Комплексне порівняльне дослідження «Як війна змінила мене змінила мене та країну. Підсумки року» показало як змінилися у різних сферах погляди, оцінки й життя українців за рік повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Політичні зміни

Сьогодні віра в перемогу України серед українців становить 95%, тоді як ще в січні 2022 року становила 56%. Відбулися зміни в національній самоідентифікації: абсолютна більшість опитаних ідентифікує себе як громадян України (порівняно з 2021 роком показник зріс з 76 до 94%). 

Половина українців ідентифікують себе європейцями, а це вдвічі більше ніж рік тому. На сьогодні 87% підтримують вступ України в Європейський союз, 86% – в НАТО. Також, 22% українців за рік війни перейшли на частіше використання української мови. Більшість українців, а саме 65% хотіли аби Зеленського переобрали на наступний термін, але при цьому роботою Верховної Ради більше не задоволені (54%), ніж задоволені (37%). І якби найближчого часу відбувалися вибори, то майже половина шукали б альтернативу серед нових партій.

Психоемоційні зміни та адаптація до війни 

На початку повномасштабного вторгнення 44% українців довелося тимчасово розділитися зі своєю сім’єю. Через рік таких лише 21%. Більшість тих, кому довелося розділитися з родиною, пройшли це  випробуванням, а у 20% їх стосунки навіть покращилися.

Зауважимо, що ставлення до людей, які виїхали є неоднозначним: найбільше толерують жінок з дітьми, водночас, до чоловіків призивного віку ставлення найбільш негативне.

Суспільно-економічні зміни 

Попри те, що повномасштабне вторгнення, українці залишаються гуманним і толерантним суспільством, підтримка смертної карти зменшилась з 52 до 42%.

Одночасно з цим рівень толерантності у суспільстві під час війни підвищився: до ЛГБТ спільноти зросло позитивно-нейтральне ставлення з 53 до 64%, а до людей, які не хочуть мати дітей (чайлдфрі), воно зросло з 57 до 67%.

Війна призвела до втрати роботи не менш як для третини працездатного населення, особливо складна ситуація для переселенців й мешканців зон бойових дій. 

Також, більшість громадян зазнали прямих чи непрямих наслідків повномасштабного вторгнення, не понесли втрат лише 14%. Найбільше втрат понесли мешканці східних регіонів, більша частина з яких покинули свій дім.

Негатив війни

Попри позитивні зміни у суспільстві, оптимізм й абсолютну віру в перемогу, війна продовжує завдавати українцям непоправної шкоди й забирати найцінніше. 

За останні півроку кількість тих, хто втратив рідних зросла майже вдвічі (з 9 до 17%), як і зросла кількість тих, чиї близькі  зазнали поранень (з 8 до 13%). Водночас фіксується зростання тих, хто говорить про погіршення стану здоров’я (з 25 до 33%), а також зменшення кількості тих, хто говорить про втрати доходів (з 38 до 31%).

Фото: Фейсбук

Читайте також: Бахмутянки-науковиці: чи важко жінці будувати кар’єру в Україні та як до освіти ставляться в Німеччині?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Іноді отримувачі допомоги на проживання ВПО дізнаються про її припинення лише після того, як кошти не надходять. Водночас окремого повідомлення із зазначенням причини припинення виплати людина може не отримати.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала поради від “Юридичного порадника для ВПО” про те, як з’ясувати підстави такого рішення та куди варто звертатися.

Чи повідомляють про припинення виплат офіційно

Згідно з постановою Кабміну від 20 березня 2022 року № 332, за результатами верифікації в Єдиній системі формується відповідний статус із зазначенням критеріїв, яким не відповідає отримувач допомоги. Водночас Порядок не встановлює безумовного обов’язку повідомляти отримувача про відмову в призначенні або продовженні виплати.

За наявності технічної можливості про підстави відмови та порядок оскарження можуть повідомити:

• засобами електронного сповіщення Єдиної системи;
• засобами мобільного зв’язку;
• засобами поштового або електронного зв’язку.

Наразі проблема недостатнього інформування отримувачів відома та обговорюється з представниками ПФУ. У нормативному регулюванні вже передбачена можливість електронного інформування, а одним із напрямів подальшого розвитку є відображення відповідної інформації в особистому кабінеті на вебпорталі ПФУ. Система інформування ще формується, і порядок її роботи може змінюватися з урахуванням змін у законодавстві.

Що робити, якщо допомога не надійшлаЯкщо допомога не надійшла у звичний строк у межах одного місяця, це ще не обов’язково означає, що виплату припинено. Затримка може бути пов’язана з опрацюванням інформації або процедурними моментами.

Що робити, якщо допомога не надійшла

Якщо допомога не надійшла у звичний строк у межах одного місяця, це ще не обов’язково означає, що виплату припинено. Затримка може бути пов’язана з опрацюванням інформації або процедурними моментами.

Якщо виплата не надходить довше, варто звернутися до ПФУ та з’ясувати причину:

• через вебпортал ПФУ — авторизуватися в особистому кабінеті за допомогою КЕП або “Дія.Підпису” та направити звернення;
• телефоном — звернутися на гарячу лінію ПФУ за номерами: 0 800 503 753, +380 (44) 281 08 70 або +380 (44) 281 08 71;
• поштою або електронною поштою — направити письмове звернення до відповідного сервісного центру ПФУ;
• особисто — звернутися до сервісного центру ПФУ незалежно від місця реєстрації.

Чому варто подавати письмове звернення

Юристи наголошують: якщо потрібно не лише дізнатися причину припинення виплати, а й оцінити законність такого рішення та за потреби його оскаржити, рекомендується звернутися до ПФУ письмово.

У зверненні варто попросити повідомити:

• чи приймалося рішення про припинення або непродовження виплати допомоги;
• дату такого рішення;
• конкретну підставу його прийняття.

Саме письмова відповідь ПФУ дасть змогу проаналізувати підстави припинення допомоги та визначити подальший алгоритм дій.

Читайте також:

Житлова субсидія на опалювальний сезон: кому призначать автоматично, а кому треба подавати заяву

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держава надає можливість українцям здобути нову професію або підвищити кваліфікацію за допомогою ваучера на навчання. Фахівці ініціативи “Юридичний порадник для ВПО” пояснили, як правильно подати заяву до центру зайнятості, які документи для цього знадобляться та скільки часу займає розгляд заявки.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як подати заяву на ваучер: онлайн та офлайн

Для отримання ваучера необхідно подати заяву до центру зайнятості. Зробити це можна двома способами:

• офлайн — звернутися безпосередньо до центру зайнятості та заповнити заяву встановленої форми;
• онлайн — подати заявку через сайт Державної служби зайнятості, після заповнення електронної форми заява автоматично відправляється до відповідного центру, у разі онлайн-подачі до заяви обов’язково потрібно додати електронні копії необхідних документів, завірені електронним підписом (КЕП).

Базовий пакет документів

При поданні заяви офлайн безпосередньо у центрі зайнятості необхідно пред’явити:

• паспорт громадянина України;
• документ про професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту (чи дублікати). Також підійде єДокумент про освіту, документ про присвоєння, підтвердження або визнання професійної кваліфікації;
• документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків (картку платника податків), якщо у паспорті відсутня інформація про РНОКПП.

Додаткові документи для пільгових категорій

Залежно від того, до якої категорії належить заявник, базовий пакет доповнюється специфічними паперами. Зокрема, звільнені військовослужбовці мають надати копію витягу з наказу про звільнення з військової служби. Ветеранам знадобиться посвідчення учасника бойових дій, посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни або копія довідки про участь в АТО.

Для внутрішньо переміщених осіб процедура дещо простіша: їм достатньо вказати реквізити довідки ВПО, а саме її номер, дату видачі та найменування органу, що її видав. Громадяни, які були позбавлені особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, мають надати відповідні відомості з Єдиного реєстру.

Особи з інвалідністю чи ті, хто отримав травму, додатково подають копії довідки до акта огляду МСЕК з індивідуальною програмою реабілітації, висновки ЛКК або військово-лікарської комісії.

Окрема вимога діє для людей віком від 45 років, які ще не досягли пенсійного віку та мають щонайменше 15 років страхового стажу. Для підтвердження права на ваучер їм необхідно пред’явити трудову книжку (чи її дублікат) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб.

Варто зазначити, що у разі подачі документів офлайн, фахівці центру зайнятості самостійно роблять копії тих паперів, інформація з яких відсутня в державних реєстрах. Ці копії обов’язково засвідчуються особистим підписом заявника.

Терміни розгляду та наступні кроки

Після отримання повного пакета документів центр зайнятості має вісім робочих днів для прийняття рішення про видачу ваучера або відмову. Це рішення обов’язково оформлюється відповідним наказом. Про результати розгляду заявника повідомляють протягом трьох робочих днів у спосіб, який він обрав під час подачі заяви — телефоном, електронною поштою чи під час особистого візиту до центру.

З моменту отримання ваучера у людини є рівно 120 днів, щоб обрати навчальний заклад та укласти з ним договір про навчання. Граничний розмір ваучера у 2026 році становить 33 280 гривень. Якщо вартість обраної освітньої програми перевищує цю суму, різницю доведеться доплатити самому здобувачу освіти або його роботодавцю.

Читайте також:

Матеріальна допомога бахмутянам у 2026 році: МВА оновила умови та додала нову виплату 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!