З початку повномасштабної війни цивілізований світ нарешті зрозумів реальну небезпеку, яка надходить з боку росії. Засудження дій росіян та підтримка України піднялася на неочікувано високий рівень. Наразі українці працюють над тим, щоб обмежити вплив російських наративів всередині країни та за кордоном. Водночас велика кількість росіян, які називають себе опозиційними та ліберальними, стали ще активніше представляти себе на різних інформаційних ресурсах.

Більшість промов таких росіян містять у собі ідеї, що це лише путінська війна, що росіяни такі ж жертви цієї війни й що більшість з них її взагалі не хоче. Хоча такі наративи не збігаються із реальністю, яку ми спостерігаємо щодня у себе в країні, досі ліберальні росіяни мають популярність серед населення та є постійними гостями телевізійних етерів. 

Задачею ліберальних росіян є відбілювання себе та своїх співгромадян в очах всього світу. Вони активно просувають тезу про необхідність скасування санкцій проти росії, адже «страждає простий невинний народ». Проте, ніхто з них не каже, що мета санкцій є послаблення російської економіки задля зменшення фінансування військово-промислового комплексу. 

Досі багато українців слухають таких росіян з надією на те, що з ними можна бути вести діалог у майбутньому. Зацікавленість думками так званих ліберальних росіян може бути спровокована надією зрозуміти сенс та мотиви страшних подій, які нас щодня оточують. Втім, їх наративи є черговою частиною масивної пропагандистської машини рф. Їх виступи та заяви відрізняються від того, що говорять Скабєєва та Соловйов  протягом своїх етерів. Але тільки тому, що вони свідомо або несвідомо працюють задля поширення лагідної пропаганди. 

Навальний, Кац, Варламов, Собчак, Биков, Дудь і величезна кількість інших осіб з різним ступенем популярності намагаються відокремити не тільки себе, але й всіх росіян від «режиму путіна», зобразити їх такими ж жертвами війни, а інколи навіть говорять про більші страждання російського народу, ніж українців. Щоб заперечити ці їх твердження достатньо згадати, скільки путіних чи представників вищої влади рф були особисто залучені до окупації України, тортур, вбивств та ґвалтувань українців. Це все робиться руками сотень тисяч простих росіян і за підтримки мільйонів їх співвітчизників. 

Росіяни не організовують антивоєнні мітинги у рф та за кордоном. Їх публічна позиція обмежується внутрішніми справами росії. Джерело: російські «новинні» сайти

«В Конституції України чітко сказано “Єдиним джерелом влади в Україні є народ”. І ми це усвідомлюємо. Ми виходили у 2004 та у 2014 роках. Ми боролися проти судового свавілля та вимагали справедливих розслідувань. Ми і є влада. А президент та міністри є представниками наших інтересів. Водночас у росії немає нації, є багатомільйонна купка затурканих жертв, яка боїться однієї людини. В Росії немає спротиву, є десять людей, які тікають від одного поліцейського. В росії немає опозиції, є політики, які не можуть чинити спротив», – написала CEO онлайн-медіа «Свідомі» Анастасія Бакуліна для колонки на Суспільне Культура

Алєксєй Навальний. Російський ліберал закінчується там, де починаються інтереси України. Фото: з відкритих джерел

Найвідомішим представником так званих лібералів та опозиціонерів є Навальний. Його діяльність відома не тільки в Україні, але й в усьому демократичному світі. Проте, історія його політичних заяв має багато сумнівних моментів. У 2011 році Навальний увійшов до оргкомітету «русского маршу» (вікіпедія: щорічні маніфестації, мітинги й демонстрації російських націоналістичних та неонацистських рухів, присвячені Дню народної єдності 4 листопада), після окупації росією Криму неодноразово говорив те, що півострів буде частиною росії, у 2014 та у 2022 роках публікував у соціальних мережах заклики до світу не надавати Україні зброю.

Це тільки кілька найбільш відомих прикладів його дії. Але вже вони не дозволяють сприймати цю людину, як того, хто має спільне з Україною бачення миру.  У 2017 році Навальний мав т.з. дебати з Гіркіним, під час яких заявив: «війна, яку ви розпочали, це дорога справа, яка знищує економіку росії, яка у громадян рф забирає останні гроші». Таке обґрунтування антивоєнної позиції не демонструє усвідомленої позиції щодо того, що війна та окупація чужих територій – це неприпустимо. Згідно з цією реплікою, на неї просто нема грошей.

Він та його команда протягом років публікували вибачення за подібні висловлювання чи дії, стверджували, що його думка вже змінилася. Проте, навіть якщо повірити у ці заяви, чи можна бути впевненим, що через деякий час він знову кардинально не змінить свою позицію?

Антивоєнний аргумент Навального – війна це дуже дорого. Джерело: знімок екрана з каналу команди Навального

Початок повномасштабної війни відкрив для команди Навального великі політичні перспективи. Теперішній владі рф вже не вдасться відновити свою репутацію перед світом. Деякі західні країни продовжують вірити у демократичні зміни в росії та сподіваються знайти в Навальному приклад політика, який їх може здійснити. 

Росіяни не визнають своєї відповідальності за агресивні та терористичні дії власного народу. Джерело: знімок екрана з каналу команди Навального

 Більшість контенту в соціальних мережах спрямована саме на особистість Навального або на внутрішні проблеми рф. Перше, що можна побачити зараз на його YouTube каналі, це відео з описом, який починається з фрази «путінська війна доторкнулася в росії майже до кожного». За останні місяці згадки про Україну та про необхідність зупинити війну можна знайти у пості від лютого про рік від  початку повномасштабного наступу.

Але навіть ця його заява містить тези про те, що добровольців на війні серед росіян немає, що путін почав війну і що після війни з росії треба знімати всі санкції. Це дає розуміння того, що велика війна не є основним інформаційним приводом для Навального. Хоча саме вона негативно впливає на такі важливі для нього речі, як внутрішня та зовнішня політики рф. Але його команда свідомо ігнорує цю тему та згадує про неї або побіжно, або з ухилом на страждання “простих росіян”.

Такі заяви його команда розповсюджує не тільки на внутрішню аудиторію рф, але й на міжнародну. Відокремлення «простих росіян» від злого режиму призводить до активної присутності представників рф в Європі та світі в різних сферах: культурна, академічна, інформаційна тощо. Це дозволяє їм охоплювати більшу аудиторію та продовжувати вкорінювати вигідні їм наративи. 

У соціальних мережах Навального дуже мало згадок про війну та її наслідки для України. Джерело: знімок екрана з Instagram Навального

«Те, що шлях до “їхньої” “демократичної” росії сьогодні стелиться фізично, фізично через українські тіла, їх абсолютно не хвилює. Можна воювати чужими руками й чужими життями, і водночас називати тих, хто воює, “нацистами”. Чи принаймні “жорстокими”. Так теж буває. Бо в душі вони насправді бажають нам поразки, от воно що», – написав на Facebook філософ, президент PEN Ukraine Володимир Єрмоленко 

Юлія Латиніна

Латиніна є ще однією ліберальною росіянкою, яка останній рік вдає підтримку України й, одночасно, заперечує її суб’єктність. Вона самозвана військова експертка, яка останній рік постійно коментує будь-які новини з України. Латиніна просуває ідею нерозривності та єдності України та росії, за її словами «Україна рівноправна частина російської імперії». На початку повномасштабної війни у своєму твіттері вона висловила думку: все, що є російськомовне у світі демократичне, ринкове та західне тепер буде зосереджено у Києві». І це відбувалося в період найбільшого шоку українців та під час активних боїв біля Києва.

Такий наратив є ще одним напрямком роботи лагідної пропаганди від ліберальних росіян: об’єднання російського та українського народу в одне ціле та нероздільне. Тільки якщо офіційні особи росії пропонують таке об’єднання за умови зниження рівня життя до рівня рф. То ліберальні росіяни пропонують об’єднатися для руху на захід. У жодному з цих варіантів не передбачено погляд на Україну, як на самостійну та незалежну державу. Це черговий прояв імперської свідомості. 

Юлія Латиніна. Російські ліберали досі хочуть об’єднати росію та Україну. Джерело: Twitter Латиніної

«Так звані “хороші росіяни” в усій своїй імперській красі. При чому шовінізму тут ненабагато менше, ніж у відповідних заявах путіна: те саме відчуття свого “історичного права” на Київ за фактом громадянства в країні, котра намагається нас знищити, те саме сліпе, глухе і тупориле віщання про Київ як осердя “російськомовного світу”. Люди, котрі нічого не знають про Україну, крім власної ж пропаганди, беруться пашталакати про те, якою ця Україна має бути для них», – відреагував у своєму Facebook український письменник і перекладач, засновник та автор YouTube-каналу «Твоя підпільна гуманітарка» Остап Українець

Латиніна є частою гостею українських новинних етерів. Крім того, українські посадовці з радістю дають їй інтерв’ю. Таким чином, самі українці на різних рівнях продовжують поширювати шкідливі російські наративи в країні. Публічна та дружня комунікація з такими людьми легалізує їх присутність в українському просторі. Це чергова допомога ліберальним росіянам у поширенні своїх наративів. 

Українські посадовці охоче роздають інтерв’ю «хорошим росіянам». Джерело: знімок екрана з каналу Латиніної

Віктор Шендерович

Ще один російський ліберал, який також з’являється в українському інформаційному просторі. Цієї весни він відзначився своїми словами про російських солдатів:

«все-таки це наша країна та наші хлопчики. Так, обдурені, нещасні. Так, іноді вбивці навіть. Але вони наші, це наша країна».

Водночас бажання українців відсторонитися від всього російського він сприймає як «сплески нацизму». Це ще один напрям роботи російських лібералів на міжнародну аудиторію. Вони все частіше намагаються просувати тези про те, що українці занадто жорстокі до них, що українці неправі, а росіяни є жертвами обставин. Через збільшення рівня присутності українських голосів у світовому інформаційному просторі, росіяни працюють над тим, щоб зрівнятися «по рівню трагедії» з нами. Тим самим вони матимуть можливість представляти свою думку на світовій арені на рівні з українською.

Вам буде цікаво: 

• Пісні на руїнах та штучна велич: як росія використовує культуру проти України?
• Інформаційна війна: чому Україна не змогла швидко зреагувати на підрив Каховської ГЕС, та які наслідки цього?
• Як бахмутян використовують для піару пригожина?

Російські ліберали в етерах українських телеканалів. Джерело: YouTube-канал Фабрика новин

Не путін створив росію, а росія створила путіна

Таких прикладів десятки, якщо не сотні. Т.з. ліберальні росіяни щодня розповсюджують подібні до вищевказаних наративи. Ми маємо розуміти, що російські ліберали першочергово переймаються своїми проблемами та майбутнім своєї країни, тобто рф. Тому, поширювати їх ідеї серед української аудиторії щонайменше неефективно. Часто це є небезпечним для інформаційного простору і свідомості громадян. Кожне їх слово буде завжди про рф.

Вони послідовно виправдовують себе та свою країну, намагаються запевнити світ у своїй невинності. Риторика ліберальних росіян свідчить про те, що вони не осмислили свої дії, свою провину та не мають чіткого бачення трансформації країни. Без колективної рефлексії неможливо досягнути змін у суспільстві. А у росіян ще навіть не виникло усвідомлення про те, що подібні кроки потрібно здійснити.

Нам треба захищати від росіян свої території, мову, культуру та ідентичність. Війна почалася не у 2022 році, а у 2014. Проте, до 24 лютого абсолютна більшість російських лібералів ігнорували окупацію частини територій України. Вони не відзначилися різким запереченням або антивоєнними заявами. Проте, повномасштабний наступ дав їм увагу світу, яку вони почали використовувати у власних політичних інтересах. 

«Ліберал і демократ – це людина, яка ставить цінності громадянських прав і свобод вище інших цінностей. І першим таким правом, відповідно до Міжнародного пакту ООН, є право народів на самовизначення. Якщо російський ліберал і демократ не визнає права народів на самовизначення, це означає, що він визнає наявність суб’єкта, який краще за народи знає, що їм треба для щастя, або ж який має право визначати життя людей попри їхні питомі інтереси. Таким суб’єктом є російська держава. Значить, для такого російського ліберала і демократа цінність держави вище цінності прав і свобод. Тобто зовсім він не ліберал і не демократ, а просто імперець, такий же, як і путін. І відрізняє його від вірного путінця лише бажання, щоб на троні був інший путін замість цього» – написав викладач Києво-Могилянської академії Валерій Пекар.

Фото: «Бахмут IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Міжнародна організація World Vision за фінансової підтримки уряду США запускає нову хвилю підтримки для населення, яке постраждало від наслідків війни. Вона орієнтована на жителів Миколаєва. Отримати допомогу можуть і ВПО, які проживають та зареєстровані як ВПО у Миколаєві.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала всі деталі щодо умов участі, критеріїв відбору та переліку необхідних документів для успішної реєстрації.

Грошова допомога в Миколаєві

Загальна сума допомоги складає 10 800 гривень на одного члена родини. Виплати здійснюватимуться траншами: по 3 600 гривень на особу щомісяця протягом трьох місяців.

Подати заявку можуть лише ті родини, які відповідають суворим правилам щодо попередньої допомоги. Ви не зможете отримати кошти, якщо:

• протягом останніх 3 місяців вже отримували грошову допомогу від будь-яких міжнародних організацій чи безпосередньо від World Vision;
• протягом 2023–2025 років отримували виплати за цим же проєктом від партнерських організацій: молодіжного руху “Будь вільний”, фонду “Руки милості”, ГО “Відповідальні громадяни” або “Угорської екуменічної служби допомоги” (НІА).

Критерії вразливості: хто має пріоритет

Відповідність лише одному з критеріїв не гарантує отримання коштів. Рішення ухвалюється на основі комплексної оцінки потреб. Домогосподарства відбиратимуть за такими категоріями (для кожної потрібне документальне підтвердження):

• доходом менше 6 318 гривень на одну особу на місяць (соціальна допомога та пільги не враховуються); довідка ОК-5 або довідка ОК-7 (за наявності) для кожного члена родини старше 17 років, сформовані не пізніше 14 днів до дати реєстрації;
• домогосподарства з 3 і більше дітьми (до 18 років на момент реєстрації домогосподарства) або дітьми до 2 років: свідоцтво про народження дитини або довідка із пологового будинку (у разі відсутності свідоцтва про народження);
• домогосподарства з ВПО: довідка ВПО;
• домогосподарства, очолювані одним із батьків, включаючи домогосподарства, очолювані батьками-одинаками; свідоцтво про смерть матері/батька; свідоцтво або рішення суду про розірвання шлюбу; документи, що підтверджують опікунство (рішення суду про встановлення одноосібної опіки, рішення суду про позбавлення батьківських прав, рішення органу опіки та піклування щодо встановлення статусу «батька-вихователя», або «матері-виховательки» для дитячого будинку сімейного типу тощо);
• домогосподарства з вагітними жінками: довідка про вагітність, видана акушером-гінекологом у медичному закладі;
• домогосподарства з членами з інвалідністю І або ІІ групи або з дитиною із інвалідністю: посвідчення пенсіонера (по інвалідності), довідка експертної комісії про присвоєння групи інвалідності або посвідчення дитини із інвалідністю до 18 років;
• домогосподарства з членами, які мають серйозні проблеми зі здоров’ям: довідка про хворобу, видана медичним закладом;
• домогосподарства, члени яких були поранені або загинули внаслідок обстрілів: медична карта або свідоцтво про смерть;
• домогосподарства, житло яких було зруйновано або пошкоджено внаслідок конфлікту: довідка із зазначенням стану будівель, незалежно від того, чи вони повністю зруйновані, чи частково зруйновані;
• домогосподарства, які проживають у будинку/квартирі приймаючої сім’ї, орендованому будинку/квартирі, притулку: витяг з реєстру територіальної громади, договір оренди житла, довідка у довільній формі з притулку про те, що там проживає домогосподарство;
• домогосподарства яке складається з осіб похилого віку (60+), в тому числі одиноких осіб похилого віку: паспорт громадянина України або інший документ, який підтверджує місце проживання та довідка про присвоєння індивідуального податкового номера.

Як подати заявку

Для того, щоб подати заявку на отримання грошової допомоги, потрібно заповнити спеціальну форму за посиланням. Якщо анкета пройде попередній відбір, спеціалісти фонду зателефонують протягом 10 робочих днів і запросять на очну реєстрацію, куди треба принести оригінали всіх підтверджувальних документів.

Читайте також:

Родини ВПО на Дніпропетровщині можуть отримати пташники і теплиці: як податися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Війна залишає глибокий слід на долях найменших українців. Щоб захистити їхні права та надати необхідну підтримку, держава передбачила спеціальний статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. У 2026 році процедура його отримання зазнала суттєвих змін, ставши більш доступною та адаптованою до сучасних реалій.

Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всю актуальну інформацію про те, хто має право на цей статус, куди звертатися та які документи знадобляться для оформлення.

Статус дитини війни: як отримати

Процедура надання статусу “дитини війни” регулюється урядовою постановою №268. Восени минулого року, а саме 1 вересня 2025 року, Кабінет міністрів ухвалив низку важливих змін, які розширили перелік підстав для його отримання.

У 2026 році статус може отримати неповнолітня особа, яка зазнала:

• поранення, контузії або каліцтва;
• фізичного, сексуального чи психологічного насильства;
• викрадення, незаконного утримання або перебування в полоні;
• депортації чи примусового переміщення;
• залучення до військових формувань;
• загибелі або зникнення безвісти одного чи обох батьків;
• позбавлення батьківського піклування безпосередньо через воєнні дії чи збройні конфлікти.

Часто трапляється так, що дитина зазнала одразу кількох травматичних подій із цього переліку. У такому разі під час подання заяви необхідно визначити ту обставину, яка мала найбільший негативний вплив на її здоров’я та подальший розвиток.

Хто і де може оформити документи

Раніше процедура була суворо прив’язана до місця реєстрації: рішення ухвалювали виключно органи опіки за місцем проживання дитини. Тепер система стала гнучкішою. Оформити статус можна за місцем фактичного звернення чи виявлення дитини, звернувшись до місцевих органів влади та самоврядування.

Подати заяву до служби у справах дітей мають право:

• законний представник (батьки, усиновлювачі);
• сама дитина, якщо їй вже виповнилося 14 років;
• родичі: бабуся, дідусь, прабабуся, прадід, тітка, дядько, повнолітні брати чи сестри, а також вітчим або мачуха;
• представник органу опіки та піклування (це стосується випадків, коли дитина переміщується без супроводу батьків чи законних представників).

Пакет документів: що потрібно зібрати

Базовий пакет включає заяву про надання статусу та згоду на обробку персональних даних. До них додаються копії наступних документів:

• свідоцтво про народження або інший документ, що посвідчує особу дитини;
• документ, що посвідчує особу заявника;
• підтвердження повноважень законного представника або родинних стосунків;
• довідка ВПО дитини (якщо така є);
• паспорт громадянина України (книжечка, ID-картка або е-паспорт у додатку);
• витяг з реєстру територіальної громади.

Якщо дитина постійно перебуває в інтернаті, лікарні чи іншому закладі, необхідний документ, що підтверджує цей факт.

Важливе нововведення 2026 року: перелік підтверджувальних документів значно розширено. Залежно від підстави, тепер можна (і потрібно) додавати медичні довідки, висновки експертиз, витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), судові рішення, свідоцтва про смерть чи зникнення батьків, довідки від соціальних служб.

Терміни розгляду та цифровізація

На розгляд заяви та ухвалення рішення (про надання статусу або відмову) закон виділяє 30 календарних днів. Якщо ви отримали негативну відповідь, але не згодні з нею, рішення завжди можна оскаржити в судовому порядку.

Значно спрощує процес впровадження системи “Діти”. Завдяки їй подати заяву стало легше, а органи опіки тепер можуть автоматично отримувати необхідні відомості з інших державних реєстрів, що позбавляє заявників потреби збирати зайві паперові довідки.

Читайте також:

Перший паспорт у 14 років: як оформити ID-картку та які документи потрібні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!