Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Семаковська Тетяна 20:52, 26 Червня 2022

3 6ac31Кращі представники бахмутської молоді у 1917 – 1918 роках зв’язали свою долю з українським визвольним рухом, пройшли буремними шляхами Української революції, і в складних умовах еміграції залишилися вірними своєму народу, ідеям національного визволення й поступу. Їхні імена залишилися в літописі Української Господарської Академії, заснованої нашим видатним земляком – Микитою Шаповалом. Хто ці люди і чим вони займалися, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Розповідаючи про видатного діяча Української революції 1917 – 1921 років, нашого земляка родом із села Серебрянки Микиту Шаповала, члена Центральної Ради, міністра урядів УНР, видатного поета й публіциста, вченого-соціолога, ми згадували його подвижницьку діяльність з розбудови українського життя на еміграції в 1920-30-х роках. За його ініціативи у Чехо-Словаччині, при підтримці президента республіки Томаша Масарика, була створена низка українських громадських та освітніх інституцій, серед них і Українська Господарська Академія в Подєбрадах.

В курортному місті Подєбрадах за 50 кілометрів від Праги, на правому березі річки Лаба, височіє замок чеського короля Юрія Подєбрадського. Саме в ньому 1922 року розмістилася Українська господарська академія, заснована Українським громадським комітетом у Празі при фінансовій допомозі міністерства закордонних справ Чехо-Словаччини. Через це впродовж 1922 – 1935 років у місті склалася численна українська громада.

Академія складалася з трьох відділів: агрономічно-лісового, гідротехнічно-технологічного та економічно-кооперативного, мала для своїх навчальних потреб кабінети, лабораторії, господарчу ферму, лісовий розсадник, метеорологічну станцію, ґрунтовну бібліотеку, що налічувала 25600 томів фахової наукової літератури різними мовами.

288163308 3163487003862766 1624707984532946349 n 7ab15

Подєбрадський замок – осідок Української Господарської Академії

Метою чехословацького уряду, який фінансував її діяльність, було надати допомогу українцям, які опинилися в скрутній ситуації на чужині, без засобів для існування. Керівництво ж УГА ставило іншу мету – підготовку керівних кадрів для майбутньої Української самостійної держави. Багато студентів запам’ятали заклик голови Українського громадського комітету Микити Шаповала спішити вчитися, «а то скоро нас покличе Батьківщина».

У професорсько-викладацькому складі переважали відомі українські політики і вчені, урядовці, дипломати й військовики часів Української Народної Республіки. Серед професорів були два колишні прем’єр-міністри  УНР – Борис Мартос та Ісак Мазепа.

Студентами також ставали активні учасники українських визвольних змагань, а після їх поразки – вимушені емігранти в країнах Центральної Європи. Це були насамперед козаки і старшини Армії УНР, учасники козацько-селянського руху, повстанські отамани. Були серед студентів і генерали, як-от Олекса Алмазов та Іван Омелянович-Павленко. Тож не дивно, що в господарській академії поруч зі зверненням «пане колего» можна було почути «пане хорунжий», «пане сотнику», «пане полковнику».

Серед офіційних автобіографій студентів та вступників до академії, що збереглися в архіві УГА, збереглися життєписи наших земляків-бахмутян, активних учасників українських визвольних змагань 1917 – 1921 років.

288621059 5707288799295575 4548251192024619188 n 0b729

Учень Бахмутського реального училища Валентин Костенко

Так, у цьому «Подєбрадському полку» УНР, як його згодом стали називати, знаходимо Валентина Костенка, одного з очільників українського молодіжного руху в Бахмуті в 1917 – 1918 роках. Він народився 11 лютого 1898 року на хуторі Весела Гора Бахмутського повіту (тепер належить до Самарської сільради Олександрівського району Донецької області).

Валентин Костенко навчався в Бахмутському реальному училищі, де під час навчання у 1917 році виступив організатором Вільного козацтва в Бахмуті. На початку 1918 року він стояв на чолі організації середньошкільників-українців міста. У квітні 1918 року втік від більшовицьких репресій та вступив до української армії.

В серпні 1918 року демобілізувався як учень. У 1919 році поступив до Катеринославського гірничого інституту. Брав участь у повстанні проти денікінщини в складі різних повстанських загонів. Потім перебував на еміграції в Чехословаччині, де в 1927 році скінчив Українську Господарську Академію. Був відомий як інженер-економіст, кооператор і журналіст.

 


289616617 593419825457124 2841513612370519532 n 84ed4

Учень Бахмутської чоловічої гімназії Микола Малашко

Іще один визначний діяч українського національного руху на Донеччині – Микола Малашко, який народився 5 грудня 1898 року в селі Мар’їнка Маріупольського повіту (тепер місто Мар’їнка Донецької області). У 1917 – 1918 роках він навчався в Бахмутській чоловічій гімназії, був ініціатором створення організації учнів-середньошкільників міста й повіту.

Микола Малашко брав активну участь у створенні Вільного козацтва Торецької Січі, а пізніше – Вільного козацтва Донецького басейну. У березні 1918 року молодий хлопець втік від більшовицького арешту до Запорозької дивізії, де прослужив до проголошення влади гетьмана П. Скоропадського. Потім відновив навчання у Бахмутській гімназії й закінчив її 1919 року.

Того ж літа Малашко долучився до повстання проти денікінщини, яке очолював його старший брат Михайло Малашко. До жовтня 1920 року брав активну участь в українському повстанському русі, та врешті був змушений із Катеринославським повстанським кошем емігрувати до Румунії. У 1922 – 1927 роках навчався в Українській Господарській Академії в Подєбрадах за фахом інженера-економіста й був залишений у ній професорським стипендіатом.

В одній із анкет на питання «В яких країнах маєте бажання працювати?» Микола Малашко відповів: «На Україні, на землях з українським населенням, де прийдеться». А на інше питання «Які фізичні вади маєте?» відповів: «Кулю в грудях».

286946146 756285055519956 1985901539827893669 n b8b1f

Учениця Бахмутської жіночої гімназії Ганна Марченко

Незвичайною була також доля Ганни Марченко (дівоче прізвище – Лифар), яка народилася 10 червня 1899 року в селі Вірівка Бахмутського повіту. Закінчивши Бахмутську жіночу гімназію, вона в 1918 – січні 1919 року була слухачкою першого курсу історико-філологічного факультету Київських вищих жіночих курсів. Потім працювала в Міністерствах преси, внутрішніх справ, народного господарства уряду УНР, евакуювалася разом з урядовими установами в січні 1919 року. В еміграції закінчила Українську Господарську Академію в 1927 році, отримавши фах інженера-економіста. Загинула вона в 1944 році під час польського повстання у Варшаві, її чоловік в той час перебував у складі дивізії «Галичина».

Микола Малашко, Ганна Марченко, Валентин Костенко залишаться в пам’яті бахмутян як свідчення про наш довгий історичний шлях в набутті незалежності України. Як свідчення про глибоке прагнення до державності.

Фото з архіву Бахмутського краєзнавчого музею та з вільного доступу.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Росія знову обстріляла лікарню в Костянтинівці: деталі

Семаковська Тетяна 16:00, 5 Вересня 2025
Наслідки обстрілів лікарні / фото Сергій Горбунов

Вночі 5 вересня війська рф здійснили чергову атаку на Костянтинівку, унаслідок якої постраждали цивільні об’єкти, зокрема місцева лікарня.

Про це повідомив начальник міської військової адміністрації Сергій Горбунов.

Росіяни атакували лікарню в Костянтинівці

За словами голови Костянтинівської МВА, внаслідок обстрілів пошкоджено фасади двох корпусів медзакладу, житлові будинки та лінії електропередач. Через руйнування енергетичної інфраструктури без світла залишилися кілька підстанцій громади.

Попередньо жертв і постраждалих серед цивільних немає.

Нагадаємо, що раніше, 4 вересня, росіяни скинули три авіабомби на лікарню в Костянтинівці. На початку вересня багатопрофільний медичний заклад в місці перестав працювати через погіршення безпекової ситуації.

Евакуація

Донецька ОВА продовжує закликати місцевих мешканців евакуюватися до безпечних регіонів країни через безпекову ситуацію в регіоні.

Для запису на евакуацію можна телефонувати за номерами:

  • 0 800 500 121, +380 (73) 050 0121 (Viber, WhatsApp, Telegram, Signal);
  • для тяжкохворих і людей з інвалідністю: 0 800 332 614.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кримінальна відповідальність за СЗЧ та покарання за “непокору” командирам: що пропонують в Раді для військових

Семаковська Тетяна 15:00, 5 Вересня 2025
Військові / фото Оперативне командування “Північ”

Верховна Рада України (ВРУ) ухвалила у першому читанні законопроєкт, який передбачає повернення кримінальної відповідальності за самовільне залишення частини (СЗЧ). При цьому раніше вони розглянули іншу ініціативу під номером 13452, яка передбачає покарання військових за “непокору” командирам.

Детальніше про те, що пропонують у Верховній Раді України та як на це реагують експерти, а також військові — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Кримінальна відповідальність за СЗЧ

Голосування за законопроєкт №13260 / фото Олександр Федієнко

За словами народного депутата Олександр Федієнко, український парламент розглянув та підтримав у першому читанні законопроєкт №13260 “Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за скоєння кримінальних правопорушень, пов’язаних із самовільним залишенням в умовах воєнного стану військової частини або місця служби”. За — 277.

По факту повертається кримінальна відповідальність за СЗЧ. Тобто у разі прийняття його в цілому, суд не зможе застосувати помʼякшувальну норму“, — пише народний депутат від “Слуга народу”.

Що пропонується в законопроєкті №13260

Законопроєктом пропонується внести зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, які стосуються відповідальності військовослужбовців за самовільне залишення частини та дезертирство в умовах воєнного стану.

По-перше, документ передбачає виключення частини 5 статті 401 Кримінального кодексу, яка дозволяла вперше затриманим за статтею 407 (“Самовільне залишення військової частини або місця служби”) та статтею 408 (“Дезертирство”) уникати кримінальної відповідальності, якщо вони добровільно заявляли про готовність повернутися на службу.

По-друге, пропонується запровадити нову норму в розділі ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кримінального кодексу. Вона чітко визначатиме особливі умови звільнення від кримінальної відповідальності для військовослужбовців, які під час воєнного стану вперше вчинили такі правопорушення та виявили бажання повернутися до військової частини або вже відновили службу.

По-третє, зміни стосуються і Кримінального процесуального кодексу. Зокрема, в документі пропонують уточнити порядок подання та розгляду клопотань прокурора про звільнення від відповідальності, а також пропонується доповнити “Перехідні положення” новим пунктом, що врегулює процедуру застосування цих норм до військовослужбовців Збройних сил України.

Законопроєктом №13452: в чому його проблема

Кримінальна відповідальність військових за “непокору” / фото ілюстративне, iStock

Рада, окрім розгляду повернення кримінальної відповідальності за СЗЧ, проголосувала в першому читанні за законопроєкт №13452 про посилення кримінальної відповідальності для військових за непокору.

Як пояснюють представники ГО “Принцип”, законопроєкт розширює перелік військових правопорушень, до яких не можна буде застосувати пом’якшувальні обставини або звільнення від покарання з випробуванням. До цього списку, наприклад, додається й стаття 402 Кримінального кодексу України — “Непокора”. Крім того, документ передбачає скасування можливості звільнення від адміністративної відповідальності за малозначністю, навіть якщо йдеться про випадки ненавмисного пошкодження військового майна чи порушення правил несення бойового чергування.

Експерти застерігають: такі зміни означатимуть, що суди втратять можливість індивідуально підходити до кожної справи. Легкі дисциплінарні проступки можуть бути прирівняні до серйозних військових злочинів, а покарання ризикують стати непропорційно суворими. Це, своєю чергою, може підірвати довіру військовослужбовців до правосуддя та державних інституцій загалом.

Подібна ситуація, як вказують представники “Принципу” вже виникала наприкінці 2022 року, коли суди обмежили в праві враховувати пом’якшувальні обставини у справах про порушення правил військової служби. Тоді петиція з вимогою ветувати законопроєкт набрала необхідну кількість голосів менш ніж за добу. Проте ухвалені зміни не виправдали очікувань: статистика Офісу Генерального прокурора свідчить, що кількість військових кримінальних правопорушень продовжує зростати, незалежно від суворості покарання.

Реакція військових

Аліна Сарнацька під час пікету / фото Аліни Сарнацької

Військові неоднозначно реагують на законодавчі ініціативи, що стосуються кримінальної відповідальності за самовільне залишення частини.

Наприклад, представники ЗСУ та інших формувань, котрі боронять Україну, активно реагують на ініціативи парламенту. Зокрема, під тредами користувача Фьодор Дядя та Вітя Альварес пишуть наступне:

Реакція користувачів Х / скриншот
Іронізація над темою / скриншот
Думка користувача, який вважає, що ніхто не хоче визначити причини СЗЧ / скриншот

Негативна реакція виникла й на законопроєкт №13452. Найбільший розголос проблематики ініціативи створила українська військовослужбовиця та волонтерка Аліна Сарнацька. 

У першому читанні проголосували закон про посилення кримінальної відповідальності для військових за непокору. Це дуже погана ідея. Підхід «збільшити покарання і цим покращити дисципліну» не працює. Ставлення до військових вже і так вкрай несправедливе, зарплати в тилу – принизливо низькі, терміни служби невизначені“, — пише Аліна Сарнацька.

Вона також анонсувала акцію протесту на Майдан Незалежності, яка має розпочатися 5 вересня о 20:00. Військова вимагає припинити утиски захисників та захисниць, а також:

  • прийняти Закон про військового омбудсмена.
  • не ухвалювати законопроект №13452.
  • скасувати норми закону №8271 від 2022 року.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росія знову обстріляла лікарню в Костянтинівці: деталі

Вночі 5 вересня війська рф здійснили чергову атаку на Костянтинівку, унаслідок якої постраждали цивільні об’єкти, зокрема місцева лікарня. Про це повідомив начальник міської військової адміністрації […]

Кримінальна відповідальність за СЗЧ та покарання за “непокору” командирам: що пропонують в Раді для військових

Верховна Рада України (ВРУ) ухвалила у першому читанні законопроєкт, який передбачає повернення кримінальної відповідальності за самовільне залишення частини (СЗЧ). При цьому раніше вони розглянули іншу […]

Гроші у руках

ВПО отримають 3 000 гривень у Кіровоградській області: як подати заявку

Внутрішньо переміщені особи, які проживають в Олександрійській громаді (Кіровоградщина), можуть отримати разову матеріальну допомогу у розмірі 3 000 гривень. Для цього потрібно відповідати певним критеріям. […]

Українські безпілотники знищили групу російських солдатів під Піддубним

Поблизу села Піддубне на Донеччині батальйон безпілотних систем 67 ОМБр “Залізні соколи” зміг ліквідувати групу росіян. Про ураження ворога повідомив Deep State. Піддубне, Deep State […]

Важливо

“Підірвали тисячі споруд”: розвінчуємо відомі міфи про деокупацію Бахмута 5 вересня

5 вересня, Бахмут вшановує день визволення від нацистських окупантів. Так відбувалося щороку: кожен бажаючий міг взяти участь у святкуванні та принести квіти до монумента визволителів.