Перевищення швидкості, порушення правил маневрування та проїзду пішохідних переходів є найбільш поширеними причинами аварій з постраждалими в Україні. Водночас кількість ДТП із постраждалими, що стались через недбалість пішоходів, цьогоріч зросла аж на 37% у порівнянні до 2021 року.

Такі дані наводить Opendatabot.

Так, за 1 квартал 2023 року сталося 4538 ДТП із постраждалими — це майже та ж сама кількість, що й у період 2021 року. Водночас кількість загиблих під час аварій зросла на 7% у порівнянні до 2021 року.

Найчастіша причина аварій із постраждалими у 2023 році — випадки, коли водії перевищують безпечну швидкість керування. Це спричинило 320 смертей. Наступні причини — порушення правил маневрування та порушення правил проїзду пішохідних переходів.

Причини аварій. Інфографіка: Opendatabot

Цьогоріч кількість аварій із жертвами зросла більш ніж на третину (37%) у порівнянні до 2021 року. Найбільше ДТП сталося через те, що пішоходи переходили дорогу в невстановленому місці. Через це сталося 249 аварій, що на 42% більше, ніж у той же період у 2021 році.

Найбільша кількість аварій за три місяці поточного року сталася через зіткнення авто — 1675 випадків. У таких аваріях зафіксовано й найбільшу кількість травмованих — 2586.

Натомість більше смертей сталося в аваріях внаслідок наїзду на пішохода — 273 смерті (близько 42% від загальної кількості загиблих).

Види аварій. Інфографіка: Opendatabot

Пішохід такий же учасник дорожнього руху

Відповідно до Правил дорожнього руху та ЗУ «Про дорожній рух», пішохід — це особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу.

До пішоходів належать також особи, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне. Учасниками дорожнього руху є особи, які беруть безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.

Що забороняється пішоходам?

• виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху;
• раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід;
• допускати самостійний, без нагляду дорослих, вихід дітей дошкільного віку на проїзну частину;
• переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження;
• затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов’язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху;
• рухатися по автомагістралі чи дорозі для автомобілів, за винятком пішохідних доріжок, місць стоянки і відпочинку.

У разі причетності пішохода до дорожньо-транспортної пригоди він повинен надати можливу допомогу потерпілим, записати прізвища та адреси очевидців, повідомити орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції про пригоду, необхідні дані про себе і перебувати на місці до прибуття поліцейських.

Пішохід має право: 

• на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора;
• вимагати від органів виконавчої влади, власників автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів створення умов для забезпечення безпеки дорожнього руху.

Читайте також: Онлайн-навчання в автошколах: як бахмутянам отримати права в евакуації?

Пішохід зобов’язаний:

• Пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правого боку.
• Якщо немає тротуарів, пішохідних доріжок або пересуватися по них неможливо, пішоходи можуть рухатися велосипедними доріжками, тримаючись правого боку і не утруднюючи рух на велосипедах.
• Пішоходи, які переносять громіздкі предмети, або особи, які пересуваються в кріслах колісних без двигуна, ведуть мотоцикл, велосипед чи мопед, везуть санки, візок тощо, якщо їх рух тротуарами, пішохідними чи велосипедними доріжками або узбіччями створює перешкоди для інших учасників руху, можуть рухатися по краю проїзної частини в один ряд.
• За межами населених пунктів пішоходи, які рухаються узбіччям чи краєм проїзної частини, повинні йти назустріч руху транспортних засобів.
• У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні використовувати світлоповертальні елементи (стрічку, наклейку, жилет тощо) або бути в одязі, який має світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху.
• Рух організованих груп людей по дорозі дозволяється тільки в напрямку руху транспортних засобів колоною не більш як по чотири особи в ряду за умови, що колона не займає більше половини ширини проїзної частини одного напрямку руху. Попереду і позаду колони на відстані 10-15 м з лівого боку повинні бути супровідники з червоними прапорцями, а у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості — із засвіченими ліхтарями: спереду — білого кольору, позаду — червоного.
• Організовані групи дітей дозволяється водити тільки по тротуарах і пішохідних доріжках, а коли їх немає – по узбіччю дороги у напрямку руху транспортних засобів колоною, але тільки у світлу пору доби і лише в супроводі дорослих.
• Пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності — на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.
• Якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїзної частини в місцях, де дорогу добре видно в обидва боки, і лише після того, як пішохід упевниться у відсутності небезпеки.
• У місцях, де рух регулюється, пішоходи повинні керуватися сигналами регулювальника або світлофора.
• Перед виходом на проїзну частину з-за транспортних засобів, що стоять, та будь-яких об’єктів, що обмежують оглядовість, пішоходи повинні впевнитись у відсутності транспортних засобів, що наближаються.
• Чекати транспортний засіб пішоходи повинні на тротуарах, посадкових майданчиках, а якщо вони відсутні, — на узбіччі, не створюючи перешкод для дорожнього руху.
• На трамвайних зупинках, не обладнаних посадковими майданчиками, пішоходам дозволяється виходити на проїзну частину лише з боку дверей і тільки після зупинки трамвая.
• Після висадки з трамвая необхідно залишити проїзну частину не затримуючись.
• У разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного та (або) синього кольору і (або) спеціальним звуковим сигналом пішоходи повинні утриматися від переходу проїзної частини або негайно залишити її.

Будьте уважні на дорозі та дотримуйтесь Правил дорожнього руху. Не наражайте на небезпеку своє життя та здоров’я рідних.

Нагадаємо, із липня 2023 року теорію з Правил дорожнього руху (ПДР) для складання іспиту на водійські права можна буде опановувати самостійно або з репетитором. Для цього не обовʼязково буде відвідувати автошколу.

Фото: фотосток

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Військово-лікарська комісія (ВЛК) визначає придатність військовозобов’язаних і військовослужбовців до проходження служби за станом здоров’я. У разі якщо ВЛК визнає військового непридатним до подальшої служби, він має право ініціювати процедуру звільнення.

Детальніше про те, як саме подати рапорт на звільнення зі служби — в матеріалі Бахмут IN.UA

Як написати рапорт на звільнення, якщо після ВЛК вас визнали непридатним до служби

Звільнення військовослужбовців за станом здоров’я передбачене Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу”. Згідно зі статтею 26 цього закону, звільнення здійснюється:

• у запас — якщо військовослужбовець не досяг граничного віку перебування в запасі та визнаний ВЛК непридатним до служби з переоглядом через 6–12 місяців;
• у відставку — якщо військовослужбовець досяг граничного віку перебування в запасі або визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Як розпочати процедуру звільнення

Для звільнення з військової служби необхідно подати рапорт командиру військової частини. У рапорті вказуються причини звільнення за станом здоров’я з описом наявних захворювань, травм або поранень та часу їх виникнення. До рапорту додаються медичні документи, що підтверджують стан здоров’я.

Разом із рапортом подається прохання про направлення на проходження ВЛК для встановлення непридатності до військової служби.

Після погодження командиром військовослужбовець отримує направлення на ВЛК, яке підписується відповідними посадовими особами штабу або кадрового органу.

Документи для проходження ВЛК

Під час проходження ВЛК подаються:

• медична книжка;
• військовий квиток;
• фотокартка 3×4 см без головного убору (для амбулаторного огляду);
• службова характеристика;
• медична характеристика (у воєнний час подається за можливості).

У разі огляду з приводу поранень, травм, контузій або каліцтв, отриманих під час служби, додатково подається довідка про обставини їх отримання. Допускається подання завірених копій таких документів.

Оформлення звільнення

Після проходження ВЛК військовослужбовець отримує висновок про непридатність до служби. За потреби ВЛК може ухвалити постанову про тимчасове звільнення від виконання службових обов’язків строком до 30 календарних днів.

Висновок ВЛК надсилається до військової частини, де служба персоналу оформлює документи для звільнення та передає їх посадовій особі, уповноваженій ухвалювати відповідне рішення.

Після видання наказу про звільнення військовослужбовець здає посаду та виключається зі списків особового складу частини. Протягом п’яти днів після звільнення необхідно прибути до ТЦК та СП за обраним місцем проживання для взяття на військовий облік.

Як оформити рапорт на звільнення

У рапорті зазначаються:

• повне ім’я та посада командира, якому він адресується;
• назва документа — “Рапорт”;
• прізвище, ім’я, по батькові, посада та військове звання військовослужбовця;
• прохання про звільнення з військової служби за станом здоров’я з посиланням на відповідну норму закону;
• зазначення ТЦК та СП, до якого військовослужбовець має бути направлений для взяття на облік;
• інформація про відсутність претензій до військової частини та командування;
• перелік доданих документів;
• дата та підпис.

Ознайомитися з прикладом документа можна за посиланням.

Рапорт подається через встановлений порядок підпорядкування та є підставою для запуску процедури звільнення після рішення ВЛК.

Читайте також:

Затримка виплат військовим: куди звертатися у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовослужбовці Збройних сил України (ЗСУ) отримують грошове забезпечення, яке складається з основних виплат і додаткових винагород. До них належать посадові оклади, доплати за участь у бойових діях, виплати за поранення, лікування чи реабілітацію. Проте, інколи можлива затримка або нарахування не в повному обсязі. В такому випадку потрібно звертатися до командування або фінансових установ.

Детальніше про те, чому можуть виникати затримки у випалах військових та куди саме звертатися — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Коли мають надходити виплати військовим

Основне грошове забезпечення військовим виплачується за попередній місяць служби до 20 числа наступного місяця. Найчастіше кошти надходять у період з 7 по 15 число. Якщо гроші перераховані військовій частині після 20 числа, виплата здійснюється протягом трьох днів з моменту їх надходження.

Додаткові грошові винагороди — зокрема за участь у бойових діях або за час лікування після поранення — зазвичай виплачуються після 20 числа наступного місяця, після того як кошти надійдуть до військової частини. Перевищення цих строків вважається затримкою.

Основні причини затримок

Затримки або неповні виплати можуть виникати через:

• відсутність або несвоєчасне надходження коштів з бюджету;
• помилки або неналежне оформлення запитів на виплати з боку військових частин;
• переведення військовослужбовця між частинами, тривалі відрядження або зміни статусу служби, що спричиняють збої в бухгалтерському обліку;
• несвоєчасне подання або втрату документів, які підтверджують право на додаткову винагороду, зокрема бойові виплати 70 або 100 тисяч гривень.

Також можливі затримки через помилки в нарахуванні, оскільки грошове забезпечення має багато складових.

Що робити у разі затримки виплат

У разі відсутності або затримки виплат військовослужбовцю рекомендовано:

• з’ясувати причину затримки — чи вона має загальний характер на державному рівні, чи виникла на рівні конкретної військової частини;
• уточнити у фінансовій службі або командування, з якої причини виникла затримка та коли очікується виплата;
• у разі затримки на рівні військової частини подати скаргу, зазначивши військове звання, ПІБ, номер частини та період затримки.

Скарги можна подати через:

• гарячу лінію Міністерства оборони України — 1512;
• електронну пошту МОУ: [email protected];
• фінансовий департамент МОУ — +380 (44) 271 3626;
• урядову лінію через офіційну форму звернення.

Якщо затримується премія або бойові виплати

У випадку затримки премії необхідно з’ясувати, чи має вона масовий характер у підрозділі, чи стосується лише окремого військовослужбовця. Якщо виплату не отримує одна особа, це може бути пов’язано з дисциплінарними стягненнями або іншими підставами для позбавлення винагороди.

Рішення про позбавлення грошових виплат може бути оскаржене до вищого командування або в судовому порядку.

Бойові виплати найчастіше затримуються через неналежне або несвоєчасне оформлення підтвердних документів, зокрема щодо участі в бойових діях чи факту поранення.

Читайте також:

Пенсія учасникам бойових дій у 2026 році: суми виплат і перелік документів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!