Сьогодні на засіданні обговорили питання звільнення міністра освіти і науки Сергія Шкарлета та призначення нового очільника МОН, ним стане Оксен Лісовий. Звільнення Шкарлета стало визначною подією для української молоді, яка добивалася його відставки вже тривалий час.

Редакція зібрала хроніку Сергія Шкарлета  за час перебування в кріслі міністра. Пояснюємо чому українська молодь була невдоволена новопризначеним міністром та які наслідки це мало для української освіти.

Скандальне призначення

Грудень, 2020 рік. Депутати вітають Сергія Шкарлета із призначенням на посаду. Фото: Укрінформ

17 грудня 2020 року Верховна Рада України призначила Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти і науки України. Власне, кар’єра пана Сергія розпочалася одразу зі скандалу. Річ у тому, що депутати під час обговорення кандидатури Шкарлета зазначали про виявлення плагіату в його наукових працях. Сам же міністр звинувачення у плагіаті заперечував. 

Присяга пана Шкарлета супроводжувалося вигуками із зали «Ганьба!» і «Геть!». За інформацією “Укрінформ” вигукували такі гасла депутати фракцій “Голос” та “Європейська солідарність”.

Згодом нардепка Інна Совсун заявила, що під час голосування за призначення Шкарлета очільником МОН система «Рада» відобразила голоси деяких депутатів фракції ОПЗЖ, які не були присутні в залі. Офіс Генпрокурор у відповідь на звинувачення відкрив справа за кнопкодавство. Однак, вже у лютому 2021 року, депутат Ярослав Железняк повідомив, що відео з зафіксованим фактом неособистого голосування начебто зникло.

Варто зауважити, що Шкарлет публічно заявляв, що 2004 і 2010 року підтримував на президентських виборах президента-втікача Віктора Януковича та Партію регіонів. У березні 2021 року депутати намагалися оскаржити постанову про призначення Шкарлета міністром у зв’язку з кнопкодавством, але колегія суддів КС відмовилася відкривати провадження у цій справі. 

Перед призначення Шкарлета на посаду міністра колишня міністерка освіти Ганна Новосад звинуватила кандидата у крадіжці державних грошей. Вона повідомила, що Сергій Шкарлет купив авто за гроші, які радили витратити на доплати викладачам вузу. Мова йде про 60 тисяч доларів.

Студентські протести

Не тільки депутати були незадоволені призначенням, хвиля протестів пробігла по всій Україні. Гаслом молоді стало: «Нам не потрібен такий міністр!». Згодом влаштували всеукраїнську акцію “Стоп-Шкарлет”.

Протестувальники на вулицях Києва. Фото: Громадське

 У різних містах на протести вийшли студенти, науковці і освітяни, мітинги провели у Києві, Львові, Миколаєві, Тернополі, Хмельницькому, Луцьку, Вінниці, Житомирі, Сумах, Чернівцях, Харкові, Одесі, Чернігові, Кривому Розі та ін. Втім, Шкарлет залишався при владі, попри протести студентів та освітян. 

Студенти Могилянки під стінами Кабміну. Фото: Радіо Свобода

 4 лютого 2022 року студенти Національного університету «Києво-Могилянська академія» оголосили безстроковий страйк через відмову МОН визнати результати виборів президента університету, який був обраний демократичним шляхом. Гаслом страйку став девіз: «Міністр тимчасовий, Могилянка – вічна!». Студенти були переконані, що не визнавши результатів виборів, Міносвіти перевищило свої повноваження.

Під стінами Кабміну 4 лютого зібралося близько 600 студентів, які вимагали відставки керівника Міністерства освіти Сергія Шкарлета. Питання звільнення Шкарлета підіймалося й під час повномасштабного вторгнення, в травні 2022 року. Втім, вже 20 березня 2022 року Верховна рада підтримала звільнення Сергія Шкарлета з посади міністра освіти та науки.

Хто стане новим міністром

Оксен Лісовий, новий міністр МОН. Фото: Фейсбук

50-річний Оксен Лісовий — вчитель, Директор Національного центру «Мала академія наук України», а з 21 березня новий Міністр освіти та науки України. За його кандидатуру проголосували 313 народних депутатів. 

Батько міністра Василь Лісовий відомий дисидент та організатор українського самвидаву в 1960–1970 роках. Мати Віра Лісова — українська філологиня,  публіцистка, дисидентка й учасниця українського правозахисного руху.

Чоловік народився в Сибірі, туди  радянська влада депортувала його родину за відкритий лист Василя Лісового на захист шістдесятників. У засланні родина пробула 11 років, але Лісовим все ж вдалося повернутися в Україну. 

Оксен Лісовий раніше працював учителем Києво-Могилянського колегіуму, тренером із фехтування, крім того, активно підтримував діяльність громадської юнацької організації «Січ». Очільник МОН є автором понад 250 наукових публікацій та 25 авторських наукових видань.

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року Оксен Лісовий добровольцем пішов на фронт у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Попри службу, Оксен Лісовийдистанційно продовжував виконувати обов’язки директора НЦ «МАНУ».

Фото: “Бахмут. IN. UA”

Читайте також: Фото школи на аватарку та листи для військових: як бахмутські школярі разом з вчителькою переживають війну

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

На період дії воєнного стану в Україні працюють адаптовані правила призначення допомоги для людей, які втратили роботу. Процедуру отримання статусу безробітного значно спростили, особливо для внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть громадяни допомоги по безробіттю в 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як оформити статус безробітного у 2026 році

Щоб почати отримувати фінансову підтримку від держави, необхідно офіційно зареєструвати статус безробітного. Зробити це можна кількома шляхами:

• особисто звернутися до найближчого центру зайнятості;
• подати заявку через державний вебпортал електронних послуг “Дія”;
• скористатися мобільним застосунком “Дія”;
• заповнити форму на офіційному сайті Державної служби зайнятості (для цього знадобиться кваліфікований електронний підпис).

Для громадян із зон бойових дій або окупованих територій, які не мають на руках необхідних документів для стандартної реєстрації, передбачена спрощена процедура. Це також стосується вимушених переселенців. Статус безробітного, а разом із ним і виплати, призначаються з першого дня реєстрації за особистою заявою людини.

Умови та тривалість фінансової підтримки

У 2026 році претендувати на стандартну допомогу можуть ті громадяни, чий страховий стаж протягом останнього року (12 місяців) перед реєстрацією становить не менше 7 місяців.

Тривалість нарахування коштів тепер чітко прив’язана до загального трудового стажу людини:

• до 3 років стажу — 180 календарних днів;
• від 3 до 6 років — 210 днів;
• від 6 до 12 років — 240 днів;
• від 12 до 18 років — 270 днів;
• від 18 до 24 років — 300 днів;
• від 24 до 30 років — 330 днів;
• понад 30 років стажу — 360 днів.

Який розмір допомоги встановлено на 2026 рік

З 1 січня 2026 року в Україні зросли ліміти виплат по безробіттю. Базовий мінімальний розмір допомоги підняли до 3 900 гривень (раніше він становив 3 600 гривень). На ці гроші можуть розраховувати:

• застраховані працівники, які не накопичили 7 місяців стажу за останній рік;
• люди, які працювали неповний робочий день або тиждень, через що неможливо вирахувати їхню середню заробітну плату;
• внутрішньо переміщені особи та мешканці окупованих територій, які не мають документів для підтвердження свого стажу.

Також зріс знижений мінімальний розмір — з 1 500 до 1 650 гривень. Таку суму виплачуватимуть молоді без страхового стажу, яка шукає своє перше робоче місце, та працівникам, яких звільнили за порушення трудової дисципліни або втрату довіри.

Максимальний розмір допомоги по безробіттю у 2026 році встановлено на рівні 8 647 гривень (минулого року цей ліміт складав 8 000 гривень).

Чому виплати можуть припинитися

Якщо гроші перестали надходити на ваш рахунок, це означає, що ви втратили статус безробітного або вичерпали ліміт допомоги. Держава припиняє фінансування у двох основних випадках: якщо людина повністю використала дозволену кількість днів для отримання виплат у межах свого періоду, або ж якщо центр зайнятості ухвалив офіційне рішення про скасування статусу безробітного.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли потрібен поліс та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!