Сьогодні на засіданні обговорили питання звільнення міністра освіти і науки Сергія Шкарлета та призначення нового очільника МОН, ним стане Оксен Лісовий. Звільнення Шкарлета стало визначною подією для української молоді, яка добивалася його відставки вже тривалий час.

Редакція зібрала хроніку Сергія Шкарлета  за час перебування в кріслі міністра. Пояснюємо чому українська молодь була невдоволена новопризначеним міністром та які наслідки це мало для української освіти.

Скандальне призначення

Грудень, 2020 рік. Депутати вітають Сергія Шкарлета із призначенням на посаду. Фото: Укрінформ

17 грудня 2020 року Верховна Рада України призначила Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти і науки України. Власне, кар’єра пана Сергія розпочалася одразу зі скандалу. Річ у тому, що депутати під час обговорення кандидатури Шкарлета зазначали про виявлення плагіату в його наукових працях. Сам же міністр звинувачення у плагіаті заперечував. 

Присяга пана Шкарлета супроводжувалося вигуками із зали «Ганьба!» і «Геть!». За інформацією “Укрінформ” вигукували такі гасла депутати фракцій “Голос” та “Європейська солідарність”.

Згодом нардепка Інна Совсун заявила, що під час голосування за призначення Шкарлета очільником МОН система «Рада» відобразила голоси деяких депутатів фракції ОПЗЖ, які не були присутні в залі. Офіс Генпрокурор у відповідь на звинувачення відкрив справа за кнопкодавство. Однак, вже у лютому 2021 року, депутат Ярослав Железняк повідомив, що відео з зафіксованим фактом неособистого голосування начебто зникло.

Варто зауважити, що Шкарлет публічно заявляв, що 2004 і 2010 року підтримував на президентських виборах президента-втікача Віктора Януковича та Партію регіонів. У березні 2021 року депутати намагалися оскаржити постанову про призначення Шкарлета міністром у зв’язку з кнопкодавством, але колегія суддів КС відмовилася відкривати провадження у цій справі. 

Перед призначення Шкарлета на посаду міністра колишня міністерка освіти Ганна Новосад звинуватила кандидата у крадіжці державних грошей. Вона повідомила, що Сергій Шкарлет купив авто за гроші, які радили витратити на доплати викладачам вузу. Мова йде про 60 тисяч доларів.

Студентські протести

Не тільки депутати були незадоволені призначенням, хвиля протестів пробігла по всій Україні. Гаслом молоді стало: «Нам не потрібен такий міністр!». Згодом влаштували всеукраїнську акцію “Стоп-Шкарлет”.

Протестувальники на вулицях Києва. Фото: Громадське

 У різних містах на протести вийшли студенти, науковці і освітяни, мітинги провели у Києві, Львові, Миколаєві, Тернополі, Хмельницькому, Луцьку, Вінниці, Житомирі, Сумах, Чернівцях, Харкові, Одесі, Чернігові, Кривому Розі та ін. Втім, Шкарлет залишався при владі, попри протести студентів та освітян. 

Студенти Могилянки під стінами Кабміну. Фото: Радіо Свобода

 4 лютого 2022 року студенти Національного університету «Києво-Могилянська академія» оголосили безстроковий страйк через відмову МОН визнати результати виборів президента університету, який був обраний демократичним шляхом. Гаслом страйку став девіз: «Міністр тимчасовий, Могилянка – вічна!». Студенти були переконані, що не визнавши результатів виборів, Міносвіти перевищило свої повноваження.

Під стінами Кабміну 4 лютого зібралося близько 600 студентів, які вимагали відставки керівника Міністерства освіти Сергія Шкарлета. Питання звільнення Шкарлета підіймалося й під час повномасштабного вторгнення, в травні 2022 року. Втім, вже 20 березня 2022 року Верховна рада підтримала звільнення Сергія Шкарлета з посади міністра освіти та науки.

Хто стане новим міністром

Оксен Лісовий, новий міністр МОН. Фото: Фейсбук

50-річний Оксен Лісовий — вчитель, Директор Національного центру «Мала академія наук України», а з 21 березня новий Міністр освіти та науки України. За його кандидатуру проголосували 313 народних депутатів. 

Батько міністра Василь Лісовий відомий дисидент та організатор українського самвидаву в 1960–1970 роках. Мати Віра Лісова — українська філологиня,  публіцистка, дисидентка й учасниця українського правозахисного руху.

Чоловік народився в Сибірі, туди  радянська влада депортувала його родину за відкритий лист Василя Лісового на захист шістдесятників. У засланні родина пробула 11 років, але Лісовим все ж вдалося повернутися в Україну. 

Оксен Лісовий раніше працював учителем Києво-Могилянського колегіуму, тренером із фехтування, крім того, активно підтримував діяльність громадської юнацької організації «Січ». Очільник МОН є автором понад 250 наукових публікацій та 25 авторських наукових видань.

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року Оксен Лісовий добровольцем пішов на фронт у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Попри службу, Оксен Лісовийдистанційно продовжував виконувати обов’язки директора НЦ «МАНУ».

Фото: “Бахмут. IN. UA”

Читайте також: Фото школи на аватарку та листи для військових: як бахмутські школярі разом з вчителькою переживають війну

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Житлова субсидія — це державна допомога українським родинам, які не можуть самостійно сплачувати повну вартість житлово-комунальних послуг. У 2025 році правила її розрахунку залишаються незмінними, але суми залежать від доходів сім’ї, соціальних нормативів і вартості послуг.

Детальніше про те, як розрахувати житлову субсидію у 2025 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як розрахувати житлову субсидію у 2025-2026

Житлова субсидія — це безповоротна адресна державна соціальна допомога малозабезпеченим громадянам, які проживають у житлових приміщеннях і не мають змоги самостійно оплачувати комунальні послуги, витрати на управління будинком чи придбання палива. Програму субсидій запроваджено ще у 1995 році, і вже понад 30 років вона залишається ключовим інструментом соціального захисту населення в умовах зростання тарифів.

Що впливає на розмір субсидії

Розмір субсидії визначається як різниця між повною вартістю житлово-комунальних послуг у межах соціальних норм і нормативів та обов’язковим платежем, який залежить від доходів родини.

Соціальні норми та нормативи закріплено у постанові Кабміну №409 від 6 серпня 2014 року, а порядок розрахунку обов’язкового платежу — у постанові №1156 від 27 липня 1998 року.

Приклад розрахунку субсидії на опалювальний сезон 2025–2026 років

Приклад розрахунку опублікували на сайті Пенсійного фонду України (ПФУ). Для розгляду взята умовна сім’я з чотирьох осіб:

• чоловік (щомісячний дохід — 8 900 гривні);
• дружина (щомісячний дохід — 8 200 гривні);
• 2 неповнолітні дитини.

Зазначається, що під час розрахунку розміру житлової субсидії на опалювальний сезон 2025-2026 років враховуються доходи домогосподарства за I та II квартали 2025 року.

Перший крок — визначення середнього доходу сім’ї. Для цього середньомісячний сукупний дохід домогосподарства визначається шляхом ділення сукупного доходу всіх членів домогосподарства за 2 квартали на кількість місяців, за які враховуються доходи:

Усього дохід сім’ї за пів року заробляє 102 600 гривні. Вказану суму отримується за наступною формулою: (8 900 * 6) + (8 200 * 6).

Далі отримані результати діляться на 6, тобто кількість місяців. Виходить, що середньомісячний дохід сім’ї становить 17 100 гривень.

Другий крок — визначення середнього доходу на одну особу в сім’ї. Для отримання суми потрібно розділити середньомісячний дохід сім’ї на кількість її членів. У прикладі цей показник становить 4 275 гривень (17 100 / 4 = 4 275).

Третій крок — розрахунок обов’язкового відсотка платежу за формулою: Ро = Кд / Кг * Рг, де:

• Ро — частка плати за послуги для домогосподарства (частка доходу), яка для розрахунку субсидії округлюється до двох знаків після коми;
• Кд — коефіцієнт доходу відношення розміру середньомісячного сукупного доходу домогосподарства в розрахунку на одну особу до прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленого на 1 січня року, з якого призначається субсидія;
• Кг — базовий коефіцієнт — два прожиткових мінімуми на одну особу в розрахунку на місяць;
• Рг — базова норма плати — 15% середньомісячного сукупного доходу домогосподарства.

Отже: 17 100 гривні (середньомісячний сукупний дохід домогосподарства) / 4 (кількість членів домогосподарства) / 2 920 (прожитковий мінімум на 1 січня 2025 року) / 2 (базовий коефіцієнт доходу для призначення субсидії) * 15% (базова норма плати за житлово-комунальні послуги) = 10,95%.

У такому разі, сума обов’язкового платежу становить 1 872,45 гривні (17 100 * 10,95% = 1 872,45)

Останній крок — це розрахування розміру самої субсидії. Вона обчислюється за формулою: розмір плати за житлово-комунальні послуги (ЖКП) у межах соціальних норм і нормативів (3 422,35 гривні) – сума обов’язкового платежу домогосподарства за ЖКП. У прикладі розрахунок виглядатиме наступним чином: 3422,35 – 1 872,45 = 1549,90 гривні — розмір субсидії на сім’ю

Читайте також:

• Аліменти у 2025 році: скільки платитимуть на дітей в Україні
• Реєстр збитків: як подати заявку українцям, які втратили дім через війну
• Компенсація за оренду житла для ветеранів: хто може отримати і як подати заявку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2025 році розмір аліментів на дітей в Україні залежатиме від віку дитини та доходу платника. Мінімальна гарантована сума не може бути меншою за 50% прожиткового мінімуму, а максимальна — перевищувати 10 прожиткових мінімумів.

Детальніше про аліменти у 2025 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Аліменти у 2025 році: які суми виплачуватимуть на дітей

В Україні мінімальний рівень аліментів безпосередньо залежить від прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних вікових категорій. Водночас існують мінімальні гарантовані аліменти — це мінімальна сума, яку зобов’язаний сплачувати один із батьків незалежно від рівня доходу:

• для дітей до 6 років — 1 281,5 гривні (50% від прожиткового мінімуму 2 563 гривень;
• для дітей від 6 до 18 років — 1 598 гривень (50% від прожиткового мінімуму 3 196 гривень).

Сума не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку:

• до 6 років — 25 630 гривень;
• від 6 до 18 років — 31 960 гривень.

Що таке рекомендований розмір аліментів

Якщо гарантований розмір аліментів — це мінімальна сума, яку має сплачувати батько чи мати при низькому рівні заробітку, то рекомендований розмір аліментів — це аспект, який встановлюється у судовому порядку при достатності заробітку платника.

Як визначається розмір аліментів

Якщо суд або сторони визначили аліменти у фіксованій (твердій) сумі, процес їхнього утримання є максимально простим. У такому випадку виконавча служба самостійно проводить індексацію суми, а роботодавець лише утримує конкретно визначену суму із заробітної плати працівника.

Існує й інша версія аліментів, коли сума залежить від відсоткового співвідношення — частини заробітку після утримання податку на дохід та військового збору.

Залежно від кількості дітей, аліменти у відсотках становлять:

• на одну дитину — ¼ частини доходу;
• на двох дітей — ⅓ частини доходу;
• на трьох і більше дітей — ½ частини доходу.

Зазначимо, що законодавство передбачає одне правило: загальний розмір відрахувань не може перевищувати 50%, а в разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей – 70% зарплати, яка належить до виплати працівникові

З яких доходів утримують аліменти, а з яких — ні

Відповідно до пункту 1 Переліку №146, аліменти підлягають утриманню з усіх видів заробітку та додаткової винагороди, які працівник отримує як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Наприклад:

• основна заробітна плата;
• доплати, надбавки, премії, у тому числі за понаднормову роботу, за роботу у святкові, неробочі та вихідні дні;
• винагорода за підсумками річної роботи або одноразові виплати за вислугу років;
• відпускні та компенсація за невикористану відпустку (якщо вона нараховується за кілька років під час звільнення);
• виплати за час виконання державних чи громадянських обов’язків, зокрема проходження військової служби;
• авторський гонорар працівникам;
• допомога з державного соціального страхування, за винятком декретних та лікарняних по догляду за хворою дитиною.

Цей список не є вичерпним — аліменти можуть утримуватися і з інших доходів, якщо вони не входять до переліку винятків, визначених пунктом 12 Переліку №146.

Водночас існує низка виплат, з яких аліменти не відраховуються, зокрема:

• вихідна допомога при звільненні;
• неоподатковувана матеріальна допомога;
• компенсація за невикористану відпустку (крім випадків, коли вона виплачується за кілька років);
• допомога на лікування;
• виплати у зв’язку з вагітністю та пологами;
• компенсації під час відрядження (добові, витрати на переїзд, переведення до іншої місцевості тощо);
• польове забезпечення та інші надбавки, що замінюють добові;
• компенсації за амортизацію інструментів, зношення одягу чи взуття;
• допомога по догляду за хворою дитиною до 14 років;
• вартість продовольчого або речового забезпечення, а також грошова компенсація за нього;
• дотації на харчування, санаторні путівки, відпочинок, що надаються коштом підприємства.

Строки та порядок сплати утриманих аліментів

Порядок перерахування аліментів визначено частиною 1 статті 69 Закону №1404. Згідно з нормою, роботодавець, який проводить утримання аліментів із заробітної плати працівника, зобов’язаний перерахувати утримані кошти на:

• рахунок органу державної виконавчої служби, або
• рахунок приватного виконавця, який веде відповідне виконавче провадження.

Перерахування слід здійснити у строк, передбачений для виплати заробітної плати боржнику. Якщо ж такий строк не визначено, то роботодавець має переказати аліменти не пізніше 10 числа місяця, що настає після місяця, за який проводилось стягнення.

Крім цього, роботодавець щомісяця зобов’язаний подавати звітність виконавцю — “Звіт про здійснені відрахування та виплати”. Форма звіту затверджена наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 №512/5.

Читайте також:

• Пенсії 2025: що зміниться з 1 листопада і чи буде підвищення
• Як отримати статус безробітного і скільки становить виплата: роз’яснення Донецького центру зайнятості
• Які види пільг можуть отримати пенсіонери в Україні у 2025 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!