Ще в 2011 році українка Тетяна Чернявська переїхала в Німеччину. Тут жінка почала будувати своє життя, але коли в 2014 році почалася війна на Сході — Тетяна вирішила шукати способи допомогти, вже згодом вона приєдналася до осередку небайдужих людей, які організували волонтерську Спілку “Серце для України”. Сьогодні волонтерка допомагає й українському Бахмуту.

Історія переїзду

Тетяна Чернявська з гумдопомогою. Фото: Фейсбук

Тетяна Чернявська переїхала в Німеччину наприкінці 2011 року, жінка працює в сфері кіноіндустрії. Зараз українка живе поблизу Бремена, коли в 2014 році почалася війна на Донбасі — жінка намагалася знайти однодумців, щоб допомагати, але це не одразу вдалося. Згодом Тетяні все ж пощастило знайти українську спільноту, яка допомагала Україні. Це було товариство жінок “Серце для України”.

“В 2015-2016 році жінки через українських волонтерів дізнавалися про потреби дітей, які залишилися без батька або без матері і збирали такі пакуночки до Нового Року їм, подарунки передали волонтерам, які адресно доставляли пакунок”, — розповідає волонтерка.

Осередок допомоги українців в Бремені

Склад, де збирають допомогу для України. Фото: особистий архів героїні

Крім запитів діток, волонтерки також намагалися закрити потреби в медикаментах, але це були невеликі партії. Учасниці спілки вирішили офіційно зареєструвати свою організацію, згодом вони почали організовувати культурні події в Бремені на підтримку України.

“Коли в лютому розпочалася повномасштабна війна весь Бремен вийшов на центральну площу. Ми організували 27 лютого проукраїнський мітинг, нас прийшло підтримати п’ять тисяч людей, на заході виступали місцеві політики”, — згадує Тетяна Чернявська.

Через короткий час жінки знайшли великий склад і розпочали масштабну волонтерську роботу. Приміщення Спілці надали безкоштовно, гуманітарну допомогу збирали всі разом. Перша вантажівка поїхала до України 11 березня, маршрут був до села Валки — це Харківська область. Таких машин, під зав’язку забитих важливими речами, було багато.

Волонтерство зсередини

Для діток організували свято в Бремені. Фото: особистий архів героїні

В 2018 році пані Тетяна стала заступником голови Спілки та ще більше поринула у організаційні процеси. Жінка зазначає, що в Спілці всі працюють виключно на волонтерських засадах, ніяких коштів люди за це не отримують. У всіх жінок є основна робота, однак вони щодня приходять допомагати: сортувати допомогу, грузити та втрамбовувати в машину.

Кожен виділяє стільки часу — скільки може собі дозволити. Зараз в Спілці працюють приблизно 50 осіб, це всі активні бджілки, з усмішкою каже пані Тетяна. Багато сімей прийняли в родину біженців, є волонтери, які допомагають з перекладом, є ті, хто сортують, чи підписують коробки з гумдопомогою на складі. В основному до України направляють два види допомоги: медичну та власне, гуманітарну.

Волонтери купили операційні ліжка, турнікети, ліки в промислових масштабах та індивідуальні аптечки, консерви, генератори, пелюшки для дорослих, памперси, дитяче харчування.

Читайте також: «Ми просто приїхали з України й самі себе організували»: як українки в Бухаресті створили собі робочий простір

Допомога Бахмуту

Мітинги на підтримку України в Німеччині. Фото: Фейсбук

Допомагати Бахмуту німецька Спілка “Серце для України” почала завдяки Дмитру Бальтюкову. Річ у тому, що в 2021 році пані Тетяна знімала в Україні фільм під назвою “Ветеран”, тому режисерка шукала ветеранів війни, брали участь й бійці Донецького фронту. З цими людьми волонтерка продовжила тримати зв’язок.

15 лютого 2022 року фільм “Ветеран” вийшов у світ, а в кінці лютого ця стрічка стала реальністю для України, пригадує продюсерка.

“Коли ми відправляли допомогу в кінці лютого, я почала питати хлопців, що й куди відправляти. Дмитро мене направив, сказав: “Ось, в Бахмуті потрібно й тоді ми спакували першу машину на Бахмут”, — розповідає волонтерка.

Місцеві жителі придбали електрогенератор, який планують відвезти в Бахмут. Фото: Фейсбук

Німецькі медіа й російська пропаганда

В німецькому суспільстві, на жаль, досі є медіа, які лояльні до росії та часом, можливо несвідомо просувають російські наративи в німецьке суспільство. Ми запитали у волонтерки її думку стосовно цього:

“Ми теж бачимо це, і знаємо хто за цим стоїть. Скажу насамперед, що медіа у Німеччині демократичні…У нас є журналісти, які працюють в гарячих точках й показують все як є. Є звісно й інші медіа, які працюють на іншу сторону, на пропаганду”, — зазначає пані Тетяна.

Попри те, в Бремені є дуже багато людей, які допомагають та підтримують Україну. 

“Є політики, а є прості люди. Прості люди нам допомагають, купують консерви й привозять нам. Ці люди задали собі питання, на якому вони боці й вони підтримують нас. Німецькі пенсіонери інколи нам надсилають кошти зі свого дня народження, тобто, вони не купують подарунки, а жертвують ці кошти”, — розповідає волонтерка.

Гордість за українську кров

В Спілці “Серце для України” волонтерять не тільки українки, є й громадяни Німеччини, пояснює нам заступниця організації. Ща словами, пані Тетяни, одна з нових волонтерок, за національністю німка — знайшла в своїх архівах згадку про українську рідню й дуже пишається, що в ній тече українська кров.

“Вона так зраділа, коли дізналася. Розповідала нам: “В мене прабабуся з України, в мене ж теж кров українська є”. Вона нам дуже допомагає”, — з усмішкою каже пані Тетяна.

Фінансування Спілки й вступ до осередку

Допомога зібрана для Бахмута. Фото: Фейсбук

Спілка фінансується коштом й пожертвами небайдужих, в основному це маленькі донати. Кошти збирають на офіційні реквізити, також самі німці на службі в храмах часто пропонують поставити скриньки для пожертв фонду. 

Крім цього, волонтери влаштовують культурні заходи на підтримку України, де також збирають кошти.

Щоб потрапити до Спілки необхідно заповнити форму та внести членський внесок — 8  євро. Новим людям в Спілці завжди раді, адже вільних рук завжди бракує, тож якщо ви опинилися в Бремені й шукаєте спосіб допомогти Україні — заповніть форму за посиланням.

Зазначимо, що допомогти можна різними способами: організувати дозвілля для українських дітей в Бремені, взяти участь в мітингу або ж допомогти із сортуванням речей. У Спілці “Серце з Україною” чекають небайдужих й готових допомогти.

Якщо ви хочете допомогти коштами Спілці – надаємо реквізити:

Код: 29050101
Рахунок: № 81492795
IBAN DE08 2905 0101 0081 4927 95
Призначення: Допомога Україні
Контакт: [email protected]

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Як організувати виробництво окопних свічок на домашній кухні: історія небайдужої бахмутянки

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Напередодні голосування за оновлений Кабмін з’являються наміри об’єднати в одному відомстві сферу ветеранської політики та питання ВПО. Громадськість висловлює занепокоєння. Об’єднання різних сфер в одному відомстві загрожує розмиванням його функцій.

На можливе об’єднання відреагувала Коаліція ветеранських організацій.

Можливе об’єднання політики ветеранів та ВПО: реакція

Напередодні голосування за оновлений Кабмін з’являються заяви про наміри об’єднати в одному відомстві сферу ветеранської політики та питання ВПО. Проти такого рішення виступає коаліція ветеранських організацій, у складі якої “Ветеран Хаб”, “Принцип”, “Юридична Сотня” та “Платформа відновлення людського капіталу. Рестарт”.

Громадськість попереджає про ризики можливого об’єднання Міністерства у справах ветеранів з іншими сферами. Це може розмити фокус роботи держави із людьми, які брали участь в обороні країни.

“Підтримка ветеранів, ветеранок та їхніх родин є не суто соціальною, вона є наскрізною і стосується усіх сфер діяльності уряду. Саме вона визначає престижність військової професії та формує бачення існування інституту резерву”, — зазначають у коаліції організацій.

Цільова аудиторія ймовірного відомства складатиме понад 15 мільйонів людей:

• учасники бойових дій — 1,8 мільйонів людей;
• члени родин УБД — понад 3,75 мільйонів людей;
• ВПО — до 6 мільйонів людей;
• українські біженці за кордоном — до 5 мільйонів людей.

Усі згадані групи мають різний досвід, а перетин потреб відбувається лише в окремих сферах, наприклад, житло, фінанси, здоровʼя. Це потребує різних інструментів підтримки, що призводитиме до труднощів в адмініструванні.

Ветеранські організації зазначають, що держава має остаточно визнати ветеранську політику надто великою і специфічною сферою, щоб ділити її з іншими напрямами. В умовах постійної війни кількість ветеранів та членів їхніх родин лише зростатиме. Тож інституційна спроможність та незалежність окремого міністерства є питанням національної безпеки.

У 2019 році в Україні вже був досвід обʼєднання сфер управління ветеранської політики, ТОТ та ВПО. Це паралізувало роботу як у напрямі ветеранської політики, так і в частині реінтеграції ВПО. Тому громадськість закликає не повторювати подібних рішень.

Читайте також:

• Кабмін створює Координаційну раду з питань ВПО: які завдання вона виконуватиме
• Як посилити роль ВПО з Донеччини та Луганщини у відновленні: реєстрація на подію в Києві 22 липня
• Демобілізовані бахмутяни можуть відпочити у Миргороді: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На напрямках у Донецькій області тривають інтенсивні бойові дії. Найбільшу кількість атак російська армія концентрує на Покровському та Костянтинівському відтинках, де їх число стало на третину більше, ніж минулої доби.

Про це повідомили в Генштабі ЗСУ

Покровський напрямок

На Покровському напрямку українські військові зупинили 38 штурмових дій російської армії. Активність противника спостерігалася у районах населених пунктів Дорожнє, Новоолександрівка, Сухецьке, Родинське, Гришине, Удачне, Новосергіївка, а також у напрямку Білицького, Шевченка й Новопавлівки. Порівняно з попередньою добою, коли тут зафіксували 40 штурмів, інтенсивність атак російських підрозділів дещо зменшилася — на два боєзіткнення.

Костянтинівський напрямок

На Костянтинівському напрямку кількість штурмів суттєво зросла. Зафіксовано 30 атак противника, що на 10 більше, ніж попередньої доби, коли відбулося 20 боєзіткнень. Російська армія вела наступальні дії в районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Іванопілля, Софіївка, а також у напрямку Вільного, Торецького й Кучерового Яру.

Слов’янський напрямок

На Слов’янському напрямку інтенсивність бойових дій демонструє спад. Противник здійснив 22 штурмові дії, тоді як напередодні фіксувалося 26 атак. Росіяни намагалися просунутися у бік населених пунктів Крива Лука, Рай-Олександрівка, а також у районах Різниківки й Закітного.

Лиманський напрямок

На Лиманському напрямку українські військові відбили спроби російської армії вклинитися в оборону. Противник здійснив 12 атак, що на чотири менше порівняно з попередньою добою (16 боєзіткнень). Штурмові дії відбувалися у бік населених пунктів Лиман, Дробишеве, Озерне, а також у районах Новоселівки та Ямполя.

Краматорський напрямок

На Краматорському напрямку кількість наступальних дій також зменшилася. Російська армія здійснила чотири атаки в районі Никифорівки та Часового Яру. Для порівняння, минулої доби на цій ділянці фіксували п’ять атак противника.

Втрати російської армії за добу

Протягом минулої доби українські військові знешкодили 1340 російських військовослужбовців. Загалом втрати противника в особовому складі з початку повномасштабного вторгнення оцінюються у близько 1 424 620 осіб.

Також українські підрозділи ліквідували такий обсяг військової техніки російської армії:

• 1801 безпілотник оперативно-тактичного рівня;
• 420 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 66 артилерійських систем;
• 12 наземних робототехнічних комплексів;
• 3 танки;
• 2 бойові броньовані машини.

Читайте також:

Росіяни посилили тиск: на Донеччині зросла кількість штурмів майже по всій лінії фронту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!