Сьогодні на засіданні обговорили питання звільнення міністра освіти і науки Сергія Шкарлета та призначення нового очільника МОН, ним стане Оксен Лісовий. Звільнення Шкарлета стало визначною подією для української молоді, яка добивалася його відставки вже тривалий час.

Редакція зібрала хроніку Сергія Шкарлета  за час перебування в кріслі міністра. Пояснюємо чому українська молодь була невдоволена новопризначеним міністром та які наслідки це мало для української освіти.

Скандальне призначення

Грудень, 2020 рік. Депутати вітають Сергія Шкарлета із призначенням на посаду. Фото: Укрінформ

17 грудня 2020 року Верховна Рада України призначила Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти і науки України. Власне, кар’єра пана Сергія розпочалася одразу зі скандалу. Річ у тому, що депутати під час обговорення кандидатури Шкарлета зазначали про виявлення плагіату в його наукових працях. Сам же міністр звинувачення у плагіаті заперечував. 

Присяга пана Шкарлета супроводжувалося вигуками із зали «Ганьба!» і «Геть!». За інформацією “Укрінформ” вигукували такі гасла депутати фракцій “Голос” та “Європейська солідарність”.

Згодом нардепка Інна Совсун заявила, що під час голосування за призначення Шкарлета очільником МОН система «Рада» відобразила голоси деяких депутатів фракції ОПЗЖ, які не були присутні в залі. Офіс Генпрокурор у відповідь на звинувачення відкрив справа за кнопкодавство. Однак, вже у лютому 2021 року, депутат Ярослав Железняк повідомив, що відео з зафіксованим фактом неособистого голосування начебто зникло.

Варто зауважити, що Шкарлет публічно заявляв, що 2004 і 2010 року підтримував на президентських виборах президента-втікача Віктора Януковича та Партію регіонів. У березні 2021 року депутати намагалися оскаржити постанову про призначення Шкарлета міністром у зв’язку з кнопкодавством, але колегія суддів КС відмовилася відкривати провадження у цій справі. 

Перед призначення Шкарлета на посаду міністра колишня міністерка освіти Ганна Новосад звинуватила кандидата у крадіжці державних грошей. Вона повідомила, що Сергій Шкарлет купив авто за гроші, які радили витратити на доплати викладачам вузу. Мова йде про 60 тисяч доларів.

Студентські протести

Не тільки депутати були незадоволені призначенням, хвиля протестів пробігла по всій Україні. Гаслом молоді стало: «Нам не потрібен такий міністр!». Згодом влаштували всеукраїнську акцію “Стоп-Шкарлет”.

Протестувальники на вулицях Києва. Фото: Громадське

 У різних містах на протести вийшли студенти, науковці і освітяни, мітинги провели у Києві, Львові, Миколаєві, Тернополі, Хмельницькому, Луцьку, Вінниці, Житомирі, Сумах, Чернівцях, Харкові, Одесі, Чернігові, Кривому Розі та ін. Втім, Шкарлет залишався при владі, попри протести студентів та освітян. 

Студенти Могилянки під стінами Кабміну. Фото: Радіо Свобода

 4 лютого 2022 року студенти Національного університету «Києво-Могилянська академія» оголосили безстроковий страйк через відмову МОН визнати результати виборів президента університету, який був обраний демократичним шляхом. Гаслом страйку став девіз: «Міністр тимчасовий, Могилянка – вічна!». Студенти були переконані, що не визнавши результатів виборів, Міносвіти перевищило свої повноваження.

Під стінами Кабміну 4 лютого зібралося близько 600 студентів, які вимагали відставки керівника Міністерства освіти Сергія Шкарлета. Питання звільнення Шкарлета підіймалося й під час повномасштабного вторгнення, в травні 2022 року. Втім, вже 20 березня 2022 року Верховна рада підтримала звільнення Сергія Шкарлета з посади міністра освіти та науки.

Хто стане новим міністром

Оксен Лісовий, новий міністр МОН. Фото: Фейсбук

50-річний Оксен Лісовий — вчитель, Директор Національного центру «Мала академія наук України», а з 21 березня новий Міністр освіти та науки України. За його кандидатуру проголосували 313 народних депутатів. 

Батько міністра Василь Лісовий відомий дисидент та організатор українського самвидаву в 1960–1970 роках. Мати Віра Лісова — українська філологиня,  публіцистка, дисидентка й учасниця українського правозахисного руху.

Чоловік народився в Сибірі, туди  радянська влада депортувала його родину за відкритий лист Василя Лісового на захист шістдесятників. У засланні родина пробула 11 років, але Лісовим все ж вдалося повернутися в Україну. 

Оксен Лісовий раніше працював учителем Києво-Могилянського колегіуму, тренером із фехтування, крім того, активно підтримував діяльність громадської юнацької організації «Січ». Очільник МОН є автором понад 250 наукових публікацій та 25 авторських наукових видань.

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року Оксен Лісовий добровольцем пішов на фронт у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Попри службу, Оксен Лісовийдистанційно продовжував виконувати обов’язки директора НЦ «МАНУ».

Фото: “Бахмут. IN. UA”

Читайте також: Фото школи на аватарку та листи для військових: як бахмутські школярі разом з вчителькою переживають війну

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

З 1 січня 2026 року розміри щомісячних виплат для внутрішньо переміщених осіб не зміняться, водночас держава зосередиться на житлових програмах та компенсаціях.

Детальніше про те, чого варто очікувати ВПО у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що передбачає державний бюджет для ВПО

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у 2026 році передбачено 72,6 мільярда гривень (на 16,5 мільярда гривень більше, ніж у 2025 році), зокрема:

• 39,6 мільярда гривень — допомога на проживання;
• 14 мільярдів гривень — житло для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій (нова програма);
• 4,4 мільярда гривень — програма “єОселя” (покриття першого внеску та відсотків за перший рік);
• 4 мільярди гривень — програма “єВідновлення” (компенсація за пошкоджене та знищене житло);
• 2,5 мільярда гривень — програма “HOME” (компенсація за знищене житло зі спеціального фонду України);
• 2,4 мільярда гривень — соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб (“гроші ходять за людиною”, притулок, адаптація, стаціонарний догляд);
• 1,8 мільярда гривень — компенсація за енергоносії (електроенергія, тверде паливо);
• 1,5 мільярда гривень — ремонтно-будівельні роботи фондів житла тимчасового проживання (субвенція);
• 1,1 мільярда гривень — програма “Прихисток” (компенсація комунальних витрат власникам житла);
• 0,5 мільярда гривень — субсидія на оренду (часткова оплата оренди та податкові пільги орендодавцям);
• 0,4 мільярда гривень — програма зайнятості (оплата суспільно корисних робіт для внутрішньо переміщених осіб, збільшення терміну компенсації роботодавцю витрат на зарплату за працевлаштування ВПО; кошти Фонду безробіття);
• 0,4 мільярда гривень — програма “Номе” (ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей; кошти зі спеціального фонду).

Яка підтримка для ВПО діятиме у 2026 році

Згідно з державним бюджетом на 2026 рік, система підтримки внутрішньо переміщених осіб загалом залишиться без кардинальних змін. Розміри щомісячних виплат не підвищуватимуть: дорослі отримуватимуть 2 000 гривень, діти та особи з інвалідністю — 3 000 гривень на місяць.

Зазначимо, що уряд у вересні ухвалив рішення щодо продовження виплат переселенцям ще на шість місяців — щонайменше до лютого 2026 року. Автоматичні зарахування коштів на банківські картки ВПО здійснюватимуть 15 та 28 числа кожного місяця.

З 2026 року для переселенців запроваджують нову разову допомогу — так звану сьому виплату у розмірі 2 000 гривень. Вона призначатиметься ВПО, які виїхали з небезпечних регіонів, за умови підтвердження безперервної офіційної роботи протягом останніх шести місяців.

Субсидії

В Україні продовжуватиме працювати програма підтримки ВПО шляхом надання субсидії на оренду житла. Таку допомогу надаватимуть тим, у кого немає власних будинків чи квартир у безпечному регіоні, тож вони вимушені витрачати на оренду понад 20% доходів та уклали офіційний договір. 

Оформити її можна одним із трьох способів:

• онлайн — через вебпортал або мобільний застосунок Пенсійний фонд України;
• особисто – зайти у сервісний центр Пенсійного фонду України;
• поштою — переслати документи на адресу територіального органу ПФУ.

Дані про нарахування надійдуть в особистий кабінет подавача на онлайн-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у розділ Моя субсидія. 

Житлові ваучери

Окремим напрямом підтримки стане житлова програма для ВПО, які втратили житло на тимчасово окупованих територіях. З 1 грудня 2025 року розпочався прийом заявок на отримання житлових ваучерів у розмірі 2 мільйони гривень на одну особу. Наразі програма доступна для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Подати заявку можна через застосунок “Дія”, а згодом — через ЦНАП або нотаріуса.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 січня 2026 року в Україні зміниться вартість оформлення паспортних документів. Нові розцінки стосуються адміністративного збору за виготовлення паспорта громадянина України у формі ID-картки.

Про це повідомили представники Державної міграційної служби.

Скільки коштує оформлення паспортів і посвідок у 2026 році

З початку 2026 року в Україні збільшиться вартість бланків окремих біометричних документів, що вплинуло на загальну суму, яку потрібно сплатити під час оформлення паспорта громадянина України у форматі ID-картки.

Відтак, документи коштуватимуть:

• паспорт громадянина України (ID-картка) вперше — безплатно;
• паспорт громадянина України (ID-картка) до 20 робочих днів — 618 гривень;
• паспорт громадянина України (ID-картка) до 7 робочих днів — 988 гривень;
• паспорт громадянина України для виїзду за кордон до 20 робочих днів — 1147 гривень;
• паспорт громадянина України для виїзду за кордон до 7 робочих днів — гривень;
• посвідка на постійне проживання в Україні — 1235 гривень;
• посвідка на тимчасове проживання в Україні — 1140 гривень.

Читайте також:

Компенсація автоцивілки: в “Дії” з’явилася нова послуга для ветеранів та ветеранок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!