В місцевому Telergam-каналі опублікували новину, що 1 лютого в Бахмуті від ворожого обстрілу постраждала родина. Наразі вони перебувають в лікарні. Редакція зв`язалась з бахмутянами, щоб дізнатись в якому зараз стані подружжя та що необхідно для реабілітації.

Валерія Корсун та її чоловік  Максим Літюков, живуть в громадянському шлюбі майже 8 років. Обоє працювали у сфері роздрібної торгівлі, він продавець консультант у магазині сантехніки, вона заступник керівника магазину косметики.

День поранення

Пара підгодовувала вуличних та покинутих котів в місті. Навіть поставили у дворі будиночок, щоб коти жили не на вулиці, бо вже дуже холодно. 

«1 лютого ми як завжди о годині 10 пішли годувати котів. Перший приліт був у приватний сектор поряд з нами, ми побігли до підвалу й стався другий приліт. Міна розірвалася перед моїм чоловіком він ішов попереду. Третє вже впало на дорогу за нами. Було дуже страшно та боляче», – згадує жінка.

Максим після поранення. Фото: особитий архів

Наразі у Максима зламана ключиця, пробитий шлунок і кишечник. Йому вже зробили три операції, зашили кишечник і шлунок, але він лежить на інтенсивній терапії. У Валерії права рука пробита наскрізь трохи вище зап’ястя і зламана кістка, а також був уламок у животі. Операцію з вирівнювання руки дівчині поставили на п’ятницю. Все це потребує немало грошей.

Якщо ви хочете підтримати родину та допомогти їм фінансово, залишаємо рахунок для донатів:

IBAN: UA703003460000026200907720283

Номер карти: 4028082001259470

Чому не евакуювались?

Коти, яких годувала родина. Фото: особистий архів

Валерія розповіла, що 24 лютого вона працювала в нічну зміну, та коли відбулися перші прильоти, спочатку навіть не зрозуміла що це, тільки сильно злякалась:

Головне питання, чому молоде подружжя не евакуювалися з Бахмута. Валерія зізналась, що коли вони були готові їхати, було вже запізно:

«‎Коли можна було спокійно виїхати була робота, ми не могли просто взяти та поїхати. А коли зачинились і наші магазини було пізно. У тому сенсі, що грошей немає, родичів немає, роботи теж немає, тому залишилися, бо тут є хоч свій кут».

Повертатись не будуть

Валерія запевнила, що повертатись в Бахмут пара точно не буде, але куди їхати після одужання, ще не думали. Зараз першочергового треба лікуватися, а потім знайти нове місце для життя.

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Пораненому захиснику з Бахмута потрібна допомога

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

5 березня в Україні розпочався процес реєстрації на Національний мультипредметний тест (НМТ) у 2026 році став ще зручнішим завдяки інтеграції із застосунком “Дія”. Абітурієнти можуть створити персональний кабінет як автоматично, так і заповнивши всі дані самостійно до 2 квітня.

Редакція Бахмут IN.UA підготувала детальну інструкцію про те, як правильно подати заявку на тестування, які документи потрібні та до якого числа можна вносити зміни.

НМТ-2026: календар проведення

Основний етап реєстрації для участі в основних сесіях НМТ триватиме з 5 березня до 2 квітня включно. Зареєстровані за потреби матимуть змогу в персональних кабінетах внести зміни (вибрати інший предмет додаткового блоку чи змінити населений пункт в Україні/за кордоном, у якому бажають пройти НМТ) до 7 квітня.

Основні сесії проходитимуть у період з 20 травня по 25 червня, додаткові – 17–24 липня.

Реєстрація на НМТ у кілька кліків через “Дію”

Використання застосунку “Дія” дозволяє уникнути ручного введення даних та мінімізує ризик помилок, оскільки більшість інформації підтягується автоматично з державних реєстрів.

Покроковий алгоритм:

• перейдіть на сервіс “Реєстрація для участі в НМТ” на офіційному сайті УЦОЯО та натисніть кнопку “Розпочати реєстрацію”;
• оберіть опцію “Створити за допомогою Дії”;
• зіскануйте згенерований QR-код камерою свого смартфона (у вас має бути встановлена та активована “Дія”);
• підтвердьте відправлення копії документа (ID-картки або закордонного паспорта) за допомогою “Дія.Підпис”;
• після цього ваші персональні дані та картка платника податків (РНОКПП) автоматично заповнять відповідні поля в анкеті.

Навіть за умови використання “Дії” вам потрібно буде вручну вказати свої контактні дані, обрати категорію (випускник поточного чи минулих років) та завантажити довідку з місця навчання або атестат. Також на цьому етапі ви обираєте додатковий (четвертий) предмет для складання та населений пункт, де плануєте проходити тест.

Зазначимо, що реєстрація вважається успішною лише після натискання кнопки “Надіслати на обробку”.

Як створити кабінет самостійно (без “Дії”)

Якщо ви не користуєтеся “Дією”, всю процедуру можна пройти вручну на сайті УЦОЯО.

Вам доведеться самостійно заповнити всі поля анкети: ПІБ, дату народження, паспортні дані та податковий номер. Далі система автоматично визначить перелік документів, сканкопії яких вам необхідно завантажити:

• документ, що посвідчує особу;
• документ про освіту (довідка зі школи або атестат);
• картка платника податків.

За потреби додаються довідки про зміну прізвища, медичні висновки (форма № 086-3/о) для створення особливих умов або переклади документів українською мовою.

Перевірка статусу та виправлення помилок

Після відправлення анкети на обробку регулярно перевіряйте свій персональний кабінет. Якщо фахівці регіонального центру виявлять недоліки (нечіткі копії, відсутність документа або недостовірні дані), вони надішлють вам повідомлення із зазначенням причини. Усунути всі недоліки та повторно надіслати документи на перевірку можна до 7 квітня.

Також до 7 квітня абітурієнти мають право змінити деякі свої вибори у кабінеті:

• обрати інший додатковий предмет;
• змінити населений пункт складання тесту (в Україні чи за кордоном);
• змінити мову складання (якщо потрібен переклад для національних меншин).

Відмова у реєстрації та скасування заявки

Якщо регіональний центр відмовив вам у реєстрації і ви вважаєте це рішення несправедливим, ви маєте право подати апеляційну заяву до регламентної комісії УЦОЯО.

Також учасники мають законне право повністю відмовитися від складання НМТ. Для цього необхідно надіслати офіційну заяву про скасування реєстрації до свого регіонального центру оцінювання якості освіти. Зробити це можна особисто або листом (звичайним чи електронним із накладанням КЕП) до 16 квітня включно.

До теми:

Донеччина увійшла у топ-10 за результатами НМТ-2025: публікуємо рейтинг

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Днями у тимчасово окупованому Донецьку перейменували райони міста. Це рішення викликало різні реакції серед місцевих жителів.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала реальні думки мешканців Донецька, які розповіли, як вони ставляться до змін назв та чи впливають вони на повсякденне життя в окупованому місті.

Як мешканці Донецька реагують на перейменування районів

В Україні офіційно перейменували 15 районів у Донецьку, Луганську, Макіївці та Горлівці. Рішення ухвалили в межах законодавства про деколонізацію та дерусифікацію топоніміки. Нам вдалося дізнатися від мешканців, які зараз живуть в Донецьку, що для них значить це перейменування.

Андрій (ім’я змінене з міркувань безпеки)

Андрій каже, що перейменування як ідея не суперечить настроям на ТОТ, але ця тема для людей чутлива.

“Сама ідея перейменування не викликає заперечення — люди не проти такого кроку. Але водночас для людей, які досі перебувають там, це сприймається як тема дуже чутлива і дещо передчасна, бо в умовах окупації такі питання відчуваються інакше, ніж на підконтрольній території.

Для людей важливо, щоб подібні рішення були не лише символічними, а й справді узгодженими з громадою та враховували думку тих, хто безпосередньо пов’язаний із цим місцем. Питання у тому, що, наприклад, Богодухівський район Донецька доволі спірна назва через те, що там навіть місцеві не знали, через що така назва. Але це точно краще, ніж Будьонівський. Олександрівський район, наприклад, звучить, по імперські. Зрозуміло, що назва не повʼязана з імператорами, але…”.

Роман (ім’я змінене з міркувань безпеки)

Роман, який живе в Донецьку, каже, що не знав про перейменування взагалі і вперше про це почув. Чоловік додає, що в місті блокують новинні ресурси про Україну, тому такі ініціативи часто проходять повз. Водночас він додає, що приємно знати, що про людей на ТОТ памʼятають та будуть якісь плани. Разом з тим, ситуація на ТОТ важка, каже Роман.

“Якщо подивитись, що в нас тут зараз відбувається, то це просто цирк. Змушують всі вивіски міняти з англійської мови на російську. Люди бігають, переробляють ці таблички на магазинах, витрачають гроші, бо інакше прийдуть і закриють. Воюють з буквами на стінах. Оці їх ідеологічні війни тривають вже десятиліття, гляньте на дитячі садки чи школи, там вже і дронами діти кертувати вміють і автомат розбирають, а загалом, то Україні ще багато чого треба робити, а головне перемогти, а перейменувати, то найменша з проблем”, — каже Роман.

Світлана (ім’я змінене з міркувань безпеки)

Світлана також мешканка Донецька. Дівчина каже, що їй ідея перейменування імпонує. Світлана додає, що вона б хотіла долучитися до процесу перейменування, але вперше про нього почула після того, як це сталося.

“Саме перейменування — це добре, але ми про нього майже не чули, а я стежу за новинами активно, переглядаю пабліки, які пишуть про Донеччину. Останнім часом це складніше: новини блокують. Але навіть, якщо б дізналася, я поки не розумію, як я могла б безпечно доєднатися до перейменування, було б добре, щоб людей з ТОТ включали у цей процес, робили голосування, пояснювали, як це безпечно зробити, бо ми вийшли як осторонь цього”, — каже донеччанка.

Що відомо про перейменування?

Згідно з рішенням, райони міст отримали історичні та географічно обґрунтовані назви, запропоновані краєзнавцями Донеччини та Луганщини та підтримані під час громадських обговорень.

Донецьк:

• Будьоннівський — Богодухівський;
• Ворошиловський — Юзівський;
• Калінінський — Калинівський;
• Кіровський – Рутченківський;
• Куйбишевський — Смолянський;
• Ленінський — Олександрівський;
• Петровський — Вознесенський;

Пролетарський — Чумаківський.

Макіївка:

• Кіровський — Грузський;
• Совєтський — Ханжонківський;
• Червоногвардійський — Берестовський.

Горлівка:

• Калінінський — Кіндратівський.

Луганськ:

• Артемівський — Вільхівський;
• Жовтневий — Вергунський;
• Ленінський — Шевченківський.

До теми:

“Давно треба було позбаватися совєтського сміття”: активіст про процес перейменування районів Донеччини та Луганщини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!