Що ми маємо зробити після перемоги?: погляд громадського діяча Володимира Березіна

Семаковська Тетяна 11:38, 12 Січня 2023

Screenshot 347 851ebВолодимир Березін — краєзнавець, громадський діяч та активіст виклав свої думки, щодо розбудови громади після перемоги. Яким досвідом може поділитись наш Бахмут — читайте в матеріалі.

Наші міста вже одного разу звільняли й у нас є унікальний досвід – що робити після деокупації, вважає пан Березін та наводить основні тези такого досвіду.

Без виборів, але з демократією

Виборів у прифронтових громадах не потрібно проводити, однак треба продовжувати призначати військові адміністрації. Необхідно створити в громадах регулярні наради учасників бойових дій.

Крім того, треба робити на постійній основі зустрічі керівництва громади зі всіма охочими, тобто віче у формі громадських слухань із заслухуванням, фіксацією та наданням відповідей на всі пропозиції, що поступають, вважає Березін.

Подібний досвід був у Дружківці у 2014-2015 роках. Головне – не просто звітувати владі, а слухати, надати можливість людям висловлювати свої думки. Щоб не робити для нас без нас, пише Володимир Березін.

Співпраця з правоохоронними органами

На думку, Володимира Березіна слід організувати обов’язкову щотижневу зустріч з керівництвом місцевої поліції всіх охочих. 

“В Костянтинівці це робили з 2015 по 2019 роки та довели їх (ред. зустрічей) ефективність”, — вважає Володимир Березін.

Під час таких зустрічей поліція системно звітує, що зробили за тиждень, відповідає на питання. Крім цього, це — унікальна можливість кожного охочого прийти та зробити заяву, яку поліція буде зобов’язана розслідувати.  

Правоохоронці, держслужбовці, працівники культури та освіти повинні бути головними державниками та показниками українськості та патріотизму. Громадськість повинна їх постійно контролювати та атестувати. 

Читайте також: «Ми тоді були голодні, злі і в нас мотивація була більша!», – Віктор Шендрік про розвиток демократичного руху у 90-ті

Screenshot 346 41542

З матеріалу про здобуття Бахмутом історичної назви

Громада на першому місці

В громадах повинні працювати Ради підприємців, Громадські ради для ГО, ради профспілок, ради релігійних організацій, екологічні ради тощо. Це також важливе при пропорціональних партійних виборах, вважає ексдепутат. 

Громадські слухання, сходи громадян за місцем проживання, сільські, вуличні сходи повинні бути постійною практикою. Це, а не гарні дороги та фасади є головним показником роботи влади.

“Кожна цеглина, кожний цвях в місті повинні кричати, яка наша громада українська. Це навіки наша головна культурна та екскурсійна привабливість. Треба робити календарі, щоб всі 365 днів в році були заповнені видатними людьми та подіями. Екскурсії повинні робити діти та молодь для дітей та молоді. Бо, як говорив Олекса Тихий, якщо діти виховують дітей – вони краще виховуються самі”, — пише краєзнавець.   

Сталий розвиток екосвідомості

В Стратегії розвитку громади обов’язково повинна бути — дружність до природи. Це й виховання на свіжому повітрі (тим паче, якщо школи зруйновані), пошук та використання альтернативних джерел енергії, озеленення, визнання головної річки громади – пам’ятником природи, який офіційно береться під охорону, розмірковує Березін.

Крім того, влада повинна всіляко підтримувати та створювати, якщо їх ще немає органи самоорганізації населення — територіальні, квартальні чи вуличні комітети. Необхідність розвитку ОСББ вже всім зрозуміла. 

“Ми зараз воюємо (в тому числі інформаційно) за правду, тому давайте забезпечимо правду в тилу. І для цього не обов’язково чекати Перемоги” — підсумовує Володимир Березін.

Головне фото: з архіву Володимира Березіна

Читайте також: Перейменування вулиць, пов’язаних з російськими діячами в Бахмуті: чи на часі це питання? (Оновлено)

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Оформлення пенсійного посвідчення у 2026 році: інструкція та перелік документів

Семаковська Тетяна 17:45, 4 Червня 2026
Пенсійне посвідчення / фото ПФУ

Пенсійне посвідчення — це головний документ, який офіційно підтверджує статус пенсіонера та дає право на отримання передбачених державою виплат і соціальних пільг.

Редакція Бахмут IN.UA підготувала інструкцію щодо замовлення пенсійного посвідчення

Як отримати пенсійне посвідчення

Документ виготовляється на основі запиту до Пенсійного фонду України (ПФУ) після того, як людині вже призначили пенсію. Якщо ж отримувач виплат є неповнолітнім або визнаний недієздатним, усіма формальностями займаються його батьки чи законні опікуни.

Сьогодні держава пропонує два зручні способи оформлення посвідчення: класичний візит до установи або ж дистанційна подача заявки через інтернет.

Оформлення під час особистого візиту до ПФУ

Для того, щоб отримати посвідчення офлайн, необхідно завітати до будь-якого зручного сервісного центру Пенсійного фонду та написати відповідну заяву. З собою потрібно мати такий пакет документів:

  • паспорт громадянина України або документ, що підтверджує повноваження законного представника;
  • ідентифікаційний код або паспорт із відміткою про відмову від коду через релігійні переконання;
  • кольорове фото розміром 3х2,5 сантиметра, зроблене не пізніше ніж за останні шість місяців, на якому обличчя займає 70-80 відсотків площі;
  • зразок підпису для замовлення електронного варіанту посвідчення.

Виготовлення документа триває до 30 календарних днів.

Як замовити документ онлайн

Замовити посвідчення можна через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України. Для цього необхідно виконати наступні дії:

  • авторизуватися на порталі за допомогою кваліфікованого електронного підпису;
  • знайти розділ “Щодо пенсійного забезпечення” та обрати пункт “Заява на виготовлення пенсійного посвідчення”;
  • обрати формат документа;
  • заповнити онлайн-форму та завантажити підготовлені скан-копії документів;
  • натиснути “Сформувати заяву”, перевірити введені дані, підписати анкету електронним підписом та надіслати заявку.

Контролювати етапи виготовлення посвідчення можна на сайті через розділ “Мої звернення”, де відображається статус обробки запиту.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Працевлаштування переселенців віком 50+: результати програми “Досвід має значення”

Семаковська Тетяна 16:45, 4 Червня 2026
Виступ спікерів / фото Бахмут IN.UA

За перший місяць роботи програми “Досвід має значення” нову роботу знайшли понад 300 внутрішньо переміщених осіб віком від 50 років. Проєкт спрямований на повернення людей старшого віку на ринок праці та забезпечення їм гідних умов.

Про це повідомляє кореспондентка Бахмут IN.UA з посиланням на слова Богдан Матвійчу, директор департаменту зайнятості Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

Працевлаштування переселенців віком 50+

Проєкт “Досвід має значення” стартував у травні 2026 року. На порталі Державного центру зайнятості створено платформу для швидкого зв’язку між кандидатами та компаніями. Алгоритм взаємодії побудований на таких кроках:

  • роботодавці розміщують вакансії та зазначають, які навички хочуть посилити у працівнику;
  • люди з досвідом вказують бажане місце роботи, очікувану заробітну плату та готовність до швидкого перенавчання.

В Європі середнім віком вважається 60-65 років, проте через умови війни в Україні фокус змістився. Програма орієнтована саме на людей віком 50+, пропонуючи швидкі інструменти для їхнього повернення на ринок праці.

Результати першого місяця

Швидкий механізм зв’язку продемонстрував результативність одразу після запуску. З травня до проєкту долучилися 1700 осіб. З них 340 кандидатів вже працевлаштовані.

Загальна статистика працевлаштування та підтримки внутрішньо переміщених осіб має такі показники:

  • 290 тисяч переселенців працевлаштовані;
  • 19 тисяч осіб пройшли професійне навчання;
  • 3,3 тисячі переселенців отримали гранти на власну справу.

Ці цифри розглядаються на тлі загальної кількості переміщених осіб, яка становить 4,6 мільйона. Для пошуку роботи переселенцям також допомагають платформи Work.ua та Robota.ua.

Адаптація та супровід

Проактивна політика зайнятості потребує розбудови системи супроводу людини на кожному етапі інтеграції. Працевлаштування стає ефективним після того, як людина отримує базові умови, зокрема хоча б тимчасове житло.

Зміни до постанови №3032 раніше визначали період першої адаптації тривалістю у три місяці. Наразі обговорюється необхідність збільшення цього терміну для успішного працевлаштування. Процес інтеграції включає кілька напрямків:

  • соціальна адаптація;
  • психологічна адаптація;
  • професійне перенавчання.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Оформлення пенсійного посвідчення у 2026 році: інструкція та перелік документів

Пенсійне посвідчення — це головний документ, який офіційно підтверджує статус пенсіонера та дає право на отримання передбачених державою виплат і соціальних пільг. Редакція Бахмут IN.UA […]

Працевлаштування переселенців віком 50+: результати програми “Досвід має значення”

За перший місяць роботи програми “Досвід має значення” нову роботу знайшли понад 300 внутрішньо переміщених осіб віком від 50 років. Проєкт спрямований на повернення людей […]

Безкоштовний літній табір у Карпатах: оголошено набір дітей військових та ветеранів

Дитячий простір “Caritas-Spes” відкрив набір до безкоштовного літнього табору в Івано-Франківській області. Відпочинок організовують для дітей із родин військовослужбовців, ветеранів та інших категорій, які постраждали […]

15:45, 04.06.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

Соціальні квартири та нові підходи до оренди: як Мінрозвитку планує вирішувати житлові проблеми ВПО

В Україні планують змінити підходи до забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, зокрема переглянути механізми державної допомоги при оренді та запустити масштабну програму будівництва фонду соціального […]

Бахмутський ЦНАП

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

10 червня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. […]