Російські окупанти порушуючи всі можливі правила і закони здорової логіки цинічно здійснюють ядерний шантаж для того, щоб перетягнути на себе військово-політичну ковдру.

Розбирається у тому, чим може обернутися те, що відбувається наразі і порівняє з минулим досвідом — бахмутський історик Микита Безмен.

Як радянська пропаганда перетворила Чорнобиль у мертву зону 

В радянські часи, за стандартною практикою, всю відповідальність за аварію на ЧАЕС поклали на персонал, але це було не зовсім так. Консультативний комітет з питань ядерної безпеки (INSAG) 1993 року оприлюднив звіт, що приділяв увагу серйозним проблемам в будові реактора. 

Дійсно, робітники ЧАЕС припустилися низки професійних помилок під час експериментів з потужністю реактора, але зробили вони їх ненавмисно, через відсутність знань про небезпеки реактора. Основна проблема – це недосконалий реактор, що звісно ж позиціонувався радянською владою як вершина технічного прогресу в ядерних технологіях. Чорнобильський реактор РВПК-1000 мав низку конструктивних вад, які, на думку фахівців МАГАТЕ, стали головною причиною аварії. Простими словами – геніальний радянський реактор неможливо було аварійно зупинити на певних режимах роботи. Це все одно, що автомобіль в якого іноді не працюють гальма.

Через аварію лише серед ліквідаторів, померли десятки тисяч осіб, в Європі засвідчено 10 000 випадків вроджених патологій у новонароджених, 10 000 випадків раку щитоподібної залози й очікується ще 50 тисяч. За даними організації «Союз: Чорнобиль», з 600 000 ліквідаторів 10 % померло, а 165 000 отримали інвалідність. Внаслідок аварії з сільськогосподарського користування виведено близько 5 млн га земель, довкола АЕС створено 30-кілометрову зону відчуження, знищені і поховані (закопані важкою технікою) сотні дрібних населених пунктів.

Читайте також: Що потрібно робити у разі радіаційної аварії?

До чого слід готуватися

ЗАЕС. Фото: з відкритих джерел

Більшість експертів вважають, що наслідки аварії на ЗАЕС будуть трохи більшими ніж на станції Фокусіма, але меншими ніж Чорнобильські. 

Реактори на ЗАЕС заховані у герметичну оболонку товщиною півтора метра із напруженого залізобетону. Це не надстійка металева оболонка реакторів на станції Фокусіма, але скоріш за все захист витримає напругу вибуху і не допустить сильного радіаційного забруднення навколишнього середовища. 

Микола Штейнберг (колишній головний інженер ЧАЕС) припускає, що розміри зони радіоактивного зараження становитимуть декілька кілометрів біля станції. Найголовнішою проблемою буде викид радіоактивного йоду, його період напіврозпаду вісім діб. Щоб запобігти його накопиченню в організмі людини, рекомендують приймати препарати із звичайним (нерадіоактивним) йодом.

Читайте також: «Ніхто нас не попереджав»: бахмутянка про роботу після аварії на ЧАЕС

Після аварії на Чорнобильській АЕС утворилася 30-и кілометрова зона відчуження. За прогнозами експертів, у разі  аварії на ЗАЕС потрібно буде огороджувати зону приблизно в 20 кілометрів. Містечка Енергодар, Нікополь та прилеглі території стануть другою зоною відчуження в Україні. Отруєна вода потече через Дніпро в Чорне море, а радіоактивна хмара піде за вітром. 

Панікувати не слід, ціна перемоги висока, але Україна буде вільна та незалежна. Зробіть тривожну валізу і проконсультуйтеся з сімейним лікарем щодо вживання йодовмісних препаратів у випадку аварії.

Автор тексту історик, краєзнавець Микита Безмен.

Авторка ілюстрації художниця Маша Вишедська.

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Бахмут — місто красивої природи та особливої атмосфери. Життя вирувало тут до російського вторгнення 24 лютого 2022 року.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує згадати, яким було місто та подивитися на нього з висоти пташиного польоту.

Довоєнний Бахмут: фотографії

Пропонована добірка складається з п’яти фотографій, які опублікував бахмутянин Олександр Сотніков на сторінці у Facebook. Всі світлини датовані березнем 2021 року — в період відходу зими та початку весни.

Фотографії довоєнного Бахмута

До повномасштабного вторгнення в Бахмуті був чистим, мальовничим містом з гарними вуличками та старовинною архітектурою. Алея Троянд в Бахмуті, річка Забахмутка, парки, набережна – тут любили проводити час бахмутяни.

Редакція Бахмут IN.UA у своєму матеріалі за посиланням згадує, як виглядало місто до війни.

Читайте також:

• Як режисер кліпів Imagine Dragons зустрічав Новий рік у 2023 році у Бахмуті
• Як виглядало бахмутське Artwinery: 20 світлин з підземелля
• Казкове місто: 5 фотографій довоєнного Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Масниця — це одне з найстаріших свят слов’янських народів, яке допомагає прогнати зиму та розбудити весну від сну. Надзвичайно колоритне свято було популярним як в минулому, так й в сьогоденні.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає про Масницю, історію свята та традиції святкування в Україні.

Масниця 2025: історія свята

Масниця — традиційне слов’янське свято, яке здавна символізувало прощання з зимою та зазивання весни. Воно супроводжується масовими гуляннями та смачними стравами.

Традиція святкування Масниці притаманна не тільки українцям, але й іншим представникам слов’янських народностей. Чехи називають його Менсопустом, словаки — Фашіангом, а поляки — Запусти. Головні атрибути однакові — млинці та інші страви, які складаються з молока. 

Сама ж історія свята налічує не одне століття. В дохристиянські роки цей день був святом весни та Бога-сонця. Тоді ж і з’явилася традиція пекти круглі коржі, які нагадували за формою сонце. Предки вважали, що така страва може надати людям частинку сонячного світла і тепла. Вже згодом коржі замінили млинцями.

Пізніше язичницьку традицію було прив’язано до початку Великого посту перед Великоднем. Це і вважається причиною того, чому дата початку святкового тижня змінюється з року в рік.

Масниця в Україні

Масниця в Україні має дуже давнє коріння, яке виражається навіть у назвах. Найвідоміша і найпоширеніша назва — це Масниця. В окремих регіонах розповсюдження отримали й інші назви, а саме:

• Колодій;
• Колодки;
• Запусти;
• Сиропуст;
• Пущення; 
• Заговини; 
• Сирний тиждень.

Предки влаштовували масові гуляння в тиждень свята та реалізовували різні обряди. Найвідомішим обрядом Масниці є Колодка або Колодій, суть якого полягає у тому, щоб компанія жінок під час перебування в гостях прикрашала поліно чи колодку різноманітними стрічками. Далі вони йшли з ним по домівках неодружених хлопців та дівчат, таким чином “караючи” неодружених.

Цими днями також існувала традиція вшановувати покійних родичів. Наприклад, в деяких регіонах західної України готували вареники та млинці, після чого залишали їх на покутті в домі, щоб вночі душі пращурів мали змогу відсвяткувати Масницю разом із сім’єю.

Однією із найулюбленіших традицій цього дня є спалювання опудала, яке символізує зиму. Відбувалося це в останній тиждень свята.

Що не можна робити на Масницю

Тиждень свята Масниця — це гуляння. Предки вважали, що їм потрібно якомога гучніше зустріти свято, адже від цього залежало щастя протягом усього року. Це означає, що треба уникати сварок та образ.

Також в цього тижня забороняється прясти, тому що міль з’їсть прядиво чи одяг з нього. Аналогічно заборонялося робити заготівлю продуктів, адже вони могли обов’язково зіпсуватися.

Читайте також:

• Казковий Бахмут: 5 фотографій довоєнного міста
• Як виглядало бахмутське Artwinery: 20 світлин з підземелля
• Ностальгічний Покровськ: добірка місць, які полюбляли покровчани

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!