В соцмережах шириться відео, на якому нібито люди у формі ЗСУ, обстріляли машину, всередині якої була жінка з дитиною. Пояснюємо прості факти, які змусять читача замислитися над правдивістю цього ролика.

Звідки все почалося?

Пропагандистський ролик почали поширювати через телеграм-канали 27 березня, їх одразу підхопив канал «Соловйова» та інші мережі спрямовані на дискредитацію ЗСУ. У ролику люди у формі ЗСУ показово обстріляли начебто машину із матір’ю та дитиною всередині й демонстративно наголосили, щоб вона не розмовляла її «свинячою мовою», маючи на увазі російську, якою розмовляла жінка. 

Показово, що саме на такому ґрунті роблять конфлікт, адже росіяни впевнені, що саме мова є головним наріжним каменем для сварок в Україні, тим самим намагаючись видати це відео за правдиве. Ідентифікувати місце зйомки цього відео неможливо, не вказано ні місцевості, ні області. На відео помітно, що місто не поблизу фронтової лінії, адже не чутно вибухів.

Військові не могли б так легко відкрити вогонь у мирному місті, адже поруч могли б проходити люди чи проїжджати інші авто. На додаток, це привернуло б увагу місцевих і у мережі точно б набула розголосу ситуація з незрозумілими пострілами посеред дня. Однак є й винятки, це місце могло бути окуповане росіянами, й вони влаштували там показові зйомки відео.

Людина у формі ЗСУ підходить до машини, де начебто є жінка з дитиною. Фото: Скріншот

На що слід звернути увагу?

Перше на що слід звернути увагу — відеореєстратор. Річ у тому, що на час воєнного стану в Україні водіям заборонили користуватися відеореєстраторами, оскільки дані з них можуть бути використані росіянами для коригування вогню. Про це повідомив радник міністра внутрішніх справ Вадим Денисенко в ефірі єдиного марафону новин. 

Відповідно, невідому чому авторка відео використовує відеореєстратор їдучи дорогою, по якій за сюжетом відео проїжджає військова техніка, тобто тут його використання зовсім недоцільне за законом. 

До того, ж уважний слухач помітить, що у відео в машині демонструють двох людей – жінку та немовля, проте на 00:16 секунді чутно чиєсь чітке дихання, в цей час водійка говорить, а немовля плаче, тобто це не вони. Не чутно цієї третьої особи й під час звуків пострілів, яких лякається жінка із дитиною, тобто цієї людини немає насправді. Тож, ймовірно, що частково окупанти погано змонтували ролик, вставивши чиєсь перелякане дихання.

Зверніть увагу, що особа у формі ЗСУ не звертає жодну увагу на відеореєстратор, хоча не помітити його вкрай важко, якщо він там справді є, як видно на відео. Крім того, людина, яка носить форму ЗСУ наголошує, що жінка обігнала його колону, проте моменту обгону немає на відео, і сам відеореєстратор вмикається тільки тоді, коли жінка зупиняється перед машиною людей у формі ЗСУ. 

Обличчя військових та машина

Розгледіти обличчя військового неможливо. Фото: скріншот

Особа у формі ЗСУ вимагає у жінки з дитиною документи, далі показово починає лаятися. Обличчя військових закриті, в одного воно ледь помітне, в іншого повністю прикрите. Показовою є й машина, яка відрізняється ідеальною чистотою коліс та шин, автівка візуально схожа на нову.

Машина на відео, на якій начебто їдуть військові ідеально чиста, наче тільки із-заводу в той час, як машини ЗСУ після бойових задач виглядають далеко не так ідеально. 

Крім того, наразі українці на машинах в регіонах, де активно рухається військова техніка, стараються не кататися по дорогах. А там, де закликають евакуюватися, це роблять не поодинці, як жінка на відео, а організовуються через місцеву владу.

Чоловік у формі ЗСУ не стріляє в машину, його кут нахилу зброї інший. Фото: скріншот

Слід звернути увагу й на мову, людина, яка навіть не представилася, а тільки одягнена у форму ЗСУ з акцентом вимовляє слово «калону». А вже наприкінці відео чітко чутно, яка начебто військовий говорить «міняй паварот» з російським акцентом. Якщо ця людина україномовна такого б не мало бути, якщо ж російськомовна, то не вимагала б у такий агресивний спосіб у жінки розмовляти українською. 

Також не чути жодних звуків вибухів чи перестрілок, тож можна сказати, що ситуація відбувається не у прифронтовій території. Під описом відео пропагандисти пишуть, що «ЗСУ обстріляли машину», але якщо приглянутися у відео, то можна побачити, як чоловік тримає зброю, він не намагався вцілити в машину. Мета цього відео — вкотре дискредитувати ЗСУ, як це було у випадку з Кораном.

Редакція «Бахмут. IN. UA», спираючись на всі вище описані факти, вважає це відео фейком.

До слова, 28 березня Головне управління розвідки Міністерства оборони України офіційно спростувало правдивість поширюваного напередодні відео. В ГУР зазначили, що ролик є примітивним російським фейком.

Фото: Defense Express

Читайте також: Австралійське медіа “ABC” поставило російського посла у незручне становище

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Міжнародна організація World Vision за фінансової підтримки уряду США запускає нову хвилю підтримки для населення, яке постраждало від наслідків війни. Вона орієнтована на жителів Миколаєва. Отримати допомогу можуть і ВПО, які проживають та зареєстровані як ВПО у Миколаєві.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала всі деталі щодо умов участі, критеріїв відбору та переліку необхідних документів для успішної реєстрації.

Грошова допомога в Миколаєві

Загальна сума допомоги складає 10 800 гривень на одного члена родини. Виплати здійснюватимуться траншами: по 3 600 гривень на особу щомісяця протягом трьох місяців.

Подати заявку можуть лише ті родини, які відповідають суворим правилам щодо попередньої допомоги. Ви не зможете отримати кошти, якщо:

• протягом останніх 3 місяців вже отримували грошову допомогу від будь-яких міжнародних організацій чи безпосередньо від World Vision;
• протягом 2023–2025 років отримували виплати за цим же проєктом від партнерських організацій: молодіжного руху “Будь вільний”, фонду “Руки милості”, ГО “Відповідальні громадяни” або “Угорської екуменічної служби допомоги” (НІА).

Критерії вразливості: хто має пріоритет

Відповідність лише одному з критеріїв не гарантує отримання коштів. Рішення ухвалюється на основі комплексної оцінки потреб. Домогосподарства відбиратимуть за такими категоріями (для кожної потрібне документальне підтвердження):

• доходом менше 6 318 гривень на одну особу на місяць (соціальна допомога та пільги не враховуються); довідка ОК-5 або довідка ОК-7 (за наявності) для кожного члена родини старше 17 років, сформовані не пізніше 14 днів до дати реєстрації;
• домогосподарства з 3 і більше дітьми (до 18 років на момент реєстрації домогосподарства) або дітьми до 2 років: свідоцтво про народження дитини або довідка із пологового будинку (у разі відсутності свідоцтва про народження);
• домогосподарства з ВПО: довідка ВПО;
• домогосподарства, очолювані одним із батьків, включаючи домогосподарства, очолювані батьками-одинаками; свідоцтво про смерть матері/батька; свідоцтво або рішення суду про розірвання шлюбу; документи, що підтверджують опікунство (рішення суду про встановлення одноосібної опіки, рішення суду про позбавлення батьківських прав, рішення органу опіки та піклування щодо встановлення статусу «батька-вихователя», або «матері-виховательки» для дитячого будинку сімейного типу тощо);
• домогосподарства з вагітними жінками: довідка про вагітність, видана акушером-гінекологом у медичному закладі;
• домогосподарства з членами з інвалідністю І або ІІ групи або з дитиною із інвалідністю: посвідчення пенсіонера (по інвалідності), довідка експертної комісії про присвоєння групи інвалідності або посвідчення дитини із інвалідністю до 18 років;
• домогосподарства з членами, які мають серйозні проблеми зі здоров’ям: довідка про хворобу, видана медичним закладом;
• домогосподарства, члени яких були поранені або загинули внаслідок обстрілів: медична карта або свідоцтво про смерть;
• домогосподарства, житло яких було зруйновано або пошкоджено внаслідок конфлікту: довідка із зазначенням стану будівель, незалежно від того, чи вони повністю зруйновані, чи частково зруйновані;
• домогосподарства, які проживають у будинку/квартирі приймаючої сім’ї, орендованому будинку/квартирі, притулку: витяг з реєстру територіальної громади, договір оренди житла, довідка у довільній формі з притулку про те, що там проживає домогосподарство;
• домогосподарства яке складається з осіб похилого віку (60+), в тому числі одиноких осіб похилого віку: паспорт громадянина України або інший документ, який підтверджує місце проживання та довідка про присвоєння індивідуального податкового номера.

Як подати заявку

Для того, щоб подати заявку на отримання грошової допомоги, потрібно заповнити спеціальну форму за посиланням. Якщо анкета пройде попередній відбір, спеціалісти фонду зателефонують протягом 10 робочих днів і запросять на очну реєстрацію, куди треба принести оригінали всіх підтверджувальних документів.

Читайте також:

Родини ВПО на Дніпропетровщині можуть отримати пташники і теплиці: як податися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Війна залишає глибокий слід на долях найменших українців. Щоб захистити їхні права та надати необхідну підтримку, держава передбачила спеціальний статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. У 2026 році процедура його отримання зазнала суттєвих змін, ставши більш доступною та адаптованою до сучасних реалій.

Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всю актуальну інформацію про те, хто має право на цей статус, куди звертатися та які документи знадобляться для оформлення.

Статус дитини війни: як отримати

Процедура надання статусу “дитини війни” регулюється урядовою постановою №268. Восени минулого року, а саме 1 вересня 2025 року, Кабінет міністрів ухвалив низку важливих змін, які розширили перелік підстав для його отримання.

У 2026 році статус може отримати неповнолітня особа, яка зазнала:

• поранення, контузії або каліцтва;
• фізичного, сексуального чи психологічного насильства;
• викрадення, незаконного утримання або перебування в полоні;
• депортації чи примусового переміщення;
• залучення до військових формувань;
• загибелі або зникнення безвісти одного чи обох батьків;
• позбавлення батьківського піклування безпосередньо через воєнні дії чи збройні конфлікти.

Часто трапляється так, що дитина зазнала одразу кількох травматичних подій із цього переліку. У такому разі під час подання заяви необхідно визначити ту обставину, яка мала найбільший негативний вплив на її здоров’я та подальший розвиток.

Хто і де може оформити документи

Раніше процедура була суворо прив’язана до місця реєстрації: рішення ухвалювали виключно органи опіки за місцем проживання дитини. Тепер система стала гнучкішою. Оформити статус можна за місцем фактичного звернення чи виявлення дитини, звернувшись до місцевих органів влади та самоврядування.

Подати заяву до служби у справах дітей мають право:

• законний представник (батьки, усиновлювачі);
• сама дитина, якщо їй вже виповнилося 14 років;
• родичі: бабуся, дідусь, прабабуся, прадід, тітка, дядько, повнолітні брати чи сестри, а також вітчим або мачуха;
• представник органу опіки та піклування (це стосується випадків, коли дитина переміщується без супроводу батьків чи законних представників).

Пакет документів: що потрібно зібрати

Базовий пакет включає заяву про надання статусу та згоду на обробку персональних даних. До них додаються копії наступних документів:

• свідоцтво про народження або інший документ, що посвідчує особу дитини;
• документ, що посвідчує особу заявника;
• підтвердження повноважень законного представника або родинних стосунків;
• довідка ВПО дитини (якщо така є);
• паспорт громадянина України (книжечка, ID-картка або е-паспорт у додатку);
• витяг з реєстру територіальної громади.

Якщо дитина постійно перебуває в інтернаті, лікарні чи іншому закладі, необхідний документ, що підтверджує цей факт.

Важливе нововведення 2026 року: перелік підтверджувальних документів значно розширено. Залежно від підстави, тепер можна (і потрібно) додавати медичні довідки, висновки експертиз, витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), судові рішення, свідоцтва про смерть чи зникнення батьків, довідки від соціальних служб.

Терміни розгляду та цифровізація

На розгляд заяви та ухвалення рішення (про надання статусу або відмову) закон виділяє 30 календарних днів. Якщо ви отримали негативну відповідь, але не згодні з нею, рішення завжди можна оскаржити в судовому порядку.

Значно спрощує процес впровадження системи “Діти”. Завдяки їй подати заяву стало легше, а органи опіки тепер можуть автоматично отримувати необхідні відомості з інших державних реєстрів, що позбавляє заявників потреби збирати зайві паперові довідки.

Читайте також:

Перший паспорт у 14 років: як оформити ID-картку та які документи потрібні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!