Історично Україна мала декілька разів узаконити свою державність, але зрештою це сталось лише в кінці XX століття. Чому ця дата припала саме на 28 липня, та від якої відправної точки у світовій історії насправді починається українська державність, – у нашому матеріалі. 

Сьогодні, 28 липня, наша країна святкує День української державності. Про цю дату написав вже кожен державний орган, багато політичних діячів та знаменитостей. Зокрема, голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко.

«Нам не було просто. Але ми завжди знали, за що боремося. Знаємо це і зараз. Ми на своїй землі. На цій землі – наша правда, і сила, і воля. І наша держава, соборна і вічна!», – написав Кириленко.

Своєю чергою, Міністерство культури та інформаційної політики України розробило логотип нового свята – український герб. Сучасний, родовий знак Рюриковичів та інші тризуби, що використовувались і різні історичні періоди. Свою символічність мають й кольори концепції. 

Ми вирішили дізнатись маловідомі факти з історії України, пов’язані з українською державністю, та перевірити ствердження про те, що це свято могло бути започатковане набагато раніше. Доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри вітчизняної та зарубіжної історії Горлівського інституту іноземних мов Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет» Галина Петрівна Докашенко розповіла у коментарі «Бахмут.IN.UA», що означає День державності України по своїй суті. 

Фото: Галина Петрівна Докашенко

Перш за все треба зазначити, що елементи державності, про які далі піде у статті – це форми правління, державного устрою, організації державної влади, традиції, ідеологія, мова та символіка.

«Українська державність мала багато етапів. Вона не виникла 1991 року, як інколи здається людям, котрі не дуже фахово з цим стикаються. Українська державність має дуже глибокі корені. Навіть до Київської держави вже було елементи державності. Вони не всі належали слов’янському населенню. Багато істориків вважають, що, коли ми говоримо про історію української державності, бажано згадувати всі народи, які проживали на нашій території незалежно від того, чи вони залишились тут, або пішли далі. Кочівники тощо. Всі вони залишали свій слід: пам’ятки, матеріальну творчість, поховання, будови»

Скіфи. Малюнок: spadok.org.ua

«Потім, звичайно, дуже важливе місце займав період Київської держави. Тут були всі елементи ранньо-феодальної держави. На сьогодні це відомий факт, що Київська держава була однією з найвизнаніших в Європі. Її князі своїми династичними шлюбами практично породичались з усією Європою. Ярослава Мудрого, наприклад, називали тестем та свекром усієї Європи, усі ми знаємо історії про його доньок, які обручились з європейськими королями, та синів, що взяли заміж європейок. Тобто у цей період існувало дві ранньофеодальні держави: наша та Імперія Франків, з якої потім пішли Німеччина, Франція та Італія»

Володимир Великий. Фото: КМДА

«Потім Галицько-Волинська держава, тому що вона стала спадкоємицею Київської держави та перейняла її традиції, вони перейшли більш на Захід»

«Після визвольних подій середини XVII століття під керівництвом Богдана Хмельницького була утворена так звана гетьманщина. У неї теж були елементи державності, для якої Запорізька Січ була певним зразком. Я завжди розповідаю на лекціях, що Запорізька Січ стала міні-державним утворенням. Міні, тому що вона мала невелику територію, але мала багато ознак державності. І, коли утворилась гетьманщина, вона перейняла всі традиції, і взяла на рівні держави»

Гетьманщина. Малюнок: spadok.org.ua

«Не менш важливі події 1917 року, коли була утворена Центральна рада. Якщо у першому універсалі проголошувалась автономія України, то вже в четвертому проголошувалась незалежність нашої держави, відома нам як Українська народна республіка. Я б виокремила складний період радянської державності, де українська республіка була однією зі складових. Це був складний період з точки зору позицій української республіки у складі СРСР. Ми сьогодні розуміємо той диктат, що був з боку центру стосовно України. Але навіть тоді були певні державні традиції»

Перший Генеральний секретаріат Центральної ради, Київ 1917. Стоять (зліва направо): Павло Христюк, Микола Стасюк, Борис Мартос. Сидять: Іван Стешенко, Христофор Барановський, Володимир Винниченко, Сергій Єфремов, Симон Петлюра.

«І, коли в 1991 році відбулось проголошення незалежності, то ми завжди кажемо, що це ж не на рівному місці виникло. В Україні ніколи не зникала ідея державності. Навіть, коли її не було реально, ніколи не зникала сама ідея. Це прослідковується у діяльності багатьох просвітницьких організацій, потім політичних партій. Коли була така можливість, цю ідею прагнули реалізувати»

«Я впевнена, що нинішній етап української державності вже не зміниться та не зникне. Мені дуже сподобалась фраза президента України Володимира Зеленського з нагоди Дня Державності, яку я сьогодні прочитала. Він сказав, що ми були, ми є і ми будемо»

«Чому саме 28 липня? Дійсно, були різні пропозиції щодо того, яку саме дату взяти за відправну точку. Тут зійшлись кілька моментів. Християнська церква сьогодні святкує День святого Володимира. Князя, з ім’ям якого ми пов’язуємо дуже важливий етап становлення ранньофеодальної української державності – Хрещення Русі. Він один з найвизначніших історичних діячів, і я думаю, що відбулося таке поєднання наших традицій в розрізі віків»

Фото: Офіс Президента

«І ось ми вперше цього року святкуємо зафіксований День української державності. Так, нам зараз складно, сумно, ми всі щось втратили. Але дуже хочеться всіх привітати з Днем української державності. Цей день точно тепер буде зафіксований як факт підтвердження нашого існування, нашої української державності»

Також Галина Петрівна анонсувала новий курс «Історія та гібридні загрози», котрий зараз готує колектив історичного факультету. Цей курс буде доступний не тільки для студентів та викладачів, але й для широкого загалу. Деталі можна буде дізнатись на сайті закладу. 

У Бахмутському навчально-виховному комплексі №11 виник конфлікт між випускницею та адміністрацією закладу. Причиною обговорення стала пісня для випускного, яка була згенерована за допомогою штучного інтелекту (ШІ). Одна з випускниць висловила небажання виконувати цей трек на офіційній частині свята, запропонувавши власну альтернативу.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з батьком випускниці, директоркою Бахмутського НВК №11 та Управлінням освіти Бахмутської міської ради, щоб з’ясувати деталі.

Конфлікт у Бахмутському НВК №11

Публічного розголосу ситуації надав Дмитро Кононець, батько випускниці, яка першою повідомила про згнеровану ШІ пісню, у соціальній мережі, опублікувавши пост від 18 червня 2026 року.

За його словами, діти не хочуть співати запропоновану школою штучно створену композицію, а воліють виконати пісню Кузьми Скрябіна “Випускний”. Чоловік зазначив, що діти через війну втратили можливість нормально навчатися та бачитися з однокласниками, тому мають право самостійно обирати музику для свого свята.

Примітка. Пісня, яку створив ШІ та яку пропонували заспівати дітям.

У коментарі редакції Бахмут IN.UA Дмитро Кононець пояснив своє обурення тим, що думку дітей спочатку проігнорували.

“Вони втратили дитинство. В них забрали все, ну буквально все. І в цій ситуації викладачі школи, вищі там якісь чини, хтось вирішив, що вони можуть отак через коліно, навіть ігноруючи думку дітей“, — зазначив батько випускниці.

Окрім цього, чоловік розповів про ймовірні погрози судовим позовом на адресу його доньки з боку керівництва школи за висловлення власної позиції.

“Дитина написала, що директорка погрожувала судом. Не знаю точно де, але є контекст того, що погрози судом були. Сам факт того, що вона погрожує — це дуже погано. Мені би хотілося, щоб директорка пояснила усі ці висловлювання“, — додав Дмитро Кононець.

Чоловік також вказав, що намагався зв’язатися з Управлінням освіти Бахмутської міської ради, проте не знайшов контактів установи у соціальних мережах, а офіційний сайт на той момент не працював.

Після розголосу ситуації Дмитро Кононець опублікував ще одне повідомлення, у якому запропонував для остаточного вирішення конфлікту навколо вибору музичного супроводу керівництву закладу провести опитування серед учнів.

“Як на мене просто слухати пісні написані та виконані ШІ це просто дічь якась. А включати це на свято, просто ганьба. Хай діти проголосують анонімно, і все стане на місця“, — написав Дмитро Кононець.

Чоловік також відреагував на заяви адміністрації школи щодо конфлікту через публікацію прізвища директорки (ред. у пості випускниці зазначено прізвище директорка 11 НВК). Він ще раз наголосив на наявності тиску на випускників з боку освітян.

“Бо тиснуть, погрожують судом, з-за чого? Бо прізвище згадали там чиєсь. А те, шо треш творять то це не рахується… Тиснути на дітей це як раз свідчить про нашу освіту дуже багато“, — вказав у своїй публікації батько випускниці.

Позиція директорки та розв’язання конфлікту

Щоб з’ясувати статус проблеми на рівні навчального закладу, редакція Бахмут IN.UA також звернулася до Олени Лавренко, директорки НВК №11. Вона повідомила, що для розв’язання ситуації скликали спільну нараду з учнями.

За словами керівниці закладу, під час зустрічі випускниця перепросила за те, що виникла плутанина зі словами, які вказала учениця у власному дописі та які не говорила сама директорка. Вона також спростувала інформацію про погрози судом.

“Я казала, що треба поважати інших, бо можуть бути різні моменти“, — пояснила свої слова Олена Лавренко.

Директорка додала, що напряму сказала випускниці про те, що вона може не видаляти публікацію, але попросила прибрати звідти її прізвище, оскільки вона не говорила приписуваних їй слів. Дівчина погодилася на це прохання.

Загалом під час наради сторони дійшли компромісу щодо музичного супроводу. Оскільки, за словами директорки, пісня Скрябіна має “специфічний текст”, її вирішили не включати до офіційної програми, де буде присутньо багато людей. Натомість діти зможуть виконати її окремо у холі для себе.

Примітка. Кліп на пісню Скрябіна “Випускний”

Наразі випускники підбирають нову композицію для офіційної частини, серед варіантів розглядається трек Світлани Тарабарової. Після того, як діти остаточно визначаться з піснею, адміністрація школи звернеться до управління освіти з проханням затвердити її, наголошуючи, що це спільне бажання учнів.

Позиція управління освіти

Анна Артюхіна, заступниця керівниці Управління освіти Бахмутської міської ради, у коментарі редакції Бахмут IN.UA розповіла, що жодних директивних вказівок щодо обов’язкового виконання саме пісні із використанням ШІ управління не надавало. За її словами, композицію запропонувала одна з учениць, яка мала співати її сольно, тоді як інші випускники могли просто підспівувати.

“Управління освіти пропонує всім долучитись до створення цього свята. До свята задіяні і заступники, і випускники, і батьки, тому ніяких затверджень у нас немає. І жодного до управління ніхто не звертався з якимись пропозиціями“, — пояснила посадовиця.

Вона підкреслила, що про невдоволення учнів та батьків дізналася безпосередньо з публікацій у соціальній мережі, оскільки офіційних звернень до них не надходило.

“Я вважаю, що це неправильно звертатись опосередковано до когось через Фейсбук, коли є пряме звернення громадян, і завжди ми на це реагуємо. Ніяких заборон і ніяких установ управління освіти на це не дає. Це свято для дітей. Хочуть діти співати, вони співають. Хочуть діти танцювати, вони у нас танцюють“, — наголосила Анна Артюхіна.

Читайте також:

Дітей на окупованій Донеччині залучають до зборів “Юний десантник”: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На початку червня ми на своїх сторінках у соцмережах запустили опитування серед бахмутян. Ми просили назвати вчителів, яким би ви хотіли сказати “дякую” навіть через багато років після випуску.

Яких педагогів пам’ятають бахмутяни і що про них згадують — у матеріалі Бахмут IN.UA.

Вчителі Бахмута, яких пам’ятають випускники

Випускники Бахмутського НВК №11 з теплотою згадують не одного вчителя. Одним із них є Габелев Марк Володимирович, який викладав російську мову та літературу.

Народився Марк Габелев 24 липня 1937 року. Викладацькій діяльності присвятив 44 роки життя. Окрім роботи в школі, Марк Габелев організовував у Бахмуті поетичні вечори, збирав матеріали з історії міста.

Особисту библіотеку Марка Габелева передали до Бахмутського краєзнавчого музею. Вона налічувала близько 5 тисяч екземплярів. Книги, щоденники та архівні матеріали Марка Габелева хотіли зробити доступними для відвідувачів.

У 2000-х роках Марк Габелев переїхав до Ізраїлю, де помер 11 лютого 2015 року.

Ось так Марка Габелева згадують його випускники:

“Габелев Марк Володимирович завжди залишиться в моїй пам’яті, як людина, яка вчила нас мислити нестандартного і йти до поставленої мети”, — пише користувач Олександр Безсмертний.

Також з теплотою згадують Турчинову Асю Михайлівну, яка була вчителькою початкових класів:

“Особисто я дуже вдячна першій вчительці Турчиновій Асі Михайлівні. До останнього її подиху підтримувала з нею зв’язок. На моєму 50-річному ювілеї вона була бажаною, дорогою і головною гостею — бо саме з перших учителів починається наш шлях. І йдучи по ньому, ми багато в чому звіряємося з людиною, що відкриває нам світ”, — пише користувачка Тетяна Диннік.

Серед вчителів школи №24 багато слів вдячності висловили Світлані Логіновій. Вона була вчителькою перших класів, а згодом — викладала історію та правознавство.

“Світлана Логінова, хочу просто щиро подякувати вам. Я була вашою ученицею і з теплом згадую ваші уроки історії України та права. Минуло вже багато років після школи, але я досі пам’ятаю вашу подачу, вашу вимогливість і те, як ви вміли зацікавити предметом. Це залишило слід у моїй пам’яті і в моєму житті”, — пише користувачка Анастасія Малишенко.

“Світлана Логінова. Перша вчителька назавжди залишається в серці особливою людиною. Саме Ви зустріли нас із щирою посмішкою, навчили тримати олівець, виводити перші літери та вірити у власні сили. Я й досі пам’ятаю Ваш добрий погляд, лагідний голос і безмежне терпіння. Ви вміли перетворити звичайний урок на цікаву подорож, а кожен наш маленький успіх сприймали як справжню перемогу. Ваша підтримка допомагала не боятися помилок і сміливо крокувати вперед. Саме завдяки першій вчительці школа стала місцем, де хотілося навчатися, дружити, мріяти та відкривати нове. Вона подарувала нам не лише знання, а й тепло, доброту, повагу до людей і любов. Минули роки, змінилися міста й обставини, але спогади про перший дзвоник, перший зошит і першу вчительку назавжди залишаться світлими й дорогими серцю. Дякую Вам за мудрість, турботу, щире серце і за той міцний фундамент, на якому будувалося наше майбутнє”, — написала користувачка Nata Ya.

Серед вчителів школи №5 багато згадок про вчителя хімії Париша Олега Мийхайловича. У 2006 році він здобув звання Заслуженого вчителя України.

“Дякуємо Вам за знання, підтримку та терпіння у найважливіші шкільні роки. 10-11 класи назавжди залишаться у пам’яті завдяки Вам. Дякую Вам, Олеже Михайловичу Париш, за все тепло, мудрість і віру в нас!”, — пише користувачка Ірина Ашминец.

“Весь колектив 5 школи! Особливо Париш Олег Михайлович, Краснова Ірина Іванівна и Уманцева Вікторія Іванівна”, — написав Денис Гасанов.

“Олег Михайлович Париш!!! Поважаємо!”, — написав Олександр Скрипка.

Серед вчителів школи №18 згадують Ушпік Галину Іванівну, яка була вчителькою початкових класів.

“Галина Ушпік назавжди краща і найулюбленіша з Вчителів! Люблю”, — написала Катерина Лихобабіна.

“Не можу виділити одного вчителя, дякую кожному з ЗОШ №18… Але особлива любов до Ушпік Галини Іванівни, перша вчителька”, — написала Ксенія Ушакова.

Зі школи №2 випускники згадують теплими словами Жарову Олену Андріївну, яка теж навчала першачків. Вона також викладала у школі №24. Згадують бахмутяни і першого директора школи Нестеренка Віталія Анатолійовича. Він очолював заклад у 1984-1998 роках.

“Школа 24 найулюбленіші вчителі: перша вчителька Жарова Олена Андріївна, класна керівниця Миронова Нелі Миколаївна, Шилова Антоніна Анатоліївна — руська мова і література, вчитель математики Плоцкая Ніна Іванівна, фізкультура і НВП Савєльєв Олександр Володимирович, найкращий директор Сьомік Зінаїда Григорівна. Взагалі у наших випусків 1990-1992 років був найкращий вчительський склад!”, — пише Світлана Васюткіна.

“Так, Олена Андріївна чудовий вчитель. Була класним керівником моєї доньки. Досі з нею підтримуємо зв’язок”, — пише користувачка Тетяна.

“Моя перша вчителька Жарова Олена Андріївна, Кіндякова Любов Митрофанівна, школа №2. Та Царство Небесне найкращому директору моєї школи Нестеренко Віталію Анатолійовичу”, — написала Ольга Мартиненко.

“Царство небесне першому директору школы №2 Нестеренку Віталію Анатолійовичу”, — пише Інна Митник.

Багато бахмутян висловлюють подяку не одному вчителю, а великим педагогічним колективам шкіл.

“Я навчалася в ЗОШ №12. Які чудові вчителі працювали в цій школі! Я застала першого директора Бондаря Івана Івановича. Він викладав фізику. Чудовий був викладач! Ольга Шепель — теж викладала фізику. А моя перша вчителька була Буравльова Зінаїда Федорівна! Ми її просто обожнювали! Також в початкових класах в 12 школі працювали Проказіна Клавдія Іванівна, Заіченко Любов (я забула по-батькові). Мені також пощастило навчатися , коли директором стала Хмельницька Надія. Нестеренко Лідія Лукʼянівна — викладачка географії, Оніпко Ніна Дмитрівна та Зеленова Зоя Федорівна, Легостаєва (забула ім’я та по-батькові) викладали математику, а Галік Галина Андріївна довгий час була заступником директора, а потім і директором цієї школи. А завдяки Шаталіну Віктору Івановичу я полюбила історію і деякий час працювала вчителькою історії в рідній школі”, — написала Ірина Деркаченко.

“Вітко Валентина Володимирівна, Шепель Ольга Анатоліївна — ЗОШ №12. Найкращі класні керівниці,які були в мене! Дякую вам, що завжди казали про те, що: “важливо, щоб ви зі школи вийшли людьми…” — які це незабутні слова”, — написала користувачка Юлія.

“ЗОШ №18 м. Бахмут: Кучерук Ірина Михайлівна, золота людина, зараз і дітей моїх вчить! Шулешова Валентина Вікторівна, теж людина! Іваненко Віра Іванівна, теж золота людина! Панащенко Ольга Вікторівна. Усіх обіймаю. І моя перша вчителька — Фітісенко Валентина Андріївна, якої вже немає з нами!”, — пише Олена Гончарова.

“Я навчалася у школі №18. Моя перша вчителька була Євтухова Ніна Миколаївна. З 4 класу у нас стала класним керівником Євтехова Валентина Григорівна (викладачка алгебри та геометрії). А і інші вчителі: Риндя, Ізмайлова, Проніна, Губа… Дякую їм величезне. Багатьох їх уже немає з нами, але ми пам’ятатимемо їх завжди. Низький їм уклін”, — написала Тетяна Молчанова.

“Лис Олена Анатоліївна (моя любов до математики почалася з її уроків), Ігнатенко Євгенія Вадимівна, мій класний керівник (вірила в мене, підтримувала, навчила любити книжки)”, — згадала Олена Ритсо.

“10 школа: найкраща вчителька початкових класів Мащенко Алла Юріївна, українська мова Тетяна Володимирівна, зарубіжна література Маслова Ірина Михайлівна, фізика Акопян Самвел Акопович, українська література Жукова Галина Василівна, чудовий класний керівник Маслянка Ольга Василівна, історія Басова Людмила Олександрівна. Ці вчителі навчали не тільки своїх предметів, вчили аналізувати, критично мислити. Чудовий педагогічний колектив 1994-2004, пишаюся, що мала таких вчителів”, — пише користувачка Людмила.

Читайте також:

• Як бахмутянам поєднати навчання за кордоном з українською освітою: досвід бахмутських шкіл
• У Бахмутській громаді припинили роботу понад 30 закладів освіти з початку вторгнення: перелік
• “У руках молоді буде відновлення Бахмута”: як вчителька 12-ї школи розвиває молодіжні проєкти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!