Що ми маємо зробити після перемоги?: погляд громадського діяча Володимира Березіна

Семаковська Тетяна 11:38, 12 Січня 2023

Screenshot 347 851ebВолодимир Березін — краєзнавець, громадський діяч та активіст виклав свої думки, щодо розбудови громади після перемоги. Яким досвідом може поділитись наш Бахмут — читайте в матеріалі.

Наші міста вже одного разу звільняли й у нас є унікальний досвід – що робити після деокупації, вважає пан Березін та наводить основні тези такого досвіду.

Без виборів, але з демократією

Виборів у прифронтових громадах не потрібно проводити, однак треба продовжувати призначати військові адміністрації. Необхідно створити в громадах регулярні наради учасників бойових дій.

Крім того, треба робити на постійній основі зустрічі керівництва громади зі всіма охочими, тобто віче у формі громадських слухань із заслухуванням, фіксацією та наданням відповідей на всі пропозиції, що поступають, вважає Березін.

Подібний досвід був у Дружківці у 2014-2015 роках. Головне – не просто звітувати владі, а слухати, надати можливість людям висловлювати свої думки. Щоб не робити для нас без нас, пише Володимир Березін.

Співпраця з правоохоронними органами

На думку, Володимира Березіна слід організувати обов’язкову щотижневу зустріч з керівництвом місцевої поліції всіх охочих. 

“В Костянтинівці це робили з 2015 по 2019 роки та довели їх (ред. зустрічей) ефективність”, — вважає Володимир Березін.

Під час таких зустрічей поліція системно звітує, що зробили за тиждень, відповідає на питання. Крім цього, це — унікальна можливість кожного охочого прийти та зробити заяву, яку поліція буде зобов’язана розслідувати.  

Правоохоронці, держслужбовці, працівники культури та освіти повинні бути головними державниками та показниками українськості та патріотизму. Громадськість повинна їх постійно контролювати та атестувати. 

Читайте також: «Ми тоді були голодні, злі і в нас мотивація була більша!», – Віктор Шендрік про розвиток демократичного руху у 90-ті

Screenshot 346 41542

З матеріалу про здобуття Бахмутом історичної назви

Громада на першому місці

В громадах повинні працювати Ради підприємців, Громадські ради для ГО, ради профспілок, ради релігійних організацій, екологічні ради тощо. Це також важливе при пропорціональних партійних виборах, вважає ексдепутат. 

Громадські слухання, сходи громадян за місцем проживання, сільські, вуличні сходи повинні бути постійною практикою. Це, а не гарні дороги та фасади є головним показником роботи влади.

“Кожна цеглина, кожний цвях в місті повинні кричати, яка наша громада українська. Це навіки наша головна культурна та екскурсійна привабливість. Треба робити календарі, щоб всі 365 днів в році були заповнені видатними людьми та подіями. Екскурсії повинні робити діти та молодь для дітей та молоді. Бо, як говорив Олекса Тихий, якщо діти виховують дітей – вони краще виховуються самі”, — пише краєзнавець.   

Сталий розвиток екосвідомості

В Стратегії розвитку громади обов’язково повинна бути — дружність до природи. Це й виховання на свіжому повітрі (тим паче, якщо школи зруйновані), пошук та використання альтернативних джерел енергії, озеленення, визнання головної річки громади – пам’ятником природи, який офіційно береться під охорону, розмірковує Березін.

Крім того, влада повинна всіляко підтримувати та створювати, якщо їх ще немає органи самоорганізації населення — територіальні, квартальні чи вуличні комітети. Необхідність розвитку ОСББ вже всім зрозуміла. 

“Ми зараз воюємо (в тому числі інформаційно) за правду, тому давайте забезпечимо правду в тилу. І для цього не обов’язково чекати Перемоги” — підсумовує Володимир Березін.

Головне фото: з архіву Володимира Березіна

Читайте також: Перейменування вулиць, пов’язаних з російськими діячами в Бахмуті: чи на часі це питання? (Оновлено)

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Житлові ваучери для ВПО з ТОТ: стала відома дата початку фінансування

Семаковська Тетяна 12:00, 29 Січня 2026
Житловий ваучер для ВПО / фото ілюстративне, iStock

Фінансування програми житлових ваучерів для ВПО розпочнеться наприкінці лютого 2026 року. Саме тоді власники схвалених заявок зможуть реалізувати свій сертифікат на 2 мільйони гривень.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Параметри програми та умови участі

Прийом заявок на отримання житлових ваучерів стартував 1 грудня 2025 року через портал та застосунок “Дія”. Програма має чітке спрямування та фіксований обсяг підтримки.

Ключові умови:

  • вартість ваучера — 2 000 000 гривень.
  • цільова аудиторія — учасники бойових дій (УБД) та особи з інвалідністю внаслідок війни з-поміж ВПО.
  • обов’язкова вимога — заявники повинні мати документальне підтвердження проживання на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) до моменту переміщення.

Популярність програми виявилася значно вищою за закладені фінансові можливості. Станом на кінець січня 2026 року, як вказує Павло Фролов, через “Дію” вже надійшло понад 28 000 заяв. Водночас урядовець наголошує на обмеженості ресурсу: запланований бюджет на 2026 рік дозволяє забезпечити житлом лише 10 000 родин.

Наразі комісії вже ухвалили 4 500 позитивних рішень про надання ваучерів. Перевірити актуальний статус своєї заяви або дізнатися про рішення спеціальної комісії громадяни можуть безпосередньо у мобільному застосунку “Дія”.

Коли розпочнуться виплати та як скористатися ваучером

За словами народного депутата, найбільш очікуваним питанням для власників схвалених заявок є термін фактичного надходження коштів. Фінансування програми планується розпочати наприкінці лютого 2026 року.

Після того, як фінансування буде відкрито, власники ваучерів зможуть:

  • обрати об’єкт нерухомості на первинному або вторинному ринку;
  • звернутися до нотаріуса для оформлення офіційної угоди купівлі-продажу житла;
  • скористатися ваучером як засобом оплати за житло.

Причини затримок у розгляді заяв

Попри активну роботу комісій, приблизно 5% поданих заяв наразі залишаються нерозглянутими. Павло Фролов пов’язує ситуацію з:

  • масованими обстрілами протягом січня;
  • тривалими відключеннями електроенергії;
  • відсутністю або неукомплектованістю профільних комісій у деяких громадах.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історичні перемоги українців: як відбувався бій під Крутами

Семаковська Тетяна 11:30, 29 Січня 2026
Битва під Крутами / ілюстрація Маша Вишедська

Легендарний бій під Крутами — уособлює у собі героїчну історію народу України. Він насичений міфами, легендами, оспіваний українськими митцями. Україна тих часів опинилась у скрутному становищі через Першу світову війну, економічну розруху та більшовицький переворот.

Спецпроєкт Бахмут IN.UA “Перемагали раніше — переможемо зараз!”. Просто і цікаво розповідаємо про перемоги українців крізь історичний час.

Битва під Крутами

17 грудня 1917 року більшовицькі ватажки Ленін та Троцький висувають Українській Центральній Раді (вищій законодавчий орган України на той момент) ультиматум. Очільники червоного терору вимагали легалізувати більшовицькі військові загони та перестати роззброювати їх. Майбутні кати українського народу шукали привід до початку окупації України і навіть не дочекавшись відповіді, одразу почали наступ.

Більшовицька армія у кількості 26 тисяч солдат хлинула на територію України. На Київський напрям пішов у наступ командарм Муравйов з 6-тисячним загоном. Армія УНР не змогла стати на захист столиці через те, що була деморалізована війною та більшовицькою пропагандою.

На захист столиці стали учні старших класів гімназії, студенти університету та курсанти юнкерської школи. Командування загону, який налічував приблизно 500 осіб, взяв на себе старшина Аверкій Гончаренко. Юні захисники Києва окопалися біля залізничної станції Крути. Муравйов зі своєю 3-тисячною ордою підійшов 29 січня 1928 року. Запеклий бій тривав 5 годин, захисники Крут понесли значні втрати, але змогли відбити перші атаки ворога поки не закінчились патрони.

За думкою різних дослідників, приблизно 400 захисників Крут загинули, але змогли загальмувати вторгнення більшовиків, вигравши для УНР тактичну перевагу. Ця затримка дала змогу Центральній Раді заключити Берестейський мир 9 лютого 1918 року та продовжити процес формування Української Держави. Подвиг студентів, які віддали своє життя заради свободи України, став символом мужності та безмежної любові до Вітчизни.

Автор тексту історик, краєзнавець Микита Безмен.

Авторка ілюстрації художниця Маша Вишедська.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Житлові ваучери для ВПО з ТОТ: стала відома дата початку фінансування

Фінансування програми житлових ваучерів для ВПО розпочнеться наприкінці лютого 2026 року. Саме тоді власники схвалених заявок зможуть реалізувати свій сертифікат на 2 мільйони гривень. Про […]

Screenshot 372 8c1d1

Історичні перемоги українців: як відбувався бій під Крутами

Легендарний бій під Крутами — уособлює у собі героїчну історію народу України. Він насичений міфами, легендами, оспіваний українськими митцями. Україна тих часів опинилась у скрутному […]

Програма “СвітлоДім”: як ОСББ отримати до 300 тисяч гривень на енергонезалежність житлових будинків

В Україні офіційно стартувала нова державна ініціатива “СвітлоДім”, розроблена для підтримки мешканців багатоквартирних будинків в умовах енергетичної кризи. Програма покликана забезпечити автономну роботу критично важливих […]

Росіяни просунулися біля Костянтинівки — Deep State

Російські окупаційні війська продовжують тиск на декількох ділянках фронту, намагаючись прорвати оборону Сил оборони України. За даними аналітиків DeepState, просунувся поблизу Дронівки, Клебань-Бика. Про це […]

Грошова допомога з орендою житла від Карітас у Полтаві: як отримати

“Карітас Полтава” надає грошову допомогу на оренду житла терміном на 6 місяців в межах проєкту “Багатосекторна допомога постраждалим від війни людям в Україні”. Про це […]