Сталкінг — серйозна проблема сучасності, з якою постійно зіштовхуються люди різного віку, особливо жінки. Вона виражається постійними переслідуваннями та маніакальною поведінкою, яка супроводжується погрозами.

Редакція Бахмут IN.UA спробувала розібратися в цій проблемі та дізнатися, що саме вважається переслідуванням, які докази потрібно збирати для поліції, й де можна отримати підтримку і психологічну допомогу.

Що таке сталкінг

Як повідомляють у Департаменті інформаційно-аналітичної підтримки Нацполіції України, у законодавстві України наразі відсутнє формальне тлумачення поняття “сталкінг”. Однак, його відсутність не анулює наявності проблеми.

Сталкінг (з англійської “Stalking” — переслідування) — нав’язлива увага до однієї людини з боку іншої людини в реальному житті або в онлайн-просторі. Воно вважається одним з видів психологічного насильства, головна мета якого полягає в тому, щоб домогтися уваги іншої людини без її на те згоди та бажання. Воно може проявлятись так:

• неодноразові погрози;
• небажане спілкування;
• наполегливі дзвінки та повідомлення;
• навмисне наголошування на тому, що за дівчиною ведеться нагляд аби викликати почуття постійної небезпеки;
• фізичне переслідування;
• заподіяння шкоди власності потерпілій; 
• дії проти сім’ї, її друзів, домашніх улюбленців, або поширення неправдивої інформації через Інтернет.

Також існує кіберсталкінг — нав’язливе спілкування, дзвінки, погрози, залякування у соцмережах. Все це завдає шкоди, позбавляє почуття безпеки, змушує жити у постійному хвилюванні за своє життя і здоров’я. В умовах війни, коли всі перебувають у постійному стресі, переслідування можуть надати людині ще більшої шкоди.

Як сталкери проявляють свою увагу

Для демонстрації того, як діють сталкери, редакція Бахмут IN.UA ділиться історією однієї з потерпілих від цього явища. Для Катерини (ім’я змінено) все починається з ділової зустрічі та обміну телефонами саме у робочих цілях. 

Згодом чоловік почав наполегливо писати повідомлення інтимного характеру, запрошувати на побачення в малолюдні місця, ігноруючи при цьому будь-яку відмову дівчини від залицянь. Продовжилось це тим, що сталкер знаходить її дані та адресу, продовжуючи вже особисто проявляти небажану увагу.

Катерина — переселенка з нині окупованого міста Донеччини та проживає з подругою, через що вона боїться відповісти чоловіку різкою відмовою, адже переживає за наслідки. 

Що робити, якщо переслідування переходять до фізичного насилля

Недовіра, віктимблеймінг (перекладання провини за злочин на постраждалу, наприклад, “сама винна”) та суспільний осуд –  це основні причини, чому постраждалі не йдуть до поліції.

До поліції дівчина не звертається через недовіру та побоювання, що заяву можуть не прийняти. Якщо ж йдеться про маленькі містечка навіть є ризик, що кривдник може бути дотичним до правоохоронних органів, що може погіршити ситуацію для постраждалих. Втім, Катерина не єдина, хто не звертається по допомогу.

Де шукати допомогу при переслідуваннях

Допомогу при сталкінгу надають багато організацій, одна з яких “Ла Страда“. Ця правозахисна організація працює задля запобігання та протидії ґендерно-зумовленому насильству, домашньому насильству, а також в інших питаннях захисту прав людини. Допомогти можуть на гарячій лінії “Ла Страда”: +38 (080) 050 0335 або за номером 116 123.

Ми розпитали юристку організації “Ла Страда” про те, як діяти постраждалим від сталкінгу та як покарати переслідувача.

В організації наголошують на необхідності звертатися до поліції — саме вона є тим органом, який зобов’язаний захищати в таких випадках.

Як зібрати докази сталкінгу

Якщо потерпіла боїться чи не розуміє, що робити, як зібрати докази, до кого звертатися — радимо телефонувати на національну гарячу лінію “Ла Страда” за номером 116 123. Консультанти допоможуть постраждалій, а також розкажуть, як збирати докази, до кого звертатися та пояснять, як ці дії кривдника можуть бути надалі кваліфіковані в суді чи при розгляді справи в поліції.
Коли ви звертаєтесь до поліції потрібно зібрати якомога більше доказів, що свідчать про переслідування: скриншоти повідомлень соцмереж, записи розмов.

Якщо у відділку поліції відмовляються приймати заяву — необхідно звертатися на гарячу лінію нацполіції та повідомляти про те, який саме підрозділ, чи відділення поліції відмовляється приймати заяву, і просити вжити заходів щодо її прийняття.

Яке покарання може отримати сталкер

Оскільки немає єдиної статті, немає і визначення, які саме дії можуть вважатися сталкінгом, чи кіберсталкінгом. Важко кваліфікувати такі дії саме тоді, коли сталкінг характеризується певним видом переслідувань, наприклад, лише фізичні переслідування, або лише нав’язливі повідомлення, зазначають у “Ла Страді”. За повідомленням Національної поліції України, притягнути до відповідальності переслідувача можна за наступними статтями:

• Стаття 182 КК України “Порушення недоторканності приватного життя”, в такому випадку переслідувачу загрожує штраф, виправні роботи або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років;
• Стаття 129 КК України — погроза вбивством, якщо для того є реальні підстави;
• Стаття 173 КУпАП — умисне вчинення діянь психологічного, економічного фізичного характеру передбачає адміністративне покарання.

До прикладу, гучна справа, де дівчині погрожував кур’єр однієї зі служб доставки — поліція відкрила справу саме за статтею 129 ККУ — погроза вбивством. Але, на жаль, це сталося лише після широкого розголосу, додають у “Ла Страді”.

Не слід боятися звертатися за допомогою

У ситуації стресу перестають забезпечуватися базові потреби людини, в цьому випадку — безпека. Відновлення цієї безпеки можуть забезпечити родичі, близькі, друзі. Підтримати тут і зараз, вивести потерпілу із ситуації завмирання, допомогти розробити плани як діяти.

Наприклад, історія Катерини, завдяки підтримці подруги таки завершується. Дівчині вдалося відмовити сталкеру і той облишив спроби небажаної уваги. Проте за місяць переслідувань дівчина перебувала у стані страху.

На жаль, не всі переслідування мають таку кінцівку. Якщо ви переживаєте за своє життя і переслідувач завдає вам психологічного чи фізичного насилля  —  необхідно звертатися по допомогу.

У правозахисній організації “Ла Страді” також розповіли, що, за період з 1 січня по 31 травня 2023 року, вони отримали 312 звернень зі сталкінгу та кіберсталкінгу. Це питання не є найчастішою проблемою, з якою звертаються до організації. В умовах повномасштабного вторгнення постраждалим здається, що їхня проблема не така важлива на фоні війни. Але навіть офіційна цифра звернень на гарячу лінію організації свідчить, що проблема існує і вона потребує вирішення на законодавчому рівні, адже переслідування досі не криміналізовані окремою статтею.

Читайте також:

• Що робити жінці, якщо її домагаються в армії: інструкція
• Сама винна: як у столиці молодики познущалися з дівчин та чому жінок звинувачують у насиллі
• Сексизм та призначення жінки: новий відеофейк росіян про “мобілізацію жінок в ЗСУ”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Розлучення та виховання дітей — життєві обставини, які не зникають, коли один із батьків стає на захист країни. У зв’язку з цим у родинах військовослужбовців часто виникають запитання щодо механізму утримання аліментів, зокрема з бойових винагород чи виплат за поранення.

Міністерство оборони України надало детальне роз’яснення щодо того, які саме складові грошового забезпечення військових формують аліментну базу.

З яких виплат військових утримуються аліменти

Базові правила утримання аліментів для військовослужбовців ЗСУ та цивільних громадян однакові. Вони регулюються Сімейним кодексом, законом “Про виконавче провадження” та відповідною постановою Кабміну.

Аліменти утримуються із загального грошового забезпечення військового, до якого обов’язково входять:

• посадовий оклад та оклад за військовим званням;
• щомісячна надбавка за вислугу років;
• постійні щомісячні надбавки, доплати, премії та підвищення окладу;
• додаткові винагороди, що мають систематичний характер.

Якщо суд присудив сплату аліментів як частку від доходу, відсоткова ставка розраховується від фінальної суми забезпечення вже після відрахування всіх обов’язкових податків і зборів.

Чи стягуються аліменти з бойових виплат?

Згідно з чинними нормами, аліменти підлягають утриманню з додаткової винагороди, яку військовослужбовці отримують під час дії воєнного стану. До цієї категорії належать бойові виплати у розмірі 30 000, 50 000 та 100 000 гривень, а також виплати інструкторам (від 15 до 30 тисяч гривень) та 10 000 гривень за фактичне виконання обов’язків. Оскільки ці нарахування здійснюються щомісяця, вони класифікуються як постійні види доходу.

З яких виплат аліменти не вираховуються

До аліментної бази не включаються виплати, що мають разовий, цільовий або компенсаційний характер. Зокрема, утримання не здійснюється з:

• грошової допомоги на оздоровлення;
• одноразових винагород у розмірі 70 000 та 170 000 гривень;
• матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;
• одноразової грошової допомоги при звільненні або за укладення першого контракту;
• одноразової грошової допомоги у разі поранення, контузії або встановлення інвалідності.

У Міноборони звертають увагу на важливий нюанс щодо “виплат за поранення”. Грошове забезпечення, яке військовий щомісяця отримує в період лікування, враховується до аліментної бази. Натомість цільова одноразова допомога за поранення не підлягає стягненню.

Розмір аліментів: гарантований мінімум та максимуми

Мінімальний гарантований розмір аліментів становить не менше 50% від актуального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Наразі це:

• для дитини віком до 6 років — 1 408,50 гривень;
• для дитини від 6 до 18 років — 1 756 гривень.

Мінімальний рекомендований розмір (який суд може призначити за наявності достатнього заробітку платника) становить 100% прожиткового мінімуму: 2 817 гривень для дітей до 6 років і 3 512 гривень для дітей до 18 років.

Якщо виплати призначаються у вигляді частки від загального доходу, вони становлять:

• на одну дитину — 1/4 від заробітку;
• на двох дітей — 1/3 від заробітку;
• на трьох і більше дітей — 1/2 від заробітку.

У наказному провадженні встановлено й верхню межу: розмір аліментів не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів. Тобто максимум 28 170 гривень (до 6 років) та 35 120 гривень (від 6 до 18 років). Право на підтримку мають і діти від 18 до 23 років за умови, що вони продовжують навчання.

Як відбувається процес стягнення

У разі примусового стягнення виконавець надсилає до військової частини постанову про звернення стягнення на доходи військовослужбовця. Фінансовий підрозділ частини розраховує та утримує визначену суму з виплат платника, перераховуючи її на рахунок виконавчої служби або приватного виконавця, після чого кошти надходять стягувачу. Якщо адреса військової частини невідома, документи можуть бути направлені до Міністерства оборони України для подальшої передачі в бухгалтерію відповідного підрозділу.

Змінити розмір виплат можна або через суд у разі зміни матеріального стану, або уклавши нотаріально посвідчений договір між батьками. Такий договір має силу виконавчого документа.

Читайте також:

Оподаткування виплат військовим: хто звільняється від військового збору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

4 листопада жовтня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Центр підтримки бахмутян у місті Київ.

Бахмутський ЦНАП у Києві

Прийом громадян запланований у середу, 4 листопада 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (68) 851 5089 (представники відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• зареєструвати місце проживання;
• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації;
• отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!