До Дня захисту дітей в Україні презентують виставку «Втрачене дитинство». Це історії понад 20 дітей, які загинули з 24 лютого 2022 року внаслідок нападу росії на Україну. 

Виставку ініціювала платформа пам’яті «Меморіал», яка з березня 2022 року розповідає історії загиблих цивільних та військових втрат України у війні. Реалізувати ініціативу вдалося за численної підтримки партнерів у різних містах України.

Шеф-редакторка платформи Анастасія Абрамець розповіла, що мета проєкту — нагадати про цінність життя дітей та зберегти пам’ять про кожну людину, яка загинула у цій війні.

«Це історії дітей різного віку: від ненароджених, які загинули у животику мами, до майже дорослих молодих людей… І це лише маленька часточка з тисяч жахливих історій, які трапилися з вини росіян. Кожна смерть жахлива, але загибель дітей це особливий біль. Ми зібрали ці розповіді, щоб привернути увагу до величезної трагедії нашої нації, щоб зберегти пам’ять про тих, чиє життя відібрали так рано», — наголосила Анастасія Абрамець.

Анастасія Абрамець. Фото: Громадське

Діти, які загинули внаслідок війни

• Аліса Перебийніс, 9 років. Загинула під час евакуації з Ірпеня під мінометним обстрілом російської армії.
• Анна Соколова, 9 років. Дівчинки не стало, коли під’їзд її дому в Маріуполі обвалився на підвал, де вона ховалася з рідними.
• Анна Фігурна, 15 років. російська ракета влучила в її будинок у Дніпрі.
• Артем Корнійчук, менше 2 років. В дім малюка в Кривому Розі влучила ворожа ракета.
• Брати Прийменки: 15-річний Артем, 10-річний Єгор та 5-річний Кирило загинули, коли російська ракета впала на подвір’ї їхнього дому у Сумах.
• 12-річна Вероні Куц пішла з життя, коли разом з рідними намагалася евакуюватися з Ягідного, що на Чернігівщині.
• Однорічні Ніколь та Денис Дейнеки та їхній 14-річний дядько Володимир Ободзінський загинули, коли російські бомби впали на їхній дім на Житомирщині, у селі Юрівка.
• Вячеслав Ялишев, 14 років. Юнак загинув, намагаючись попередити літніх сусідів про обстріл в Одесі.
• 15-річну Дарину Сидоренко російські ракети вбили в її квартирі у Дергачах, на Харківщині.
• Денис Котелевич, 9 років. російські снаряди вбили хлопчика в парку Зеленодольська, що в Дніпропетровській області.
• Дмитро Ус, 10 років. Хлопчик ховався з батьками в під’їзді дому в Чернігові.
• 15-річного Івана Іванова не стало під час евакуації поблизу села Мироцьке, що на Київщині.
• Іллі Чеху було 9 років, коли поруч з ним у Чернігові розірвався російський снаряд.
• 8-річний Кирило П’яхін з Херсона загинув у Вінниці, коли росіяни завдали удару по центру міста.
• Ворожі снаряди прилетіли у двір 8-річної Маргарити Гапоненко з Безруки, що на Харківщині.
• 9-річний Микита Левченко спав в своєму ліжечку в Запоріжжі, коли російська ракета влучила в його будинок.
• Дитина Богдана і Віки Замченків не встигла навіть народитися. Дрон, який влучив в будинок у Києві, забрав життя молодої пари і їхньої ненародженої дитинки.
• 13-річний Олександр Шпилевський загинув під час евакуації з Анисіва, що на Чернігівщині.
• Поліні Тутунжи було 8 років, коли вона вмовила батьків вийти у двір дому в Маріуполі, де точилися бої. Мінометний обстріл ворога обірвав її життя. 
• Ростиславу Пічкуру було 13 років, коли під час евакуації з Київщини росіяни обстріляли його і рідних із танка.

Виставка «Втрачене дитинство». Фото: платформа пам’яті «Меморіал»

Постраждалі внаслідок війни діти

Зазначимо, що станом на ранок 31 травня 2023 року більше ніж 1472 дитини постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії рф. За офіційною інформацією ювенальних прокурорів, 483 дитини загинули та понад 989 отримали поранення.

Найбільше постраждало дітей у Донецькій області — 462, Харківській — 279, Київській — 128, Херсонській — 102, Запорізькій — 91, Миколаївській — 89, Дніпропетровській — 73, Чернігівській — 71, Луганській — 67.

Дані про постраждалих дітей. Інфографіка: Офіс Генерального прокурора

Читайте також: У Києві відкрилася виставка, присвячена Бахмуту: графік роботи

У яких містах відкриється виставка?

Побачити експозицію «Втрачене дитинство» можна буде у кількох обласних центрах України:

• Дніпро. Офіційне відкриття виставки відбудеться 1 червня о 13:00 на вулиці Короленка. 2-6 червня виставку можна буде побачити у ТРЦ «Мост-сіті», за адресою вулиця Глінки, 2.
• Львів. Відкриття — 1 червня о 12:30. Оглянути виставку можна до 18 години на Площі ринок. 
• Полтава. Експозиція буде доступна в приміщенні обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського за адресою: вулиця Небесної Сотні з 1 червня протягом місяця.
• Тернопіль. Оглянути матеріали «Втрачене дитинство» можна з 1 по 7 червня (3 та 4 червня вихідні) у бібліотеці-філії №2 для дітей за адресою: вулиця І. Франка, 21. З 10:00 до 18:00.
  Харків. Відкриття виставки — 1 червня 12:00 на станції метро «Майдан Конституції» (вестибюль). Оглянути матеріали можна буде до 4 червня включно. 
• Хмельницький. Побачити матеріали можна 1 червня з 11:00 до 18:00 на майдані біля кінотеатру Т. Г. Шевченка. З 2 по 9 червня — у Центральній публічній бібліотеці за адресою: вулиця Подільська, 78.
• Чернівці. Офіційне відкриття — 1 червня 2023 о 12:00 у Культурно-мистецькому центрі імені Івана Миколайчука за адресою: вулиця Головна, 140. Оглянути виставку можна з 1 по 7 червня (окрім понеділка та вівторка) з 11:00 до 19:00.
• Чернігів. Офіційне відкриття виставки — 1 червня о 12:00 у сквері Хмельницького, біля П’ятницької церкви.

До слова, до річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну виставку, присвячену загиблим в Україні дітям, вже мали змогу побачити іноземці. Так, платформа пам’яті «Меморіал» спільно з партнерами показали матеріали у Польщі, Ізраїлі та Новій Зеландії.

Фото: платформа пам’яті «Меморіал»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Діти зі статусом внутрішньо переміщених осіб мають законне право на безкоштовне харчування у державних та комунальних закладах освіти. Ця норма поширюється на дитячі садки, школи та коледжі, незалежно від рівня доходів родини. Для отримання пільги батькам необхідно зібрати базовий пакет документів та звернутися до адміністрації навчального закладу.

Детальніше про те, як оформити безплатне харчування для дітей-переселенців, розповіли в Юридичному пораднику для ВПО.

Безоплатне харчування для дітей-ВПО у закладах освіти

Відповідно до частини 10 статті 7 Закону “Про забезпечення прав і свобод ВПО” та пункту 4 відповідного Порядку організації харчування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 24 березня 2021 року № 305, держава гарантує забезпечення харчуванням окремих категорій дітей. Право на безоплатне харчування мають діти-ВПО, а також діти, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.

Ця норма діє виключно у державних та комунальних закладах освіти, а саме у:

• закладах дошкільної освіти, тобто дитячих садках;
• закладах загальної середньої освіти, до яких належать школи;
• професійно-технічні ліцеях та коледжах.

Право на забезпечення безкоштовною їжею в освітніх закладах є фіксованим і не залежить від фінансового стану родини чи наявності в неї будь-яких інших державних пільг.

Процедура оформлення безкоштовного харчування

Для реалізації права на пільгу батькам або законним представникам дитини потрібно виконати алгоритм дій. Першим кроком є підготовка документів. До переліку необхідних паперів входять:

• копія довідки про взяття на облік ВПО дитини;
• копія свідоцтва про народження дитини;
• заява на ім’я директора закладу, написана у довільній формі або за зразком самого закладу.

Наступним кроком є подача зібраних документів до адміністрації навчального закладу. Заяву варто підготувати у двох примірниках. Один примірник залишається у представників закладу освіти, а на другому, який повертається батькам, необхідно попросити поставити відмітку про прийняття документів.

Після подання пакета документів адміністрація розглядає звернення. Зазвичай питання щодо призначення безкоштовного харчування вирішується протягом кількох днів.

Читайте також:

Оздоровлення дітей: хто має право на відпочинок та як скористатися програмою

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

З 1 вересня 2026 року в Україні почнуть діяти нові розміри студентських стипендій. У Державному бюджеті на ці виплати передбачено 6,6 мільярда гривень, що на 1,2 мільярда перевищує показники минулого року. Абітурієнтам та студентам варто очікувати суттєвого збільшення фінансової підтримки.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть студенти у2026-2027 — в матеріалі Бахмут IN.UA

Види стипендій в Україні

В Україні існують різні види фінансової допомоги для здобувачів освіти. Академічні стипендії надаються студентам за рейтингом успішності. Вони формуються виключно на основі результатів навчання та виплачуються коштом державного або місцевих бюджетів.

Також існують іменні стипендії від президента України, Верховної Ради та Кабінету міністрів — це особливий вид стипендіальних виплат, які вважаються найвищою мотиваційною винагородою для учнів та студентів. Їх виплачують тим, хто має вагомі наукові досягнення, зокрема, перемогли у всеукраїнських і міжнародних конкурсах чи олімпіадах, а також за найвищі бали на ЗНО чи НМТ.

Кандидатів на отримання такого виду академічної стипендії обирають вчені та представники педагогічних рад вищих навчальних закладів. Саме призначення здійснюється двічі на рік за результатами екзаменаційної сесії впродовж місяця після її закінчення.

Виплати для студентів університетів

Державний бюджет на 2026 рік, розроблений Міністерством фінансів та ухвалений Верховною Радою 3 грудня 2025 року, закріплює підвищення виплат. З початком нового навчального року, а саме зз 1 вересня, студенти закладів вищої освіти отримуватимуть:

• стипендія президента України зросте з 10 000 до 20 000 гривень на місяць;
• стипендія Верховної Ради України збільшиться з 4 400 до 8 800 гривень;
• стипендія Кабінету міністрів України зросте з 4 000 до 8 000 гривень;
• мінімальна академічна стипендія становитиме 4 000 гривень замість 2 000;
• підвищена академічна стипендія за особливі успіхи зросте з 2 910 до 5 820 гривень;
• стипендія за галузевим принципом збільшиться з 2 550 до 5 100 гривень;
• підвищена стипендія за галузевим принципом становитиме 7 420 гривень замість 3 710.

Зміни для студентів коледжів

Підвищення фінансового забезпечення стосується і здобувачів фахової передвищої освіти. Для студентів коледжів встановлені наступні розміри виплат:

• стипендія президента України зросте з 7 600 до 15 200 гривень;
• стипендія Верховної Ради України збільшиться з 3 320 до 6 640 гривень;
• мінімальна академічна стипендія становитиме 3 020 гривень замість 1 510;
• підвищена академічна стипендія за особливі успіхи зросте з 2 197 до 4 394 гривень;
• стипендія за галузевим принципом збільшиться з 1 930 до 3 860 гривень;
• підвищена стипендія за галузевим принципом становитиме 5 618 гривень замість 2 809.

Читайте також:

Вступна кампанія 2026: як створити кабінет та які документи необхідні для вступу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!