Ще в 2011 році українка Тетяна Чернявська переїхала в Німеччину. Тут жінка почала будувати своє життя, але коли в 2014 році почалася війна на Сході — Тетяна вирішила шукати способи допомогти, вже згодом вона приєдналася до осередку небайдужих людей, які організували волонтерську Спілку “Серце для України”. Сьогодні волонтерка допомагає й українському Бахмуту.

Історія переїзду

Тетяна Чернявська з гумдопомогою. Фото: Фейсбук

Тетяна Чернявська переїхала в Німеччину наприкінці 2011 року, жінка працює в сфері кіноіндустрії. Зараз українка живе поблизу Бремена, коли в 2014 році почалася війна на Донбасі — жінка намагалася знайти однодумців, щоб допомагати, але це не одразу вдалося. Згодом Тетяні все ж пощастило знайти українську спільноту, яка допомагала Україні. Це було товариство жінок “Серце для України”.

“В 2015-2016 році жінки через українських волонтерів дізнавалися про потреби дітей, які залишилися без батька або без матері і збирали такі пакуночки до Нового Року їм, подарунки передали волонтерам, які адресно доставляли пакунок”, — розповідає волонтерка.

Осередок допомоги українців в Бремені

Склад, де збирають допомогу для України. Фото: особистий архів героїні

Крім запитів діток, волонтерки також намагалися закрити потреби в медикаментах, але це були невеликі партії. Учасниці спілки вирішили офіційно зареєструвати свою організацію, згодом вони почали організовувати культурні події в Бремені на підтримку України.

“Коли в лютому розпочалася повномасштабна війна весь Бремен вийшов на центральну площу. Ми організували 27 лютого проукраїнський мітинг, нас прийшло підтримати п’ять тисяч людей, на заході виступали місцеві політики”, — згадує Тетяна Чернявська.

Через короткий час жінки знайшли великий склад і розпочали масштабну волонтерську роботу. Приміщення Спілці надали безкоштовно, гуманітарну допомогу збирали всі разом. Перша вантажівка поїхала до України 11 березня, маршрут був до села Валки — це Харківська область. Таких машин, під зав’язку забитих важливими речами, було багато.

Волонтерство зсередини

Для діток організували свято в Бремені. Фото: особистий архів героїні

В 2018 році пані Тетяна стала заступником голови Спілки та ще більше поринула у організаційні процеси. Жінка зазначає, що в Спілці всі працюють виключно на волонтерських засадах, ніяких коштів люди за це не отримують. У всіх жінок є основна робота, однак вони щодня приходять допомагати: сортувати допомогу, грузити та втрамбовувати в машину.

Кожен виділяє стільки часу — скільки може собі дозволити. Зараз в Спілці працюють приблизно 50 осіб, це всі активні бджілки, з усмішкою каже пані Тетяна. Багато сімей прийняли в родину біженців, є волонтери, які допомагають з перекладом, є ті, хто сортують, чи підписують коробки з гумдопомогою на складі. В основному до України направляють два види допомоги: медичну та власне, гуманітарну.

Волонтери купили операційні ліжка, турнікети, ліки в промислових масштабах та індивідуальні аптечки, консерви, генератори, пелюшки для дорослих, памперси, дитяче харчування.

Читайте також: «Ми просто приїхали з України й самі себе організували»: як українки в Бухаресті створили собі робочий простір

Допомога Бахмуту

Мітинги на підтримку України в Німеччині. Фото: Фейсбук

Допомагати Бахмуту німецька Спілка “Серце для України” почала завдяки Дмитру Бальтюкову. Річ у тому, що в 2021 році пані Тетяна знімала в Україні фільм під назвою “Ветеран”, тому режисерка шукала ветеранів війни, брали участь й бійці Донецького фронту. З цими людьми волонтерка продовжила тримати зв’язок.

15 лютого 2022 року фільм “Ветеран” вийшов у світ, а в кінці лютого ця стрічка стала реальністю для України, пригадує продюсерка.

“Коли ми відправляли допомогу в кінці лютого, я почала питати хлопців, що й куди відправляти. Дмитро мене направив, сказав: “Ось, в Бахмуті потрібно й тоді ми спакували першу машину на Бахмут”, — розповідає волонтерка.

Місцеві жителі придбали електрогенератор, який планують відвезти в Бахмут. Фото: Фейсбук

Німецькі медіа й російська пропаганда

В німецькому суспільстві, на жаль, досі є медіа, які лояльні до росії та часом, можливо несвідомо просувають російські наративи в німецьке суспільство. Ми запитали у волонтерки її думку стосовно цього:

“Ми теж бачимо це, і знаємо хто за цим стоїть. Скажу насамперед, що медіа у Німеччині демократичні…У нас є журналісти, які працюють в гарячих точках й показують все як є. Є звісно й інші медіа, які працюють на іншу сторону, на пропаганду”, — зазначає пані Тетяна.

Попри те, в Бремені є дуже багато людей, які допомагають та підтримують Україну. 

“Є політики, а є прості люди. Прості люди нам допомагають, купують консерви й привозять нам. Ці люди задали собі питання, на якому вони боці й вони підтримують нас. Німецькі пенсіонери інколи нам надсилають кошти зі свого дня народження, тобто, вони не купують подарунки, а жертвують ці кошти”, — розповідає волонтерка.

Гордість за українську кров

В Спілці “Серце для України” волонтерять не тільки українки, є й громадяни Німеччини, пояснює нам заступниця організації. Ща словами, пані Тетяни, одна з нових волонтерок, за національністю німка — знайшла в своїх архівах згадку про українську рідню й дуже пишається, що в ній тече українська кров.

“Вона так зраділа, коли дізналася. Розповідала нам: “В мене прабабуся з України, в мене ж теж кров українська є”. Вона нам дуже допомагає”, — з усмішкою каже пані Тетяна.

Фінансування Спілки й вступ до осередку

Допомога зібрана для Бахмута. Фото: Фейсбук

Спілка фінансується коштом й пожертвами небайдужих, в основному це маленькі донати. Кошти збирають на офіційні реквізити, також самі німці на службі в храмах часто пропонують поставити скриньки для пожертв фонду. 

Крім цього, волонтери влаштовують культурні заходи на підтримку України, де також збирають кошти.

Щоб потрапити до Спілки необхідно заповнити форму та внести членський внесок — 8  євро. Новим людям в Спілці завжди раді, адже вільних рук завжди бракує, тож якщо ви опинилися в Бремені й шукаєте спосіб допомогти Україні — заповніть форму за посиланням.

Зазначимо, що допомогти можна різними способами: організувати дозвілля для українських дітей в Бремені, взяти участь в мітингу або ж допомогти із сортуванням речей. У Спілці “Серце з Україною” чекають небайдужих й готових допомогти.

Якщо ви хочете допомогти коштами Спілці – надаємо реквізити:

Код: 29050101
Рахунок: № 81492795
IBAN DE08 2905 0101 0081 4927 95
Призначення: Допомога Україні
Контакт: [email protected]

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Як організувати виробництво окопних свічок на домашній кухні: історія небайдужої бахмутянки

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Для багатьох українців, які залишили тимчасово окуповані території (ТОТ), питання відновлення втраченого майна залишається невирішеним. Зруйновані російськими обстрілами будинки та квартири опинилися в зонах, куди українські комісії не мають фізичного доступу. Державна програма “єВідновлення” передбачає компенсації за пошкоджене й знищене майно, проте для власників нерухомості на ТОТ діють суттєві обмеження.

Особливо гостро це питання постає для мешканців Бахмута. Попри фактичне знищення більшої частини міської забудови, люди досі чекають на дієвий правовий механізм підтвердження руйнувань. Більше пояснюємо у відео.

Чому мешканці Бахмута не можуть отримати компенсацію

Згідно з чинним законодавством, для отримання компенсації власник має підтвердити факт знищення житла за допомогою актів комісійного або дистанційного обстеження та звітів про технічний стан майна. Головна перешкода полягає в тому, що порядок дистанційного обстеження, затверджений Кабінетом Міністрів України, юридично не поширюється на об’єкти, розташовані на тимчасово окупованих територіях.

До складу Бахмутської громади входять 19 населених пунктів. За інформацією міської ради, компенсаційні процедури наразі доступні мешканцям лише двох із них — Кліщіївки та Андріївки, оскільки вони офіційно віднесені до зони активних бойових дій, що дозволяє використовувати супутникові знімки. Натомість Бахмут і ще 16 населених пунктів громади мають статус тимчасово окупованих, до яких аналогічну процедуру застосувати неможливо. Отже, самого факту загальновідомих масштабних руйнувань міста юридично недостатньо для виплати компенсацій — потрібен доказ щодо кожного конкретного об’єкта.

Результати в Бахмутській громаді

Попри законодавчі бар’єри, комісія Бахмутської міської ради продовжує опрацьовувати заяви в межах доступних процедур, проте всі позитивні рішення стосуються виключно Кліщіївки та Андріївки.

Станом на вересень 2026 року за заявами мешканців громади ухвалено 107 позитивних рішень, сформовано 113 житлових сертифікатів та призначено одну грошову компенсацію на відбудову приватного будинку на загальну суму понад 176 мільйонів гривень. Однак ці показники стосуються лише доступних за процедурою територій і не розв’язують проблему більшості бахмутян, чиє житло розташоване безпосередньо в місті.

Законодавчі ініціативи: які зміни пропонують

Розв’язати проблему намагалися через декілька парламентських ініціатив. Зокрема, ухвалений у грудні 2024 року законопроєкт №11161 передбачав спрощення процедури та можливість прирівнювати житло на ТОТ до знищеного без фізичного огляду, однак станом на кінець жовтня 2026 року документ залишається без підпису Президента.

Інша ініціатива — законопроєкт №13136 від березня 2025 року — пропонувала дозволити подання заяв незалежно від розташування житла, але розгляд документа зупинився. Також наприкінці 2025 року було подано законопроєкт №14352 щодо передачі майна у власність держави взамін на компенсацію. Наразі жоден із цих документів не запрацював, а питання фінансування майбутніх виплат залишається відкритим.

Пропозиції Бахмутської МВА

У липні 2026 року Бахмутська міська військова адміністрація направила офіційні звернення до Офісу Президента, Верховної Ради, Кабміну та Уповноваженого з прав людини. Керівництво МВА запропонувало надати Бахмуту спеціальний правовий статус для спрощеного підтвердження руйнувань та запровадити презумпцію знищення житла для повністю зруйнованих населених пунктів.

Крім того, пропонується дозволити використовувати як докази супутникові знімки, фотографії й відео без огляду на місці, розширити перелік пільгових категорій для першочергової допомоги та створити окрему житлову програму для повністю знищених громад. Наразі ці пропозиції перебувають на розгляді Уряду.

Активність громади

До розв’язання проблеми долучаються й самі мешканці. Наприкінці липня 2026 року ініціативна група бахмутян передала міській владі звернення з вимогами активніше лобіювати права переселенців на державному рівні. Учасниця ініціативної групи Інеса Мішеніна зазначила, що під час зустрічі з керівництвом МВА обговорили алгоритми подання звернень та використання аерокосмічних знімків. Проте подальший процес ускладнився через триваючу реорганізацію відповідальних урядових структур.

Станом на осінь 2026 року питання виплат за майно, що залишилося в окупації, залишається відкритим. Для мешканців Бахмута критично важливим є створення прозорого та дієвого механізму, який дозволить перейти від офіційних звернень до реального отримання компенсацій за втрачені домівки.

Читайте також:

Реєстрація місця проживання в гуртожитку онлайн: як прописатися через Дію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Покровському та Костянтинівському напрямках. Водночас на Краматорському та Лиманському напрямках інтенсивність атак противника пішла на спад. Ситуація на Слов’янському напрямку залишається стабільною без змін кількості штурмів.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, де активність російської армії продовжує зростати. Українські військові зупинили 42 атаки, що на 10 штурмових дій більше порівняно з попередньою добою. Росіяни атакували в районах Сергіївки, Молодецького та Новопавлівки, а також здійснювали штурми в напрямках Торецького, Кучерового Яру, Софіївки, Вільного, Золотого Колодязя, Нового Шахового, Степів, Нового Донбасу, Чернігівки, Святогорівки, Добропілля, Новогришиного та Удачного.

На Костянтинівському напрямку також відбулося зростання інтенсивності боїв. Тут зафіксовано 18 атак, що на 3 штурмові дії більше порівняно з минулим днем. Російська армія вела наступальні дії в районах Костянтинівки, Олексієво-Дружківки, Новоселівки, Розкішного, Довгої Балки, Новогригорівки, Миколайпілля, Новопавлівки та Петрівки.

Невеликий спад наступальної активності спостерігається на Лиманському напрямку. Українські військові відбили 5 спроб противника просунутися, що на 1 атаку менше, ніж минулої доби. Штурмові дії фіксувалися в районах Надії, Колодязів, Лимана та Діброви.

На Слов’янському напрямку тиск противника залишився на рівні попередньої доби. Російські війська здійснили 2 атаки в районах Закітного та Кривої Луки.

Водночас на Краматорському напрямку минулої доби російська армія штурмових дій не проводила (що на 3 атаки менше порівняно з попереднім днем).

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат на 1 560 осіб (загиблі та поранені).

Окрім цього, знищено:

• 1 танк;
• 5 бойових броньованих машин;
• 25 артилерійських систем;
• 4 реактивні системи залпового вогню;
• 1 літак (підтверджено за попередній період);
• 4 наземні робототехнічні комплекси;
• 1 614 БпЛА оперативно-тактичного рівня;
• 272 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн;
• 1 одиницю спеціальної техніки.

Читайте також:

Росіяни посилили атаки на Покровському напрямку — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!