Підприємиця, а наразі місцева волонтерка Інна Гайдай окрім допомоги тваринам, відгукується й на прохання мешканців. Для цього вони з однодумцями створили чат в Телеграмі, де люди можуть ділитися своїми запитами, проблемами та шукати допомогу. До слова, пані Інна також шукає донорів для гумдопомоги рідному місту й закордоном, однак багато хто вже відмовляється їхати в Бахмут. Наша редакція поспілкувалася з Інною про те, як вона працює зараз, та хто їй допомагає.

Інна знає про всі тонкощі харчування місцевих собак та котів, і попри небезпеку продовжує разом з небайдужими підтримувати тварин. Щоб дізнатися, скільки корму потрібно закупити для безпритульних тварин в Бахмуті, волонтери зібрали інформацію у місцевих, які підгодовували хвостатих.

«Ми порахували середню вагу маленьких, середніх та великих собак та середню потребу корму на одного кота. Вийшла цифра від 3 тонн на місяць. Однак, охочих щодня дедалі більше, тому цифра невпинно росте. На той момент, коли зібрали перші списки, там було близько 2000 тварин. Тому в нас вийшло так, що на всю зиму нам потрібно 12 т корму, як мінімум. На сьогодні ми вже зібрали на 4,5 тони. В кредит корм не дають, тільки по факту оплати», — пояснює волонтерка.

Корм допомагають закуповувати волонтери Бахмутського захисту тварин «Лада», вони беруть за бюджетними цінами, які дозволяють отримати більше товару за меншу ціну, що неабияк важливо для волонтерської діяльності. Всі звіти жінка публікує на сторінці Facebook.

Реквізити для допомоги тваринам: 5375411421089066
Отримувач: Гайдай Інна

В середньому одна поїздка за 1,5 тони корму обходиться в 4500 грн, сам корм вартує близько 57 тис. грн, розповідає героїня. Звісно, що існують нюанси, щось виходить дешевше, щось дорожче. Наприклад, собачий корм дешевший ніж котячий, це все враховують, перед закупівлею товару. До слова, для волонтерів, які збирають тварин, безкоштовно передали 3 бронежилети, дві каски та моторолер. Захисну амуніцію та транспорт героїні надали друзі, а вона вже спрямувала їх волонтерам. 

«Їхати далі Ювілейної перевізник не хоче, тому шукаємо приватні авто, щоб довезти цю партію (ред. корму) до центру. Бо з Забахмутки людям дуже небезпечно їхати на Ювілейну. Роздають наші ж бахмутчани. Донори вимагають фото з тваринами на фоні руйнувань, але в бахмутян проблеми зі зв’язком, тому не завжди вдається передати весь жах обставин. Майже всі донати від небайдужих людей та наших підписників», — ділиться особливостями логістики по місту Інна.

Нагадаємо, що внаслідок останніх обстрілів у Бахмуті сотні людей залишилися без даху над головою, постраждали вікна у будинках. Бахмутяни намагаються залатати житло плівкою. Попри те, дірявий дах та вікна не так дошкуляють, як відсутність дров, адже на носі вже зима.

 «Найголовніша проблема зараз — це дрова. Отримати їх неможливо, бо просять власника з документами. Надати документи електронкою неможливо, бо немає ані світла, ані інтернету. Нашими зусиллями ми знайшли волонтерів, яки передали генератор для нашого гуманітарного штабу, але більше в них такої можливості немає, бо ціни на них злетіли до небес. Може десь щось і виділили на місто ще, але отримати дрова це не допомогло. Особисто в мене дома живуть семеро людей, є і жінки», — каже Інна.

Волонтерка також розповіла про Телеграм-канал, де мешканці можуть спілкуватися між собою, отримувати інформацію та ділитися порадами. Жінка веде канал не сама, їй допомагають, однак розголошувати ім’я товариша з огляду безпеки, пані Інна відмовляється.

«Цю інформацію ми поки що залишаємо інкогніто, бо в місті дуже нестабільна ситуація. Він звичайна людина, добра та чесна. Але є як прихильники, та і вороги нашої діяльності. У когось відібрали «хліб» чи що, що вони бісяться. Маємо те, що маємо», – наголошує Інна Гайдай.

Наприкінці розмови героїня каже, що дуже вдячна, всім небайдужим, хто допомагає рідному Бахмуту та тваринам, які опинилися під обстрілами.

Фото: Інна Гайдай

Читайте також: У Бахмуті пенсіонери сидять в підвалах: росіяни посилюють обстріли міста

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

 

 

 

У Донецьку під керівництвом окупантів функціонує медичний університет. З 2017 року посаду ректора цього навчального закладу обіймає Григорій Ігнатенко — доктор медичних наук, професор та колишній викладач українського вишу.

Що відомо про Григорія Ігнатенка та його роль в освіті на тимчасово окупованих територіях? Редакція Бахмут IN.UA зібрала досьє.

Григорій Ігнатенко: біографія до 2014 року

Григорій Анатолійович Ігнатенко народився 17 травня 1959 року в селі Городня Ічнянського району Чернігівської області.

У 1984 році з відзнакою закінчив лікувальний факультет Донецького державного медичного інституту ім. М. Горького за спеціальністю “Лікувальна справа”. Згодом працював клінічним ординатором, старшим лаборантом, асистентом та доцентом кафедри внутрішніх хвороб.

У 1992 році захистив кандидатську дисертацію з кардіології. Протягом 1993–1996 років завідував відділом клінічної ординатури та магістратури.

У 1999 році захистив докторську дисертацію. З 2002 року став завідувачем кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб з лабораторією адаптаційної медицини Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. З 2003 року завідував відділенням кардіології в “Університетській клініці”.

У 2007 році здобув звання члена-кореспондента Національної академії медичних наук України. У 2011 році став Заслуженим діячем науки і техніки України, а у 2014 році отримав Державну премію України в галузі науки і техніки.

Кар’єра Григорія Ігнатенка після приходу окупантів

Після окупації Донецька Григорій Ігнатенко залишився працювати у захопленому медичному університеті, поступово інтегруючись в освітню систему самопроголошеної “днр” та російської федерації.

З 2015 по 2023 рік він був головою Вищої атестаційної комісії міністерства освіти і науки “днр”. У 2017 році його призначили ректором Донецького національного медичного університету ім. М. Горького в окупованому Донецьку. Того ж року Ігнатенко здобув диплом магістра з “Менеджменту в охороні здоров’я” в “Донецькій академії управління” та став членом Асоціації “Рада ректорів медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів” російської федерації.

З 2023 року Ігнатенко є членом Вищої атестаційної комісії при міністерстві науки і вищої освіти російської федерації. Також він входить до складу бюро Координаційної Ради Південної Асоціації наукових організацій при президії РАН та президії Загальноросійської громадської організації “Товариство лікарів росії”.

Ігнатенко отримав низку російських нагород та відзнак самопроголошеної “днрР”, серед яких:

• звання “герой праці днр” (2019 рік);
• звання “заслужений лікар днр”;
• медаль міністерства науки і вищої освіти рф “За бездоганну працю та відзнаку” (2022 рік);
• подяки від міністра охорони здоров’я РФ, голови держдуми рф та голови “днр” Дениса Пушиліна.

Діяльність Ігнатенка

У вересні 2021 року Григорій Ігнатенко увійшов до складу делегації самопроголошеної “днр”, яка вирушила до Сирії для участі у міжнародній торговій виставці “Re-build Syria Exhibition 2021”. Разом із представниками окупаційної адміністрації Геннадієм Лебедем, Володимиром Рущаком, Сергієм Пересадою та Сергієм Власовим він перебував у Сирії з 27 вересня по 2 жовтня. У межах поїздки делегація провела зустріч із одним із керівників Арабської соціалістичної партії “Баас” доктором Махді Дахлаллахом, перемовини із заступником голови Ради міністрів РФ Георгієм Мурадовим, а також низку зустрічей із сирійськими бізнес-організаціями щодо інвестиційних проектів та співпраці.

Григорій Ігнатенко бере систематичну участь у заходах, спрямованих на інтеграцію захопленого навчального закладу до російського простору. У травні 2021 року він очолив делегацію вишу на XV Всеросійському національному конгресі променевих діагностів і терапевтів “Радіологія – 2021”, який проходив у місті Красногорськ Московської області в межах програми “Русского центра”.

Крім цього, ректор долучається до публічних пропагандистських акцій в окупованому Донецьку. Зокрема, під час заходів до 9 травня Ігнатенко разом із окупаційним “міністром охорони здоров’я” Дмитром Гарцевим, викладачами та студентами брав участь у покладанні квітів до монумента викладачам і студентам Донецького медичного інституту, загиблим у роки Другої світової війни.

Під керівництвом Григорія Ігнатенка окупаційна адміністрація університету намагається відновлювати міжнародні зв’язки. У лютому 2024 року навчальний заклад підписав чотири партнерські угоди з представниками Республіки Камерун. Документи передбачають приїзд абітурієнтів із Камеруну на навчання до Донецька, що має на меті легітимізацію російської влади на окупованих територіях. У межах цієї співпраці африканська сторона також запросила Григорія Ігнатенка відвідати Камерун для обговорення питань медичного туризму та вивчення специфіки регіональних захворювань для їх подальшого внесення до освітніх програм вишу.

Підозра у державній зраді

Згідно з даними бази “Миротворець”, Григорій Ігнатенко фігурує як пособник російсько-фашистських загарбників та свідомий порушник державного кордону України. Його дії кваліфікуються як замах на суверенітет та територіальну цілісність країни, а також легалізація окупації.

Генеральна прокуратура України підозрює Ігнатенка у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 3 статті 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність). У січні 2024 року була опублікована повістка про його виклик до суду.

Нагадаємо, що Донецький медичний університет ім. М. Горького, як і багато інших українських навчальних закладів, опинився під контролем окупаційних сил. Згодом навчальний заклад був релокований на підконтрольну Україні територію, проте частина викладацького складу залишилася у Донецьку. Керівництво захопленими закладами взяло курс на впровадження російських освітніх стандартів та пропаганду, активно співпрацюючи з міністерствами рф. Російська влада систематично заохочує таких керівників державними нагородами за їхню участь в інтеграції освітнього процесу до системи рф. Водночас українські правоохоронні органи відкривають кримінальні провадження проти посадовців за підозрою у державній зраді та колабораційній діяльності.

Читайте також:

Як ректорка захопленого ДонНУ працює на російську систему освіти: досьє на Світлану Беспалову

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині з 1 серпня за межі області евакуювали або самостійно виїхали понад 9 400 людей, серед них 740 дітей. На підконтрольній Україні території області залишаються близько 108 400 цивільних, з яких близько 5 500 — діти.

Про це під час брифінгу, 19 серпня, повідомили представники Донецької обласної військової адміністрації, Дмитро Петлін та Дмитро Пожарський.

Скільки людей залишається на Донеччині

За словами Дмитра Петліна, начальника відділу оперативно-чергової служби, зв’язку, оповіщення та інформування населення департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА, загалом від початку вторгнення, свої місця постійного проживання залишили понад 1 мільйон 425 тисяч людей, серед них 213 тисяч дітей.

Станом на 19 серпня на підконтрольній українській владі території області залишаються близько 108 400 цивільних. Із них близько 5 500 — діти. У 19 громадах, які віднесені до зони активних бойових дій, залишається близько 11 тисяч дітей.

За наведеними на брифінгу даними:

• у Дружківській громаді залишається близько 3 300 людей;
• у Краматорській — 42 300;
• у Костянтинівській — трохи більше 800;
• у Лиманській — 2 200;
• у Святогірській — 1 100;
• у Слов’янській — близько 36 тисяч;
• у Миколаївській — 660.

У Краматорській громаді залишається 460 дітей, які підлягають примусовій евакуації

Паралельно тривають заходи з примусової евакуації сімей із дітьми з населених пунктів, де загалом залишається 503 дитини.

Зокрема, у Краматорській громаді таких дітей 460. До цієї кількості входять діти з Красноторки, Біленької та окремих районів Краматорська.

У Слов’янську, за словами Петліна, залишається 38 дітей, які підлягають примусовій евакуації. У Новодонецькій громаді в селі Криниці залишається чотири дитини, у Степанівці — одна. За поточний місяць у примусовий спосіб евакуювали 169 дітей. Загальна кількість дітей, евакуйованих у межах усіх заходів із примусової евакуації, перевищила 21 тисячу.

Евакуація з окремих громад залишається дуже складною

За словами Дмитра Петліна, зі Слов’янська та Краматорська люди наразі виїжджають майже без проблем. Водночас ситуація у Костянтинівці, Миколаївці, Лимані та Дружківці залишається дуже складною. До Дружківки евакуаційні групи ще заїжджають, однак в окремих районах людей збирають пішки. У Костянтинівку та Лиман евакуаційні групи не можуть нормально заїжджати.

До евакуації залучаються Національна поліція, ДСНС та волонтерські групи. Загалом працюють близько десяти евакуаційних груп. Напередодні було задіяно 14 волонтерських груп. Петлін також повідомив, що у Слов’янську та Краматорську росіяни намагаються пошкодити логістичні шляхи через річку. За його словами, після удару по насипній переправі у Слов’янську проїзд став неможливим.

Читайте також:

З Краматорського району за тиждень евакуювали 15 людей: фото

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!