Сталкінг — серйозна проблема сучасності, з якою постійно зіштовхуються люди різного віку, особливо жінки. Вона виражається постійними переслідуваннями та маніакальною поведінкою, яка супроводжується погрозами.

Редакція Бахмут IN.UA спробувала розібратися в цій проблемі та дізнатися, що саме вважається переслідуванням, які докази потрібно збирати для поліції, й де можна отримати підтримку і психологічну допомогу.

Що таке сталкінг

Як повідомляють у Департаменті інформаційно-аналітичної підтримки Нацполіції України, у законодавстві України наразі відсутнє формальне тлумачення поняття “сталкінг”. Однак, його відсутність не анулює наявності проблеми.

Сталкінг (з англійської “Stalking” — переслідування) — нав’язлива увага до однієї людини з боку іншої людини в реальному житті або в онлайн-просторі. Воно вважається одним з видів психологічного насильства, головна мета якого полягає в тому, щоб домогтися уваги іншої людини без її на те згоди та бажання. Воно може проявлятись так:

• неодноразові погрози;
• небажане спілкування;
• наполегливі дзвінки та повідомлення;
• навмисне наголошування на тому, що за дівчиною ведеться нагляд аби викликати почуття постійної небезпеки;
• фізичне переслідування;
• заподіяння шкоди власності потерпілій; 
• дії проти сім’ї, її друзів, домашніх улюбленців, або поширення неправдивої інформації через Інтернет.

Також існує кіберсталкінг — нав’язливе спілкування, дзвінки, погрози, залякування у соцмережах. Все це завдає шкоди, позбавляє почуття безпеки, змушує жити у постійному хвилюванні за своє життя і здоров’я. В умовах війни, коли всі перебувають у постійному стресі, переслідування можуть надати людині ще більшої шкоди.

Як сталкери проявляють свою увагу

Для демонстрації того, як діють сталкери, редакція Бахмут IN.UA ділиться історією однієї з потерпілих від цього явища. Для Катерини (ім’я змінено) все починається з ділової зустрічі та обміну телефонами саме у робочих цілях. 

Згодом чоловік почав наполегливо писати повідомлення інтимного характеру, запрошувати на побачення в малолюдні місця, ігноруючи при цьому будь-яку відмову дівчини від залицянь. Продовжилось це тим, що сталкер знаходить її дані та адресу, продовжуючи вже особисто проявляти небажану увагу.

Катерина — переселенка з нині окупованого міста Донеччини та проживає з подругою, через що вона боїться відповісти чоловіку різкою відмовою, адже переживає за наслідки. 

Що робити, якщо переслідування переходять до фізичного насилля

Недовіра, віктимблеймінг (перекладання провини за злочин на постраждалу, наприклад, “сама винна”) та суспільний осуд –  це основні причини, чому постраждалі не йдуть до поліції.

До поліції дівчина не звертається через недовіру та побоювання, що заяву можуть не прийняти. Якщо ж йдеться про маленькі містечка навіть є ризик, що кривдник може бути дотичним до правоохоронних органів, що може погіршити ситуацію для постраждалих. Втім, Катерина не єдина, хто не звертається по допомогу.

Де шукати допомогу при переслідуваннях

Допомогу при сталкінгу надають багато організацій, одна з яких “Ла Страда“. Ця правозахисна організація працює задля запобігання та протидії ґендерно-зумовленому насильству, домашньому насильству, а також в інших питаннях захисту прав людини. Допомогти можуть на гарячій лінії “Ла Страда”: +38 (080) 050 0335 або за номером 116 123.

Ми розпитали юристку організації “Ла Страда” про те, як діяти постраждалим від сталкінгу та як покарати переслідувача.

В організації наголошують на необхідності звертатися до поліції — саме вона є тим органом, який зобов’язаний захищати в таких випадках.

Як зібрати докази сталкінгу

Якщо потерпіла боїться чи не розуміє, що робити, як зібрати докази, до кого звертатися — радимо телефонувати на національну гарячу лінію “Ла Страда” за номером 116 123. Консультанти допоможуть постраждалій, а також розкажуть, як збирати докази, до кого звертатися та пояснять, як ці дії кривдника можуть бути надалі кваліфіковані в суді чи при розгляді справи в поліції.
Коли ви звертаєтесь до поліції потрібно зібрати якомога більше доказів, що свідчать про переслідування: скриншоти повідомлень соцмереж, записи розмов.

Якщо у відділку поліції відмовляються приймати заяву — необхідно звертатися на гарячу лінію нацполіції та повідомляти про те, який саме підрозділ, чи відділення поліції відмовляється приймати заяву, і просити вжити заходів щодо її прийняття.

Яке покарання може отримати сталкер

Оскільки немає єдиної статті, немає і визначення, які саме дії можуть вважатися сталкінгом, чи кіберсталкінгом. Важко кваліфікувати такі дії саме тоді, коли сталкінг характеризується певним видом переслідувань, наприклад, лише фізичні переслідування, або лише нав’язливі повідомлення, зазначають у “Ла Страді”. За повідомленням Національної поліції України, притягнути до відповідальності переслідувача можна за наступними статтями:

• Стаття 182 КК України “Порушення недоторканності приватного життя”, в такому випадку переслідувачу загрожує штраф, виправні роботи або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років;
• Стаття 129 КК України — погроза вбивством, якщо для того є реальні підстави;
• Стаття 173 КУпАП — умисне вчинення діянь психологічного, економічного фізичного характеру передбачає адміністративне покарання.

До прикладу, гучна справа, де дівчині погрожував кур’єр однієї зі служб доставки — поліція відкрила справу саме за статтею 129 ККУ — погроза вбивством. Але, на жаль, це сталося лише після широкого розголосу, додають у “Ла Страді”.

Не слід боятися звертатися за допомогою

У ситуації стресу перестають забезпечуватися базові потреби людини, в цьому випадку — безпека. Відновлення цієї безпеки можуть забезпечити родичі, близькі, друзі. Підтримати тут і зараз, вивести потерпілу із ситуації завмирання, допомогти розробити плани як діяти.

Наприклад, історія Катерини, завдяки підтримці подруги таки завершується. Дівчині вдалося відмовити сталкеру і той облишив спроби небажаної уваги. Проте за місяць переслідувань дівчина перебувала у стані страху.

На жаль, не всі переслідування мають таку кінцівку. Якщо ви переживаєте за своє життя і переслідувач завдає вам психологічного чи фізичного насилля  —  необхідно звертатися по допомогу.

У правозахисній організації “Ла Страді” також розповіли, що, за період з 1 січня по 31 травня 2023 року, вони отримали 312 звернень зі сталкінгу та кіберсталкінгу. Це питання не є найчастішою проблемою, з якою звертаються до організації. В умовах повномасштабного вторгнення постраждалим здається, що їхня проблема не така важлива на фоні війни. Але навіть офіційна цифра звернень на гарячу лінію організації свідчить, що проблема існує і вона потребує вирішення на законодавчому рівні, адже переслідування досі не криміналізовані окремою статтею.

Читайте також:

• Що робити жінці, якщо її домагаються в армії: інструкція
• Сама винна: як у столиці молодики познущалися з дівчин та чому жінок звинувачують у насиллі
• Сексизм та призначення жінки: новий відеофейк росіян про “мобілізацію жінок в ЗСУ”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U), офіційно затвердив правила для фіксації шкоди громадянам, які рятувалися від війни за кордоном. Тепер українські біженці можуть подати заяву в новій категорії А1.2, яка стосується вимушеного переміщення за межі нашої держави.

Редакція Бахмут IN.UA пояснює, хто підпадає під ці критерії, як оформити документи через портал “Дія” та чого очікувати після реєстрації.

Хто має право на подачу заяви за категорыэю А1.2

Категорія А1.2 створена спеціально для тих українців, які були змушені залишити своє місце проживання та виїхати за кордон через російську збройну агресію. Головною умовою є час переміщення: ваш виїзд або неможливість повернутися в Україну мали статися 24 лютого 2022 року або після цієї дати.

Особа автоматично вважається вимушено переміщеною, якщо вона отримала статус тимчасового захисту або притулок в іншій державі. Важливо розуміти, що кожна людина може подати лише одну заяву в цій категорії. Якщо йдеться про неповнолітніх дітей або осіб під опікою, документи за них подають законні представники.

Що саме фіксує ця категорія

Представники Реєстру звертають увагу на те, що категорія А1.2 стосується виключно самого факту вимушеного переїзду за кордон для порятунку життя.

До цієї категорії не входять:

• втрата житла чи пошкодження нерухомості;
• втрата оплачуваної роботи та економічні збитки;
• факти насильницької депортації до рф.

Усі ці матеріальні чи фізичні збитки необхідно фіксувати окремими заявами у відповідних категоріях Реєстру. Оскільки А1.2 документує лише факт втечі від війни, вам не потрібно самостійно розраховувати суму бажаної компенсації чи подавати докази щодо її розміру.

Як подати заяву через портал “Дія”

Єдиним офіційним каналом для звернення до Міжнародного реєстру збитків є український державний вебпортал “Дія”.

Процес подачі розпочинається зі збору інформації: вам необхідно надати дані про свою особу та деталі подій, пов’язаних із виїздом. Значна частина інформації буде автоматично підтягуватися з наявних державних електронних реєстрів, що значно економить час.

Разом із заявою потрібно завантажити цифрові докази. Це можуть бути документи про надання притулку за кордоном, квитки, відмітки в паспорті тощо. Усі завантажені файли мають бути читабельними та не містити комп’ютерних вірусів. Якщо система безпеки виявить шкідливе програмне забезпечення, вашу заяву можуть відхилити.

Процес реєстрації не обов’язково завершувати за один раз. Система дозволяє зберегти чернетку і повернутися до неї пізніше, коли всі необхідні документи будуть під рукою. Перед фінальним відправленням ви зможете ще раз перевірити внесену інформацію та надати згоду на передачу ваших персональних даних до міжнародної бази.

Які дані потрібно зазначити в заяві: повний перелік

У заяві необхідно обов’язково зазначити такі дані:

Ідентифікація заявника

• повне ім’я;
• стать;
• дата народження;
• громадянство;
• документ, що посвідчує особу або номер паспорта;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків України;
• унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі України;
• зареєстроване місце проживання заявника;
• поточна адреса фактичного проживання заявника;
• контактний номер або номери телефону;
• адреса електронної пошти;
• підгрупа заявника (наприклад: військовослужбовець, член добровольчих формувань територіальних громад, працівник правоохоронних органів, працівник аварійно-рятувальних служб, комунальних служб, об’єктів критичної інфраструктури, медичний працівник);
• інформація про наявність або відсутність судимості за вчинення злочину у зв’язку з російською агресією проти України;
• інформація про застосування до заявника санкцій чи інших еквівалентних обмежувальних заходів, запроваджених урядом або міжнародною організацією;
• у разі подання заяви через представника — еквівалентна інформація, що ідентифікує такого представника; у разі подання заяви через Центр надання адміністративних послуг в Україні — інформація, передбачена статтею 7 Правил залучення представників.

Подія або події, пов’язані з вимушеною втечею або від’їздом

дата або дати переміщення за межі України;

• адреса на момент переміщення;
• адреса або адреси після переміщення (якщо відрізняється від поточної адреси заявника);
• спосіб виїзду;
• інформація про обставини, що спричинили вимушену втечу чи від’їзд;
• інформація про інших членів сім’ї, які були переміщені разом із заявником (заяви щодо таких осіб повинні подаватися окремо);
• дата закінчення вимушеного переміщення за межі України (за наявності).

Захист або притулок, наданий іншою державою

• держава, що надає захист або притулок;
• дата або дати надання захисту або притулку;
• документ або документи, що підтверджують захист або притулок.

Додаткові докази

• додаткові докази щодо особи заявника;
• додаткові докази щодо обставин, що спричинили вимушену втечу чи від’їзд;
• додаткові докази щодо надання захисту або притулку;
• додаткові докази щодо інших аспектів заяви; додаткові коментарі заявника.

Перевірка та подання заяви

• перевірка та підтвердження даних;
• перевірка особи перед поданням заяви;
• згода на передачу персональних даних;
• подання заяви.

Рішення Реєстру та обмеження

Внесення вашої заяви до Реєстру означає офіційну юридичну фіксацію факту переміщення. Проте це рішення не гарантує миттєвої грошової виплати. RD4U виконує функцію документування, а безпосереднє присудження і виплата компенсацій здійснюватиметься спеціальним міжнародним механізмом, який ще створюється.

Варто пам’ятати про суворі обмеження. Заяви від громадян рф не розглядаються, за винятком тих осіб, які можуть документально довести наявність також іншого (наприклад, українського) громадянства. Крім того, подання неправдивої чи сфальсифікованої інформації призведе до того, що заяву визнають необґрунтованою і відхилять без права на подальшу компенсацію.

Читайте також:

Українці за кордоном отримали право подавати заяви до Реєстру збитків: як це зробити через “Дію”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міжнародна організація World Vision за фінансової підтримки уряду США запускає нову хвилю підтримки для населення, яке постраждало від наслідків війни. Вона орієнтована на жителів Миколаєва. Отримати допомогу можуть і ВПО, які проживають та зареєстровані як ВПО у Миколаєві.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала всі деталі щодо умов участі, критеріїв відбору та переліку необхідних документів для успішної реєстрації.

Грошова допомога в Миколаєві

Загальна сума допомоги складає 10 800 гривень на одного члена родини. Виплати здійснюватимуться траншами: по 3 600 гривень на особу щомісяця протягом трьох місяців.

Подати заявку можуть лише ті родини, які відповідають суворим правилам щодо попередньої допомоги. Ви не зможете отримати кошти, якщо:

• протягом останніх 3 місяців вже отримували грошову допомогу від будь-яких міжнародних організацій чи безпосередньо від World Vision;
• протягом 2023–2025 років отримували виплати за цим же проєктом від партнерських організацій: молодіжного руху “Будь вільний”, фонду “Руки милості”, ГО “Відповідальні громадяни” або “Угорської екуменічної служби допомоги” (НІА).

Критерії вразливості: хто має пріоритет

Відповідність лише одному з критеріїв не гарантує отримання коштів. Рішення ухвалюється на основі комплексної оцінки потреб. Домогосподарства відбиратимуть за такими категоріями (для кожної потрібне документальне підтвердження):

• доходом менше 6 318 гривень на одну особу на місяць (соціальна допомога та пільги не враховуються); довідка ОК-5 або довідка ОК-7 (за наявності) для кожного члена родини старше 17 років, сформовані не пізніше 14 днів до дати реєстрації;
• домогосподарства з 3 і більше дітьми (до 18 років на момент реєстрації домогосподарства) або дітьми до 2 років: свідоцтво про народження дитини або довідка із пологового будинку (у разі відсутності свідоцтва про народження);
• домогосподарства з ВПО: довідка ВПО;
• домогосподарства, очолювані одним із батьків, включаючи домогосподарства, очолювані батьками-одинаками; свідоцтво про смерть матері/батька; свідоцтво або рішення суду про розірвання шлюбу; документи, що підтверджують опікунство (рішення суду про встановлення одноосібної опіки, рішення суду про позбавлення батьківських прав, рішення органу опіки та піклування щодо встановлення статусу «батька-вихователя», або «матері-виховательки» для дитячого будинку сімейного типу тощо);
• домогосподарства з вагітними жінками: довідка про вагітність, видана акушером-гінекологом у медичному закладі;
• домогосподарства з членами з інвалідністю І або ІІ групи або з дитиною із інвалідністю: посвідчення пенсіонера (по інвалідності), довідка експертної комісії про присвоєння групи інвалідності або посвідчення дитини із інвалідністю до 18 років;
• домогосподарства з членами, які мають серйозні проблеми зі здоров’ям: довідка про хворобу, видана медичним закладом;
• домогосподарства, члени яких були поранені або загинули внаслідок обстрілів: медична карта або свідоцтво про смерть;
• домогосподарства, житло яких було зруйновано або пошкоджено внаслідок конфлікту: довідка із зазначенням стану будівель, незалежно від того, чи вони повністю зруйновані, чи частково зруйновані;
• домогосподарства, які проживають у будинку/квартирі приймаючої сім’ї, орендованому будинку/квартирі, притулку: витяг з реєстру територіальної громади, договір оренди житла, довідка у довільній формі з притулку про те, що там проживає домогосподарство;
• домогосподарства яке складається з осіб похилого віку (60+), в тому числі одиноких осіб похилого віку: паспорт громадянина України або інший документ, який підтверджує місце проживання та довідка про присвоєння індивідуального податкового номера.

Як подати заявку

Для того, щоб подати заявку на отримання грошової допомоги, потрібно заповнити спеціальну форму за посиланням. Якщо анкета пройде попередній відбір, спеціалісти фонду зателефонують протягом 10 робочих днів і запросять на очну реєстрацію, куди треба принести оригінали всіх підтверджувальних документів.

Читайте також:

Родини ВПО на Дніпропетровщині можуть отримати пташники і теплиці: як податися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!