Російські окупанти порушуючи всі можливі правила і закони здорової логіки цинічно здійснюють ядерний шантаж для того, щоб перетягнути на себе військово-політичну ковдру.

Розбирається у тому, чим може обернутися те, що відбувається наразі і порівняє з минулим досвідом — бахмутський історик Микита Безмен.

Як радянська пропаганда перетворила Чорнобиль у мертву зону 

В радянські часи, за стандартною практикою, всю відповідальність за аварію на ЧАЕС поклали на персонал, але це було не зовсім так. Консультативний комітет з питань ядерної безпеки (INSAG) 1993 року оприлюднив звіт, що приділяв увагу серйозним проблемам в будові реактора. 

Дійсно, робітники ЧАЕС припустилися низки професійних помилок під час експериментів з потужністю реактора, але зробили вони їх ненавмисно, через відсутність знань про небезпеки реактора. Основна проблема – це недосконалий реактор, що звісно ж позиціонувався радянською владою як вершина технічного прогресу в ядерних технологіях. Чорнобильський реактор РВПК-1000 мав низку конструктивних вад, які, на думку фахівців МАГАТЕ, стали головною причиною аварії. Простими словами – геніальний радянський реактор неможливо було аварійно зупинити на певних режимах роботи. Це все одно, що автомобіль в якого іноді не працюють гальма.

Через аварію лише серед ліквідаторів, померли десятки тисяч осіб, в Європі засвідчено 10 000 випадків вроджених патологій у новонароджених, 10 000 випадків раку щитоподібної залози й очікується ще 50 тисяч. За даними організації «Союз: Чорнобиль», з 600 000 ліквідаторів 10 % померло, а 165 000 отримали інвалідність. Внаслідок аварії з сільськогосподарського користування виведено близько 5 млн га земель, довкола АЕС створено 30-кілометрову зону відчуження, знищені і поховані (закопані важкою технікою) сотні дрібних населених пунктів.

Читайте також: Що потрібно робити у разі радіаційної аварії?

До чого слід готуватися

ЗАЕС. Фото: з відкритих джерел

Більшість експертів вважають, що наслідки аварії на ЗАЕС будуть трохи більшими ніж на станції Фокусіма, але меншими ніж Чорнобильські. 

Реактори на ЗАЕС заховані у герметичну оболонку товщиною півтора метра із напруженого залізобетону. Це не надстійка металева оболонка реакторів на станції Фокусіма, але скоріш за все захист витримає напругу вибуху і не допустить сильного радіаційного забруднення навколишнього середовища. 

Микола Штейнберг (колишній головний інженер ЧАЕС) припускає, що розміри зони радіоактивного зараження становитимуть декілька кілометрів біля станції. Найголовнішою проблемою буде викид радіоактивного йоду, його період напіврозпаду вісім діб. Щоб запобігти його накопиченню в організмі людини, рекомендують приймати препарати із звичайним (нерадіоактивним) йодом.

Читайте також: «Ніхто нас не попереджав»: бахмутянка про роботу після аварії на ЧАЕС

Після аварії на Чорнобильській АЕС утворилася 30-и кілометрова зона відчуження. За прогнозами експертів, у разі  аварії на ЗАЕС потрібно буде огороджувати зону приблизно в 20 кілометрів. Містечка Енергодар, Нікополь та прилеглі території стануть другою зоною відчуження в Україні. Отруєна вода потече через Дніпро в Чорне море, а радіоактивна хмара піде за вітром. 

Панікувати не слід, ціна перемоги висока, але Україна буде вільна та незалежна. Зробіть тривожну валізу і проконсультуйтеся з сімейним лікарем щодо вживання йодовмісних препаратів у випадку аварії.

Автор тексту історик, краєзнавець Микита Безмен.

Авторка ілюстрації художниця Маша Вишедська.

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

28 червня 2026 року виповниться 10 років як Бахмут відзначатиме День Конституції під своєю нинішньою назвою після перейменування міста у 2016 році. До повномасштабного вторгнення щороку на цьому державному святі в місті традиційно виступали творчі колективи Бахмутсього центру Мартинова.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Ольгою Богдановою, керівницею міського центра культури та дозвілля імень Є.Мартинова, яка поділилася деталями підготовки до святкування Дня Конституції України, розповіла про підбір репертуару та використання сценічного реквізиту до війни.

Виступи до Дня Конституції у Бахмуті

За словами Ольги Богданової, колектив постійно долучався до проведення офіційних заходів у місті. На державні свята артисти завжди виконували українські пісні. 

“Завжди це з гордістю було, ми співали українські пісні на святах“, — згадує Ольга Богданова.

Участь у концертах відбувалася виключно за запрошенням. Ініціаторами виступали адміністрація школи та управління культури при міській раді, підпорядкована міській раді. Як зазначає організаторка, оскільки День Конституції припадає на літній період, учасники колективу у цей час переважно перебували у відпустках. Через це виступи відбувалися не кожного року, а формувалися від потреби.

Підготовка репертуару та сценічні образи

Процес підготовки до святкового заходу складався з кількох етапів:

• пошук відповідного репертуару;
• вивчення та репетиції обраних творів;
• створення записів музичного супроводу.

Сценічні костюми та необхідний реквізит для артистів надавала школа мистецтв, де зберігалися всі речі. На повноцінну підготовку репертуару витрачалося щонайменше два-три місяці. Для офіційних виступів на державних святах використовувалися фонограми із записаним голосом.

“Завжди на таких виступах були “плюсовки”, для яких необхідно було робити записи музикальних партій“, — описує технічну сторону процесу керівниця центру.

У мирний час організація концертів проходила без ускладнень та затримок.

“Труднощів не може бути. Є мета, і до неї йдеш. А раніше не було таких труднощів. Нам ставили мету, ми брали і робили“, — підкреслює Ольга Богданова.

День Конституції до війни

До повномасштабного вторгнення Бахмут щороку відзначав ухвалення Основного Закону України святкуванням.. На головних локаціях міста збиралися місцеві жителі, проходили тематичні акції, а на сцені традиційно виступали творчі колективи, зокрема артисти центру Мартинова.

Читайте також:

Історія футболу у знищеному росіянами Іванівському: від м’ячів із чобіт до перемог на обласних турнірах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Будинок за адресою вулиця Миру, 53, із характерним округленим кутом, був однією з найвідоміших будівель у центрі Бахмута. Ця так звана “сталінка” мала тривалу та складну історію, яка розпочалася ще у тридцяті роки минулого століття.

Детальніше про те, яка історія в заокругленої будівлі в центрі Бахмута, розповіли представники КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як з’явилася будівля за адресою вулиця Миру, 53

Зведення будівлі офіційно розпочалося у 1933 році. Згідно зі звітами Артемівської міськради, будинок планували здати в експлуатацію вже наприкінці 1934 року. Однак процес розтягнувся на чотири роки через низку факторів. Будівництво гальмували нестача фінансування та будівельних матеріалів, дефіцит робочої сили, погані погодні умови та проблеми з логістикою. Через ці причини в період з весни 1934 до початку осені 1935 року вдалося збудувати лише стіни та накрити дах, після чого роботи припинилися.

Темпи будівництва прискорилися лише у 1936 році. Будівельники завершили зовнішні роботи, вставили вікна, оштукатурили фасад та підвели необхідні комунікації. Завдяки тому, що робітники систематично перевиконували задані норми, навесні 1937 року будинок офіційно здали в експлуатацію.

У тодішній пресі будівлю називали “Будинком залізничників” або “Будинком спеціалістів”. Фінансування робіт частково здійснювалося державними коштами, які отримували від продажу населенню облігацій “Позички Третьої П’ятирічки”.

Будівля в роки Другої світової війни

Під час нацистської окупації в будинку квартирувалися німецькі військові. Радянська розвідка знала про це, тому літаки Червоної армії неодноразово намагалися розбомбити як цю будівлю, так і сусідні багатоповерхівки у центрі міста.

Точна дата першого руйнування будинку невідома, проте історики припускають, що це сталося влітку 1943 року під час активних авіаційних бомбардувань. Відновлення споруди відбулося вже після закінчення Другої світової війни, приблизно наприкінці сорокових років.

Історія комерційних приміщень

Округлений кут будинку завжди використовувався для торгівлі та надання послуг. У період з 1937 по 1941 роки на першому поверсі функціонував магазин споживчих товарів. У другій половині двадцятого століття там відкрили залізничну аптеку. На початку дев’яностих вона перетворилася на комерційну аптеку, а згодом на цьому місці працював магазин електроніки “Алло”.

Будівлю повністю зруйнували росіяни внаслідок інтенсивних бойових дій.

Читайте також:

Бахмутський гіпсовий промисел: історія видобутку та створення архітектурної ліпнини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!