Можливо ви не знали, чи трохи підзабули уроки історії про минуле Бахмута. Насправді місто вже не вперше потерпає від бажання московитів встановити тут свої порядки. Як це було у ХVІІІ столітті та чому у Булавінському повстанні існує запорізькій слід у розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Після того, як у 2015 році в ході декомунізації в Бахмуті (тоді ще Артемівську) покинули свої постаменти комуністичні вожді Ленін, Артем (Сергєєв) та Квірінг, єдиною історичною постаттю, яка вшанована пам’ятником на одній із площ у центрі міста, залишився Кіндрат Булавін (1667 – 1708) – ватажок козацького повстання на Дону й Слобожанщині. Цей пам’ятник був встановлений у 1971 році, коли масштабно відзначалося офіційне 400-річчя заснування міста (про те, наскільки вірогідною є ця дата, йшлося в попередній нашій публікації).

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Бахмуті. 1971 р.

Погруддя суворого козацького отамана стоїть у історичному центрі Бахмута, де колись була розташована дерев’яна Бахмутська фортеця. Фортеця представляла собою укріплення козаків-солеварів, збудоване в 1703 році й наступного року передане царською грамотою в підпорядкування Ізюмського слобідського козацького полку. Незважаючи на це між слобідськими й донськими козаками продовжувалися суперечки за володіння соляними джерелами.  Тож не дивно, що вже в 1705 році бачимо отаманом Бахмутських солеварів донського козака Кіндрата Опанасовича Булавіна.

Хто такий Булавін?

Тривалий час місцем його народження вважалася слобода Трьохізбенська (нині селище Трьохізбенка на території Луганської області). Але архівні дослідження довели, що Булавін походив не від донських козаків, а з військово-служилої верстви «дітей боярських», і народився в слободі Старий Салтів на Харківщині, тобто на Слобідській Україні.

Бунт бахмутських солеварів

Перші звістки про Кіндрата Булавіна датуються 1705 – 1706 роками, коли він очолив бунт бахмутських солеварів проти царського уряду. Бахмутяни відмовилися підкорятися ізюмському полковнику Шидловському, вчинили опір перепису солеварень, заарештували, а потім вигнали з містечка  царського дяка Горчакова, який прибув із військовою командою для вирішення суперечки між ізюмцями й донцями. Цей бунт вважається передвістям булавінського повстання, яке розгорнулося в наступні два роки.

Для пошуку й повернення втікачів на Дон у 1707 році був споряджений загін князя Ю. Долгорукова. Серед інших завдань він мав здійснити розшук у справі про бахмутський бунт. Військо Донське мало заарештувати Булавіна й видати його князю. Але повстанці випередили цей намір, у ніч на 9 жовтня 1707 року напали на каральний загін і знищили його. Донська старшина, щоб довести свою непричетність до цієї події, нашвидку зібрала похідне військо і спрямувала його проти булавінців. 18 жовтня повстанців було розбито, але самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти на Бахмут, а звідти на Запорозьку Січ.

Пам’ятник Кіндрату Булавіну в Трьохізбенці. 1998 р

Булавін уклав із запорожцями таємний союз

Хоча січова старшина й намагалася відмовити товариство від масового виступу на боці Булавіна, але січовики дозволили Кіндрату та його сподвижникам отаборитися навколо фортеці Кодак і вербувати добровольців. Навесні 1708 року уряд вислав на придушення повстання регулярні війська під командою брата вбитого князя – В. Долгорукова. Булавін полишив Кодак і вирушив на Міус, а звідти на Дон, разом із загонами отаманів Безпалого, Голого, Драного, Некрасова.

9 травня К. Булавін у Черкаську був обраний військовим отаманом Війська Донського. У тому ж місяці жителі Бахмута урочисто зустрічали булавінського отамана Сергія Безпалого, який прийшов із загоном у тисячу чоловік і очікував приходу ще 300 запорожців. А сам Булавін наприкінці травня надіслав із Бахмута універсал на Запорозьку Січ, в якому закликав запорожців вирушати до слободи Ямпіль, щоб дати відсіч царським військам. Запорожці, отримавши цей універсал, стали переходити на бік повстанців партіями по кількасот чоловік. Дізнавшись про це, цар наказував В. Долгорукому особливо пильнувати, щоб не допустити з’єднання запорожців із донцями.

Пам’ятний хрест біля села Крива Лука. 1990-і роки

Царський уряд задушив повстання і спалив Бахмут

2 липня 1708 року повстанський загін під проводом отамана Семена Драного зазнав поразки від урядових військ у битві біля Кривої Луки. Тривалий час місцем битви вважалося село Крива Лука на Лиманщині. Саме там був встановлений пам’ятний хрест про цю подію Але останнім часом ствердилася думка, що під цією назвою слід розуміти урочище Крива Лука на Дінці, біля сучасного села Закітного.

Булавінське повстання 1707 – 1708 рр

Наступного дня урядові війська під Бахмутом перемогли запорожців, які прийшли на допомогу булавінцям, після чого зруйнували дощенту і спалили місто. Була вчинена жорстока розправа над місцевими мешканцями, які брали участь  у повстанні. Лише через рік уряд вирішив відновити солеварні на Бахмуті й вібудувати хоча б невелику фортецю для захисту від татарських нападів.

Читайте також: Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

7 липня в Черкаську Кіндрат Булавін був оточений у своєму будинку заколотниками, які вирішили видати його урядові, і загинув у сутичці. Після його загибелі деякий час діяли повстанські загони М. Голого й С. Безпалого, а І. Некрасов зі своїми прибічниками відступив на Кубань, у межі володінь кримського хана.

Таким чином Бахмут у 1707 – 1708 роках став місцем спільної боротьби запорозьких і донських козаків проти царських карателів, за стародавні козацькі вольності.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Покровська громада оновила порядок надання матеріальної допомоги мобілізованим захисникам. . Відповідне розпорядження підписав начальник Покровської міської військової адміністрації Сергій Добряк. Так військові можуть отримати від 20 до 60 тисяч гривень.

Як отримати грошову допомогу, читайте в матеріалі.

Грошове забезпечення військового

Аби підтримати мешканців громади, які проходять службу в Збройних Силах України, у Покровській міській територіальній громаді затверджено зміни до Положення про надання одноразової матеріальної допомоги.

• 60 000 гривень – військовозобов’язаним, які вперше уклали контракт строком не менше трьох років із Покровським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) та прийняті на службу до сил оборони.

Заяву можна подати протягом трьох місяців з дати укладення контракту.

• 20 000 гривень – громадянам, зареєстрованим у Покровській міській територіальній громаді, які будуть мобілізовані до ЗСУ з 1 травня 2025 року і перебуватимуть на військовому обліку у Покровському районному ТЦК та СП.

Які документи потрібні:

• особиста заява;
• заява про згоду на обробку персональних даних;
• копія паспорта (ID-картка або книжечка з витягом з демреєстру);
• копія ідентифікаційного коду або документа, що його замінює;
• копія довідки про призов за мобілізацією, виданої Покровським ТЦК;
• банківські реквізити (заява з номером рахунку для перерахування коштів).

Як подати документи:

Для цього потрібно звернутися до Управління соціального захисту населення за адресою:
м. Дніпро, вул. Антоновича, 56. Також можна надіслати документи поштою – у такому разі копії документів мають бути завірені власним підписом.

Контакти для довідок:

• 095 399 90 55
• 099 323 89 99

Читайте також:

• Як виплати ВПО отримати родинам військовослужбовців: пояснення
• Виплати військовим за поранення: актуальні дані на 2025 рік від Міноборони
• Скільки має отримувати військовий, який проходить службу в тилу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Поминальний тиждень, або Проводи — це християнська традиція вшанування пам’яті померлих, яка відзначається після Великодня. У цей час родини відвідують могили близьких, прибирають їх, моляться та приносять поминальні страви. Проводи символізують духовний зв’язок між живими та померлими, надію на воскресіння і вічне життя.

Детальніше про те, коли у 2025 році відзначатимуться Проводи — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Коли будуть Проводи 2025

Поминальний тиждень — це християнська традиція вшанування пам’яті померлих, яка зазвичай відзначається на дев’ятий день після Великодня — у Радоницю. Водночас у різних регіонах України дати можуть відрізнятися — залежно від місцевих традицій. Наприклад, поминання може відбуватись:

• у другий тиждень після Пасхи;
• у третій тиждень після Великодня;
• у визначені дати після пасхального періоду.

Як зазначають у Православній Церкві України (ПЦУ), громадяни та громадянки зазвичай відвідують кладовища та поминають своїх рідних “весь другий тиждень після Пасхи, який називався Провідним”.

Що роблять під час Поминального тижня

Під час Поминального тижня люди відвідують могили своїх рідних, щоб вшанувати їхню пам’ять. Вони прибирають навколо могил, прикрашають їх квітами, вінками та запалюють свічки. Священники проводять панахиди — спеціальні поминальні служби за упокій душ померлих. Родини приносять поминальні страви, зокрема паски, крашанки, кутю, які іноді залишають на могилах або роздають нужденним. Це час молитви, спогадів і єднання живих із пам’яттю про тих, хто відійшов у вічність.

“Принесіть до своїх спочилих щиру молитву, теплі спогади, вдячність і християнську любов. Царство Небесне, вічна пам’ять і вічний спокій усім померлим, за яких ми підносимо свої молитви“, — зазначають представники ПЦУ.

Читайте також:

• Медовий, Яблучний та Горіховий: коли в Україні святкуватимуть Спас
• День матері в Україні: коли святкуватимуть у 2025 році
• Як виглядало бахмутське Artwinery: 20 світлин з підземелля

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!