Минуло понад місяць, відколи Володимир Зеленський заявив, що Польща та щонайменше три європейські країни готові розпочати тренування українських пілотів на західних винищувачах. Відтоді лідери провідних країн-партнерів почали це спростовувати. Так, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц та прем’єр Великої Британії Ріші Сунак оголосили, що рішення про передачу авіації не ухвалювалося. А президент США Джо Байден взагалі спантеличив заявою, що насправді зараз Україні не потрібні західні винищувачі.

Видання “Українська правда” розбиралося, в якому стані зараз перебуває українська авіація, чому Повітряні сили потребують оперативного переоснащення на західну техніку, та які типи закордонних винищувачів найбільше підходять для українського неба.

Яку авіацію використовує Україна?

МіГ-29. Фото: Вікіпедія

Відомо, що Повітряні сили ЗСУ використовують чотири основні типи літаків: винищувачі МіГ-29 та Су-27, фронтові бомбардувальники Су-24М та штурмовики Су-25. Згідно з даними, наведеними в новому випуску довідника “World Air Forces 2023” від FlightGlobal, який спеціалізується на авіації армій світу, в бойовому парку України перебуває близько 100 бойових літаків. Для порівняння, згідно з цим же рейтингом, у росії на озброєнні зараз наявні понад 1500 бойових літаків.

Через відверту застарілість приводити до ладу та модернізувати українську техніку було проблематично ще до початку бойових дій. Попри це Україні вдалося модернізувати свої Су-25 та мінімально оновити частину МіГ-29 та Су-27.

З огляду на слабкий технічний стан українських літаків зовсім не дивно, що перед початком повномасштабного вторгнення росіяни вважали, що виб’ють українську авіацію за лічені дні. У надскладних умовах льотчики, ремонтники та оператори систем ППО Повітряних сил проявили небачену хоробрість та кмітливість, не давши росії панувати в небі.  

Утім, активні бойові дії не могли не позначитись на українських літаках: переважаюча сила ворога, “дружній вогонь”, розбиті аеродроми та вже згадана відсутність можливості нормального ремонту змушують все частіше і гучніше говорити про необхідність переоснащення існуючого парку.

Що потрібно Україні?

Французька авіація Rafale. Фото: Вікіпедія

Згідно з “Візією Повітряних Сил-2035”, Україна планувала оновити свій льотний парк до 2035 року. Кількість західних бойових літаків потрібно було довести до 72-108 машин (6-11 ескадрилій або 3-4 бригади). Серед основних кандидатів виступали американські F-16 та F-35, шведські JAS-39 Gripen, французькі Rafale та Eurofighter Typhoon виробництва міжнародного британсько-німецько-іспансько-італійського консорціуму.

Загалом, кожен із західних зразків авіатехніки має свої переваги і хвороби. Самі літаки є такою собі платформою для розміщення систем навігації, авіоніки та озброєнь різного типу, який у рази перевищує можливості радянських винищувачів. І якби Україна мала більше часу, то могла б дозволити собі розбиратися у кожному з існуючих варіантів більш прискіпливо. Однак повномасштабна війна внесла свої суттєві корективи в усі розрахунки та плани. Зараз Україна розраховує на той тип винищувачів, який може отримати якнайшвидше.

Попри заяви американських чиновників, найреалістичнішим в експертних колах наразі видається варіант з американським F-16 Fighting Falcon (“Бойовий сокіл”). Тим більше, що принаймні зі сторони Нідерландів вже були заяви про готовність обговорювати потенційну передачу. F-16 стоїть на озброєнні близько 30 країн світу, зокрема Польщі, Словаччині, Болгарії, Румунії та Чехії, тож у разі неполадок Україна може ремонтувати літаки в їхніх сервісних центрах. У F-16 доволі чутливі шасі, для яких потрібні зручні гладкі злітні смуги, а не плити, як у нас. Однак цю проблему в ПС ЗСУ обіцяють оперативно вирішити.

Другим у списку літаків, який найчастіше обговорюється, стоїть винищувач Eurofighter Typhoon. Цей літак має хорошу маневреність та здатність до ведення бойових дій за будь-яких погодних умов. Перебуває на озброєнні Великої Британії, Німеччини, Іспанії, Італії, Австрії, Саудівської Аравії та Оману.

Шведські JAS-39 Gripen наразі перебувають на озброєнні Швеції, Чехії, Угорщини, Великої Британії, ПАР і Таїланду. З особливостей – здатність короткого розгону і приземлення, що в умовах розбитих аеродромів не завадило б ЗСУ. Україна вже подавала запит на отримання “Грифонів”, але шведська влада поки не готова ділитись бортами.

F/А-18 Hornet (“Шершень”). Фото: Вікіпедія

Про ще одного американця – F/А-18 Hornet (“Шершень”) – згадала під час візиту у Київ прем’єрка Фінляндії Санна Марін. Цей винищувач наразі є основним у ВМС США та перебуває на озброєнні Фінляндії. Щоправда, вже наступного дня у Міноборони Фінляндії заявили, що про передачу Україні винищувачів не може йтися, доки Гельсінкі не отримає натомість новітні винищувачі F-35.

Ще один літак, який фігурував у списках на ймовірну передачу – французький Dassault Rafale (“Шквал”). З цікавинок “Рафалів” можна виокремити багатоцільовий радар RBE2, який використовує систему електронно оптичного виявлення цілей і здатний одночасно відстежувати під час бою близько 40 літаків. Спочатку Макрон у контексті винищувачів заявляв, що “нічого не заборонено”, але згодом він змінив позицію на обережну: “літаки для України не в пріоритеті”.

Сповільнення у процесі постачання західних винищувачів країни-партнери зазвичай обґрунтовують кількома аргументами. Передусім згадують “червоні лінії” і небажання “провокувати ескалацію бойових дій”. Другою причиною називають неготовність України повноцінно прийняти винищувачі в експлуатацію. 

І якщо перший фактор лежить переважно в політико-дипломатичній площині, то другий пов’язаний із багатьма чинниками. Починаючи від підготовки українських пілотів, завершуючи навчанням обслуговуючого персоналу та приведення інфраструктури до належного стану. Перехід з радянських літаків на західну техніку насправді може зайняти тривалий час. Наприклад, сусідня Польща на початку 2000-х переоснащувала свій парк та готувала пілотів упродовж 4-5 років.

Альтернативою для України можуть стати модернізовані МіГ-29, які наразі перебувають на озброєнні в Польщі та Словаччині. Про ці літаки говорили ще минулого року, але до рішення про реальну передачу дійшло тільки зараз. 14 березня прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що модернізовані МіГ-29 Варшава планує передати впродовж наступних 4-6 тижнів. За даними Military Balancе, станом на 2022 рік поляки мали на озброєнні 28 таких літаків, однак поки йдеться про передачу не більше 14.

Також на початку березня міністр оборони Словаччини Ярослав Надь заявив, що Братислава не планує використовувати свої модернізовані МіГ-29 радянського виробництва. Тому готова якомога швидше передати їх Україні, щоб “допомогти врятувати життя українців”. За його словами, у Словаччині на озброєнні стояли 11 бортів, 10 з яких хочуть передати Києву, а один залишити як музейний експонат.

Зазначимо, що попри модернізацію і польські, і словацькі модифікації МіГів все одно залишаються радянською технікою, яка переведена на стандарти НАТО достатньо умовно. Навряд їх можна повноцінно порівнювати із західними винищувачами. Україна вдячна й за модернізовані літаки радянського типу, однак рано чи пізно рішення щодо західного винищувача буде ухвалено.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Вписати своє ім’я в історію: у росії вербують найманців, щоб захопити Бахмут

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Міністерство внутрішніх справ (МВС) України запустило застосунок екстреної допомоги “112”, який дозволяє викликати необхідні служби навіть без мобільного зв’язку.

Про це повідомив Ігор Клименко, Міністр внутрішніх справ України.

МВС запустило застосунок екстреної допомоги “112”

МВС презентувало застосунок екстреної допомоги “112”, який працює без мобільного зв’язку.

У разі критичної ситуації користувач здійснює дзвінок через застосунок, після чого оператор оцінює обставини та скеровує на місце відповідну службу — поліцію, рятувальників, медиків або газову службу.

Найбільш корисним застосунок є в укриттях або підвалах, де відсутній мобільний сигнал, у районах зі слабким чи нестабільним покриттям, а також під час аварій або перебоїв у роботі стільникових мереж.

“Ми будемо розширювати функціональність “112”. Серед наступних кроків — опція виклику жестовою мовою, щоб сервіс був максимально доступним для всіх користувачів. 112 — це про можливість отримати допомогу за будь-яких умов. Навіть коли інші канали зв’язку недоступні“, — зауважив Ігор Клименко, Міністр внутрішніх справ України.

Як завантажити застосунок

Завантажити застосунок можна за одним із посилань нижче, яке відповідає операційній системі телефону:

• для IOS — посилання;
• для Android — посилання.

Читайте також:

На що українці можуть витратити “зимову тисячу”: перелік товарів та послуг

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовослужбовці час від часу мають надавати акт перевірки сімейного стану. Особливо це стосується випадків, коли необхідно звернутися за звільненням зі служби через необхідність постійного догляду за членом сім’ї, зокрема особою з інвалідністю I або II групи, тяжкохворим родичем чи за відсутності інших осіб, здатних забезпечити такий догляд.

Детальніше про те, як отримати акт перевірки сімейного стану — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як отримати акт перевірки сімейного стану

Від 15 липня 2025 року набули чинності зміни, якими врегульовано порядок отримання акту перевірки сімейного стану військовослужбовця. Документ є підставою для звільнення відповідно до абзаців 13 і 14 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

Отримати акт можна двома способами. Перший — подати рапорт на ім’я командира військової частини за затвердженою формою. Другий — безпосередньо через звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) за місцем проживання особи, яка потребує догляду. Його можна подати як особисто, так і поштою.

Для нього необхідно подати оригінали або нотаріально завірені копії наступних документів:

• форму, затверджену наказом Міністерства оборони України;
• документи, що підтверджують родинний зв’язок, наприклад, свідоцтво про народження або паспорт особи, яка потребує допомоги;
• документи, що підтверджують потребу у догляді — довідка про встановлення інвалідності I або II групи, висновок медичної комісії про потребу у постійному догляді, або інші медичні документи (витяги з історії хвороби), якщо вони підтверджують неможливість самообслуговування людини;
• документи, що підтверджують відсутність інших осіб, здатних здійснювати догляд (свідоцтво про смерть інших родичів, документи про інвалідність родичів тощо);
• документи про склад сім’ї та спільне проживання (довідка про склад сім’ї, довідка про зареєстроване місце проживання);
• інші додаткові документи за потреби (судові рішення, довідка з соцзахисту про призначення догляду тощо).

Після надходження рапорту або заяви командир військової частини протягом трьох днів надсилає запит до ТЦК та СП. Керівник центру впродовж одного дня призначає комісію, яка перевіряє сімейні обставини, вивчає документи, відвідує місце проживання та користується державними реєстрами.

Перевірка триває до десяти календарних днів, а у разі надсилання додаткових запитів — до 15 днів. За результатами складається акт перевірки сімейного стану у трьох примірниках, які надсилають військовій частині та військовослужбовцю не пізніше ніж за п’ять днів після оформлення документа.

Загальний строк від подання рапорту чи заяви до отримання акту може сягати 24 календарних днів. Новий порядок встановлює чітку процедуру дій для військовослужбовців, які потребують звільнення за сімейними обставинами.

Читайте також:

Яку допомогу можуть отримати військові з Часів Яра

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!