Як батькам жити в постійній тривозі за своїх дітей? Поради психологині Ганни Сердюкової

Майже рік Україна страждає від повномасштабної війни. Українці постійно перебувають у стані гострого стресу. Багато хто відчуває втому, апатію, ступор. Після трагедії в Дніпрі багато людей перейняли на себе чуже горе, а деякі навіть переживають власне. Батьки занепокоєні безпекою своїх дітей і хочуть дізнатись, як не розгубитись у важливий момент та врятуватись.

Наша редакція поспілкувалась з психологинею ГО ХОЦ «Успішна жінка» Ганною Сердюковою, щоб дізнатись, як морально триматись в умовах війни.

Що робити?

1. Казати собі, що з вами все нормально. І це минеться. Рано чи пізно.
2. Прислухатися до себе, до своїх потреб, свого тіла. Якщо відчуваєте фізичний біль, відвідайте лікаря. Не можете впоратися з емоційним станом, відвідайте психолога. Попросити про допомогу– це нормально.
3. За можливістю виражати емоції через тіло: плачте, махайте руками та ногами, кричіть.
4. Подбайте про себе! Будь-як.

Батьки і діти

Діти на вулиці. Фото:  Pixabay

Діти – це найдорожче в житті батьків. Тривога за дитину набагато вища, ніж за себе. Тому саме батькам зараз найскладніше, жити в тривозі за свою малечу. Найголовніше, що має робити кожен з батьків, це не підривати емоційний стан дитини своїм страхом, сумом та ненавистю. Дитина відчуває батьків і її стан може значно погіршуватись через ваш настрій:

 «‎У мене був випадок, коли родина евакуювалась з Маріуполя. Звернулися із запитом, що донька 4 років ввечері плаче, проситься додому, нове місто їй не подобається. Чому це відбувається? Мама і тато сумують за рідним Маріуполем, за минулим життям, за родичами, обговорюють це між собою, мама часто плаче вечорами. Авжеж, дитина відчуває емоційний стан батьків. Я дізналась, що раніше у них була традиція ходити разом у кафе, гуляти містом. Зараз цього немає, бо у мами немає на це сил. Ми вирішили, що треба повернути звичні для дитини приємні дії, більше спиратися на позитивні сторони, гуляти із дитиною новим містом та знайти його «родзинку» та красу разом».

Як уникнути паніки під час повітряної тривоги?

Повітряна тривога. Фото: Слово і Діло

Найголовніше, це за можливістю все ж проходити в укриття. Так, неприємно, так, може бути декілька тривог за день. Але береженого Бог береже. І за безпеку дитини несе відповідальність саме дорослий.

Беріть з собою ігри, книжки, співайте пісень.

«‎Запропонуйте дитині сісти, зосередитись і разом з вами спробувати відволіктися від своїх внутрішніх переживань за допомогою техніки граудингу. Суть її полягає в тому, щоб подивитися навколо себе, знайти та описати: 5 предметів, які можна побачити; 4 предмети, які можна почути; 3 предмети, які можна спробувати на дотик; 2 предмети, які можна понюхати та 1 предмет, який можна спробувати на смак. Ця вправа допоможе знизити рівень стресу та відволіктися від своїх внутрішніх переживань».

Задача батьків своїми міцними крилами закрити дитину та мінімізувати негативний влив на неї, бути провідником та надавати відчуття безпеки та впевненості.

«Якщо маля не поруч із вами під час тривоги, а в садочку чи в школі, нехай у нього та у вас будуть однакові, припустимо, браслети-оберіги. Його можна торкатися та заспокоюватися, дитина буде відчувати, що ви поруч».

Якщо трапилась надзвичайна ситуація

Будинок в Дніпрі після російської атаки. Фото: ОП

Звичайно, у критичній ситуації дуже важко залишатися спокійним та не запанікувати. Краще почитати заздалегідь про методи виживання. Залежно від віку дитини обговорити ці методи. Якщо дитина маленька, подати в ігровій формі. 

Один із таких методів - «Трикутник життя».

Якщо під час удару знаходитесь у приміщенні, між вами та вулицею має бути мінімум 2 стіни. Сісти треба нижче за вікно, в кутку кімнати. Бажано, щоб навпроти вас була стіна. Сидіти треба в позі ембріона, підтягнувши коліна до підборіддя і накрити голову руками. Коли руйнуються стіни, то перекриття падають на меблі та інші великі предмети,  навколо них створюється вільний простір, що називається “трикутником життя”.

Якщо ви опинились під завалами, вкрай важливо не зрушити          перекриття чи балки, на яких все тримається. У «хвилини тиші», що влаштовують рятувальники, якомога голосніше кричіть та подавайте сигнали. Якщо з вами дитина, намагайтеся її заспокоїти, кажіть, що вас обов’язково знайдуть.

Якщо ракетна атака застала на вулиці, треба лягти обличчям до землі, закрити голову руками та відкрити рота. Після першого вибуху треба почекати, перш ніж вставати. У жодному разі не підходьте до місця вибуху і не піднімайте уламки. 

Якщо вибух застав у дорозі, треба вийти з машини чи громадського транспорту та пройти у найближче укриття. Якщо такої можливості немає – пригніться у салоні якнайнижче і закрийте голову руками. Не можна ховатись за машиною. Це небезпечно.

«Дуже важко таке навіть уявити. Схоже на сюжет якогось кіно. Та це частина життя українців. Батькам важче вдвічі, бо мають відповідати не тільки за своє життя. В той же час, діти і є наша сила! Тому тримайтеся разом, вірте в краще,вірте в ЗСУ та Україну!», – підсумовує Ганна.

Фото: Pixabay

Читайте також: Як батькам підготуватися до вступу дитини в перший клас: поради від психологині

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм - підписуйтесь!