30-та окрема механізована бригада імені князя Костянтина Острозького потребує автомобіля для вивозу поранених. Детальніше про збір розповіла сестра одного з бійців, Оксана Дзюба.

Як допомогти:

Карта для грошових переказів: 5375 4141 3852 5703

Посилання на Монобанку: https://send.monobank.ua/jar/DTTDwcLaH

Ціль: 170 тисяч гривень

Отримувач коштів: Матросова Юлія, це подруга Максима.

Де шукати звіти: сторінка пані Оксани

Військовий в окопах. Фото: особистий архів героїні

Машина, яка потрібна хлопцям, коштує 170 тисяч гривень, збір на неї розпочався вчора, вдалося зібратися 1000 гривень. Автомобіль врятує життя пораненим солдатам, адже через втрату крові або несвоєчасну допомогу, життя бійця може обірватися. Рідні закликають українців долучитися до збору, навіть маленькою сумою.

“Брат вперше погодився, щоб йому та побратимам допомогли зібрати на щось, бо раніше вони самі складались і все купляли. 30-бригада, завжди на гарячих точках, тому часто потрібно оновлювати форму й необхідні знаряддя, тому вони самі собі все купують за свою заробітню плату”, — каже сестра Максима. 

Попередню машину бригади, яка вивозила поранених, знищено російськими обстрілами. 

Про збір

Максим брав участь в Іграх Нескорених. Фото: особистий архів героїні

Оксана Дзюба, сестра одного з бійців, 26-річного Максима Махмадалієва. Чоловік народився на Житомирщині, з 18 років він захищає країну від російських окупантів. 

“Максим завжди був у гарячих точках. Його вже було поранено, була контузія, але він відмовився від групи інвалідності й пішов далі на війну. До сьогодні він залишається у гарячих точках і, навіть, не йде на лікарняний.  Він сам не хоче йти на ротації чи лікарняні, каже: «Мої побратими там, чого я маю сидіти тут». Він був у госпіталі після поранення в обличчя й контузії, і трохи підлікувавшись, відмовився від подальшої реабілітації, бо в Бахмуті у нього загинули товариші, не вистачало хлопців, і він зібрав речі і поїхав туди”, — каже сестра Максима.

З дитинства чоловік був патріотом, Україна завжди була на першому місці для нього. Раніше Максим також брав участь в Іграх Нескорених — це міжнародні змагання для ветеранів, які отримали поранення.

Військовий копає оборонні укріплення. Фото: особистий архів героїні.

Син пані Оксани після повноліття пішов підписувати контракт в армію, чоловік жінки також на війні разом із зятем.

Фото: “Бахмут. IN. UA”

Читайте також: 14 гривень до 14 лютого: як підтримати військових Бахмута?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Збройні сили України продовжують стримувати просування російських військових у Донецькій області. Найбільша інтенсивність боєзіткнень наразі фіксується на Покровському відтинку фронту, де українські військові відбили майже пів сотні атак.

Детальніше про це розповіли в Генштабі ЗСУ в новому зведенні з фронту.

Загострення на Покровському та Костянтинівському напрямках

Найбільша кількість штурмових дій зафіксована на Покровському напрямку. Українські військові зупинили 47 атак російської армії у районах сел Шахове, Вільне, Кутузівка, Родинське, Шевченко, Новоолександрівка, Білицьке, Софіївка, Кучерів Яр, Затишок, Гришине, Сергіївка, Удачне та Новопавлівка. Варто зазначити, що учора, 25 травня, росіяни на цій ділянці фронту здійснили 38 атак.

На Костянтинівському напрямку російські військові здійснили 14 атак, що на одну менше показників 25 травня. Наступальні дії відбувалися поблизу населених пунктів Костянтинівка, Іванопілля, Плещіївка, Іллінівка та у бік Миколайпілля.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російська армія 17 разів намагалася просунутися вперед у районах Новоселівки, Новомихайлівки, Діброви, Дробишева, Ставки, Ямпіля, Нововодяного та Озерного.

На Слов’янському напрямку українські військові зупинили п’ять спроб російської армії здійснити просування. Боєзіткнення відбулися у районах населених пунктів Крива Лука, Закітне та Рай-Олександрівка.

На Краматорському напрямку інтенсивність боїв була найнижчою. Росіяни здійснили одну наступальну дію в районі Міньківки.

Втрати російських військових

Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:

• особового складу — 1 010 осіб;
• танків — 1 одиниця;
• бойових броньованих машин — 7 одиниць;
• артилерійських систем — 64 одиниці;
• РСЗВ — 2 одиниці;
• засобів ППО — 1 одиниця;
• наземних робототехнічних комплексів — 10 одиниць;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 790 одиниць;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 374 одиниці;
• спеціальної техніки — 3 одиниці.

Читайте також:

38 штурмів за добу: російська армія зосередила сили на Покровському напрямку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У прифронтових містах та селах Донецької області утворилися так звані кілзони — ділянки фронту та логістичні шляхи, де через активність безпілотників російської армії пересування транспорту є вкрай складним. Проте, навіть так волонтери продовжують вивезення цивільних з небезпечних ділянок регіону.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим щодо поточного стану справ з евакуацією на Донеччині.

Евакуація на Донеччині

За словами волонтера, інтенсивність бойових дій значно зросла у містах Дружківка, Миколаївка та навколишніх селах. Процес евакуації ускладнюється постійними обстрілами, однак волонтери продовжують роботу.

“В 10-ти кілометровій зоні до фронту, 15-ти кілометровій, дуже сильно збільшилась кількість FPV-дронів. Це справжня кілзона“, — констатує Богдан Зуяков.

Автошляхи та самі міста, зокрема Краматорськ, теж не є повністю безпечними. Російські військові використовують безпілотники типу “Молнія” та далекобійні FPV-дрони, котрі зависають у небі, шукають цілі та завдають ударів по транспорту, особливо великим за розміром. Волонтерські мікроавтобуси з людьми часто виступають саме такими об’єктами, через що можуть ставати пріоритетною ціллю для операторів російських бебезпілотників.

Хто залишається у прифронтових містах

За словами Богдана Зуякова. зі Слов’янська та Краматорська виїжджає значно більше сімей з дітьми, оскільки молодшому поколінню простіше наважитися на переїзд. Водночас у небезпечних зонах продовжують жити переважно літні та маломобільні люди. Як додає волонтер, деякі з них відмовляються евакуюватися через низку факторів:

• психологічна та фінансова неготовність до переїзду;
• поширення чуток про те, що переселенцям немає куди їхати та немає за що жити;
• сильна прив’язаність до власного майна.

“Будинок свій, який все життя вони збирали на нього, будували, і це все зникає в них. Через це і не виїжджають вони“, — пояснює волонтер.

Волонтер також пояснив, що процес виклику волонтерів залежить від населеного пункту:

• з найнебезпечніших територій телефонувати з проханнями про виїзд змушені родичі;
• з міст на кшталт Дружківки місцеві жителі записуються на евакуацію самостійно у моменти появи зв’язку.

Вплив пори року на темпи виїзду

За словами волонтера, наразі фіксується певний спад попиту на евакуацію. Тепла погода дозволяє місцевим мешканцям залишатися навіть у пошкоджених будинках. Окрім цього, люди мають мотивацію залишатися через городи та хатні справи.

“Спека не заважає їм ночувати і жити у будинку, навіть розбитому. Все опирається в холод. Коли буде холод, туди буде і евакуація“, — підсумовує Богдан Зуяков.

З настанням зими та зниженням температури волонтер прогнозує новий масштабний етап евакуації з території Донеччини.

Читайте також:

“Евакуація зі Слов’янська та Краматорська стала масовою”: що відомо про ситуацію на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!