Бахмутянин Олександр Примич пішов з життя 26 серпня 2022 року внаслідок мінометного обстрілу. Чоловікові не змогли вчасно надати медичну допомогу після обстрілу, через велику кровотечу Олександр загинув. Бахмутянин був світлою душею, добряк, активна та енергійна людина, яка прагнула допомогти й все встигнути. Життя Олександра обірвалося на 50 році. Редакція вшановує загиблих  жертв війни.

Історією Олександра Примича поділилася його сестра Жанна.

Олександр не встиг здобути повну вищу освіту, але був дуже талановитим, згадує його сестра. В молодості службу юнак, проходив у російському місті Балашиха, що в Підмосков’ї. Зазначимо, що в радянські часи проходження військової служби в Росії було частою практикою. Втім, коли прийшов час віддавати присягу на вірність Батьківщині (ред. мається на увазі РФ) Олександр відмовився це робити, залишав там все й приїхав додому, згадує пані Жанна.

«Саша був дуже доброю людиною, він все хотів встигнути. Одним з перших у місті вивчив комп’ютер, виконував задачі для виконкому, багато робив для 18 школи, там працювала його дружина. Сам також навчав людей працювати із комп’ютером. Саша красиво різними шрифтами писав, оформлював стінгазети. Багато працював, був активним й добрим, але в житті він на жаль, не встиг повністю реалізуватися. Брат дуже гарно грав на гітарі. Це знали всі його друзі та знайомі…

Родина Олександра Примича. Фото: особистий архів героїні

…Мені подзвонив його друг, сказав, що був обстріл. Це був район Маріупольського кладовища. Вечір, брат вийшов покурити на вулицю, почався обстріл, осколком його ранило. Йому не змогли надати першу допомогу вчасно, поки швидка доїхала до нього по тих розвалинах, вже було пізно», — розповідає сестра загиблого.

Брат Жанни в Бахмуті жив з родиною, чому він не евакуювався сестра не знає.

Бахмутянина поховали на цвинтарі неподалік від Хромового, допоміг це зробити його друг Андрій Титаренко, який й сповістив Жанні сумну звістку. У Олександра залишилася донька Ксенія, їй 26 років. Чоловік був люблячим батьком, енергійним й життєрадісним, він навчався новому, й мав ще багато планів на життя, допоки їх не забрала війна.

Фото: «Бахмут. IN. UA»

Читайте також: Бахмутянин Дмитро Додін загинув після прильоту ракети в дім — Меморіал загиблих

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

В останні дні на Донеччині спостерігається суттєве збільшення кількості людей, які хочуть виїхати. Через погіршення безпекової ситуації, обстріли критичної інфраструктури, проблеми з газо- та електропостачанням мешканці прифронтових громад масово залишають небезпечні райони.

Про це в коментарі редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Богдан Зуяков.

Активізація евакуації з Дружківки та сусідніх громад

Найбільш інтенсивно евакуація відбувається з району Дружківки Донецької області. Саме тут останніми днями фіксується різке зростання кількості заявок на виїзд. Причинами стали регулярні обстріли, пошкодження газопостачання та тривалі відключення електроенергії, що унеможливлюють нормальне проживання цивільного населення в зимовий період.

За словами волонтера, інтенсивність евакуації в окремі дні перевищує попередні показники в рази.

“Останні три дні інтенсивність евакуації дуже висока, значно активніша, ніж була раніше“, — зазначає волонтер.

Окрім Дружківки, люди активно виїжджають із Костянтинівки, Лиману, Миколаївки поблизу Слов’янська, а також із населених пунктів Краматорсько-Слов’янської агломерації та Сіверського напрямку. Частина мешканців самостійно дістається відносно безпечних зон, де їх вже підхоплюють евакуаційні групи волонтерів.

Окремо відзначається зростання кількості родин з дітьми, які раніше з різних причин відкладали виїзд, але нині змушені евакуюватися через різке загострення ситуації.

Обсяги евакуації та робота служб

За словами Богдана Зуякова, за останній тиждень лише одна волонтерська команда евакуювала близько 50 осіб. Водночас з окремих міст, зокрема з Костянтинівки, за кілька днів могли виїхати до 200 людей. У процесі задіяні не лише волонтери, а й ДСНС та поліція, які здійснюють масову евакуацію цивільних.

Найбільшу частку евакуйованих становлять маломобільні люди, пенсіонери віком “65 плюс”, а також родини з дітьми. У Дружківці це переважно люди старшого віку та маломобільні мешканці, тоді як із Краматорсько-Слов’янської агломерації дедалі частіше виїжджають саме сім’ї з дітьми.

Основні ризики зимової евакуації

За словами волонтера, найбільшою загрозою під час евакуації залишаються атаки дронів, які ускладнюють логістику та становлять небезпеку для будь-якого транспорту — евакуаційного, поліцейського чи військового. Додатковим фактором є зимові погодні умови: ожеледиця на дорогах обмежує можливість маневру, що робить транспорт особливо вразливим до ударів з повітря.

Читайте також:

Евакуація з Донеччини: назвали 4 міста, з яких найбільше виїздять люди

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ГО “Десяте Квітня” разом з УВКБ ООН запускає програму ремонту житла для внутрішньо переміщених осіб у Полтаві на 2026 рік. Заявки приймаються від власників житла, які придбали його після початку повномасштабного вторгнення, і це житло таке, що потребує ремонту для безпеки та комфорту.

Як подати заявку — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як ВПО у Полтаві можуть подати заявку на ремонт житла у 2026 році

Громадська організація “Десяте Квітня” спільно з Агентством ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН) оголошує початок реєстрації на 2026 рік для програми ремонту житла для внутрішньо переміщених осіб у Полтаві, повідомляє Полтавська ОВА.

Участь можуть брати ВПО, які проживають у житлі:

• що перебуває у власності;
• умови якого не відповідають мінімальним стандартам безпеки та комфорту.

Пріоритет надається:

• домовласникам у сільській місцевості та малих містах Полтавщини;
• сім’ям у вразливих життєвих обставинах.

Програма покриває найнеобхідніші види ремонту, включно з:

• вікнами, дверима, дахом, підлогою, утепленням;
• водопостачанням, електрикою, каналізацією та іншими базовими ремонтами для безпечного та комфортного проживання.

Як подати заявку у Полтаві:

1. Через уповноважених представників вашої громади.
2. Самостійно, заповнивши KOBO-форму.
3. Телефонна гаряча лінія: 0800 33 28 58.

Зверніть увагу, що подання заявки не гарантує отримання допомоги. Всі заявки проходять перевірку та затвердження.

До теми:

У лютому планують повернути виплати дітям-ВПО без врахування доходу батьків — нардеп Сергій Козир

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!