидкого рішення, щоб врятувати людей — ні ООН, ні Червоний Хрест не виїхали з рятувальною місією. Перші години, які були критично важливими рятувати людей вирушили волонтери, місцева влада та просто небайдужі українці.

Чому Україна вимагала міжнародної реакції на підрив Каховської ГЕС? 

Володимир Зеленський закликав міжнародну спільноту до дій, адже Україна не має змоги евакуювати людей, які залишилися під окупацією росії. Частина води, яка вирвалася внаслідок підриву ГЕС затопила території Херсонщини, які наразі ще тимчасово окуповані росіянами. Доступу до цих земель Україна немає, а там живуть українці в окупації. За повідомленнями місцевих жителів на ТОТ, росіяни блокували людям можливість евакуації, людей просто кинули напризволяще або що гірше відкривали вогонь по тих, хто намагався вибратися.

Власне, це також одна з причин чому Україна просила долучитися до допомоги міжнародні організації, які б допомогли українцям на ТОТ, оскільки окупанти цього не зробити. Особливо складна ситуація була в окупованих Олешках.

Люди з Олешок не мають можливості евакуюватися через росіян. Фото: Ґрунт, соцмережі.

Важливо зазначити, що допомоги не було від Міжнародного Червоного Хреста, у компетенціях якого якраз допомога на окупованих територіях. Український Червоний Хрест не має доступу до територій непідконтрольних Україні, оскільки це українська гуманітарна організація, яка може проводити свою діяльність згідно з українським законодавством і виключно на території підконтрольній.

Що говорив світ про підрив Каховської ГЕС?

Ілон Маск запостив твіт, у якому скандальний американський ведучий Такер Карлсон з яким нещодавно розірвали співпрацю FOX News, звинувачує Україну у підриві Каховської ГЕС.

Цю тезу згодом підхопили консервативні американські блогери з мільйонною аудиторією, MAGA-республіканці в Конгресі, представник росії в ООН й звісно російські пропагандисти, але варто зазначити, що окупанти від початку звинувачували Україну. Тому виступ Такера лише допоміг їм виправдати себе.

«Відео повне маніпуляцій та викривлень. Однак за 6 годин — понад 38 млн переглядів, і вони ростуть з якоюсь неймовірною швидкістю. Коли я закінчу це писати, їх, мабуть, буде ще більше», — написав український журналіст “Голосу Америки” Остап Яриш.

Додамо, що крім того, що Такер Карлсон звинуватив Україну у підриві ГЕС він ще повідомив, що на Землю прилітали НЛО. Компанія Fox News, в якій працював Карлсон зараз стверджує, що він порушив контракт. 

Думки в соцмережах розділилися?

Ми також проаналізували коментарі під публікаціями іноземних медіа про підрив ГЕС на Херсонщині. Для різноманіття ми обрали медіа Британії, Італії, Франції, Ірландії та США. Навіть попри те, що реакція світу здається пасивною – люди збентежені, тому реагують по різному. Втім, єдина загальна тенденція, яку можна вивести – це те, що  в коментарях більшості негативно налаштованих до України коментаторів простежуються російські наративи, а значить російська пропаганда у світі звучить достатньо гучно. 

Коментар піо дописом про підрив ГЕС. Фото: скріншот

Переклад коментарю вище. Фото: скріншот

У коментарях The Telegraph неодноразово повторюється теза про необхідність арешту Зеленського:

• “Коли Міжнародний Суд надасть ордер на арешт Зеленського”;
• “Зеленський та його банда не зупиняться ні перед чим для виконання завдань заходу”;
• “Всі, хто тут підтримує Зеленського – припиніть бути інструментарієм”. 

Подібні наративи повторює й російська пропаганда, розповідаючи про Президента України, як про маріонетку заходу. 

Коментар під дописом про підрив ГЕС. Фото: скріншот

Переклад коментаря. Фото: скріншот

Окремі читачі The Guardian побачили в ілюстрації елемент пропаганди, але більшість все ж пише про те, що ці злочини здійснила та ж країна, що й підірвала Північний потік та обстрілювала мирних мешканців, які намагались врятуватись від потопу. 

Найкраще наслідки російської пропаганди зчитуються у коментарях під публікацією від Irish Examiner. Ніщо не звучить так традиційно по російськи, як історії про неіснуючих українських нацистів. 

Коментар під дописом про підрив ГЕС. Фото: скріншот

Переклад коментаря. Фото: скріншот

Разом з тим, під цією ж публікацією є коментатори, які розглядають ситуацію більш раціонально – можливість для росії перешкодити контрнаступу та згадки документації, згідно з якою росія припинила процедури розслідувань техногенних катастроф. 

Коментатори під публікацією в італійських та французьких медіа здебільшого налаштовані негативно. Окрім слідів пропаганди тут також присутні теорії змови та диванна критика:

“Росіянам не обов’язково було підривати ГЕС, вони могли просто витягти клапани”;

“Україна відбирає воду в Криму”;

“Вона не вибухнула уся одразу, центральна частина була повільно зруйнована. Населення встигне виїхати, у ЗАЕС не буде проблем, а от Крим залишиться без води. Зрозуміло, що це потрібно лише Україні”; “Це контрнаступ – їм (українцям) дозволено все”;

Подекуди люди говорять, що росія в такий спосіб намагається помститись за нещодавні обстріли.

Серед коментарів під публікаціями британських та американських медіа знайшлось також місце для обвинувачування Америки у підриві ГЕС, багатьох турбує як швидко після цієї події піднімуться ціни, а хтось закликає не зупинятись надавати Україні якомога більше зброї.

Як Україна комунікувала зі світом про підрив Каховської ГЕС, та які зрушення отримала?

Реакція від міжнародної спільноти все ж була, хоча й запізніла. Відтак, екоактивістка Грета Тунберг опублікувала пост у твіттері, де вказала, що за цей екоцид має відповісти росія:

Пост екоактивістки. Фото: скріншот

«Цей екоцид як продовження неспровокованого повномасштабного вторгнення Росії в Україну є ще одним звірством, яке залишає світ втраченим для слів. Наші погляди знову звернені до Росії, яка має відповісти за свої злочини», — написала активістка.

Вам може бути цікаво

• Бахмутські екологи стурбовані ймовірним підривом Каховської ГЕС
• Окупанти заборонили евакуацію мешканців затопленого лівого берега Дніпра
• Евакуація з Нової Каховки та прихисток: перелік контактів волонтерів для херсонців

ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я) вже направила в Україну екстрені вантажі для Херсонщини та готується реагувати на низку ризиків для здоров’я населення. Гендиректор ВООЗ Тедрос Гебреєсус заявив, що не можна недооцінювати негативний вплив розливу Дніпра на системи водопостачання, санітарію та охорону здоровʼя. 

ООН після хвилі хейту в соцмережах та за підсумками зустрічі глави МЗС Дмитра Кулеби і Координаторки системи ООН в Україні Деніз Браун повідомили про домовленості направити на постраждалі окуповані території лівобережжя групи ООН за умови отримання від РФ гарантій безпеки. Однак, чи дасть росія ці гарантії — питання без відповіді.

Федеральне агентство з технічної допомоги ФРН направило в Україну вісім вантажівок із гуманітарною допомогою. Для херсонців привезуть фільтри для питної води та електрогенератори. Далі буде відправлено все необхідне для проживання – намети, ковдри, розкладачки. Цю допомогу запросила Україна після знищення Каховської ГЕС.

В перші години підриву ГЕС росія отримала інформаційну перевагу

Каховська ГЕС. Фото: з відкритих джерел

Ймовірно, що Україна недостатньо гучно розповідала про техногенну катастрофу спричинену росіянами, як наслідок в перші години російська пропаганда заполонила соцмережі та деякі жовті видання. Внаслідок цього, з’явилися й докори в сторону України.

Згодом, впливові видання, такі як Reuters та AFP News почали публікувати неоднозначні заголовки, натякаючи, що винних у трагедії підриву ГЕС може бути двоє. Міністр МЗС Дмитро Кулеба зазначив, що таким чином преса підіграє російській пропаганді, яка в усьому звинувачує Україну.

У виданні The New York Times повідомили, що найімовірнішою причиною руйнування дамби Каховської ГЕС є вибух зсередини.

Видання з посиланням на інженерно-технічних фахівців та спеціалістів із боєприпасів пише, що наявні докази свідчать про те, що руйнування дамби спричинив вибух зсередини. Місцеві жителі повідомляли в соціальних мережах, що чули потужний вибух приблизно о 2:50 ночі, коли прорвало дамбу.

“Вибух у закритому просторі, коли вся його енергія спрямовується на конструкцію навколо, може завдати найбільшої шкоди. Навіть тоді, за словами експертів, для прориву дамби знадобилися б щонайменше сотні фунтів вибухівки (100 фунтів – приблизно 45 кг – ред.), – йдеться в матеріалі.

Жозеп Боррель. Фото: з відкритих джерел

Знадобилося лише декілька годин, щоб росія отримала перевагу й встигла запустити коло фейків про підрив ГЕС, зараз ця ситуація вже не критична. Є офіційні заключення від посадових осіб та іноземних авторитетних джерел, які підтвердили — ГЕС підірвали окупанти.

 «Греблю не бомбардували. Вона була знищена вибухівкою, встановленою в місцях розташування турбін. Ця територія перебуває під контролем росії», — головний дипломат ЄС Жозеп Боррель упевнений, що підривом ГЕС стоїть росія.

Однак, російська пропаганда не спить, й лише чекає наступного приводу, щоб дискредитувати Україну.

Фото: «Бахмут. IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Правильно оформлені документи дозволяють військовослужбовцям вирушити у щорічну відпустку без зайвих ускладнень та проблем на блокпостах чи кордоні. Міністерство оборони України надало чіткі роз’яснення щодо переліку обов’язкових паперів, процедури взяття на облік за місцем відпочинку та алгоритму дій у разі хвороби чи затримки в дорозі.

Детальніше про те, які документи потрібні для відпустки та як стати на облік, повідомили в Міноборони.

Які документи потрібні військовослужбовцю

Для законного перебування у відпустці за межами гарнізону військовослужбовцю недостатньо усної домовленості чи рапорту. При собі обов’язково потрібно мати:

• документ, що посвідчує особу: паперовий військовий квиток, посвідчення офіцера або електронний військово-обліковий документ (е-ВОД) у застосунку “Армія+” (має назву “Військовий документ”);
• відпускний квиток: офіційний документ, який підтверджує законність перебування поза межами частини (дійсний лише за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу).

Із липня 2026 року в застосунку “Армія+” доступний е-ВОД, який має таку саму юридичну силу, як і паперовий документ (перевіряється через QR-код). Проте для його відображення потрібен інтернет. Міноборони радить завжди мати при собі паперовий військовий квиток на випадок відсутності зв’язку. Важливо: якщо у застосунку відображається лише “Посвідчення захисника”, воно не замінює військово-обліковий документ.

Як перевірити відпускний квиток перед виїздом

Ще перебуваючи у військовій частині, військовослужбовець має особисто перевірити правильність заповнення відпускного квитка. Звірити потрібно п’ять ключових пунктів:

• вид, тривалість і дати відпустки;
• дата і місце повернення;
• місце відпустки;
• підпис і печатка;
• особисті дані.

Взяття на облік за місцем відпустки

Після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовець зобов’язаний не пізніше наступного дня стати на облік. Це потрібно зробити в органі управління Військової служби правопорядку (ВСП) або в найближчому ТЦК та СП.

Якщо місце відпочинку віддалене від ВСП або ТЦК на понад 30 кілометрів, стати на облік можна в органі місцевого самоврядування. За день до повернення на службу необхідно знятися з обліку, перевіривши, щоб у відпускному квитку проставили відповідні відмітки.

Правила виїзду у відпустку за кордон

Виїзд за кордон можливий виключно з індивідуального дозволу командира військової частини. Рапорт на таку відпустку (в якому вказуються дати, місце перебування, транспорт та пункт пропуску) подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до її початку.

Для перетину державного кордону необхідно мати:

• закордонний паспорт;
• військовий квиток або посвідчення офіцера;
• відпускний квиток встановленого зразка;
• витяг з наказу командира про дозвіл на виїзд за кордон.

Що робити в разі хвороби або затримки в дорозі

Якщо військовий захворів або затримується в дорозі, він повинен негайно повідомити про це свого безпосереднього командира або чергового по частині (зберігши докази повідомлення, наприклад, скриншоти переписки).

• у разі хвороби відпустку можуть продовжити на кількість діб хвороби або перенести. Підставою для цього є довідка з медзакладу, обов’язково завірена керівником місцевого ТЦК та СП;
• у разі затримки в дорозі необхідно отримати довідку про причини затримки або відповідну позначку у відпускному квитку. Цей документ видає військовий комендант на транспорті, начальник ВСП або керівник ТЦК та СП (якщо вони недоступні — адміністрація вокзалу чи місцева влада).

Відсутність на службі без поважних причин понад три доби в умовах воєнного стану розцінюється як самовільне залишення частини (СЗЧ) і карається за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України. Тому документальне підтвердження будь-яких затримок є критично важливим.

Читайте також:

Психологічна допомога для військових: куди звертатися та як отримати направлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

27 жовтня українці традиційно долучатимуться до Радіодиктанту національної єдності. Для когось це можливість перевірити знання української мови, а для інших — нагода відчути єдність з українцями в різних куточках світу. Однак навіть ті, хто добре знає правопис, можуть припуститися помилок через хвилювання або неуважність. Особливо складними під час написання диктанту залишаються розділові знаки та правопис окремих слів.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася із заслуженою вчителькою України Іриною Савчук із Краматорська, яка тричі ставала переможницею Радіодиктанту національної єдності — у 2013, 2017 та 2018 роках. Педагогиня розповіла, як підготуватися до написання тексту, на які правила звернути увагу та що робити, якщо під час диктанту виникають сумніви.

Як підготуватися до Радіодиктанту: три головні складові

Ірина Савчук переконана, що універсального секрету написання диктанту без помилок не існує. Натомість результат залежить від знань, уважності та практики. Навіть досвідченим учителям української мови доводиться постійно повторювати правила й стежити за змінами в правописі. Тому підготовка до диктанту, це не лише повторення окремих тем напередодні події, а й постійна робота з мовою. Водночас педагогиня наголошує, що під час самого написання важливо зосередитися на тексті.

“Я думаю, що такого аж особливого секрету немає. Насамперед це знання, уважність і практика. Я вчителька української мови, постійно повторюю правила, стежу за змінами в правописі. Але навіть досвідчений учитель не може знати абсолютно все, він теж постійно навчається”, — розповідає Ірина Савчук.

Одна з головних порад пані Ірини — не поспішати та уважно слухати людину, яка диктує текст. За словами педагогині, важливо не просто встигати записувати слова, а розуміти зміст кожного речення. Це допомагає краще орієнтуватися в його будові та правильно розставляти розділові знаки. Якщо людина надто хвилюється, вона може втратити увагу навіть там, де добре знає правила. Тому вчителька радить насамперед зосередитися на тому, що саме звучить у диктанті.

“Найважливіше, це не хвилюватися й уважно слухати диктора. Треба зрозуміти текст, речення, його будову. Коли ми починаємо хвилюватися, ми забуваємо про це. Тому важливо не поспішати, уважно слухати і вдумуватися в зміст тексту”, — радить Ірина Савчук.

Що може бути найскладніше у Радіодиктанті

На думку педагогині, найбільше труднощів під час написання радіодиктанту можуть спричинити саме розділові знаки. Навіть якщо учасник правильно записав усі слова, він може помилитися з комами чи іншими знаками пунктуації. Особливої уваги потребують складні речення та відокремлені конструкції. Додаткові труднощі можуть виникати через авторську пунктуацію, яка залежить від задуму автора тексту. Тому Ірина Савчук радить не лише слухати слова, а й аналізувати будову речень.

“Найважче, на мою думку, — це пунктуація, тобто розділові знаки. Слова можна написати правильно, але помилитися в розділових знаках, особливо коли вони авторські. Це стосується складних речень, різних відокремлених конструкцій. Тому потрібно уважно слухати і вдумуватися в зміст тексту”, — пояснює Ірина Савчук.

На які правила української мови звернути увагу перед Радіодиктантом

Окрім пунктуації, вчителька радить повторити правила написання складних слів. Зокрема, варто звернути увагу на випадки, коли слова потрібно писати разом, окремо або через дефіс. Не менш важливо орієнтуватися у чинній редакції українського правопису. Серед інших тем, які можуть викликати труднощі, педагогиня називає:

• написання власних назв;
• уживання апострофа та м’якого знака.

Саме ці правила вона радить пригадати тим, хто хоче краще підготуватися до диктанту.

“Якщо говорити про орфографію, то це, звичайно, правопис складних слів: разом, окремо, через дефіс. Це певні зміни, які стосуються нової редакції правопису. Можна ще взяти апостроф, м’який знак. Але написання складних слів і власних назв — це найскладніші теми”, — зазначає Ірина Савчук.

Як читання допомагає писати без помилок

Ірина Савчук наголошує, що знання української мови формуються не лише під час вивчення правил. Важливу роль відіграє регулярне читання, яке допомагає запам’ятовувати правильне написання слів. Завдяки цьому людина поступово розвиває мовне чуття. Така практика корисна не лише для Радіодиктанту, а й для повсякденного письма. Водночас педагогиня зауважує, що навіть хороша підготовка не гарантує відсутності помилок, якщо під час написання людина надто хвилюється.

“Я раджу багато читати, бо це справді допомагає. Коли ти розвиваєш своє мовне чуття, то запам’ятовуєш написання багатьох слів. Але найголовніше, це не панікувати. Бо саме через хвилювання ми можемо помилитися навіть у тому слові, яке добре знали”, — ділиться у розмові Ірина Савчук.

Проте, навіть досвідчені учасники Радіодиктанту можуть засумніватися у написанні слова або правильності розділового знака. За словами Ірини Савчук, у такій ситуації важливо не піддаватися паніці. Надмірне хвилювання заважає зосередитися й може призвести до нових помилок. Тому педагогиня радить зберігати спокій, слухати текст і не поспішати. Саме уважність, на її думку, допомагає краще застосувати знання на практиці.

“Найголовніше все ж не панікувати. Якщо буває так, що в чомусь засумнівався, не потрібно хвилюватися. Саме через хвилювання ми можемо помилитися вже в тому слові, яке чітко знали. Або в тих розділових знаках, у правильності яких були впевнені”, — пояснює Ірина Савчук.

Примітка. Пані Ірина уперше взяла участь у Радіодиктанті національної єдності у 2013 році. Уже перша участь принесла їй перемогу, а згодом вона повторила успіх у 2017 та 2018 роках. Найбільше, за словами вчительки, їй запам’ятався саме перший диктант, адже тоді хвилювання було особливо сильним.

“У 2013 році ми взяли участь у цьому радіодиктанті. Це була моя перша участь, і вона була результативною. Переможців було 14, але з Донеччини я одна була. Мені це було настільки приємно й несподівано, я пишалася собою, пишалися мною учні”, — пригадує Ірина Савчук.

Педагогиня переконана, що Радіодиктант, це не лише перевірка грамотності, а й можливість зацікавити дітей українською мовою. У Краматорській українській гімназії його написання свого часу стало спільною традицією для вчителів та учнів. Вони збиралися разом, хвилювалися та чекали на результати.

Де пишуть Радіодиктант?

27 жовтня, у вівторок, об 11:00 відбудеться всеукраїнський Радіодиктант. Писати його можна вдома, на роботі, у бібліотеках та в будь-якому іншому місці, де вам зручно. Радіодиктант транслюватимуть на всіх платформах Суспільного:

• на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;
• наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура;
• на YouTube-каналі Українського Радіо;
• у застосунках suspilne.radio та “Дія”.

Хто читатиме Радіодиктант?

Одним із читців стане Артур Пройдаков — вчитель української мови та літератури, який популяризує українську мову. У 2023 році він увійшов до десятки найкращих вчителів світової премії Global Teacher Prize.

Також текст читатиме Даша Астаф’єва — співачка, громадська діячка та волонтерка, яка підтримує ЗСУ. Вона є засновницею книжкового застосунку UnderBooks, що популяризує українську літературу.

Автором тексту для Радіодиктанту національної єдності у 2026 році став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. У березні 2022 року письменник долучився до Збройних сил України. Він служив у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони та брав участь у бойових діях в Донецькій, Харківській і Запорізькій областях. У жовтні 2024 року Артур Дронь отримав тяжке поранення та демобілізувався. У своїх творах автор звертається до тем військової служби, пам’яті полеглих захисників і власного досвіду життя під час війни.

Координаторка Радіодиктанту Юлія Шелудько пояснила, що цього року організатори вирішили спробувати новий формат — дуетне читання. За її словами, такий підхід має об’єднати аудиторії, які хотіли б почути як відому медійну особистість, так і професійного педагога.

До теми:

Радіодиктант національної єдності проведуть 27 жовтня: вже відомі автор і читці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!