Комунальне підприємство «Бахмутська житлова управляюча компанія» на початок повномасштабної війни нараховувало 120 робітників. Через безпекову ситуацію людям довелося покинути домівку, з понад 100 людей на роботі залишилося 4 особи, які працюють в евакуації.
Як зараз працює КП «Бахмутська житлова управляюча компанія» редакції «Бахмут.IN.UA» розповів директор Олександр Бондарєв
В грудні 2022 працівники розвозили людям гуманітарку
Раніше колектив із понад 100 осіб працював у 6 підрозділах:
апарат управління;
три житлово-експлуатаційні дільниці;
ремонтно-будівельна дільниця та газова служба.
«Поступово кількість працівників зменшувалась – люди виїжджали у безпечніші регіони країни та за кордон. Мінялись і функції робітників: спочатку виконувались ремонтні роботи, пізніше – тільки аварійні; потім основною нашою роботою було перевезення та видача гуманітарної допомоги мешканцям міста – продуктові набори, побутова хімія, підгузники, матраци, борошно, олія, хліб», – згадує Олександр Бондарєв.
Коли почалася зима в 2022 році постало нове завдання — забезпечити мешканців, які залишились у місті, пічками-буржуйками та паливом – вугіллям, дровами, брикетами. До лютого 2023 року, допоки не заборонили в’їзд до міста, персонал КП виконував цю роботу.
Ведення реєстру пошкодженого майна та відновлення Бахмута
На сьогодні на підприємстві працює 4 співробітники. За словами співрозмовника, в основному люди зайняті видачею мешканцям різних довідок та веденням реєстру пошкодженого та знищеного майна. На теперішній час джерелом фінансування підприємства є місцевий бюджет.
«Ми наповнюємо інформацією реєстр пошкодженого та знищеного майна. Згідно фото та відеоматеріалам, близько половини багатоквартирних будинків мають пошкодження більше 75%. Відновлювати такі будинки нема сенсу ні з технічної, ні з економічної точки зору. Іншу половину будинків можна буде відбудувати. На мою думку, міста в довоєнних межах вже не буде», – розмірковує директор КП.
На його думку, не всі мешканці повернуться до міста після війни. На думку бахмутянина наразі немає сенсу ремонтувати або будувати багатоквартирні будинки, наприклад, на кар’єрі або в селищі Красна гора. Крім того, війна ще не закінчилась, й місто продовжують знищувати. Відтак, остаточне рішення про відновлення мікрорайонів міста та окремих будинків, повинно бути прийняте після комісійного обстеження спеціалістами вже після закінчення війни, вважає співрозмовник.
Він наголошує, що місто – це не тільки житлові будинки, а й промислові підприємства, сфера обслуговування, навчальні заклади, рекреаційні зони, і багато всього іншого.
Відтак, на думку пана Олександра відбудова міста у цілому та окремих його мікрорайонів має складатися з урахуванням усіх цих елементів. Звісно повинно й враховуватися бажання мешканців Бахмута повернутися додому.
В Україні створили Централізовану закупівельну організацію (ЦЗО) для Державного агентства відновлення / фото ілюстративне, iStock
В Україні створили Централізовану закупівельну організацію (ЦЗО) для Державного агентства відновлення. Новий орган допомагатиме прозоріше використовувати кошти.
Рішення про створення Централізованої закупівельної агенції було ухвалено в Кабінеті міністрів ще 1 квітня. Структура вже запрацювала. Загальну роботу ЦЗО координуватиме Агентство відновлення. Закупівлі через ЦЗО почнуть після наказу Агентства відновлення. Незабаром презентують модель закупівельної організації. Також оголосять конкурс на відбір керівника.
“Стандарти ЄС, мінімізація корупційних ризиків та оптимізація витрат — основні принципи роботи ЦЗО. Ми закладаємо фундамент чесної, міжнародно визнаної системи закупівель відновлення“, — наголошує голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин.
Функції закупівельної організації виконуватиме державне підприємство “Інфраструктурні проєкти”, яке має покращувати якість процедури закупівель для будівництва, визначивши єдині вимоги, систему контролю та звітності.
Через новоутворену організацію закуповуватимуть експертизу будівництва, технагляд, інженерні послуги, будівельні роботи та необхідні матеріали, а також утримання доріг. Все це проходитиме через відкриті торги.
Громадські активісти з Донеччини й Луганщини, а також представники влади обговорили формати порозуміння й подолання конфліктів у громадах Сходу. Під час зустрічі обговорювали кейси діалогів у деокупованій громаді, а також порушили питання відповідальності за діалоги в тимчасово-окупованій громаді на прикладі Бахмута.
Більше про зустріч читайте в матеріалі.
Примітка. 25 березня відбулась онлайн зустріч “Студії Сходу: діалогові формати порозуміння і подолання конфліктів” в рамках проєкту «Посилення спроможності активістів українського Сходу впливати на процеси відновлення регіону (ІІ фаза)» за підтримкою Міжнародного фонду «Відродження», який реалізує ГО “Асоціація “Відродження та розвиток” у співпраці з консорціумом організацій ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”, ГО “Центр політико-правових реформ”, ГО “Громадська ініціатива Луганщини”.
Для чого потрібні діалогові формати?
Тренерка та фасилітаторка діалогів Наталія Кертичак, представниця “Фонду Освіта для Демократії”, поділилася з учасниками досвідом використання діалогового підходу. Її організація активно впроваджує такі методи в Польщі та Україні, допомагаючи знаходити спільну мову та долати розбіжності. Пані Наталя розповіла про основні принципи діалогу та про те, як він може стати важливим інструментом для згуртованості та підтримки громад у непрості часи.
Наталія Кертичак / скриншот із зустрічі
“Діалог — це процес справжньої взаємодії, у якому люди слухають один одного настільки уважно, щоби в них відбулася зміна, внаслідок того, що вони дізналися. Це така досить філософська дефініція…Діалог — це щоб слухати та ставити питання, щоб поглибити своє розуміння”, — пояснює пані Наталя.
За її словами, часто діалогами називають те, що ним не є. Це не робоча зустріч, майстер-класи тощо. Діалог покликаний для того, щоб зрозуміти різні думки. Під час діалогів повинен бути фасилітатор, а також попередньо учасниці та учасники діалогу мають прийняти певні правила. Важливою рисою діалогу – це те, що в діалозі всі є рівними, кожен та кожна може поділитися своїм досвідом незалежно від свого соціального статусу.
“Дуже важливим є те, що результатом діалогів не має бути те, що хтось когось переконав в чомусь, що хтось перемагає. Мета діалогу — досягнути глибшої рефлексії над власними думками, переконаннями чи упередженнями”, — підкреслює фахівчиня.
Для громад, які опинилися у складних або кризових умовах, важливо мати можливість говорити та бути почутими. Саме через діалог люди можуть знайти спільну мову, зрозуміти одне одного та рухатися вперед. У таких розмовах немає місця суперечкам, осуду чи конфліктам – навпаки, це спосіб знайти спокій та порозуміння.
Водночас як зазначає експертка, багато людей бояться починати такі діалоги. І це природно – сьогодні в суспільстві багато напруги, важких переживань, а досвіду подібних зустрічей у багатьох просто немає. Саме тому цей формат ретельно напрацьовували, щоб зробити його безпечним, щирим і комфортним для кожного учасника. І що найважливіше – люди з Донеччини та Луганщини змогли довести: навіть у непростих умовах відверта розмова здатна об’єднувати та давати надію.
Діалоги порозуміння: приклад деокупованої громади Святогірська
Володимир Рибалкін / скриншот із зустрічі
Зустріч присвятили пошукам тих форматів спілкування, які вже працюють у громадах Сходу, аби ці практики могли використовувати громади Донеччини та Луганщини — як ті, що під контролем України, так й ті, які наразі є тимчасово-окупованими, але їх адміністрації продовжують працювати в евакуації.
Прикладом успішного діалогу подолання конфліктів поділився Володимир Рибалкін, голова міської військової адміністрації Святогірська. Нагадаємо, що Святогірськ був окупований російськими військами 7 червня 2022 року, а вже на початку вересня місто деокупували. Окупація тривала кілька місяців, і в цей час в Святогірську лишались люди без інформації про те, що відбувається довкола. Деокупація стала викликом, адже попри те, що з людьми тримали контакт, після звільнення довелось заново налагоджувати зв’язки з громадою. Зараз місцеві мають номер голови МВА — це його особистий телефон, на який зателефонувати може кожен, але на початку деокупації дії влади були під пильним оком громади.
“Люди дуже насторожено ставилися до адміністрації…Першим, що ми зробили, і я думаю, що дуже успішним, було створення Координаційного волонтерського центру. Очолили його люди, які були в окупації”, — ділиться досвідом Володимир Рибалкін.
Завдяки рішенню довірити керування центром людям, які безпосередньо жили в окупації, адміністрація оперативно отримала повний список людей, які перебували в громаді та потреби цих людей.
“Люди більше довіряли перші місяці таким же, як собі, які так само мали досвід окупації”.
Виклики перед громадою постали й через те, що налагоджувати діалоги потрібно було і з родичами людей, які покинули Святогірськ разом з росіянами.
“Я хочу це розповісти, щоб всі розуміли, який важкий цей період і як важко розставити пріоритети для того, щоб не образити людину, яка там була. Тому що дуже багато вішали ярликів, що якщо залишилась людина, то це 100% сепаратист, або чекаєш “рускій мір”. Але там у всіх різні історії…”, — пояснює Володимир Рибалкін.
Зараз Святогірськ відновився, допомогли у цьому і міжнародні організації та союзники, зокрема це місто побратим з США — Істон. Щомісяця з обох боків організовують зустріч, де представляти інтереси громади може не лише МВА, але й жителі. Так вони відчувають, що мають вплив та їх голос чутний в громаді.
Хто може брати ініціативу для діалогу з громадою ще не деокупованих міст?
Для цього прикладу взяли на розбір Бахмут, чия територія окупована, а люди наразі розкидані по всій Україні. Минулого року Бахмутська МВА анонсувала проєкт побудови житла для бахмутян на Рівненщині, у селищі Гоща, однак для цього бракувало порозуміння між громадами: у жителів Бахмута не питали, чи хочуть вони жити в цій громаді, а гощанці стикнулись з несподіваною для них новиною. Як результат — упереджене ставлення до ВПО. Водночас, безпечний майданчик для діалогу між 2 громадами за участі фасилітатора міг би допомогти цій ситуації. Проте хто повинен його ініціювати? Питанням цікавилась головна редакторка Бахмут IN.UA та голова ГО “Бахмутська Фортеця”.
“Для організації партисипації громади, за цим пошуком діалогу все ж таки має звертатися міський голова, очільник громади”, — висловлює думку громадська активістка з Краматорська Юлія Володченко.
Громадська діячка розповіла про досвід Гірської громади, яка також працює в евакуації. Саме очільник громади ініціював процес і залучив до створення Стратегії відбудови фасилітаторів з організації “Ro3kvit”. Ця громадська організація максимально залучила в обговорення громаду, а сам процес будували на основі діалогів серед мешканців.
Володимир Петров, представник хабів “ЯМаріуполь”, наводить приклади міської ради Маріуполя, яка провела вже кілька подібних діалогів за ініціативи міської ради. Визначили проблеми, навколо чого буде йти дискусія, визначили точки дотику — приміщення для цього міста виділяли їм на безплатній основі, а фасилітаторів залучали серед своїх містян, які працюють в бюджетній системі, попередньо їх навчаючи.
Модератор зустрічі Олег Гришин додав, що у будь-якому діалозі має бути лідер, який поведе громаду за собою і якщо ним не виступає міська влада, то допомогти в цьому можуть й громадські активісти, а ресурс на організацію майданчика знайдеться.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”.
В Україні створили Централізовану закупівельну організацію (ЦЗО) для Державного агентства відновлення. Новий орган допомагатиме прозоріше використовувати кошти. Про це повідомили в Агентстві відновлення. Відновлення України […]
Громадські активісти з Донеччини й Луганщини, а також представники влади обговорили формати порозуміння й подолання конфліктів у громадах Сходу. Під час зустрічі обговорювали кейси діалогів […]
На початку березня 2024 року Олексій Рева, очільник Бахмутської міської військової адміністрації анонсував, що у селищі Гостомель планується будівництво житла для бахмутян. Що відомо про […]
Бахмутський міський голова та начальник Бахмутської МВА Олексій Рева дав інтерв’ю Кирилу Передрію — журналістові з Покровська. Детальніше про те, що саме розповідав мер Бахмута, […]
Літо 2024 року, на окупованій Херсонщині росіяни розривають могили українських військових, щонайменше три тіла вивезли у невідомому напрямку. Згодом на тій же Херсонщині місцеві, аби […]
