Ще в 2011 році українка Тетяна Чернявська переїхала в Німеччину. Тут жінка почала будувати своє життя, але коли в 2014 році почалася війна на Сході — Тетяна вирішила шукати способи допомогти, вже згодом вона приєдналася до осередку небайдужих людей, які організували волонтерську Спілку “Серце для України”. Сьогодні волонтерка допомагає й українському Бахмуту.

Історія переїзду

Тетяна Чернявська з гумдопомогою. Фото: Фейсбук

Тетяна Чернявська переїхала в Німеччину наприкінці 2011 року, жінка працює в сфері кіноіндустрії. Зараз українка живе поблизу Бремена, коли в 2014 році почалася війна на Донбасі — жінка намагалася знайти однодумців, щоб допомагати, але це не одразу вдалося. Згодом Тетяні все ж пощастило знайти українську спільноту, яка допомагала Україні. Це було товариство жінок “Серце для України”.

“В 2015-2016 році жінки через українських волонтерів дізнавалися про потреби дітей, які залишилися без батька або без матері і збирали такі пакуночки до Нового Року їм, подарунки передали волонтерам, які адресно доставляли пакунок”, — розповідає волонтерка.

Осередок допомоги українців в Бремені

Склад, де збирають допомогу для України. Фото: особистий архів героїні

Крім запитів діток, волонтерки також намагалися закрити потреби в медикаментах, але це були невеликі партії. Учасниці спілки вирішили офіційно зареєструвати свою організацію, згодом вони почали організовувати культурні події в Бремені на підтримку України.

“Коли в лютому розпочалася повномасштабна війна весь Бремен вийшов на центральну площу. Ми організували 27 лютого проукраїнський мітинг, нас прийшло підтримати п’ять тисяч людей, на заході виступали місцеві політики”, — згадує Тетяна Чернявська.

Через короткий час жінки знайшли великий склад і розпочали масштабну волонтерську роботу. Приміщення Спілці надали безкоштовно, гуманітарну допомогу збирали всі разом. Перша вантажівка поїхала до України 11 березня, маршрут був до села Валки — це Харківська область. Таких машин, під зав’язку забитих важливими речами, було багато.

Волонтерство зсередини

Для діток організували свято в Бремені. Фото: особистий архів героїні

В 2018 році пані Тетяна стала заступником голови Спілки та ще більше поринула у організаційні процеси. Жінка зазначає, що в Спілці всі працюють виключно на волонтерських засадах, ніяких коштів люди за це не отримують. У всіх жінок є основна робота, однак вони щодня приходять допомагати: сортувати допомогу, грузити та втрамбовувати в машину.

Кожен виділяє стільки часу — скільки може собі дозволити. Зараз в Спілці працюють приблизно 50 осіб, це всі активні бджілки, з усмішкою каже пані Тетяна. Багато сімей прийняли в родину біженців, є волонтери, які допомагають з перекладом, є ті, хто сортують, чи підписують коробки з гумдопомогою на складі. В основному до України направляють два види допомоги: медичну та власне, гуманітарну.

Волонтери купили операційні ліжка, турнікети, ліки в промислових масштабах та індивідуальні аптечки, консерви, генератори, пелюшки для дорослих, памперси, дитяче харчування.

Читайте також: «Ми просто приїхали з України й самі себе організували»: як українки в Бухаресті створили собі робочий простір

Допомога Бахмуту

Мітинги на підтримку України в Німеччині. Фото: Фейсбук

Допомагати Бахмуту німецька Спілка “Серце для України” почала завдяки Дмитру Бальтюкову. Річ у тому, що в 2021 році пані Тетяна знімала в Україні фільм під назвою “Ветеран”, тому режисерка шукала ветеранів війни, брали участь й бійці Донецького фронту. З цими людьми волонтерка продовжила тримати зв’язок.

15 лютого 2022 року фільм “Ветеран” вийшов у світ, а в кінці лютого ця стрічка стала реальністю для України, пригадує продюсерка.

“Коли ми відправляли допомогу в кінці лютого, я почала питати хлопців, що й куди відправляти. Дмитро мене направив, сказав: “Ось, в Бахмуті потрібно й тоді ми спакували першу машину на Бахмут”, — розповідає волонтерка.

Місцеві жителі придбали електрогенератор, який планують відвезти в Бахмут. Фото: Фейсбук

Німецькі медіа й російська пропаганда

В німецькому суспільстві, на жаль, досі є медіа, які лояльні до росії та часом, можливо несвідомо просувають російські наративи в німецьке суспільство. Ми запитали у волонтерки її думку стосовно цього:

“Ми теж бачимо це, і знаємо хто за цим стоїть. Скажу насамперед, що медіа у Німеччині демократичні…У нас є журналісти, які працюють в гарячих точках й показують все як є. Є звісно й інші медіа, які працюють на іншу сторону, на пропаганду”, — зазначає пані Тетяна.

Попри те, в Бремені є дуже багато людей, які допомагають та підтримують Україну. 

“Є політики, а є прості люди. Прості люди нам допомагають, купують консерви й привозять нам. Ці люди задали собі питання, на якому вони боці й вони підтримують нас. Німецькі пенсіонери інколи нам надсилають кошти зі свого дня народження, тобто, вони не купують подарунки, а жертвують ці кошти”, — розповідає волонтерка.

Гордість за українську кров

В Спілці “Серце для України” волонтерять не тільки українки, є й громадяни Німеччини, пояснює нам заступниця організації. Ща словами, пані Тетяни, одна з нових волонтерок, за національністю німка — знайшла в своїх архівах згадку про українську рідню й дуже пишається, що в ній тече українська кров.

“Вона так зраділа, коли дізналася. Розповідала нам: “В мене прабабуся з України, в мене ж теж кров українська є”. Вона нам дуже допомагає”, — з усмішкою каже пані Тетяна.

Фінансування Спілки й вступ до осередку

Допомога зібрана для Бахмута. Фото: Фейсбук

Спілка фінансується коштом й пожертвами небайдужих, в основному це маленькі донати. Кошти збирають на офіційні реквізити, також самі німці на службі в храмах часто пропонують поставити скриньки для пожертв фонду. 

Крім цього, волонтери влаштовують культурні заходи на підтримку України, де також збирають кошти.

Щоб потрапити до Спілки необхідно заповнити форму та внести членський внесок — 8  євро. Новим людям в Спілці завжди раді, адже вільних рук завжди бракує, тож якщо ви опинилися в Бремені й шукаєте спосіб допомогти Україні — заповніть форму за посиланням.

Зазначимо, що допомогти можна різними способами: організувати дозвілля для українських дітей в Бремені, взяти участь в мітингу або ж допомогти із сортуванням речей. У Спілці “Серце з Україною” чекають небайдужих й готових допомогти.

Якщо ви хочете допомогти коштами Спілці – надаємо реквізити:

Код: 29050101
Рахунок: № 81492795
IBAN DE08 2905 0101 0081 4927 95
Призначення: Допомога Україні
Контакт: [email protected]

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Як організувати виробництво окопних свічок на домашній кухні: історія небайдужої бахмутянки

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Упродовж вересня 2026 року з Донецької області самостійно, за допомогою влади або волонтерів евакуювалися близько 18 тисяч людей. Наразі на підконтрольній українській владі території області залишаються близько 77,5 тисячі жителів.

Про це під час брифінгу 30 вересня повідомили представники Донецької обласної військової адміністрації.

Скільки людей залишаються на Донеччині та як триває евакуація

Про актуальну ситуацію з евакуацією населення розповів начальник відділу оперативної чергової служби зв’язку, оповіщення та інформування населення Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА Дмитро Петлін під час брифінгу 30 вересня.

За його словами, від початку евакуаційних заходів з області самостійно або за допомогою органів влади та волонтерів виїхали понад 1 мільйон 461 тисяча людей, серед них, понад 215,8 тисячі дітей.

На підконтрольній Україні території Донецької області наразі залишаються близько 77,5 тисячі людей. У 21 громаді, які належать до територій активних бойових дій, перебувають близько 64 тисяч людей, серед них 2556 дітей. Протягом вересня евакуювалися близько 18 тисяч людей, з яких 1 317, діти.

За словами Дмитра Петліна, темпи евакуації зростають на тлі посилення обстрілів та безпекових загроз.

“Збільшилась кількість обстрілів і загроз, і кількість людей, які прийняли рішення стосовно евакуації, збільшилась”, — сказав Дмитро Петлін.

Скільки людей залишаються у громадах Донеччини

Під час брифінгу в Донецькій ОВА також назвали актуальну кількість жителів у низці громад області:

• Краматорська — близько 30 100 людей;
• Слов’янська — близько 24 200;
• Олександрівська — близько 6 000;
• Лиманська — близько 2 100;
• Дружківська — близько 1 480;
• Святогірська — понад 1 040;
• Добропільська — близько 880;
• Костянтинівська — близько 760;
• Новодонецька — близько 730;
• Миколаївська — близько 390 людей.

Кількість населення скоротилася в Новодонецькій громаді — від початку вересня приблизно на 2100 людей. В Олександрівській громаді кількість жителів зменшилася приблизно на 1 300 людей. В ОВА пояснюють відтік населення передусім погіршенням безпекової ситуації. Зокрема, у чотирьох населених пунктах Новодонецької громади було ухвалено рішення про обов’язкову евакуацію дітей із батьками або іншими законними представниками.

До теми:

“Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Суддя Бахмутського міськрайонного суду Донецької області Ольга Федорів може продовжити роботу у Львівському апеляційному суді. 29 вересня 2026 року Вища рада правосуддя вирішила внести Президентові України подання про її призначення на посаду судді цього суду.

Про це йдеться у повідомленні Бахмутського міськрайонного суду Донецької області.

Суддю Бахмутського міськрайонного суду Ольгу Федорів рекомендували до Львівського апеляційного суду

29 вересня Вища рада правосуддя ухвалила рішення про внесення Президентові України подань щодо призначення восьми суддів до Дніпровського та Львівського апеляційних судів. Серед кандидатів до Львівського апеляційного суду — суддя Бахмутського міськрайонного суду Донецької області Ольга Федорів. Про це повідомила Вища рада правосуддя. Розгляд матеріалів щодо Федорів був запланований на пленарному засіданні ВРП 29 вересня.

До цього кандидатуру Ольги Федорів розглядала Вища кваліфікаційна комісія суддів України. У червні 2026 року вона пройшла кваліфікаційне оцінювання та набрала 760,94 бала. ВККС визнала її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

У серпні ВККС надала рекомендацію щодо призначення Ольги Федорів на посаду судді Львівського апеляційного суду. Результати конкурсу оприлюднені на сайті ВККС. Наступним етапом стало рішення Вищої ради правосуддя про внесення відповідного подання Президентові.

Що відомо про Ольгу Федорів

Ольга Федорів, яка також фігурує в документах під дошлюбним прізвищем Чопик, працює суддею з 2014 року. Указом Президента від 17 січня 2014 року її призначили суддею тодішнього Артемівського міськрайонного суду Донецької області на п’ять років. У грудні 2019 року Президент призначив її суддею цього ж суду безстроково. Згодом суд отримав назву Бахмутський міськрайонний суд Донецької області.

Після зміни територіальної підсудності справ Бахмутського суду в жовтні 2022 року Федорів відрядили до Дружківського міського суду Донецької області. Однак, як зазначається у матеріалах ВРП, справ у цьому суді вона не розглядала, оскільки перебувала у відпустках у зв’язку з вагітністю, пологами та доглядом за дітьми.

У 2025 році суддя звернулася із заявою про дострокове завершення цього відрядження та переведення до Львова. ВРП зазначала, що у Львові проживає її родина та є житло. 7 жовтня 2025 року Рада вирішила відрядити Федорів до Шевченківського районного суду Львова строком на один рік із 20 жовтня 2025 року.

Що відомо про родину судді

Згідно з останньою щорічною декларацією Ольги Федорів за 2025 рік, її чоловік — Олег Федорів. Олег Федорів працює у Львівській обласній прокуратурі. У відкритих документах ВККС його посада вказана як начальник відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при проведенні досудового розслідування, дізнання та підтриманні публічного обвинувачення. За 2025 рік він задекларував 1,38 млн грн заробітної плати у Львівській обласній прокуратурі.

Сама Ольга Федорів за 2025 рік задекларувала 855,3 тисячі гривень зарплати від Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області та 341 тисячу гривень , від управління ДСА у Львівській області.

У декларації також зазначена нерухомість, якою суддя або члени її родини володіють чи користуються. Зокрема, Федорів задекларувала частки у двох квартирах у Львові площею 50 та 46,9 м². Також родина має право безоплатного користування квартирою площею 42,3 м², яка належить Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону, та квартирою площею 56,8 м², власницею якої є інша особа. Чоловік судді також має частку в житловому будинку площею 202 м² в Івано-Франківській області.

За результатами кваліфікаційного оцінювання ВККС дійшла висновку, що Ольга Федорів підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді, зокрема за критеріями професійної етики та доброчесності. Тепер, після рішення Вищої ради правосуддя від 29 вересня, подання щодо призначення Ольги Федорів суддею Львівського апеляційного суду має бути внесене Президентові України.

До теми:

Дві квартири, мільйонна зарплата і готівка у валюті: що декларує бахмутська суддя Ольга Конопленко

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!