Майже рік Україна страждає від повномасштабної війни, через що багато українців постійно перебувають у стані гострого стресу. Багато хто відчуває втому, апатію, ступор. І це стосується як дорослих, так і малечі. Батьки занепокоєні безпекою своїх дітей і хочуть дізнатись, як не розгубитись у важливий момент та врятуватись.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалась з психологинею ГО ХОЦ “Успішна жінка” Ганною Сердюковою, щоб дізнатись, як допомогти дітям триматись в умовах війни.

Психологічна допомога дітям під час війни

Діти — це найдорожче в житті батьків. Тривога за дитину набагато вища, ніж за себе. Тому саме батькам зараз найскладніше, адже під час війни доводиться жити в тривозі за свою малечу.

Найголовніше, що має робити кожен з батьків, це не підривати емоційний стан дитини своїм страхом, сумом та ненавистю. Дитина відчуває батьків і її стан може значно погіршуватись через ваш настрій:

Як уникнути паніки під час повітряної тривоги

Найголовніше, це за можливістю все ж проходити в укриття. Так, неприємно, так, може бути декілька тривог за день. Але береженого Бог береже. І за безпеку дитини несе відповідальність саме дорослий. Важливо також взяти з собою ігри, книжки — усе, щоб відвернути дитину від стресу.

Психологиня радить запропонувати дитині сісти біля вас та спробувати відволіктися від внутрішніх переживань за допомогою техніки граудингу. Суть цієї техніки полягає у тому, щоб почати дивитися навколо себе, знайти та описати:

• 5 предметів, які можна побачити;
• 4 предмети, які можна почути;
• 3 предмети, які можна спробувати на дотик;
• 2 предмети, які можна понюхати;
• 1 предмет, який можна спробувати на смак.

Задача батьків своїми міцними крилами закрити дитину та мінімізувати негативний влив на неї, бути провідником та надавати відчуття безпеки та впевненості.

Якщо дитина не поруч із вами під час тривоги, а в садочку чи в школі, нехай у нього та у вас будуть однакові, припустимо, браслети-оберіги. Його можна торкатися та заспокоюватися, дитина буде відчувати, що ви поруч.

Що робити в екстреній ситуації

Звичайно, у критичній ситуації дуже важко залишатися спокійним та не запанікувати. Краще почитати заздалегідь про методи виживання. Залежно від віку дитини обговорити ці методи. Якщо дитина маленька, подати в ігровій формі. 

Один із таких методів — “Трикутник життя”.

Якщо під час удару знаходитесь у приміщенні, між вами та вулицею має бути мінімум дві стіни. Сісти треба нижче за вікно, в кутку кімнати. Бажано, щоб навпроти вас була стіна. Сидіти треба в позі ембріона, підтягнувши коліна до підборіддя і накрити голову руками. Коли руйнуються стіни, то перекриття падають на меблі та інші великі предмети,  навколо них створюється вільний простір, що називається “трикутником життя”.

Якщо ви опинились під завалами, вкрай важливо не зрушити перекриття чи балки, на яких все тримається. У “хвилини тиші”, що влаштовують рятувальники, якомога голосніше кричіть та подавайте сигнали. Якщо з вами дитина, намагайтеся її заспокоїти, кажіть, що вас обов’язково знайдуть.

Якщо ракетна атака застала на вулиці, треба лягти обличчям до землі, закрити голову руками та відкрити рота. Після першого вибуху треба почекати, перш ніж вставати. У жодному разі не підходьте до місця вибуху і не піднімайте уламки. 

Якщо вибух застав у дорозі, треба вийти з машини чи громадського транспорту та пройти у найближче укриття. Якщо такої можливості немає – пригніться у салоні якнайнижче і закрийте голову руками. Не можна ховатись за машиною. Це небезпечно.

Психологиня також поділилася загальними порадами, які допоможуть зберігати спокій:

• казати собі, що з вами все нормально. І це минеться. Рано чи пізно;
• прислухатися до себе, до своїх потреб, свого тіла. Якщо відчуваєте фізичний біль, відвідайте лікаря. Не можете впоратися з емоційним станом, відвідайте психолога. Попросити про допомогу– це нормально;
• за можливістю виражати емоції через тіло: плачте, махайте руками та ногами, кричіть;
• подбайте й про себе.

Читайте також:

• Психологи пояснили, як підтримати дитину, якщо її рідні на війні
• Як покращити стан свого ментального здоров’я: поради від психолога
• Безоплатні консультації психолога для переселенців у Києві: як зареєструватися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ментальне здоров’я є невід’ємною частиною загального благополуччя людини. Турбота про психологічний стан є актуальним питанням для українців, особливо в умовах повномасштабної війни. Психологічну допомогу бахмутянам надають у Багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування Бахмута, що релокована у Броварах. Кваліфіковану психологічну підтримку тут можуть отримати всі охочі, в тому числі діти, ветерани та родини діючих військовослужбовців.

Яку психологічну допомогу можна отримати в Бахмутській БЛІЛ, редакції Бахмут IN.UA розповіла психологиня Юлія Макогон.

Які найпоширеніші запити до психолога бахмутської лікарні

Сьогодні найпоширенішими запитами пацієнтів до психологині Бахмутської БЛІЛ є тривога, емоційне виснаження та страхи. Бувають і випадки, коли людина звертається з одним запитом, а під час роботи зі спеціалістом виявляється, що проблема є глибшою.

“Сьогодні люди найчастіше звертаються з відчуттям постійної напруги, тривоги, емоційного виснаження, порушеннями сну, страхами, труднощами у стосунках із близькими. Багато хто говорить про втрату сил, мотивації, відчуття невизначеності та нерозуміння, як будувати своє життя в обставинах, які постійно змінюються. Іноді людина приходить із конкретною проблемою, а в процесі розмови стає зрозуміло, що за нею стоїть значно більше: тривале напруження, відсутність відчуття безпеки або втрата звичних життєвих опор”, — зазначає психологиня.

Якщо говорити саме про бахмутян, то багато з них пережили травматичний досвід втрати дому, і це теж дається взнаки.

“Ми звикли говорити про тривогу, страх, панічні реакції, порушення сну. Але є й менш помітні прояви: втрата інтересу до звичних речей, труднощі з концентрацією уваги, постійна втома, дратівливість, відчуття провини за те, що життя триває, або неможливість будувати плани на майбутнє. Особливо це помітно серед людей, які пережили вимушене переміщення, втрату дому, звичного оточення, роботи, соціальних зв’язків. Для багатьох мешканців Бахмутської громади війна — це не лише небезпека, а й дуже особистий досвід втрати цілого звичного світу”, — підкреслює фахівчиня.

Психологиня Юлія Макогон зазначає, що часто люди живуть у постійній напрузі, але продовжують виконувати всі звичні справи. В таких випадках фахівчиня радить не порівнювати свій досвід з іншими і не соромитися звертатися за допомогою.

“Люди часто настільки звикають жити в напрузі, що починають сприймати її як норму. Вони продовжують працювати, піклуватися про дітей, допомагати іншим, виконувати щоденні обов’язки. Зовні все може виглядати цілком благополучно, але внутрішньо людина вже перебуває на межі виснаження. Тому важливо не порівнювати свої переживання з досвідом інших і не переконувати себе, що комусь зараз значно гірше, а отже, не можна скаржитися. Кожен має право на власні почуття та підтримку”, — зауважила Юлія Макогон.

Яку психологічну підтримку надають ветеранам і родинам військовослужбовців

Звернутися по допомогу до психологині бахмутської лікарні можуть і ветерани. Їм допомагають краще адаптуватися до повернення в цивільне життя.

“Серед можливих запитів — адаптація до цивільного життя після служби, переживання травматичного досвіду, труднощі у спілкуванні з близькими, емоційна віддаленість, дратівливість, тривога, порушення сну, почуття провини та складнощі з поверненням до звичного життя. Важливо розуміти: психологічна допомога не полягає в тому, щоб змусити людину забути пережите або швидше повернутися до колишнього життя. Її завдання — допомогти знайти способи жити далі, поступово відновлювати внутрішню рівновагу та стосунки з близькими”, — каже Юлія Макогон.

Окремо фахівчиня допомагає і родинам діючих військовослужбовців та ветеранів. Бо повернення захисника чи захисниці додому не означає автоматичне відновлення минулих стосунків і способу життя. Це може бути випробуванням для родини. Тому і військовому, і його сім’ї потрібен час, щоб знову навчитися бути разом у нових обставинах, і в цьому може допомогти робота з психологом.

Психологічна допомога дітям

Діти, так само як і дорослі, переживають наслідки війни, переїздів, розлуки з рідними та зміни звичного середовища. Тому психологічний стан дітей потребує особливої уваги. Про те, що дитина потребує допомоги спеціаліста, можуть свідчити різні симптоми, які по-різному проявляються в дітей різного віку.

“У молодших дітей це може проявлятися підвищеною тривожністю, страхами, порушеннями сну, плаксивістю, дратівливістю, поверненням до поведінки, характерної для молодшого віку. Іноді дитина стає більш замкненою або, навпаки, надмірно активною. У підлітків частіше можна побачити емоційні коливання, конфлікти з батьками, замкненість, зниження інтересу до навчання, труднощі у спілкуванні з однолітками, невпевненість у собі. Важливо не поспішати називати все це поганою поведінкою. За такими проявами нерідко стоять переживання, з якими дитина ще не вміє впоратися самостійно”, — пояснює психологиня.

Психологиня наголошує, що дитина не завжди може пояснити словами, що з нею відбувається. Тому батькам важливо не лише слухати, що їм говорить дитина, а й помічати зміни в її поведінці.

Робота психологині з молодшими дітьми зазвичай відбувається за участю батьків. З підлітками важливо мати можливість поговорити наодинці, щоб вони могли вільно висловити власні думки та почуття, тому батьків іноді не долучають до цього процесу.

З якими симптомами слід звертатися до психолога

Юлія Макогон радить бахмутянам орієнтуватися на свій стан: як ви почувається і наскільки це впливає на ваше повсякденне життя. Серед тривожних симптомів психологиня виокремлює постійну тривогу і дратівливість, відчуття виснаження, втрату інтересу до справ, які раніше приносили задоволення.

“Якщо ви помічаєте, що тривалий час не можете повноцінно відпочити, постійно відчуваєте тривогу, дратуєтеся через дрібниці, маєте проблеми зі сном, уникаєте спілкування або відчуваєте, що навіть звичайні щоденні справи потребують надмірних зусиль — це привід звернути увагу на свій психологічний стан. Ще одна важлива ознака — коли людина перестає відчувати задоволення від життя, живе переважно “на автоматі”, постійно відкладає власні потреби й не може пригадати, коли востаннє почувалася спокійно. Не варто чекати, поки стане зовсім нестерпно”, — каже спеціалістка.

Оцінити власний психологічний стан можна і вдома, без звернення до спеціаліста. Для цього можна пройти шкалу оцінки тривоги і депресії. Якщо за результатами тестування ви маєте ознаки тривоги або депресії, варто звернутися за допомогою фахівців.

Відповідно до вимог Національної служби здоров’я України, психологічна допомога в Бахмутській БЛІЛ надається безоплатно в межах комплексної реабілітаційної допомоги пацієнту. В інших випадках психологічні консультації надають на платній основі відповідно до чинного прейскуранта цін.

Читайте також:

Як наважитися на повторну евакуацію: пояснює психологиня Олена Рижа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму загрозу для безпеки військовослужбовців, частина відомостей про зниклих безвісти, полонених і загиблих має обмежений доступ.

Детальніше про правила надання інформації родинам захисників згідно з роз’ясненням Міноборони.

Які документи містять інформацію з обмеженим доступом

Згідно із законодавством (зокрема законами «Про державну таємницю» та відповідними наказами Міноборони і СБУ), обмеження на поширення поширюється на низку військових документів. До них належать:

• журнал бойових дій;
• бойові накази та розпорядження;
• координати місця зникнення;
• відеозаписи бойових дій, штурмів та обльотів місцевості;
• документи про евакуацію;
• відомості про склад і розташування підрозділів.

Як родинам отримати потрібні відомості

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ч. 8 ст. 6) передбачає, що обмежувати потрібно доступ лише до конкретної чутливої інформації, а не до документа загалом.

Тому кожне звернення військові частини розглядають індивідуально. Якщо документ містить обмежені дані, родинам не відмовляють повністю, а надають необхідну інформацію у формі витягу, спеціальної довідки чи в іншому дозволеному форматі.

Щоб отримати відповідь, у своєму запиті родичам необхідно максимально конкретно зазначити, які саме обставини вони хочуть з’ясувати. Наприклад: запитати про деталі евакуації, обставини зникнення військовослужбовця або уточнити, чи було офіційно зафіксовано факт його поранення.

Особливості підтвердження поранення зниклих безвісти

Процес підтвердження факту поранення для військовослужбовця, який зник безвісти, має певні ускладнення. Часто таких військових не мають змоги евакуювати встановленим маршрутом, через що поранення не встигають своєчасно зафіксувати в офіційних медичних документах.

Сама по собі відсутність медичних документів не є безумовним доказом того, що військовий не зазнав поранення. Якщо інформація про травмування зафіксована лише в журналі бойових дій, для належного оформлення документів військовій частині знадобиться додаткова перевірка обставин та збір свідчень з інших доступних джерел.

Читайте також:

Аліменти з військовослужбовців: з яких виплат стягуються та як розраховуються

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!