В соцмережах шириться відео, на якому нібито люди у формі ЗСУ, обстріляли машину, всередині якої була жінка з дитиною. Пояснюємо прості факти, які змусять читача замислитися над правдивістю цього ролика.

Звідки все почалося?

Пропагандистський ролик почали поширювати через телеграм-канали 27 березня, їх одразу підхопив канал «Соловйова» та інші мережі спрямовані на дискредитацію ЗСУ. У ролику люди у формі ЗСУ показово обстріляли начебто машину із матір’ю та дитиною всередині й демонстративно наголосили, щоб вона не розмовляла її «свинячою мовою», маючи на увазі російську, якою розмовляла жінка. 

Показово, що саме на такому ґрунті роблять конфлікт, адже росіяни впевнені, що саме мова є головним наріжним каменем для сварок в Україні, тим самим намагаючись видати це відео за правдиве. Ідентифікувати місце зйомки цього відео неможливо, не вказано ні місцевості, ні області. На відео помітно, що місто не поблизу фронтової лінії, адже не чутно вибухів.

Військові не могли б так легко відкрити вогонь у мирному місті, адже поруч могли б проходити люди чи проїжджати інші авто. На додаток, це привернуло б увагу місцевих і у мережі точно б набула розголосу ситуація з незрозумілими пострілами посеред дня. Однак є й винятки, це місце могло бути окуповане росіянами, й вони влаштували там показові зйомки відео.

Людина у формі ЗСУ підходить до машини, де начебто є жінка з дитиною. Фото: Скріншот

На що слід звернути увагу?

Перше на що слід звернути увагу — відеореєстратор. Річ у тому, що на час воєнного стану в Україні водіям заборонили користуватися відеореєстраторами, оскільки дані з них можуть бути використані росіянами для коригування вогню. Про це повідомив радник міністра внутрішніх справ Вадим Денисенко в ефірі єдиного марафону новин. 

Відповідно, невідому чому авторка відео використовує відеореєстратор їдучи дорогою, по якій за сюжетом відео проїжджає військова техніка, тобто тут його використання зовсім недоцільне за законом. 

До того, ж уважний слухач помітить, що у відео в машині демонструють двох людей – жінку та немовля, проте на 00:16 секунді чутно чиєсь чітке дихання, в цей час водійка говорить, а немовля плаче, тобто це не вони. Не чутно цієї третьої особи й під час звуків пострілів, яких лякається жінка із дитиною, тобто цієї людини немає насправді. Тож, ймовірно, що частково окупанти погано змонтували ролик, вставивши чиєсь перелякане дихання.

Зверніть увагу, що особа у формі ЗСУ не звертає жодну увагу на відеореєстратор, хоча не помітити його вкрай важко, якщо він там справді є, як видно на відео. Крім того, людина, яка носить форму ЗСУ наголошує, що жінка обігнала його колону, проте моменту обгону немає на відео, і сам відеореєстратор вмикається тільки тоді, коли жінка зупиняється перед машиною людей у формі ЗСУ. 

Обличчя військових та машина

Розгледіти обличчя військового неможливо. Фото: скріншот

Особа у формі ЗСУ вимагає у жінки з дитиною документи, далі показово починає лаятися. Обличчя військових закриті, в одного воно ледь помітне, в іншого повністю прикрите. Показовою є й машина, яка відрізняється ідеальною чистотою коліс та шин, автівка візуально схожа на нову.

Машина на відео, на якій начебто їдуть військові ідеально чиста, наче тільки із-заводу в той час, як машини ЗСУ після бойових задач виглядають далеко не так ідеально. 

Крім того, наразі українці на машинах в регіонах, де активно рухається військова техніка, стараються не кататися по дорогах. А там, де закликають евакуюватися, це роблять не поодинці, як жінка на відео, а організовуються через місцеву владу.

Чоловік у формі ЗСУ не стріляє в машину, його кут нахилу зброї інший. Фото: скріншот

Слід звернути увагу й на мову, людина, яка навіть не представилася, а тільки одягнена у форму ЗСУ з акцентом вимовляє слово «калону». А вже наприкінці відео чітко чутно, яка начебто військовий говорить «міняй паварот» з російським акцентом. Якщо ця людина україномовна такого б не мало бути, якщо ж російськомовна, то не вимагала б у такий агресивний спосіб у жінки розмовляти українською. 

Також не чути жодних звуків вибухів чи перестрілок, тож можна сказати, що ситуація відбувається не у прифронтовій території. Під описом відео пропагандисти пишуть, що «ЗСУ обстріляли машину», але якщо приглянутися у відео, то можна побачити, як чоловік тримає зброю, він не намагався вцілити в машину. Мета цього відео — вкотре дискредитувати ЗСУ, як це було у випадку з Кораном.

Редакція «Бахмут. IN. UA», спираючись на всі вище описані факти, вважає це відео фейком.

До слова, 28 березня Головне управління розвідки Міністерства оборони України офіційно спростувало правдивість поширюваного напередодні відео. В ГУР зазначили, що ролик є примітивним російським фейком.

Фото: Defense Express

Читайте також: Австралійське медіа “ABC” поставило російського посла у незручне становище

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Ментальне здоров’я є невід’ємною частиною загального благополуччя людини. Турбота про психологічний стан є актуальним питанням для українців, особливо в умовах повномасштабної війни. Психологічну допомогу бахмутянам надають у Багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування Бахмута, що релокована у Броварах. Кваліфіковану психологічну підтримку тут можуть отримати всі охочі, в тому числі діти, ветерани та родини діючих військовослужбовців.

Яку психологічну допомогу можна отримати в Бахмутській БЛІЛ, редакції Бахмут IN.UA розповіла психологиня Юлія Макогон.

Які найпоширеніші запити до психолога бахмутської лікарні

Сьогодні найпоширенішими запитами пацієнтів до психологині Бахмутської БЛІЛ є тривога, емоційне виснаження та страхи. Бувають і випадки, коли людина звертається з одним запитом, а під час роботи зі спеціалістом виявляється, що проблема є глибшою.

“Сьогодні люди найчастіше звертаються з відчуттям постійної напруги, тривоги, емоційного виснаження, порушеннями сну, страхами, труднощами у стосунках із близькими. Багато хто говорить про втрату сил, мотивації, відчуття невизначеності та нерозуміння, як будувати своє життя в обставинах, які постійно змінюються. Іноді людина приходить із конкретною проблемою, а в процесі розмови стає зрозуміло, що за нею стоїть значно більше: тривале напруження, відсутність відчуття безпеки або втрата звичних життєвих опор”, — зазначає психологиня.

Якщо говорити саме про бахмутян, то багато з них пережили травматичний досвід втрати дому, і це теж дається взнаки.

“Ми звикли говорити про тривогу, страх, панічні реакції, порушення сну. Але є й менш помітні прояви: втрата інтересу до звичних речей, труднощі з концентрацією уваги, постійна втома, дратівливість, відчуття провини за те, що життя триває, або неможливість будувати плани на майбутнє. Особливо це помітно серед людей, які пережили вимушене переміщення, втрату дому, звичного оточення, роботи, соціальних зв’язків. Для багатьох мешканців Бахмутської громади війна — це не лише небезпека, а й дуже особистий досвід втрати цілого звичного світу”, — підкреслює фахівчиня.

Психологиня Юлія Макогон зазначає, що часто люди живуть у постійній напрузі, але продовжують виконувати всі звичні справи. В таких випадках фахівчиня радить не порівнювати свій досвід з іншими і не соромитися звертатися за допомогою.

“Люди часто настільки звикають жити в напрузі, що починають сприймати її як норму. Вони продовжують працювати, піклуватися про дітей, допомагати іншим, виконувати щоденні обов’язки. Зовні все може виглядати цілком благополучно, але внутрішньо людина вже перебуває на межі виснаження. Тому важливо не порівнювати свої переживання з досвідом інших і не переконувати себе, що комусь зараз значно гірше, а отже, не можна скаржитися. Кожен має право на власні почуття та підтримку”, — зауважила Юлія Макогон.

Яку психологічну підтримку надають ветеранам і родинам військовослужбовців

Звернутися по допомогу до психологині бахмутської лікарні можуть і ветерани. Їм допомагають краще адаптуватися до повернення в цивільне життя.

“Серед можливих запитів — адаптація до цивільного життя після служби, переживання травматичного досвіду, труднощі у спілкуванні з близькими, емоційна віддаленість, дратівливість, тривога, порушення сну, почуття провини та складнощі з поверненням до звичного життя. Важливо розуміти: психологічна допомога не полягає в тому, щоб змусити людину забути пережите або швидше повернутися до колишнього життя. Її завдання — допомогти знайти способи жити далі, поступово відновлювати внутрішню рівновагу та стосунки з близькими”, — каже Юлія Макогон.

Окремо фахівчиня допомагає і родинам діючих військовослужбовців та ветеранів. Бо повернення захисника чи захисниці додому не означає автоматичне відновлення минулих стосунків і способу життя. Це може бути випробуванням для родини. Тому і військовому, і його сім’ї потрібен час, щоб знову навчитися бути разом у нових обставинах, і в цьому може допомогти робота з психологом.

Психологічна допомога дітям

Діти, так само як і дорослі, переживають наслідки війни, переїздів, розлуки з рідними та зміни звичного середовища. Тому психологічний стан дітей потребує особливої уваги. Про те, що дитина потребує допомоги спеціаліста, можуть свідчити різні симптоми, які по-різному проявляються в дітей різного віку.

“У молодших дітей це може проявлятися підвищеною тривожністю, страхами, порушеннями сну, плаксивістю, дратівливістю, поверненням до поведінки, характерної для молодшого віку. Іноді дитина стає більш замкненою або, навпаки, надмірно активною. У підлітків частіше можна побачити емоційні коливання, конфлікти з батьками, замкненість, зниження інтересу до навчання, труднощі у спілкуванні з однолітками, невпевненість у собі. Важливо не поспішати називати все це поганою поведінкою. За такими проявами нерідко стоять переживання, з якими дитина ще не вміє впоратися самостійно”, — пояснює психологиня.

Психологиня наголошує, що дитина не завжди може пояснити словами, що з нею відбувається. Тому батькам важливо не лише слухати, що їм говорить дитина, а й помічати зміни в її поведінці.

Робота психологині з молодшими дітьми зазвичай відбувається за участю батьків. З підлітками важливо мати можливість поговорити наодинці, щоб вони могли вільно висловити власні думки та почуття, тому батьків іноді не долучають до цього процесу.

З якими симптомами слід звертатися до психолога

Юлія Макогон радить бахмутянам орієнтуватися на свій стан: як ви почувається і наскільки це впливає на ваше повсякденне життя. Серед тривожних симптомів психологиня виокремлює постійну тривогу і дратівливість, відчуття виснаження, втрату інтересу до справ, які раніше приносили задоволення.

“Якщо ви помічаєте, що тривалий час не можете повноцінно відпочити, постійно відчуваєте тривогу, дратуєтеся через дрібниці, маєте проблеми зі сном, уникаєте спілкування або відчуваєте, що навіть звичайні щоденні справи потребують надмірних зусиль — це привід звернути увагу на свій психологічний стан. Ще одна важлива ознака — коли людина перестає відчувати задоволення від життя, живе переважно “на автоматі”, постійно відкладає власні потреби й не може пригадати, коли востаннє почувалася спокійно. Не варто чекати, поки стане зовсім нестерпно”, — каже спеціалістка.

Оцінити власний психологічний стан можна і вдома, без звернення до спеціаліста. Для цього можна пройти шкалу оцінки тривоги і депресії. Якщо за результатами тестування ви маєте ознаки тривоги або депресії, варто звернутися за допомогою фахівців.

Відповідно до вимог Національної служби здоров’я України, психологічна допомога в Бахмутській БЛІЛ надається безоплатно в межах комплексної реабілітаційної допомоги пацієнту. В інших випадках психологічні консультації надають на платній основі відповідно до чинного прейскуранта цін.

Читайте також:

Як наважитися на повторну евакуацію: пояснює психологиня Олена Рижа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму загрозу для безпеки військовослужбовців, частина відомостей про зниклих безвісти, полонених і загиблих має обмежений доступ.

Детальніше про правила надання інформації родинам захисників згідно з роз’ясненням Міноборони.

Які документи містять інформацію з обмеженим доступом

Згідно із законодавством (зокрема законами «Про державну таємницю» та відповідними наказами Міноборони і СБУ), обмеження на поширення поширюється на низку військових документів. До них належать:

• журнал бойових дій;
• бойові накази та розпорядження;
• координати місця зникнення;
• відеозаписи бойових дій, штурмів та обльотів місцевості;
• документи про евакуацію;
• відомості про склад і розташування підрозділів.

Як родинам отримати потрібні відомості

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ч. 8 ст. 6) передбачає, що обмежувати потрібно доступ лише до конкретної чутливої інформації, а не до документа загалом.

Тому кожне звернення військові частини розглядають індивідуально. Якщо документ містить обмежені дані, родинам не відмовляють повністю, а надають необхідну інформацію у формі витягу, спеціальної довідки чи в іншому дозволеному форматі.

Щоб отримати відповідь, у своєму запиті родичам необхідно максимально конкретно зазначити, які саме обставини вони хочуть з’ясувати. Наприклад: запитати про деталі евакуації, обставини зникнення військовослужбовця або уточнити, чи було офіційно зафіксовано факт його поранення.

Особливості підтвердження поранення зниклих безвісти

Процес підтвердження факту поранення для військовослужбовця, який зник безвісти, має певні ускладнення. Часто таких військових не мають змоги евакуювати встановленим маршрутом, через що поранення не встигають своєчасно зафіксувати в офіційних медичних документах.

Сама по собі відсутність медичних документів не є безумовним доказом того, що військовий не зазнав поранення. Якщо інформація про травмування зафіксована лише в журналі бойових дій, для належного оформлення документів військовій частині знадобиться додаткова перевірка обставин та збір свідчень з інших доступних джерел.

Читайте також:

Аліменти з військовослужбовців: з яких виплат стягуються та як розраховуються

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!