В місцевому Telergam-каналі опублікували новину, що 1 лютого в Бахмуті від ворожого обстрілу постраждала родина. Наразі вони перебувають в лікарні. Редакція зв`язалась з бахмутянами, щоб дізнатись в якому зараз стані подружжя та що необхідно для реабілітації.

Валерія Корсун та її чоловік  Максим Літюков, живуть в громадянському шлюбі майже 8 років. Обоє працювали у сфері роздрібної торгівлі, він продавець консультант у магазині сантехніки, вона заступник керівника магазину косметики.

День поранення

Пара підгодовувала вуличних та покинутих котів в місті. Навіть поставили у дворі будиночок, щоб коти жили не на вулиці, бо вже дуже холодно. 

«1 лютого ми як завжди о годині 10 пішли годувати котів. Перший приліт був у приватний сектор поряд з нами, ми побігли до підвалу й стався другий приліт. Міна розірвалася перед моїм чоловіком він ішов попереду. Третє вже впало на дорогу за нами. Було дуже страшно та боляче», – згадує жінка.

Максим після поранення. Фото: особитий архів

Наразі у Максима зламана ключиця, пробитий шлунок і кишечник. Йому вже зробили три операції, зашили кишечник і шлунок, але він лежить на інтенсивній терапії. У Валерії права рука пробита наскрізь трохи вище зап’ястя і зламана кістка, а також був уламок у животі. Операцію з вирівнювання руки дівчині поставили на п’ятницю. Все це потребує немало грошей.

Якщо ви хочете підтримати родину та допомогти їм фінансово, залишаємо рахунок для донатів:

IBAN: UA703003460000026200907720283

Номер карти: 4028082001259470

Чому не евакуювались?

Коти, яких годувала родина. Фото: особистий архів

Валерія розповіла, що 24 лютого вона працювала в нічну зміну, та коли відбулися перші прильоти, спочатку навіть не зрозуміла що це, тільки сильно злякалась:

Головне питання, чому молоде подружжя не евакуювалися з Бахмута. Валерія зізналась, що коли вони були готові їхати, було вже запізно:

«‎Коли можна було спокійно виїхати була робота, ми не могли просто взяти та поїхати. А коли зачинились і наші магазини було пізно. У тому сенсі, що грошей немає, родичів немає, роботи теж немає, тому залишилися, бо тут є хоч свій кут».

Повертатись не будуть

Валерія запевнила, що повертатись в Бахмут пара точно не буде, але куди їхати після одужання, ще не думали. Зараз першочергового треба лікуватися, а потім знайти нове місце для життя.

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Пораненому захиснику з Бахмута потрібна допомога

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Росія активно поширює заяви про відбудову зруйнованих міст на Донеччині. Втім за гучними обіцянками насправді стоять руїни, відсутність комунікацій і поодинокі показові ремонти. Найскладніша ситуація — у Бахмуті, Авдіївці та Мар’їнці, які були майже повністю знищені під час бойових дій.

Чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Розбиралась редакція Бахмут IN.UA.

Що відбувається в окупованих містах на Донеччині

Після окупації частини міст Донеччини російська влада регулярно звітує про нібито масштабну відбудову. У пропагандистських сюжетах показують нові квартири, ремонт будинків та “відновлення мирного життя”. Однак реальна ситуація в багатьох містах залишається критичною.

Авдіївка, яку російські війська окупували у 2024 році, зазнала понад 90% руйнувань. Попри обіцянки окупантів швидко відновити комунікації та житло, більшість робіт так і не реалізували. Подібна ситуація і в Мар’їнці та Бахмуті, які росія перетворила на руїни. Росіяни заявляють про майбутню відбудову, однак реальних робіт у містах немає.

Тож чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Ми поспілкувалися з Петром Андрющенком, Констянтином Скоркіним, Катериною Арісою та очевидицею відбудови на ТОТ — про все це дивіться у відеосюжеті Бахмут IN.UA.

Читайте також:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

• адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
• серія та номер шкільного атестата чи диплома;
• номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
• серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

• іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
• вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
• власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
• абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Старт основної сесії НМТ 2026: головне про тестування, правила та безпеку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!