Володимир Березін — краєзнавець, громадський діяч та активіст виклав свої думки, щодо розбудови громади після перемоги. Яким досвідом може поділитись наш Бахмут — читайте в матеріалі.

Наші міста вже одного разу звільняли й у нас є унікальний досвід – що робити після деокупації, вважає пан Березін та наводить основні тези такого досвіду.

Без виборів, але з демократією

Виборів у прифронтових громадах не потрібно проводити, однак треба продовжувати призначати військові адміністрації. Необхідно створити в громадах регулярні наради учасників бойових дій.

Крім того, треба робити на постійній основі зустрічі керівництва громади зі всіма охочими, тобто віче у формі громадських слухань із заслухуванням, фіксацією та наданням відповідей на всі пропозиції, що поступають, вважає Березін.

Подібний досвід був у Дружківці у 2014-2015 роках. Головне – не просто звітувати владі, а слухати, надати можливість людям висловлювати свої думки. Щоб не робити для нас без нас, пише Володимир Березін.

Співпраця з правоохоронними органами

На думку, Володимира Березіна слід організувати обов’язкову щотижневу зустріч з керівництвом місцевої поліції всіх охочих. 

“В Костянтинівці це робили з 2015 по 2019 роки та довели їх (ред. зустрічей) ефективність”, — вважає Володимир Березін.

Під час таких зустрічей поліція системно звітує, що зробили за тиждень, відповідає на питання. Крім цього, це — унікальна можливість кожного охочого прийти та зробити заяву, яку поліція буде зобов’язана розслідувати.  

Правоохоронці, держслужбовці, працівники культури та освіти повинні бути головними державниками та показниками українськості та патріотизму. Громадськість повинна їх постійно контролювати та атестувати. 

Читайте також: «Ми тоді були голодні, злі і в нас мотивація була більша!», – Віктор Шендрік про розвиток демократичного руху у 90-ті

З матеріалу про здобуття Бахмутом історичної назви

Громада на першому місці

В громадах повинні працювати Ради підприємців, Громадські ради для ГО, ради профспілок, ради релігійних організацій, екологічні ради тощо. Це також важливе при пропорціональних партійних виборах, вважає ексдепутат. 

Громадські слухання, сходи громадян за місцем проживання, сільські, вуличні сходи повинні бути постійною практикою. Це, а не гарні дороги та фасади є головним показником роботи влади.

“Кожна цеглина, кожний цвях в місті повинні кричати, яка наша громада українська. Це навіки наша головна культурна та екскурсійна привабливість. Треба робити календарі, щоб всі 365 днів в році були заповнені видатними людьми та подіями. Екскурсії повинні робити діти та молодь для дітей та молоді. Бо, як говорив Олекса Тихий, якщо діти виховують дітей – вони краще виховуються самі”, — пише краєзнавець.   

Сталий розвиток екосвідомості

В Стратегії розвитку громади обов’язково повинна бути — дружність до природи. Це й виховання на свіжому повітрі (тим паче, якщо школи зруйновані), пошук та використання альтернативних джерел енергії, озеленення, визнання головної річки громади – пам’ятником природи, який офіційно береться під охорону, розмірковує Березін.

Крім того, влада повинна всіляко підтримувати та створювати, якщо їх ще немає органи самоорганізації населення — територіальні, квартальні чи вуличні комітети. Необхідність розвитку ОСББ вже всім зрозуміла. 

“Ми зараз воюємо (в тому числі інформаційно) за правду, тому давайте забезпечимо правду в тилу. І для цього не обов’язково чекати Перемоги” — підсумовує Володимир Березін.

Головне фото: з архіву Володимира Березіна

Читайте також: Перейменування вулиць, пов’язаних з російськими діячами в Бахмуті: чи на часі це питання? (Оновлено)

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У Донецькій області триває евакуація людей з населених пунктів, наближених до лінії фронту. На підконтрольній території регіону досі залишаються 135 тисяч осіб, серед яких понад сім тисяч — діти.

Деталі щодо ситуації на Донеччині під час брифінгу повідомили Юлія Рижакова та Дмитро Петлін.

Скільки дітей залишається на територіях примусової евакуації

На підконтрольній території Донецької області перебуває 7678 дітей. У п’яти населених пунктах трьох територіальних громад, де оголошена примусова евакуація, залишаються 393 дитини із 330 сімей. Розподіл по громадах має такий вигляд:

• у місті Миколаївка залишаються три дитини з двох сімей;
• у Краматорській територіальній громаді перебувають 140 дітей зі 131 сім’ї;
• в окремих районах Слов’янської територіальної громади проживають 250 дітей зі 197 сімей.

Миколаївка належить до зони активних бойових дій. Встановити місцезнаходження двох родин із трьома дітьми за відомими адресами наразі не вдається. Випадки евакуації дітей без супроводу батьків або законних представників в області відсутні.

“Будинки повернуться, міста відбудуються, але головне багатство нашої країни — це її люди, діти. Дозвольте собі бути в безпеці“, — наголосила керівниця служби у справах дітей Юлія Рижакова.

Загалом протягом червня з небезпечних територій евакуювали 286 дітей зі 179 сімей. Географія вивезення має такий вигляд:

• з Краматорської громади евакуювали 155 дітей;
• з окремих районів Слов’янська вивезли 125 дітей;
• з Дружківської громади забрали п’ятьох дітей;
• із села Сергіївка вивезли одну дитину.

Лише за останній тиждень до безпечних регіонів вивезли 85 дітей із 71 сім’ї. З них 42 дитини евакуювали з Костянтинівської громади, а ще 43 — зі Слов’янська.

Загальна статистика евакуації та розселення населення

За даними Дмитра Петліна, проводити евакуацію з населених пунктів поблизу лінії фронту з боку Костянтинівки, Лиману та Миколаївки стає дедалі важче. З початку бойових дій загальна кількість евакуйованих становить понад 1 мільйон 394 тисячі осіб. Серед них 210 тисяч дітей та 47,5 тисячі людей з інвалідністю.

Протягом червня за межі області виїхали понад 9,5 тисячі осіб, з яких 780 — діти. На підконтрольній території залишаються 135 тисяч жителів. У 20 громадах, які віднесені до зони активних бойових дій, перебувають 14 800 осіб.

Читайте також:

Чому евакуація з Донеччини стає складнішою: у “Пролісці” назвали дві причини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

На Донеччині триває евакуація населення. Через атаки рф вивезення людей з деяких населених пунктів неможливе. Зокрема, в Лимані і Костянтинівці можливості для евакуації транспортом немає, люди можуть виходити тільки пішки.

Про це під час брифінгу розповів Дмитро Петлін — начальник відділу оперативно-чергової служби, звʼязку, оповіщення та інформування населення Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА.

Евакуація з Донеччини: звідки вивозити людей неможливо

Станом на 23 червня на підконтрольній Україні території Донеччини залишаються 135 тисяч людей. Щодня в області тривають заходи з евакуації. Протягом минулого тижня найбільше людей виїхали з Краматорської громади — 5 400 осіб. Зі Слов’янської громади евакуювали 2 200 людей, а з Дружківської — понад 700 людей.

Є на Донеччині і міста, які хоч і перебувають під контролем України, але евакуація звідти неможлива. Це Костянтинівка і Лиман. Ускладнена евакуація у Дружківці і Миколаївці.

“Костянтинівка, Лиман, і вже майже така ж ситуація в Миколаївці з Дружківкою. Це я назвав місця, з яких найважче (ред. евакуюватися). Костянтинівка — пішки, за рідкими випадками там військові підвозять. У Дружківці ще більш-менш, там десь заїжджають “Білі янголи”, “Фенікс”, це на броні. І поодинокі також з Миколаївки. У Лимані ситуація така ж, як і в Костянтинівці”, — повідомив Дмитро Петлін.

У Дружківку ще може заїжджати евакуаційний транспорт. Говорити про налагоджений регулярний трафік вже неможливо, але за потреби евакуаційні екіпажі заїжджають у місто.

Загалом щодня на території Донеччини працюють до 12 евакуаційних екіпажів.

Читайте також:

• Російські авіабомби вдарили по Дружківці: які наслідки удару
• Бої за Костянтинівку: яку тактику використовують військові рф в місті
• Як наважитися на повторну евакуацію: пояснює психологиня Олена Рижа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!