З початку повномасштабної війни цивілізований світ нарешті зрозумів реальну небезпеку, яка надходить з боку росії. Засудження дій росіян та підтримка України піднялася на неочікувано високий рівень. Наразі українці працюють над тим, щоб обмежити вплив російських наративів всередині країни та за кордоном. Водночас велика кількість росіян, які називають себе опозиційними та ліберальними, стали ще активніше представляти себе на різних інформаційних ресурсах.

Більшість промов таких росіян містять у собі ідеї, що це лише путінська війна, що росіяни такі ж жертви цієї війни й що більшість з них її взагалі не хоче. Хоча такі наративи не збігаються із реальністю, яку ми спостерігаємо щодня у себе в країні, досі ліберальні росіяни мають популярність серед населення та є постійними гостями телевізійних етерів. 

Задачею ліберальних росіян є відбілювання себе та своїх співгромадян в очах всього світу. Вони активно просувають тезу про необхідність скасування санкцій проти росії, адже «страждає простий невинний народ». Проте, ніхто з них не каже, що мета санкцій є послаблення російської економіки задля зменшення фінансування військово-промислового комплексу. 

Досі багато українців слухають таких росіян з надією на те, що з ними можна бути вести діалог у майбутньому. Зацікавленість думками так званих ліберальних росіян може бути спровокована надією зрозуміти сенс та мотиви страшних подій, які нас щодня оточують. Втім, їх наративи є черговою частиною масивної пропагандистської машини рф. Їх виступи та заяви відрізняються від того, що говорять Скабєєва та Соловйов  протягом своїх етерів. Але тільки тому, що вони свідомо або несвідомо працюють задля поширення лагідної пропаганди. 

Навальний, Кац, Варламов, Собчак, Биков, Дудь і величезна кількість інших осіб з різним ступенем популярності намагаються відокремити не тільки себе, але й всіх росіян від «режиму путіна», зобразити їх такими ж жертвами війни, а інколи навіть говорять про більші страждання російського народу, ніж українців. Щоб заперечити ці їх твердження достатньо згадати, скільки путіних чи представників вищої влади рф були особисто залучені до окупації України, тортур, вбивств та ґвалтувань українців. Це все робиться руками сотень тисяч простих росіян і за підтримки мільйонів їх співвітчизників. 

Росіяни не організовують антивоєнні мітинги у рф та за кордоном. Їх публічна позиція обмежується внутрішніми справами росії. Джерело: російські «новинні» сайти

«В Конституції України чітко сказано “Єдиним джерелом влади в Україні є народ”. І ми це усвідомлюємо. Ми виходили у 2004 та у 2014 роках. Ми боролися проти судового свавілля та вимагали справедливих розслідувань. Ми і є влада. А президент та міністри є представниками наших інтересів. Водночас у росії немає нації, є багатомільйонна купка затурканих жертв, яка боїться однієї людини. В Росії немає спротиву, є десять людей, які тікають від одного поліцейського. В росії немає опозиції, є політики, які не можуть чинити спротив», – написала CEO онлайн-медіа «Свідомі» Анастасія Бакуліна для колонки на Суспільне Культура

Алєксєй Навальний. Російський ліберал закінчується там, де починаються інтереси України. Фото: з відкритих джерел

Найвідомішим представником так званих лібералів та опозиціонерів є Навальний. Його діяльність відома не тільки в Україні, але й в усьому демократичному світі. Проте, історія його політичних заяв має багато сумнівних моментів. У 2011 році Навальний увійшов до оргкомітету «русского маршу» (вікіпедія: щорічні маніфестації, мітинги й демонстрації російських націоналістичних та неонацистських рухів, присвячені Дню народної єдності 4 листопада), після окупації росією Криму неодноразово говорив те, що півострів буде частиною росії, у 2014 та у 2022 роках публікував у соціальних мережах заклики до світу не надавати Україні зброю.

Це тільки кілька найбільш відомих прикладів його дії. Але вже вони не дозволяють сприймати цю людину, як того, хто має спільне з Україною бачення миру.  У 2017 році Навальний мав т.з. дебати з Гіркіним, під час яких заявив: «війна, яку ви розпочали, це дорога справа, яка знищує економіку росії, яка у громадян рф забирає останні гроші». Таке обґрунтування антивоєнної позиції не демонструє усвідомленої позиції щодо того, що війна та окупація чужих територій – це неприпустимо. Згідно з цією реплікою, на неї просто нема грошей.

Він та його команда протягом років публікували вибачення за подібні висловлювання чи дії, стверджували, що його думка вже змінилася. Проте, навіть якщо повірити у ці заяви, чи можна бути впевненим, що через деякий час він знову кардинально не змінить свою позицію?

Антивоєнний аргумент Навального – війна це дуже дорого. Джерело: знімок екрана з каналу команди Навального

Початок повномасштабної війни відкрив для команди Навального великі політичні перспективи. Теперішній владі рф вже не вдасться відновити свою репутацію перед світом. Деякі західні країни продовжують вірити у демократичні зміни в росії та сподіваються знайти в Навальному приклад політика, який їх може здійснити. 

Росіяни не визнають своєї відповідальності за агресивні та терористичні дії власного народу. Джерело: знімок екрана з каналу команди Навального

 Більшість контенту в соціальних мережах спрямована саме на особистість Навального або на внутрішні проблеми рф. Перше, що можна побачити зараз на його YouTube каналі, це відео з описом, який починається з фрази «путінська війна доторкнулася в росії майже до кожного». За останні місяці згадки про Україну та про необхідність зупинити війну можна знайти у пості від лютого про рік від  початку повномасштабного наступу.

Але навіть ця його заява містить тези про те, що добровольців на війні серед росіян немає, що путін почав війну і що після війни з росії треба знімати всі санкції. Це дає розуміння того, що велика війна не є основним інформаційним приводом для Навального. Хоча саме вона негативно впливає на такі важливі для нього речі, як внутрішня та зовнішня політики рф. Але його команда свідомо ігнорує цю тему та згадує про неї або побіжно, або з ухилом на страждання “простих росіян”.

Такі заяви його команда розповсюджує не тільки на внутрішню аудиторію рф, але й на міжнародну. Відокремлення «простих росіян» від злого режиму призводить до активної присутності представників рф в Європі та світі в різних сферах: культурна, академічна, інформаційна тощо. Це дозволяє їм охоплювати більшу аудиторію та продовжувати вкорінювати вигідні їм наративи. 

У соціальних мережах Навального дуже мало згадок про війну та її наслідки для України. Джерело: знімок екрана з Instagram Навального

«Те, що шлях до “їхньої” “демократичної” росії сьогодні стелиться фізично, фізично через українські тіла, їх абсолютно не хвилює. Можна воювати чужими руками й чужими життями, і водночас називати тих, хто воює, “нацистами”. Чи принаймні “жорстокими”. Так теж буває. Бо в душі вони насправді бажають нам поразки, от воно що», – написав на Facebook філософ, президент PEN Ukraine Володимир Єрмоленко 

Юлія Латиніна

Латиніна є ще однією ліберальною росіянкою, яка останній рік вдає підтримку України й, одночасно, заперечує її суб’єктність. Вона самозвана військова експертка, яка останній рік постійно коментує будь-які новини з України. Латиніна просуває ідею нерозривності та єдності України та росії, за її словами «Україна рівноправна частина російської імперії». На початку повномасштабної війни у своєму твіттері вона висловила думку: все, що є російськомовне у світі демократичне, ринкове та західне тепер буде зосереджено у Києві». І це відбувалося в період найбільшого шоку українців та під час активних боїв біля Києва.

Такий наратив є ще одним напрямком роботи лагідної пропаганди від ліберальних росіян: об’єднання російського та українського народу в одне ціле та нероздільне. Тільки якщо офіційні особи росії пропонують таке об’єднання за умови зниження рівня життя до рівня рф. То ліберальні росіяни пропонують об’єднатися для руху на захід. У жодному з цих варіантів не передбачено погляд на Україну, як на самостійну та незалежну державу. Це черговий прояв імперської свідомості. 

Юлія Латиніна. Російські ліберали досі хочуть об’єднати росію та Україну. Джерело: Twitter Латиніної

«Так звані “хороші росіяни” в усій своїй імперській красі. При чому шовінізму тут ненабагато менше, ніж у відповідних заявах путіна: те саме відчуття свого “історичного права” на Київ за фактом громадянства в країні, котра намагається нас знищити, те саме сліпе, глухе і тупориле віщання про Київ як осердя “російськомовного світу”. Люди, котрі нічого не знають про Україну, крім власної ж пропаганди, беруться пашталакати про те, якою ця Україна має бути для них», – відреагував у своєму Facebook український письменник і перекладач, засновник та автор YouTube-каналу «Твоя підпільна гуманітарка» Остап Українець

Латиніна є частою гостею українських новинних етерів. Крім того, українські посадовці з радістю дають їй інтерв’ю. Таким чином, самі українці на різних рівнях продовжують поширювати шкідливі російські наративи в країні. Публічна та дружня комунікація з такими людьми легалізує їх присутність в українському просторі. Це чергова допомога ліберальним росіянам у поширенні своїх наративів. 

Українські посадовці охоче роздають інтерв’ю «хорошим росіянам». Джерело: знімок екрана з каналу Латиніної

Віктор Шендерович

Ще один російський ліберал, який також з’являється в українському інформаційному просторі. Цієї весни він відзначився своїми словами про російських солдатів:

«все-таки це наша країна та наші хлопчики. Так, обдурені, нещасні. Так, іноді вбивці навіть. Але вони наші, це наша країна».

Водночас бажання українців відсторонитися від всього російського він сприймає як «сплески нацизму». Це ще один напрям роботи російських лібералів на міжнародну аудиторію. Вони все частіше намагаються просувати тези про те, що українці занадто жорстокі до них, що українці неправі, а росіяни є жертвами обставин. Через збільшення рівня присутності українських голосів у світовому інформаційному просторі, росіяни працюють над тим, щоб зрівнятися «по рівню трагедії» з нами. Тим самим вони матимуть можливість представляти свою думку на світовій арені на рівні з українською.

Вам буде цікаво: 

• Пісні на руїнах та штучна велич: як росія використовує культуру проти України?
• Інформаційна війна: чому Україна не змогла швидко зреагувати на підрив Каховської ГЕС, та які наслідки цього?
• Як бахмутян використовують для піару пригожина?

Російські ліберали в етерах українських телеканалів. Джерело: YouTube-канал Фабрика новин

Не путін створив росію, а росія створила путіна

Таких прикладів десятки, якщо не сотні. Т.з. ліберальні росіяни щодня розповсюджують подібні до вищевказаних наративи. Ми маємо розуміти, що російські ліберали першочергово переймаються своїми проблемами та майбутнім своєї країни, тобто рф. Тому, поширювати їх ідеї серед української аудиторії щонайменше неефективно. Часто це є небезпечним для інформаційного простору і свідомості громадян. Кожне їх слово буде завжди про рф.

Вони послідовно виправдовують себе та свою країну, намагаються запевнити світ у своїй невинності. Риторика ліберальних росіян свідчить про те, що вони не осмислили свої дії, свою провину та не мають чіткого бачення трансформації країни. Без колективної рефлексії неможливо досягнути змін у суспільстві. А у росіян ще навіть не виникло усвідомлення про те, що подібні кроки потрібно здійснити.

Нам треба захищати від росіян свої території, мову, культуру та ідентичність. Війна почалася не у 2022 році, а у 2014. Проте, до 24 лютого абсолютна більшість російських лібералів ігнорували окупацію частини територій України. Вони не відзначилися різким запереченням або антивоєнними заявами. Проте, повномасштабний наступ дав їм увагу світу, яку вони почали використовувати у власних політичних інтересах. 

«Ліберал і демократ – це людина, яка ставить цінності громадянських прав і свобод вище інших цінностей. І першим таким правом, відповідно до Міжнародного пакту ООН, є право народів на самовизначення. Якщо російський ліберал і демократ не визнає права народів на самовизначення, це означає, що він визнає наявність суб’єкта, який краще за народи знає, що їм треба для щастя, або ж який має право визначати життя людей попри їхні питомі інтереси. Таким суб’єктом є російська держава. Значить, для такого російського ліберала і демократа цінність держави вище цінності прав і свобод. Тобто зовсім він не ліберал і не демократ, а просто імперець, такий же, як і путін. І відрізняє його від вірного путінця лише бажання, щоб на троні був інший путін замість цього» – написав викладач Києво-Могилянської академії Валерій Пекар.

Фото: «Бахмут IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Військово-лікарська комісія (ВЛК) визначає придатність військовозобов’язаних і військовослужбовців до проходження служби за станом здоров’я. У разі якщо ВЛК визнає військового непридатним до подальшої служби, він має право ініціювати процедуру звільнення.

Детальніше про те, як саме подати рапорт на звільнення зі служби — в матеріалі Бахмут IN.UA

Як написати рапорт на звільнення, якщо після ВЛК вас визнали непридатним до служби

Звільнення військовослужбовців за станом здоров’я передбачене Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу”. Згідно зі статтею 26 цього закону, звільнення здійснюється:

• у запас — якщо військовослужбовець не досяг граничного віку перебування в запасі та визнаний ВЛК непридатним до служби з переоглядом через 6–12 місяців;
• у відставку — якщо військовослужбовець досяг граничного віку перебування в запасі або визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Як розпочати процедуру звільнення

Для звільнення з військової служби необхідно подати рапорт командиру військової частини. У рапорті вказуються причини звільнення за станом здоров’я з описом наявних захворювань, травм або поранень та часу їх виникнення. До рапорту додаються медичні документи, що підтверджують стан здоров’я.

Разом із рапортом подається прохання про направлення на проходження ВЛК для встановлення непридатності до військової служби.

Після погодження командиром військовослужбовець отримує направлення на ВЛК, яке підписується відповідними посадовими особами штабу або кадрового органу.

Документи для проходження ВЛК

Під час проходження ВЛК подаються:

• медична книжка;
• військовий квиток;
• фотокартка 3×4 см без головного убору (для амбулаторного огляду);
• службова характеристика;
• медична характеристика (у воєнний час подається за можливості).

У разі огляду з приводу поранень, травм, контузій або каліцтв, отриманих під час служби, додатково подається довідка про обставини їх отримання. Допускається подання завірених копій таких документів.

Оформлення звільнення

Після проходження ВЛК військовослужбовець отримує висновок про непридатність до служби. За потреби ВЛК може ухвалити постанову про тимчасове звільнення від виконання службових обов’язків строком до 30 календарних днів.

Висновок ВЛК надсилається до військової частини, де служба персоналу оформлює документи для звільнення та передає їх посадовій особі, уповноваженій ухвалювати відповідне рішення.

Після видання наказу про звільнення військовослужбовець здає посаду та виключається зі списків особового складу частини. Протягом п’яти днів після звільнення необхідно прибути до ТЦК та СП за обраним місцем проживання для взяття на військовий облік.

Як оформити рапорт на звільнення

У рапорті зазначаються:

• повне ім’я та посада командира, якому він адресується;
• назва документа — “Рапорт”;
• прізвище, ім’я, по батькові, посада та військове звання військовослужбовця;
• прохання про звільнення з військової служби за станом здоров’я з посиланням на відповідну норму закону;
• зазначення ТЦК та СП, до якого військовослужбовець має бути направлений для взяття на облік;
• інформація про відсутність претензій до військової частини та командування;
• перелік доданих документів;
• дата та підпис.

Ознайомитися з прикладом документа можна за посиланням.

Рапорт подається через встановлений порядок підпорядкування та є підставою для запуску процедури звільнення після рішення ВЛК.

Читайте також:

Затримка виплат військовим: куди звертатися у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовослужбовці Збройних сил України (ЗСУ) отримують грошове забезпечення, яке складається з основних виплат і додаткових винагород. До них належать посадові оклади, доплати за участь у бойових діях, виплати за поранення, лікування чи реабілітацію. Проте, інколи можлива затримка або нарахування не в повному обсязі. В такому випадку потрібно звертатися до командування або фінансових установ.

Детальніше про те, чому можуть виникати затримки у випалах військових та куди саме звертатися — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Коли мають надходити виплати військовим

Основне грошове забезпечення військовим виплачується за попередній місяць служби до 20 числа наступного місяця. Найчастіше кошти надходять у період з 7 по 15 число. Якщо гроші перераховані військовій частині після 20 числа, виплата здійснюється протягом трьох днів з моменту їх надходження.

Додаткові грошові винагороди — зокрема за участь у бойових діях або за час лікування після поранення — зазвичай виплачуються після 20 числа наступного місяця, після того як кошти надійдуть до військової частини. Перевищення цих строків вважається затримкою.

Основні причини затримок

Затримки або неповні виплати можуть виникати через:

• відсутність або несвоєчасне надходження коштів з бюджету;
• помилки або неналежне оформлення запитів на виплати з боку військових частин;
• переведення військовослужбовця між частинами, тривалі відрядження або зміни статусу служби, що спричиняють збої в бухгалтерському обліку;
• несвоєчасне подання або втрату документів, які підтверджують право на додаткову винагороду, зокрема бойові виплати 70 або 100 тисяч гривень.

Також можливі затримки через помилки в нарахуванні, оскільки грошове забезпечення має багато складових.

Що робити у разі затримки виплат

У разі відсутності або затримки виплат військовослужбовцю рекомендовано:

• з’ясувати причину затримки — чи вона має загальний характер на державному рівні, чи виникла на рівні конкретної військової частини;
• уточнити у фінансовій службі або командування, з якої причини виникла затримка та коли очікується виплата;
• у разі затримки на рівні військової частини подати скаргу, зазначивши військове звання, ПІБ, номер частини та період затримки.

Скарги можна подати через:

• гарячу лінію Міністерства оборони України — 1512;
• електронну пошту МОУ: [email protected];
• фінансовий департамент МОУ — +380 (44) 271 3626;
• урядову лінію через офіційну форму звернення.

Якщо затримується премія або бойові виплати

У випадку затримки премії необхідно з’ясувати, чи має вона масовий характер у підрозділі, чи стосується лише окремого військовослужбовця. Якщо виплату не отримує одна особа, це може бути пов’язано з дисциплінарними стягненнями або іншими підставами для позбавлення винагороди.

Рішення про позбавлення грошових виплат може бути оскаржене до вищого командування або в судовому порядку.

Бойові виплати найчастіше затримуються через неналежне або несвоєчасне оформлення підтвердних документів, зокрема щодо участі в бойових діях чи факту поранення.

Читайте також:

Пенсія учасникам бойових дій у 2026 році: суми виплат і перелік документів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!