Підприємиця, а наразі місцева волонтерка Інна Гайдай окрім допомоги тваринам, відгукується й на прохання мешканців. Для цього вони з однодумцями створили чат в Телеграмі, де люди можуть ділитися своїми запитами, проблемами та шукати допомогу. До слова, пані Інна також шукає донорів для гумдопомоги рідному місту й закордоном, однак багато хто вже відмовляється їхати в Бахмут. Наша редакція поспілкувалася з Інною про те, як вона працює зараз, та хто їй допомагає.

Інна знає про всі тонкощі харчування місцевих собак та котів, і попри небезпеку продовжує разом з небайдужими підтримувати тварин. Щоб дізнатися, скільки корму потрібно закупити для безпритульних тварин в Бахмуті, волонтери зібрали інформацію у місцевих, які підгодовували хвостатих.

«Ми порахували середню вагу маленьких, середніх та великих собак та середню потребу корму на одного кота. Вийшла цифра від 3 тонн на місяць. Однак, охочих щодня дедалі більше, тому цифра невпинно росте. На той момент, коли зібрали перші списки, там було близько 2000 тварин. Тому в нас вийшло так, що на всю зиму нам потрібно 12 т корму, як мінімум. На сьогодні ми вже зібрали на 4,5 тони. В кредит корм не дають, тільки по факту оплати», — пояснює волонтерка.

Корм допомагають закуповувати волонтери Бахмутського захисту тварин «Лада», вони беруть за бюджетними цінами, які дозволяють отримати більше товару за меншу ціну, що неабияк важливо для волонтерської діяльності. Всі звіти жінка публікує на сторінці Facebook.

Реквізити для допомоги тваринам: 5375411421089066
Отримувач: Гайдай Інна

В середньому одна поїздка за 1,5 тони корму обходиться в 4500 грн, сам корм вартує близько 57 тис. грн, розповідає героїня. Звісно, що існують нюанси, щось виходить дешевше, щось дорожче. Наприклад, собачий корм дешевший ніж котячий, це все враховують, перед закупівлею товару. До слова, для волонтерів, які збирають тварин, безкоштовно передали 3 бронежилети, дві каски та моторолер. Захисну амуніцію та транспорт героїні надали друзі, а вона вже спрямувала їх волонтерам. 

«Їхати далі Ювілейної перевізник не хоче, тому шукаємо приватні авто, щоб довезти цю партію (ред. корму) до центру. Бо з Забахмутки людям дуже небезпечно їхати на Ювілейну. Роздають наші ж бахмутчани. Донори вимагають фото з тваринами на фоні руйнувань, але в бахмутян проблеми зі зв’язком, тому не завжди вдається передати весь жах обставин. Майже всі донати від небайдужих людей та наших підписників», — ділиться особливостями логістики по місту Інна.

Нагадаємо, що внаслідок останніх обстрілів у Бахмуті сотні людей залишилися без даху над головою, постраждали вікна у будинках. Бахмутяни намагаються залатати житло плівкою. Попри те, дірявий дах та вікна не так дошкуляють, як відсутність дров, адже на носі вже зима.

 «Найголовніша проблема зараз — це дрова. Отримати їх неможливо, бо просять власника з документами. Надати документи електронкою неможливо, бо немає ані світла, ані інтернету. Нашими зусиллями ми знайшли волонтерів, яки передали генератор для нашого гуманітарного штабу, але більше в них такої можливості немає, бо ціни на них злетіли до небес. Може десь щось і виділили на місто ще, але отримати дрова це не допомогло. Особисто в мене дома живуть семеро людей, є і жінки», — каже Інна.

Волонтерка також розповіла про Телеграм-канал, де мешканці можуть спілкуватися між собою, отримувати інформацію та ділитися порадами. Жінка веде канал не сама, їй допомагають, однак розголошувати ім’я товариша з огляду безпеки, пані Інна відмовляється.

«Цю інформацію ми поки що залишаємо інкогніто, бо в місті дуже нестабільна ситуація. Він звичайна людина, добра та чесна. Але є як прихильники, та і вороги нашої діяльності. У когось відібрали «хліб» чи що, що вони бісяться. Маємо те, що маємо», – наголошує Інна Гайдай.

Наприкінці розмови героїня каже, що дуже вдячна, всім небайдужим, хто допомагає рідному Бахмуту та тваринам, які опинилися під обстрілами.

Фото: Інна Гайдай

Читайте також: У Бахмуті пенсіонери сидять в підвалах: росіяни посилюють обстріли міста

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

 

 

 

На тимчасово окупованих територіях Донецької області окупаційна влада поступово створює умови, за яких жінкам буде майже неможливо перервати вагітність. Правозахисники зазначають, що формально прямої заборони може не бути, однак запроваджені правила та перевірки фактично блокують доступ до цієї медичної послуги.

Редакція дізнавалась деталі у Віри Ястребової, очільниці “Східної Правозахисної групи”.

На окупованій Донеччині посилюють контроль над жінками

Про нові тенденції на тимчасово окупованих територіях розповіла директорка ГО “Східна правозахисна група” Віра Ястребова. За її словами, інформацію про нові обмеження організація отримує через мережу інформаторів, адже значна частина команди походить із тимчасово окупованих територій.

Правозахисники фіксують, що окупаційні адміністрації почали впроваджувати заходи, які пояснюють “покращенням демографічної політики”. Однак на практиці ці рішення обмежують можливість жінок самостійно вирішувати питання вагітності та доступу до медичних послуг.

Віра Ястрібова пояснює, що жінкам доводиться проходити додаткові перевірки навіть для звичайного прийому у гінеколога, а лікарі дедалі частіше відмовляються проводити процедури через ризик переслідування.

“Нам стало відомо про те, що відбуваються певні тенденції, певні заходи, які окупаційні адміністрації проводять під егідою нібито поліпшення демографічної політики. Проте по суті усі обмеження, які введені на тимчасово окупованих територіях, і зміст цих нелегітимних документів зводиться до того, що фактично окупаційні адміністрації втілюють політику Кремля, щоб суттєво обмежити можливість жінки вільно вирішувати, чи залишати вагітність, чи не залишати”, — каже Віра Ястребова.

Додаткові перевірки та контроль у лікарнях

За словами правозахисниці, навіть під час звернення до жіночої консультації жінкам необхідно надавати додаткові документи. Зокрема, мова йде про російський паспорт, номер СНІЛС та результати флюорографії. Такі вимоги, за її словами, створюють механізм адміністративного контролю за населенням на окупованих територіях.

“По факту на сьогоднішній день жінка, яка має бажання звернутися взагалі до жіночої консультації, до гінеколога, ми навіть не кажемо за аборт, вона має надати СНІЛС, паспорт та флюорографію. Тобто фактично створюються умови, що якщо ти потребуєш медичного лікування, доступу до медицини, то окупаційні адміністрації тебе пропускають через фільтр такого контролю — чи отримав ти паспорт російського зразка, чи отримав ти СНІЛС, а тепер ще зроби флюорографію, щоб ми верифікували всі ці твої дані”, — додає правозахисниця.

Також вона зазначає, що вимога флюорографії пояснюється складною ситуацією із захворюваністю на туберкульоз на окупованих територіях, яку окупаційна влада намагається приховувати.

“Люди неохоче звертаються за медичною допомогою, тому що зруйнована інфраструктура, а перебування у так званих тубдиспансерах дуже небезпечне. Як кажуть джерела, ти можеш зайти туди із закритою формою захворювання, а вийти вже з відкритою. Лікування там неефективне, але флюорографію вони вимагають майже на кожному кроці як інструмент контролю”.

Лікарі бояться проводити процедури

Правозахисники зазначають, що раніше на окупованих територіях переривання вагітності було можливим, хоча часто залежало від фінансових можливостей жінки. Однак зараз ситуація значно ускладнилася.

“До цього це було відносно реалістично. Було питання тільки фінансове. Не було такого браку кадрів, і це робили, це не було прям проблемою. А зараз це дуже велика проблема. Лікарі і лікарні не бажають брати на себе відповідальність і попадати на олівець до спецслужб, тому їм простіше відмовити”, — пояснює Віра Ястребова.

За словами Ястрібової, подібні тенденції раніше спостерігалися і в окупованому Криму, де приватні клініки почали відмовлятися від проведення абортів через ризик перевірок та переслідувань.

Зростає ризик нелегальних абортів

Правозахисники також фіксують зростання попиту на медикаментозні засоби для переривання вагітності. Однак через дефіцит препаратів їхня вартість значно зросла.

“Вже збільшився попит на медичні препарати. Їх там дефіцит, їх не вистачає і ціна питання дуже висока. Якщо говорити про фармакологічний аборт на ранньому строку — це не всім підходить і теж має певні наслідки та ускладнення. А послуги у “сірій зоні” нікуди не зникнуть. Якщо жінка вирішила для себе, вона буде шукати шляхи, як вийти з цієї ситуації”.

При цьому правозахисниця наголошує, що заборони можуть призвести до небезпечних наслідків для жінок.

“Я не агітую за проведення переривання вагітності. Але розумію, які ризики може отримати жінка — аж до втрати життя через кримінальний аборт. Тому що комусь захотілося залізти до неї в особисте життя і проконтролювати, чому вона не народжує дитину”, — додає Віра Ястребова.

Окупаційна влада намагається підвищити народжуваність

За словами Віри Ястрібової, одна з причин таких рішень — демографічна ситуація на окупованих територіях. Населення там швидко старіє, а молодь виїжджає.

“Суттєво населення постарішало. Немає адекватної можливості жити, коли відсутня вода, коли поруч військовий контингент окупаційної армії. Молодь, навіть та, яка зростала там, намагається виїжджати…”.

Вона зазначає, що спроби підвищити народжуваність через обмеження абортів не вирішують реальних проблем регіону.

“Це один із кроків, нібито, виправити демографічну ситуацію. Але він абсолютно популістичний і не буде працювати. Я думаю, що ми стикнемося з численними випадками загибелі жінок від кримінальних абортів або отримаємо купу дітей-сиріт, яких Росія потім буде мілітаризувати за своїми програмами. Ключова мета — щоб народжувалися майбутні солдати, а хто їх буде виховувати, для росії не так й важливо”.

До теми:

“Я не хотів постійно жити у страху”: історія 19-річного хлопця, який вирвався з окупованої Херсонщини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська міська військова адміністрація анонсувала старт громадського обговорення плану трансформації мережі закладів загальної середньої освіти. Цей крок є обов’язковою частиною підготовки до всеукраїнського переходу на 12-річну систему навчання, який має повністю завершитися до 1 вересня 2027 року.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Громадське обговорення трансформації освіти Бахмута

За словами Анни Артюхіної, заступниці начальника Управління освіти, місто розпочинає поступовий процес реформування освітнього простору, котра передбачає перехід на 12-річну освіту до 1 вересня 2027 року.

Попередній план трансформації передбачає чіткий поділ навчальних закладів за рівнями здобуття освіти. Згідно з вимогами реформи, мережа складатиметься з п’яти гімназій, де школярі навчатимуться до 9 класу включно та здобуватимуть базову середню освіту. Після закінчення гімназії учні постануть перед вибором подальшого шляху — здобувати професійну чи академічну освіту в ліцеях. В бахмутській громаді функціонуватиме один ліцей, який працюватиме виключно для учнів старшої школи: 10, 11 та 12 класів.

“На сьогоднішній день, відповідно до того контингенту, який у нас є, ми бачимо, що це буде так. Але ж ви розумієте, що час плине, можливо, щось зміниться на краще, можливо, зменшиться контингент. У нас, на жаль, є тенденції до зменшення кількості учнів в дистанційному форматі“, — пояснює поточну ситуацію Анна Артюхіна.

Посадовиця також зауважила, що кількість закладів може скоротитися, якщо якась зі шкіл буде змушена призупинити свою діяльність. Проте на сьогодні функціонують усі шість установ, і адміністрація вбачає їхнє майбутнє саме у форматі “1 ліцей та 5 гімназій”.

Що очікують від бахмутян на громадських обговореннях

Публічні консультації з громадськістю офіційно проходитимуть у період з 16 по 30 березня 2026 року. Бахмутська міська військова адміністрація закликає мешканців громади не залишатися осторонь та активно висловлювати власні позиції.

Головна мета цього процесу — зібрати конструктивний фідбек від батьків школярів, освітян та громадськості. Влада очікує почути пропозиції щодо того, які саме школи доцільно перетворити на гімназії, а також загальне бачення розвитку освітньої мережі в умовах евакуації.

“Думку громадськості ми будемо розглядати, враховувати, за підсумками громадського обговорення готується звіт. Якщо потрібно буде вносити якісь корегування до плану трансформації, будемо вносити”, — запевнила Анна Артюхіна.

Детальну інформацію щодо обговорення представники МВА опублікують до 16 березня.

Читайте також:

Вступна кампанія 2026 для молоді з ТОТ: чому Україна втрачає абітурієнтів та як це змінити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!