Сьогодні на засіданні обговорили питання звільнення міністра освіти і науки Сергія Шкарлета та призначення нового очільника МОН, ним стане Оксен Лісовий. Звільнення Шкарлета стало визначною подією для української молоді, яка добивалася його відставки вже тривалий час.

Редакція зібрала хроніку Сергія Шкарлета  за час перебування в кріслі міністра. Пояснюємо чому українська молодь була невдоволена новопризначеним міністром та які наслідки це мало для української освіти.

Скандальне призначення

Грудень, 2020 рік. Депутати вітають Сергія Шкарлета із призначенням на посаду. Фото: Укрінформ

17 грудня 2020 року Верховна Рада України призначила Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти і науки України. Власне, кар’єра пана Сергія розпочалася одразу зі скандалу. Річ у тому, що депутати під час обговорення кандидатури Шкарлета зазначали про виявлення плагіату в його наукових працях. Сам же міністр звинувачення у плагіаті заперечував. 

Присяга пана Шкарлета супроводжувалося вигуками із зали «Ганьба!» і «Геть!». За інформацією “Укрінформ” вигукували такі гасла депутати фракцій “Голос” та “Європейська солідарність”.

Згодом нардепка Інна Совсун заявила, що під час голосування за призначення Шкарлета очільником МОН система «Рада» відобразила голоси деяких депутатів фракції ОПЗЖ, які не були присутні в залі. Офіс Генпрокурор у відповідь на звинувачення відкрив справа за кнопкодавство. Однак, вже у лютому 2021 року, депутат Ярослав Железняк повідомив, що відео з зафіксованим фактом неособистого голосування начебто зникло.

Варто зауважити, що Шкарлет публічно заявляв, що 2004 і 2010 року підтримував на президентських виборах президента-втікача Віктора Януковича та Партію регіонів. У березні 2021 року депутати намагалися оскаржити постанову про призначення Шкарлета міністром у зв’язку з кнопкодавством, але колегія суддів КС відмовилася відкривати провадження у цій справі. 

Перед призначення Шкарлета на посаду міністра колишня міністерка освіти Ганна Новосад звинуватила кандидата у крадіжці державних грошей. Вона повідомила, що Сергій Шкарлет купив авто за гроші, які радили витратити на доплати викладачам вузу. Мова йде про 60 тисяч доларів.

Студентські протести

Не тільки депутати були незадоволені призначенням, хвиля протестів пробігла по всій Україні. Гаслом молоді стало: «Нам не потрібен такий міністр!». Згодом влаштували всеукраїнську акцію “Стоп-Шкарлет”.

Протестувальники на вулицях Києва. Фото: Громадське

 У різних містах на протести вийшли студенти, науковці і освітяни, мітинги провели у Києві, Львові, Миколаєві, Тернополі, Хмельницькому, Луцьку, Вінниці, Житомирі, Сумах, Чернівцях, Харкові, Одесі, Чернігові, Кривому Розі та ін. Втім, Шкарлет залишався при владі, попри протести студентів та освітян. 

Студенти Могилянки під стінами Кабміну. Фото: Радіо Свобода

 4 лютого 2022 року студенти Національного університету «Києво-Могилянська академія» оголосили безстроковий страйк через відмову МОН визнати результати виборів президента університету, який був обраний демократичним шляхом. Гаслом страйку став девіз: «Міністр тимчасовий, Могилянка – вічна!». Студенти були переконані, що не визнавши результатів виборів, Міносвіти перевищило свої повноваження.

Під стінами Кабміну 4 лютого зібралося близько 600 студентів, які вимагали відставки керівника Міністерства освіти Сергія Шкарлета. Питання звільнення Шкарлета підіймалося й під час повномасштабного вторгнення, в травні 2022 року. Втім, вже 20 березня 2022 року Верховна рада підтримала звільнення Сергія Шкарлета з посади міністра освіти та науки.

Хто стане новим міністром

Оксен Лісовий, новий міністр МОН. Фото: Фейсбук

50-річний Оксен Лісовий — вчитель, Директор Національного центру «Мала академія наук України», а з 21 березня новий Міністр освіти та науки України. За його кандидатуру проголосували 313 народних депутатів. 

Батько міністра Василь Лісовий відомий дисидент та організатор українського самвидаву в 1960–1970 роках. Мати Віра Лісова — українська філологиня,  публіцистка, дисидентка й учасниця українського правозахисного руху.

Чоловік народився в Сибірі, туди  радянська влада депортувала його родину за відкритий лист Василя Лісового на захист шістдесятників. У засланні родина пробула 11 років, але Лісовим все ж вдалося повернутися в Україну. 

Оксен Лісовий раніше працював учителем Києво-Могилянського колегіуму, тренером із фехтування, крім того, активно підтримував діяльність громадської юнацької організації «Січ». Очільник МОН є автором понад 250 наукових публікацій та 25 авторських наукових видань.

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року Оксен Лісовий добровольцем пішов на фронт у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Попри службу, Оксен Лісовийдистанційно продовжував виконувати обов’язки директора НЦ «МАНУ».

Фото: “Бахмут. IN. UA”

Читайте також: Фото школи на аватарку та листи для військових: як бахмутські школярі разом з вчителькою переживають війну

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У зимовий період зростає ризик травмування через сніг та ожеледицю на тротуарах і прибудинкових територіях. У таких ситуаціях важливо знати алгоритм дій і розуміти, хто несе відповідальність.

Про це йдеться в повідомлені Міністерства юстиції України.

Як діяти у разі травмування через сніг та ожеледицю

У разі травмування передусім необхідно викликати екстрену медичну допомогу. Це дозволяє отримати допомогу та офіційно зафіксувати факт травми. Важливо, щоб у медичних документах були зазначені обставини її отримання. Також слід зберігати всі довідки, висновки лікарів і платіжні документи, пов’язані з лікуванням.

Для підтвердження неналежного утримання території потрібно зібрати докази. Зокрема, варто зафіксувати контакти свідків, зробити фото місця падіння з орієнтирами, зафіксувати стан території:

• лід;
• сніг;
• відсутність протиожеледних засобів;
• необгороджені небезпечні ділянки або бурульки на карнизах тощо.

Обов’язок із прибирання снігу та льоду покладається на власника або балансоутримувача території. Дороги й тротуари мають утримувати шляхово-експлуатаційні служби, прибудинкові території — керуючі компанії або ОСББ, приватні ділянки та будівлі — їхні власники.

За порушення правил утримання територій передбачена адміністративна відповідальність. Для громадян штраф становить від 340 до 1 360 гривень, а для посадових осіб та підприємців — від 850 до 1 700 гривень.

Після збору доказів постраждала особа має право звернутися до власника або балансоутримувача з вимогою про відшкодування матеріальної та або моральної шкоди. У разі відмови спір може бути вирішений у суді. Щоб встановити відповідального за утримання конкретної ділянки, можна подати інформаційний запит до органів місцевого самоврядування.

Читайте також:

2000 гривень на медобстеження: як отримати кошти за програмою “Скринінг здоров’я 40+”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Міністерстві оборони повідомили про підготовку нових контрактів для військовослужбовців у 2026 році, які мають передбачати зростання рівня грошового забезпечення. Водночас наразі йдеться лише про розробку нормативних документів, тоді як загальна ситуація із зарплатами поки залишається без змін на рівні 2025 року.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть військові у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Зарплати військовим у 2026 році

У державному бюджеті на 2026 рік не закладено підвищення грошового забезпечення для військових. Тому до ухвалення нового рішення парламенту військовослужбовці отримуватимуть виплати в тих самих обсягах, що й раніше. Водночас усі передбачені доплати та надбавки продовжують діяти.

Відтак, мінімальний рівень грошового забезпечення військовослужбовця становить близько 20 тисяч гривень. Воно формується з кількох складників, зокрема:

• посадового окладу, який визначається займаною посадою;
• окладу за військовим званням, що виплачується незалежно від посади;
• надбавки за вислугу років, розмір якої коливається від 5% посадового окладу за один рік служби до 50% за 25 років і більше.

Окрім цього, військовим можуть нараховувати премії за особисті досягнення. Зокрема, йдеться про:

• 30 тисяч гривень для тих, хто виконує бойові або спеціальні завдання в період забезпечення оборони та безпеки держави;
• 50 тисяч гривень для військових, залучених до виконання бойових завдань у складі органів військового управління, штабів і командувань;
• 70 тисяч гривень доплати для тих, хто перебуває на передовій протягом місяця;
• 100 тисяч гривень для військовослужбовців, які перебувають у зоні активних бойових дій, проходять лікування чи реабілітацію після поранень або перебували в полоні.

Усі додаткові виплати нараховуються за місяць пропорційно кількості днів виконання відповідних завдань. Тобто розмір доплати залежить від того, скільки часу військовослужбовець перебував у тилу чи безпосередньо в зоні бойових дій.

Зазначимо, що розмір нагороди жодним чином не залежить від того, є вони контрактниками чи мобілізованими.

Читайте також:

Пенсія учасникам бойових дій у 2026 році: суми виплат і перелік документів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!