Як в Німеччині допомагають українському Бахмуту: історія волонтерки та кінопродюсерки Тетяни Чернявської

Семаковська Тетяна 12:49, 26 Січня 2023

Screenshot 389 54764Ще в 2011 році українка Тетяна Чернявська переїхала в Німеччину. Тут жінка почала будувати своє життя, але коли в 2014 році почалася війна на Сході — Тетяна вирішила шукати способи допомогти, вже згодом вона приєдналася до осередку небайдужих людей, які організували волонтерську Спілку “Серце для України”. Сьогодні волонтерка допомагає й українському Бахмуту.

Історія переїзду

296658224 5596202237058167 8824563993515330016 n fae2a

Тетяна Чернявська з гумдопомогою. Фото: Фейсбук

Тетяна Чернявська переїхала в Німеччину наприкінці 2011 року, жінка працює в сфері кіноіндустрії. Зараз українка живе поблизу Бремена, коли в 2014 році почалася війна на Донбасі — жінка намагалася знайти однодумців, щоб допомагати, але це не одразу вдалося. Згодом Тетяні все ж пощастило знайти українську спільноту, яка допомагала Україні. Це було товариство жінок “Серце для України”.

“В 2015-2016 році жінки через українських волонтерів дізнавалися про потреби дітей, які залишилися без батька або без матері і збирали такі пакуночки до Нового Року їм, подарунки передали волонтерам, які адресно доставляли пакунок”, — розповідає волонтерка.

Осередок допомоги українців в Бремені

Screenshot 388 7658b

Склад, де збирають допомогу для України. Фото: особистий архів героїні

Крім запитів діток, волонтерки також намагалися закрити потреби в медикаментах, але це були невеликі партії. Учасниці спілки вирішили офіційно зареєструвати свою організацію, згодом вони почали організовувати культурні події в Бремені на підтримку України.

“Коли в лютому розпочалася повномасштабна війна весь Бремен вийшов на центральну площу. Ми організували 27 лютого проукраїнський мітинг, нас прийшло підтримати п’ять тисяч людей, на заході виступали місцеві політики”, — згадує Тетяна Чернявська.

Через короткий час жінки знайшли великий склад і розпочали масштабну волонтерську роботу. Приміщення Спілці надали безкоштовно, гуманітарну допомогу збирали всі разом. Перша вантажівка поїхала до України 11 березня, маршрут був до села Валки — це Харківська область. Таких машин, під зав’язку забитих важливими речами, було багато.

Волонтерство зсередини

Screenshot 390 f3c42

Для діток організували свято в Бремені. Фото: особистий архів героїні

В 2018 році пані Тетяна стала заступником голови Спілки та ще більше поринула у організаційні процеси. Жінка зазначає, що в Спілці всі працюють виключно на волонтерських засадах, ніяких коштів люди за це не отримують. У всіх жінок є основна робота, однак вони щодня приходять допомагати: сортувати допомогу, грузити та втрамбовувати в машину.

Кожен виділяє стільки часу — скільки може собі дозволити. Зараз в Спілці працюють приблизно 50 осіб, це всі активні бджілки, з усмішкою каже пані Тетяна. Багато сімей прийняли в родину біженців, є волонтери, які допомагають з перекладом, є ті, хто сортують, чи підписують коробки з гумдопомогою на складі. В основному до України направляють два види допомоги: медичну та власне, гуманітарну.

Волонтери купили операційні ліжка, турнікети, ліки в промислових масштабах та індивідуальні аптечки, консерви, генератори, пелюшки для дорослих, памперси, дитяче харчування.

Читайте також: «Ми просто приїхали з України й самі себе організували»: як українки в Бухаресті створили собі робочий простір

Допомога Бахмуту

273031851 5076705409007855 2889423521197233302 n 9ac87

Мітинги на підтримку України в Німеччині. Фото: Фейсбук

Допомагати Бахмуту німецька Спілка “Серце для України” почала завдяки Дмитру Бальтюкову. Річ у тому, що в 2021 році пані Тетяна знімала в Україні фільм під назвою “Ветеран”, тому режисерка шукала ветеранів війни, брали участь й бійці Донецького фронту. З цими людьми волонтерка продовжила тримати зв’язок.

15 лютого 2022 року фільм “Ветеран” вийшов у світ, а в кінці лютого ця стрічка стала реальністю для України, пригадує продюсерка.

“Коли ми відправляли допомогу в кінці лютого, я почала питати хлопців, що й куди відправляти. Дмитро мене направив, сказав: “Ось, в Бахмуті потрібно й тоді ми спакували першу машину на Бахмут”, — розповідає волонтерка.

319215927 518852040190655 366161047241403456 n c3765Місцеві жителі придбали електрогенератор, який планують відвезти в Бахмут. Фото: Фейсбук

Німецькі медіа й російська пропаганда

В німецькому суспільстві, на жаль, досі є медіа, які лояльні до росії та часом, можливо несвідомо просувають російські наративи в німецьке суспільство. Ми запитали у волонтерки її думку стосовно цього:

“Ми теж бачимо це, і знаємо хто за цим стоїть. Скажу насамперед, що медіа у Німеччині демократичні…У нас є журналісти, які працюють в гарячих точках й показують все як є. Є звісно й інші медіа, які працюють на іншу сторону, на пропаганду”, — зазначає пані Тетяна.

Попри те, в Бремені є дуже багато людей, які допомагають та підтримують Україну. 

“Є політики, а є прості люди. Прості люди нам допомагають, купують консерви й привозять нам. Ці люди задали собі питання, на якому вони боці й вони підтримують нас. Німецькі пенсіонери інколи нам надсилають кошти зі свого дня народження, тобто, вони не купують подарунки, а жертвують ці кошти”, — розповідає волонтерка.

Гордість за українську кров

В Спілці “Серце для України” волонтерять не тільки українки, є й громадяни Німеччини, пояснює нам заступниця організації. Ща словами, пані Тетяни, одна з нових волонтерок, за національністю німка — знайшла в своїх архівах згадку про українську рідню й дуже пишається, що в ній тече українська кров.

“Вона так зраділа, коли дізналася. Розповідала нам: “В мене прабабуся з України, в мене ж теж кров українська є”. Вона нам дуже допомагає”, — з усмішкою каже пані Тетяна.

Фінансування Спілки й вступ до осередку

314966470 5906575039354217 295833960356287394 n ff124

Допомога зібрана для Бахмута. Фото: Фейсбук

Спілка фінансується коштом й пожертвами небайдужих, в основному це маленькі донати. Кошти збирають на офіційні реквізити, також самі німці на службі в храмах часто пропонують поставити скриньки для пожертв фонду. 

Крім цього, волонтери влаштовують культурні заходи на підтримку України, де також збирають кошти.

Щоб потрапити до Спілки необхідно заповнити форму та внести членський внесок — 8  євро. Новим людям в Спілці завжди раді, адже вільних рук завжди бракує, тож якщо ви опинилися в Бремені й шукаєте спосіб допомогти Україні — заповніть форму за посиланням.

Зазначимо, що допомогти можна різними способами: організувати дозвілля для українських дітей в Бремені, взяти участь в мітингу або ж допомогти із сортуванням речей. У Спілці “Серце з Україною” чекають небайдужих й готових допомогти.

Якщо ви хочете допомогти коштами Спілці – надаємо реквізити:

Код: 29050101
Рахунок: № 81492795
IBAN DE08 2905 0101 0081 4927 95
Призначення: Допомога Україні
Контакт: [email protected]

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Як організувати виробництво окопних свічок на домашній кухні: історія небайдужої бахмутянки

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Де ВПО отримати підтримку від БФ “Рокада”: перелік адрес

Валентина Твердохліб 10:30, 20 Жовтня 2026
впо, рокада
Видача гуманітарної допомоги / фото благодійний фонд “Рокада”

У 17 областях України працюють команди благодійного фонду “Рокада”. Вони надають комплексну підтримку ВПО, ветеранам, людям із інвалідністю, людям старшого віку, багатодітним і малозабезпеченим родинам.

Де працюють регіональні команди БФ “Рокада” та як до них звернутися, розповідає Бахмут IN.UA.

БФ “Рокада”, яку допомогу надає

З початку повномасштабного вторгнення команда благодійного фонду “Рокада” допомагає українцям, які постраждали внаслідок війни: евакуйованим, ВПО, маломобільним людям, а також біженцям і шукачам притулку.

Серед напрямків діяльності фонду:

  • комплексна підтримка ВПО, ветеранів, людей із інвалідністю, людей старшого віку, жінок, дітей, багатодітних і малозабезпечених сімей, які постраждали внаслідок війни;
  • екстрена допомога та відновлення пошкодженого і зруйнованого житла внаслідок війни;
  • впровадження інклюзивних практик і соціальної згуртованості у громадах, які зазнали впливу внаслідок війни;
  • розвиток фізичної та соціальної інфраструктури: від дитячих просторів і хабів стійкості до безбар’єрних рішень у громадах та місцях тимчасового розміщення переміщених осіб, а також соціальних сервісів, орієнтованих на потреби вразливих груп;
  • посилення спроможності надавачів соціальних послуг: навчання, технічна підтримка тощо;
  • соціальна допомога та соціальний супровід;
  • психологічна підтримка дорослих і дітей;
  • правова допомога;
  • гендерна рівність і безпека.

Допомога від БФ “Рокада”, як звернутися

Сьогодні команди благодійного фонду “Рокада” працюють у 17 областях України. До них можна звернутися за такими адресами і контактами:

  • Івано-Франківська область: місто Івано-Франківськ, вулиця Промислова 2Г, +380 (67) 447 4024;
  • Чернівецька область: місто Чернівці, вулиця Сімовича, 21а, +380 (67) 337 6568;
  • Запорізька область: місто Запоріжжя, вулиця Якова Новицького, 11, +380 (67) 120 9203;
  • Хмельницька область: місто Хмельницький, вулиця Панаса Мирного, 1/2, +380 (67) 447 0813;
  • Харківська область: місто Харків, вулиця Чернишевська, 31-А, +380 (67) 120 9203;
  • Дніпропетровська область: місто Дніпро, вулиця Олеся Гончара, 28а, +380 (67) 120 9203;
  • Кіровоградська область: місто Кропивницький, вулиця Братів Ельворті, 7, +380 (67) 120 9203;
  • Херсонська область: +380 (67) 120 9203;
  • Київська область: місто Київ, вулиця Чумака, 5, +380 (63) 299 8324;
  • Львівська область: місто Львів, вулиця Здоров’я, 6, +380 (67) 447 0373;
  • Волинська область: місто Луцьк, вулиця Кравчука, 26 в, +380 (67) 447 0884;
  • Сумська область: місто Суми, вулиця Комбрига Євгена Коростельова, 9, +380 (67) 309 8937;
  • Чернігівська область: місто Чернігів, проспект Перемоги, 139, +380 (67) 337 0161;
  • Рівненська область: місто Рівне, вулиця Володимира Стельмаха, 11, +380 (67) 447 3840;
  • Житомирська область: місто Житомир, майдан Перемоги, 10, +380 (67) 322 4078;
  • Тернопільська область: місто Тернопіль, вулиця Злуки, 4, +380 (67) 447 4220;
  • Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Соборна, 12А, +380 (67) 263 8987.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Покровському напрямку фіксується спад активності росіян — Генштаб

Семаковська Тетяна 09:50, 20 Жовтня 2026
Покровський напрямок / скриншот з DeepState

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільший спад наступальної активності російських військ фіксується на Покровському та Костянтинівському напрямках, де кількість штурмів зменшилася. Водночас на Лиманському та Слов’янському напрямках інтенсивність боїв зросла. На Краматорському напрямку минулої доби наступальні дії взагалі не проводилися.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій загалом зафіксовано на Покровському напрямку, проте активність російської армії тут різко знизилася. Українські військові зупинили тут 21 атаку, що на 39 штурмових дій менше порівняно з попередньою добою. Російські війська атакували у районах Сергіївки та Молодецького, а також здійснювали штурми в напрямках Софіївки, Вільного, Кучерового Яру, Ганнівки, Чернігівки, Добропілля та Мирного.

На Костянтинівському напрямку інтенсивність боїв також пішла на спад. Тут зафіксовано 15 атак, що на 12 штурмових дій менше порівняно з минулим днем. Російські військові вели наступальні дії в районах Костянтинівки, Новоселівки, Дружківки та Новопавлівки.

Зростання кількості штурмів відбулося на Лиманському напрямку. Українські військові відбили 12 спроб російської армії просунутися (що на 4 атаки більше, ніж минулої доби) у районах Колодязів, Діброви, Новомихайлівки, Дружелюбівки, Червоного Ставу, Зеленої Долини та Лимана.

На Слов’янському напрямку також фіксується посилення тиску. Протягом минулої доби російські війська здійснили тут 7 атак (на 5 більше порівняно з попереднім днем) у районах Ямполя, Пискунівки та Миколаївки.

На Краматорському напрямку ситуація стабілізувалася — минулої доби російська армія штурмових дій не проводила (тоді як попередньої доби було зафіксовано 3 атаки).

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат на 1 560 осіб (загиблі та поранені). Російські війська також втратили 1 578 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 293 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн, а також 42 артилерійські системи.

Окрім цього, знищено:

  • 12 наземних робототехнічних комплексів;
  • 9 танків;
  • 5 бойових броньованих машин;
  • 4 крилаті ракети;
  • 4 одиниці спеціальної техніки;
  • 3 реактивні системи залпового вогню.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

впо

Де ВПО отримати підтримку від БФ “Рокада”: перелік адрес

У 17 областях України працюють команди благодійного фонду “Рокада”. Вони надають комплексну підтримку ВПО, ветеранам, людям із інвалідністю, людям старшого віку, багатодітним і малозабезпеченим родинам. […]

На Покровському напрямку фіксується спад активності росіян — Генштаб

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільший спад наступальної активності російських військ фіксується на Покровському та Костянтинівському напрямках, де кількість штурмів зменшилася. Водночас на Лиманському та […]

опалення

Понад 120 будинків у Краматорську будуть без опалення взимку

Опалювальний сезон у Краматорську неможливо повноцінно розпочати. Понад 120 будинків не підключатимуть до опалення через руйнування та безпекові ризики. При цьому кількість таких будинків може […]

евакуація
Евакуація

З Донеччини за тиждень евакуювали понад 1,6 тисячі людей: динаміка зростає

Упродовж 12-18 жовтня з Донецької області евакуювали 1 613 цивільних, серед них 194 дитини. Динаміка евакуації зростає майже щодня. Про це йдеться у щоденних зведеннях […]

Викрадене зерно з Маріуполя легалізовували за сприяння одеської компанії

СБУ викрила посадовців одеської компанії, які легалізували викрадене в Маріуполі зерно на 60 мільйонів гривень. Вони робили росіянам фіктивні висновки про походження зерна, легалізовуючи продукцію […]