Для бахмутянина Кирила Кузняка, який служить прикордонником та боронить Бахмутський напрямок від навали росіян потрібна фінансова допомога. Чоловік отримав поранення, а автомобіль бійця пошкодило внаслідок російського ракетного обстрілу. Необхідно зібрати кошти на одяг для Кирила та його побратимів, та ремонт машини.

Як допомогти?

Дружина Кирила пані Яна збирає кошти на реквізити своєї сестри. Отримувач коштів сестра пані Яни — Аліна Дубова:

Приват банк 

5168745105862426

Приват банк євро 

4149499802573749

Моно Банк

5375411203344721

Банка для збору: https://send.monobank.ua/jar/45J7dN8Tcy

Кирило Кузняк разом з побратимами. Фото: особистий архів героїні

Кирило Кузняк разом з дружиною Яною з 2014 року допомагав армії, спочатку пара волонтерила, українець заснував волонтерсько-громадську організацію «Хартія Волі», після вступу до ДПСУ він передав керування ГО іншим членам цієї ж організації.

Вже з 2015 року він вступив до лав Державної Прикордонної Служби України. Кирило працював інспектором прикордонної служби, окрім того, він санітар-інструктор, чоловік проходив сертифіковане навчання. Нещодавно, військовий отримав бойове поранення  під час евакуації поранених побратимів в районі Бахмута.

Машину, яку Кирило придбав за власні кошти пошкодило російськими обстрілами, крім того, постраждали й особисті речі військового: каска, бронежилет та інше. Попри поранення, Кирило повертатиметься на фронт, зараз чоловік почувається вже краще, однак без необхідної амуніції та автомобіля він не зможе виконувати бойові завдання.

Що потрібно? 

1. Теплий зимовий камуфляж — 56 розміру 3 штуки;
2. Термо-білизна — 56 розміру 3 штуки;
3. Рукавиці зимові — 3 пари;
4. Берці зимові — 44 розміру 1 пара;
5. Рюкзак для парамедика; ось приклад необхідного (https://urbex.com.ua/ua/p1163847895-taktichnij-ryukzak-medichnij.html)
6. Тактичний бронешолем з активними навушниками;
7. РПС-реміна плечова система;
8. Турнікети — 15 штук, фірми Sich або Cat (необхідні саме вони, адже ці турнікети не рвуться на відмінно від їх дешевих аналогів);
9. Оклюзійні пов’язки — 15 штук (бандажі, шини для надання допомоги при переломах), назофарингіальні трубки та текомпресійні голки);
10. Зарядна станція bluetti ac200max; 
11. Генератор 4-5 кВт;
12. Термоковдри.

Також потрібні м’які ноші, бажано не яскравого кольору. Наразі, мінімальна сума збору, яку хочуть назбирати складає — 70 тисяч гривень. Зараз на банці вже є понад 10 тисяч гривень.

Якщо ви можете придбати самостійно щось з переліченого списку, залишаємо сторінку пані Яни для контакту — https://www.facebook.com/profile.php?id=100004611872608

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: З тіла витягли 40 осколків: як захисник Бахмута отримав поранення і чому хоче повернутися на фронт?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Бахмут у 2020 році, як і вся Україна, опинився під впливом жорстких карантинних обмежень через пандемію COVID-19. Місто, що звикло до активного ритму життя, раптово змінилося: спорожнілі вулиці, зачинені кафе та дистанційна робота стали новою нормою.

Детальніше про те, як жило місто в період ковідного карантину 2020 року — в матеріалі Бахмут IN.UA

Бахмут під час ковідного карантину 2020: фото

У 2020 році в Бахмуті, як і по всій країні, діяли суворі обмеження для населення через пандемію ковіду в світі. Місто буквально завмерло: спорожнілі вулиці, зачинені крамниці та відчутна тривога від невидимої загрози стали новою реальністю для багатьох містян. Проте, навіть в таких умовах місто не втрачало власний шарм та затишок.

Пропонована добірка складається з фотографій, які зробив та опублікував бахмутянин Олександр Сотников на своїй сторінці у Facebook. Всі вони датовані березнем 2020 року — в пік обмежень, які ввели під час карантину.

Читайте також:

• Ностальгічний та тихий Бахмут: як виглядало місто у червні 2018 року
• Як виглядав Часів Яр до війни: підбірка з 12 фотографій
• Як виглядало бахмутське Artwinery: 20 світлин з підземелля

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

86% мешканців українських громад позитивно ставляться до створення нових природоохоронних територій. Серед них 42% повністю підтримують такі ініціативи, а 44% скоріше підтримують, ніж ні.

Про це стало відомо після дослідження, проведеного на замовлення ГО “Екодія”.

Заповідні території в Україні

В Україні досі повільно збільшується площа природоохоронних територій, хоча країна має стратегічне зобов’язання — до 2030 року захистити 15% своєї території. Це приблизно 9 мільйонів гектарів, тоді як зараз охороняється менше ніж 7%. За останні п’ять років темп зростання становив усього 0,06% на рік. Якщо ситуація не зміниться, для досягнення цілі знадобиться понад століття.

Експерт із захисту екосистем ГО “Екодія” Богдан Кученко пояснює, що однією з головних причин повільних темпів є відсутність комунікації з місцевими громадами. Вони стали ключовими розпорядниками земель після децентралізації, однак часто не відповідають на запити чи побоюються обмежень щодо використання землі.

Дослідження виявило, що 86% мешканців громад підтримують ідею створення заповідних територій. Проте водночас приблизно 40% побоюються, що це може призвести до втрати земель. Насправді ж, як підкреслює Кученко, мова йде здебільшого не про вилучення, а про обмеження певної діяльності для збереження природи.

“Близько 40% респондентів вважають ризиком те, що створення природно-заповідного фонду призведе до вилучення землі. Але насправді в більшості випадків землю не вилучають, а лише встановлюють обмеження для збереження природи. І це дає гарантії, що землі не будуть знищені забудовою, розорюванням чи суцільними вирубками”, – пояснює Богдан Кученко.

Ще одне поширене застереження — недоцільність створення природоохоронних територій під час війни. Але війна, навпаки, посилила екологічні загрози, що робить захист природи більш актуальним. Крім того, створення природоохоронних територій може дозволити громадам розвивати природоохоронний туризм, створювати робочі місця у сфері охорони природи та покращувати якість життя мешканців.

“Є також перестороги щодо втрати робочих місць. Але водночас це шанс для громад створювати робочі місця іншого типу: у сфері охорони природи, науки та туризму, а також поліпшення якості життя за рахунок покращення екологічного стану громад”, – додає Богдан Кученко.

Також було виявлено низький рівень поінформованості: 88% опитаних зазначили, що їм ніхто не пояснював важливість заповідних територій, а понад 77% не брали участі в жодних обговореннях.

У ГО “Екодія” наголошують: вирішення проблеми потребує налагодження діалогу між владою, науковцями та мешканцями громад. Важливо не лише інформувати людей, а й активно залучати органи місцевого самоврядування до планування розвитку з урахуванням природоохоронних цілей.

Читайте також:

• Бахмутська житлова управляюча компанія провела першу закупівлю на роботи в Гощі
• Таємниці Будьонівки: як 15-річний бахмутянин розкриває історію рідного міста
• Мелодія спротиву: як саксофоніст грав біля бахмутської стели під вогнем

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!