Майже рік Україна страждає від повномасштабної війни, через що багато українців постійно перебувають у стані гострого стресу. Багато хто відчуває втому, апатію, ступор. І це стосується як дорослих, так і малечі. Батьки занепокоєні безпекою своїх дітей і хочуть дізнатись, як не розгубитись у важливий момент та врятуватись.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалась з психологинею ГО ХОЦ “Успішна жінка” Ганною Сердюковою, щоб дізнатись, як допомогти дітям триматись в умовах війни.

Психологічна допомога дітям під час війни

Діти — це найдорожче в житті батьків. Тривога за дитину набагато вища, ніж за себе. Тому саме батькам зараз найскладніше, адже під час війни доводиться жити в тривозі за свою малечу.

Найголовніше, що має робити кожен з батьків, це не підривати емоційний стан дитини своїм страхом, сумом та ненавистю. Дитина відчуває батьків і її стан може значно погіршуватись через ваш настрій:

Як уникнути паніки під час повітряної тривоги

Найголовніше, це за можливістю все ж проходити в укриття. Так, неприємно, так, може бути декілька тривог за день. Але береженого Бог береже. І за безпеку дитини несе відповідальність саме дорослий. Важливо також взяти з собою ігри, книжки — усе, щоб відвернути дитину від стресу.

Психологиня радить запропонувати дитині сісти біля вас та спробувати відволіктися від внутрішніх переживань за допомогою техніки граудингу. Суть цієї техніки полягає у тому, щоб почати дивитися навколо себе, знайти та описати:

• 5 предметів, які можна побачити;
• 4 предмети, які можна почути;
• 3 предмети, які можна спробувати на дотик;
• 2 предмети, які можна понюхати;
• 1 предмет, який можна спробувати на смак.

Задача батьків своїми міцними крилами закрити дитину та мінімізувати негативний влив на неї, бути провідником та надавати відчуття безпеки та впевненості.

Якщо дитина не поруч із вами під час тривоги, а в садочку чи в школі, нехай у нього та у вас будуть однакові, припустимо, браслети-оберіги. Його можна торкатися та заспокоюватися, дитина буде відчувати, що ви поруч.

Що робити в екстреній ситуації

Звичайно, у критичній ситуації дуже важко залишатися спокійним та не запанікувати. Краще почитати заздалегідь про методи виживання. Залежно від віку дитини обговорити ці методи. Якщо дитина маленька, подати в ігровій формі. 

Один із таких методів — “Трикутник життя”.

Якщо під час удару знаходитесь у приміщенні, між вами та вулицею має бути мінімум дві стіни. Сісти треба нижче за вікно, в кутку кімнати. Бажано, щоб навпроти вас була стіна. Сидіти треба в позі ембріона, підтягнувши коліна до підборіддя і накрити голову руками. Коли руйнуються стіни, то перекриття падають на меблі та інші великі предмети,  навколо них створюється вільний простір, що називається “трикутником життя”.

Якщо ви опинились під завалами, вкрай важливо не зрушити перекриття чи балки, на яких все тримається. У “хвилини тиші”, що влаштовують рятувальники, якомога голосніше кричіть та подавайте сигнали. Якщо з вами дитина, намагайтеся її заспокоїти, кажіть, що вас обов’язково знайдуть.

Якщо ракетна атака застала на вулиці, треба лягти обличчям до землі, закрити голову руками та відкрити рота. Після першого вибуху треба почекати, перш ніж вставати. У жодному разі не підходьте до місця вибуху і не піднімайте уламки. 

Якщо вибух застав у дорозі, треба вийти з машини чи громадського транспорту та пройти у найближче укриття. Якщо такої можливості немає – пригніться у салоні якнайнижче і закрийте голову руками. Не можна ховатись за машиною. Це небезпечно.

Психологиня також поділилася загальними порадами, які допоможуть зберігати спокій:

• казати собі, що з вами все нормально. І це минеться. Рано чи пізно;
• прислухатися до себе, до своїх потреб, свого тіла. Якщо відчуваєте фізичний біль, відвідайте лікаря. Не можете впоратися з емоційним станом, відвідайте психолога. Попросити про допомогу– це нормально;
• за можливістю виражати емоції через тіло: плачте, махайте руками та ногами, кричіть;
• подбайте й про себе.

Читайте також:

• Психологи пояснили, як підтримати дитину, якщо її рідні на війні
• Як покращити стан свого ментального здоров’я: поради від психолога
• Безоплатні консультації психолога для переселенців у Києві: як зареєструватися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На період дії воєнного стану в Україні працюють адаптовані правила призначення допомоги для людей, які втратили роботу. Процедуру отримання статусу безробітного значно спростили, особливо для внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть громадяни допомоги по безробіттю в 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як оформити статус безробітного у 2026 році

Щоб почати отримувати фінансову підтримку від держави, необхідно офіційно зареєструвати статус безробітного. Зробити це можна кількома шляхами:

• особисто звернутися до найближчого центру зайнятості;
• подати заявку через державний вебпортал електронних послуг “Дія”;
• скористатися мобільним застосунком “Дія”;
• заповнити форму на офіційному сайті Державної служби зайнятості (для цього знадобиться кваліфікований електронний підпис).

Для громадян із зон бойових дій або окупованих територій, які не мають на руках необхідних документів для стандартної реєстрації, передбачена спрощена процедура. Це також стосується вимушених переселенців. Статус безробітного, а разом із ним і виплати, призначаються з першого дня реєстрації за особистою заявою людини.

Умови та тривалість фінансової підтримки

У 2026 році претендувати на стандартну допомогу можуть ті громадяни, чий страховий стаж протягом останнього року (12 місяців) перед реєстрацією становить не менше 7 місяців.

Тривалість нарахування коштів тепер чітко прив’язана до загального трудового стажу людини:

• до 3 років стажу — 180 календарних днів;
• від 3 до 6 років — 210 днів;
• від 6 до 12 років — 240 днів;
• від 12 до 18 років — 270 днів;
• від 18 до 24 років — 300 днів;
• від 24 до 30 років — 330 днів;
• понад 30 років стажу — 360 днів.

Який розмір допомоги встановлено на 2026 рік

З 1 січня 2026 року в Україні зросли ліміти виплат по безробіттю. Базовий мінімальний розмір допомоги підняли до 3 900 гривень (раніше він становив 3 600 гривень). На ці гроші можуть розраховувати:

• застраховані працівники, які не накопичили 7 місяців стажу за останній рік;
• люди, які працювали неповний робочий день або тиждень, через що неможливо вирахувати їхню середню заробітну плату;
• внутрішньо переміщені особи та мешканці окупованих територій, які не мають документів для підтвердження свого стажу.

Також зріс знижений мінімальний розмір — з 1 500 до 1 650 гривень. Таку суму виплачуватимуть молоді без страхового стажу, яка шукає своє перше робоче місце, та працівникам, яких звільнили за порушення трудової дисципліни або втрату довіри.

Максимальний розмір допомоги по безробіттю у 2026 році встановлено на рівні 8 647 гривень (минулого року цей ліміт складав 8 000 гривень).

Чому виплати можуть припинитися

Якщо гроші перестали надходити на ваш рахунок, це означає, що ви втратили статус безробітного або вичерпали ліміт допомоги. Держава припиняє фінансування у двох основних випадках: якщо людина повністю використала дозволену кількість днів для отримання виплат у межах свого періоду, або ж якщо центр зайнятості ухвалив офіційне рішення про скасування статусу безробітного.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли потрібен поліс та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!