Комплексне порівняльне дослідження «Як війна змінила мене змінила мене та країну. Підсумки року» показало як змінилися у різних сферах погляди, оцінки й життя українців за рік повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Політичні зміни

Сьогодні віра в перемогу України серед українців становить 95%, тоді як ще в січні 2022 року становила 56%. Відбулися зміни в національній самоідентифікації: абсолютна більшість опитаних ідентифікує себе як громадян України (порівняно з 2021 роком показник зріс з 76 до 94%). 

Половина українців ідентифікують себе європейцями, а це вдвічі більше ніж рік тому. На сьогодні 87% підтримують вступ України в Європейський союз, 86% – в НАТО. Також, 22% українців за рік війни перейшли на частіше використання української мови. Більшість українців, а саме 65% хотіли аби Зеленського переобрали на наступний термін, але при цьому роботою Верховної Ради більше не задоволені (54%), ніж задоволені (37%). І якби найближчого часу відбувалися вибори, то майже половина шукали б альтернативу серед нових партій.

Психоемоційні зміни та адаптація до війни 

На початку повномасштабного вторгнення 44% українців довелося тимчасово розділитися зі своєю сім’єю. Через рік таких лише 21%. Більшість тих, кому довелося розділитися з родиною, пройшли це  випробуванням, а у 20% їх стосунки навіть покращилися.

Зауважимо, що ставлення до людей, які виїхали є неоднозначним: найбільше толерують жінок з дітьми, водночас, до чоловіків призивного віку ставлення найбільш негативне.

Суспільно-економічні зміни 

Попри те, що повномасштабне вторгнення, українці залишаються гуманним і толерантним суспільством, підтримка смертної карти зменшилась з 52 до 42%.

Одночасно з цим рівень толерантності у суспільстві під час війни підвищився: до ЛГБТ спільноти зросло позитивно-нейтральне ставлення з 53 до 64%, а до людей, які не хочуть мати дітей (чайлдфрі), воно зросло з 57 до 67%.

Війна призвела до втрати роботи не менш як для третини працездатного населення, особливо складна ситуація для переселенців й мешканців зон бойових дій. 

Також, більшість громадян зазнали прямих чи непрямих наслідків повномасштабного вторгнення, не понесли втрат лише 14%. Найбільше втрат понесли мешканці східних регіонів, більша частина з яких покинули свій дім.

Негатив війни

Попри позитивні зміни у суспільстві, оптимізм й абсолютну віру в перемогу, війна продовжує завдавати українцям непоправної шкоди й забирати найцінніше. 

За останні півроку кількість тих, хто втратив рідних зросла майже вдвічі (з 9 до 17%), як і зросла кількість тих, чиї близькі  зазнали поранень (з 8 до 13%). Водночас фіксується зростання тих, хто говорить про погіршення стану здоров’я (з 25 до 33%), а також зменшення кількості тих, хто говорить про втрати доходів (з 38 до 31%).

Фото: Фейсбук

Читайте також: Бахмутянки-науковиці: чи важко жінці будувати кар’єру в Україні та як до освіти ставляться в Німеччині?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Військовослужбовці Збройних сил України (ЗСУ) отримують грошове забезпечення, яке складається з основних виплат і додаткових винагород. До них належать посадові оклади, доплати за участь у бойових діях, виплати за поранення, лікування чи реабілітацію. Проте, інколи можлива затримка або нарахування не в повному обсязі. В такому випадку потрібно звертатися до командування або фінансових установ.

Детальніше про те, чому можуть виникати затримки у випалах військових та куди саме звертатися — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Коли мають надходити виплати військовим

Основне грошове забезпечення військовим виплачується за попередній місяць служби до 20 числа наступного місяця. Найчастіше кошти надходять у період з 7 по 15 число. Якщо гроші перераховані військовій частині після 20 числа, виплата здійснюється протягом трьох днів з моменту їх надходження.

Додаткові грошові винагороди — зокрема за участь у бойових діях або за час лікування після поранення — зазвичай виплачуються після 20 числа наступного місяця, після того як кошти надійдуть до військової частини. Перевищення цих строків вважається затримкою.

Основні причини затримок

Затримки або неповні виплати можуть виникати через:

• відсутність або несвоєчасне надходження коштів з бюджету;
• помилки або неналежне оформлення запитів на виплати з боку військових частин;
• переведення військовослужбовця між частинами, тривалі відрядження або зміни статусу служби, що спричиняють збої в бухгалтерському обліку;
• несвоєчасне подання або втрату документів, які підтверджують право на додаткову винагороду, зокрема бойові виплати 70 або 100 тисяч гривень.

Також можливі затримки через помилки в нарахуванні, оскільки грошове забезпечення має багато складових.

Що робити у разі затримки виплат

У разі відсутності або затримки виплат військовослужбовцю рекомендовано:

• з’ясувати причину затримки — чи вона має загальний характер на державному рівні, чи виникла на рівні конкретної військової частини;
• уточнити у фінансовій службі або командування, з якої причини виникла затримка та коли очікується виплата;
• у разі затримки на рівні військової частини подати скаргу, зазначивши військове звання, ПІБ, номер частини та період затримки.

Скарги можна подати через:

• гарячу лінію Міністерства оборони України — 1512;
• електронну пошту МОУ: [email protected];
• фінансовий департамент МОУ — +380 (44) 271 3626;
• урядову лінію через офіційну форму звернення.

Якщо затримується премія або бойові виплати

У випадку затримки премії необхідно з’ясувати, чи має вона масовий характер у підрозділі, чи стосується лише окремого військовослужбовця. Якщо виплату не отримує одна особа, це може бути пов’язано з дисциплінарними стягненнями або іншими підставами для позбавлення винагороди.

Рішення про позбавлення грошових виплат може бути оскаржене до вищого командування або в судовому порядку.

Бойові виплати найчастіше затримуються через неналежне або несвоєчасне оформлення підтвердних документів, зокрема щодо участі в бойових діях чи факту поранення.

Читайте також:

Пенсія учасникам бойових дій у 2026 році: суми виплат і перелік документів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пенсійний фонд України, окрім призначення та виплати пенсій, забезпечує українців і соціальною допомогою на поховання. Отримати її можуть особи, які взяли на себе організацію похорону, залежно від статусу померлого.

Детальніше про те, як отримати допомогу у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Які документи потрібні для отримання допомоги

Для звернення за допомогою на поховання зазвичай необхідно підготувати:

• заяву про виплату допомоги;
• паспорт або інший документ, що посвідчує особу заявника;
• довідку про смерть або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану;
• свідоцтво про смерть чи інший документ, якщо смерть настала за кордоном;
• довідку ВПО — для осіб, зареєстрованих на тимчасово окупованих територіях;
• реквізити банківського рахунку у форматі IBAN.

Перелік документів та орган, до якого потрібно звертатися, залежать від того, ким був померлий — пенсіонером, застрахованою особою, безробітним або особою без статусу.

Куди звертатися за виплатою у 2026 році

Для оформлення допомоги необхідно подати документи до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України. Під час воєнного стану немає прив’язки до місця реєстрації — звернутися можна до зручного відділення ПФУ.

Виплата зараховується на банківський рахунок особи, яка здійснювала поховання, або може бути отримана у відділенні Ощадбанку за паспортом та ІПН.

Якщо померла застрахована особа, допомогу на поховання виплачує роботодавець коштом соціального страхування. Для цього подають заяву та свідоцтво про смерть.

У разі смерті пенсіонера звернення подається до Пенсійного фонду. ВПО та мешканці тимчасово окупованих територій також мають право звертатися до будь-якого ПФУ.

Розмір допомоги на поховання

У разі смерті пенсіонера допомога становить двомісячну пенсію, яку він отримував.

Якщо помер пенсіонер з-поміж військовослужбовців — виплата дорівнює тримісячній пенсії, але не менше п’ятикратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2026 році це не менше 16 640 гривень.

Для застрахованої особи або члена її сім’ї, який перебував на утриманні, розмір допомоги становить 4 100 гривень.

У разі смерті безробітного допомога виплачується в розмірі прожиткового мінімуму.

Якщо померла особа не працювала, не була пенсіонером і не перебувала на обліку в центрі зайнятості, за допомогою слід звертатися до органів місцевого самоврядування — розмір виплати визначається на місцевому рівні.

Допомога не надається, якщо поховання пенсіонера було здійснене за рахунок держави.

Допомога під час воєнного стану

Якщо смерть настала на тимчасово окупованій території або в зоні бойових дій, факт смерті необхідно встановити через суд. Для цього подається заява про встановлення факту смерті із зазначенням мети та причин неможливості отримати офіційні документи.

До заяви додають наявні докази — свідчення очевидців, фото, документи або довідки про неможливість відновлення актів цивільного стану. Судовий збір у таких справах не сплачується.

Допомога на поховання також надається у разі смерті членів сім’ї, які перебували на утриманні застрахованої особи, відповідно до законодавства України.

Читайте також:

2000 гривень на медобстеження: як отримати кошти за програмою “Скринінг здоров’я 40+”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!