Катерина Чернова — бахмутянка, працює в Мистецькій школі № 1 м.Бахмут, зараз жінка ще й волонтерка. Після онлайн-уроків, вона з допомогою друзів, переважно — це також колеги по роботі, виготовляє окопні свічки. Через війну, яку розпочала росія, Катерина евакуювалася до Дніпра, спочатку героїня думала, що це ненадовго, однак “ненадовго” розтягнулося на десять місяців. Бахмутянка не могла сидіти склавши руки й почала допомагати армії, спочатку імпровізувала невеликий гумштаб у себе вдома, а згодом на власній кухні розпочала виробництво окопних свічок.

Волонтерські організації без лиця

Свічки воготовлені волонтеркою. Фото: особистий архів героїні

Ця історія почалася ще давно, батько Катерини військовий, який з 2019 року захищає Україну від окупантів на Донецькому фронті. Героїня в цей час жила в Бахмуті, з початком повномасштабної фази війни жінка була змушена евакуюватися разом з сином до Дніпра, щоб зберегти життя рідних. Спочатку думали поїхати на два тижні, але згодом цей відрізок часу почав рости в геометричній прогресії. Жінка розповідає, що тривалий час займала себе роботою, щоб прогнати погані думки, а згодом вирішила присвятити себе волонтерству. Був час, коли жінка допомогу, яку надавали їй, разом з друзями віддавали на потреби військових.

Доля звела Катерину з людьми, які працювали у різних волонтерських центрах, саме вони надихнули героїню своєю працею. Стимулом стало ще й те, що в Катерину було багато знайомих, які хотіли б допомогти, але хвилювалися, щоб їхні кошти пішли в правильне русло:

«Зараз дуже багато волонтерських організацій без обличчя. Ти допомагаєш, відправляєш донат, але не розумієш кому саме. Один мій знайомий під час розмови розповів, що він б допомагав, але хотів б, щоб його гроші не потрапили в кишеню шахрая. Я тоді опублікувала пост, де написала, що було б класно, якби ми (ред. близьке оточення Катерини) зібрали якусь певну суму для допомоги».

Читайте також: «Ми привозимо хліб і люди його цілують»: як Людмила Біла допомагає ЗСУ та дітям в Бахмуті

Запит на українську тушонку та спальні мішки

Допомога, яку разом з друзями Катерина відправила на фронт. Фото: особистий архів героїні

Спочатку жінка збирала різнопланову допомогу, загадує пані Катерина й про запити від військових. Жінка розповідає, що захисники часто просили саме української тушонки, бо вона смачніша. Літом 2022 року допомогою небайдужих Катерина зібрала 10 тисяч гривень, на ці кошти закупили засоби гігієни та провізію для військових. Також передали спальні мішки, за це, пані Катерина, дуже вдячна знайомим, які безплатно віддали 20 спальників.

Однак, тоді постала інша проблема — логістика, потрібно було довезти допомогу «на нуль».

«Просто дивом з’явилися волонтери, які возили допомогу на передову. Як зараз пам’ятаю ми були в Дніпрі, друга година ночі, комендантська година якраз, в під’їзді темно — а ми виносимо з друзями коробки з квартири із зібраною допомогою для ЗСУ. Ми думали, що сусіди подумають, що ми виносимо квартиру всю… Звісно, це не дрони, але по відчуттях було таке враження, що ми наближаємо повернення додому і Перемогу», — пригадує пані Катерина з посмішкою.

Затишшя перед світлом

Пані Катерина з сином готують матеріал для свічок. Фото: особистий архів героїні

Після цього був період затишшя, каже пані Катерина. Однак, довго він не тривав, в оточенні людей, які щось роблять, важко всидіти на місці.

«Всі щось роблять, а ти нічого не робиш, значить Перемоги не буде. Ми з татом якось говорили і він мене спитав: “А у тебе є хтось знайомий, хто робить окопні свічки?”. Це був листопад місяць. Я через знайомого волонтера дізналася про свічки, він сказав, що може привезти, але запити в нього були більші зазвичай. Я знову опублікувала допис, мовляв, друзі, шукаємо свічки», — розповідає пані Катерина.

На цей пост відгукнулася давня знайома Катерини, ще з часів навчання в музучилищі. Жінка з чоловіком теж опинилися в Дніпрі, товаришка Катерина запропонувала разом робити свічки.

«Ось такі випадкові слова, які виявилися доленосними. В цей же вечір ми публікуємо допис, у якому оголошуємо про збір. Ми збирали залишки свічок, банки, картон і донати. Першу партію ми відправили згодом, 8 пачок, люди відправляли з Києва, з Сум», — пригадує бахмутянка.

Далі почали відбуватися дивовижні речі, люди допомагали, надходила допомога з різних куточків України. З Черкас, дівчата з волонтерського центру надіслали 25 кілограмів парафінових  свічок, це не прості свічки, вони ароматичні, різних кольорів, каже героїня. З особливим теплом згадує, пані Катерина, про пораненого військового, який разом з дітьми зробив свічки, юні українці також дали малюнки на фронт. Партію відправили Новою Поштою. Зараз окопні свічки Катерина відправляє на фронті із Дніпра, друга локація з виробництвом знаходитися у Харкові, де виробляє свічки тесть знайомої.

Читайте також: Шиють розпашонки для немовлят: як жінки популяризують українську культуру

Схема роботи

Свічки, які перетоплюють для окопних свічок. Фото: особистий архів героїні

На зібрані кошти жінки закупляли парафін і віск для виготовлення свічок. Ці складники далеко не бюджетні, відтак, щоб купити 50 кілограмів парафіну потрібно 6 500 гривень. Також потрібно врахувати доставку — це 120 грн/кг.

Катерина виготовляє свічки вдома. В чайнику плавить парафін та віск, допомагає їй в цьому мама та син. В новорічну ніч Катерина з родиною не мали настрою святкувати, але вирішили зробити свічки. 

Що потрібно захисникам зараз?

Потреба у свічках буде мінімум до квітня, каже Катерина, тому закликає всіх небайдужих доєднатися і спільними зусиллями допомогти захисника пройти цю зиму. Щоб допомогти Катерині, наші читачі, можуть задонатити кошти за реквізитами:

Отримувач: Катерина Чернова

Номер картки: 5375414137740311

Окрім цього, потрібні банки від тушонки, важливо, щоб баночка була чиста. Зараз захисникам також потрібен мед, також теплі шкарпетки. Якщо Ви хочете допомогти ЗСУ із цим — пишіть Катерині, щоб дізнатися деталі відправки на Нову Пошту.

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: «Вишиванка пасує навіть краще, ніж маленька чорна сукня»: краматорчанка про евакуацію, колекцію вишиванок та «лапки» для ЗСУ

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Діана Писаренко — переселенка з Харкова. Три роки тому вона виїхала з рідного міста разом з родиною — чоловіком і дитиною. Спочатку жінка з донькою мешкали за кордоном, але через деякий час повернулись в Україну. Прихисток знайшли у селищі Нові Санжари на Полтавщині. Тут родина кілька разів змінювала орендоване житло, але нещодавно змогла придбати власну квартиру. Житло отримали в іпотеку за програмою від Держмолодьжитло.

Своїм досвідом подачі заявки, пошуку житла та збору документів Діана Писаренко поділилась з редакцією Бахмут IN.UA.

Про пошук іпотечних програм і подачу заявки

Діана Писаренко — харків’янка. Там вона мешкала до повномасштабного вторгнення з чоловіком і донькою. Три роки тому родина вирішила виїхати з рідного міста в більш безпечний регіон. Спочатку мама з дитиною мешкали за кордоном, але згодом повернулись до України. Зараз вони проживають у селищі Нові Санжари на Полтавщині. Чоловік пані Діани захищає Україну на фронті.

Живучи в Нових Санжарах, родина змінила не одне орендоване житло. Переїжджаючи з будинку в будинок, подружжя Писаренко задумалось про купівлю власного житла. Але купити нерухомість одразу за повну вартість вони не могли, тому розглядали різні програми іпотечного кредитування.

“Три роки в Нових Санжарах ми переїжджали з будинку в будинок. Пів року в одному місці, пів року в іншому… Так ми зрозуміли, що просто не маємо сил на постійні переїзди, тому ми з чоловіком розглядали різні варіанти придбання житла в іпотеку. Навіть подали заявку на “єОселю”, нам погодили її в ПриватБанку, Ощадбанку. Але нас не дуже приваблювали умови цієї програми: 20% першого внеску, висока процентна ставка”, — розповідає Діана Писаренко.

Подружжя вирішило відкласти питання купівлі житла. Але в листопаді 2025 року пані Діана отримала дзвінок від Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву (Держмолодьжитло). Їй повідомили, що вона стала переможницею відбору в межах проєкту “Житло для ВПО”.

Примітка. Програма іпотечного кредитування від Держмолодьжитло реалізується спільно з KfW Development Bank (ред. німецький банк) та Банком розвитку Ради Європи. Вона доступна для людей і сімей, які мають статус ВПО, і не мають у власності житлової нерухомості, крім об’єктів на тимчасово окупованій території. Відбір переможців програми проходить методом випадкової комп’ютерної вибірки за допомогою генератора випадкових чисел. Самі розіграші відбуваються тоді, коли Держмолодьжитло має фінансування від партнерів.

“Два роки тому я подала заявку на сайті Держмолодьжитло. Після цього мене внесли в реєстр очікування. Перші пів року я моніторила всі ці розіграші, але потім якось забула про це. Навіть були думки, що це взагалі дурня якась, думала: “Хто взагалі буде розігрувати іпотеку?”. Аж ось у листопаді 2025 року мені подзвонили і сказали, що мене обрано переможцем. Спочатку я й не зрозуміла хто це, а потім згадала, що подавала заявку. Тоді мені сказали, що в мене є місяць на пошуки житла і оформлення попереднього договору”, — розповіла жінка.

Як шукали житло в іпотеку

Отримавши звістку про перемогу в програмі, пані Діана разом з чоловіком одразу почали пошуки житла. Шукали нерухомість, яка б підходила під умови програми, та власників житла, які б погодились на ці умови.

Зокрема, житло під іпотеку має бути введене в експлуатацію не пізніше 50 років тому. Є обмеження і щодо площі житла. Якщо в ньому проживатимуть одна або дві людини, то можна придбати житло площею 52 м², якщо членів родини більше, то на кожного можна додати ще 21 м².

Виплати продавцям житла, за умовами програми, мають надходити виключно у гривні. Кошти надходять на рахунок продавця, але зняти всю суму одразу він не може. Перевести в готівку можна лише по 100 тисяч гривень на день. Тому пошук житла і людей, які б погодились на такі умови, може бути проблематичним.

“Першою складністю був сам пошук квартири. Наприклад, якщо шукати квартиру в Полтаві, то список квартир дуже звужується, бо там є багато будинків, які старше 50 років. А ще знайти квартиру дуже важко, бо багато хто думав, що ми якісь шахраї. Коли ми приходили дивитись квартири, то розповідали про програму, кажемо: “Це щось типу “єОселі”, але там іпотеку роздають в форматі розіграшу”. І одразу ж виникала недовіра, багато хто нам просто не вірив. Шукали житло ми без рієлтора, бо відверто — вони хочуть наживитися на людях. Вони розуміють, що в людини є тільки 30 днів і вона заплатить будь-які кошти, щоб отримати це житло. Складно було знайти і продавця, який погодиться знімати 100 тисяч гривень в день. Але я вважаю, що нам пощастило. Ми знайшли житло самі і продавець погодився на розрахунок у гривнях”, — розповіла Діана Писаренко.

Як збирали документи

Коли житло було знайдене, родина почала збір документів. Тут теж виникли деякі труднощі, бо чоловік втратив свої документи на фронті. Пані Діана розповідає, що в цьому питанні їм на поступки пішли організатори програми. За потреби вони надавали консультації і сприяли тому, щоб родина змогла отримати житло.

“Треба копії паспортів, копії реєстраційних номерів облікової картки платника податків переможця і членів всіх його сім’ї. Потім інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: ви берете витяг про те, що у вас немає нерухомого майна або є, але на окупованій території. Потім потрібна довідка про доходи з місця роботи за останні півроку. Оскільки я ФОП, то ще потрібен був витяг з ЄДР. Також треба попередній договір про придбання житла від нотаріуса, звіт про незалежну експертну оцінку майна, копії довідок ВПО, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження дитини. Ці документи реально зібрати за місяць, але ми писали заяву про продовження, бо чекали документів чоловіка. Це зайняло в нас ще два тижні”, — розповідає Діана Писаренко.

Жінка наголошує, що потрібно добре перевіряти документи, які подаєте на програму. Вона сама зіткнулась з такою проблемою — нотаріус у звіті про оцінку нерухомості зробив помилку, неправильно вказавши рік побудови будинку. Через це родина ризикувала втратити можливість придбати це житло, але проблему швидко усунули.

Також при оформленні документів на програму враховується платоспроможність родини. Після щомісячного внеску за іпотекою має залишатися прожитковий мінімум на кожного члена родини. При цьому враховуються і незакриті кредити чи купівлі в розстрочку, які має родина. Вони враховуються як додатковий баласт, тому учасникам програми потрібно мати гарну кредитну історію і не мати додаткових кредитних зобов’язань.

Що вигідніше: знімати житло чи платити іпотеку? Реальний досвід

Діана Писаренко радить: якщо ви бажаєте взяти участь у програмі іпотечного кредитування від Держмолодьжитло, то потрібно мати в наявності 8-10 тисяч доларів. Ця сума потрібна для закриття першого внеску й інших першочергових внесків.

“У нас квартира коштувала 28 тисяч доларів. Перший внесок склав 6% від вартості квартири. Також до цього додається ще страхування квартири 0,2%, у нас вийшло це десь 500 доларів, і ще якісь внески. Загалом наші витрати склали десь 3 500 доларів. Але ж у нас і вартість квартири значно менша, ніж, наприклад, в обласних центрах. Тому я думаю, що людям потрібно мати, як мінімум, тисяч 8 доларів, щоб закрити перші внески, страхування, нотаріусів, можливо рієлторів”, — радить жінка.

Родина Писаренко оформила іпотеку на 30 років під 3% річних. Пані Діана каже, що ці умови для них є дуже вигідними. У першу чергу їх приваблює те, що платіж і відсотки залишаються сталими впродовж всього періоду іпотеки, на нього не впливатиме можлива інфляція.

Переможниця програми іпотечного кредитування каже, що іпотека є вигіднішою для неї, ніж оренда житла.

“За орендовану квартиру ми платили 7 тисяч гривень на місяць. А зараз щомісячно платимо 5,5-6 тисяч гривень. Тобто те ж саме, навіть трішки вигідніше”, — зауважила Діана Писаренко.

Раніше редакція Бахмут IN.UA писала про трьох переселенок, які придбали власне житло. Їхні історії та досвід придбання житла — в матеріалі.

Читайте також:

• Ремонт житла для ВПО у Дніпрі, Кам’янському та Самарі — як подати заявку
• Чому переселенцям відмовляють у бронюванні коштів за програмою “єВідновлення”
• До 430 тисяч гривень без відсотків: як українцям отримати державну позику

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Завтра, 19 лютого, 2026 року, відбудеться “Пряма лінія” із заступником начальника Бахмутської МВА Олександром Марченком. Усі охочі зможуть поставити нагальні питання.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Пряма лінія

19 лютого з 10:00 до 11:00 бахмутяни зможуть зателефонувати до Олександра Марченка, заступника міського голови. Мешканці Бахмутської міської територіальної громади, зателефонувавши за номером +380 (95) 024 5075, можуть отримати відповіді на питання, які їх турбують.

Зазначимо, що Пряму лінію організовують для бахмутян періодично з різними представниками ОМС. Зверніть увагу, що телефонна лінія у зазначені години може бути перенавантажена.

Читайте також:

• 10,5 мільйонів та зарплата у 120 тисяч: що задекларував начальник Бахмутської МВА Олексій Рева у 2024 році
• “Чорні трансплантологи” в Бахмуті? Російська пропаганда запустила новий фейк
• Виплати від ООН у Києві: куди звертатися, щоб отримати гроші

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!