6 червня 2023 року російські війська підірвали Каховську ГЕС, внаслідок чого тонни води затопили села та міста Херсонщини. Жителі Нової Каховки опинилися в небезпеці, а люди, які все ще залишаються на окупованій території не змогли евакуюватися, бо росія всіма можливими методами блокувала для людей можливість врятуватися. Однак, ще більше за вчинок росію здивувала реакція міжнародних організацій на цю катастрофу, а точніше її відсутність. Ми також проаналізували, як європейці коментували матеріали про екоцид.

Редакції «Бахмут. IN.UA» зібрала дані про запізнілу реакцію світової спільноти на підрив Каховської ГЕС.

6 червня. Перші години мовчання від ООН та Міжнародного Червоного Хреста 

6 червня в День катастрофи Організація Об’єднаних націй ні словом зранку не обмовилася про підрив Каховської ГЕС. Натомість, на сторінці в Twitter ООН опублікувала допис про святкування дня російської мови. В день, коли росія зруйнувала життя тисячі херсонців й потопила їхні будинки, цей допис виглядав особливо цинічно. 

Твіт опублікований ООН в день підриву ГЕС. Фото: скріншот

Згодом на сторінці ООН з’являється ретвіт посту про Каховську ГЕС. Фото: скріншот

Зауважимо, що ООН, навіть, не зробила власний пост, а лише ретвітнула повідомлення української філії, й вже після привітання із днем російської мови. Крім того, в пості ООН не вказала, хто є винуватцем катастрофи. Потім генсек ООН Антоніу Гутерреш зазначив, що інституція не має доступу для інформації, аби “незалежно перевірити причину підриву” Каховської ГЕС. Тобто, в ООН були навіть версії, що ГЕС підірвали не росіяни.

Кияни нагадали про безкорисність ООН приклеївши до автівок організації плакати. Фото: з відкритих джерел

Більше постів про підрив та наслідки Каховської ГЕС починають з’являтися аж 8 червня. Президент України Володимир Зеленський розкритикував ООН, а разом з ним й Червоний Хрест за мляву реакцію на техногенну катастрофу

 «Їх тут немає! Хоча катастрофа сталася стільки годин тому, їх там немає», — зауважив президент.

Попри те, що катастрофа на Каховській ГЕС потребувала швидкого рішення, щоб врятувати людей — ні ООН, ні Червоний Хрест не виїхали з рятувальною місією. Перші години, які були критично важливими рятувати людей вирушили волонтери, місцева влада та просто небайдужі українці.

Чому Україна вимагала міжнародної реакції на підрив Каховської ГЕС? 

Володимир Зеленський закликав міжнародну спільноту до дій, адже Україна не має змоги евакуювати людей, які залишилися під окупацією росії. Частина води, яка вирвалася внаслідок підриву ГЕС затопила території Херсонщини, які наразі ще тимчасово окуповані росіянами. Доступу до цих земель Україна немає, а там живуть українці в окупації. За повідомленнями місцевих жителів на ТОТ, росіяни блокували людям можливість евакуації, людей просто кинули напризволяще або що гірше відкривали вогонь по тих, хто намагався вибратися.

Власне, це також одна з причин чому Україна просила долучитися до допомоги міжнародні організації, які б допомогли українцям на ТОТ, оскільки окупанти цього не зробити. Особливо складна ситуація була в окупованих Олешках.

Люди з Олешок не мають можливості евакуюватися через росіян. Фото: Ґрунт, соцмережі.

Важливо зазначити, що допомоги не було від Міжнародного Червоного Хреста, у компетенціях якого якраз допомога на окупованих територіях. Український Червоний Хрест не має доступу до територій непідконтрольних Україні, оскільки це українська гуманітарна організація, яка може проводити свою діяльність згідно з українським законодавством і виключно на території підконтрольній.

Що говорив світ про підрив Каховської ГЕС?

Ілон Маск запостив твіт, у якому скандальний американський ведучий Такер Карлсон з яким нещодавно розірвали співпрацю FOX News, звинувачує Україну у підриві Каховської ГЕС.

Цю тезу згодом підхопили консервативні американські блогери з мільйонною аудиторією, MAGA-республіканці в Конгресі, представник росії в ООН й звісно російські пропагандисти, але варто зазначити, що окупанти від початку звинувачували Україну. Тому виступ Такера лише допоміг їм виправдати себе.

«Відео повне маніпуляцій та викривлень. Однак за 6 годин — понад 38 млн переглядів, і вони ростуть з якоюсь неймовірною швидкістю. Коли я закінчу це писати, їх, мабуть, буде ще більше», — написав український журналіст “Голосу Америки” Остап Яриш.

Додамо, що крім того, що Такер Карлсон звинуватив Україну у підриві ГЕС він ще повідомив, що на Землю прилітали НЛО. Компанія Fox News, в якій працював Карлсон зараз стверджує, що він порушив контракт. 

Думки в соцмережах розділилися?

Ми також проаналізували коментарі під публікаціями іноземних медіа про підрив ГЕС на Херсонщині. Для різноманіття ми обрали медіа Британії, Італії, Франції, Ірландії та США. Навіть попри те, що реакція світу здається пасивною – люди збентежені, тому реагують по різному. Втім, єдина загальна тенденція, яку можна вивести – це те, що  в коментарях більшості негативно налаштованих до України коментаторів простежуються російські наративи, а значить російська пропаганда у світі звучить достатньо гучно. 

Коментар піо дописом про підрив ГЕС. Фото: скріншот

Переклад коментарю вище. Фото: скріншот

У коментарях The Telegraph неодноразово повторюється теза про необхідність арешту Зеленського:

• “Коли Міжнародний Суд надасть ордер на арешт Зеленського”;
• “Зеленський та його банда не зупиняться ні перед чим для виконання завдань заходу”;
• “Всі, хто тут підтримує Зеленського – припиніть бути інструментарієм”. 

Подібні наративи повторює й російська пропаганда, розповідаючи про Президента України, як про маріонетку заходу. 

Коментар під дописом про підрив ГЕС. Фото: скріншот

Переклад коментаря. Фото: скріншот

Окремі читачі The Guardian побачили в ілюстрації елемент пропаганди, але більшість все ж пише про те, що ці злочини здійснила та ж країна, що й підірвала Північний потік та обстрілювала мирних мешканців, які намагались врятуватись від потопу. 

Найкраще наслідки російської пропаганди зчитуються у коментарях під публікацією від Irish Examiner. Ніщо не звучить так традиційно по російськи, як історії про неіснуючих українських нацистів. 

Коментар під дописом про підрив ГЕС. Фото: скріншот

Переклад коментаря. Фото: скріншот

Разом з тим, під цією ж публікацією є коментатори, які розглядають ситуацію більш раціонально – можливість для росії перешкодити контрнаступу та згадки документації, згідно з якою росія припинила процедури розслідувань техногенних катастроф. 

Коментатори під публікацією в італійських та французьких медіа здебільшого налаштовані негативно. Окрім слідів пропаганди тут також присутні теорії змови та диванна критика:

“Росіянам не обов’язково було підривати ГЕС, вони могли просто витягти клапани”;

“Україна відбирає воду в Криму”;

“Вона не вибухнула уся одразу, центральна частина була повільно зруйнована. Населення встигне виїхати, у ЗАЕС не буде проблем, а от Крим залишиться без води. Зрозуміло, що це потрібно лише Україні”; “Це контрнаступ – їм (українцям) дозволено все”;

Подекуди люди говорять, що росія в такий спосіб намагається помститись за нещодавні обстріли.

Серед коментарів під публікаціями британських та американських медіа знайшлось також місце для обвинувачування Америки у підриві ГЕС, багатьох турбує як швидко після цієї події піднімуться ціни, а хтось закликає не зупинятись надавати Україні якомога більше зброї.

Як Україна комунікувала зі світом про підрив Каховської ГЕС, та які зрушення отримала?

Реакція від міжнародної спільноти все ж була, хоча й запізніла. Відтак, екоактивістка Грета Тунберг опублікувала пост у твіттері, де вказала, що за цей екоцид має відповісти росія:

Пост екоактивістки. Фото: скріншот

«Цей екоцид як продовження неспровокованого повномасштабного вторгнення Росії в Україну є ще одним звірством, яке залишає світ втраченим для слів. Наші погляди знову звернені до Росії, яка має відповісти за свої злочини», — написала активістка.

Вам може бути цікаво

• Бахмутські екологи стурбовані ймовірним підривом Каховської ГЕС
• Окупанти заборонили евакуацію мешканців затопленого лівого берега Дніпра
• Евакуація з Нової Каховки та прихисток: перелік контактів волонтерів для херсонців

ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я) вже направила в Україну екстрені вантажі для Херсонщини та готується реагувати на низку ризиків для здоров’я населення. Гендиректор ВООЗ Тедрос Гебреєсус заявив, що не можна недооцінювати негативний вплив розливу Дніпра на системи водопостачання, санітарію та охорону здоровʼя. 

ООН після хвилі хейту в соцмережах та за підсумками зустрічі глави МЗС Дмитра Кулеби і Координаторки системи ООН в Україні Деніз Браун повідомили про домовленості направити на постраждалі окуповані території лівобережжя групи ООН за умови отримання від РФ гарантій безпеки. Однак, чи дасть росія ці гарантії — питання без відповіді.

Федеральне агентство з технічної допомоги ФРН направило в Україну вісім вантажівок із гуманітарною допомогою. Для херсонців привезуть фільтри для питної води та електрогенератори. Далі буде відправлено все необхідне для проживання – намети, ковдри, розкладачки. Цю допомогу запросила Україна після знищення Каховської ГЕС.

В перші години підриву ГЕС росія отримала інформаційну перевагу

Каховська ГЕС. Фото: з відкритих джерел

Ймовірно, що Україна недостатньо гучно розповідала про техногенну катастрофу спричинену росіянами, як наслідок в перші години російська пропаганда заполонила соцмережі та деякі жовті видання. Внаслідок цього, з’явилися й докори в сторону України.

Згодом, впливові видання, такі як Reuters та AFP News почали публікувати неоднозначні заголовки, натякаючи, що винних у трагедії підриву ГЕС може бути двоє. Міністр МЗС Дмитро Кулеба зазначив, що таким чином преса підіграє російській пропаганді, яка в усьому звинувачує Україну.

У виданні The New York Times повідомили, що найімовірнішою причиною руйнування дамби Каховської ГЕС є вибух зсередини.

Видання з посиланням на інженерно-технічних фахівців та спеціалістів із боєприпасів пише, що наявні докази свідчать про те, що руйнування дамби спричинив вибух зсередини. Місцеві жителі повідомляли в соціальних мережах, що чули потужний вибух приблизно о 2:50 ночі, коли прорвало дамбу.

“Вибух у закритому просторі, коли вся його енергія спрямовується на конструкцію навколо, може завдати найбільшої шкоди. Навіть тоді, за словами експертів, для прориву дамби знадобилися б щонайменше сотні фунтів вибухівки (100 фунтів – приблизно 45 кг – ред.), – йдеться в матеріалі.

Жозеп Боррель. Фото: з відкритих джерел

Знадобилося лише декілька годин, щоб росія отримала перевагу й встигла запустити коло фейків про підрив ГЕС, зараз ця ситуація вже не критична. Є офіційні заключення від посадових осіб та іноземних авторитетних джерел, які підтвердили — ГЕС підірвали окупанти.

 «Греблю не бомбардували. Вона була знищена вибухівкою, встановленою в місцях розташування турбін. Ця територія перебуває під контролем росії», — головний дипломат ЄС Жозеп Боррель упевнений, що підривом ГЕС стоїть росія.

Однак, російська пропаганда не спить, й лише чекає наступного приводу, щоб дискредитувати Україну.

Фото: «Бахмут. IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Пенсіонери та отримувачі страхових виплат, які перебувають за межами України або проживають на тимчасово окупованих територіях, мають до 31 грудня пройти фізичну ідентифікацію для продовження виплат у 2026 році. Якщо її не пройти, то виплати можуть скасувати до моменту повторного проходження ідентифікації

Детальніше про те, як це зробити — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що буде, якщо не пройти фізичну ідентифікацію

Пенсіонери та отримувачі страхових виплат, які тимчасово перебувають за кордоном або проживають на тимчасово окупованих територіях, зобов’язані пройти фізичну ідентифікацію до 31 грудня. Виконання цієї вимоги за Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 №299 є передумовою для продовження у 2026 році призначених пенсій та страхових виплат.

Якщо не пройти ідентифікацію до 31 грудня 2025 року включно, то виплати можуть скасувати до моменту її повторного проходження.

Як пройти ідентифікацію онлайн

Для зручності пенсіонери можуть підтвердити свою особу дистанційно — у форматі відеоконференції.

Щоб подати заявку, потрібно:

• зареєструватися або увійти в особистий кабінет на сайті Пенсійного фонду;
• обрати розділ “Ідентифікація в режимі відеоконференції” та заповнити електронну форму;
• вказати в коментарі, чи потрібна додаткова допомога (наприклад, сурдопереклад);
• обрати месенджер для відеодзвінка (Google Meet, Skype, Telegram, Viber, WhatsApp, Signal чи Zoom).
• Після подання заявки з пенсіонером зв’яжеться представник ПФУ для призначення дати та часу дзвінка. Вона має бути призначена не раніше ніж через 10 днів і не пізніше ніж через днів після подання заявки.

Процедура ідентифікації триває близько 20 хвилин, під час якої потрібно показати паспорт та відповісти на кілька уточнювальних запитань.

Для прискорення процесу можна прикріпити до заявки електронні копії паспорта, ІПН, трудової книжки чи свідоцтва про народження.

Варіанти проходження ідентифікації офлайн

Ті, хто не може скористатися онлайн-сервісами, мають кілька альтернатив:

• відвідати відділення Ощадбанку або Пенсійного фонду;
• підтвердити особу через особистий кабінет за допомогою електронного підпису “Дія.Підпис”;
• звернутися до дипломатичних чи консульських установ України за кордоном.

Зазначимо, що фізична ідентифікація в Україні діє з 2004 року. До 2014-го вона проходила автоматично — під час відвідування банку чи отримання пенсії від листоноші. Але з початком бойових дій процедура ускладнилася, тож уряд запровадив нові способи, які дозволяють проводити ідентифікацію як в Україні, так і за кордоном.

Як перевірити проходження ідентифікації

Перевірити факт проходження фізичної ідентифікації та дату останньої ідентифікації можна на вебпорталі електронних послуг або у мобільному застосунку Пенсійного фонду України, скориставшись сервісом “Моя ідентифікація“.

Читайте також:

Компенсація автоцивілки: в “Дії” з’явилася нова послуга для ветеранів та ветеранок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд призначив посадовців, які працюватимуть у координаційному центрі з питань управління регіонами, де є прифронтові та окуповані території. Відповідальними за ці території стали представники міністерств та держаних відомств. Загалом призначено 21 посадовця.

Хто буде відповідальний за окуповані території, розповідає Бахмут IN.UA.

Уряд призначив відповідальних за окуповані території

Для забезпечення системної роботи у дев’яти областях, де ведуться або велися бойові дії, а також на тимчасово окупованих територіях, Уряд ініціював роботу Координаційного центру з питань управління цими регіонами. Його очолив віцепремʼєр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.

Окремо було ухвалено механізм призначення посадовців, відповідальних за політику щодо прифронтових і окупованих територій. Їх обрали в кожному міністерстві та державних відомствах.

Хто став відповідальним за окуповані території від міністерств

За даними Центру прав людини ZMINA, загалом визначено 21 посадовця, відповідальних за політику щодо тимчасово окупованих і прифронтових територій. Це не нові посади, на визначених представників міністерств і відомств поклали додаткові повноваження.

Від Міністерства охорони здоров’я призначили Євгенія Гончара — заступника міністра охорони здоров’я України. У міністерстві працює з 2019 року і донині. За цей час обіймав посади:

• державного експерта Експертної групи з питань розвитку медичних послуг Директорату медичних послуг;
• державного експерта Експертної групи з питань спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги Директорату медичного забезпечення; 
• державного експерта Експертної групи формування політики закупівель медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів Директорату медичних послуг;
• керівника Експертної групи з формування політики у сфері програми медичних гарантій та медичного забезпечення Директорату медичних послуг;
• начальника відділу з формування політики у сфері програми медичних гарантій та медичного забезпечення Департаменту медичних послуг;
• директора Департаменту медичних послуг.

Від Міністерства цифрової трансформації призначили Станіслава Прибитька — заступника міністра цифрової трансформації з розвитку цифрової інфраструктури. Він працює в Мінцифрі з 2020 року: спочатку як керівник відділу, згодом очолив департамент.

Станіслав Прибитько відповідає за розвиток телеком-інфраструктури, доступу до інтернету і радіочастотного спектра. Його мета — якісний інтернет у кожному населеному пункті та на деокупованих територіях, а також запуск 5G.

Від Державної служби з надзвичайних ситуацій призначили Віталія Миронюка — першого заступника голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій. З вересня 1990 року розпочав службу в органах і підрозділах цивільного захисту на посаді курсанта Черкаського пожежно-технічного училища МВС. З липня 1993 року проходив службу в підрозділах цивільного захисту Кіровоградської області, де обіймав посади від інспектора до начальника Головного управління. Має спеціальне звання генерал-майора служби цивільного захисту.

Від Міністерства у справах ветеранів призначили Руслана Приходька — заступника міністра у справах ветеранів. У 2011-2014 роках був на службі в органах внутрішніх справ України, УМВС у Чернігівській області.

У 2021 році розпочав роботу в Міністерстві у справах ветеранів у якості керівника експертної групи з питань членів сімей загиблих, членів сімей Небесної Сотні та постраждалих учасників Революції Гідності. Протягом 2021-2024 років очолював:

• директорат вшанування пам’яті та формування позитивного образу ветерана;
• директорат громадянської ідентичності та ветеранського розвитку;
• директорат соціального захисту;
• Департамент соціальної роботи.

Від Міністерства молоді та спорту призначили Сергія Тимофєєва — заступника міністра молоді та спорту.

У 1990-х роках він мав спортивно-викладацьку кар’єру. Був спортсменом-інструктором збірної команди України з ковзанярського спорту, тренером-викладачем з шорт-треку, інструктором тренажерної зали ЦУТБ “Льодовий стадіон та ТОВ “Акваріум”. У 2007-2017 роках був директором ТОВ “Спортивні технології”.

У 2017-2024 роках працював у Київській ОДА. У 2017-2020 роках очолював Управління фізичної культури і спорту, а у 2020-2024 роках очолював Управління молоді та спорту.

З 2024 року працює в Міністерстві молоді та спорту.

Від Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності призначили Тетяну Кірієнко — заступницю міністра соціальної політики, сім’ї та єдності. З 1997 по 2005 роки проходила службу в органах внутрішніх справ. Протягом 2005-2014 років обіймала керівні посади в Державних податкових інспекціях Києва.

З березня 2018 року працювала на посаді начальника відділу контрольно-аналітичного забезпечення заступника голови Київської МДА. 

У грудні 2020 року стала членом Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

У грудні 2021 року призначена на посаду виконувачки обов’язків голови Державної податкової служби України.

Від Міністерства внутрішніх справ призначили Олексія Сергєєва — заступника міністра МВС. В органах МВС працює з 2000 року.

З грудня 2012 року по листопад 2015 року був першим заступником начальника Головного штабу МВС України. З листопада 2015 року по липень 2016 року – перший заступник начальника Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України. З липня 2016 року по лютий 2023 року – начальник Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України.

Від Міністерства юстиції призначили Андрія Гайченка — заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби. Трудову діяльність розпочав у 2005 році на посаді головного юрисконсульта, а згодом начальника сектору судової роботи відділу врегулювання спорів, заступника керівника відділу врегулювання спорів, начальника сектору судової роботи юридичного управління Головного офісу АКБ “Укрсоцбанк”.

З 2019 року працює в Міністерстві юстиції.

Від Міністерства розвитку громад та територій призначили Олексія Рябикіна — заступника міністра розвитку громад та територій. У червні 2022 — січні 2023 року був радником патронатної служби апарату Київської ОДА. З березня 2023 року до вересня 2024 року був радником заступника керівника Офісу Президента.

Від Міністерства оборони призначили Миколу Шевцова — заступника міністра оборони. Обіймав штабні та командні посади у бронетанкових військах, займаючись технічним забезпеченням та логістикою. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Від Міністерства культури призначили Анастасію Бондар — заступницю міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. До роботи в міністерстві працювала в Одеській ОДА, де обіймала посаду заступника голови з питань цифрового розвитку.

Протягом більш ніж 15 років працювала в українських та іноземних телеком корпораціях та інвестиційних компаніях. Займалася зовнішньоекономічною діяльністю, підтримкою розвитку бізнесу, маркетингом та операційним управлінням. Авторка низки наукових публікацій на тему цифрової трансформації у державному управлінні.

Від Міністерства закордонних справ призначили Сергія Кислицю — першого заступника міністра закордонних справ України.

З березня 2014 року до лютого 2020 року був заступником міністра закордонних справ України. А з лютого 2020 року до лютого 2025 року — постійним представником України при Організації Об’єднаних Націй.

Від Міністерства фінансів призначили Дмитра Самоненка — заступника міністра фінансів.

У 2005-2007 роках працював на посадах провідного спеціаліста та головного спеціаліста в Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту. Впродовж 2007-2014 року обіймав посади головного спеціаліста в Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерстві праці та соціальної політики України, а також був заступником начальника управління в секретаріаті Кабінету Міністрів України.

З серпня 2020 року по липень 2025 року працював на посаді державного секретаря Міністерства фінансів.

Від Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства призначили Тараса Висоцького — заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України. До роботи в міністерстві обіймав посади в Черкаській ОДА. З березня 2019 року був першим заступником голови, а у червні-липні 2019 року — виконувачем обов’язків голови Черкаської ОДА.

Від Міністерства енергетики призначили Артема Некрасова — виконувача обов’язків міністра енергетики. Трудову діяльність розпочав в органах внутрішніх справ міста Суми, згодом працював помічником адвоката. Подальша діяльність пов’язана з енергетикою: працював юрисконсультом юридичного відділу ВАТ “Сумиобленерго”, начальником юридичного відділу ДП НВКГ “Зоря-Машпроект”, радником генерального директора ВАТ “Запоріжжяобленерго”.

З 2017 року був на керівних посадах АК “Харківобленерго”. Протягом 2020-2021 років — радник директора ДП “Калуська Теплоелектроцентраль-Нова”, згодом — радник президента ДП НАЕК “Енергоатом”.

Від Міністерства освіти і науки призначили Андрія Вітренка — заступник міністра освіти і науки, чинний депутат Київської міськради. У міністерстві працює з 2020 року, був заступником колишнього міністра Сергія Шкарлета.

Хто став відповідальним за окуповані території від державних відомств

Від Державної інспекції ядерного регулювання призначили Ігоря Бендо — заступника голови, заступника головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України. Працює у Держатомрегулюванні з 2007 року, зокрема в Південно-східній державній інспекції з ядерної та радіаційної безпеки. З 2017 року до призначення заступником Голови Держатомрегулювання обіймав посаду начальника Південно-східної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки на правах самостійного управління, заступника Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України.

Від Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації призначили Ростилава Замлинського — першого заступника голови Держспецзв’язку. У 2020-2021 роках обіймав посаду першого заступника міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

У 2022-2023 роках був заступником міністра оборони України. На цій посаді він фігурував у скандалі щодо закупівлі їжі для ЗСУ за завищеними цінами.

Від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) призначили Руслана Слободяна — члена комісії НКРЕКП. З 1997 по 2021 роки працював на різних посадах у “Хмельницькобленерго”. У 2017-2021 роках був технічним директором компанії.

З 2021 по 2024 роки працював головою Державної інспекції енергетичного нагляду України.

Від Пенсійного фонду призначили Ірину Ковпашко — заступницю Голови правління Пенсійного фонду. Протягом 2010-2017 роках була заступницею директора департаменту, директоркою департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України.

Від Фонду державного майна призначили Андрія Шрамка — заступника голови Фонду. Понад 20 років обіймав керівні посади у Фонді державного майна України. До призначення заступником голови був директором Департаменту оренди та розпорядження державним майном Фонду.

З 2020 року залучений до роботи з питань розпорядження державним майном у складі Департаменту оренди та управління державним майном Фонду.

Читайте також:

• Україна не відмовиться від Донбасу, але готова шукати компромісні рішення: заява Володимира Зеленського
• ВПО з 2026 року зможуть селитися в арештоване та державне майно: Свириденко
• Чим буде займатися Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!