В місцевому Telergam-каналі опублікували новину, що 1 лютого в Бахмуті від ворожого обстрілу постраждала родина. Наразі вони перебувають в лікарні. Редакція зв`язалась з бахмутянами, щоб дізнатись в якому зараз стані подружжя та що необхідно для реабілітації.

Валерія Корсун та її чоловік  Максим Літюков, живуть в громадянському шлюбі майже 8 років. Обоє працювали у сфері роздрібної торгівлі, він продавець консультант у магазині сантехніки, вона заступник керівника магазину косметики.

День поранення

Пара підгодовувала вуличних та покинутих котів в місті. Навіть поставили у дворі будиночок, щоб коти жили не на вулиці, бо вже дуже холодно. 

«1 лютого ми як завжди о годині 10 пішли годувати котів. Перший приліт був у приватний сектор поряд з нами, ми побігли до підвалу й стався другий приліт. Міна розірвалася перед моїм чоловіком він ішов попереду. Третє вже впало на дорогу за нами. Було дуже страшно та боляче», – згадує жінка.

Максим після поранення. Фото: особитий архів

Наразі у Максима зламана ключиця, пробитий шлунок і кишечник. Йому вже зробили три операції, зашили кишечник і шлунок, але він лежить на інтенсивній терапії. У Валерії права рука пробита наскрізь трохи вище зап’ястя і зламана кістка, а також був уламок у животі. Операцію з вирівнювання руки дівчині поставили на п’ятницю. Все це потребує немало грошей.

Якщо ви хочете підтримати родину та допомогти їм фінансово, залишаємо рахунок для донатів:

IBAN: UA703003460000026200907720283

Номер карти: 4028082001259470

Чому не евакуювались?

Коти, яких годувала родина. Фото: особистий архів

Валерія розповіла, що 24 лютого вона працювала в нічну зміну, та коли відбулися перші прильоти, спочатку навіть не зрозуміла що це, тільки сильно злякалась:

Головне питання, чому молоде подружжя не евакуювалися з Бахмута. Валерія зізналась, що коли вони були готові їхати, було вже запізно:

«‎Коли можна було спокійно виїхати була робота, ми не могли просто взяти та поїхати. А коли зачинились і наші магазини було пізно. У тому сенсі, що грошей немає, родичів немає, роботи теж немає, тому залишилися, бо тут є хоч свій кут».

Повертатись не будуть

Валерія запевнила, що повертатись в Бахмут пара точно не буде, але куди їхати після одужання, ще не думали. Зараз першочергового треба лікуватися, а потім знайти нове місце для життя.

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Пораненому захиснику з Бахмута потрібна допомога

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Росіяни звітують про надання житла мешканцям окупованої Попасної, що на Луганщині. Людям не дають постійного житла, а лише кімнати у гуртожитках. При цьому за три роки окупації людей переміщують з одних міст в інші. Займаються цим переважно волонтери.

Про це йдеться в сюжеті російських пропагандистів.

Гуртожитки і періодичні переселення: що пропонують окупанти мешканцям Попасної

Російські окупанти звітують про надання житла людям з міста Попасна, що на Луганщині. Кімнати дали вісьмом людям. Однак, це не постійне житло, а приміщення в так званому пункті тимчасового розміщення (ПВР), облаштованому в одному з гуртожитків окупованого Первомайська.

Це вже не перше переселення людей. Раніше попаснян селили в ПВР міста Кадіївка, а тепер перевезли в Первомайськ. Конкретної причини переселення пропагандисти не називають, але зауважують:

“Тимчасові притулки, створені у 2022 році, найчастіше були в непристосованих та аварійних приміщеннях. Нині їм на зміну приходять 8 офіційних ПВР, де створено всі необхідні умови для життя”.

Умови, які пропонують людям, окупанти не показують. У сюжеті фігурує лише одна кімната, заставлена коробками і пакетами з речима. Якщо говорити про спільні приміщення, то в об’єктив потрапив лише один з коридорів. Судячи з кадрів, він давно не бачив ремонту. Спільні кухні та вбиральні не показують.

Людям, нібито, надають гуманітарну допомогу. Але роблять це не окупаційні адміністрації, а волонтери російського руху “Народний фронт”. Така ж ситуація із забезпеченням гуманітарною допомогою спостерігається і в окупованих населених пунктах Донеччини.

Пропагандисти кажуть, що наступним кроком стане переселення людей до їхніх відновлених квартир. Але навіть приблизних строків вони не називають. При цьому людям не виплачують обіцяних від рф компенсацій. Кажуть, що люди не можуть їх отримати без акта обстеження житла.

Читайте також:

• Пушилін заявив про видачу паспортів рф людям з нещодавно окупованих сіл Бахмутського району
• Росіяни “евакуювали” близько сотні людей з Покровського району: чи є серед них діти
• Місцеві мешканці намагаються повернутися в Бахмут і Соледар, але окупанти блокують в’їзд

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Зимова погода з опадами, ожеледицею та зниженням температур суттєво впливає на проведення евакуацій з прифронтових громад Донеччини. Волонтери змушені коригувати маршрути, зменшувати кількість рейсів і працювати в умовах підвищених ризиків як для людей, так і для техніки.

Про це в коментарі редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, керівник гуманітарної місії “Проліска” на Донеччині.

Евакуація з Донеччини

За словами волонтера, негода безпосередньо впливає на темпи евакуації. Через сніг і слизькі дороги зменшується швидкість руху, а автівки часто заносить.

“Дуже впливає, тому що затримуються автівки, людям доводиться довше чекати на евакуацію. Швидкість на дорогах вже менша, і все йде повільніше“, — пояснює Євген Ткачов.

Додатковою проблемою стала технічна неготовність частини транспорту: деякі волонтери не змогли виїхати через відсутність зимової гуми.

Негода ускладнює не лише логістику, а й комунікацію з тими, хто евакуюється. У багатьох містах людей вивозили з визначених точок збору, тоді як зараз виникають проблеми з цим.

“Там, де ще кілька днів тому люди могли дійти пішки, зараз холодно й слизько. Вони телефонують і просять забирати саме з адреси“, — розповідає волонтер.

Через погіршення погодних умов волонтери змушені й скорочувати кількість рейсів або переносити евакуацію.

“Сьогодні довелося відкладати евакуацію на завтра. Якщо, умовно, зазвичай можна зробити три рейси, то за таких умов — лише два“, — зазначає Євген Ткачов.

У результаті не всі охочі можуть виїхати в запланований день.

Ризики на дорогах і загрози безпеці

Попри складні погодні умови, загрози з боку російських військ не зникають. Волонтери наголошують, що навіть під час снігопаду дрони залишаються небезпечними.

“Сьогодні була погода, яка теоретично погана для дронів, але ми бачили спалену дроном військову автівку під час снігопаду“, — каже евакуаційник.

Окрему небезпеку становить ожеледиця та військовий транспорт, який рухається на непридатній для льоду гумі.

Погода як фактор зростання заявок на евакуацію

За спостереженнями волонтера, саме похолодання та проблеми з комунальними послугами частіше підштовхують людей до рішення виїжджати, ніж обстріли.

“Коли тепло, люди навіть із вибитими вікнами залишаються. А коли холод і негода — приходить розуміння, що далі так жити не вийде“, — зазначає співрозмовник.

Водночас зі зростанням кількості заявок евакуаційні можливості тимчасово зменшуються.

Як волонтери готуються до зими

Щоб працювати в зимових умовах, евакуаційні команди заздалегідь готують техніку та водіїв.

“Зимова гума, утеплення автівок, тренінги для водіїв, нові акумулятори, перевірка омивачів, буксирів і аварійних знаків — усе це обов’язково“, — розповідає Євген Ткачов.

Основний акцент волонтери зараз роблять на технічній підготовці, яка дозволяє максимально безпечно працювати на дорогах у прифронтовій зоні взимку.

Читайте також:

“Багато людей вивозимо з Дружківки”: волонтер Євген Ткачов про евакуацію на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!