Сталкінг — серйозна проблема сучасності, з якою постійно зіштовхуються люди різного віку, особливо жінки. Вона виражається постійними переслідуваннями та маніакальною поведінкою, яка супроводжується погрозами.

Редакція Бахмут IN.UA спробувала розібратися в цій проблемі та дізнатися, що саме вважається переслідуванням, які докази потрібно збирати для поліції, й де можна отримати підтримку і психологічну допомогу.

Що таке сталкінг

Як повідомляють у Департаменті інформаційно-аналітичної підтримки Нацполіції України, у законодавстві України наразі відсутнє формальне тлумачення поняття “сталкінг”. Однак, його відсутність не анулює наявності проблеми.

Сталкінг (з англійської “Stalking” — переслідування) — нав’язлива увага до однієї людини з боку іншої людини в реальному житті або в онлайн-просторі. Воно вважається одним з видів психологічного насильства, головна мета якого полягає в тому, щоб домогтися уваги іншої людини без її на те згоди та бажання. Воно може проявлятись так:

• неодноразові погрози;
• небажане спілкування;
• наполегливі дзвінки та повідомлення;
• навмисне наголошування на тому, що за дівчиною ведеться нагляд аби викликати почуття постійної небезпеки;
• фізичне переслідування;
• заподіяння шкоди власності потерпілій; 
• дії проти сім’ї, її друзів, домашніх улюбленців, або поширення неправдивої інформації через Інтернет.

Також існує кіберсталкінг — нав’язливе спілкування, дзвінки, погрози, залякування у соцмережах. Все це завдає шкоди, позбавляє почуття безпеки, змушує жити у постійному хвилюванні за своє життя і здоров’я. В умовах війни, коли всі перебувають у постійному стресі, переслідування можуть надати людині ще більшої шкоди.

Як сталкери проявляють свою увагу

Для демонстрації того, як діють сталкери, редакція Бахмут IN.UA ділиться історією однієї з потерпілих від цього явища. Для Катерини (ім’я змінено) все починається з ділової зустрічі та обміну телефонами саме у робочих цілях. 

Згодом чоловік почав наполегливо писати повідомлення інтимного характеру, запрошувати на побачення в малолюдні місця, ігноруючи при цьому будь-яку відмову дівчини від залицянь. Продовжилось це тим, що сталкер знаходить її дані та адресу, продовжуючи вже особисто проявляти небажану увагу.

Катерина — переселенка з нині окупованого міста Донеччини та проживає з подругою, через що вона боїться відповісти чоловіку різкою відмовою, адже переживає за наслідки. 

Що робити, якщо переслідування переходять до фізичного насилля

Недовіра, віктимблеймінг (перекладання провини за злочин на постраждалу, наприклад, “сама винна”) та суспільний осуд –  це основні причини, чому постраждалі не йдуть до поліції.

До поліції дівчина не звертається через недовіру та побоювання, що заяву можуть не прийняти. Якщо ж йдеться про маленькі містечка навіть є ризик, що кривдник може бути дотичним до правоохоронних органів, що може погіршити ситуацію для постраждалих. Втім, Катерина не єдина, хто не звертається по допомогу.

Де шукати допомогу при переслідуваннях

Допомогу при сталкінгу надають багато організацій, одна з яких “Ла Страда“. Ця правозахисна організація працює задля запобігання та протидії ґендерно-зумовленому насильству, домашньому насильству, а також в інших питаннях захисту прав людини. Допомогти можуть на гарячій лінії “Ла Страда”: +38 (080) 050 0335 або за номером 116 123.

Ми розпитали юристку організації “Ла Страда” про те, як діяти постраждалим від сталкінгу та як покарати переслідувача.

В організації наголошують на необхідності звертатися до поліції — саме вона є тим органом, який зобов’язаний захищати в таких випадках.

Як зібрати докази сталкінгу

Якщо потерпіла боїться чи не розуміє, що робити, як зібрати докази, до кого звертатися — радимо телефонувати на національну гарячу лінію “Ла Страда” за номером 116 123. Консультанти допоможуть постраждалій, а також розкажуть, як збирати докази, до кого звертатися та пояснять, як ці дії кривдника можуть бути надалі кваліфіковані в суді чи при розгляді справи в поліції.
Коли ви звертаєтесь до поліції потрібно зібрати якомога більше доказів, що свідчать про переслідування: скриншоти повідомлень соцмереж, записи розмов.

Якщо у відділку поліції відмовляються приймати заяву — необхідно звертатися на гарячу лінію нацполіції та повідомляти про те, який саме підрозділ, чи відділення поліції відмовляється приймати заяву, і просити вжити заходів щодо її прийняття.

Яке покарання може отримати сталкер

Оскільки немає єдиної статті, немає і визначення, які саме дії можуть вважатися сталкінгом, чи кіберсталкінгом. Важко кваліфікувати такі дії саме тоді, коли сталкінг характеризується певним видом переслідувань, наприклад, лише фізичні переслідування, або лише нав’язливі повідомлення, зазначають у “Ла Страді”. За повідомленням Національної поліції України, притягнути до відповідальності переслідувача можна за наступними статтями:

• Стаття 182 КК України “Порушення недоторканності приватного життя”, в такому випадку переслідувачу загрожує штраф, виправні роботи або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років;
• Стаття 129 КК України — погроза вбивством, якщо для того є реальні підстави;
• Стаття 173 КУпАП — умисне вчинення діянь психологічного, економічного фізичного характеру передбачає адміністративне покарання.

До прикладу, гучна справа, де дівчині погрожував кур’єр однієї зі служб доставки — поліція відкрила справу саме за статтею 129 ККУ — погроза вбивством. Але, на жаль, це сталося лише після широкого розголосу, додають у “Ла Страді”.

Не слід боятися звертатися за допомогою

У ситуації стресу перестають забезпечуватися базові потреби людини, в цьому випадку — безпека. Відновлення цієї безпеки можуть забезпечити родичі, близькі, друзі. Підтримати тут і зараз, вивести потерпілу із ситуації завмирання, допомогти розробити плани як діяти.

Наприклад, історія Катерини, завдяки підтримці подруги таки завершується. Дівчині вдалося відмовити сталкеру і той облишив спроби небажаної уваги. Проте за місяць переслідувань дівчина перебувала у стані страху.

На жаль, не всі переслідування мають таку кінцівку. Якщо ви переживаєте за своє життя і переслідувач завдає вам психологічного чи фізичного насилля  —  необхідно звертатися по допомогу.

У правозахисній організації “Ла Страді” також розповіли, що, за період з 1 січня по 31 травня 2023 року, вони отримали 312 звернень зі сталкінгу та кіберсталкінгу. Це питання не є найчастішою проблемою, з якою звертаються до організації. В умовах повномасштабного вторгнення постраждалим здається, що їхня проблема не така важлива на фоні війни. Але навіть офіційна цифра звернень на гарячу лінію організації свідчить, що проблема існує і вона потребує вирішення на законодавчому рівні, адже переслідування досі не криміналізовані окремою статтею.

Читайте також:

• Що робити жінці, якщо її домагаються в армії: інструкція
• Сама винна: як у столиці молодики познущалися з дівчин та чому жінок звинувачують у насиллі
• Сексизм та призначення жінки: новий відеофейк росіян про “мобілізацію жінок в ЗСУ”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році відбудеться додаткова сесія Національного мультипредметного тесту для вступників, які не змогли пройти тестування під час основного етапу. Процедура має чіткі часові межі, визначені категорії учасників та алгоритм реєстрації.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Додаткова сесія НМТ у 2026 році

Міністерство освіти і науки України наказом від 24 грудня 2025 року №1701 встановило дати проведення додаткових сесій. Тестування триватиме у період з 17 по 24 липня 2026 року.

Взяти участь у додаткових сесіях мають право вступники, які зареєструвалися в додатковий період реєстрації, а також ті, хто з поважних причин не пройшов або не завершив тестування під час основної сесії. До таких випадків належать:

• неявка до тимчасового екзаменаційного центру або неможливість взяти участь у тестуванні через поважні причини;
• участь у міжнародних або всеукраїнських офіційних заходах (змагання, олімпіади, турніри), тренувальних зборах чи перебування в дорозі до місць їх проведення у день іспиту;
• різке погіршення стану здоров’я під час виконання сертифікаційної роботи;
• виникнення обставин у центрі тестування, що загрожували життю та здоров’ю учасників;
• дочасне припинення процедури іспиту через неможливість створення належних умов;
• погане самопочуття або психоемоційний стан після нічних обстрілів та довготривалої повітряної тривоги напередодні іспиту.

Процедура подачі документів при неявці

Вступники, які не з’явилися на тестування через поважні причини або участь в офіційних заходах, повинні подати заяву до регіонального центру оцінювання якості освіти. До заяви додається документ, що підтверджує обставини пропуску.

Документи необхідно подати протягом трьох робочих днів із дня проведення основної сесії, в якій особа мала брати участь. Передбачено три способи подачі:

• поштовим зв’язком, враховуючи час на доставлення;
• електронною поштою, де датою подачі вважається дата отримання листа регіональним центром;
• особисто вступником або через уповноважену особу з належно оформленими повноваженнями.

Дії при перериванні іспиту

Учасники, які розпочали, але не змогли завершити тестування через погіршення здоров’я чи загрозу безпеці, подають заяву про допуск до додаткової сесії до відповідного регіонального центру. Це можна зробити безпосередньо в центрі тестування до моменту виходу з нього через відповідальну особу або самостійно протягом трьох робочих днів.

Рішення про допуск таких осіб ухвалює регламентна комісія на основі записів у документах екзаменаційного центру. Обов’язковою умовою допуску є задоволення клопотання про анулювання попереднього результату апеляційною комісією.

Розгляд заяв та оскарження рішень

Регламентна комісія розглядає заяви протягом періоду їх прийняття та трьох робочих днів після його завершення. Інформація про допуск або недопуск до додаткової сесії з’являється у персональному кабінеті вступника.

У разі отримання відмови вступник має право оскаржити рішення. Заяву про оскарження необхідно подати до апеляційної комісії Українського центру оцінювання якості освіти протягом трьох календарних днів з дати розгляду, яка вказана в персональному кабінеті.

Читайте також:

Як змінилася вступна кампанія у 2026 році: основні нововведення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держава надає військовослужбовцям грошову компенсацію у разі переїзду до іншого населеного пункту через зміну місця служби. Виплата складається з підйомної допомоги та добових на час перебування в дорозі для військового і членів його родини.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Підйомна допомога при переїзді

За даними Міноборони, право на фінансову допомогу мають громадяни, які проходять військову службу за контрактом, перебувають на кадровій військовій службі або призвані як особи офіцерського складу.

Мобілізовані особи та військовослужбовці базової служби не мають права на отримання підйомних виплат.

Підстави для нарахування грошової компенсації

Виплати призначають при переїзді до іншого населеного пункту за кількох обставин. До них належать призначення на нову військову посаду, передислокація військової частини чи підрозділу, а також переведення з пункту постійної дислокації до відокремленого підрозділу або між підрозділами у різних містах.

Гроші нараховують у разі зарахування до військового навчального закладу на термін від шести місяців, якщо за військовослужбовцем не зберігається попередня посада. Також компенсація передбачена при поверненні з відрядження до державних органів, підприємств чи закладів освіти, після служби або навчання за кордоном, та при переході з інших військових формувань до Збройних Сил України з призначенням на посаду в іншому місті.

У яких випадках гроші не виплачують

Фінансова допомога не передбачена при направленні на навчання терміном до шести місяців або якщо за військовим зберігається його посада. Гроші не виплачують після закінчення навчального закладу у разі призначення на посаду в тому ж населеному пункті, де відбувалося навчання, за умови, що родина вже переїжджала туди під час освітнього процесу.

Розмір виплат для військового та родини

Сума підйомної допомоги на самого військовослужбовця становить одне місячне грошове забезпечення за новим місцем служби. На кожного члена сім’ї, який переїжджає разом із ним, додатково виплачують 50 відсотків від цієї суми.

Також держава компенсує добові за кожен день у дорозі. Розрахунок базується на проїзних документах: день вибуття та день прибуття рахуються як дві доби. Якщо квитків немає, добові виплачують лише за одну добу переїзду. Протягом одного календарного року компенсацію можна отримати максимум за два переїзди.

Критерії для членів сім’ї

Виплати нараховують на родичів, які вказані в особовій справі військовослужбовця на момент приїзду. До переліку входять чоловік або дружина, незалежно від віку та працездатності, за умови реєстрації шлюбу до дати прибуття на нове місце служби.

Гроші передбачені на дітей військовослужбовця та його партнера, зокрема усиновлених, які є неповнолітніми або мають інвалідність незалежно від віку. Компенсацію також виплачують на непрацездатних батьків або усиновителів подружжя, які досягли пенсійного віку чи мають інвалідність. У випадку, коли обоє з подружжя є військовослужбовцями, підйомну допомогу виплачують кожному окремо за новим місцем служби. Кошти на інших членів сім’ї розраховують із грошового забезпечення одного з них за їхнім вибором.

Процедура оформлення та терміни

Для отримання коштів військовослужбовець має написати рапорт на ім’я командира після прибуття до нової частини. Датою виникнення права на виплату є день прийняття посади, дата зарахування на навчання або оголошена наказом дата прибуття частини до нового місця дислокації.

На основі рапорту командир видає наказ із зазначенням суми виплати. У разі необхідності він може створити комісію для перевірки факту переїзду родини. Виплату здійснює нова військова частина. Звернутися за підйомною допомогою дозволяється протягом трьох років з моменту виникнення такого права.

Читайте також:

Як відновити втрачене або пошкоджене посвідчення УБД: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!