Що ми маємо зробити після перемоги?: погляд громадського діяча Володимира Березіна

Семаковська Тетяна 11:38, 12 Січня 2023

Screenshot 347 851ebВолодимир Березін — краєзнавець, громадський діяч та активіст виклав свої думки, щодо розбудови громади після перемоги. Яким досвідом може поділитись наш Бахмут — читайте в матеріалі.

Наші міста вже одного разу звільняли й у нас є унікальний досвід – що робити після деокупації, вважає пан Березін та наводить основні тези такого досвіду.

Без виборів, але з демократією

Виборів у прифронтових громадах не потрібно проводити, однак треба продовжувати призначати військові адміністрації. Необхідно створити в громадах регулярні наради учасників бойових дій.

Крім того, треба робити на постійній основі зустрічі керівництва громади зі всіма охочими, тобто віче у формі громадських слухань із заслухуванням, фіксацією та наданням відповідей на всі пропозиції, що поступають, вважає Березін.

Подібний досвід був у Дружківці у 2014-2015 роках. Головне – не просто звітувати владі, а слухати, надати можливість людям висловлювати свої думки. Щоб не робити для нас без нас, пише Володимир Березін.

Співпраця з правоохоронними органами

На думку, Володимира Березіна слід організувати обов’язкову щотижневу зустріч з керівництвом місцевої поліції всіх охочих. 

“В Костянтинівці це робили з 2015 по 2019 роки та довели їх (ред. зустрічей) ефективність”, — вважає Володимир Березін.

Під час таких зустрічей поліція системно звітує, що зробили за тиждень, відповідає на питання. Крім цього, це — унікальна можливість кожного охочого прийти та зробити заяву, яку поліція буде зобов’язана розслідувати.  

Правоохоронці, держслужбовці, працівники культури та освіти повинні бути головними державниками та показниками українськості та патріотизму. Громадськість повинна їх постійно контролювати та атестувати. 

Читайте також: «Ми тоді були голодні, злі і в нас мотивація була більша!», – Віктор Шендрік про розвиток демократичного руху у 90-ті

Screenshot 346 41542

З матеріалу про здобуття Бахмутом історичної назви

Громада на першому місці

В громадах повинні працювати Ради підприємців, Громадські ради для ГО, ради профспілок, ради релігійних організацій, екологічні ради тощо. Це також важливе при пропорціональних партійних виборах, вважає ексдепутат. 

Громадські слухання, сходи громадян за місцем проживання, сільські, вуличні сходи повинні бути постійною практикою. Це, а не гарні дороги та фасади є головним показником роботи влади.

“Кожна цеглина, кожний цвях в місті повинні кричати, яка наша громада українська. Це навіки наша головна культурна та екскурсійна привабливість. Треба робити календарі, щоб всі 365 днів в році були заповнені видатними людьми та подіями. Екскурсії повинні робити діти та молодь для дітей та молоді. Бо, як говорив Олекса Тихий, якщо діти виховують дітей – вони краще виховуються самі”, — пише краєзнавець.   

Сталий розвиток екосвідомості

В Стратегії розвитку громади обов’язково повинна бути — дружність до природи. Це й виховання на свіжому повітрі (тим паче, якщо школи зруйновані), пошук та використання альтернативних джерел енергії, озеленення, визнання головної річки громади – пам’ятником природи, який офіційно береться під охорону, розмірковує Березін.

Крім того, влада повинна всіляко підтримувати та створювати, якщо їх ще немає органи самоорганізації населення — територіальні, квартальні чи вуличні комітети. Необхідність розвитку ОСББ вже всім зрозуміла. 

“Ми зараз воюємо (в тому числі інформаційно) за правду, тому давайте забезпечимо правду в тилу. І для цього не обов’язково чекати Перемоги” — підсумовує Володимир Березін.

Головне фото: з архіву Володимира Березіна

Читайте також: Перейменування вулиць, пов’язаних з російськими діячами в Бахмуті: чи на часі це питання? (Оновлено)

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Окупанти обговорюють так званий “мораторій” на відчуження житла в окупації: що відомо

Семаковська Тетяна 18:00, 5 Лютого 2026
Новобудова в окупованому Маріуополі / фото росзмі

У російській держдумі пропонують запровадити тимчасовий “мораторій” на конфіскацію житла на тимчасово окупованих територіях Донеччини та Луганщини до кінця війни. Однак ця ініціатива містить суттєві обмеження та стосується виключно тих власників, які мають родинні зв’язки з громадянами рф.

Редакція Бахмут IN.UA розібралася у деталях нових законодавчих ініціатив країни-агресора, спрямованих на привласнення української нерухомості.

Суть “мораторію”

Депутат російської держдуми сергій міронов виступив з ініціативою призупинити процес визнання житла “безхазяйним” на період бойових дій. Проте, як повідомляють пропагандистські ресурси, ця пропозиція не поширюється на всіх мешканців окупованих територій.

Згідно із заявою міронова, “мораторій” пропонується застосовувати лише до тих українських власників, які можуть виконати низку жорстких умов:

  • мають близьких родичів із російським паспортом;
  • можуть документально підтвердити родинні зв’язки з громадянами РФ;
  • нададуть документи, що підтверджують оплату комунальних послуг.

Таким чином, для українських власників нерухомості, які виїхали з окупації, не прийняли громадянство агресора та не мають родичів-колаборантів, загроза втрати майна залишається реальною. Вимога особистої присутності для підтвердження права власності протягом 30 днів продовжує діяти для більшості громадян.

Скорочення термінів перереєстрації житла

Паралельно з розмовами про “мораторій”, російська влада законодавчо прискорює процес привласнення українського майна. держдума рф ухвалила в першому читанні законопроєкт, який суттєво скорочує терміни інтеграції нерухомості окупованих регіонів у російський реєстр.

Ключовою зміною стало зменшення граничного терміну подачі українських документів для реєстрації прав у російському Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДРН) перенесено з 1 січня 2028 року на 1 липня 2026 року.

Офіційною причиною такого рішення окупанти називають нібито “зростання кількості фальсифікацій документів” та бажання пришвидшити наповнення баз даних.

В цьому контексті варто згадати закон, який підписав володимир путін у грудні 2025 році. підписав закон. Він дозволяє “віджимати безхазяйне майно”, якщо власника “неможливо встановити” або в нього відсутні документи російського зразка.

Таке майно вилучається на користь окупаційних адміністрацій.

Вилучені квартири та будинки планують передавати місцевим колаборантам, здавати в оренду або використовувати як службове житло для російських чиновників та силовиків (ця норма діятиме до 2028 року).

Законодавство агресора передбачає примарну можливість компенсації для власників, які з’являться пізніше. Однак отримати її зможуть виключно ті, хто прийняв російське громадянство. Сама ж норма про вилучення діятиме щонайменше до 2030 року.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кого звільнили з полону 5 лютого 2026 року: перші фото після повернення

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 16:15, 5 Лютого 2026
Військові, звільненні з полону / фото ДПСУ

5 лютого 2026 року до України повернулося 157 осіб — військових та цивільних, яких утримували в полоні. Серед них оборонці Маріуполя, військовослужбовець Національної гвардії, який був захоплений у полон під час окупації Чорнобильської АЕС та інші.

Редакція Бахмут IN.UA публікує перші емоційні фото та кадри звільнених в рідній країні.

Обмін 5 лютого 2026 року

5 лютого відбувся перший у 2026 році обмін полоненими. Сьогодні з полону повернулося 157 громадян — 150 військових та 7 цивільних.

Звільнений з полону українець / фото ДПСУ
Прикордонники після полону / фото ДПСУ
Українців зустрічають вдома / фото ДПСУ
Українці вдома / фото ДПСУ
Нацгвардійці / фото Ігор Клименко
Військові, яких звільнили 5 лютого / фото Ігор Клименко
Повернення з полону / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Українець не стримує посмішку вдома / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
До України повернули як військових, так і цивільних / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Військовий, який мав досвід полону / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Зустріч з рідними / фото Володимира Зеленського
Перші емоції на рідній землі / фото Володимира Зеленського
Військові після полону / фото Володимира Зеленського

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти обговорюють так званий “мораторій” на відчуження житла в окупації: що відомо

У російській держдумі пропонують запровадити тимчасовий “мораторій” на конфіскацію житла на тимчасово окупованих територіях Донеччини та Луганщини до кінця війни. Однак ця ініціатива містить суттєві […]

Фоторепортаж

Кого звільнили з полону 5 лютого 2026 року: перші фото після повернення

5 лютого 2026 року до України повернулося 157 осіб — військових та цивільних, яких утримували в полоні. Серед них оборонці Маріуполя, військовослужбовець Національної гвардії, який […]

16:15, 05.02.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

71-й обмін: Україна повернула з російської неволі 157 військових та цивільних громадян

Сьогодні, 5 лютого 2026 року, відбувся перший у цьому році та 71-й за ліком обмін полоненими. З російської неволі вдалося визволити 157 наших громадян — […]

Кому з бахмутських спортсменів виплачуватимуть грошові винагороди від міськради

Бахмутським спортсменам і тренерам, які представляють громаду на всеукраїнських змаганнях, передбачили грошові винагороди від міськради. Щоб отримати виплати, спортсмени або їхні тренери мають звернутися в […]

Діти розвиток дитини

Безкоштовна допомога для ВПО: Карітас шукає сім’ї з дітьми у Кам’янці-Подільському

Благодійний фонд “Карітас Кам’янець-Подільський” оголосив набір сімей внутрішньо переміщених осіб з дітьми, які проживають у Кам’янець-Подільській територіальній громаді. У межах програми родини можуть безкоштовно отримати […]