Ще в 2011 році українка Тетяна Чернявська переїхала в Німеччину. Тут жінка почала будувати своє життя, але коли в 2014 році почалася війна на Сході — Тетяна вирішила шукати способи допомогти, вже згодом вона приєдналася до осередку небайдужих людей, які організували волонтерську Спілку “Серце для України”. Сьогодні волонтерка допомагає й українському Бахмуту.

Історія переїзду

Тетяна Чернявська з гумдопомогою. Фото: Фейсбук

Тетяна Чернявська переїхала в Німеччину наприкінці 2011 року, жінка працює в сфері кіноіндустрії. Зараз українка живе поблизу Бремена, коли в 2014 році почалася війна на Донбасі — жінка намагалася знайти однодумців, щоб допомагати, але це не одразу вдалося. Згодом Тетяні все ж пощастило знайти українську спільноту, яка допомагала Україні. Це було товариство жінок “Серце для України”.

“В 2015-2016 році жінки через українських волонтерів дізнавалися про потреби дітей, які залишилися без батька або без матері і збирали такі пакуночки до Нового Року їм, подарунки передали волонтерам, які адресно доставляли пакунок”, — розповідає волонтерка.

Осередок допомоги українців в Бремені

Склад, де збирають допомогу для України. Фото: особистий архів героїні

Крім запитів діток, волонтерки також намагалися закрити потреби в медикаментах, але це були невеликі партії. Учасниці спілки вирішили офіційно зареєструвати свою організацію, згодом вони почали організовувати культурні події в Бремені на підтримку України.

“Коли в лютому розпочалася повномасштабна війна весь Бремен вийшов на центральну площу. Ми організували 27 лютого проукраїнський мітинг, нас прийшло підтримати п’ять тисяч людей, на заході виступали місцеві політики”, — згадує Тетяна Чернявська.

Через короткий час жінки знайшли великий склад і розпочали масштабну волонтерську роботу. Приміщення Спілці надали безкоштовно, гуманітарну допомогу збирали всі разом. Перша вантажівка поїхала до України 11 березня, маршрут був до села Валки — це Харківська область. Таких машин, під зав’язку забитих важливими речами, було багато.

Волонтерство зсередини

Для діток організували свято в Бремені. Фото: особистий архів героїні

В 2018 році пані Тетяна стала заступником голови Спілки та ще більше поринула у організаційні процеси. Жінка зазначає, що в Спілці всі працюють виключно на волонтерських засадах, ніяких коштів люди за це не отримують. У всіх жінок є основна робота, однак вони щодня приходять допомагати: сортувати допомогу, грузити та втрамбовувати в машину.

Кожен виділяє стільки часу — скільки може собі дозволити. Зараз в Спілці працюють приблизно 50 осіб, це всі активні бджілки, з усмішкою каже пані Тетяна. Багато сімей прийняли в родину біженців, є волонтери, які допомагають з перекладом, є ті, хто сортують, чи підписують коробки з гумдопомогою на складі. В основному до України направляють два види допомоги: медичну та власне, гуманітарну.

Волонтери купили операційні ліжка, турнікети, ліки в промислових масштабах та індивідуальні аптечки, консерви, генератори, пелюшки для дорослих, памперси, дитяче харчування.

Читайте також: «Ми просто приїхали з України й самі себе організували»: як українки в Бухаресті створили собі робочий простір

Допомога Бахмуту

Мітинги на підтримку України в Німеччині. Фото: Фейсбук

Допомагати Бахмуту німецька Спілка “Серце для України” почала завдяки Дмитру Бальтюкову. Річ у тому, що в 2021 році пані Тетяна знімала в Україні фільм під назвою “Ветеран”, тому режисерка шукала ветеранів війни, брали участь й бійці Донецького фронту. З цими людьми волонтерка продовжила тримати зв’язок.

15 лютого 2022 року фільм “Ветеран” вийшов у світ, а в кінці лютого ця стрічка стала реальністю для України, пригадує продюсерка.

“Коли ми відправляли допомогу в кінці лютого, я почала питати хлопців, що й куди відправляти. Дмитро мене направив, сказав: “Ось, в Бахмуті потрібно й тоді ми спакували першу машину на Бахмут”, — розповідає волонтерка.

Місцеві жителі придбали електрогенератор, який планують відвезти в Бахмут. Фото: Фейсбук

Німецькі медіа й російська пропаганда

В німецькому суспільстві, на жаль, досі є медіа, які лояльні до росії та часом, можливо несвідомо просувають російські наративи в німецьке суспільство. Ми запитали у волонтерки її думку стосовно цього:

“Ми теж бачимо це, і знаємо хто за цим стоїть. Скажу насамперед, що медіа у Німеччині демократичні…У нас є журналісти, які працюють в гарячих точках й показують все як є. Є звісно й інші медіа, які працюють на іншу сторону, на пропаганду”, — зазначає пані Тетяна.

Попри те, в Бремені є дуже багато людей, які допомагають та підтримують Україну. 

“Є політики, а є прості люди. Прості люди нам допомагають, купують консерви й привозять нам. Ці люди задали собі питання, на якому вони боці й вони підтримують нас. Німецькі пенсіонери інколи нам надсилають кошти зі свого дня народження, тобто, вони не купують подарунки, а жертвують ці кошти”, — розповідає волонтерка.

Гордість за українську кров

В Спілці “Серце для України” волонтерять не тільки українки, є й громадяни Німеччини, пояснює нам заступниця організації. Ща словами, пані Тетяни, одна з нових волонтерок, за національністю німка — знайшла в своїх архівах згадку про українську рідню й дуже пишається, що в ній тече українська кров.

“Вона так зраділа, коли дізналася. Розповідала нам: “В мене прабабуся з України, в мене ж теж кров українська є”. Вона нам дуже допомагає”, — з усмішкою каже пані Тетяна.

Фінансування Спілки й вступ до осередку

Допомога зібрана для Бахмута. Фото: Фейсбук

Спілка фінансується коштом й пожертвами небайдужих, в основному це маленькі донати. Кошти збирають на офіційні реквізити, також самі німці на службі в храмах часто пропонують поставити скриньки для пожертв фонду. 

Крім цього, волонтери влаштовують культурні заходи на підтримку України, де також збирають кошти.

Щоб потрапити до Спілки необхідно заповнити форму та внести членський внесок — 8  євро. Новим людям в Спілці завжди раді, адже вільних рук завжди бракує, тож якщо ви опинилися в Бремені й шукаєте спосіб допомогти Україні — заповніть форму за посиланням.

Зазначимо, що допомогти можна різними способами: організувати дозвілля для українських дітей в Бремені, взяти участь в мітингу або ж допомогти із сортуванням речей. У Спілці “Серце з Україною” чекають небайдужих й готових допомогти.

Якщо ви хочете допомогти коштами Спілці – надаємо реквізити:

Код: 29050101
Рахунок: № 81492795
IBAN DE08 2905 0101 0081 4927 95
Призначення: Допомога Україні
Контакт: [email protected]

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Як організувати виробництво окопних свічок на домашній кухні: історія небайдужої бахмутянки

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Оренда квартири у великих містах України забирає від 26% до понад 100% середньої заробітної плати. Найбільше фінансове навантаження на орендарів фіксується у Львові та Києві, тоді як найдоступнішим містом залишається Харків. Водночас базових державних виплат не вистачає внутрішньо переміщеним особам для повного покриття вартості житла. 

Про співвідношення цін на ринку нерухомості із заробітками українців та реальний досвід пошуку квартири переселенцями — читайте у матеріалі. 

Оренда житла в Україні: досвід переселенців

Переселенка з Покровська Марина другий рік винаймає житло в Одесі. Жінка орендує двокімнатну квартиру, вартість якої залишається незмінною протягом усього часу проживання.

“Я живу зараз у місті Одеса і плачу 6 тисяч на місяць за житло. Мені хороша хазяйка трапилася і не піднімає. Ось живемо ми скільки вже, другий рік, жодного разу не підняла і навіть натяку не було“, — зазначає жінка.

Квартиру Марина шукала через групи у месенджері Telegram. Жінка погодилася на першу ж пропозицію від рієлтора, оскільки головним пріоритетом була наявність житла. Заявлені в оголошеннях ціни відповідали реальній вартості при укладанні угоди. Укомплектовані меблями варіанти на той момент коштували від 10 тисяч гривень.

Витрати на оренду квартири повністю покриваються за рахунок державних виплат для ВПО. Дохід, який жінка отримує з роботи, йде на базові життєві потреби. Під час пошуку житла переселенка не стикалася з відмовами через реєстрацію в Донецькій області, проте виникали труднощі через наявність двох котів.

Розглядати варіанти переїзду в інше місто родина не планує. В Одесі навчається син Марини, а ціни на ринку нерухомості є більш прийнятними порівняно з іншими регіонами.

“Тут найбільш адекватна ціна. Якщо навіть брати наш Донбас, у нас Добропілля було 20 кілометрів, там по 16 тисяч давали оренду. Тим більше рієлтори 50% хочуть за свої послуги, не 100%, як у Дніпрі. А на західній частині України, так я взагалі мовчу про їхні розцінки“, — констатує жінка.

За словами переселенки, в Одесі можна знайти бюджетні варіанти за 2,5-5 тисяч гривень. Вона наводить приклад знайомого, який орендує переобладнану літню кухню з водою та опаленням за 2,5 тисячі гривень. Водночас інші переселенці часто стикаються з постійним підвищенням цін на орендовані квартири.

“У мене є люди, які до мене приходять, спілкуємося, і їм піднімають житло чи не щомісяця. І на тисячу, і на півтори, і на дві, і немає межі“, — додає Марина.

Евакуація людей зі Слов’янська та Краматорська впливає на пропозицію на ринку нерухомості. Кількість вільних квартир зменшується, а ціни зростають. Знайти житло у межах 7-8 тисяч гривень стає складніше. Переїзд вимагає значних фінансових ресурсів для оплати першого та останнього місяців проживання, а також послуг рієлтора, що є суттєвим фінансовим навантаженням для людей без заощаджень.

Ситуація на ринку нерухомості в Чернівцях

Переселенка з Бахмута Людмила проживає у Чернівцях, куди переїхала з Дніпра місяць тому. Оренда квартири обходиться їй у 15 500 гривень на місяць. Ця сума становить 35 відсотків від загального доходу.

Жінка шукала житло на платформах OLX та DIM.RIA. Заявлені ціни в оголошеннях відповідали сумам власників. У Чернівцях Людмила не отримувала відмов через статус внутрішньо переміщеної особи. Проте у 2022 році під час пошуку квартири у Дніпрі орендодавці відмовляли їй саме через наявність довідки ВПО. Змінювати місто проживання наразі не планує.

Державної фінансової допомоги жінка не отримує. Розмір наявних державних виплат переселенка вважає замалим для покриття вартості оренди та зазначає, що цих коштів вистачило б лише на оплату комунальних послуг.

Вартість квартир та ставлення власників у Києві

Павло винаймає житло у столиці за 18 000 гривень на місяць. Орендна плата складає 36 відсотків від його заробітку. Чоловік моніторив різні майданчики і знайшов відповідний варіант на платформі OLX. Знайти квартиру без додаткових витрат на послуги рієлторів виявилося складно.

Під час пошуку Павло не отримував прямих відмов від власників житла, проте неодноразово бачив в описах оголошень застереження про те, що квартири не здаються переселенцям. Переїзд до іншого регіону він не розглядає, оскільки закріплений за містом та задоволений умовами.

З лютого 2024 року чоловік не отримує виплат від держави у розмірі 2 000 гривень, оскільки більше не підпадає під визначені категорії. Оренда повністю оплачується з його власного заробітку.

Статистика оренди

Станом на травень 2026 року середня заробітна плата в Україні становить 30 000 гривень. Аналіз ринку нерухомості на основі даних платформ пошуку житла LUN, OLX, DIM.RIA та сайту із працевлаштування Work.ua демонструє різне фінансове навантаження на громадян у великих містах. Для багатьох внутрішньо переміщених осіб оплата оренди залишається головною статтею витрат.

Найбільше фінансове навантаження при оренді невеликого житла фіксується у Львові. За середнього доходу у 30 500 гривень за однокімнатну квартиру вартістю 20 000 гривень орендарю доведеться віддати 65,6% заробітку. Двокімнатна квартира вартістю 24 400 гривень забирає 80% зарплати, а трикімнатна за 31 100 гривень перевищує середній дохід, складаючи 102%.

У Києві середня заробітна плата становить 35 000 гривень. Оренда однокімнатної квартири за 18 000 гривень забирає 51,4% доходу мешканця столиці. Винаймати двокімнатну квартиру за 27 000 гривень обійдеться у 77,1% від зарплати. Вартість трикімнатної квартири сягає 43 100 гривень, що становить 123,1% від середнього заробітку.

У Дніпрі та Одесі рівень заробітних плат і ціни на оренду мають близькі показники. У Дніпрі середня зарплата становить 28 000 гривень. Оренда однокімнатної квартири за 12 000 гривень коштуватиме 42,9% від доходу, двокімнатної за 16 000 гривень — 57,1%, а трикімнатної за 20 000 гривень — 71,4%. В Одесі за середнього доходу 27 500 гривень орендарям доводиться віддавати таку частку коштів . 43,6% за однокімнатну вартістю 12 000 гривень; . 58,2% за двокімнатну вартістю 16 000 гривень; . 80% за трикімнатну вартістю 22 000 гривень.

Найбільш доступним містом для орендарів серед досліджуваних є Харків. Середня зарплата у місті становить 26 000 гривень. Оренда однокімнатної квартири за 7 000 гривень забирає 26,9% доходу. Двокімнатна квартира за 12 000 гривень обійдеться у 46,2% від зарплати, а трикімнатна за 15 500 гривень — у 59,6%.

Державна допомога для ВПО наразі становить 2 000 гривень на дорослого та 3 000 гривень на дитину. Цих коштів не вистачає для того, щоб сім’я з трьох осіб могла повністю оплачувати оренду житла виключно коштом державних виплат.

Читайте також:

Соціальні виплати на дітей у 2026 році: види та розміри

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У травні 2026 року Бахмутська районна державна адміністрація (РДА) та її структурні підрозділи здійснили низку бюджетних закупівель через систему Prozorro на майже 200 тисяч гривень.

Детальніше про витрати Бахмутської райдержадміністрації — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутська РДА: що закупили у травні 2026 року

Найдорожчою закупівлею стало придбання паливно-мастильних матеріалів. За 137 520 гривень адміністрація купила 1528 літрів дизельного палива в талонах.

Також серед витрат адміністрації фіксується обслуговування автотранспорту:

• придбання запчастин та матеріалів для ремонту автомобільного транспорту — 12 300 гривень;
• послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту автомобільного транспорту — 6 600 гривень;
• додаткові послуги з поточного ремонту автомобільного транспорту — 3 200 гривень.

Що закуповували відділи Бахмутської райдержадміністрації

Окремі витрати здійснювали структурні підрозділи районної адміністрації, а саме відділ з питань ветеранської політики. У травні профінансував організацію та проведення екскурсії з відвідування медової садиби та кургану Шевченка на суму — 34 000 гривень. Ця туристична послуга орієнтована на ветеранів війни, членів їхніх сімей, а також сім’ї загиблих чи померлих захисників і захисниць України.

Загальна сума бюджетних витрат за цими закупівлями Бахмутської районної державної адміністрації та її відділів склала 193 620 гривень.

Читайте також:

Торецька МВА провела 48 закупівель у травні: куди витрачали гроші

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!