В соцмережах шириться відео, на якому нібито люди у формі ЗСУ, обстріляли машину, всередині якої була жінка з дитиною. Пояснюємо прості факти, які змусять читача замислитися над правдивістю цього ролика.

Звідки все почалося?

Пропагандистський ролик почали поширювати через телеграм-канали 27 березня, їх одразу підхопив канал «Соловйова» та інші мережі спрямовані на дискредитацію ЗСУ. У ролику люди у формі ЗСУ показово обстріляли начебто машину із матір’ю та дитиною всередині й демонстративно наголосили, щоб вона не розмовляла її «свинячою мовою», маючи на увазі російську, якою розмовляла жінка. 

Показово, що саме на такому ґрунті роблять конфлікт, адже росіяни впевнені, що саме мова є головним наріжним каменем для сварок в Україні, тим самим намагаючись видати це відео за правдиве. Ідентифікувати місце зйомки цього відео неможливо, не вказано ні місцевості, ні області. На відео помітно, що місто не поблизу фронтової лінії, адже не чутно вибухів.

Військові не могли б так легко відкрити вогонь у мирному місті, адже поруч могли б проходити люди чи проїжджати інші авто. На додаток, це привернуло б увагу місцевих і у мережі точно б набула розголосу ситуація з незрозумілими пострілами посеред дня. Однак є й винятки, це місце могло бути окуповане росіянами, й вони влаштували там показові зйомки відео.

Людина у формі ЗСУ підходить до машини, де начебто є жінка з дитиною. Фото: Скріншот

На що слід звернути увагу?

Перше на що слід звернути увагу — відеореєстратор. Річ у тому, що на час воєнного стану в Україні водіям заборонили користуватися відеореєстраторами, оскільки дані з них можуть бути використані росіянами для коригування вогню. Про це повідомив радник міністра внутрішніх справ Вадим Денисенко в ефірі єдиного марафону новин. 

Відповідно, невідому чому авторка відео використовує відеореєстратор їдучи дорогою, по якій за сюжетом відео проїжджає військова техніка, тобто тут його використання зовсім недоцільне за законом. 

До того, ж уважний слухач помітить, що у відео в машині демонструють двох людей – жінку та немовля, проте на 00:16 секунді чутно чиєсь чітке дихання, в цей час водійка говорить, а немовля плаче, тобто це не вони. Не чутно цієї третьої особи й під час звуків пострілів, яких лякається жінка із дитиною, тобто цієї людини немає насправді. Тож, ймовірно, що частково окупанти погано змонтували ролик, вставивши чиєсь перелякане дихання.

Зверніть увагу, що особа у формі ЗСУ не звертає жодну увагу на відеореєстратор, хоча не помітити його вкрай важко, якщо він там справді є, як видно на відео. Крім того, людина, яка носить форму ЗСУ наголошує, що жінка обігнала його колону, проте моменту обгону немає на відео, і сам відеореєстратор вмикається тільки тоді, коли жінка зупиняється перед машиною людей у формі ЗСУ. 

Обличчя військових та машина

Розгледіти обличчя військового неможливо. Фото: скріншот

Особа у формі ЗСУ вимагає у жінки з дитиною документи, далі показово починає лаятися. Обличчя військових закриті, в одного воно ледь помітне, в іншого повністю прикрите. Показовою є й машина, яка відрізняється ідеальною чистотою коліс та шин, автівка візуально схожа на нову.

Машина на відео, на якій начебто їдуть військові ідеально чиста, наче тільки із-заводу в той час, як машини ЗСУ після бойових задач виглядають далеко не так ідеально. 

Крім того, наразі українці на машинах в регіонах, де активно рухається військова техніка, стараються не кататися по дорогах. А там, де закликають евакуюватися, це роблять не поодинці, як жінка на відео, а організовуються через місцеву владу.

Чоловік у формі ЗСУ не стріляє в машину, його кут нахилу зброї інший. Фото: скріншот

Слід звернути увагу й на мову, людина, яка навіть не представилася, а тільки одягнена у форму ЗСУ з акцентом вимовляє слово «калону». А вже наприкінці відео чітко чутно, яка начебто військовий говорить «міняй паварот» з російським акцентом. Якщо ця людина україномовна такого б не мало бути, якщо ж російськомовна, то не вимагала б у такий агресивний спосіб у жінки розмовляти українською. 

Також не чути жодних звуків вибухів чи перестрілок, тож можна сказати, що ситуація відбувається не у прифронтовій території. Під описом відео пропагандисти пишуть, що «ЗСУ обстріляли машину», але якщо приглянутися у відео, то можна побачити, як чоловік тримає зброю, він не намагався вцілити в машину. Мета цього відео — вкотре дискредитувати ЗСУ, як це було у випадку з Кораном.

Редакція «Бахмут. IN. UA», спираючись на всі вище описані факти, вважає це відео фейком.

До слова, 28 березня Головне управління розвідки Міністерства оборони України офіційно спростувало правдивість поширюваного напередодні відео. В ГУР зазначили, що ролик є примітивним російським фейком.

Фото: Defense Express

Читайте також: Австралійське медіа “ABC” поставило російського посла у незручне становище

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

На період дії воєнного стану в Україні працюють адаптовані правила призначення допомоги для людей, які втратили роботу. Процедуру отримання статусу безробітного значно спростили, особливо для внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть громадяни допомоги по безробіттю в 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як оформити статус безробітного у 2026 році

Щоб почати отримувати фінансову підтримку від держави, необхідно офіційно зареєструвати статус безробітного. Зробити це можна кількома шляхами:

• особисто звернутися до найближчого центру зайнятості;
• подати заявку через державний вебпортал електронних послуг “Дія”;
• скористатися мобільним застосунком “Дія”;
• заповнити форму на офіційному сайті Державної служби зайнятості (для цього знадобиться кваліфікований електронний підпис).

Для громадян із зон бойових дій або окупованих територій, які не мають на руках необхідних документів для стандартної реєстрації, передбачена спрощена процедура. Це також стосується вимушених переселенців. Статус безробітного, а разом із ним і виплати, призначаються з першого дня реєстрації за особистою заявою людини.

Умови та тривалість фінансової підтримки

У 2026 році претендувати на стандартну допомогу можуть ті громадяни, чий страховий стаж протягом останнього року (12 місяців) перед реєстрацією становить не менше 7 місяців.

Тривалість нарахування коштів тепер чітко прив’язана до загального трудового стажу людини:

• до 3 років стажу — 180 календарних днів;
• від 3 до 6 років — 210 днів;
• від 6 до 12 років — 240 днів;
• від 12 до 18 років — 270 днів;
• від 18 до 24 років — 300 днів;
• від 24 до 30 років — 330 днів;
• понад 30 років стажу — 360 днів.

Який розмір допомоги встановлено на 2026 рік

З 1 січня 2026 року в Україні зросли ліміти виплат по безробіттю. Базовий мінімальний розмір допомоги підняли до 3 900 гривень (раніше він становив 3 600 гривень). На ці гроші можуть розраховувати:

• застраховані працівники, які не накопичили 7 місяців стажу за останній рік;
• люди, які працювали неповний робочий день або тиждень, через що неможливо вирахувати їхню середню заробітну плату;
• внутрішньо переміщені особи та мешканці окупованих територій, які не мають документів для підтвердження свого стажу.

Також зріс знижений мінімальний розмір — з 1 500 до 1 650 гривень. Таку суму виплачуватимуть молоді без страхового стажу, яка шукає своє перше робоче місце, та працівникам, яких звільнили за порушення трудової дисципліни або втрату довіри.

Максимальний розмір допомоги по безробіттю у 2026 році встановлено на рівні 8 647 гривень (минулого року цей ліміт складав 8 000 гривень).

Чому виплати можуть припинитися

Якщо гроші перестали надходити на ваш рахунок, це означає, що ви втратили статус безробітного або вичерпали ліміт допомоги. Держава припиняє фінансування у двох основних випадках: якщо людина повністю використала дозволену кількість днів для отримання виплат у межах свого періоду, або ж якщо центр зайнятості ухвалив офіційне рішення про скасування статусу безробітного.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли потрібен поліс та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!