Катерина Додіна разом чоловіком Дмитром та донечкою Софією жила в Бахмуті. До повномасштабного вторгнення сім’я будувала безліч планів на життя. Дмитро хотів відкрити власний магазин, але 15 серпня 2022 року на 41 році його життя обірвалося.

Історією Дмитра Додіна поділилася з редакцією «Бахмут. IN. UA» його дружина пані Катерина.

Дмитро Додін був цивільним мешканцем Бахмута, не байдужий до інших, він любив життя, допомагав друзям, мав багато знайомих. Дмитро загинув 15 серпня від отриманих осколкових поранень й від опіків. Російська ракета поцілила в дім.

Дмитро Додін біля моря. Фото: архів родини Додіних

«Це все відбулося вночі, близько другої години. Від зривної хвилі винесло всі вікна, чоловік зміг вибратися з дому зі всіма пораненнями та опіками, він лежав на землі, до нього підійшов тато, він намагався допомогти. Діма хотів щось сказати, підняти руки, але в нього було поранення, не зрозуміло було, що він говорить. Тато намагався надати йому першу допомогу, але він загинув у нього на руках. Ми дізналися про це телефоном», — розповідає дружина загиблого.

Через сильні обстріли та пожежі на місце загибелі Дмитра не могла дістатися ні поліція, ні пожежники. Родину попросили сфотографувати тіло загиблого та будинок й передати дані поліції. Бахмутянина Дмитра Додіна поховали у дворі дому, бо через сильні обстріли ховати Дмитра на цвинтарі не було можливості.

Дмитро займався вантажними перевезеннями, любов футбол. Чоловік був активний, веселий та життєрадісний. Планів на життя було дуже багато, поки його життя не обірвалося таким жахливим способом, розповідає дружина загиблого.

Планів на життя було дуже багато, поки його життя не обірвалося таким жахливим способом, розповідає дружина загиблого.

Дмитро Додін. Фото: архів родини Додіних

Дмитро й Катерина познайомилися у 2008 році, сім’я прожила разом щасливі 14 років. У 2011 році в сім’ї з’явилися довгоочікувана донечка — Софія. Разом з дружиною чоловік хотів допомогти доньці реалізуватися. З останніх нереалізованих планів — відкриття власного магазину в Бахмуті, Дмитро мріяв мати свій бізнес, каже пані Катерина.

9 листопада Катерина разом з донькою евакуювалися з міста до Дніпропетровської області, звикнути до того, що Дмитра немає родині дуже важко. В новому місті Катерина разом з донькою почуваються, як гості. Пані Катерина додає, вони з чоловіком вірили, що все закінчиться швидко, жевріла надія, що Бахмут знову стане спокійним.

«Дмитро був найкращим татом, найкращим чоловіком. Мені важко говорити про нього в минулому часі. Для нас він завжди залишиться найкращим, найяскравішим, цілеспрямованим, добрим, сильним. Діма мав багато друзів, для мене він назавжди залишиться в пам’яті, наша донька на нього схожа», — говорить дружина Дмитра.

Нагадаємо, що внаслідок російської агресії в Бахмуті станом на 10 березня 2023 року вже 765 бахмутян отримали допомогу стаціонарну або ж амбулаторну внаслідок поранень. 164 особи померло внаслідок російської агресії.

Редакція хоче вшанувати кожного: цивільного, який помер у рідному місті від російських куль, волонтера, що допомагав, та військового, який обороняв країну.

«Бахмут. IN.UA» пропонує поділитися історією загиблого та вшанувати пам’ять мирних й військових людей у спецпроєкті“Бахмутський меморіал”. Заповнити анкету за посиланням – https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdWyuau3hynTah926BwymJl15n8ku5B8JxIe_6-SFo0LTwC6w/viewform

Читайте також: Захищаючи Бахмут, загинув журналіст Олександр Цахнів

Фото: «Бахмут. IN. UA»

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!