Сталкінг — серйозна проблема сучасності, з якою постійно зіштовхуються люди різного віку, особливо жінки. Вона виражається постійними переслідуваннями та маніакальною поведінкою, яка супроводжується погрозами.

Редакція Бахмут IN.UA спробувала розібратися в цій проблемі та дізнатися, що саме вважається переслідуванням, які докази потрібно збирати для поліції, й де можна отримати підтримку і психологічну допомогу.

Що таке сталкінг

Як повідомляють у Департаменті інформаційно-аналітичної підтримки Нацполіції України, у законодавстві України наразі відсутнє формальне тлумачення поняття “сталкінг”. Однак, його відсутність не анулює наявності проблеми.

Сталкінг (з англійської “Stalking” — переслідування) — нав’язлива увага до однієї людини з боку іншої людини в реальному житті або в онлайн-просторі. Воно вважається одним з видів психологічного насильства, головна мета якого полягає в тому, щоб домогтися уваги іншої людини без її на те згоди та бажання. Воно може проявлятись так:

• неодноразові погрози;
• небажане спілкування;
• наполегливі дзвінки та повідомлення;
• навмисне наголошування на тому, що за дівчиною ведеться нагляд аби викликати почуття постійної небезпеки;
• фізичне переслідування;
• заподіяння шкоди власності потерпілій; 
• дії проти сім’ї, її друзів, домашніх улюбленців, або поширення неправдивої інформації через Інтернет.

Також існує кіберсталкінг — нав’язливе спілкування, дзвінки, погрози, залякування у соцмережах. Все це завдає шкоди, позбавляє почуття безпеки, змушує жити у постійному хвилюванні за своє життя і здоров’я. В умовах війни, коли всі перебувають у постійному стресі, переслідування можуть надати людині ще більшої шкоди.

Як сталкери проявляють свою увагу

Для демонстрації того, як діють сталкери, редакція Бахмут IN.UA ділиться історією однієї з потерпілих від цього явища. Для Катерини (ім’я змінено) все починається з ділової зустрічі та обміну телефонами саме у робочих цілях. 

Згодом чоловік почав наполегливо писати повідомлення інтимного характеру, запрошувати на побачення в малолюдні місця, ігноруючи при цьому будь-яку відмову дівчини від залицянь. Продовжилось це тим, що сталкер знаходить її дані та адресу, продовжуючи вже особисто проявляти небажану увагу.

Катерина — переселенка з нині окупованого міста Донеччини та проживає з подругою, через що вона боїться відповісти чоловіку різкою відмовою, адже переживає за наслідки. 

Що робити, якщо переслідування переходять до фізичного насилля

Недовіра, віктимблеймінг (перекладання провини за злочин на постраждалу, наприклад, “сама винна”) та суспільний осуд –  це основні причини, чому постраждалі не йдуть до поліції.

До поліції дівчина не звертається через недовіру та побоювання, що заяву можуть не прийняти. Якщо ж йдеться про маленькі містечка навіть є ризик, що кривдник може бути дотичним до правоохоронних органів, що може погіршити ситуацію для постраждалих. Втім, Катерина не єдина, хто не звертається по допомогу.

Де шукати допомогу при переслідуваннях

Допомогу при сталкінгу надають багато організацій, одна з яких “Ла Страда“. Ця правозахисна організація працює задля запобігання та протидії ґендерно-зумовленому насильству, домашньому насильству, а також в інших питаннях захисту прав людини. Допомогти можуть на гарячій лінії “Ла Страда”: +38 (080) 050 0335 або за номером 116 123.

Ми розпитали юристку організації “Ла Страда” про те, як діяти постраждалим від сталкінгу та як покарати переслідувача.

В організації наголошують на необхідності звертатися до поліції — саме вона є тим органом, який зобов’язаний захищати в таких випадках.

Як зібрати докази сталкінгу

Якщо потерпіла боїться чи не розуміє, що робити, як зібрати докази, до кого звертатися — радимо телефонувати на національну гарячу лінію “Ла Страда” за номером 116 123. Консультанти допоможуть постраждалій, а також розкажуть, як збирати докази, до кого звертатися та пояснять, як ці дії кривдника можуть бути надалі кваліфіковані в суді чи при розгляді справи в поліції.
Коли ви звертаєтесь до поліції потрібно зібрати якомога більше доказів, що свідчать про переслідування: скриншоти повідомлень соцмереж, записи розмов.

Якщо у відділку поліції відмовляються приймати заяву — необхідно звертатися на гарячу лінію нацполіції та повідомляти про те, який саме підрозділ, чи відділення поліції відмовляється приймати заяву, і просити вжити заходів щодо її прийняття.

Яке покарання може отримати сталкер

Оскільки немає єдиної статті, немає і визначення, які саме дії можуть вважатися сталкінгом, чи кіберсталкінгом. Важко кваліфікувати такі дії саме тоді, коли сталкінг характеризується певним видом переслідувань, наприклад, лише фізичні переслідування, або лише нав’язливі повідомлення, зазначають у “Ла Страді”. За повідомленням Національної поліції України, притягнути до відповідальності переслідувача можна за наступними статтями:

• Стаття 182 КК України “Порушення недоторканності приватного життя”, в такому випадку переслідувачу загрожує штраф, виправні роботи або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років;
• Стаття 129 КК України — погроза вбивством, якщо для того є реальні підстави;
• Стаття 173 КУпАП — умисне вчинення діянь психологічного, економічного фізичного характеру передбачає адміністративне покарання.

До прикладу, гучна справа, де дівчині погрожував кур’єр однієї зі служб доставки — поліція відкрила справу саме за статтею 129 ККУ — погроза вбивством. Але, на жаль, це сталося лише після широкого розголосу, додають у “Ла Страді”.

Не слід боятися звертатися за допомогою

У ситуації стресу перестають забезпечуватися базові потреби людини, в цьому випадку — безпека. Відновлення цієї безпеки можуть забезпечити родичі, близькі, друзі. Підтримати тут і зараз, вивести потерпілу із ситуації завмирання, допомогти розробити плани як діяти.

Наприклад, історія Катерини, завдяки підтримці подруги таки завершується. Дівчині вдалося відмовити сталкеру і той облишив спроби небажаної уваги. Проте за місяць переслідувань дівчина перебувала у стані страху.

На жаль, не всі переслідування мають таку кінцівку. Якщо ви переживаєте за своє життя і переслідувач завдає вам психологічного чи фізичного насилля  —  необхідно звертатися по допомогу.

У правозахисній організації “Ла Страді” також розповіли, що, за період з 1 січня по 31 травня 2023 року, вони отримали 312 звернень зі сталкінгу та кіберсталкінгу. Це питання не є найчастішою проблемою, з якою звертаються до організації. В умовах повномасштабного вторгнення постраждалим здається, що їхня проблема не така важлива на фоні війни. Але навіть офіційна цифра звернень на гарячу лінію організації свідчить, що проблема існує і вона потребує вирішення на законодавчому рівні, адже переслідування досі не криміналізовані окремою статтею.

Читайте також:

• Що робити жінці, якщо її домагаються в армії: інструкція
• Сама винна: як у столиці молодики познущалися з дівчин та чому жінок звинувачують у насиллі
• Сексизм та призначення жінки: новий відеофейк росіян про “мобілізацію жінок в ЗСУ”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовослужбовці та ветерани в Україні мають право на безоплатну реабілітацію після поранень, травм або захворювань. Отримати допомогу можна як у спеціалізованих закладах Міністерства оборони України, так і в цивільних лікарнях, які уклали договір із Національною службою здоров’я України (НСЗУ).

Міністерство оборони України надало детальні роз’яснення щодо етапів відновлення, необхідного пакета документів та порядку звернення.

Хто має право та що входить у безоплатні послуги

Безоплатна реабілітація доступна всім військовослужбовцям та ветеранам. У закладах Міноборони вона фінансується за рахунок держави, а в цивільних закладах — через Програму медичних гарантій НСЗУ. За послуги, обстеження, ліки та матеріали, передбачені відповідним пакетом, платити не потрібно.

У межах стаціонарного реабілітаційного пакета пацієнти безоплатно отримують:

• первинне та підсумкове обстеження мультидисциплінарною командою фахівців на чолі з лікарем фізичної та реабілітаційної медицини;
• індивідуальний реабілітаційний план з чітко визначеними цілями;
• заняття з фізичної терапії, ерготерапії, терапії мови й мовлення, а також психологічну підтримку;
• необхідні лабораторні та інструментальні дослідження;
• лікарські засоби й витратні матеріали з Національного переліку;
• цілодобовий медичний догляд та харчування;
• підбір, налаштування та навчання користуванню допоміжними засобами реабілітації (кріслами колісними, протезами тощо).

Протези та інші допоміжні засоби забезпечуються за окремими державними програмами, причому постраждалим унаслідок війни чекати на встановлення інвалідності для отримання протеза не потрібно.

Етапи та місця проходження реабілітації

Процес відновлення проводиться поетапно:

• Гострий етап (одразу після поранення/травми): розпочинається в госпіталі чи лікарні одразу після стабілізації стану пацієнта для запобігання пролежням, контрактурам суглобів та тромбозам;
• Інтенсивне відновлення: здійснюється у військовому або цивільному реабілітаційному закладі після усунення загрози для життя;
• Підтримуюча реабілітація: повторні курси для покращення досягнутих результатів або під час складного протезування.

Пройти реабілітацію можна у військових госпіталях, реабілітаційних центрах Міноборони, понад 400 стаціонарних та 530 амбулаторних цивільних закладах з договором НСЗУ (зокрема в 20 центрах мережі RECOVERY). Для пацієнтів із травмами спинного мозку діють спеціалізовані заклади (наприклад, у смт Клевань на Рівненщині), а для осіб із ампутаціями МОЗ затвердило окремий перелік підпорядкованих закладів.

Знайти цивільний заклад можна на сайті НСЗУ (розділ “НСЗУ цифрова” → “Аналітичні панелі” → пакет № 53 для стаціонару або № 54 для амбулаторії) або за номером контакт-центру 16-77.

Як потрапити на реабілітацію діючим військовослужбовцям

Для військових, які продовжують службу, порядок переведення включає такі кроки:

• розпочати реабілітаційні заходи у відділенні госпіталю чи лікарні одразу після стабілізації стану;
• отримати висновок лікаря про можливість переведення (коли загоєно рани, стабілізовано переломи та відсутня потреба в цілодобовому нагляді хірурга чи травматолога);
• пройти Військово-лікарську комісію (ВЛК), яка ухвалює постанову про потребу в реабілітації із зазначенням конкретного закладу та терміну (якщо лікування триває понад 120 днів, ВЛК приймає рішення про потребу в тривалому лікуванні);
• отримати направлення від командира військової частини або ТЦК та СП;
• прибути до обраного реабілітаційного закладу.

Для переведення діючому військовослужбовцю потрібні такі документи:

• направлення командира військової частини або ТЦК та СП;
• постанова ВЛК із зазначенням назви закладу та строку реабілітації;
• рішення лікаря про переведення;
• медична книжка;
• документ, що посвідчує особу;
• атестат на продовольство;
• довідка про обставини травми (видається начальником медслужби військової частини протягом 5 днів).

Порядок оформлення для ветеранів

Для ветеранів, які вже звільнилися зі служби, порядок є спрощеним: постанова ВЛК та направлення командира не потрібні.

Алгоритм дій для ветеранів:

• отримати електронне направлення від сімейного лікаря або лікаря-спеціаліста (на амбулаторну реабілітацію) чи від лікаря фізичної та реабілітаційної медицини (на стаціонарну);
• підготувати документ, що посвідчує особу, та наявні медичні виписки (результати МРТ, КТ, рентгенівські знімки);
• обрати заклад через сайт НСЗУ або за номером 16-77 та звернутися туди для складання індивідуального плану.

Коли інтенсивну реабілітацію можуть тимчасово відкласти

Інтенсивну стаціонарну реабілітацію тимчасово не проводять за наявності таких станів:

• гострі інфекційні захворювання або активна форма туберкульозу;
• гнійні чи інфекційні ураження шкіри (зокрема короста, грибкові захворювання);
• декомпенсовані хронічні хвороби (цукровий діабет, важка серцева, дихальна, печінкова чи ниркова недостатність);
• часті кровотечі або тяжка анемія (рівень гемоглобіну менше 80 г/л);
• підвищена температура тіла невідомого походження;
• гострий тромбоз вен або тромбоемболія легеневої артерії;
• психічний стан, що потребує спеціалізованого нагляду.

У разі виникнення цих ускладнень спочатку проводиться відповідне лікування, після чого пацієнт повертається до виконання реабілітаційної програми.

Читайте також:

Виплати, житло та реабілітація: як Донеччина підтримує ветеранів та їхні родини у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Правильно оформлені документи дозволяють військовослужбовцям вирушити у щорічну відпустку без зайвих ускладнень та проблем на блокпостах чи кордоні. Міністерство оборони України надало чіткі роз’яснення щодо переліку обов’язкових паперів, процедури взяття на облік за місцем відпочинку та алгоритму дій у разі хвороби чи затримки в дорозі.

Детальніше про те, які документи потрібні для відпустки та як стати на облік, повідомили в Міноборони.

Які документи потрібні військовослужбовцю

Для законного перебування у відпустці за межами гарнізону військовослужбовцю недостатньо усної домовленості чи рапорту. При собі обов’язково потрібно мати:

• документ, що посвідчує особу: паперовий військовий квиток, посвідчення офіцера або електронний військово-обліковий документ (е-ВОД) у застосунку “Армія+” (має назву “Військовий документ”);
• відпускний квиток: офіційний документ, який підтверджує законність перебування поза межами частини (дійсний лише за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу).

Із липня 2026 року в застосунку “Армія+” доступний е-ВОД, який має таку саму юридичну силу, як і паперовий документ (перевіряється через QR-код). Проте для його відображення потрібен інтернет. Міноборони радить завжди мати при собі паперовий військовий квиток на випадок відсутності зв’язку. Важливо: якщо у застосунку відображається лише “Посвідчення захисника”, воно не замінює військово-обліковий документ.

Як перевірити відпускний квиток перед виїздом

Ще перебуваючи у військовій частині, військовослужбовець має особисто перевірити правильність заповнення відпускного квитка. Звірити потрібно п’ять ключових пунктів:

• вид, тривалість і дати відпустки;
• дата і місце повернення;
• місце відпустки;
• підпис і печатка;
• особисті дані.

Взяття на облік за місцем відпустки

Після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовець зобов’язаний не пізніше наступного дня стати на облік. Це потрібно зробити в органі управління Військової служби правопорядку (ВСП) або в найближчому ТЦК та СП.

Якщо місце відпочинку віддалене від ВСП або ТЦК на понад 30 кілометрів, стати на облік можна в органі місцевого самоврядування. За день до повернення на службу необхідно знятися з обліку, перевіривши, щоб у відпускному квитку проставили відповідні відмітки.

Правила виїзду у відпустку за кордон

Виїзд за кордон можливий виключно з індивідуального дозволу командира військової частини. Рапорт на таку відпустку (в якому вказуються дати, місце перебування, транспорт та пункт пропуску) подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до її початку.

Для перетину державного кордону необхідно мати:

• закордонний паспорт;
• військовий квиток або посвідчення офіцера;
• відпускний квиток встановленого зразка;
• витяг з наказу командира про дозвіл на виїзд за кордон.

Що робити в разі хвороби або затримки в дорозі

Якщо військовий захворів або затримується в дорозі, він повинен негайно повідомити про це свого безпосереднього командира або чергового по частині (зберігши докази повідомлення, наприклад, скриншоти переписки).

• у разі хвороби відпустку можуть продовжити на кількість діб хвороби або перенести. Підставою для цього є довідка з медзакладу, обов’язково завірена керівником місцевого ТЦК та СП;
• у разі затримки в дорозі необхідно отримати довідку про причини затримки або відповідну позначку у відпускному квитку. Цей документ видає військовий комендант на транспорті, начальник ВСП або керівник ТЦК та СП (якщо вони недоступні — адміністрація вокзалу чи місцева влада).

Відсутність на службі без поважних причин понад три доби в умовах воєнного стану розцінюється як самовільне залишення частини (СЗЧ) і карається за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України. Тому документальне підтвердження будь-яких затримок є критично важливим.

Читайте також:

Психологічна допомога для військових: куди звертатися та як отримати направлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!