В столиці вже декілька років функціонує інклюзивна пекарня Good Bread from Good People, тут працюють люди з ментальною інвалідністю. Нещодавно, працівники пекарні почали возити до Бахмута свіжий хліб. Про те, як кияни почали допомагати Бахмуту та про перші поїздки до міста-фортеці — читайте в матеріалі.

Як почали допомагати Бахмуту?

Працівники Good Bread from Good People. Фото: Фейсбук

Редакція “Бахмут. IN.UA” поспілкувалася з пані Оленою, вона комунікаційний директор пекарні Good bread:

“Пекарня працює вже п’ять років. Вона була створена як місце, де можуть навчатися люди з ментальною інвалідністю. До початку війни ми випікали кекси, круасани та печиво, яке ми продавали, а під час війни ми почали випікати хліб для деокупованих територій. Спочатку це була Київщина, Чернігівщина, потім Харківська область, Херсонська, Миколаївська і зараз це також й Донецька область”.

Вперше хліб до Бахмута з пекарні привезли осінню, тоді в місті ще не було таких сильних обстрілів, пригадує в розмові героїня. Місцеві допомогу сприймали позитивно.

Хліб, у пекарні Good Bread from Good People. Фото: Фейсбук

“Ми їздимо на деокуповані території Харківської області з вересня. Чим більше розширювалася ця територія — тим далі ми їхали. Волонтери з якими ми їздили спрямовували нас, розповідали де ще потрібна допомога. Власне, так ми вирішили, що поїдемо в Бахмут та Соледар. Ми поговорили з місцевими волонтерами, зі штабами, дізнавалися потреби і таким чином зрозуміли, що потрібно привозити ще допомогу”, — пригадує в розмові комунікаційна директорка.

Реакція місцевих

Пані Олена зауважує, що насамперед їхні волонтери у місця, де потрібна допомога, їдуть самі, щоб на власні очі побачити масштаби необхідного:

“Зазвичай, що звісно люди позитивно реагують на допомогу, всім приємно, що про них піклуються. Втім, інколи відчувається напруження, люди дуже втомилися і цю втому разом з емоціями можуть виплеснути на волонтерів. Але такі випадки не часті, ось, наприклад коли ми були в районі Забахмутки, ще коли не було морозів, а тільки багнюка. Люди були раді, ми привезли їм свіжий хліб”, — розповідає пані Олена.

Допомога місту

Працівники пекарні. Фото: Фейсбук

Загалом до Бахмута столична пекарня передала вже понад 10 тисяч буханок хліба, батарейки, свічки, ковдри, газові пальники та інше. За цей час тричі волонтери Good Bread from Good People самостійно відвідали Бахмут, ще близько 5 разів передавали хліб через волонтерів.

“Вперше коли ми туди приїжджали, ситуація була іншою. Втім, потім все почалося змінюватися на очах. Вдруге ми приїхали, коли снаряд вже влучив в центрі міста, біля того місце де ми видавали допомогу. Стосовно амуніції, вперше їхали в легкому, згодом вже на під’їзді до Бахмута ми все одягали наперед, бо неподалік від нас влучив снаряд”, — пояснює пані Олена.

За словами комунікаційної директорки, волонтерам було незручно стояти поряд із місцевими у всій амуніції, в той час, коли бахмутяни не мали ніякого захисного спорядження.

“Ми розуміємо, чому ми це робимо (ред. одягаємо амуніцію), бо ми хочемо ще повернутися, але морально складно… Попри те, ми беремо відповідальність за себе, і не хочемо, щоб комусь доводилося нас витягувати, тому все робимо максимально правильно”, — каже пані Олена.

Якщо Ви хочете допомогти пекарні – нижче надаємо посилання для грошового переказу:

https://secure.wayforpay.com/payment/sbb17160e557e

Фото: Фейсбук

Читайте також: Шматочок Бахмута у Львові: як бахмутянка відкрила сирний бізнес у місті Лева

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Звідусіль лунають заяви про можливий мир з росією. Проте своїми діями країна агресорка не показує ту саму готовність до миру. Росія продовжує обстрілювати міста та вбивати українців.

Відеоператор Бахмут IN.UA Роман Потапенко побував у двох прифронтових містах: Краматорську та Добропіллі. Ми дізнавались, що думають про мир з росією донеччани.

Мир з росією? Що думають про це мешканці Краматорська та Добропілля

У Краматорську вітряно, але на вулицях багато людей. Місцеві прогулюються, віпочивають на лавочках, у місто прийшла весна, на перший погляд тут “спокійно”. Хоча вибухи тут доволі часті, місто періодично обстрілюють росіяни.

У мешканців Краматорська ми питали:

• Чи вірять жителі прифронтових міст у закінчення війни?

• Що вони думають про можливу мирну угоду, майбутнє України та чи варто довіряти ворогу?
• Яким країнам чи міжнародним лідерам довіряють як посередникам у перемовинах щодо припинення вогню?

Мешканці з журналістами спілкуються неохоче, але нам вдалося отримати кілька коментарів. Поза камерою люди стверджували: довіряти росії не варто. Ті, хто не боїться говорити на камеру, кажуть, що вірять в силу дипломатії.

Одна з жительок Краматорська розмірковує, що допогти припинити війну в Україні, на її думку може бути дипломатія. Жінка додає, що як посередникам угоди довіряла б лідерам Франції та Італії.

У Добропіллі місцеві теж неохоче коментують на камеру, поза нею, кажуть, що росії довіряти не можна.

Дивіться відео, в якому жителі прифронтових міст Краматорська та Добропілля розповідають про власні думки щодо закінчення війни

Читайте також:

• Як бахмутянка Наталя на Дніпропетровщині започаткувала власний мінібізнес
• “Дрони допомагають тримати оборону”: офіцер розвідки “Алекс” про війну БПЛА та мобілізацію в бригаду “Тайфун”
• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Після початку повномасштабного вторгнення росії багато українців були змушені покинути свої домівки, рятуючи свої життя. Серед них — пані Наталя, мешканка Бахмута, яка у 2022 році евакуювалась до Дніпропетровської області. Але, попри всі труднощі, жінка не опустила руки, а започаткувала власну справу.

Нове життя у селі: з чого все почалося

Переїхавши до одного з невеличких сіл Дніпропетровщини, Наталя стикнулася з проблемою, знайомою багатьом переселенцям: відсутністю роботи та фінансової стабільності. Але опускати руки жінка не збиралася. Вона мала досвід у вирощуванні курей в Бахмуті, та цього разу вирішила спробувати свої сили у розведенні свиней.

“У Бахмуті мала невеличке господарство, тут вирішила спробувати вирощувати свійських тварин”.

Жінка самотужки придбала одразу 12 свиней і взяла на себе повну відповідальність за їх догляд. Протягом року Наталя вирощувала тварин, годувала домашніми кормами, слідкувала за здоров’ям.

Через рік клопіткої праці господарство пані Наталі почало давати перші результати. Вона вирішила запропонувати людям домашнє м’ясо власного виробництва. Зараз у її домогосподарстві залишилося 11 свиней.

Особливістю бізнесу Наталі є можливість доставки м’яса поштою. М’ясо перед відправкою жінка підморожує, аби зберегти якість продукту. Вона відправляє замовлення поштою, дбаючи про те, щоб кожен клієнт отримав свіже та якісне м’ясо. Уже зараз продукція має попит серед земляків та інших охочих скуштувати натуральний продукт без хімії.

“Люди замовляють, дякують, кажуть, що м’ясо дуже смачне та свіже”, — з радістю розповідає жінка.

Підтримати бахмутянку можна, замовивши її продукцію. Для деталей та оформлення замовлення потрібно зв’язатися з Наталею телефоном +380 (50) 247 1670.

Читайте також:

• “Я отримував одну відмову за іншою”: історія бахмутянина, який не опустив руки та відкрив власну пасіку
• Історія турботи: як перукар із Бахмута підтримує жінок у складні часи
• Сумки з бахмутською душею: як бахмутянин запустив швейне виробництво

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!