Сьогодні на засіданні обговорили питання звільнення міністра освіти і науки Сергія Шкарлета та призначення нового очільника МОН, ним стане Оксен Лісовий. Звільнення Шкарлета стало визначною подією для української молоді, яка добивалася його відставки вже тривалий час.

Редакція зібрала хроніку Сергія Шкарлета  за час перебування в кріслі міністра. Пояснюємо чому українська молодь була невдоволена новопризначеним міністром та які наслідки це мало для української освіти.

Скандальне призначення

Грудень, 2020 рік. Депутати вітають Сергія Шкарлета із призначенням на посаду. Фото: Укрінформ

17 грудня 2020 року Верховна Рада України призначила Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти і науки України. Власне, кар’єра пана Сергія розпочалася одразу зі скандалу. Річ у тому, що депутати під час обговорення кандидатури Шкарлета зазначали про виявлення плагіату в його наукових працях. Сам же міністр звинувачення у плагіаті заперечував. 

Присяга пана Шкарлета супроводжувалося вигуками із зали «Ганьба!» і «Геть!». За інформацією “Укрінформ” вигукували такі гасла депутати фракцій “Голос” та “Європейська солідарність”.

Згодом нардепка Інна Совсун заявила, що під час голосування за призначення Шкарлета очільником МОН система «Рада» відобразила голоси деяких депутатів фракції ОПЗЖ, які не були присутні в залі. Офіс Генпрокурор у відповідь на звинувачення відкрив справа за кнопкодавство. Однак, вже у лютому 2021 року, депутат Ярослав Железняк повідомив, що відео з зафіксованим фактом неособистого голосування начебто зникло.

Варто зауважити, що Шкарлет публічно заявляв, що 2004 і 2010 року підтримував на президентських виборах президента-втікача Віктора Януковича та Партію регіонів. У березні 2021 року депутати намагалися оскаржити постанову про призначення Шкарлета міністром у зв’язку з кнопкодавством, але колегія суддів КС відмовилася відкривати провадження у цій справі. 

Перед призначення Шкарлета на посаду міністра колишня міністерка освіти Ганна Новосад звинуватила кандидата у крадіжці державних грошей. Вона повідомила, що Сергій Шкарлет купив авто за гроші, які радили витратити на доплати викладачам вузу. Мова йде про 60 тисяч доларів.

Студентські протести

Не тільки депутати були незадоволені призначенням, хвиля протестів пробігла по всій Україні. Гаслом молоді стало: «Нам не потрібен такий міністр!». Згодом влаштували всеукраїнську акцію “Стоп-Шкарлет”.

Протестувальники на вулицях Києва. Фото: Громадське

 У різних містах на протести вийшли студенти, науковці і освітяни, мітинги провели у Києві, Львові, Миколаєві, Тернополі, Хмельницькому, Луцьку, Вінниці, Житомирі, Сумах, Чернівцях, Харкові, Одесі, Чернігові, Кривому Розі та ін. Втім, Шкарлет залишався при владі, попри протести студентів та освітян. 

Студенти Могилянки під стінами Кабміну. Фото: Радіо Свобода

 4 лютого 2022 року студенти Національного університету «Києво-Могилянська академія» оголосили безстроковий страйк через відмову МОН визнати результати виборів президента університету, який був обраний демократичним шляхом. Гаслом страйку став девіз: «Міністр тимчасовий, Могилянка – вічна!». Студенти були переконані, що не визнавши результатів виборів, Міносвіти перевищило свої повноваження.

Під стінами Кабміну 4 лютого зібралося близько 600 студентів, які вимагали відставки керівника Міністерства освіти Сергія Шкарлета. Питання звільнення Шкарлета підіймалося й під час повномасштабного вторгнення, в травні 2022 року. Втім, вже 20 березня 2022 року Верховна рада підтримала звільнення Сергія Шкарлета з посади міністра освіти та науки.

Хто стане новим міністром

Оксен Лісовий, новий міністр МОН. Фото: Фейсбук

50-річний Оксен Лісовий — вчитель, Директор Національного центру «Мала академія наук України», а з 21 березня новий Міністр освіти та науки України. За його кандидатуру проголосували 313 народних депутатів. 

Батько міністра Василь Лісовий відомий дисидент та організатор українського самвидаву в 1960–1970 роках. Мати Віра Лісова — українська філологиня,  публіцистка, дисидентка й учасниця українського правозахисного руху.

Чоловік народився в Сибірі, туди  радянська влада депортувала його родину за відкритий лист Василя Лісового на захист шістдесятників. У засланні родина пробула 11 років, але Лісовим все ж вдалося повернутися в Україну. 

Оксен Лісовий раніше працював учителем Києво-Могилянського колегіуму, тренером із фехтування, крім того, активно підтримував діяльність громадської юнацької організації «Січ». Очільник МОН є автором понад 250 наукових публікацій та 25 авторських наукових видань.

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року Оксен Лісовий добровольцем пішов на фронт у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Попри службу, Оксен Лісовийдистанційно продовжував виконувати обов’язки директора НЦ «МАНУ».

Фото: “Бахмут. IN. UA”

Читайте також: Фото школи на аватарку та листи для військових: як бахмутські школярі разом з вчителькою переживають війну

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Міністерство фінансів України підготувало законопроєкт, який передбачає обов’язкову реєстрацію фізичних осіб-підприємців (ФОП) платниками податку на додану вартість (ПДВ) у разі перевищення обороту в 1 мільйон гривень. Ініціатива вже викликала суспільний резонанс і критику з боку підприємців.

Детальніше про те, що це за ініціатива, як вона має працювати та які негативні наслідки можуть бути — в матеріалі Бахмут IN.UA.

ПДВ для ФОПів з 2027 року: що передбачає законопроєкт

Згідно з представленим Мінфіном законопроєктом, з 1 січня 2027 року фізичні особи — підприємці 1–3 груп, які протягом останніх 12 календарних місяців отримали понад 1 мільйон гривень доходу від постачання товарів або послуг (без урахування ПДВ), мають обов’язково зареєструватися платниками ПДВ за ставкою 20%.

Вимога не поширюється на платників єдиного податку 3 групи — електронних резидентів. Для ФОПів 3 групи, які перевищили ліміт і стали платниками ПДВ, передбачено зниження ставки єдиного податку з 5% до 3%. Реєстрація та звітність мають здійснюватися онлайн через “Електронний кабінет”.

За словами нардепа Ярослава Железняка, уряд планує подати законопроєкт до 15 січня 2026 року та ухвалити його до кінця березня 2026. За розрахунками Мінфіну, нові правила можуть принести держбюджету близько 40 мільярдів гривень на рік, які спрямують на фінансування безпеки та оборони.

Резонанс та петиція

Ініціатива вже викликала суспільний спротив. На сайті електронних петицій Кабміну зареєстровано звернення Владислава Орлова з вимогою відкликати пропозицію Мінфіну та переглянути домовленості з МВФ. Станом на початок збору петицію підписали близько 7 890 осіб, серед них — мешканці Бахмута.

У петиції стверджується, що така ініціатива може посилити соціальну напругу в умовах повномасштабної війни, підірвати довіру до державної політики підтримки малого бізнесу, створити ризики для інформаційної та психологічної стійкості суспільства, а також дискредитувати задекларовані раніше гарантії збереження спрощеної системи оподаткування.

Автор петиції вимагає від Кабінету Міністрів України відкликати ініціативу Міністерства фінансів щодо обов’язкового ПДВ для ФОПів з оборотом понад 1 млн гривень та ініціювати перегляд домовленостей з МВФ з метою збереження умов спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Що думають бахмутяни

Петицію щодо збереження спрощеної системи оподаткування підтримала також Наталя Вишневецька, підприємиця з Бахмута.

За її словами, які вона озвучила в коментарі редакції Бахмут IN.UA, встановлений поріг у мільйон гривень доходу на рік — це приблизно 83 тисячі гривень на місяць, що для багатьох видів діяльності, зокрема оптової торгівлі, є мінімальним оборотом.

“Це не прибуток, а дохід від продажу товару. Це для оптової торгівлі — нічого. ФОП з таким обігом не може утримувати бухгалтера, оплачувати всі програми для ведення обліку ПДВ“, — пояснює вона.

Бахмутянка додає, що такі зміни — це фактичне повернення загальної системи оподаткування, яку зараз малий бізнес просто не може потягнути. Відповідно, її прийняття буде кінцем для багатьох дрібних ФОП, котрі почнуть працювати в мінус.

Наталя Вишневецька також застерігає, що ПДВ неминуче призведе до зростання цін, адже податок у 20% буде закладений у вартість товарів і послуг.

“Хіба буде конкурентоспроможним підприємець, який одразу підніме ціну на 20%? Якщо в оптовій торгівлі націнка 5%, то з 20% людям просто нічого не залишається, окрім як закриватися“, — зазначає вона.

Зміни в оподаткуванні також можуть суттєво вплинути на якість життя. Зокрема, як каже підприємиця, що для багатьох людей, особливо старшого віку, малий бізнес — це єдиний спосіб утримувати себе та свої родини.

“Роботи немає, вік 55+, ніхто тебе на роботу не візьме. Люди хоч самі себе забезпечують. А зараз це питання виживання — бути чи не бути. Або іти в тінь, або закриватися“, — підсумовує вона.

Читайте також:

ФОПи у 2026 році платитимуть більше податків: як зростуть єдиний податок, ЄСВ і військовий збір

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Громадяни, які оплачували навчання в українських закладах освіти, мають право повернути частину витрачених коштів через податкову знижку. Для цього необхідно мати офіційні доходи та подати декларацію про майновий стан і доходи у встановлений термін.

Про це повідомили представники Державної податкової служби в Україні.

Хто може отримати податкову знижку за навчання

Податкова знижка надається громадянам, які отримували офіційні доходи, з яких сплачувався податок на доходи фізичних осіб, і протягом року здійснювали витрати на навчання.

До податкової знижки включаються витрати на навчання у вітчизняних закладах дошкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти. Знижка поширюється як на оплату навчання самого платника податку, так і його дітей, інших членів сім’ї першого ступеня споріднення або осіб, над якими встановлено опіку чи піклування.

Як отримати податкову знижку

Для отримання податкової знижки необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня року, наступного за звітним. Наприклад, для отримання знижки за 2024 рік декларацію потрібно було подати до 31 грудня 2025 року, а за 2025 — до 31 грудня 2026.

До декларації додаються:

• копії паспортів учня або студента та члена сім’ї, який подає декларацію;
• копія договору з навчальним закладом;
• копії квитанцій про оплату навчання за звітний рік;
• документи, що підтверджують ступінь споріднення;
• копії реєстраційних номерів облікових карток платників податків;
• оригінал довідки з місця роботи про доходи та сплачені податки;
• реквізити банківського рахунку для перерахування коштів.

У разі використання електронних розрахункових документів у декларації зазначаються лише їх реквізити. Оригінали документів до податкових органів не подаються, але зберігаються платником у встановлений законом строк.

Зазначимо, що контролюючі органи не мають права вимагати документи, які вже містяться у державних реєстрах або базах даних.

Як подати декларацію

Подати декларацію можна:

• особисто або через уповноважену особу в орган ДПС за місцем обліку;
• поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;
• через Електронний кабінет платника податків.

Читайте також:

Бюджет України на 2026 рік: пояснюємо куди спрямують кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!