Володимир Березін — краєзнавець, громадський діяч та активіст виклав свої думки, щодо розбудови громади після перемоги. Яким досвідом може поділитись наш Бахмут — читайте в матеріалі.
Наші міста вже одного разу звільняли й у нас є унікальний досвід – що робити після деокупації, вважає пан Березін та наводить основні тези такого досвіду.
Без виборів, але з демократією
Виборів у прифронтових громадах не потрібно проводити, однак треба продовжувати призначати військові адміністрації. Необхідно створити в громадах регулярні наради учасників бойових дій.
Крім того, треба робити на постійній основі зустрічі керівництва громади зі всіма охочими, тобто віче у формі громадських слухань із заслухуванням, фіксацією та наданням відповідей на всі пропозиції, що поступають, вважає Березін.
Подібний досвід був у Дружківці у 2014-2015 роках. Головне – не просто звітувати владі, а слухати, надати можливість людям висловлювати свої думки. Щоб не робити для нас без нас, пише Володимир Березін.
Співпраця з правоохоронними органами
На думку, Володимира Березіна слід організувати обов’язкову щотижневу зустріч з керівництвом місцевої поліції всіх охочих.
“В Костянтинівці це робили з 2015 по 2019 роки та довели їх (ред. зустрічей) ефективність”, — вважає Володимир Березін.
Під час таких зустрічей поліція системно звітує, що зробили за тиждень, відповідає на питання. Крім цього, це — унікальна можливість кожного охочого прийти та зробити заяву, яку поліція буде зобов’язана розслідувати.
Правоохоронці, держслужбовці, працівники культури та освіти повинні бути головними державниками та показниками українськості та патріотизму. Громадськість повинна їх постійно контролювати та атестувати.
З матеріалу про здобуття Бахмутом історичної назви
Громада на першому місці
В громадах повинні працювати Ради підприємців, Громадські ради для ГО, ради профспілок, ради релігійних організацій, екологічні ради тощо. Це також важливе при пропорціональних партійних виборах, вважає ексдепутат.
Громадські слухання, сходи громадян за місцем проживання, сільські, вуличні сходи повинні бути постійною практикою. Це, а не гарні дороги та фасади є головним показником роботи влади.
“Кожна цеглина, кожний цвях в місті повинні кричати, яка наша громада українська. Це навіки наша головна культурна та екскурсійна привабливість. Треба робити календарі, щоб всі 365 днів в році були заповнені видатними людьми та подіями. Екскурсії повинні робити діти та молодь для дітей та молоді. Бо, як говорив Олекса Тихий, якщо діти виховують дітей – вони краще виховуються самі”, — пише краєзнавець.
Сталий розвиток екосвідомості
В Стратегії розвитку громади обов’язково повинна бути — дружність до природи. Це й виховання на свіжому повітрі (тим паче, якщо школи зруйновані), пошук та використання альтернативних джерел енергії, озеленення, визнання головної річки громади – пам’ятником природи, який офіційно береться під охорону, розмірковує Березін.
Крім того, влада повинна всіляко підтримувати та створювати, якщо їх ще немає органи самоорганізації населення — територіальні, квартальні чи вуличні комітети. Необхідність розвитку ОСББ вже всім зрозуміла.
“Ми зараз воюємо (в тому числі інформаційно) за правду, тому давайте забезпечимо правду в тилу. І для цього не обов’язково чекати Перемоги” — підсумовує Володимир Березін.
Гостомельська громада, яка сама знає, що таке окупація й втрата дому, виявила готовність приймати та допомагати ВПО ще в 2022. Вона стала однією з тих, де знайшли свій дім вимушені переселенці, тут їх понад 2 тисячі, зокрема серед них є 22 бахмутян, більшість із них мешкають у самому Гостомелі. Саме в цій громаді планують створення житла для бахмутян. Якою громаду бачать зсередини самі внутрішньо переміщені особи?
Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалась з трьома бахмутянами, які знайшли прихисток на Гостомельщині. Їхній досвід інтеграції у нову громаду — в нашому матеріалі.
“Цінуємо за надану допомогу”
Бахмутянка Світлана Орлова оселилась у Гостомелі в серпні 2022 року. Деякий час вона з родиною орендувала будинок у Бучі, але знову повернулись у Гостомель. Жінка розповідає, що це селище обрали невипадково. Тут ще до повномасштабного вторгнення мешкала її старша донька з чоловіком і дітьми.
Пані Світлана каже, що життям у Гостомелі вона задоволена. Тут вона і її рідні отримують різні види допомоги. Першочергово підтримку надають саме від місцевої адміністрації. Жінка каже, що відчула це одразу ж після приїзду, бо тут її проконсультували щодо оформлення виплат та надавали гуманітарну допомогу.
Окрім статусу ВПО, сім’я також має статус родини загиблого військовослужбовця. Чоловік пані Світлани загинув у 2023 році на Харківщині.
“Ми завжди отримували різну допомогу, нам тут справді дуже добре допомагають. Наприклад, і продуктові набори отримували, і памперси для онука. Дитина коли впала, ногу зламала, милицями допомогли, на лікування виплати оформляла. Щомісячно молодша донька отримує грошові виплати від Гостомельської громади, як дитина загиблого військовослужбовця, мій чоловік похований тут. Також вона ходить у місцеву школу і отримує безоплатне харчування, як дитина-ВПО. Завжди нашій родині пропонують і безоплатну психологічну допомогу. Тобто, коли потрібна допомога, звертаєшся до них і всім, чим можуть, допомагають. Часто і звертатись не потрібно, телефонують із соцзахисту і запрошують на видачі”, — зазначила Світлана Орлова.
Світлана Орлова / фото надане героїнею
Окрім гуманітарної допомоги, жінка також виокремлює заходи для дозвілля дітей. Каже, що для них завжди організовують цікаві поїздки або дають можливість оздоровитися.
“Пропонують і поїздки в табір, оздоровлюючий відпочинок для дитини. Або їздимо кудись на цікаві заходи. Ось, наприклад, у “Добропарк” їздили, на виставу в Київ возили дітей”, — каже жінка.
За словами переселенки, є в Гостомелі і можливості для працевлаштування.
“Я поки не займалась працевлаштуванням. Але моя мама знайшла тут роботу, вона працює в місцевому палаці культури. Я точно не знаю, яка в неї посада, вона доглядає за тренажерною залою. Точно про вакансії в Гостомелі я сказати не можу, але в місті часто можна побачити оголошення щодо пошуку продавців, водіїв. Тому, думаю, можливості є”, — розповіла Світлана Орлова.
За словами бахмутянки, вона дуже задоволена Гостомелем і наданою їй підтримкою. Каже, що завдяки цьому її родині вдалось швидше адаптуватися до нової громади. Саме селище вона цінує за спокій і зручну транспортну інфраструктуру.
“Я б не сказала, що це погане місце. Тут доволі спокійне життя, немає метушні, як у великих містах. Також звідси дуже зручно дістатися в Київ чи інші міста. Наприклад, з району, де ми зараз живемо, ближче їздити до Бучі, туди маршрутка йде через кожні пів години. Є маршрутки на Ірпінь, але вже рідше, і через весь Гостомель на Київ, теж доволі часто ходить, тому є чим добиратися”, — зауважила Світлана Орлова.
Бахмутянка також чула про проєкт будівництва житла, який планують реалізувати Бахмутська МВА і Гостомельська СВА. Жінка брала участь у заході з обговорення проєкту. На її думку, якщо ініціативу вдасться втілити, це допоможе людям з житлом.
На те переселенець ти, чи місцевий житель тут не звертають увагу, довіряють і влаштовують всіх однаково
Юрій Калінін переїздив з Бахмута до Гостомеля в лютому 2023 року. Сюди спочатку евакуювалася його онука з чоловіком, потім донька, а згодом і він з дружиною. Чоловік каже, що проблемою було знайти житло.
“Громада прийняла нас дуже гарно. Єдине, з чим була проблема — знайти житло для оренди. А так сама громада дуже нам допомагає і ставлення добре. І гуманітарну допомогу надають, і, якщо треба, поради дають. Тобто, якщо є якийсь запит, то в міру можливостей. Те, що вони можуть робити, то роблять. Інколи ще отримували допомогу від Бахмутської громади, коли-не-коли дружина їздила в київський хаб за гуманітаркою”, — розповів чоловік.
По переїзду в Гостомель чоловік почав пошук роботи. Тут її швидко і знайшов, за кілька місяців вже працевлаштувався. Зараз займається вантажоперевезеннями в Європу.
“Вдома я нечасто буваю, в основному в рейсах до Польщі, Литви. Бітум перевожу. Роботу я знайшов тут, у Гостомелі. Як з працевлаштуванням тут зараз я точно не знаю, але тоді, у 2023 році з цим проблем не було. Наприклад, у моїй спеціальності якщо всі документи є, всі дозволи є, то можна було спокійно влаштовуватись. На те переселенець ти, чи місцевий житель тут не звертають увагу, довіряють і влаштовують всіх однаково. Тут головне аби виконував свою роботу в повному обсязі”, — каже чоловік.
Юрій Калінін займається вантажоперевезеннями / фото надане героєм
Юрій Калінін каже, що Гостомель йому подобається, як компактне селище з гарною інфраструктурою. Також чоловік відзначає гарне ставлення до родин ВПО від місцевих жителів. Каже, що за весь час не стикався з упередженим ставленням до себе.
“Я сам виріс у селі, тому тут мені зручно. Гарне селище, приємні люди, недалеко від Києва. Хоч ми в Київ їздимо рідко, але все одно добре, що є можливість швидко туди дістатися. Наприклад, у лікарню чи по якісь документи. А взагалі поряд є Буча, тому в разі чого можна і туди поїхати. Ставлення людей тут дуже гарне. Немає такого, щоб хтось говорив: “Чого ви сюди приїхали, їдьте до себе додому” і подібні речі. Якщо ти ставишся до людей добре, то і вони до тебе, населення тут справді дуже приємне. Єдине, чого не вистачає — свого власного житла. Бо орендувати виходить накладно по грошах”, — зауважив бахмутянин Юрій Калінін.
Основні плюси — гарна транспортна розв’язка і багато лісу
Бахмутянка Ганна Шимоняк разом з дитиною та чоловіком мешкають у Гостомелі два роки. Сюди вирішили переїхати, щоб бути ближче до старшої доньки та онуків. Обрали саме Гостомельську громаду, бо тут вдалося знайти житло в оренду.
“У місті Вишневе мешкають моя старша донька та маленькі онуки. Ми хотіли жити ближче до них, тому переїхали на Київщину. Шукали житло в оренду, але те, що нам підійшло, було тільки тут, у Гостомелі. Так ми так тут і осіли”, — розповіла жінка.
Пані Ганна — домогосподарка. Її чоловік зміг знайти роботу в Гостомелі. Молодша донька завершила тут навчання. Жінка каже, що за весь час життя в Гостомелі допомогу отримувала лише від Бахмутської МВА.
“Єдиний раз отримували гуманітарну допомогу від Бахмутської МВА. А так лише своїми силами виживаємо. Річ у тому, що я не слідкую за новинами, об’явами, може є якісь групи, в яких я не перебуваю. Я не хочу сказати, що про нас забули, що вони такі погані, може це я просто щось не знаю. Як тільки ми переїхали сюди, то оформили виплати ВПО, більше нікуди не звертались”, — каже бахмутянка.
Жінка каже, що за два роки життя вони з родиною не помічали недоліків у самому селищі. Гостомель вони цінують за зручність і гарну природу. Також жінка відзначила гарне ставлення людей до переселенців.
“Нашим пріоритетом було бути ближче до доньки, і це нам вдалось. Про саме селище можу сказати, що воно досить зручне. Тут хороша транспортна розв’язка, близько до Києва, багато лісу. Ось це основні переваги, як на мене. Про місцевих жителів я нічого поганого не можу сказати. Конфліктів не було, скаржитись немає на що. Люди тут приємні”, — зауважила Ганна Шимоняк.
Мешканці цінують Гостомель за його природу / фото Вікіпедія
Досвід бахмутян у Гостомельській громаді показує, що інтеграція ВПО можлива не лише формально, а й по-людськи. Для переселенців важливими стали не окремі рішення чи одноразова допомога, а відчуття підтримки, доступ до базових сервісів, можливість працювати, навчати дітей і жити без постійного страху упередженого ставлення.У більшості історій ключовими факторами адаптації стали відкритість громади, робота соціальних служб і зрозуміла комунікація з приймаючою громадою.
Примітка. Матеріал підготовлений у межах Проєкту “Імпульс”, що реалізується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції. Його мета — посилення організацій громадянського суспільства у постраждалих регіонах, підтримка відновлення, інклюзивності та місцевої демократії. У межах цієї програми було передбачено малі гранти для локальних організацій, які можуть ініціювати зміни у своїх громадах.
Реєстрація на допомогу від УВКБ ООН / фото БФ “Право на захист”
12 січня відкривається запис на подачу заяви на грошову допомогу від ООН у Києві. Черга формується на відвідування пункту збору даних, де потрібно особисто подавати заяву на допомогу.
Про це повідомляє благодійний фонд “Право на захист”.
Програма грошової допомоги УВКБ ООН в Києві: як стати в чергу
Сьогодні, 12 січня, благодійний фонд “Право на захист” відкриває запис у пункт збору даних для отримання грошової допомоги від ООН у Києві. Прийом здійснюється виключно за попереднім записом.
Стати в чергу на прийом можна, заповнивши форму за покликанням. Вона відкриється о 12:00. Після заповнення форми треба дочекатися дзвінка від працівників БФ “Право на захист”. Вони перевірять вас на відповідність умовам програми та призначать дату, час і адресу прийому.
Хто може податися на допомогу від ООН
Подати заявку можуть вразливі ВПО, які перемістилися впродовж останніх шести місяців в межах України та не були включені в програму грошової допомоги УВКБ ООН раніше, а також не отримували грошову допомогу від інших організацій протягом останніх трьох місяців. Заявки приймають і від тих, хто повернувся до свого постійного місця проживання, в тому числі з-за кордону.
За допомогою можуть звернутися родини, чий дохід менший за 6 318 гривень на людину, та які мають категорію вразливості:
родина, яка має лише одного з батьків з однією або кількома дітьми або з людьми старшого віку (55 років і старше);
родина, яку очолює одна самотня або кілька самотніх людей старшого віку (55 років і старше);
людина старшого віку з однією чи кількома дітьми;
родина з однією або кількома людьми з особливими потребами (ті, хто мають інвалідність чи хронічні захворювання).
Гостомельська громада, яка сама знає, що таке окупація й втрата дому, виявила готовність приймати та допомагати ВПО ще в 2022. Вона стала однією з тих, […]
12 січня відкривається запис на подачу заяви на грошову допомогу від ООН у Києві. Черга формується на відвідування пункту збору даних, де потрібно особисто подавати […]
Російська армія має нові просування на Донеччині. Ворог пройшов вперед на Покровському напрямку. Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут IN.UA. Просування рф на Донеччині, дані […]
В Україні від 1 січня стартувала національна програма “Скринінг здоров’я 40+”, у межах якої громадяни віком від 40 років можуть отримати 2000 гривень на медичне […]
З січня 2026 року для учасників бойових дій в Україні діятиме гарантований пакет різних соціальних пільг, серед яких і пенсійні виплати. Детальніше про те, скільки […]
