До повномасштабної війни в Бахмуті функціонувало декілька великих ГО. Деякі з них, на жаль, тимчасово припинили роботу, деякі змінили формат роботи, а певні інституції залишаються працювати. Сьогодні поговоримо про найбільші бахмутські ГО — “ДІЯ”, “ЛАДА”, “Жінки АТО“, “Бахмут Український” та “Наша гідність”.

Громадська організація «Розвиток демократії та жіночих ініціатив ДІЯ»

Учасники ГО “ДІЯ”. Фото: Фейсбук

ГО “ДІЯ” очолює бахмутянка Лідія Мирошниченко. Станом на 12 січня 2023 року організація тимчасово припинила діяльність. Сама пані Лідія та багато волонтерів евакуювалися з Бахмута з міркувань безпеки. Місто щодня обстрілюють російські окупанти.

Водночас як каже пані Лідія потім волонтери планують займатися відновленням Бахмута, коли ситуація в місті буде безпечна. Зараз волонтери з ГО “ДІЯ” розкидані у різних куточках України, багатьом доводиться виживати, каже пані Лідія.

 “У мене душа болить, я не можу читати за Бахмут. Так важко… Зараз функціонувати ми не можемо, хоча й плани є. Ми обговорюємо, обдумуємо їх, але поки не можемо цього робити фізично. Будем працювати там, де більше буде потрібна наша допомога. Повертатися в Бахмут будемо обов’язково”, — розповідає пані Лідія.

Бахмутське товариство захисту тварин ЛАДА

Бахмутське товариство захисту тварин ЛАДА. Фото: Фейсбук

Про Ладу ми пишемо вже не вперше, очільниця притулку Марина Шажко змогла з волонтерами та небайдужими евакуювати хвостатих у Дніпропетровську область. Лада працює зараз, але необхідного бракує: це корм, миски для їжі, вакцини та ліки для тварин, також дрова для обігріву.

Територія, де мешкають собаки зовсім не пристосована до тварин, каже пані Марина. Оренда території 15 тисяч в місяць, мешкають в імпровізованому притулку 165 тварин. Для бахмутських хвостиків будують нові вольєри, але фінансування — це донати, тож велика надія на небайдужих людей. Також не лишніми будуть вільні руки, щоб допомагати з будівництвом.

“Коли ми переїхали, напевно багато хто вважає, що тварини вже в безпеці, але ніхто не думає скільки є витрат. У нас відносна безпека, коли ми приїхали зрозуміли, що потрібно все починати з нуля”, — розповідає пані Марина.

Очільниця притулку зазначає, велику допомогу з кормами їм надають фонди, зокрема чеське товариство «Pomoc zvířatům UA». Нагадаємо, що ми писали про українку, координаторку організації, яка повернулася з Чехії, щоб допомагати тваринам.

Якщо Ви хочете допомагати бахмутським хвостикам надаємо реквізити:

Карта Приватбанку 4731219117592497 (Шажко М.В.)

Карта ПУМБ 5355280210133995 (Шажко М.В.)

Карта Монобанку 4441114426950984 (Шажко М.В.)

Paypal: [email protected]

Як евакуювали притулок дивіться у відеорепортажі: 

Читайте також: Перейменування вулиць, пов’язаних з російськими діячами в Бахмуті: чи на часі це питання? (Оновлено)

ГО «Об’єднання дружин і матерів бійців учасників АТО»

ГО Жінки АТО в Бахмуті. Фото: Фейсбук

ГО Жінки АТО наразі тимчасово не функціонують в повному обсязі. Водночас час від часу допомогу військовим намагаються надавати.

Натомість є інша ініціатива “Бахмутська родина” в Дніпрі. Про це нам розповіла засновниця ГО, пані Тетяна Львова. В центр, який організовують волонтери, можуть звертатися бахмутяни, щоб отримати необхідну допомогу — харчові набори та гігієна. Цей проєкт реалізується спільно з Молодіжною організацією Бахмута.

“Це створення центру в місті Дніпро для родин з дітьми, переселенців з міста Бахмут. Фінансування надали донори, вже придбали трохи обладнання та канцелярію…Особлива увага в центрі буде приділятися наданню соціальних, юридичних та психологічних послуг. В центрі також буде дитяча кімната”, — розповідає пані Тетяна.

ГО «Наша Гідність»

ГО “Солідарна молодь” привезла подарунки дітям у Дніпрі. Фото: Фейсбук

Громадська організація “Наша Гідність” пережила певні трансформації, про це нам розповів голова ГО Аркадій Петросян. Відтак, ГО об’єдналася з ГО “Солідарна Молодь”. Аркадій став головою Донецького осередку.

Зараз у волонтерів є два основних напрямки роботи — допомога ВПО та допомога ЗСУ. ГО активно співпрацює з фондами, у співпраці також роблять мобільну баню для військових. В кінці січня баню планують передати ЗСУ. Оборонцям також надавали теплі речі, біноклі та іншу амуніцію.

Також волонтери привезли дітям з Покровська та Соледара подарунки. 

“З приводу допомоги цивільному населенню — це все дуже ситуативно. Ми передавали допомогу людям, коли в Бахмуті була ще трохи краща ситуація. Це десь два місяці тому. Передавали теплі речі, ліки, аптечки, їжу”, — каже Аркадій.

Стосовно команди, каже Аркадій, практично всі працівники залишилися працювати. Крім того, на початку повномасштабного вторгнення було багато охочих допомогти, ділиться волонтер. Щодо донатів, як каже Аркадій, зараз намагаються закривати потребами за допомогою великих донорів. 

ГО  «Бахмутське міське об’єднання інвалідів «Надія» 

Пані Наталя Зубар, очільниця ГО розповіла нам, що наразі організація не працює. На жаль, організація не збереглася.

Читайте також: «У нас вся країна — це потенційний волонтер»: як бахмутські волонтери наближають Перемогу

ГО «Бахмут Український»

Штаб ГО в Бахмуті. Фото: Фейсбук

Очільник ГО Віктор Зіпір розповів нам, що зараз всі волонтери продовжують працювати, чимало людей працюють у різних регіонах. В основному робота волонтерів — це запити військових: плетіння сіток, збір гумдопомоги, комунікація.

“Організація виконує свої функції, як і раніше, навіть коли ми не в одному місті живемо. В Бахмуті у нас залишився штаб і там залишаються волонтери.  Гуманітарний штаб у Бахмуті продовжує працювати. Прийом та видача допомоги здійснюється за адресою: Місто Бахмут, вулиця Чайковського, 23. З 9-00 до 17-00”, — каже Віктор Зіпір.

Цивільному населенню волонтери теж допомагають за можливості, і тим хто виїхав і потребує допомоги, і тим, хто ще залишився в Бахмуті. Це більше адресно роблять, каже пан Віктор. Стосовно фінансування — працюють на грантовій основі, також збирають кошти для закриття покриття потреб від небайдужих українців. 

Наразі актуальний збір має закрити потреби в теплих речах і ліках для ЗСУ. Відтак, потрібні теплі куртки, шкарпетки, термобілизна, придбати ці речі можна й особисто, а потім зв’язатися з Віктором Зіпіром для уточнення деталей відправки. У ГО кажуть, що отримувати пакунки з необхідним зручніше, адже так військові швидше їх отримують. Якщо Ви не маєте змоги придбати речі можна допомогти донатом.

Нижче надаємо реквізити:

Карта Приватбанку

4731 2191 1518 1129

(Вишневецька Наталія Миколаївна)

PayPal [email protected]

Головне фото: Роман Потапенко

Читайте також: Що ми маємо зробити після перемоги?: погляд громадського діяча Володимира Березіна

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

В Україні з 2024 року діє механізм умовно-дострокового звільнення засуджених для проходження військової служби. Він передбачений статтею 81¹ Кримінального кодексу України і дозволяє людям, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, достроково залишити колонію за рішенням суду та укласти контракт із військом.

Разом із тим, ця практика залишає питання. Зокрема, вони стосуються того, наскільки прозоро працює механізм, а також чи існує статистика щодо подальшої служби таких осіб та можливих правопорушень після звільнення. Редакція вирішила з’ясувати, як саме працює ця процедура та чи є дані про те, що відбувається із засудженими після їхнього звільнення для служби.

Чи є статистика про військові злочини серед звільнених за ст. 81¹

Щоб з’ясувати, чи ведеться статистика щодо подальших правопорушень серед таких осіб, редакція звернулася до Офісу Генерального прокурора з офіційним запитом. Нас цікавила інформація про те, скільки осіб, звільнених за статтею 81¹ Кримінального кодексу України, після вступу до війська могли вчинити військові злочини. Зокрема, йшлося про такі правопорушення як:

• самовільне залишення військової частини (ст. 407 КК України);
• дезертирство (ст. 408 КК України).

У відповіді прокуратура повідомила, що такі дані не є відкритими для суспільства. Причиною назвали дію воєнного стану та питання національної безпеки.

В Офісі Генерального прокурора нам зазначили, що навіть загальні цифри щодо військових злочинів можуть бути використані для дискредитації Сил оборони України або в інформаційних операціях проти держави.

Крім того, у прокуратурі окремо підкреслили ще один важливий аспект: у державній звітності не ведеться окрема статистика щодо військових злочинів, які могли бути вчинені саме особами, звільненими за статтею 81¹.

Тобто навіть технічно такі дані не виокремлюються. Через це надати редакції запитувану інформацію у прокуратурі не змогли. Подібну відповідь редакція отримала і від Кадрового центру Збройних Сил України. Там повідомили, що запитувана інформація має гриф «для службового користування» відповідно до внутрішніх наказів та переліку службової інформації.

Таким чином, перевірити на практиці, чи стає механізм умовно-дострокового звільнення потенційною “лазівкою” для уникнення покарання, наразі неможливо — принаймні у публічному доступі.

Як зазначає експерт Андрій Яковлєв, говорити про системну проблему або зловживання можна лише на підставі конкретних статистичних даних, однак наразі такі дані державні органи не оприлюднюють.

Як працює умовно-дострокове звільнення для служби в армії

Андрій Яковлєв — адвокат, керуючий партнер АО “Амбрела”, експерт ГО “Медійна ініціатива за права людини” з міжнародного гуманітарного та кримінального права — пояснив редакції Бахмут IN.UA процедуру застосування статті 81¹.

За його словами, у травні 2024 року набув чинності закон, який дозволяє умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби. Станом на вересень 2025 року, за відкритими даними, близько 10 тисяч колишніх ув’язнених доєдналися до української армії завдяки цьому механізму. Водночас важливо розуміти, що люди, яких звільняють за цією процедурою, не звільняються від покарання повністю.

Рішення про дострокове звільнення ухвалює суд — за поданням установи виконання покарань. Перед цим людина проходить медичний огляд, а також відбувається погодження з територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) і військовою частиною. Після цих погоджень установа виконання покарань звертається до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби.

У разі позитивного рішення суду особу передають підрозділам Національної гвардії України, які доставляють її до ТЦК. Саме цей день є останнім днем відбування покарання. Далі людина укладає контракт і направляється до військової частини, де набуває статусу військовослужбовця.

Що буде, якщо людина не піде служити

Закон передбачає відповідальність у разі порушення умов звільнення. Якщо після звільнення особа не прибуває до ТЦК або ухиляється від укладення контракту, настає кримінальна відповідальність за статтею 336-2 Кримінального кодексу України — ухилення від прийняття на військову службу за контрактом особою, звільненою для служби.

Після зарахування до військової частини на таку людину поширюються норми військового законодавства. Зокрема, самовільне залишення частини (ст. 407 КК України) або дезертирство (ст. 408 КК України) є окремими військовими злочинами.

Крім того, така особа перебуває під адміністративним наглядом.

У випадку засуджених Миколи Барабаша та Олександра Баришка, які проходили у справі про вбивство Артема Мирошниченка, нагляд за ними після звільнення поклали на командира військової частини.

Порушення правил такого нагляду може тягнути як адміністративну, так і кримінальну відповідальність відповідно до законодавства. Як пояснює експерт, якщо після укладення контракту військовослужбовець вчиняє новий злочин — наприклад самовільно залишає частину або дезертирує — суд призначає покарання за новий злочин і додає до нього невідбуту частину попереднього строку.

Приклад застосування закону: справа Артема Мирошниченка

Саме за цією процедурою умовно-дострокового звільнення вийшли на свободу і засуджені у справі вбивства активіста Артема Мирошниченка. Після їхнього звільнення виникло багато запитань у суспільстві. Зокрема, брат загиблого писав, що для засуджених це може стати “легальним способом уникнути тюрми та утекти”.

Рішення про звільнення ухвалювали суди після подання установ виконання покарань.

Зокрема:

• щодо Миколи Барабаша подання подавала Божковська виправна колонія №16;
• щодо Олександра Баришка — Первомайська виправна колонія №117.

Після рішення суду засуджених передали для проходження процедури укладення контракту та подальшої служби у війську. Водночас перевірити на практиці, чи може стаття 81¹ використовуватися як “лазівка”, наразі неможливо — принаймні публічно.

З технічного погляду закон містить запобіжники від зловживання, адже особу після суду передають підрозділам Національної гвардії України для доставки до ТЦК. Якщо контракт не буде укладено, застосовується стаття 336-2 КК України.

Після укладення контракту людина набуває статусу військовослужбовця, на якого поширюються норми військового кримінального законодавства.

Відповідно, якщо злочин вчиняється після укладення контракту — наприклад, самовільне залишення частини або дезертирство — суд призначає покарання за новий злочин і додає до нього невідбуту частину попереднього строку. Водночас через відсутність відкритої статистики щодо подальших правопорушень серед осіб, звільнених за статтею 81¹, питання щодо можливих ризиків залишається відкритим.

Примітка. Матеріал підготовлено в межах проєкту «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя», менторської програми «Правосуддя в фокусі медіа», що реалізується ГО «Вектор прав людини» у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага). Зміст матеріалу є відповідальністю автора і не обов’язково відображає погляди організаторів та донорів проєкту”.

До теми:

Шість років після смертельного побиття бахмутського активіста Артема Мирошниченка: засуджені пішли служити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Краматорськ — це одне з найбільших міст Донецької області, яке існує навіть в умовах постійного наближення фронту. В ньому працюють екстрені служби, комунальники, лікарі та волонтери.

Редакція Бахмут IN.UA публікує фотографії з міста, які зробила журналістка Марія Лященко.

Як виглядав Краматорськ: добірка фотографій

Краматорськ залишається одним із ключових міст Донецької області. На відміну від повністю знищених міст та сел регіону, тут продовжують працювати всі служби, а сам міський простір адаптувався до воєнних реалій.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує ознайомитися з фотографіями з міста, які демонструють повсякденну реальність сьогоднішнього Краматорська. Добірка складається з фото, які зробила наша журналістка Марія Лященко в березні 2025 року.

Читайте також:

Зима у довоєнному Бахмуті: як виглядало місто

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!