До Дня захисту дітей в Україні презентують виставку «Втрачене дитинство». Це історії понад 20 дітей, які загинули з 24 лютого 2022 року внаслідок нападу росії на Україну. 

Виставку ініціювала платформа пам’яті «Меморіал», яка з березня 2022 року розповідає історії загиблих цивільних та військових втрат України у війні. Реалізувати ініціативу вдалося за численної підтримки партнерів у різних містах України.

Шеф-редакторка платформи Анастасія Абрамець розповіла, що мета проєкту — нагадати про цінність життя дітей та зберегти пам’ять про кожну людину, яка загинула у цій війні.

«Це історії дітей різного віку: від ненароджених, які загинули у животику мами, до майже дорослих молодих людей… І це лише маленька часточка з тисяч жахливих історій, які трапилися з вини росіян. Кожна смерть жахлива, але загибель дітей це особливий біль. Ми зібрали ці розповіді, щоб привернути увагу до величезної трагедії нашої нації, щоб зберегти пам’ять про тих, чиє життя відібрали так рано», — наголосила Анастасія Абрамець.

Анастасія Абрамець. Фото: Громадське

Діти, які загинули внаслідок війни

• Аліса Перебийніс, 9 років. Загинула під час евакуації з Ірпеня під мінометним обстрілом російської армії.
• Анна Соколова, 9 років. Дівчинки не стало, коли під’їзд її дому в Маріуполі обвалився на підвал, де вона ховалася з рідними.
• Анна Фігурна, 15 років. російська ракета влучила в її будинок у Дніпрі.
• Артем Корнійчук, менше 2 років. В дім малюка в Кривому Розі влучила ворожа ракета.
• Брати Прийменки: 15-річний Артем, 10-річний Єгор та 5-річний Кирило загинули, коли російська ракета впала на подвір’ї їхнього дому у Сумах.
• 12-річна Вероні Куц пішла з життя, коли разом з рідними намагалася евакуюватися з Ягідного, що на Чернігівщині.
• Однорічні Ніколь та Денис Дейнеки та їхній 14-річний дядько Володимир Ободзінський загинули, коли російські бомби впали на їхній дім на Житомирщині, у селі Юрівка.
• Вячеслав Ялишев, 14 років. Юнак загинув, намагаючись попередити літніх сусідів про обстріл в Одесі.
• 15-річну Дарину Сидоренко російські ракети вбили в її квартирі у Дергачах, на Харківщині.
• Денис Котелевич, 9 років. російські снаряди вбили хлопчика в парку Зеленодольська, що в Дніпропетровській області.
• Дмитро Ус, 10 років. Хлопчик ховався з батьками в під’їзді дому в Чернігові.
• 15-річного Івана Іванова не стало під час евакуації поблизу села Мироцьке, що на Київщині.
• Іллі Чеху було 9 років, коли поруч з ним у Чернігові розірвався російський снаряд.
• 8-річний Кирило П’яхін з Херсона загинув у Вінниці, коли росіяни завдали удару по центру міста.
• Ворожі снаряди прилетіли у двір 8-річної Маргарити Гапоненко з Безруки, що на Харківщині.
• 9-річний Микита Левченко спав в своєму ліжечку в Запоріжжі, коли російська ракета влучила в його будинок.
• Дитина Богдана і Віки Замченків не встигла навіть народитися. Дрон, який влучив в будинок у Києві, забрав життя молодої пари і їхньої ненародженої дитинки.
• 13-річний Олександр Шпилевський загинув під час евакуації з Анисіва, що на Чернігівщині.
• Поліні Тутунжи було 8 років, коли вона вмовила батьків вийти у двір дому в Маріуполі, де точилися бої. Мінометний обстріл ворога обірвав її життя. 
• Ростиславу Пічкуру було 13 років, коли під час евакуації з Київщини росіяни обстріляли його і рідних із танка.

Виставка «Втрачене дитинство». Фото: платформа пам’яті «Меморіал»

Постраждалі внаслідок війни діти

Зазначимо, що станом на ранок 31 травня 2023 року більше ніж 1472 дитини постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії рф. За офіційною інформацією ювенальних прокурорів, 483 дитини загинули та понад 989 отримали поранення.

Найбільше постраждало дітей у Донецькій області — 462, Харківській — 279, Київській — 128, Херсонській — 102, Запорізькій — 91, Миколаївській — 89, Дніпропетровській — 73, Чернігівській — 71, Луганській — 67.

Дані про постраждалих дітей. Інфографіка: Офіс Генерального прокурора

Читайте також: У Києві відкрилася виставка, присвячена Бахмуту: графік роботи

У яких містах відкриється виставка?

Побачити експозицію «Втрачене дитинство» можна буде у кількох обласних центрах України:

• Дніпро. Офіційне відкриття виставки відбудеться 1 червня о 13:00 на вулиці Короленка. 2-6 червня виставку можна буде побачити у ТРЦ «Мост-сіті», за адресою вулиця Глінки, 2.
• Львів. Відкриття — 1 червня о 12:30. Оглянути виставку можна до 18 години на Площі ринок. 
• Полтава. Експозиція буде доступна в приміщенні обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського за адресою: вулиця Небесної Сотні з 1 червня протягом місяця.
• Тернопіль. Оглянути матеріали «Втрачене дитинство» можна з 1 по 7 червня (3 та 4 червня вихідні) у бібліотеці-філії №2 для дітей за адресою: вулиця І. Франка, 21. З 10:00 до 18:00.
  Харків. Відкриття виставки — 1 червня 12:00 на станції метро «Майдан Конституції» (вестибюль). Оглянути матеріали можна буде до 4 червня включно. 
• Хмельницький. Побачити матеріали можна 1 червня з 11:00 до 18:00 на майдані біля кінотеатру Т. Г. Шевченка. З 2 по 9 червня — у Центральній публічній бібліотеці за адресою: вулиця Подільська, 78.
• Чернівці. Офіційне відкриття — 1 червня 2023 о 12:00 у Культурно-мистецькому центрі імені Івана Миколайчука за адресою: вулиця Головна, 140. Оглянути виставку можна з 1 по 7 червня (окрім понеділка та вівторка) з 11:00 до 19:00.
• Чернігів. Офіційне відкриття виставки — 1 червня о 12:00 у сквері Хмельницького, біля П’ятницької церкви.

До слова, до річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну виставку, присвячену загиблим в Україні дітям, вже мали змогу побачити іноземці. Так, платформа пам’яті «Меморіал» спільно з партнерами показали матеріали у Польщі, Ізраїлі та Новій Зеландії.

Фото: платформа пам’яті «Меморіал»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму загрозу для безпеки військовослужбовців, частина відомостей про зниклих безвісти, полонених і загиблих має обмежений доступ.

Детальніше про правила надання інформації родинам захисників згідно з роз’ясненням Міноборони.

Які документи містять інформацію з обмеженим доступом

Згідно із законодавством (зокрема законами «Про державну таємницю» та відповідними наказами Міноборони і СБУ), обмеження на поширення поширюється на низку військових документів. До них належать:

• журнал бойових дій;
• бойові накази та розпорядження;
• координати місця зникнення;
• відеозаписи бойових дій, штурмів та обльотів місцевості;
• документи про евакуацію;
• відомості про склад і розташування підрозділів.

Як родинам отримати потрібні відомості

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ч. 8 ст. 6) передбачає, що обмежувати потрібно доступ лише до конкретної чутливої інформації, а не до документа загалом.

Тому кожне звернення військові частини розглядають індивідуально. Якщо документ містить обмежені дані, родинам не відмовляють повністю, а надають необхідну інформацію у формі витягу, спеціальної довідки чи в іншому дозволеному форматі.

Щоб отримати відповідь, у своєму запиті родичам необхідно максимально конкретно зазначити, які саме обставини вони хочуть з’ясувати. Наприклад: запитати про деталі евакуації, обставини зникнення військовослужбовця або уточнити, чи було офіційно зафіксовано факт його поранення.

Особливості підтвердження поранення зниклих безвісти

Процес підтвердження факту поранення для військовослужбовця, який зник безвісти, має певні ускладнення. Часто таких військових не мають змоги евакуювати встановленим маршрутом, через що поранення не встигають своєчасно зафіксувати в офіційних медичних документах.

Сама по собі відсутність медичних документів не є безумовним доказом того, що військовий не зазнав поранення. Якщо інформація про травмування зафіксована лише в журналі бойових дій, для належного оформлення документів військовій частині знадобиться додаткова перевірка обставин та збір свідчень з інших доступних джерел.

Читайте також:

Аліменти з військовослужбовців: з яких виплат стягуються та як розраховуються

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Розлучення та виховання дітей — життєві обставини, які не зникають, коли один із батьків стає на захист країни. У зв’язку з цим у родинах військовослужбовців часто виникають запитання щодо механізму утримання аліментів, зокрема з бойових винагород чи виплат за поранення.

Міністерство оборони України надало детальне роз’яснення щодо того, які саме складові грошового забезпечення військових формують аліментну базу.

З яких виплат військових утримуються аліменти

Базові правила утримання аліментів для військовослужбовців ЗСУ та цивільних громадян однакові. Вони регулюються Сімейним кодексом, законом “Про виконавче провадження” та відповідною постановою Кабміну.

Аліменти утримуються із загального грошового забезпечення військового, до якого обов’язково входять:

• посадовий оклад та оклад за військовим званням;
• щомісячна надбавка за вислугу років;
• постійні щомісячні надбавки, доплати, премії та підвищення окладу;
• додаткові винагороди, що мають систематичний характер.

Якщо суд присудив сплату аліментів як частку від доходу, відсоткова ставка розраховується від фінальної суми забезпечення вже після відрахування всіх обов’язкових податків і зборів.

Чи стягуються аліменти з бойових виплат?

Згідно з чинними нормами, аліменти підлягають утриманню з додаткової винагороди, яку військовослужбовці отримують під час дії воєнного стану. До цієї категорії належать бойові виплати у розмірі 30 000, 50 000 та 100 000 гривень, а також виплати інструкторам (від 15 до 30 тисяч гривень) та 10 000 гривень за фактичне виконання обов’язків. Оскільки ці нарахування здійснюються щомісяця, вони класифікуються як постійні види доходу.

З яких виплат аліменти не вираховуються

До аліментної бази не включаються виплати, що мають разовий, цільовий або компенсаційний характер. Зокрема, утримання не здійснюється з:

• грошової допомоги на оздоровлення;
• одноразових винагород у розмірі 70 000 та 170 000 гривень;
• матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;
• одноразової грошової допомоги при звільненні або за укладення першого контракту;
• одноразової грошової допомоги у разі поранення, контузії або встановлення інвалідності.

У Міноборони звертають увагу на важливий нюанс щодо “виплат за поранення”. Грошове забезпечення, яке військовий щомісяця отримує в період лікування, враховується до аліментної бази. Натомість цільова одноразова допомога за поранення не підлягає стягненню.

Розмір аліментів: гарантований мінімум та максимуми

Мінімальний гарантований розмір аліментів становить не менше 50% від актуального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Наразі це:

• для дитини віком до 6 років — 1 408,50 гривень;
• для дитини від 6 до 18 років — 1 756 гривень.

Мінімальний рекомендований розмір (який суд може призначити за наявності достатнього заробітку платника) становить 100% прожиткового мінімуму: 2 817 гривень для дітей до 6 років і 3 512 гривень для дітей до 18 років.

Якщо виплати призначаються у вигляді частки від загального доходу, вони становлять:

• на одну дитину — 1/4 від заробітку;
• на двох дітей — 1/3 від заробітку;
• на трьох і більше дітей — 1/2 від заробітку.

У наказному провадженні встановлено й верхню межу: розмір аліментів не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів. Тобто максимум 28 170 гривень (до 6 років) та 35 120 гривень (від 6 до 18 років). Право на підтримку мають і діти від 18 до 23 років за умови, що вони продовжують навчання.

Як відбувається процес стягнення

У разі примусового стягнення виконавець надсилає до військової частини постанову про звернення стягнення на доходи військовослужбовця. Фінансовий підрозділ частини розраховує та утримує визначену суму з виплат платника, перераховуючи її на рахунок виконавчої служби або приватного виконавця, після чого кошти надходять стягувачу. Якщо адреса військової частини невідома, документи можуть бути направлені до Міністерства оборони України для подальшої передачі в бухгалтерію відповідного підрозділу.

Змінити розмір виплат можна або через суд у разі зміни матеріального стану, або уклавши нотаріально посвідчений договір між батьками. Такий договір має силу виконавчого документа.

Читайте також:

Оподаткування виплат військовим: хто звільняється від військового збору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!