Сталкінг — серйозна проблема сучасності, з якою постійно зіштовхуються люди різного віку, особливо жінки. Вона виражається постійними переслідуваннями та маніакальною поведінкою, яка супроводжується погрозами.

Редакція Бахмут IN.UA спробувала розібратися в цій проблемі та дізнатися, що саме вважається переслідуванням, які докази потрібно збирати для поліції, й де можна отримати підтримку і психологічну допомогу.

Що таке сталкінг

Як повідомляють у Департаменті інформаційно-аналітичної підтримки Нацполіції України, у законодавстві України наразі відсутнє формальне тлумачення поняття “сталкінг”. Однак, його відсутність не анулює наявності проблеми.

Сталкінг (з англійської “Stalking” — переслідування) — нав’язлива увага до однієї людини з боку іншої людини в реальному житті або в онлайн-просторі. Воно вважається одним з видів психологічного насильства, головна мета якого полягає в тому, щоб домогтися уваги іншої людини без її на те згоди та бажання. Воно може проявлятись так:

• неодноразові погрози;
• небажане спілкування;
• наполегливі дзвінки та повідомлення;
• навмисне наголошування на тому, що за дівчиною ведеться нагляд аби викликати почуття постійної небезпеки;
• фізичне переслідування;
• заподіяння шкоди власності потерпілій; 
• дії проти сім’ї, її друзів, домашніх улюбленців, або поширення неправдивої інформації через Інтернет.

Також існує кіберсталкінг — нав’язливе спілкування, дзвінки, погрози, залякування у соцмережах. Все це завдає шкоди, позбавляє почуття безпеки, змушує жити у постійному хвилюванні за своє життя і здоров’я. В умовах війни, коли всі перебувають у постійному стресі, переслідування можуть надати людині ще більшої шкоди.

Як сталкери проявляють свою увагу

Для демонстрації того, як діють сталкери, редакція Бахмут IN.UA ділиться історією однієї з потерпілих від цього явища. Для Катерини (ім’я змінено) все починається з ділової зустрічі та обміну телефонами саме у робочих цілях. 

Згодом чоловік почав наполегливо писати повідомлення інтимного характеру, запрошувати на побачення в малолюдні місця, ігноруючи при цьому будь-яку відмову дівчини від залицянь. Продовжилось це тим, що сталкер знаходить її дані та адресу, продовжуючи вже особисто проявляти небажану увагу.

Катерина — переселенка з нині окупованого міста Донеччини та проживає з подругою, через що вона боїться відповісти чоловіку різкою відмовою, адже переживає за наслідки. 

Що робити, якщо переслідування переходять до фізичного насилля

Недовіра, віктимблеймінг (перекладання провини за злочин на постраждалу, наприклад, “сама винна”) та суспільний осуд –  це основні причини, чому постраждалі не йдуть до поліції.

До поліції дівчина не звертається через недовіру та побоювання, що заяву можуть не прийняти. Якщо ж йдеться про маленькі містечка навіть є ризик, що кривдник може бути дотичним до правоохоронних органів, що може погіршити ситуацію для постраждалих. Втім, Катерина не єдина, хто не звертається по допомогу.

Де шукати допомогу при переслідуваннях

Допомогу при сталкінгу надають багато організацій, одна з яких “Ла Страда“. Ця правозахисна організація працює задля запобігання та протидії ґендерно-зумовленому насильству, домашньому насильству, а також в інших питаннях захисту прав людини. Допомогти можуть на гарячій лінії “Ла Страда”: +38 (080) 050 0335 або за номером 116 123.

Ми розпитали юристку організації “Ла Страда” про те, як діяти постраждалим від сталкінгу та як покарати переслідувача.

В організації наголошують на необхідності звертатися до поліції — саме вона є тим органом, який зобов’язаний захищати в таких випадках.

Як зібрати докази сталкінгу

Якщо потерпіла боїться чи не розуміє, що робити, як зібрати докази, до кого звертатися — радимо телефонувати на національну гарячу лінію “Ла Страда” за номером 116 123. Консультанти допоможуть постраждалій, а також розкажуть, як збирати докази, до кого звертатися та пояснять, як ці дії кривдника можуть бути надалі кваліфіковані в суді чи при розгляді справи в поліції.
Коли ви звертаєтесь до поліції потрібно зібрати якомога більше доказів, що свідчать про переслідування: скриншоти повідомлень соцмереж, записи розмов.

Якщо у відділку поліції відмовляються приймати заяву — необхідно звертатися на гарячу лінію нацполіції та повідомляти про те, який саме підрозділ, чи відділення поліції відмовляється приймати заяву, і просити вжити заходів щодо її прийняття.

Яке покарання може отримати сталкер

Оскільки немає єдиної статті, немає і визначення, які саме дії можуть вважатися сталкінгом, чи кіберсталкінгом. Важко кваліфікувати такі дії саме тоді, коли сталкінг характеризується певним видом переслідувань, наприклад, лише фізичні переслідування, або лише нав’язливі повідомлення, зазначають у “Ла Страді”. За повідомленням Національної поліції України, притягнути до відповідальності переслідувача можна за наступними статтями:

• Стаття 182 КК України “Порушення недоторканності приватного життя”, в такому випадку переслідувачу загрожує штраф, виправні роботи або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років;
• Стаття 129 КК України — погроза вбивством, якщо для того є реальні підстави;
• Стаття 173 КУпАП — умисне вчинення діянь психологічного, економічного фізичного характеру передбачає адміністративне покарання.

До прикладу, гучна справа, де дівчині погрожував кур’єр однієї зі служб доставки — поліція відкрила справу саме за статтею 129 ККУ — погроза вбивством. Але, на жаль, це сталося лише після широкого розголосу, додають у “Ла Страді”.

Не слід боятися звертатися за допомогою

У ситуації стресу перестають забезпечуватися базові потреби людини, в цьому випадку — безпека. Відновлення цієї безпеки можуть забезпечити родичі, близькі, друзі. Підтримати тут і зараз, вивести потерпілу із ситуації завмирання, допомогти розробити плани як діяти.

Наприклад, історія Катерини, завдяки підтримці подруги таки завершується. Дівчині вдалося відмовити сталкеру і той облишив спроби небажаної уваги. Проте за місяць переслідувань дівчина перебувала у стані страху.

На жаль, не всі переслідування мають таку кінцівку. Якщо ви переживаєте за своє життя і переслідувач завдає вам психологічного чи фізичного насилля  —  необхідно звертатися по допомогу.

У правозахисній організації “Ла Страді” також розповіли, що, за період з 1 січня по 31 травня 2023 року, вони отримали 312 звернень зі сталкінгу та кіберсталкінгу. Це питання не є найчастішою проблемою, з якою звертаються до організації. В умовах повномасштабного вторгнення постраждалим здається, що їхня проблема не така важлива на фоні війни. Але навіть офіційна цифра звернень на гарячу лінію організації свідчить, що проблема існує і вона потребує вирішення на законодавчому рівні, адже переслідування досі не криміналізовані окремою статтею.

Читайте також:

• Що робити жінці, якщо її домагаються в армії: інструкція
• Сама винна: як у столиці молодики познущалися з дівчин та чому жінок звинувачують у насиллі
• Сексизм та призначення жінки: новий відеофейк росіян про “мобілізацію жінок в ЗСУ”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Житлова субсидія — це державна допомога українським родинам, які не можуть самостійно сплачувати повну вартість житлово-комунальних послуг. У 2025 році правила її розрахунку залишаються незмінними, але суми залежать від доходів сім’ї, соціальних нормативів і вартості послуг.

Детальніше про те, як розрахувати житлову субсидію у 2025 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як розрахувати житлову субсидію у 2025-2026

Житлова субсидія — це безповоротна адресна державна соціальна допомога малозабезпеченим громадянам, які проживають у житлових приміщеннях і не мають змоги самостійно оплачувати комунальні послуги, витрати на управління будинком чи придбання палива. Програму субсидій запроваджено ще у 1995 році, і вже понад 30 років вона залишається ключовим інструментом соціального захисту населення в умовах зростання тарифів.

Що впливає на розмір субсидії

Розмір субсидії визначається як різниця між повною вартістю житлово-комунальних послуг у межах соціальних норм і нормативів та обов’язковим платежем, який залежить від доходів родини.

Соціальні норми та нормативи закріплено у постанові Кабміну №409 від 6 серпня 2014 року, а порядок розрахунку обов’язкового платежу — у постанові №1156 від 27 липня 1998 року.

Приклад розрахунку субсидії на опалювальний сезон 2025–2026 років

Приклад розрахунку опублікували на сайті Пенсійного фонду України (ПФУ). Для розгляду взята умовна сім’я з чотирьох осіб:

• чоловік (щомісячний дохід — 8 900 гривні);
• дружина (щомісячний дохід — 8 200 гривні);
• 2 неповнолітні дитини.

Зазначається, що під час розрахунку розміру житлової субсидії на опалювальний сезон 2025-2026 років враховуються доходи домогосподарства за I та II квартали 2025 року.

Перший крок — визначення середнього доходу сім’ї. Для цього середньомісячний сукупний дохід домогосподарства визначається шляхом ділення сукупного доходу всіх членів домогосподарства за 2 квартали на кількість місяців, за які враховуються доходи:

Усього дохід сім’ї за пів року заробляє 102 600 гривні. Вказану суму отримується за наступною формулою: (8 900 * 6) + (8 200 * 6).

Далі отримані результати діляться на 6, тобто кількість місяців. Виходить, що середньомісячний дохід сім’ї становить 17 100 гривень.

Другий крок — визначення середнього доходу на одну особу в сім’ї. Для отримання суми потрібно розділити середньомісячний дохід сім’ї на кількість її членів. У прикладі цей показник становить 4 275 гривень (17 100 / 4 = 4 275).

Третій крок — розрахунок обов’язкового відсотка платежу за формулою: Ро = Кд / Кг * Рг, де:

• Ро — частка плати за послуги для домогосподарства (частка доходу), яка для розрахунку субсидії округлюється до двох знаків після коми;
• Кд — коефіцієнт доходу відношення розміру середньомісячного сукупного доходу домогосподарства в розрахунку на одну особу до прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленого на 1 січня року, з якого призначається субсидія;
• Кг — базовий коефіцієнт — два прожиткових мінімуми на одну особу в розрахунку на місяць;
• Рг — базова норма плати — 15% середньомісячного сукупного доходу домогосподарства.

Отже: 17 100 гривні (середньомісячний сукупний дохід домогосподарства) / 4 (кількість членів домогосподарства) / 2 920 (прожитковий мінімум на 1 січня 2025 року) / 2 (базовий коефіцієнт доходу для призначення субсидії) * 15% (базова норма плати за житлово-комунальні послуги) = 10,95%.

У такому разі, сума обов’язкового платежу становить 1 872,45 гривні (17 100 * 10,95% = 1 872,45)

Останній крок — це розрахування розміру самої субсидії. Вона обчислюється за формулою: розмір плати за житлово-комунальні послуги (ЖКП) у межах соціальних норм і нормативів (3 422,35 гривні) – сума обов’язкового платежу домогосподарства за ЖКП. У прикладі розрахунок виглядатиме наступним чином: 3422,35 – 1 872,45 = 1549,90 гривні — розмір субсидії на сім’ю

Читайте також:

• Аліменти у 2025 році: скільки платитимуть на дітей в Україні
• Реєстр збитків: як подати заявку українцям, які втратили дім через війну
• Компенсація за оренду житла для ветеранів: хто може отримати і як подати заявку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2025 році розмір аліментів на дітей в Україні залежатиме від віку дитини та доходу платника. Мінімальна гарантована сума не може бути меншою за 50% прожиткового мінімуму, а максимальна — перевищувати 10 прожиткових мінімумів.

Детальніше про аліменти у 2025 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Аліменти у 2025 році: які суми виплачуватимуть на дітей

В Україні мінімальний рівень аліментів безпосередньо залежить від прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних вікових категорій. Водночас існують мінімальні гарантовані аліменти — це мінімальна сума, яку зобов’язаний сплачувати один із батьків незалежно від рівня доходу:

• для дітей до 6 років — 1 281,5 гривні (50% від прожиткового мінімуму 2 563 гривень;
• для дітей від 6 до 18 років — 1 598 гривень (50% від прожиткового мінімуму 3 196 гривень).

Сума не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку:

• до 6 років — 25 630 гривень;
• від 6 до 18 років — 31 960 гривень.

Що таке рекомендований розмір аліментів

Якщо гарантований розмір аліментів — це мінімальна сума, яку має сплачувати батько чи мати при низькому рівні заробітку, то рекомендований розмір аліментів — це аспект, який встановлюється у судовому порядку при достатності заробітку платника.

Як визначається розмір аліментів

Якщо суд або сторони визначили аліменти у фіксованій (твердій) сумі, процес їхнього утримання є максимально простим. У такому випадку виконавча служба самостійно проводить індексацію суми, а роботодавець лише утримує конкретно визначену суму із заробітної плати працівника.

Існує й інша версія аліментів, коли сума залежить від відсоткового співвідношення — частини заробітку після утримання податку на дохід та військового збору.

Залежно від кількості дітей, аліменти у відсотках становлять:

• на одну дитину — ¼ частини доходу;
• на двох дітей — ⅓ частини доходу;
• на трьох і більше дітей — ½ частини доходу.

Зазначимо, що законодавство передбачає одне правило: загальний розмір відрахувань не може перевищувати 50%, а в разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей – 70% зарплати, яка належить до виплати працівникові

З яких доходів утримують аліменти, а з яких — ні

Відповідно до пункту 1 Переліку №146, аліменти підлягають утриманню з усіх видів заробітку та додаткової винагороди, які працівник отримує як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Наприклад:

• основна заробітна плата;
• доплати, надбавки, премії, у тому числі за понаднормову роботу, за роботу у святкові, неробочі та вихідні дні;
• винагорода за підсумками річної роботи або одноразові виплати за вислугу років;
• відпускні та компенсація за невикористану відпустку (якщо вона нараховується за кілька років під час звільнення);
• виплати за час виконання державних чи громадянських обов’язків, зокрема проходження військової служби;
• авторський гонорар працівникам;
• допомога з державного соціального страхування, за винятком декретних та лікарняних по догляду за хворою дитиною.

Цей список не є вичерпним — аліменти можуть утримуватися і з інших доходів, якщо вони не входять до переліку винятків, визначених пунктом 12 Переліку №146.

Водночас існує низка виплат, з яких аліменти не відраховуються, зокрема:

• вихідна допомога при звільненні;
• неоподатковувана матеріальна допомога;
• компенсація за невикористану відпустку (крім випадків, коли вона виплачується за кілька років);
• допомога на лікування;
• виплати у зв’язку з вагітністю та пологами;
• компенсації під час відрядження (добові, витрати на переїзд, переведення до іншої місцевості тощо);
• польове забезпечення та інші надбавки, що замінюють добові;
• компенсації за амортизацію інструментів, зношення одягу чи взуття;
• допомога по догляду за хворою дитиною до 14 років;
• вартість продовольчого або речового забезпечення, а також грошова компенсація за нього;
• дотації на харчування, санаторні путівки, відпочинок, що надаються коштом підприємства.

Строки та порядок сплати утриманих аліментів

Порядок перерахування аліментів визначено частиною 1 статті 69 Закону №1404. Згідно з нормою, роботодавець, який проводить утримання аліментів із заробітної плати працівника, зобов’язаний перерахувати утримані кошти на:

• рахунок органу державної виконавчої служби, або
• рахунок приватного виконавця, який веде відповідне виконавче провадження.

Перерахування слід здійснити у строк, передбачений для виплати заробітної плати боржнику. Якщо ж такий строк не визначено, то роботодавець має переказати аліменти не пізніше 10 числа місяця, що настає після місяця, за який проводилось стягнення.

Крім цього, роботодавець щомісяця зобов’язаний подавати звітність виконавцю — “Звіт про здійснені відрахування та виплати”. Форма звіту затверджена наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 №512/5.

Читайте також:

• Пенсії 2025: що зміниться з 1 листопада і чи буде підвищення
• Як отримати статус безробітного і скільки становить виплата: роз’яснення Донецького центру зайнятості
• Які види пільг можуть отримати пенсіонери в Україні у 2025 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!