Донеччина — унікальний регіон, який багатий на природні дари. Сьогодні згадуємо про те, як Бахмут та Тор стали осередками для видобутку солі та місцем боротьби.

Детальніше про родовища солі на Донеччині та міста розповів доктор історичних наук Володимир Маслійчук виданню “Локальна історія”.

Історія Донеччини

Тор (Слов’янськ) і Торські соляні озера були в середині XVII століття яскравою точкою, де сходились найрізноманітніші спільноти, а людські долі піддавали надзвичайним випробуванням. 

До певного часу на Тору не було укріпленого поселення. Людям бракувало питної води, бо вода в річках та криницях була солоною, а тим часом московський уряд прагнув побудувати в околицях Тора фортецю. Мобілізувавши сили, 1663 року містечко спорудили поблизу Маяцького озера (тепер село Маяки, Святогірської громади). Втім історія міста виявилася катастрофічною. Відомо, що вже 1666-го жителі Маяцького потерпали від великого голоду й почали виїжджати. 

Сіль на Тору наприкінці 1660-х – на початку 1670-х не виварювали. В 1677 році на річці Тор, спорудили фортецю “Соляний острожок”, яка швидко наповнилася населенням. Утім цей Тор — як називали місто — теж мав проблеми, подібні до Маяцька: брак продовольства, хвороби, нестабільне населення. Місто збереглося, і вже значно пізніше, 1784-го, його перейменували на Слов’янськ.

Наприкінці XVII століття на цих теренах спробували виварювати сіль із ропи й інших водойм, окрім Торських озер, і навіть намагалися закласти соляні копальні. Тор поступово втратив виняткове значення. Згодом фортецю спалили татари, населення розійшлося. Численні експерименти початку 1700-х доводили, що виварювати сіль на Тору було економічно невигідно. Місцеві озера опріснилися, лісів (для виварювання були потрібні дрова) не вистачало. Натомість терени поряд були “соленішими” і прибутковішими.

Історія Бахмута

Новими теренами для колонізації стали місця на південь від Тора понад річкою Бахмуткою, де відкрили значно багатші поклади соли. 

Донські козаки потребували солі, тому з 1683 року вони наїздами промишляли виварюванням на річці Бахмутці. Ропа тут була кращою, ніж поблизу Тора, але сил опанувати й заселити простір донське козацтво не мало. Під час перерви в сезонних промислах донців у 1700—1701 роках ці території зайняли ізюмські козаки під керівництвом Шидловського. Через рік під проводом підприємливого ізюмського полковника збудували й фортецю Бахмут. 

Бажання централізувати й одержавити економіку призвело до того, що року 1704 цар петро I видав Федорові Шидловському вказівку про перепідпорядкування усіх бахмутських солеварень царській скарбниці. Це спричинило незадоволення у місцевих солеварів і поклало початок великому протистоянню між урядом та донським козацтвом, відомого в історіографії як Булавинське повстання.

В 1708 році за активної участи Федора Шидловського повстання придушили. Варниці передали до казни, претензії донського козацтва на землі понад Дінцем на річках Красній та Жеребець скасували, виселили звідти всі “станиці” — відтак великим простором заволоділи козаки Ізюмського полку.

Соляна монополія Бахмута на цьому просторі була перервана 1757 року зі скасуванням внутрішніх митниць в імперії. З новоприєднаних територій сучасного західного Казахстану почали постачати елтонську сіль, що була дешевшою і її можна було давати худобі. У 1773 році до Харкова почали завозити сиваську кримську сіль.  1782 року казенне солеваріння у Торі й Бахмуті припинили. Спроби відродити заводи, зокрема замінивши дрова на кам’яне вугілля, не вдалися.

Читайте також:

• Гіпсові шахти та Дюссельдорф: історія Artwinery
• Фемінізм в Україні: жінки, які змінювали історію
• Історичні перемоги українців: як шлюб врятував світ від війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни регулярно атакують критичну інфраструктуру нашої країни. Через це для українців зима 2023 року була складною. Втім літо та зима 2024 року можуть бути ще більш непростими. Чому тарифи стали вищими, як працює наша енергетична система та що варто зробити для того, аби пережити непрості часи — розповідає команда “Бахмут.IN.UA” в рамках роз’яснювального проєкту.

Україна продає електроенергію в дефіцитний період?

Мережею шириться “зрада” про те, що Україна продає електроенергію у той час, коли нам її самим не вистачає. Цю тезу можна легко спростувати, зайшовши на сайт європейської платформи зі збору даних про виробництво, транспортування та споживання електроенергії. Там у розділі “комерційний обмін” (що, по факту, є торгівлею) містяться всі дані щодо експорту та імпорту. Цей розділ не варто плутати із розділом про фізичні потоки, яких позбутися неможливо, адже Україна є частиною великої енергосистеми.

Зазначимо, що будь-яка енергетична система не здатна накопичувати струм у великих об’ємах. Простими словами: якщо сьогодні вироблено більше струму, ніж споживається, його неможливо покласти у таку собі коробку та відкласти на майбутнє. У такому випадку необхідно або зменшити виробництво (що наразі неможливо), або продавати надлишок. 

Для оперативного регулювання виробництва відповідно до споживання використовують енергію з ГЕС та ТЕС. Саме ці станції були об’єктами атак росії під час останніх ударів по енергооб’єктах. Таким чином, квітневий продаж струму ніяк не може вплинути на дефіцит у травні. Скажемо більше: протягом однієї доби в українській енергосистемі може спостерігатися як профіцит (наприклад, вдень, коли сонячна генерація активна, а споживання незначне), так і дефіцит (вранці та ввечері). Наявність надлишку електроенергії в обідній час ніяк не допомагає покрити вечірній пік споживання.

В Україні підвищили тариф на світло: чому

Деякі українці вважають, що відключення світла пов’язані із тим, щоб обґрунтувати підвищення тарифів на електрику. Російські масовані обстріли та влучання в українські енергооб’єкти для цієї категорії людей — не є вагомою причиною для відключень.

Експерти просвітницького проєкту “Ціна держави” пояснюють, що для приватного та побутового споживача тариф на електрику встановлюється колегіальним органом — Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Попри формальну незалежність комісії, вона перебуває під впливом уряду.

За словами експертів, подорожчання у першу чергу пов’язані із необхідністю переборювати наслідки російських обстрілів на електростанції та мережі. Окрім цього, через нестачу власної генерації, здійснюється закупівля дорогої електроенергії з європейської мережі.

Ціни на ринку енергетики для промислових споживачів формуються на більш-менш ринкових засадах, то для побутових споживачів ціноутворення є регульованим і винесене “за дужки” реального ринку. Можна сказати, що побутове споживання електроенергії субсидується державою, а точніше — платниками податків. 

Міністерство енергетики заявляє, що додаткові кошти, які отримають енергетики шляхом підвищення тарифу, будуть спрямовані на ремонт та відновлення державної генерації. Світлана Гринчук, заступниця міністра енергетики України, каже, що тариф для населення 4,32 грн за кВт*год покриває виключно собівартість виробництва та передачі електроенергії побутовим споживачам.

“Тариф складається  виключно із собівартості витрат, без жодної копійки будь-якої надбавки. Ринкова ж вартість однієї кіловат-години складає понад 7,5 грн”,  – зазначила заступниця міністра.

Також додамо, що через масштабні обстріли енергетичної інфраструктури після 22 березня 2024 року Україна втратила близько 9 ГВт потужностей. Зокрема, дуже постраждали теплові електростанції державної компанії “Центренерго” та гідроелектростанції “Укргідроенерго”. Тобто значний обсяг генерації пошкоджено або повністю знищено, і потрібен час на відновлення. Тому відключення електрики — це цілком провина росії, а не українських енергетиків або ж уряду.

Енергосистема України

Передусім, варто розуміти, що росіяни не зупиняться на тих руйнаціях, які вони вже завдали нашій критичній інфраструктурі. А отже, далі вони продовжать нищити гідро- та електростанції. Чому? Бо саме ці станції потрібні для проходження пікових навантажень на енергосистему.

Саме ці енергосистеми відповідають за те, щоб ранки українців, що збираються на роботу, проходили без проблем. Коли ми вмикаємо електрочайники, фени для волосся, а містами починають зі скороченим інтервалом ходити тролейбуси та вагони метро, все це у купі створює навантаження. 

Коли енергосистема в порядку, ці піки проходиться завдяки тому, що на теплоелектростанціях підкидають більше вугілля в печі, а на гідроелектростанціях спускають більше води з дамби. За допомогою цих електростанцій і генерується достатній обсяг енергії, щоб в наших розетках та в контактних дротах електротранспорту не падала напруга.

І от, коли пік пройдено, з базовим навантаженням цілком можуть упоратися атомні електростанції. Навіть якщо крім атомок більше нічого не залишиться, їх неможливо швидко розігнати та швидко призупинити. Тому для піків і потрібні більш гнучкі в цьому плані гідро- та теплоелектростанції.

Для того, аби залишити Україну зовсім без електрики, росії треба буде обстрілювати й атомки. А це означає влаштувати багато Чорнобильських катастроф. Відзначимо, що аварія у Чорнобилі 1986 року зачепила й територію нинішньої росії. Тож обстріли атомних електростанцій на підконтрольній Україні території також заподіють шкоду й російським територіям.

Але атомними станціями можна компенсувати брак базової потужності в енергосистемі. Принаймні до певної межі. Тому можемо припустити, що саме від них живитимуться об’єкти критичної інфраструктури: підприємства, лікарні, військові частини та органи державної влади. Повний перелік цих об’єктів можна подивитися у постанові Кабміну №600.

Існує ще зелена енергетика — вітрова та сонячна. Але майже всі потужності вітроенергетики України знищені через війну. Дані про 90% наводить ООН від вересня 2022 року. Сонячної енергетики виведено з ладу близько на 30%, за даними того ж дослідження ООН. Також більша частина вітрових та сонячних електростанцій досі знаходяться під окупацією — на Херсонщині та в Запорізькій області. Тому казати про те, що зелена енергетика може нам допомогти пройти енергетичну кризу, не доводиться.

Як підготуватись до відключень?

Літо та зима 2024-2025 можуть стати черговим випробуванням для українців. Тож варто підготуватися до цього заздалегідь:

• запасіться довготривалими продуктами, які не потребують холодильника або приготування, такими як консерви, сухофрукти, горіхи, енергетичні батончики тощо;
• придбайте портативну плиту або гриль на газу, якщо у вас є безпечне місце для їх використання;
• придбайте генератор та запас пального до нього (якщо ви живете у приватному будинку). Краще це зробити найближчим часом, адже чим гіршою ставатиме ситуація, тим більшою будуть ціна та наявність;
• завжди тримайте зарядженими павербанки;
• купіть сонячні зарядні пристрої для мобільних телефонів та павербанків;
• запасіться ліхтариками, батарейками до них, свічками, сірниками чи запальничками;
• майте теплий одяг та ковдри, щоб зігрітися в холодні дні;
• тримайте наготові радіо на батарейках або динамо-радіо для отримання інформації;
• зробіть запас необхідних медикаментів та аптечки першої допомоги;
• зберігайте готівку, оскільки банкомати можуть не працювати;
• закрийте або ущільніть двері та вікна, щоб зберегти тепло в будинку;
• підготуйте розваги, такі як книги, настільні ігри, кросворди, щоб зайняти себе та свою родину під час відключення. Це важливо для підтримки психо-емоційного стану.

Читайте також:

• Резерв+: байки про застосунок для військовозобов’язаних
• Обережно, легкі гроші: безкоштовна крипто-гра у Telegram має російський слід
• Знайомтесь, діпфейк: у чому небезпека та як розпізнати брехню

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

26 травня мчс “днр” у своєму Telegram-каналі опублікувало інформацію, що Збройні Сили України нібито планують обстріл боєприпасами з отруйними речовинами на Донбасі. А через два дні росмедіа почали активно поширювати заяву генерал-лейтенанта ігоря кирилова про те, що Україна начебто готує атаку із застосуванням хімічної зброї на Харківському напрямку.

Однак — це фейк. Звинувачення є безпідставними, рф не надала жодних підтверджень цієї інформації.

Хімічна зброя на Донбасі

Інформацію про застосування отруйних речовин на Донбасі мчс “днр” повідомило 26 травня на своєму Telegram-каналі:

“Увага! Інформація від Штабу ТерО: ракетна небезпека! Планується ворожий обстріл із застосуванням боєприпасів із отруйними речовинами по всій території ДНР”.

Ця заява не містить жодного вказано джерела. Після того, як низка росмедіа, посилаючись лише на допис в Telegram, перепоширила новину, сам пост видалили. 

Росія вже не вперше звинувачує Україну у використанні хімічної зброї. Врешті у 2024 році на 105-тій сесії Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) члени Виконавчої ради відкинули звинувачення російської федерації на адресу України. Щобільше, у компендіумі листувань держав-учасниць щодо України, росію звинуватили в поширенні необґрунтованих звинувачень щодо можливих “планів” України застосувати хімічну зброю на власній території, назвавши це “кампанією дезінформації”, спрямованою на внесення плутанини в Раду та дискредитацію ОЗХЗ.

Також, британський медіаресурс The Telegraph у квітні 2024 року повідомив, що рф систематично проводила незаконні хімічні атаки проти Збройних Сил України.

Хімічна зброя на Харківщині

Через два дні після публікації допису мчс “днр” про “обстріл” боєприпасами з отруйними речовинами на Донбасі, росмедіа почали поширювати про нібито нову хімічну загрозу, тільки вже на території Харківщини. 

28 травня відбувся брифінг міністерства оборони росії з військово-хімічної діяльності США та України. Під час нього начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту зс рф генерал-лейтенант ігор кирилов заявив про численні випадки застосування українською стороною подразнюючої речовини хлорпікрину, часто в суміші з хлорацетофеноном в районі міста Донецьк та населених пунктів:

• Богданівка;
• Горлівка;
• Кремінна;
• Бахмут.

За його словами, саме Зеленський санкціонував ці теракти. 

Звинувачення України у застосуванні хімічних отруйних речовин проти російських військових є усталеною практикою кремлівської пропаганди з початку повномасштабного вторгнення. Саме росія застосовувала хлорпікрин проти українських військових, порушуючи Конвенцію ООН про заборону хімічної зброї, в чому намагається зараз звинуватити Україну. До виходу цього звіту були відомі випадки використання невідомої отруйної речовини під час облоги Маріуполя. Ціллю рф були не лише військові, а й цивільні.

Також кирилов заявив, що українські воєнні нібито готують нову провокацію з використанням “Люїзиту” (ред. бойова отруйна речовина) на Харківському напрямку. Такий висновок він зробив через інформацію начебто про прохання України надати антидоти та протигази у великій кількості. Утім, у цій заяві відсутньо до кого саме, коли та в якій кількості було здійснено запит про допомогу. Бахмут IN.UA не знайшов даних, що б підтверджували існування запиту до будь-яких країн про надання антидотів та протигазів.

Довідка: Люїзит – це бойова отруйна речовина, яку виготовляють з ацетилену та трихлористого миш’яку. У військовому середовищі його часто називають “роса смерті”. Коли люїзит потрапляє в шлунково-кишковий тракт, він викликає сильну слинотечу та блювання, супроводжувані гострими болями, зниженням артеріального тиску та пошкодженням внутрішніх органів. Смертельна доза люїзиту при внутрішньому вживанні становить 5-10 мг на 1 кг маси тіла. Ця речовина може проникати крізь матеріали захисних костюмів і протигазів.

Створення та поширення фейків про застосування зброї з отруйними речовинами має на меті створення образу України-порушниці Конвенції про заборону хімічної зброї. Відтак рф прагне відвести увагу від скоєних злочинів та виправдати терор, що розпочала проти українського народу. 

Читайте також:

• Резерв+: байки про застосунок для військовозобов’язаних
• Знайомтесь, діпфейк: у чому небезпека та як розпізнати брехню
• Обережно, легкі гроші: безкоштовна крипто-гра у Telegram має російський слід

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!