З початку повномасштабної війни цивілізований світ нарешті зрозумів реальну небезпеку, яка надходить з боку росії. Засудження дій росіян та підтримка України піднялася на неочікувано високий рівень. Наразі українці працюють над тим, щоб обмежити вплив російських наративів всередині країни та за кордоном. Водночас велика кількість росіян, які називають себе опозиційними та ліберальними, стали ще активніше представляти себе на різних інформаційних ресурсах.

Більшість промов таких росіян містять у собі ідеї, що це лише путінська війна, що росіяни такі ж жертви цієї війни й що більшість з них її взагалі не хоче. Хоча такі наративи не збігаються із реальністю, яку ми спостерігаємо щодня у себе в країні, досі ліберальні росіяни мають популярність серед населення та є постійними гостями телевізійних етерів. 

Задачею ліберальних росіян є відбілювання себе та своїх співгромадян в очах всього світу. Вони активно просувають тезу про необхідність скасування санкцій проти росії, адже «страждає простий невинний народ». Проте, ніхто з них не каже, що мета санкцій є послаблення російської економіки задля зменшення фінансування військово-промислового комплексу. 

Досі багато українців слухають таких росіян з надією на те, що з ними можна бути вести діалог у майбутньому. Зацікавленість думками так званих ліберальних росіян може бути спровокована надією зрозуміти сенс та мотиви страшних подій, які нас щодня оточують. Втім, їх наративи є черговою частиною масивної пропагандистської машини рф. Їх виступи та заяви відрізняються від того, що говорять Скабєєва та Соловйов  протягом своїх етерів. Але тільки тому, що вони свідомо або несвідомо працюють задля поширення лагідної пропаганди. 

Навальний, Кац, Варламов, Собчак, Биков, Дудь і величезна кількість інших осіб з різним ступенем популярності намагаються відокремити не тільки себе, але й всіх росіян від «режиму путіна», зобразити їх такими ж жертвами війни, а інколи навіть говорять про більші страждання російського народу, ніж українців. Щоб заперечити ці їх твердження достатньо згадати, скільки путіних чи представників вищої влади рф були особисто залучені до окупації України, тортур, вбивств та ґвалтувань українців. Це все робиться руками сотень тисяч простих росіян і за підтримки мільйонів їх співвітчизників. 

Росіяни не організовують антивоєнні мітинги у рф та за кордоном. Їх публічна позиція обмежується внутрішніми справами росії. Джерело: російські «новинні» сайти

«В Конституції України чітко сказано “Єдиним джерелом влади в Україні є народ”. І ми це усвідомлюємо. Ми виходили у 2004 та у 2014 роках. Ми боролися проти судового свавілля та вимагали справедливих розслідувань. Ми і є влада. А президент та міністри є представниками наших інтересів. Водночас у росії немає нації, є багатомільйонна купка затурканих жертв, яка боїться однієї людини. В Росії немає спротиву, є десять людей, які тікають від одного поліцейського. В росії немає опозиції, є політики, які не можуть чинити спротив», – написала CEO онлайн-медіа «Свідомі» Анастасія Бакуліна для колонки на Суспільне Культура

Алєксєй Навальний. Російський ліберал закінчується там, де починаються інтереси України. Фото: з відкритих джерел

Найвідомішим представником так званих лібералів та опозиціонерів є Навальний. Його діяльність відома не тільки в Україні, але й в усьому демократичному світі. Проте, історія його політичних заяв має багато сумнівних моментів. У 2011 році Навальний увійшов до оргкомітету «русского маршу» (вікіпедія: щорічні маніфестації, мітинги й демонстрації російських націоналістичних та неонацистських рухів, присвячені Дню народної єдності 4 листопада), після окупації росією Криму неодноразово говорив те, що півострів буде частиною росії, у 2014 та у 2022 роках публікував у соціальних мережах заклики до світу не надавати Україні зброю.

Це тільки кілька найбільш відомих прикладів його дії. Але вже вони не дозволяють сприймати цю людину, як того, хто має спільне з Україною бачення миру.  У 2017 році Навальний мав т.з. дебати з Гіркіним, під час яких заявив: «війна, яку ви розпочали, це дорога справа, яка знищує економіку росії, яка у громадян рф забирає останні гроші». Таке обґрунтування антивоєнної позиції не демонструє усвідомленої позиції щодо того, що війна та окупація чужих територій – це неприпустимо. Згідно з цією реплікою, на неї просто нема грошей.

Він та його команда протягом років публікували вибачення за подібні висловлювання чи дії, стверджували, що його думка вже змінилася. Проте, навіть якщо повірити у ці заяви, чи можна бути впевненим, що через деякий час він знову кардинально не змінить свою позицію?

Антивоєнний аргумент Навального – війна це дуже дорого. Джерело: знімок екрана з каналу команди Навального

Початок повномасштабної війни відкрив для команди Навального великі політичні перспективи. Теперішній владі рф вже не вдасться відновити свою репутацію перед світом. Деякі західні країни продовжують вірити у демократичні зміни в росії та сподіваються знайти в Навальному приклад політика, який їх може здійснити. 

Росіяни не визнають своєї відповідальності за агресивні та терористичні дії власного народу. Джерело: знімок екрана з каналу команди Навального

 Більшість контенту в соціальних мережах спрямована саме на особистість Навального або на внутрішні проблеми рф. Перше, що можна побачити зараз на його YouTube каналі, це відео з описом, який починається з фрази «путінська війна доторкнулася в росії майже до кожного». За останні місяці згадки про Україну та про необхідність зупинити війну можна знайти у пості від лютого про рік від  початку повномасштабного наступу.

Але навіть ця його заява містить тези про те, що добровольців на війні серед росіян немає, що путін почав війну і що після війни з росії треба знімати всі санкції. Це дає розуміння того, що велика війна не є основним інформаційним приводом для Навального. Хоча саме вона негативно впливає на такі важливі для нього речі, як внутрішня та зовнішня політики рф. Але його команда свідомо ігнорує цю тему та згадує про неї або побіжно, або з ухилом на страждання “простих росіян”.

Такі заяви його команда розповсюджує не тільки на внутрішню аудиторію рф, але й на міжнародну. Відокремлення «простих росіян» від злого режиму призводить до активної присутності представників рф в Європі та світі в різних сферах: культурна, академічна, інформаційна тощо. Це дозволяє їм охоплювати більшу аудиторію та продовжувати вкорінювати вигідні їм наративи. 

У соціальних мережах Навального дуже мало згадок про війну та її наслідки для України. Джерело: знімок екрана з Instagram Навального

«Те, що шлях до “їхньої” “демократичної” росії сьогодні стелиться фізично, фізично через українські тіла, їх абсолютно не хвилює. Можна воювати чужими руками й чужими життями, і водночас називати тих, хто воює, “нацистами”. Чи принаймні “жорстокими”. Так теж буває. Бо в душі вони насправді бажають нам поразки, от воно що», – написав на Facebook філософ, президент PEN Ukraine Володимир Єрмоленко 

Юлія Латиніна

Латиніна є ще однією ліберальною росіянкою, яка останній рік вдає підтримку України й, одночасно, заперечує її суб’єктність. Вона самозвана військова експертка, яка останній рік постійно коментує будь-які новини з України. Латиніна просуває ідею нерозривності та єдності України та росії, за її словами «Україна рівноправна частина російської імперії». На початку повномасштабної війни у своєму твіттері вона висловила думку: все, що є російськомовне у світі демократичне, ринкове та західне тепер буде зосереджено у Києві». І це відбувалося в період найбільшого шоку українців та під час активних боїв біля Києва.

Такий наратив є ще одним напрямком роботи лагідної пропаганди від ліберальних росіян: об’єднання російського та українського народу в одне ціле та нероздільне. Тільки якщо офіційні особи росії пропонують таке об’єднання за умови зниження рівня життя до рівня рф. То ліберальні росіяни пропонують об’єднатися для руху на захід. У жодному з цих варіантів не передбачено погляд на Україну, як на самостійну та незалежну державу. Це черговий прояв імперської свідомості. 

Юлія Латиніна. Російські ліберали досі хочуть об’єднати росію та Україну. Джерело: Twitter Латиніної

«Так звані “хороші росіяни” в усій своїй імперській красі. При чому шовінізму тут ненабагато менше, ніж у відповідних заявах путіна: те саме відчуття свого “історичного права” на Київ за фактом громадянства в країні, котра намагається нас знищити, те саме сліпе, глухе і тупориле віщання про Київ як осердя “російськомовного світу”. Люди, котрі нічого не знають про Україну, крім власної ж пропаганди, беруться пашталакати про те, якою ця Україна має бути для них», – відреагував у своєму Facebook український письменник і перекладач, засновник та автор YouTube-каналу «Твоя підпільна гуманітарка» Остап Українець

Латиніна є частою гостею українських новинних етерів. Крім того, українські посадовці з радістю дають їй інтерв’ю. Таким чином, самі українці на різних рівнях продовжують поширювати шкідливі російські наративи в країні. Публічна та дружня комунікація з такими людьми легалізує їх присутність в українському просторі. Це чергова допомога ліберальним росіянам у поширенні своїх наративів. 

Українські посадовці охоче роздають інтерв’ю «хорошим росіянам». Джерело: знімок екрана з каналу Латиніної

Віктор Шендерович

Ще один російський ліберал, який також з’являється в українському інформаційному просторі. Цієї весни він відзначився своїми словами про російських солдатів:

«все-таки це наша країна та наші хлопчики. Так, обдурені, нещасні. Так, іноді вбивці навіть. Але вони наші, це наша країна».

Водночас бажання українців відсторонитися від всього російського він сприймає як «сплески нацизму». Це ще один напрям роботи російських лібералів на міжнародну аудиторію. Вони все частіше намагаються просувати тези про те, що українці занадто жорстокі до них, що українці неправі, а росіяни є жертвами обставин. Через збільшення рівня присутності українських голосів у світовому інформаційному просторі, росіяни працюють над тим, щоб зрівнятися «по рівню трагедії» з нами. Тим самим вони матимуть можливість представляти свою думку на світовій арені на рівні з українською.

Вам буде цікаво: 

• Пісні на руїнах та штучна велич: як росія використовує культуру проти України?
• Інформаційна війна: чому Україна не змогла швидко зреагувати на підрив Каховської ГЕС, та які наслідки цього?
• Як бахмутян використовують для піару пригожина?

Російські ліберали в етерах українських телеканалів. Джерело: YouTube-канал Фабрика новин

Не путін створив росію, а росія створила путіна

Таких прикладів десятки, якщо не сотні. Т.з. ліберальні росіяни щодня розповсюджують подібні до вищевказаних наративи. Ми маємо розуміти, що російські ліберали першочергово переймаються своїми проблемами та майбутнім своєї країни, тобто рф. Тому, поширювати їх ідеї серед української аудиторії щонайменше неефективно. Часто це є небезпечним для інформаційного простору і свідомості громадян. Кожне їх слово буде завжди про рф.

Вони послідовно виправдовують себе та свою країну, намагаються запевнити світ у своїй невинності. Риторика ліберальних росіян свідчить про те, що вони не осмислили свої дії, свою провину та не мають чіткого бачення трансформації країни. Без колективної рефлексії неможливо досягнути змін у суспільстві. А у росіян ще навіть не виникло усвідомлення про те, що подібні кроки потрібно здійснити.

Нам треба захищати від росіян свої території, мову, культуру та ідентичність. Війна почалася не у 2022 році, а у 2014. Проте, до 24 лютого абсолютна більшість російських лібералів ігнорували окупацію частини територій України. Вони не відзначилися різким запереченням або антивоєнними заявами. Проте, повномасштабний наступ дав їм увагу світу, яку вони почали використовувати у власних політичних інтересах. 

«Ліберал і демократ – це людина, яка ставить цінності громадянських прав і свобод вище інших цінностей. І першим таким правом, відповідно до Міжнародного пакту ООН, є право народів на самовизначення. Якщо російський ліберал і демократ не визнає права народів на самовизначення, це означає, що він визнає наявність суб’єкта, який краще за народи знає, що їм треба для щастя, або ж який має право визначати життя людей попри їхні питомі інтереси. Таким суб’єктом є російська держава. Значить, для такого російського ліберала і демократа цінність держави вище цінності прав і свобод. Тобто зовсім він не ліберал і не демократ, а просто імперець, такий же, як і путін. І відрізняє його від вірного путінця лише бажання, щоб на троні був інший путін замість цього» – написав викладач Києво-Могилянської академії Валерій Пекар.

Фото: «Бахмут IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Пенсіонери та отримувачі страхових виплат, які перебувають за межами України або проживають на тимчасово окупованих територіях, мають до 31 грудня пройти фізичну ідентифікацію для продовження виплат у 2026 році. Якщо її не пройти, то виплати можуть скасувати до моменту повторного проходження ідентифікації

Детальніше про те, як це зробити — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що буде, якщо не пройти фізичну ідентифікацію

Пенсіонери та отримувачі страхових виплат, які тимчасово перебувають за кордоном або проживають на тимчасово окупованих територіях, зобов’язані пройти фізичну ідентифікацію до 31 грудня. Виконання цієї вимоги за Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 №299 є передумовою для продовження у 2026 році призначених пенсій та страхових виплат.

Якщо не пройти ідентифікацію до 31 грудня 2025 року включно, то виплати можуть скасувати до моменту її повторного проходження.

Як пройти ідентифікацію онлайн

Для зручності пенсіонери можуть підтвердити свою особу дистанційно — у форматі відеоконференції.

Щоб подати заявку, потрібно:

• зареєструватися або увійти в особистий кабінет на сайті Пенсійного фонду;
• обрати розділ “Ідентифікація в режимі відеоконференції” та заповнити електронну форму;
• вказати в коментарі, чи потрібна додаткова допомога (наприклад, сурдопереклад);
• обрати месенджер для відеодзвінка (Google Meet, Skype, Telegram, Viber, WhatsApp, Signal чи Zoom).
• Після подання заявки з пенсіонером зв’яжеться представник ПФУ для призначення дати та часу дзвінка. Вона має бути призначена не раніше ніж через 10 днів і не пізніше ніж через днів після подання заявки.

Процедура ідентифікації триває близько 20 хвилин, під час якої потрібно показати паспорт та відповісти на кілька уточнювальних запитань.

Для прискорення процесу можна прикріпити до заявки електронні копії паспорта, ІПН, трудової книжки чи свідоцтва про народження.

Варіанти проходження ідентифікації офлайн

Ті, хто не може скористатися онлайн-сервісами, мають кілька альтернатив:

• відвідати відділення Ощадбанку або Пенсійного фонду;
• підтвердити особу через особистий кабінет за допомогою електронного підпису “Дія.Підпис”;
• звернутися до дипломатичних чи консульських установ України за кордоном.

Зазначимо, що фізична ідентифікація в Україні діє з 2004 року. До 2014-го вона проходила автоматично — під час відвідування банку чи отримання пенсії від листоноші. Але з початком бойових дій процедура ускладнилася, тож уряд запровадив нові способи, які дозволяють проводити ідентифікацію як в Україні, так і за кордоном.

Як перевірити проходження ідентифікації

Перевірити факт проходження фізичної ідентифікації та дату останньої ідентифікації можна на вебпорталі електронних послуг або у мобільному застосунку Пенсійного фонду України, скориставшись сервісом “Моя ідентифікація“.

Читайте також:

Компенсація автоцивілки: в “Дії” з’явилася нова послуга для ветеранів та ветеранок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд призначив посадовців, які працюватимуть у координаційному центрі з питань управління регіонами, де є прифронтові та окуповані території. Відповідальними за ці території стали представники міністерств та держаних відомств. Загалом призначено 21 посадовця.

Хто буде відповідальний за окуповані території, розповідає Бахмут IN.UA.

Уряд призначив відповідальних за окуповані території

Для забезпечення системної роботи у дев’яти областях, де ведуться або велися бойові дії, а також на тимчасово окупованих територіях, Уряд ініціював роботу Координаційного центру з питань управління цими регіонами. Його очолив віцепремʼєр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.

Окремо було ухвалено механізм призначення посадовців, відповідальних за політику щодо прифронтових і окупованих територій. Їх обрали в кожному міністерстві та державних відомствах.

Хто став відповідальним за окуповані території від міністерств

За даними Центру прав людини ZMINA, загалом визначено 21 посадовця, відповідальних за політику щодо тимчасово окупованих і прифронтових територій. Це не нові посади, на визначених представників міністерств і відомств поклали додаткові повноваження.

Від Міністерства охорони здоров’я призначили Євгенія Гончара — заступника міністра охорони здоров’я України. У міністерстві працює з 2019 року і донині. За цей час обіймав посади:

• державного експерта Експертної групи з питань розвитку медичних послуг Директорату медичних послуг;
• державного експерта Експертної групи з питань спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги Директорату медичного забезпечення; 
• державного експерта Експертної групи формування політики закупівель медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів Директорату медичних послуг;
• керівника Експертної групи з формування політики у сфері програми медичних гарантій та медичного забезпечення Директорату медичних послуг;
• начальника відділу з формування політики у сфері програми медичних гарантій та медичного забезпечення Департаменту медичних послуг;
• директора Департаменту медичних послуг.

Від Міністерства цифрової трансформації призначили Станіслава Прибитька — заступника міністра цифрової трансформації з розвитку цифрової інфраструктури. Він працює в Мінцифрі з 2020 року: спочатку як керівник відділу, згодом очолив департамент.

Станіслав Прибитько відповідає за розвиток телеком-інфраструктури, доступу до інтернету і радіочастотного спектра. Його мета — якісний інтернет у кожному населеному пункті та на деокупованих територіях, а також запуск 5G.

Від Державної служби з надзвичайних ситуацій призначили Віталія Миронюка — першого заступника голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій. З вересня 1990 року розпочав службу в органах і підрозділах цивільного захисту на посаді курсанта Черкаського пожежно-технічного училища МВС. З липня 1993 року проходив службу в підрозділах цивільного захисту Кіровоградської області, де обіймав посади від інспектора до начальника Головного управління. Має спеціальне звання генерал-майора служби цивільного захисту.

Від Міністерства у справах ветеранів призначили Руслана Приходька — заступника міністра у справах ветеранів. У 2011-2014 роках був на службі в органах внутрішніх справ України, УМВС у Чернігівській області.

У 2021 році розпочав роботу в Міністерстві у справах ветеранів у якості керівника експертної групи з питань членів сімей загиблих, членів сімей Небесної Сотні та постраждалих учасників Революції Гідності. Протягом 2021-2024 років очолював:

• директорат вшанування пам’яті та формування позитивного образу ветерана;
• директорат громадянської ідентичності та ветеранського розвитку;
• директорат соціального захисту;
• Департамент соціальної роботи.

Від Міністерства молоді та спорту призначили Сергія Тимофєєва — заступника міністра молоді та спорту.

У 1990-х роках він мав спортивно-викладацьку кар’єру. Був спортсменом-інструктором збірної команди України з ковзанярського спорту, тренером-викладачем з шорт-треку, інструктором тренажерної зали ЦУТБ “Льодовий стадіон та ТОВ “Акваріум”. У 2007-2017 роках був директором ТОВ “Спортивні технології”.

У 2017-2024 роках працював у Київській ОДА. У 2017-2020 роках очолював Управління фізичної культури і спорту, а у 2020-2024 роках очолював Управління молоді та спорту.

З 2024 року працює в Міністерстві молоді та спорту.

Від Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності призначили Тетяну Кірієнко — заступницю міністра соціальної політики, сім’ї та єдності. З 1997 по 2005 роки проходила службу в органах внутрішніх справ. Протягом 2005-2014 років обіймала керівні посади в Державних податкових інспекціях Києва.

З березня 2018 року працювала на посаді начальника відділу контрольно-аналітичного забезпечення заступника голови Київської МДА. 

У грудні 2020 року стала членом Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

У грудні 2021 року призначена на посаду виконувачки обов’язків голови Державної податкової служби України.

Від Міністерства внутрішніх справ призначили Олексія Сергєєва — заступника міністра МВС. В органах МВС працює з 2000 року.

З грудня 2012 року по листопад 2015 року був першим заступником начальника Головного штабу МВС України. З листопада 2015 року по липень 2016 року – перший заступник начальника Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України. З липня 2016 року по лютий 2023 року – начальник Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України.

Від Міністерства юстиції призначили Андрія Гайченка — заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби. Трудову діяльність розпочав у 2005 році на посаді головного юрисконсульта, а згодом начальника сектору судової роботи відділу врегулювання спорів, заступника керівника відділу врегулювання спорів, начальника сектору судової роботи юридичного управління Головного офісу АКБ “Укрсоцбанк”.

З 2019 року працює в Міністерстві юстиції.

Від Міністерства розвитку громад та територій призначили Олексія Рябикіна — заступника міністра розвитку громад та територій. У червні 2022 — січні 2023 року був радником патронатної служби апарату Київської ОДА. З березня 2023 року до вересня 2024 року був радником заступника керівника Офісу Президента.

Від Міністерства оборони призначили Миколу Шевцова — заступника міністра оборони. Обіймав штабні та командні посади у бронетанкових військах, займаючись технічним забезпеченням та логістикою. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Від Міністерства культури призначили Анастасію Бондар — заступницю міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. До роботи в міністерстві працювала в Одеській ОДА, де обіймала посаду заступника голови з питань цифрового розвитку.

Протягом більш ніж 15 років працювала в українських та іноземних телеком корпораціях та інвестиційних компаніях. Займалася зовнішньоекономічною діяльністю, підтримкою розвитку бізнесу, маркетингом та операційним управлінням. Авторка низки наукових публікацій на тему цифрової трансформації у державному управлінні.

Від Міністерства закордонних справ призначили Сергія Кислицю — першого заступника міністра закордонних справ України.

З березня 2014 року до лютого 2020 року був заступником міністра закордонних справ України. А з лютого 2020 року до лютого 2025 року — постійним представником України при Організації Об’єднаних Націй.

Від Міністерства фінансів призначили Дмитра Самоненка — заступника міністра фінансів.

У 2005-2007 роках працював на посадах провідного спеціаліста та головного спеціаліста в Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту. Впродовж 2007-2014 року обіймав посади головного спеціаліста в Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерстві праці та соціальної політики України, а також був заступником начальника управління в секретаріаті Кабінету Міністрів України.

З серпня 2020 року по липень 2025 року працював на посаді державного секретаря Міністерства фінансів.

Від Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства призначили Тараса Висоцького — заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України. До роботи в міністерстві обіймав посади в Черкаській ОДА. З березня 2019 року був першим заступником голови, а у червні-липні 2019 року — виконувачем обов’язків голови Черкаської ОДА.

Від Міністерства енергетики призначили Артема Некрасова — виконувача обов’язків міністра енергетики. Трудову діяльність розпочав в органах внутрішніх справ міста Суми, згодом працював помічником адвоката. Подальша діяльність пов’язана з енергетикою: працював юрисконсультом юридичного відділу ВАТ “Сумиобленерго”, начальником юридичного відділу ДП НВКГ “Зоря-Машпроект”, радником генерального директора ВАТ “Запоріжжяобленерго”.

З 2017 року був на керівних посадах АК “Харківобленерго”. Протягом 2020-2021 років — радник директора ДП “Калуська Теплоелектроцентраль-Нова”, згодом — радник президента ДП НАЕК “Енергоатом”.

Від Міністерства освіти і науки призначили Андрія Вітренка — заступник міністра освіти і науки, чинний депутат Київської міськради. У міністерстві працює з 2020 року, був заступником колишнього міністра Сергія Шкарлета.

Хто став відповідальним за окуповані території від державних відомств

Від Державної інспекції ядерного регулювання призначили Ігоря Бендо — заступника голови, заступника головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України. Працює у Держатомрегулюванні з 2007 року, зокрема в Південно-східній державній інспекції з ядерної та радіаційної безпеки. З 2017 року до призначення заступником Голови Держатомрегулювання обіймав посаду начальника Південно-східної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки на правах самостійного управління, заступника Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України.

Від Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації призначили Ростилава Замлинського — першого заступника голови Держспецзв’язку. У 2020-2021 роках обіймав посаду першого заступника міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

У 2022-2023 роках був заступником міністра оборони України. На цій посаді він фігурував у скандалі щодо закупівлі їжі для ЗСУ за завищеними цінами.

Від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) призначили Руслана Слободяна — члена комісії НКРЕКП. З 1997 по 2021 роки працював на різних посадах у “Хмельницькобленерго”. У 2017-2021 роках був технічним директором компанії.

З 2021 по 2024 роки працював головою Державної інспекції енергетичного нагляду України.

Від Пенсійного фонду призначили Ірину Ковпашко — заступницю Голови правління Пенсійного фонду. Протягом 2010-2017 роках була заступницею директора департаменту, директоркою департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України.

Від Фонду державного майна призначили Андрія Шрамка — заступника голови Фонду. Понад 20 років обіймав керівні посади у Фонді державного майна України. До призначення заступником голови був директором Департаменту оренди та розпорядження державним майном Фонду.

З 2020 року залучений до роботи з питань розпорядження державним майном у складі Департаменту оренди та управління державним майном Фонду.

Читайте також:

• Україна не відмовиться від Донбасу, але готова шукати компромісні рішення: заява Володимира Зеленського
• ВПО з 2026 року зможуть селитися в арештоване та державне майно: Свириденко
• Чим буде займатися Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!