Аліса Торотухіна, мешканка Часів Яру, працює вчителькою історії та правознавства в опорному закладі освіти номер 17. Жінка завжди була активісткою й допомагала людям, та зараз допомогти можете всі ви закрити збір для її брата. Деталі життя Аліси в евакуації та на що збирають кошти, читайте в нашому матеріалі.

Евакуація 

До повномасштабного вторгнення Аліса Торотухіна була заступником голови молодіжної ради, проводила багато ініціатив та проектів в місті, але війна перекреслила все це:

«Ще до кінця березня я залишалась в місті та волонтерила. Ми ліпили вареники, плели сітки, збирали гуманітарну допомогу для ТрО. Але через те, що у мене маленька дитина, заради неї прийняла рішення евакуюватись. Поїхали до Краматорська й вже звідти на поїзді до Львівської області. Тоді  евакуйовували дуже багато людей, тому доводилось їхати сидячі більше доби, але люди підтримували один одного й не падали духом. У Львівській області нам допомогли розпочати життя з нуля наші друзі‎»‎.

Волонтерство

Брат Аліси боронить країну. Фото: архів героїні

Аліса згадує, що тоді всередині було відчуття зрадництва, бо їхала й думала, що покидає людей яким потрібна там, але все ж евакуація була необхідна. Волонтерською діяльність одразу займатись не вийшло, бо емоційний стан не дозволяв, але вже ж влітку знайшла для себе заняття: 

«Розпочала волонтерити на СпівДії, верифікувати заявки на допомогу. Це була онлайн робота. Потім я почала долучатись до написання грантових заявок на різні проекти. Зараз активно допомагає брату й його бригаді на передовій»‎.

Брат Аліси зараз захищає нашу країну. Волонтерка активно співпрацює з його 109-ю бригадою й допомагає усім що просять хлопці. Наразі, збирають кошти військовим на квадрокоптери, термокружки та турнікети. 

Анонс збору коштів для ЗСУ. Фото: архів героїні

Якщо ви хочете долучитись до збору та допомогти хлопцям наблизитись до перемогу, можете надіслати свій донат за реквізитами:

Отримувач: КДЧ ГО

Код отримувача: 43851194

Рахунок в форматі IBAN:

UA083354290000026004054013354

Назва банку: МАРIУПОЛЬСЬКА ФIЛIЯ АТ КБ “ПРИВАТБАНК”

Призначення платежу: для 109 бригади

Робота в школі та мрія повернутись додому

Наразі школа продовжує працювати дистанційно, майже весь клас Аліси, в якому вона класний керівник, залишився в повному обсязі. Всі діти, на щастя, евакуйовані з Часів Яру й продовжують навчатись.

«Єдине чим я зараз живу, це вірою й думками, що скоро ми повернемось і відновимо нашу Донеччину. Так вже стається, що ракети летять на нашу країну, ми нічого не можемо зробити, але ми зможемо все відбудувати. Школа наша стоїть, тому я думаю ми її підправимо й будемо працювати»‎.

Вчителька запевняє, що історію діти раніше сприймали як просто предмет, а зараз вони активно долучаються до дискусій та вивчають історію за власним бажанням:

«Вони активно показують свою громадянську позицію та любов до Батьківщини. Тому я вірю, що від цієї молоді залежить наше майбутнє й вони всі повернуться в нашу країну».

Плани після перемоги

Аліса допомагає ЗСУ. Фото: архів героїні

Аліса запевняє, що зробила собі правило, щоб мрії не розбивались і щоб не підривати свій емоційний стан, вона нічого не планує наперед. Але знає точно, що буде потрібні вона і її навички й знання:

«Після перемоги й повернення на Донеччину, я хочу організували центр або вишкіл, щось на кшталт “Пласту”. Хочу організувати проєкт по інтеграції військових в цивільне життя, по їх роботі з молоддю. Щоб бійці передавали дітям свої вміння й досвід. Бо молодь має набувати не тільки патріотичні знання, а й медичної допомоги, дій в екстрених ситуаціях і подібного. Вони мають завжди бути готові до всього».

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Захисники Донеччини збирають на авто для евакуації поранених

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.

Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутка: що відомо про річку

Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².

Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.

Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.

Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.

Тваринний світ поблизу Бахмутки

Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.

Екологічний стан

Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.

Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.

Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.

Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.

Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.

Легенди

Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.

Читайте також:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку змінюється.

Детальніше про те, коли Великдень відзначатимуть у 2026 році католики та православні християни — в матеріалі Бахмут IN.UA

Коли святкуватимуть Великдень у 2026 році

Дата Великодня не є фіксованою, адже її визначають за спеціальною формулою, пов’язаною з місячним календарем. За традицією, за основу беруть день весняного рівнодення — 21 березня, після якого визначають першу повню. Найближча до неї неділя і стає днем святкування Великодня.

Водночас у католиків і православних християн дати часто різняться. Причина полягає в різних календарях: православна церква досі користується юліанським календарем, де весняне рівнодення припадає на 3 квітня. Саме тому дати святкування у двох конфесій збігаються лише приблизно в третині випадків.

У 2026 році католицький Великдень припаде на 5 квітня. Православні та греко-католики же святкуватимуть Великдень пізніше — 12 квітня. Таке переміщення дати пов’язане ще й з тим, що святкування не може збігатися з єврейським святом Песах.

Як відзначається Великдень

У католицькій традиції Великодня є особливий символ — великодній заєць. За повір’ями, саме він приносить дітям солодощі та іграшки, а також ховає по оселі шоколадні яйця, які малеча шукає під час святкових розваг.

В Україні ж на Великдень переважають православні звичаї. До свята традиційно фарбують і розписують яйця — крашанки й писанки, орнаменти яких відрізняються залежно від регіону. Родини також готують святковий стіл із м’ясними стравами, де головною візитівкою стає паска — дріжджова або сирна випічка. Напередодні свята в церквах також освячують великодні кошики з продуктами.

Читайте також:

Де провести новорічні свята в Україні: найкращі напрямки для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!