Фітнес з будь-якого куточка світу для бахмутян: як тренерка з Бахмута робить українців здоровими

Семаковська Тетяна 15:38, 3 Березня 2023

89645215 2749974081718667 671423119168110592 n d449eТетяна Ходаковська, фітнес тренерка з Бахмута, яка була вимушена евакуюватись через повномасштабний напад росії на Україну. Зараз Тетяна організовує онлайн-клуб, в якому зможуть займатись всі бажаючі, не дивлячись на місце проживання.

Заняття в Бахмуті

До початку війни, та ще місяць після, Тетяна проводила заняття для бахмутян в таких напрямках як: фітнес, аеробіка, аквааеробіка, йога та скандинавська ходьба. Ще місяць після початку війни заняття продовжувались, але надалі працювати ставало все важче. 

«Від початку повномасштабного вторгнення все більше людей виїжджали з Бахмута, занять в басейні та в фітнес залі вже не було, але якийсь час ми ще продовжували займатись на вулиці. Вже влітку стало небезпечно перебувати в місті, ми припинили всі заняття, й проводили тільки онлайн тренування три рази на тиждень».

Screenshot 520 12e66Тетяна займається спортом. Фото: Фейсбук

Також у тренерки була безкоштовна група для людей похилого віку. Один раз на тиждень заняття з скандинавської ходьби та нейро вправи були безкоштовні для людей пенсійного віку. Такі тренування необхідно для профілактики деменції, для покращення роботи мозку та рухомості суглобів, тому було важливо дати можливість людям ходити на такі тренування:

«Я розуміла, що головна причина чому багато хто не може приєднатись до занять, це матеріальне становище. У багатьох було бажання, але не було фінансів. Тому раз на тиждень тренування були безкоштовні для пенсіонерів та переселенців, які не мали змогу оплачувати».

Евакуація та нове місце роботи

307575462 5734881319885036 647444518485125802 n be457

Пані Тетяна на прогулянці. Фото: Фейсбук

Зараз Тетяна мешкає в Черкаській області, в Христинівці. Це невеличке місто, тому й групи набираються маленькі:

«З приходом зими на вулиці заняття ми припинили, тому я зняла зал для фітнесу. Приміщення зовсім не пристосоване для спорту, але я закупила за свої гроші килимки для занять, резинки для фітнесу, гантелі та інші приладдя. Зараз основні напрямки роботи це фітнес і йога, і з потепліннями буде скандинавська ходьба».

В соціальних мережах бахмутянка намагається давати корисну інформацію. Проводить частини тренування онлайн та зберігає трансляції, щоб люди могли потім зробити вправи. Також популяризує свої заняття в Христинівці, щоб якомога більше людей залучити до спорту:

«Я робила й роблю це, щоб люди не забували, що в будь-якому віці можна й потрібно слідкувати за своїм здоров’ям та фізичним станом».

Онлайн-клуб

Screenshot 521 0a909

Скандинавська ходьба під кураторством тренерки. Фото: скріншот з відео

Коли ситуація зі світлом в країні стала стабільною, Тетяна вирішила створити свій онлайн клуб, де зможуть займатись люди з усієї України, які не наважуються ходити в фітнес-зали, а також бахмутяни, які зараз вимушені жити далеко від дому, але й досі хочуть продовжувати заняття з саме з Тетяною:

«В онлайн-клубі буде три направлення: йога (корекційні вправи), фітнес (з силовими вправами) та нейро підхід, бо наш мозок керує усіма процесами в нашому тілі, й через роботу з ним, ми покращуємо й психологічні й фізичні показники. Заняття будуть три рази на тиждень».

Офлайн тренування також будуть продовжуватись. Бо онлайн-заняття не замінять живе спілкування, запевняє тренерка:

«Тільки на таких заняттях я бачу чи правильно клієнт робить вправи, які м’язи працюють краще, над чим необхідно працювати. Саме це допоможе мені в роботі онлайн, бо я навіть не бачивши людину, буду розуміти, які помилки вона робить скоріш за все».

Запис та оплата

144930573 3632746930108040 3238689027822032466 n c5462

На курсах пані Тетяни не тільки можна позайматися, але й повеселитись. Фото: Фейсбук

Щоб записатись в онлайн-клуб, ви можете написати Тетяні в соціальних мережах.

Оплату за онлайн-клуб можна буде проводити за тиждень занять, або одразу наперед за чотири тижні:

«Буду дуже рада, якщо люди приєднаються. Це корисний досвід, який потрібен всім. Ви зможете займатись будь-де, та без спеціального інвентаря. Ми будемо залучати підручні засоби або просто займатись з власною вагою, це теж дуже допоможе покращити стан тіла й здоров’я».

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Ін’єкції краси: поради лікаря-дерматолога

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Місто “Щедрика”: як живе прифронтовий історичний музей в Покровську

Семаковська Тетяна 14:00, 5 Листопада 2024

Покровськ — місто на Донеччині, де композитор Микола Леонтович провів 4 роки та де написав українську колядку “Щедрик” (адаптована англійською як Carol of the Bells), яка на Різдво лунає по всьому світі. Сьогодні Покровськ знаходиться за кілька кілометрів від російської армії — тут гримлять вибухи, а з міста евакуюють людей. Релокуються також підприємства, школи, музеї. Один з таких — це Покровський історичний музей, експонати якого з початком повномасштабного вторгнення рятувала вся команда. Як живе музей сьогодні, чи вдалося врятувати колекцію та як з ним пов’язаний Микола Леонтович?

Редакція поговорила з Ангеліною Рожковою, директоркою музею.

Музей у перші дні війни

Покровський історичний музей, квітень 2023 рік / фото КЗ “Покровський історичний музей”

На початку вторгнення стало зрозуміло, що росіяни не просто хочуть окупувати території, але й знищити все, що там цінне. Музеї не стали винятком — окупанти розкрадали експонати, били по історичним будівлям, тож музеї України першою чергою рятували цінне майно. Покровський історичний музей у перші дні війни оцифровував архіви та вивозив найцінніші речі з будівлі. Зі зрозумілих причин — місце перебування колекцій з Покровського історичного музею не розголошується. Вся команда музею у перший місяць залишилась працювати та вчилась робити це у нових умовах: швидко реагувати на тривогу, ховатися за дві стіни.

“Ми готувались, звичайно, але не до таких подій. Інструкції були розроблені, навчання працівники пройшли. Нашим головним завданням було убезпечення предметів й фондово-облікової документації — це архівні книги, у яких зберігається вся інформація про музейні предмети. Частина цих книг вже була оцифрована, ми з командою дооцифрували решту”, — пояснює у коментарі Ангеліна Рожкова.

У музеї зняли всі експозиції, які знаходились поруч з вікнами, а працівники шукали матеріали, які б убезпечили колекції. Для цього використовували спеціальну базальтову вогнезахисну тканину, допомогали з цим донори та громадський сектор. Одним з перших, хто прийшов на допомогу Покровському музею, був Леонід Марущак, керівник проєкту “Музей відкрито на_ремонт”. Він допоміг врятувати сотні цінних експонатів з прифронтових територій.

“Діяли так, щоб убезпечити предмети, якщо неподалік нашого музею буде попадання ворожих ракет. Вікна закрили OSB (ред. спеціальні плити, які захищають скло) — думали, що це їх убезпечить. Якщо не збереже вікна, то хоча б створить додатковий захист для предметів, які були в музеї. Все це відбувалось протягом першого півріччя 2022 року”, — говорить директорка музею.

Леонтович та Покровськ

Покровський історичний музей зараз зачинений для відвідувачів, однак він продовжує роботу, зокрема з оцифрування — цьому команда навчилась дистанційно, а техніку для цифровізації надали благодійники. Важливе місце в колекції музею займала експозиція Миколи Леонтовича. Композитор жив у Покровську чотири роки, який ще до 1934 року був пристанційним селищем Гришине.

Саме тут був написаний легендарний “Щедрик”. У Покровському музеї зберігались два персональні предмети Леонтовича: сухарниця, яка зроблена руками батька Леонтовича (це дерев’яна таріль, подібна на хлібницю, на яку кладуть печиво, хліб тощо) та шахова дошка. Ластівку зображено також на гербі та прапорі Покровська. За словами директорки музею, наразі й сухарниця, й шахова дошка вивезені до безпечних місць. Решту предметів експозиції — це ті, які ілюстрували період, коли жив композитор.

Експозиція Миколи Леонтовича в Покровську / фото Вікіпедія

“Ми розглядаємо дуже знаковим те, що саме ластівка, про яку співається у “Щедрику”, зображена у нас на сухарці. У нас мало меморіальних предметів, які належали Леонтовичу — це, власне, сухарниця та шахова дошка, — говорить Ангеліна Рожкова.

З 2016 року в Покровську почали популяризувати постать Леонтовича: у місті працювала музична школа, названа на його честь, створювали мистецькі акції. Покровськ перетворювали на культурний центр Донеччини.

Проєкти музею

Станція Гришине, 1917 рік / архівне фото

“Мені здається, не залишилось жодної людини в місті, яка б не знала, що цей композитор пов’язаний з Покровськом. У нашому місті був створений перший робочий хор залізничників, заснував його Микола Леонтович. У той момент, коли це ще було пристанційне селище Гришине, там не було ні бруківки, ні освітлення. Але вже був такий міцний культурний фундамент: духовий оркестр, робітничий хор”, — пояснює очільниця музею.

У 2021 році була ідея зробити музей у будівлі залізничного училища в Покровську, де, власне, і працював Леонтович — ця будівля збереглася в автентичному вигляді. Через російське вторгнення реалізувати проєкт не вдалося, хоча музейники вже шукали шляхи для втілення та навіть подавали заявку на створення концепції до Українського культурного фонду та інших інституцій.

Колишнє залізничне училище в Покровську / фото ua.trip-impressions

“Ми зберегли будівлю в оцифрованому вигляді. У цьому нам допомогли німецькі колеги, які дали кошти на оцифрування історичної будівлі колишнього залізничного училища. Музею надіслали обладнання, ми пройшли навчання за підтримки Покровської МВА. Навчитись оцифровувати самостійно реально, якщо мати обладнання, тому що 3-Д сканер — це дороговартісна техніка”, — говорить пані Ангеліна.

Також у місті оцифрували ще кілька будівель, які збереглися з кінця дев’ятнадцятого та початку двадцятого століття. Музей також наповнює Реєстр Музейного Фонду — йдеться про постійне оцифрування предметів, у чому допомагають ґрантові проєкти. Навіть самостійно музейники намагаються фільмувати важливі для історії об’єкти. Окремим проєктом музею є “Щоденник пам’яті”, де збирають свідчення про загиблих військових та цивільних. Це важливо робити, щоб не перетворювати число загиблих у суху статистику.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Так воскресне і Бахмут”: відеорепортаж з виставки бахмутського майстра з писанкарства Дмитра Денисенка

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 18:20, 25 Жовтня 2024
Скорботний шлях Бахмута / ілюстрація Бахмут IN.UA

Дмитро Денисенко — відомий бахмутянин та майстер народної творчості з писанкарства. Він започаткував Музей писанкарства та розвитку народних ремесел, експонати з якого нещодавно представили у Києві на виставці “Скорботний шлях Бахмута” у Великій лаврській дзвіниці Національного заповідника “Києво-Печерська Лавра”.

Детальніше про те, як пройшла виставка, присвячена народній творчості міста Бахмут, дивіться у відеорепортажі Бахмут IN.UA.

Мистецтво з Бахмута

Кімната-музей писанкарства та розвитку народних ремесел, яка знаходилась в Бахмутському народному домі — це унікальний культурний проєкт, який відкрив Дмитро Денисенко у 2008 році. Проте, війна змусила його та увесь музей евакуюватися з рідного міста. І ось, у Києві відкрили виставку експонатів “Скорботний шлях Бахмута”, які вдалося вивезти. Зокрема, це цикл барельєфів на шкаралупі страусиних яєць та графічні роботи Via Dolorosa.

За словами заступника міського голови Бахмута Сергія Родіна, який відвідав подію, ця виставка — це не проста мистецька ініціатива, а справжня спроба донести світові той біль, яку переживає кожен бахмутянин з початком війни.

Ворог зруйнував його, але не зруйнував наш дух, нашу волю“, — зазначив Сергій Родін.

Сам культурний діяч Дмитро Денисенко на відкритті зазначив, що Україна втратила найчудовіше місто Бахмут. Однак, він має надію на те, що його обов’язково відновлять.

Більше цікавинок про подію, думки гостей та виступи діячів Бахмута, дивіться у нашому репортажі за посиланням на платформі YouTube.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Місто “Щедрика”: як живе прифронтовий історичний музей в Покровську

Покровськ — місто на Донеччині, де композитор Микола Леонтович провів 4 роки та де написав українську колядку “Щедрик” (адаптована англійською як Carol of the Bells), […]

“Так воскресне і Бахмут”: відеорепортаж з виставки бахмутського майстра з писанкарства Дмитра Денисенка

Дмитро Денисенко — відомий бахмутянин та майстер народної творчості з писанкарства. Він започаткував Музей писанкарства та розвитку народних ремесел, експонати з якого нещодавно представили у […]

18:20, 25.10.2024 Скопіч Дмитро

“Все, що відбувається — це нормальна реакція на ненормальну війну”: психолог з Костянтинівки про життя та власну діяльність

Андрій Кузнєцов — спеціалізований психолог з Костянтинівки, який наразі проживає у Львові. Чоловік є частиною спільноти місцевого театру імпровізації, де люди можуть передавати власні емоції […]

18:15, 18.10.2024 Скопіч Дмитро

Кожен має допомагати фронту: сім думок військових про війну, мобілізацію та цивільних

Як військові сприймають мобілізацію? Як ставляться до зросійщення? Що думають про відповідальність кожного українця в цій війні? “Характер” – медіа, що працює з усіма аспектами […]

швейне виробництво

Сумки з бахмутською душею: як бахмутянин запустив швейне виробництво

Бахмутянин Вадим Глущенко виїхав з рідного міста 10 років тому. Спочатку він жив за кордоном, але все ж таки вирішив повернутися до України. Тут він […]