Інклюзивно-ресурсний центр в Бахмуті продовжує працювати, але наразі дистанційно. Вихованці стабільно виходять на онлайн-уроки, а в Дніпрі нещодавно з’явилися й офлайн-заняття для дітей з особливими потребами.

Про це в коментарі «Бахмут. IN. UA» розповіла тимчасово виконуюча обов’язки директора ІРЦ Оксана Коляденко.

Як працює Бахмутський ІРЦ?

За словами Оксани Коляденко зараз працює три фахівці — це психолог та два дефектологи,  до повномасштабної війни їх було шість. Педагоги звільнилися за власним бажанням, скорочення не було, каже пані Оксана. Екс-директорка Бахмутського ІРЦ Вікторія Головко була звільнена, про це ми писали раніше.

«Ми проводимо з дітьми корекційні заняття у дистанційному форматі. Виходимо на зв’язок онлайн. Один фахівець у Дніпрі у нас проводить очні заняття, де з дітками зустріч відбувається офлайн», — пояснює Оксана Коляденко.

Наразі, 308 дітей дошкільного віку мають статус дитини з особливими потребами, а 78 дітей мають такий статус в загальних закладах середньої освіти.

«Діти, які знаходяться на інклюзивному навчанні, вони забезпечені заняттям, які їм надає школа, й ті фахівці, які працюють в школі. Тобто, логопеди, психологи, дефектологи. А ті, які на індивідуальному навчанні, наприклад, під патронажем — з цими дітьми ми співпрацюємо, у нас кожен день є заняття. Я працюю, як психолог з ними», — каже тимчасово виконуюча обов’язки директора ІРЦ.

Заняття для вихованців триває близько пів години, але насамперед викладачі звертають увагу на стан дитини.

Читайте також: Інклюзивне навчання: як навчаються діти з особливими потребами під час війни

Емоційний стан дітей

Оксана Коляденко зауважує, що емоційний стан діток різний. Наприклад, ті діти, які евакуювалися раніше зараз більш адаптовані, ніж, ті, які виїхали пізніше.

«Були проблеми зі страхами, яких боялися діти, зокрема шуму. Робота триває, співпрацюємо, батьки дуже задоволені. Всі діти, які на інклюзивному, які у нас на обліку та мають особливі освітні потреби, всі вони евакуювалися. В громаді Бахмутській нікого немає», — каже Оксана Коляденко.

Де знаходиться освітній осередок в Дніпрі?

Освітній осередок знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Макарова, 1 Б.

Фахівець (консультант) інклюзивно-ресурсного центру КУ “ІРЦ м. Бахмут” проводить корекційно-розвиткові заняття вівторок та п’ятницю у другій половині дня. Заняття відбуваються за попередньою домовленістю з батьками дітей.

Фото: з вільних джерел

У закладах вищої освіти розпочався другий етап вступної кампанії на контрактну форму навчання. Процес відбувається в університетах, де залишилися вільні місця для зарахування.

Про це повідомили видання Освіта.юа.

Друга хвиля вступу 2026

До другого етапу вступу на контракт мають право долучитися вступники, які:

• не отримали жодної рекомендації на зарахування 6 серпня;
• отримали рекомендацію на контракт, але не виконали вимоги для зарахування;
• виконали вимоги, зараховані на навчання та хочуть паралельно здобувати ще одну вищу освіту.

Заяви, які абітурієнти подали під час основного періоду вступної кампанії, беруть участь у конкурсному відборі на контракт автоматично. Під час проведення другої хвилі ці заяви вже не мають пріоритетності.

Вступник може отримати рекомендації на контрактне навчання одразу від кількох університетів. Це відбувається за умови наявності вільних місць у закладі та достатнього конкурсного бала. Університети формують списки рекомендованих у межах свого ліцензованого обсягу, розпочинаючи зарахування зі вступників із найвищим конкурсним балом.

Процес зарахування вступників на контрактну форму навчання до закладів вищої освіти триватиме до 30 серпня. Абітурієнти мають змогу перевіряти наявність вільних контрактних місць безпосередньо в обраних університетах для вступу або здобуття додаткової спеціальності.

Умови отримання гранту на навчання

Учасники другої хвилі мають право претендувати на грант для оплати навчання. Це правило діє для тих вступників, які під час першого етапу відмовилися від контрактного місця за пріоритетом, а під час другої хвилі вступають на контракт. Існує обмеження: фінансова підтримка у вигляді гранту не надається тим абітурієнтам, які раніше відмовилися від рекомендації на навчання за кошти бюджету.

Читайте також:

Вступна кампанія до аспірантури: оновлений графік та етапи відбору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Споживчий кошик — це базовий перелік із понад 290 товарів і послуг, який визначає мінімальний рівень споживання для підтримання життєдіяльності. Саме його вартість є фундаментом для розрахунку прожиткового мінімуму, від якого залежать мінімальні зарплати, пенсії та соціальні субсидії. У 2026 році цей економічний індикатор чітко демонструє розрив між державними стандартами, затвердженими ще у 2016 році, та реальними цінами в магазинах.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ціни та прожитковий мінімум: скільки коштує кошик

Вартість споживчого кошика щомісяця коригується відповідно до середніх цін по Україні, фіксуючи рівень інфляції, зокрема, для прикладу, у лютому 2026 року інфляція склала 1%, де найбільший ціновий стрибок припав на овочі.

У 2026 році загальний усереднений показник вартості кошика становить 3 209 гривень. Однак ця сума варіюється залежно від соціальної та вікової групи:

• діти до 6 років: 2 817 гривень.
• діти та підлітки (6–18 років): 3 512 гривень (найдорожчий кошик);
• працездатні дорослі: 3 328 гривень.
• пенсіонери (непрацездатні особи): 2 595 гривень (найдешевший кошик).

Оскільки офіційні цифри не враховують оренду житла чи вартість дорогих медикаментів, реальні мінімальні витрати українських сімей часто перевищують ці показники у 1,5–2 рази.

Продовольчий кошик: левова частка витрат

Понад 65% вартості українського споживчого кошика йде саме на харчування (для порівняння: у Європі цей показник рідко перевищує 30%). Офіційний набір розрахований на забезпечення базового калоражу (2790 ккал для дорослого), проте акцент зроблено на найдешевших продуктах — хлібі та картоплі.

Категорія продуктів	Діти до 6 років	Діти 6–18 років	Працездатні	Непрацездатні
Хліб та хлібобулочні	43,8 кг	79,1 кг	101 кг	85 кг
М’ясо та м’ясопродукти	26,8 кг	43 кг	47 кг	29,4 кг
Молочні продукти (л екв.)	182,6 л	164,2 л	220 л	105 л
Овочі та картопля	110 кг	140 кг	155 кг	120 кг
Фрукти та ягоди	50 кг	60 кг	60 кг	40 кг
Яйця	182,5 шт.	365 шт.	220 шт.	180 шт.

Зважаючи на постійні коливання цін на ринку, багато українців змушені доповнювати цей набір продуктами з власного городу або купувати дешевші сезонні овочі.

Непродовольчі товари та послуги (близько 33% вартості)

На одяг, техніку, гігієну та комунальні послуги залишається близько третини від загальної суми прожиткового мінімуму. Саме ця частина кошика демонструє найбільш жорстку економію і є найважчим фінансовим тягарем, особливо для пенсіонерів:

• одяг та взуття — закладено вкрай тривалі терміни використання. Зимова куртка чи пальто має прослужити 4 роки, зимові чоботи — 3 роки, а постільна білизна оновлюється раз на 5 років;
• гігієна —розраховано лише 1 рулон туалетного паперу. На рік виділяється 14 шматків мила та 6 тюбиків зубної пасти. Жінкам не передбачено окремих норм на шкарпетки;
• побутова техніка — холодильник має працювати 15 років, пральна машина — 14 років, а телевізор — 10 років.
• послуги та медицина — електроенергія обмежена нормою 150 кВт-год на місяць, а транспорт — 600 поїздок на рік, домашня аптечка включає лише базові засоби (парацетамол, пластирі) без сучасних вітамінів, культурне дозвілля обмежене 1–2 заходами на рік.

Міжнародний контекст: чи відповідає кошик сучасності

Структура українського споживчого кошика (297 позицій) суттєво відстає від світових стандартів. Наприклад:

• у США кошик включає 300 товарів, але з обов’язковим урахуванням витрат на інтернет та розваги;
• у Німеччині набір складається з 475 позицій (включно з тонометрами та технікою);
• у Великій Британії та Франції до мінімальних витрат держава відносить послуги перукаря, корм для тварин і навіть витрати на хобі.

Застарілість українських норм призводить до того, що офіційна вартість кошика не враховує витрати на сучасні базові потреби, як-от смартфон, мобільний зв’язок чи швидкісний інтернет, перетворюючи його скоріше на інструмент бюджетної економії, ніж на відображення реального життя.

Читайте також:

Чи треба платити податки з допомоги сім’ям загиблих військових: пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!