Сталкінг — серйозна проблема сучасності, з якою постійно зіштовхуються люди різного віку, особливо жінки. Вона виражається постійними переслідуваннями та маніакальною поведінкою, яка супроводжується погрозами.

Редакція Бахмут IN.UA спробувала розібратися в цій проблемі та дізнатися, що саме вважається переслідуванням, які докази потрібно збирати для поліції, й де можна отримати підтримку і психологічну допомогу.

Що таке сталкінг

Як повідомляють у Департаменті інформаційно-аналітичної підтримки Нацполіції України, у законодавстві України наразі відсутнє формальне тлумачення поняття “сталкінг”. Однак, його відсутність не анулює наявності проблеми.

Сталкінг (з англійської “Stalking” — переслідування) — нав’язлива увага до однієї людини з боку іншої людини в реальному житті або в онлайн-просторі. Воно вважається одним з видів психологічного насильства, головна мета якого полягає в тому, щоб домогтися уваги іншої людини без її на те згоди та бажання. Воно може проявлятись так:

• неодноразові погрози;
• небажане спілкування;
• наполегливі дзвінки та повідомлення;
• навмисне наголошування на тому, що за дівчиною ведеться нагляд аби викликати почуття постійної небезпеки;
• фізичне переслідування;
• заподіяння шкоди власності потерпілій; 
• дії проти сім’ї, її друзів, домашніх улюбленців, або поширення неправдивої інформації через Інтернет.

Також існує кіберсталкінг — нав’язливе спілкування, дзвінки, погрози, залякування у соцмережах. Все це завдає шкоди, позбавляє почуття безпеки, змушує жити у постійному хвилюванні за своє життя і здоров’я. В умовах війни, коли всі перебувають у постійному стресі, переслідування можуть надати людині ще більшої шкоди.

Як сталкери проявляють свою увагу

Для демонстрації того, як діють сталкери, редакція Бахмут IN.UA ділиться історією однієї з потерпілих від цього явища. Для Катерини (ім’я змінено) все починається з ділової зустрічі та обміну телефонами саме у робочих цілях. 

Згодом чоловік почав наполегливо писати повідомлення інтимного характеру, запрошувати на побачення в малолюдні місця, ігноруючи при цьому будь-яку відмову дівчини від залицянь. Продовжилось це тим, що сталкер знаходить її дані та адресу, продовжуючи вже особисто проявляти небажану увагу.

Катерина — переселенка з нині окупованого міста Донеччини та проживає з подругою, через що вона боїться відповісти чоловіку різкою відмовою, адже переживає за наслідки. 

Що робити, якщо переслідування переходять до фізичного насилля

Недовіра, віктимблеймінг (перекладання провини за злочин на постраждалу, наприклад, “сама винна”) та суспільний осуд –  це основні причини, чому постраждалі не йдуть до поліції.

До поліції дівчина не звертається через недовіру та побоювання, що заяву можуть не прийняти. Якщо ж йдеться про маленькі містечка навіть є ризик, що кривдник може бути дотичним до правоохоронних органів, що може погіршити ситуацію для постраждалих. Втім, Катерина не єдина, хто не звертається по допомогу.

Де шукати допомогу при переслідуваннях

Допомогу при сталкінгу надають багато організацій, одна з яких “Ла Страда“. Ця правозахисна організація працює задля запобігання та протидії ґендерно-зумовленому насильству, домашньому насильству, а також в інших питаннях захисту прав людини. Допомогти можуть на гарячій лінії “Ла Страда”: +38 (080) 050 0335 або за номером 116 123.

Ми розпитали юристку організації “Ла Страда” про те, як діяти постраждалим від сталкінгу та як покарати переслідувача.

В організації наголошують на необхідності звертатися до поліції — саме вона є тим органом, який зобов’язаний захищати в таких випадках.

Як зібрати докази сталкінгу

Якщо потерпіла боїться чи не розуміє, що робити, як зібрати докази, до кого звертатися — радимо телефонувати на національну гарячу лінію “Ла Страда” за номером 116 123. Консультанти допоможуть постраждалій, а також розкажуть, як збирати докази, до кого звертатися та пояснять, як ці дії кривдника можуть бути надалі кваліфіковані в суді чи при розгляді справи в поліції.
Коли ви звертаєтесь до поліції потрібно зібрати якомога більше доказів, що свідчать про переслідування: скриншоти повідомлень соцмереж, записи розмов.

Якщо у відділку поліції відмовляються приймати заяву — необхідно звертатися на гарячу лінію нацполіції та повідомляти про те, який саме підрозділ, чи відділення поліції відмовляється приймати заяву, і просити вжити заходів щодо її прийняття.

Яке покарання може отримати сталкер

Оскільки немає єдиної статті, немає і визначення, які саме дії можуть вважатися сталкінгом, чи кіберсталкінгом. Важко кваліфікувати такі дії саме тоді, коли сталкінг характеризується певним видом переслідувань, наприклад, лише фізичні переслідування, або лише нав’язливі повідомлення, зазначають у “Ла Страді”. За повідомленням Національної поліції України, притягнути до відповідальності переслідувача можна за наступними статтями:

• Стаття 182 КК України “Порушення недоторканності приватного життя”, в такому випадку переслідувачу загрожує штраф, виправні роботи або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років;
• Стаття 129 КК України — погроза вбивством, якщо для того є реальні підстави;
• Стаття 173 КУпАП — умисне вчинення діянь психологічного, економічного фізичного характеру передбачає адміністративне покарання.

До прикладу, гучна справа, де дівчині погрожував кур’єр однієї зі служб доставки — поліція відкрила справу саме за статтею 129 ККУ — погроза вбивством. Але, на жаль, це сталося лише після широкого розголосу, додають у “Ла Страді”.

Не слід боятися звертатися за допомогою

У ситуації стресу перестають забезпечуватися базові потреби людини, в цьому випадку — безпека. Відновлення цієї безпеки можуть забезпечити родичі, близькі, друзі. Підтримати тут і зараз, вивести потерпілу із ситуації завмирання, допомогти розробити плани як діяти.

Наприклад, історія Катерини, завдяки підтримці подруги таки завершується. Дівчині вдалося відмовити сталкеру і той облишив спроби небажаної уваги. Проте за місяць переслідувань дівчина перебувала у стані страху.

На жаль, не всі переслідування мають таку кінцівку. Якщо ви переживаєте за своє життя і переслідувач завдає вам психологічного чи фізичного насилля  —  необхідно звертатися по допомогу.

У правозахисній організації “Ла Страді” також розповіли, що, за період з 1 січня по 31 травня 2023 року, вони отримали 312 звернень зі сталкінгу та кіберсталкінгу. Це питання не є найчастішою проблемою, з якою звертаються до організації. В умовах повномасштабного вторгнення постраждалим здається, що їхня проблема не така важлива на фоні війни. Але навіть офіційна цифра звернень на гарячу лінію організації свідчить, що проблема існує і вона потребує вирішення на законодавчому рівні, адже переслідування досі не криміналізовані окремою статтею.

Читайте також:

• Що робити жінці, якщо її домагаються в армії: інструкція
• Сама винна: як у столиці молодики познущалися з дівчин та чому жінок звинувачують у насиллі
• Сексизм та призначення жінки: новий відеофейк росіян про “мобілізацію жінок в ЗСУ”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Коли військовослужбовець зникає безвісти під час виконання бойових завдань, його родина часто стикається з юридичними та бюрократичними труднощами. Статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, є юридичною основою для збереження виплат та надання державної допомоги близьким.

Про те, з якого моменту виникає цей статус, як його підтвердити та на що може розраховувати сім’я захисника, роз’яснили у Міністерстві оборони України.

Що визначає закон про статус зниклих безвісти

Правове регулювання всіх питань, пов’язаних із набуттям цього статусу, обліком, розшуком та соціальним захистом, здійснюється відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин». Закон визначає:

• процедуру набуття та припинення статусу;
• порядок розшуку та ведення Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (ЄРОЗБ);
• права зниклої особи та членів її сім’ї;
• механізми захисту майна зниклого;
• обов’язки державних органів щодо розшуку та інформування родини.

Цей статус поширюється на осіб, які зникли у зв’язку зі збройним конфліктом, воєнними діями або тимчасовою окупацією територій України.

З якого моменту виникає статус

Особа набуває правового статусу зниклої безвісти за особливих обставин відразу з моменту внесення відомостей про неї до ЄРОЗБ. При цьому юридично людина вважається зниклою вже з моменту подання заяви про факт зникнення. Чекати додаткових термінів, звертатися до суду чи попередньо підтверджувати факт полону не потрібно. Заяву про розшук до територіального органу Національної поліції можуть подати родичі, представники військової частини, органи державної влади, громадські об’єднання або будь-яка інша особа, якій стало відомо про зникнення.

Як підтвердити статус зниклого безвісти

Основним документом, що підтверджує статус, є витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. У Міноборони наголошують, що цей витяг слід відрізняти від сповіщення ТЦК про зникнення або витягу з ЄРДР — для оформлення соціальних виплат потрібен саме документ із ЄРОЗБ. Витяг використовують для:

• отримання інформації про хід розшуку;
• оформлення соціальних виплат та пенсії у зв’язку з втратою годувальника;
• оформлення відстрочки від мобілізації;
• установлення опіки над майном зниклого;
• отримання безоплатної правової допомоги.

Документ надають безоплатно протягом 10 робочих днів (до 30 днів — у разі додаткової перевірки). З серпня 2025 року послугу цифровізовано: запит можна подати через Єдине вікно для громадян, підписавши його електронним підписом.

Які гарантії зберігаються для родини

Набуття статусу не припиняє соціальний і правовий захист. За військовим зберігається грошове забезпечення, а родина отримує доступ до прав відразу після внесення даних до Реєстру. Основні гарантії включають:

• право знати про долю зниклого;
• захист майна;
• грошове забезпечення;
• соціальні виплати.

Хто може отримувати виплати

Згідно з постановою Кабміну № 884, право на грошове забезпечення мають дружина (чоловік), законні представники неповнолітніх дітей або дітей з інвалідністю з дитинства, а також батьки військового. За їхньої відсутності виплати можуть отримувати повнолітні діти, рідні брати чи сестри, законним представником яких є військовослужбовець. Захисникам, які зникли безвісти, у повному обсязі зберігається поточне грошове забезпечення (оклад, надбавки, премії) та додатково щомісяця нараховується 100 000 гривень винагороди. Тобто мінімальна сукупна сума становить від 120 000 гривень на місяць.

Коли припиняється розшук

Розшук припиняється після встановлення місцеперебування людини, її повернення з полону, офіційної ідентифікації останків або встановлення місця поховання. Відповідна відмітка вноситься до Реєстру протягом трьох днів, про що інформують родичів. Якщо статус згодом змінюється на офіційно встановлений факт загибелі, родина має право на призначення одноразової грошової допомоги.

Заяву на виплату грошового забезпечення сім’ям військовослужбовців ЗСУ рекомендовано подавати через ТЦК та СП за місцем проживання.

Читайте також:

Уряд схвалив новий алгоритм врегулювання конфлікту інтересів для військовослужбовців — Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Житлова субсидія на опалювальний сезон надається на період з 1 жовтня до 30 квітня. Частині отримувачів виплату перерахують автоматично, проте деяким категоріям потрібно звертатися за її призначенням окремо.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Кому допомогу перерахують автоматично

Автоматичний перерахунок проводять для людей, які вже отримували житлову субсидію в неопалювальному сезоні. Також виплату автоматично продовжать тим громадянам, які мали призначену “нульову” субсидію.

Звернутися за призначенням допомоги потрібно у випадках, якщо субсидія призначається вперше, або якщо раніше у її призначенні відмовили. Заяву також необхідно подати, якщо змінився склад домогосподарства, соціальний стан або інші обставини, що впливають на призначення допомоги.

Окремо звернутися за субсидією потрібно певним категоріям громадян, якщо вони не подавали документи після 1 травня поточного року. Зокрема, це стосується:

• домогосподарств, де фактично проживає менше людей, ніж зареєстровано;
• ВПО, які отримують субсидію за адресою, відмінною від місця реєстрації;
• громадян, які орендують житло та самостійно сплачують за житлово-комунальні послуги.

Як можна подати документи

Людям, які не встигли або не мали можливості звернутися за субсидією протягом неопалювального сезону, необхідно подати заяву для її призначення на осінньо-зимовий період.

Звернутися для оформлення документів можна кількома способами:

• особисто до органів Пенсійного фонду України;
• поштою;
• в електронній формі;
• через уповноважених посадових осіб виконавчих органів сільських, селищних та міських рад.

Читайте також:

Як отримати закордонний паспорт в Україні у 2026 році: покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!