Перевищення швидкості, порушення правил маневрування та проїзду пішохідних переходів є найбільш поширеними причинами аварій з постраждалими в Україні. Водночас кількість ДТП із постраждалими, що стались через недбалість пішоходів, цьогоріч зросла аж на 37% у порівнянні до 2021 року.

Такі дані наводить Opendatabot.

Так, за 1 квартал 2023 року сталося 4538 ДТП із постраждалими — це майже та ж сама кількість, що й у період 2021 року. Водночас кількість загиблих під час аварій зросла на 7% у порівнянні до 2021 року.

Найчастіша причина аварій із постраждалими у 2023 році — випадки, коли водії перевищують безпечну швидкість керування. Це спричинило 320 смертей. Наступні причини — порушення правил маневрування та порушення правил проїзду пішохідних переходів.

Причини аварій. Інфографіка: Opendatabot

Цьогоріч кількість аварій із жертвами зросла більш ніж на третину (37%) у порівнянні до 2021 року. Найбільше ДТП сталося через те, що пішоходи переходили дорогу в невстановленому місці. Через це сталося 249 аварій, що на 42% більше, ніж у той же період у 2021 році.

Найбільша кількість аварій за три місяці поточного року сталася через зіткнення авто — 1675 випадків. У таких аваріях зафіксовано й найбільшу кількість травмованих — 2586.

Натомість більше смертей сталося в аваріях внаслідок наїзду на пішохода — 273 смерті (близько 42% від загальної кількості загиблих).

Види аварій. Інфографіка: Opendatabot

Пішохід такий же учасник дорожнього руху

Відповідно до Правил дорожнього руху та ЗУ «Про дорожній рух», пішохід — це особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу.

До пішоходів належать також особи, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне. Учасниками дорожнього руху є особи, які беруть безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.

Що забороняється пішоходам?

• виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху;
• раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід;
• допускати самостійний, без нагляду дорослих, вихід дітей дошкільного віку на проїзну частину;
• переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження;
• затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов’язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху;
• рухатися по автомагістралі чи дорозі для автомобілів, за винятком пішохідних доріжок, місць стоянки і відпочинку.

У разі причетності пішохода до дорожньо-транспортної пригоди він повинен надати можливу допомогу потерпілим, записати прізвища та адреси очевидців, повідомити орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції про пригоду, необхідні дані про себе і перебувати на місці до прибуття поліцейських.

Пішохід має право: 

• на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора;
• вимагати від органів виконавчої влади, власників автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів створення умов для забезпечення безпеки дорожнього руху.

Читайте також: Онлайн-навчання в автошколах: як бахмутянам отримати права в евакуації?

Пішохід зобов’язаний:

• Пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правого боку.
• Якщо немає тротуарів, пішохідних доріжок або пересуватися по них неможливо, пішоходи можуть рухатися велосипедними доріжками, тримаючись правого боку і не утруднюючи рух на велосипедах.
• Пішоходи, які переносять громіздкі предмети, або особи, які пересуваються в кріслах колісних без двигуна, ведуть мотоцикл, велосипед чи мопед, везуть санки, візок тощо, якщо їх рух тротуарами, пішохідними чи велосипедними доріжками або узбіччями створює перешкоди для інших учасників руху, можуть рухатися по краю проїзної частини в один ряд.
• За межами населених пунктів пішоходи, які рухаються узбіччям чи краєм проїзної частини, повинні йти назустріч руху транспортних засобів.
• У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні використовувати світлоповертальні елементи (стрічку, наклейку, жилет тощо) або бути в одязі, який має світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху.
• Рух організованих груп людей по дорозі дозволяється тільки в напрямку руху транспортних засобів колоною не більш як по чотири особи в ряду за умови, що колона не займає більше половини ширини проїзної частини одного напрямку руху. Попереду і позаду колони на відстані 10-15 м з лівого боку повинні бути супровідники з червоними прапорцями, а у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості — із засвіченими ліхтарями: спереду — білого кольору, позаду — червоного.
• Організовані групи дітей дозволяється водити тільки по тротуарах і пішохідних доріжках, а коли їх немає – по узбіччю дороги у напрямку руху транспортних засобів колоною, але тільки у світлу пору доби і лише в супроводі дорослих.
• Пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності — на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.
• Якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїзної частини в місцях, де дорогу добре видно в обидва боки, і лише після того, як пішохід упевниться у відсутності небезпеки.
• У місцях, де рух регулюється, пішоходи повинні керуватися сигналами регулювальника або світлофора.
• Перед виходом на проїзну частину з-за транспортних засобів, що стоять, та будь-яких об’єктів, що обмежують оглядовість, пішоходи повинні впевнитись у відсутності транспортних засобів, що наближаються.
• Чекати транспортний засіб пішоходи повинні на тротуарах, посадкових майданчиках, а якщо вони відсутні, — на узбіччі, не створюючи перешкод для дорожнього руху.
• На трамвайних зупинках, не обладнаних посадковими майданчиками, пішоходам дозволяється виходити на проїзну частину лише з боку дверей і тільки після зупинки трамвая.
• Після висадки з трамвая необхідно залишити проїзну частину не затримуючись.
• У разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного та (або) синього кольору і (або) спеціальним звуковим сигналом пішоходи повинні утриматися від переходу проїзної частини або негайно залишити її.

Будьте уважні на дорозі та дотримуйтесь Правил дорожнього руху. Не наражайте на небезпеку своє життя та здоров’я рідних.

Нагадаємо, із липня 2023 року теорію з Правил дорожнього руху (ПДР) для складання іспиту на водійські права можна буде опановувати самостійно або з репетитором. Для цього не обовʼязково буде відвідувати автошколу.

Фото: фотосток

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Розлучення та виховання дітей — життєві обставини, які не зникають, коли один із батьків стає на захист країни. У зв’язку з цим у родинах військовослужбовців часто виникають запитання щодо механізму утримання аліментів, зокрема з бойових винагород чи виплат за поранення.

Міністерство оборони України надало детальне роз’яснення щодо того, які саме складові грошового забезпечення військових формують аліментну базу.

З яких виплат військових утримуються аліменти

Базові правила утримання аліментів для військовослужбовців ЗСУ та цивільних громадян однакові. Вони регулюються Сімейним кодексом, законом “Про виконавче провадження” та відповідною постановою Кабміну.

Аліменти утримуються із загального грошового забезпечення військового, до якого обов’язково входять:

• посадовий оклад та оклад за військовим званням;
• щомісячна надбавка за вислугу років;
• постійні щомісячні надбавки, доплати, премії та підвищення окладу;
• додаткові винагороди, що мають систематичний характер.

Якщо суд присудив сплату аліментів як частку від доходу, відсоткова ставка розраховується від фінальної суми забезпечення вже після відрахування всіх обов’язкових податків і зборів.

Чи стягуються аліменти з бойових виплат?

Згідно з чинними нормами, аліменти підлягають утриманню з додаткової винагороди, яку військовослужбовці отримують під час дії воєнного стану. До цієї категорії належать бойові виплати у розмірі 30 000, 50 000 та 100 000 гривень, а також виплати інструкторам (від 15 до 30 тисяч гривень) та 10 000 гривень за фактичне виконання обов’язків. Оскільки ці нарахування здійснюються щомісяця, вони класифікуються як постійні види доходу.

З яких виплат аліменти не вираховуються

До аліментної бази не включаються виплати, що мають разовий, цільовий або компенсаційний характер. Зокрема, утримання не здійснюється з:

• грошової допомоги на оздоровлення;
• одноразових винагород у розмірі 70 000 та 170 000 гривень;
• матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;
• одноразової грошової допомоги при звільненні або за укладення першого контракту;
• одноразової грошової допомоги у разі поранення, контузії або встановлення інвалідності.

У Міноборони звертають увагу на важливий нюанс щодо “виплат за поранення”. Грошове забезпечення, яке військовий щомісяця отримує в період лікування, враховується до аліментної бази. Натомість цільова одноразова допомога за поранення не підлягає стягненню.

Розмір аліментів: гарантований мінімум та максимуми

Мінімальний гарантований розмір аліментів становить не менше 50% від актуального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Наразі це:

• для дитини віком до 6 років — 1 408,50 гривень;
• для дитини від 6 до 18 років — 1 756 гривень.

Мінімальний рекомендований розмір (який суд може призначити за наявності достатнього заробітку платника) становить 100% прожиткового мінімуму: 2 817 гривень для дітей до 6 років і 3 512 гривень для дітей до 18 років.

Якщо виплати призначаються у вигляді частки від загального доходу, вони становлять:

• на одну дитину — 1/4 від заробітку;
• на двох дітей — 1/3 від заробітку;
• на трьох і більше дітей — 1/2 від заробітку.

У наказному провадженні встановлено й верхню межу: розмір аліментів не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів. Тобто максимум 28 170 гривень (до 6 років) та 35 120 гривень (від 6 до 18 років). Право на підтримку мають і діти від 18 до 23 років за умови, що вони продовжують навчання.

Як відбувається процес стягнення

У разі примусового стягнення виконавець надсилає до військової частини постанову про звернення стягнення на доходи військовослужбовця. Фінансовий підрозділ частини розраховує та утримує визначену суму з виплат платника, перераховуючи її на рахунок виконавчої служби або приватного виконавця, після чого кошти надходять стягувачу. Якщо адреса військової частини невідома, документи можуть бути направлені до Міністерства оборони України для подальшої передачі в бухгалтерію відповідного підрозділу.

Змінити розмір виплат можна або через суд у разі зміни матеріального стану, або уклавши нотаріально посвідчений договір між батьками. Такий договір має силу виконавчого документа.

Читайте також:

Оподаткування виплат військовим: хто звільняється від військового збору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

4 листопада жовтня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Центр підтримки бахмутян у місті Київ.

Бахмутський ЦНАП у Києві

Прийом громадян запланований у середу, 4 листопада 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (68) 851 5089 (представники відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• зареєструвати місце проживання;
• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації;
• отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!