В місцевому Telergam-каналі опублікували новину, що 1 лютого в Бахмуті від ворожого обстрілу постраждала родина. Наразі вони перебувають в лікарні. Редакція зв`язалась з бахмутянами, щоб дізнатись в якому зараз стані подружжя та що необхідно для реабілітації.
Валерія Корсун та її чоловік Максим Літюков, живуть в громадянському шлюбі майже 8 років. Обоє працювали у сфері роздрібної торгівлі, він продавець консультант у магазині сантехніки, вона заступник керівника магазину косметики.
День поранення
Пара підгодовувала вуличних та покинутих котів в місті. Навіть поставили у дворі будиночок, щоб коти жили не на вулиці, бо вже дуже холодно.
«1 лютого ми як завжди о годині 10 пішли годувати котів. Перший приліт був у приватний сектор поряд з нами, ми побігли до підвалу й стався другий приліт. Міна розірвалася перед моїм чоловіком він ішов попереду. Третє вже впало на дорогу за нами. Було дуже страшно та боляче», – згадує жінка.
Максим після поранення. Фото: особитий архів
Наразі у Максима зламана ключиця, пробитий шлунок і кишечник. Йому вже зробили три операції, зашили кишечник і шлунок, але він лежить на інтенсивній терапії. У Валерії права рука пробита наскрізь трохи вище зап’ястя і зламана кістка, а також був уламок у животі. Операцію з вирівнювання руки дівчині поставили на п’ятницю. Все це потребує немало грошей.
Якщо ви хочете підтримати родину та допомогти їм фінансово, залишаємо рахунок для донатів:
IBAN: UA703003460000026200907720283
Номер карти: 4028082001259470
Чому не евакуювались?
Коти, яких годувала родина. Фото: особистий архів
Валерія розповіла, що 24 лютого вона працювала в нічну зміну, та коли відбулися перші прильоти, спочатку навіть не зрозуміла що це, тільки сильно злякалась:
Головне питання, чому молоде подружжя не евакуювалися з Бахмута. Валерія зізналась, що коли вони були готові їхати, було вже запізно:
«Коли можна було спокійно виїхати була робота, ми не могли просто взяти та поїхати. А коли зачинились і наші магазини було пізно. У тому сенсі, що грошей немає, родичів немає, роботи теж немає, тому залишилися, бо тут є хоч свій кут».
Повертатись не будуть
Валерія запевнила, що повертатись в Бахмут пара точно не буде, але куди їхати після одужання, ще не думали. Зараз першочергового треба лікуватися, а потім знайти нове місце для життя.
В середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила у другому читанні державний бюджет на 2026 рік. За документ проголосували 257 народних депутатів. Серед головних обговорень — відсутність підвищення зарплат військовим. Також дискусії викликало продовження фінансування телемарафону за бюджетні кошти. Водночас у бюджеті не заклали коштів на підвищення зарплат військовослужбовцям.
Детальніше про те, скільки коштів буде спрямовано на різні сфери — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Верховна Рада ухвалила державний бюджет України на 2026 рік
Верховна Рада України ухвалила закон про державний бюджет на 2026 рік. За документ у другому читанні та в цілому проголосували 257 народних депутатів.
Після доопрацювання Урядом бюджетних висновків обсяг доходів збільшено на 27,8 мільярда гривень — до 2 трильйони 904,6 мільярда гривень. Доходи 2026 року будуть на 402 мільярдів гривень більшими, ніж у 2025 році. Загальний фонд становить 2 трильйони 610,9 мільярда гривень, спеціальний — 293,7 мільярда гривень.
Водночас у 2026 році потреба у зовнішньому фінансуванні становить 2 трильйони 79 мільярдів гривень. Україна планує залучити ресурси від Світового банку, ЄС, Великої Британії, МВФ та країн G7.
Дефіцит бюджету –— близько 2,4 трильйони гривень або 18,5% ВВП.
Примітка. Дефіцит бюджету на рівні близько 2,4 трильйона гривень означає, що держава витрачає значно більше коштів, ніж отримує до бюджету, і цю різницю змушена покривати за рахунок позик. Показник у 18,5% ВВП свідчить про те, що обсяг нестачі грошей дорівнює майже п’ятій частині всього, що країна виробляє за рік.
Джерел покриття значної частини цього дефіциту, а саме близько 19 мільярдів доларів або близько 800 мільярдів гривень наразі немає. Раніше в уряді сподівалися, що таким джерелом може стати репараційний кредит від європейських партнерів, проте наразі представники блоку не ухвалив остаточного рішення щодо виділення коштів.
Видатки бюджету
Загальний обсяг видатків та надання кредитів становитиме 4 трильйони 824,1 мільярда гривень, що на 121,2 мільярда більше, ніж у 2025 році. Загальний фонд становить 4 трильйони 402,3 мільярда, спецфонд — 421,8 мільярда гривень.
Фінансування бюджету включає:
загальне фінансування — 1 трильйони 902,2 мільярда гривень;
державні запозичення — 2 трильйони 549,8 мільярда гривень, з них зовнішні — 2 трильйони 130,3 мільярда гривень;
погашення держборгу — 656,8 мільярда гривень;
приватизаційні надходження — 2 мільярдів гривень.
Ключові напрямки видатків державного бюджету України на 2026 рік
Державний бюджет на 2026 рік передбачає збільшення фінансування деяких напрямків, зокрема, сектору безпеки та оборони та соціальної підтримки.
Оборона та безпека
На сектор оборони та безпеки у 2026 році передбачено 2 трильйони 807,1 мільярда гривень, що становить 27,2% відсотка від валового внутрішнього продукту (ВВП), тоді як у 2025 році аналогічні видатки становили 2 трильйони 223 мільярдів гривень або 26,3% від ВВП.
З них:
2 трильйони 495,4 мільярда гривень — кошти загального фонду, у тому числі:
1 трильйон 272,9 мільярда гривень — оплата праці з нарахуваннями;
709,8 мільярда гривень — закупівля озброєння та військової техніки;
139 мільярдів гривень — резерв коштів.
280,8 мільярда гривень — спеціальний фонд;
30 мільярдів гривень — державні гарантії.
Зазначимо, що у бюджеті на 2026 не заклали підвищення зарплат військовим. Нардеп Ярослав Железняк написав, що навіть якщо не підвищувати зарплати військовим у наступному році, для їхнього грошового забезпечення бракуватиме щонайменше 180 мільярдів гривень.
Загалом дірка на армію — 300 млрд грн у порівнянні з цим роком,
Ярослав Железняк // народний депутат
Ветеранська політика
На підтримку українських ветеранів та родин загиблих у 2026 році виділено 18,9 мільярда гривень, що на 6,3 мільярда більше, ніж у 2025 році.
Основні статті витрат:
5,7 мільярда гривень — компенсація на житло ветеранам з інвалідністю;
4 мільярди гривень — створення національного військового меморіального кладовища;
4 мільярди гривень — програми підтримки ветеранів, зокрема “єДопомога на спорт”, навчальні сертифікати, проєкти Українського ветеранського фонду, зокрема, “Варто РОБИти СВОЄ 2.0”;
2,9 мільярда гривень — фахівці із супроводу;
1,1 мільярда гривень — фінансування ветеранських просторів;
1 мільярд гривень — стоматологічне лікування та зубопротезування.
Соціальний захист
Соціальні видатки у 2026 році становитимуть 468,5 мільярдів гривень, що на 47,6 мільярда більше, ніж у 2025 році.
Зокрема:
251,3 мільярда гривень — трансфер Пенсійному фонду (з першого березня здійснюватиметься щорічна індексація пенсій);
133,5 мільярди гривень — соціальні виплати вразливим категоріям, у тому числі:
9,2 мільярда гривень — базова допомога;
48,4 мільярда гривень — підтримка внутрішньо переміщених осіб;
42,3 мільярда гривень — пільги та субсидії;
24, 5 мільярди гривень — підтримка сімей із дітьми. Сюди входять суттєві підвищення та нові програми:
одноразова виплата при народженні — 50 тисяч гривень (було 10 тисяч гривень),
щомісячна допомога до одного року — 7 тисяч гривень (було 860 гривень),
нова програма “єЯсла” — 7 тисяч гривень щомісяця від року до трьох років,
“Пакунок школяра” — 5 тисяч гривень для першокласників.
9,9 мільярда гривень — підтримка осіб з інвалідністю;
2,4 мільярда гривень — національні соціальні послуги.
Освіта
У 2026 році на освіту буде спрямовано 278,7 мільярда гривень, що на 79,8 мільярдів більше, ніж у 2025 році.
Основні напрямки:
195,3 мільярда гривень — підвищення зарплат педагогічних працівників на тридцять відсотків із першого січня;
14,4 мільярда гривень — безкоштовне харчування у школах;
0,5 мільярда гривень — субсидія на оренду (часткова оплата оренди та податкові пільги орендодавцям);
0,4 мільярда гривень — програма зайнятості (оплата суспільно корисних робіт для внутрішньо переміщених осіб, збільшення терміну компенсації роботодавцю витрат на зарплату за працевлаштування ВПО; кошти Фонду безробіття);
0,4 мільярда гривень — програма “Номе” (ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей; кошти зі спеціального фонду).
Заходи із підтримки демографічного розвитку
Новим напрямком у бюджеті стали демографічні програми у 2026 році передбачено 24,5 мільярда гривень, зокрема:
1,1 мільярда гривень – допологова підтримка (нова норма: виплати у 2,3 місяця вагітності по 7000 гривень замість чинних 757 гривень);
13,3 мільярда гривень – післяпологова підтримка до одного року, зокрема:
щомісячна допомога на догляд за дитиною до одного року – 7 000 гривень (раніше – 860 гривень до трьох років);
8,9 мільярда гривень – підтримка матері й дитини віком від одного до трьох років (програма “єЯсла”): щомісячна допомога по 7 000 гривень протягом двох років за умови виходу батьків на роботу;
1,2 мільярда гривень – підтримка дітей шкільного віку: одноразова допомога “Пакунок школяра” для першокласників.
Підтримка економіки
На економічний розвиток у 2026 році виділяється 51,8 мільярда гривень, у тому числі:
18 мільярдів гривень – фонд розвитку підприємництва “Доступні кредити 5–7–9 %”;
17,1 мільярда гривень – програма “єОселя”;
7,4 мільярда гривень – фонд інновацій;
4,9 мільярда гривень – програми підтримки бізнесу;
1,9 мільярда гривень – фонд декарбонізації;
1,9 мільярда гривень – американсько-український інвестиційний фонд відбудови;
0,6 мільярда гривень – фонд енергоефективності.
Житлова політика
На державні житлові програми у 2026 році передбачено 47 мільярдів гривень, зокрема:
17,1 мільярда гривень – програма “єОселя” (20 мільярдів гривень у 2025 році);
14 мільярдів гривень – житло для людей, які залишили свій дім через війну (нова стаття видатків);
5,7 мільярда гривень – компенсація вартості житла ветеранам;
4 мільярди гривень – програма “єВідновлення”;
2,6 мільярда гривень – житло для військовослужбовців;
0,1 мільярда гривень – житло для медичних працівників.
Телемарафон
На телефарафон на 2026 рік заклали 1,5 мільярди гривень. Ексекономістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко звернула увагу, що доцільність окремих програм у бюджеті викликає сумніви, адже головним пріоритетом має залишатися безпека та оборона.
Трансферти місцевим бюджетам
У проєкті державного бюджету на 2026 рік трансферти місцевим бюджетам становлять 283,9 мільярда гривень, зокрема:
167,8 мільярда гривень – оплата праці педагогічних працівників шкіл (у цій сумі враховано 59,9 мільярда гривень додаткового ресурсу на підвищення престижності праці освітян);
30,4 мільярда гривень – додаткова дотація органам місцевого самоврядування;
30,8 мільярда гривень – базова дотація;
14,4 мільярда гривень – субвенція на харчування дітей;
14 мільярдів гривень – субвенція на освіту та публічні інвестиційні проєкти;
12 мільярдів гривень – субвенції на соціальний захист;
5,2 мільярда гривень – субвенції на охорону здоров’я та публічні інвестиційні програми;
5,2 мільярда гривень – додаткова дотація на функціонування територій, на яких ведуться бойові дії;
СБУ затримала жінку, яка за даними слідства, передавала координати росіянам / фото СБУ
Контррозвідка Служби безпеки України затримала в Краматорську 35-річну жінку, яку підозрюють у коригуванні російських ударів по місту. За даними слідства, вона намагалася отримувати військову інформацію через відвідувачів мілітарі-магазину та передавала координати ворогу.Їй загрожує довічне.
У Краматорську затримали жінку, яка передавала дані росіянам
Служба безпеки України затримала на Донеччині ще одну ймовірну агентку російської федерації, яка, за даними слідства, коригувала ворожі удари по Краматорську. Йдеться про 35-річну продавчиню мілітарі-магазину.
За даними контррозвідки, жінка намагалася Використовувати військових, які відвідували магазин. Вона налагоджувала з ними довірливі стосунки та під час побутових розмов випитувала інформацію про місця дислокації та чисельність підрозділів Сил оборони поблизу Краматорська.
Слідство встановило, що агентку цікавили координати укріпрайонів, мобільних блокпостів і бойових позицій української артилерії. Також вона обходила прифронтову територію та позначала координати на гугл-карті, за якими російські війська готували удари.
Контррозвідники СБУ викрили жінку та затримали її. Під час обшуку у фігурантки вилучили ноутбук та смартфон, з яких вона, за версією слідства, координувала свою діяльність із представниками російських окупаційних сил. За матеріалами справи, жінку дистанційно завербували через її знайомого, бойовика незаконних збройних формувань рф, який воює проти України на сході.
Слідчі СБУ повідомили затриманій про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану. Наразі вона перебуває під вартою. Їй загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
В середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила у другому читанні державний бюджет на 2026 рік. За документ проголосували 257 народних депутатів. Серед головних обговорень […]
Контррозвідка Служби безпеки України затримала в Краматорську 35-річну жінку, яку підозрюють у коригуванні російських ударів по місту. За даними слідства, вона намагалася отримувати військову інформацію […]
Окупація сходу та півдня України радикально змінила торговельну географію та бізнес-структуру цих регіонів. Доступ до продовольства в окупації став не лише питанням виживання, а й […]
77 окрема аеромобільна Наддніпрянська бригада (ОАЕМБр) пояснила, як родичам військових отримати інформацію про бійців, які виконують бойові завдання на передовій та не мають доступу до […]
До 19 грудня 2025 року триватиме громадське обговорення проєкту Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади на 2026 рік. Як бахмутянам подати пропозицію […]