Ще в 2011 році українка Тетяна Чернявська переїхала в Німеччину. Тут жінка почала будувати своє життя, але коли в 2014 році почалася війна на Сході — Тетяна вирішила шукати способи допомогти, вже згодом вона приєдналася до осередку небайдужих людей, які організували волонтерську Спілку “Серце для України”. Сьогодні волонтерка допомагає й українському Бахмуту.

Історія переїзду

Тетяна Чернявська з гумдопомогою. Фото: Фейсбук

Тетяна Чернявська переїхала в Німеччину наприкінці 2011 року, жінка працює в сфері кіноіндустрії. Зараз українка живе поблизу Бремена, коли в 2014 році почалася війна на Донбасі — жінка намагалася знайти однодумців, щоб допомагати, але це не одразу вдалося. Згодом Тетяні все ж пощастило знайти українську спільноту, яка допомагала Україні. Це було товариство жінок “Серце для України”.

“В 2015-2016 році жінки через українських волонтерів дізнавалися про потреби дітей, які залишилися без батька або без матері і збирали такі пакуночки до Нового Року їм, подарунки передали волонтерам, які адресно доставляли пакунок”, — розповідає волонтерка.

Осередок допомоги українців в Бремені

Склад, де збирають допомогу для України. Фото: особистий архів героїні

Крім запитів діток, волонтерки також намагалися закрити потреби в медикаментах, але це були невеликі партії. Учасниці спілки вирішили офіційно зареєструвати свою організацію, згодом вони почали організовувати культурні події в Бремені на підтримку України.

“Коли в лютому розпочалася повномасштабна війна весь Бремен вийшов на центральну площу. Ми організували 27 лютого проукраїнський мітинг, нас прийшло підтримати п’ять тисяч людей, на заході виступали місцеві політики”, — згадує Тетяна Чернявська.

Через короткий час жінки знайшли великий склад і розпочали масштабну волонтерську роботу. Приміщення Спілці надали безкоштовно, гуманітарну допомогу збирали всі разом. Перша вантажівка поїхала до України 11 березня, маршрут був до села Валки — це Харківська область. Таких машин, під зав’язку забитих важливими речами, було багато.

Волонтерство зсередини

Для діток організували свято в Бремені. Фото: особистий архів героїні

В 2018 році пані Тетяна стала заступником голови Спілки та ще більше поринула у організаційні процеси. Жінка зазначає, що в Спілці всі працюють виключно на волонтерських засадах, ніяких коштів люди за це не отримують. У всіх жінок є основна робота, однак вони щодня приходять допомагати: сортувати допомогу, грузити та втрамбовувати в машину.

Кожен виділяє стільки часу — скільки може собі дозволити. Зараз в Спілці працюють приблизно 50 осіб, це всі активні бджілки, з усмішкою каже пані Тетяна. Багато сімей прийняли в родину біженців, є волонтери, які допомагають з перекладом, є ті, хто сортують, чи підписують коробки з гумдопомогою на складі. В основному до України направляють два види допомоги: медичну та власне, гуманітарну.

Волонтери купили операційні ліжка, турнікети, ліки в промислових масштабах та індивідуальні аптечки, консерви, генератори, пелюшки для дорослих, памперси, дитяче харчування.

Читайте також: «Ми просто приїхали з України й самі себе організували»: як українки в Бухаресті створили собі робочий простір

Допомога Бахмуту

Мітинги на підтримку України в Німеччині. Фото: Фейсбук

Допомагати Бахмуту німецька Спілка “Серце для України” почала завдяки Дмитру Бальтюкову. Річ у тому, що в 2021 році пані Тетяна знімала в Україні фільм під назвою “Ветеран”, тому режисерка шукала ветеранів війни, брали участь й бійці Донецького фронту. З цими людьми волонтерка продовжила тримати зв’язок.

15 лютого 2022 року фільм “Ветеран” вийшов у світ, а в кінці лютого ця стрічка стала реальністю для України, пригадує продюсерка.

“Коли ми відправляли допомогу в кінці лютого, я почала питати хлопців, що й куди відправляти. Дмитро мене направив, сказав: “Ось, в Бахмуті потрібно й тоді ми спакували першу машину на Бахмут”, — розповідає волонтерка.

Місцеві жителі придбали електрогенератор, який планують відвезти в Бахмут. Фото: Фейсбук

Німецькі медіа й російська пропаганда

В німецькому суспільстві, на жаль, досі є медіа, які лояльні до росії та часом, можливо несвідомо просувають російські наративи в німецьке суспільство. Ми запитали у волонтерки її думку стосовно цього:

“Ми теж бачимо це, і знаємо хто за цим стоїть. Скажу насамперед, що медіа у Німеччині демократичні…У нас є журналісти, які працюють в гарячих точках й показують все як є. Є звісно й інші медіа, які працюють на іншу сторону, на пропаганду”, — зазначає пані Тетяна.

Попри те, в Бремені є дуже багато людей, які допомагають та підтримують Україну. 

“Є політики, а є прості люди. Прості люди нам допомагають, купують консерви й привозять нам. Ці люди задали собі питання, на якому вони боці й вони підтримують нас. Німецькі пенсіонери інколи нам надсилають кошти зі свого дня народження, тобто, вони не купують подарунки, а жертвують ці кошти”, — розповідає волонтерка.

Гордість за українську кров

В Спілці “Серце для України” волонтерять не тільки українки, є й громадяни Німеччини, пояснює нам заступниця організації. Ща словами, пані Тетяни, одна з нових волонтерок, за національністю німка — знайшла в своїх архівах згадку про українську рідню й дуже пишається, що в ній тече українська кров.

“Вона так зраділа, коли дізналася. Розповідала нам: “В мене прабабуся з України, в мене ж теж кров українська є”. Вона нам дуже допомагає”, — з усмішкою каже пані Тетяна.

Фінансування Спілки й вступ до осередку

Допомога зібрана для Бахмута. Фото: Фейсбук

Спілка фінансується коштом й пожертвами небайдужих, в основному це маленькі донати. Кошти збирають на офіційні реквізити, також самі німці на службі в храмах часто пропонують поставити скриньки для пожертв фонду. 

Крім цього, волонтери влаштовують культурні заходи на підтримку України, де також збирають кошти.

Щоб потрапити до Спілки необхідно заповнити форму та внести членський внесок — 8  євро. Новим людям в Спілці завжди раді, адже вільних рук завжди бракує, тож якщо ви опинилися в Бремені й шукаєте спосіб допомогти Україні — заповніть форму за посиланням.

Зазначимо, що допомогти можна різними способами: організувати дозвілля для українських дітей в Бремені, взяти участь в мітингу або ж допомогти із сортуванням речей. У Спілці “Серце з Україною” чекають небайдужих й готових допомогти.

Якщо ви хочете допомогти коштами Спілці – надаємо реквізити:

Код: 29050101
Рахунок: № 81492795
IBAN DE08 2905 0101 0081 4927 95
Призначення: Допомога Україні
Контакт: [email protected]

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Як організувати виробництво окопних свічок на домашній кухні: історія небайдужої бахмутянки

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У Краматорську тривають пошуково-рятувальні роботи на місці зруйнованого російськими військами торгівельного центру. Рятувальники дістали з-під завалів тіло ще однієї загиблої людини.

Про це повідомили в Краматорській міській раді.

У Краматорську рятувальники деблокували тіло другої загиблої внаслідок авіаудару

З-під завалів торгівельного центру рятувальники витягли тіло жінки 1957 року народження. Вона стала другою жертвою російського авіаудару по місту, який відбувся напередодні 20 серпня 2026 року.

Нагадаємо, що напередодні російська армія завдала серію ударів по містах Донецької області. Тоді голова Донецької ОДА Вадим Філашкін опублікував інформацію, що внаслідок атак поранення отримали щонайменше 10 людей.

Російські атаки відбувалися за таким сценарієм:

• обстріл Слов’янська — близько 08:20 російський безпілотник влучив у магазин, розташований у житловому мікрорайоні, що спричинило пожежу та поранення трьох цивільних осіб;
• атака на Краматорськ — починаючи з 10:50 російські війська здійснили дев’ять ударів по місту, використовуючи, за попередніми даними, авіабомби ФАБ-250 з універсальними модулями планування та корекції.

У Краматорську зафіксували влучання у підприємство, інфраструктурний об’єкт та магазин (торговельний центр). Після російських атак повідомлялося про сімох поранених. Відповідальні служби продовжують працювати на місцях ударів.

Евакуація з Донецької області

Російські війська регулярно завдають ударів по цивільній інфраструктурі, житлових мікрорайонах та магазинах Донеччини посеред дня. Для виїзду до більш безпечних регіонів жителі області можуть звертатися за контактними номерами телефонів:

• загальна евакуація населення — звернутися можна за телефонами 0 800 500 121 або +380 (73) 050 0121;
• евакуація маломобільних громадян — вивезення тяжкохворих людей та людей з інвалідністю здійснюється за номером 0 800 332 614.

Читайте також:

Росіяни атакували Слов’янськ і Краматорськ: щонайменше 10 людей поранені

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська окупаційна адміністрація оприлюднила новий перелік закритих населених пунктів на території Бахмутського району. Відповідний документ датований 20 серпня 2026 року та містить десятки міст, селищ і сіл, доступ до яких тепер обмежено.

Відповідний список опублікував представник окупаційної влади олексій муратов.

Перелік закритих населених пунктів

Оприлюднена інформація охоплює 78 населених пунктів Бахмутського району:

• міста — Бахмут (у документі вказано як Артемівськ), Часів Яр, Сіверськ та Соледар;
• селища — Красна Гора, Підгородне, Виїмка, Нагірне, Спірне, Стряпівка, Калинівка (вказано як Калініна), Хромове (вказано як Артемівське), Опитне, Зеленопілля та Ягідне;
• села — Серебрянка, Переїзне, Кузьминівка, Дронівка, Платонівка, Званівка, Миколаївка, Васюківка, Кірове, Бондарне, Привілля, Міньківка, Різниківка, Голубівка, Федорівка Друга, Никифорівка, Липівка, Діброва, Бахмутське, Берестове, Петрівське, Сакко і Ванцетті, Федорівка, Хромівка, Верхньокам’янське, Івано-Дар’ївка, Новоселівка, Володимирівка, Пилипчатине, Трипілля, Зайцеве, Вершина, Весела Долина, Богданівка, Григорівка, Клинове, Відродження, Мідна Руда, Кодема, Дача, Миколаївка Друга, Одрадівка, Іванівське (вказано як Красне), Андріївка, Берхівка, Кліщіївка, Дубово-Василівка, Оріхово-Василівка, Іванград, Парасковіївка, Благодатне, Неліпівське, Покровське, Нова Кам’янка, Роздолівка, Краснопілля, Білогорівка, Василівка, Веселе, Яковлівка, Липове та Григорівка Друга.

Оприлюднений перелік від 20 серпня 2026 року є лише частиною загального списку, яким окупаційна влада регулює доступ до населених пунктів у захоплених громадах.

Читайте також:

Компенсації за зруйноване житло: скільки заяв від жителів Донеччини зібрала окупаційна влада

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!